З досвіду роботи " Адаптація першокласників"

 

 

 

 

 

 

АДАПТАЦІЙНИЙ ПЕРІОД ШЕСТИРІЧНИХ УЧНІВ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                               2020/2021 н.р.

 

 

 

 

 

«Бути готовим до школи - не означає вміти читати, писати і рахувати.

 Бути готовим до школи - означає бути готовим всьому цьому навчитися».          

                                                    (   Венгер Л. А. )

Сьогодні прийшли до першого класу діти – шестирічки, які навчатимуться у початковій школі чотири роки. Період розвитку дитини від 6-ти років є перехідним між дошкільним і молодшим віком. 
З приходом до школи змінюється провідна діяльність шестирічного школяра. Всі види діяльності (гра, посильна праця, творчість) підпорядковуються навчанню. І потрібно, щоб у першому класі цей перехід від ігрової до навчальної діяльності був поступовим. 
Робота з шестирічними дітьми передбачає обов’язкове урахування їх фізіологічних і психологічних особливостей. Маленькі шестирічки прагнуть визнання з боку дорослого, вчителя і намагаються гарними вчинками заслужити це визнання. Тому школярі набагато швидше відгукуються на прохання педагога, ніж на тверді вимоги. 
У першому класі необхідно сформувати в дитині внутрішню позицію школяра, а саме: відмова від дошкільного – ігрового способу існування, позитивне ставлення до навчального процесу і нового типу стосунків з дорослим як з учителем. 
Одним з основних завдань вчителів і психологів, що працюють у першому класі чотирирічної початкової школи, є створення умов для успішної адаптації дітей до шкільного життя. 
Адаптація – відповідальний етап життя маленького школяра, вчителів, батьків, адже саме в цей період шестирічний першокласник приймає й освоює шкільні норми, у нього формується інтерес до шкільного життя, з’являється віра в свої сили, діти дорослішають. Але під час адаптації спостерігається негативна фізіологічна реакція дитячого організму на різку зміну звичного способу життя: швидка стомлюваність, порушення сну і апетиту, збудливість, дратівливість. Ось чому вчителю потрібно встановити позитивний емоційний контакт з дітьми та їх батьками, створити найбільш сприятливі умови для психологічної і фізіологічної адаптації першокласників до шкільного життя. 
Робота з шестирічними дітьми потрібує обов’язкового врахування таких особливостей шестирічок як слабкий розвиток довільної сфери, завищена самооцінка, прагнення у всьому бути першим, перевищення меж дозволеного та інше.                                                                                             Кожний віковий період житті людини характеризується сукупністю багатьох вчинків, основними серед яких є: 
- Визначальна соціальна ситуація розвитку або та конкретна форма стосунків, у які дитина вступає в цей період; 
- Провідний або основний тип діяльності; 
- Основні психологічні новоутворення. 

Значення кожного вікового періоду визначається його місцем у загальному циклі розвитку дитини. 
Початок навчання дитини в першому класі – складний і відповідальний етап у її житті, адже відбувається дуже багато змін. Це не тільки нові умови життя та діяльності, а й нові контакти, нові стосунки, нові обов’язки. Змінюється соціальна позиція: був дитиною, тепер став школярем; змінюється соціальний інститут навчання і виховання: не садочок чи бабуся, а школа, де навчальна діяльність стає провідною, обов’язковою, соціально значущою та оцінюваною, такою, що розширяє права і обов’язки дитини, її зв’язки з навколишнім середовищем. Першокласник – це початок суспільного життя людини як суб’єкта діяльності. Зі вступом до першого класу змінюється життя дитини: все підпорядковується навчанню, школі, шкільними справам. 
Адаптація дитини до школи відбувається не одразу. Не день і не тиждень потрібно для того, щоб призвичаїтися до школи по-справжньому. Це досить тривалий процес, пов'язаний зі значним напруженням усіх систем організму. Тільки через 5-6 тижнів поступово підвищуються та стають стійкішими показники працездатності, у дитини спадають напруження та тривожність. Залежно від стану здоров’я, сімейної ситуації, відвідування чи не відвідування дитячого садка адаптація до школи, до нових умов життя може мати різний перебіг. 
Безперечно першокласники, що відвідували дошкільні навчальні заклади, значно легше адаптуються до школи, ніж ті діти, які перебували вдома, не звикли до тривалого перебування в дитячому колективі, певного сталого режиму. Легше проходить період пристосування адаптації до школи і краще вправляються з розумовими та фізичними навантаженнями здорові діти, але, на жаль, сьогодні лише 30% дітей ідуть до школи здоровими. Решта має різноманітні порушення в стані здоров’я. Тож зрозуміло, чому процес адаптації проходить з певними ускладненнями й затягується на триваліший термін. 
Починаючи з перших тижнів навчання у 1 класі, діти поступово віддаляються від батьків, хоча постійно відчувають потребу в підтримці та допомозі дорослої людини. Стосунки з батьками, склад сім’ї та взаємини між її членами мають значний вплив на учня. Зі вступом дитини до першого класу в батьків з’являється новий статус – батьки першокласника, а відповідно й ті проблеми, що вирішують батьки спільно з дитиною, і ті радощі успіху, що переживаються спільно.

Метою адаптаційного періоду в 1 класі є створення у дитини уявлення про школу як місце де вона буде прийнята і сприйнята такою ,якою вона є з усіма своїми почуттями ,думками ,знаннями ,проблемами, великими і малими подіями в особистому житті.
Адаптаційний період, тривалість якого від 1 до 5місяців залежить від таких факторів: вік дитини, стан здоров’я, її індивідуальні особливості (тип нервової системи, характеру), рівень натренованості адаптаційних механізмів (перебування в дитсадку, зміна середовища, в якому проживала дитина), досвід спілкування з дорослими та ровесниками.                                             Тривалість  адаптації, а  також певний успіх  учнів  у навчанні  залежить від  відповідних  етапів досліджень  учителя  школярів та їх досягнень.. Вона  включає в собі  наступні завдання і етапи  :

 Підготовчий етап  ( березень  – серпень)

1) Знайомство вчителя з майбутніми учнями.

2) Проведення занять  з майбутніми першокласниками.

3) Знайомство з умовами навчання та виховання майбутніх першокласників у школі, класній кімнаті.

4)Проведення консультацій для батьків.

5) Підготовка необхідної документації .

Завдання цього етапу:

 *познайомити дітей один з одним,                                                                        *створити спільну атмосферу в класі,                                                                            * дати можливість дітям відчути себе членом нового колективу.                                                    Всі ці завдання стануть актуальними як для вчителя, так і для батьків першокласника.

Діагностичний ( вересень )

1) Вивчення індивідуальних особливостей учнів.

2) Діагностика  інтелектуального , емоційного та мотиваційного розвитку учнів.

3)Розробка пам’яток для батьків першокласників. ( Додаток 1.)

4) Проведення батьківських зборів на тему « Ваша дитина першокласник»

5) Створення необхідних умов для розвитку і навчання дітей.

6) Виявлення тривожності учнів.

7) Заповнення анкет батьками

Завдання цього етапу:

* створити психологічно комфортний процес адаптації дитини на наступному етапі навчання;

* розвиток мотивації до навчального процесу;

* формування учнівського колективу;

* залучення батьків до  успішної адаптації учнів.

Поточний  ( грудень – січень)

 1)Формування  особистості  , здатну адаптуватися в умовах школи.

 2) Розвивати творчу особистість.

 3) Формування зацікавленості до навчального процесу.

 4)Розвивати розумові навички , необхідні уміння школярів.

Завдання цього етапу :

*Створити необхідні умови для розвитку творчої особистості;

* зацікавлювати учнів до навчання;

*вчити учнів здійснювати самоконтроль;                                                                          * спостереження і фіксація основних труднощів учнів (дуже повільні

 або дуже імпульсивні, дуже тривожні і так далі) ;

Підсумковий етап:

1) Успішна адаптація дитини до умов шкільного навчання.

2)Зміцнення  та збереження здоров’я   першокласників.

3)Здоровий психічний та особистісний розвиток дитини.

4)Різнобічний розвиток дитини.

5)Перехід дитини від ігрової до навчальної діяльності.

6)Толерантні способи спілкування між   першокласниками.

7)Стійке і впевнене бажання вчитися.

 

Готовність до шкільного навчання або шкільна зрілість передбачає досягнення певного рівня інтелектуального, емоційного та мотиваційного розвитку.

Інтелектуальна готовність передбачає наявність у дитини кругозору,запасу конкретних знань, які потрібні у навчанні в школі: навик читання, рахунок від 1-10, від 10-1, розвиток дрібної моторики руки,окоміру,зорової координації.

У цей час у спеціальній літературі є досить багато різноманітних діагностичних тестів для визначення готовності дітей до навчання у школі. З їхньою допомогою уточнюються інтелектуальні , емоційно - вольові , мотиваційні , соціальні  аспекти готовності  дітей , що проявляються  в рівні їх знань, ступеня розвитку пізнавальних процесів, мовлення , довільності , яких –  небудь  умінь, здібностей і ін..

О.Єкжанова пропонує методику психолого – педагогічного  прогностичного скринінга ( від англ..  « сито» , «дошка для оголошень», що дозволяє вчителю початкових класів з перших днів перебування  дітей у школі виявити в них проблемні зони й намітити шляхи корекційно- розвиваючого впливу , що відбиває індивідуальну спрямованість навчання школяра.

 

 

Зразок анкети для  вчителя « Вивчення соціально- психологічної адаптації  першокласників».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

З цієї таблиці видно, що  методика дослідження  Єкжанової  допомогла правильно визначити рівень адаптованості учнів.  Загальна адаптованість

учнів класу близька до достатньої , найбільші проблеми  спостерігаються у засвоєнні норм шкільної поведінки, зокрема поведінки на уроці.

 Під час  адаптації учнів ,  а також протягом навчання , доцільно вести щоденники спостережень. Куди учитель записує результати   діагностики, рівні навчальних досягнень учнів.  Ці щоденники не мають однакової форми заповнення, учитель самостійно вибирає її.                                                     Розглянемо таблиці , які можна використовувати під час  діагностики учнів.

Формування шкільних навичок учнів Вересень

№	Прізвище,ім’я учня	Дотримується режиму дня. Вчасно приходить до школи	Готується до уроку самостійно	Уміє працювати в парі ,групі	Починає виконувати завдання зразу після пояснення	Спілкується           з ровесниками.
1	Бурда А.	*	*	-	-	*
2	Кудінова Г.	*	*	*	*	*
3	Никифорова А.	*	-	-	-	*
4	Хітматуліна А.	*	-	-	-	*
5	Черненко І.	*	-	-	*	*
6	Шестопалов А.	*	*	*	*	*

 

Формування математичних навичок    Вересень

№	Прізвище,ім’я учня	Лічіть 1-10. 10-1.		Знає геометричні фігури	Виконує графічні диктанти	Правильно пише цифри	.Володіє обчислюв. навичками
1	Бурда А.		+	+	-	-	-
2	Кудінова Г.		+	+	-	-	-
3	Никифорова А.	+		+	+	+	+
4	Хітматуліна А.	-		-	-	+	-
5	Черненко І.	+		+	-	+	+
6	Шетопалов А.	+		+	+	+	+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Формування читацьких навичок             Вересень

№	Прізвище,ім’я учня	Спосіб читання	Читає вірші напам’ять	Дає відповіді на запитання	Переказує прочитаний прослух. текст	.Висловлює своє ставлення
1	Бурда А.	Склади	+	-	-	-
2	Кудінова Г.	Знає тільки букви	+	-	-	-
3	Никифорова А.	Знає букви	+	+	-	-
4	Хітматуліна А.	Знає букви	-	+	-	-
5	Черненко І.	склади	+	+	-	-
6	Шестопалов А.	склади	+	-	+	+

 

Формування читацьких навичок            Грудень

№	Прізвище,ім’я учня	Спосіб читання	Читає вірші напам’ять	Дає відповіді на запитання	Переказує прочитаний прослух. текст	.Висловлює своє ставлення
1	Кудінова Г.	склади	+	+	+	+
2	Никифорова А.	склади	+	+	+	-
3	Хітматуліна А.	склади	+	+	-	-
4	Черненко І.	Слова склади	+	+	+	+
5	Шестопалов А.	Склади слова	+	+	+	-
6						+

 

Формування читацьких навичок          Березень

№	Прізвище,ім’я учня	К-ть слів	Спосіб читання	Читає вірші напам’ять	Дає відповіді на запитання	Переказує прочитаний прослух. текст	.Висловлює своє ставлення
1	Кудінова Г.	24	Склади слова	+	+	+	+
2	Никифорова А.	12	Склади слова	+	+	+	-
3	Хітматуліна А.	5	склади	+	+	-	-
4	Черненко І.	13	Слова склади	+	+	+	+
5	Шестопалов А.	26	Склади слова	+	+	+	-
6							+

 

 

 

 

Формування навичок письма     Шестопалова Андрія  (Зразок)

Уміє	Вересень	Грудень	Травень
Правильно сидить під час письма	*	*
Правильно тримає ручку	-	*
Охайно розфарбовує малюнки	+	+
Охайно обводить букви за контуром	+	+
Пише букви,склади за зразком	-	+
Пише букви ,склади під диктовку	-	+
Пише  слова за зразком	-	+
Пише без помилок слова під диктовку		+
Списує без помилок речення		+
Пише без помилок речення під диктовку		+

Дрібна моторика руки  краще сформована у дітей 7 років. У дітей шестирічного віку спостерігаються труднощі . Для цього на уроках треба проводити  фізхвилинки для пальчиків ,  обводити по контуру, розфарбовувати  малюнки. Також для зарядки пальчиків можна  використовувати каштани. Це і цікаво і корисно.

Постійно привчати  учнів до правильної постави під час письма.

Учитель завжди має пам'ятати, що духовне здоров'я та емоційне благополуччя учня є необхідною умовою успішного навчання. Тому із самого початку адаптаційного періоду першокласникам  треба  створити комфортні емоційні умови.

Кожний ранок зустрічати  з усмішкою. В класі повинна  лунати  весела музика. День розпочинати  з фізичної зарядки. Протягом дня  запропонувати дітям потанцювати ,їм це дуже подобається.

На уроці діти активні тоді, коли їм цікаво, коли створений інтерес до навчання. Подобаються їм уроки ,які мають форми мандрівки,наприк-

лад, “Подорож до нової букви” або “Подорож  в країну Письмоляндії”. Також  доцільно проводити  уроки-казки, наприклад ,казка “Колосок” ,”Три ведмеді” на математичний лад.

Для успішної адаптації першокласників  повинні бути залучені і батьки учнів. Для них

в класі необхідно створити  кутчок “Для вас батьки”. Там  повинна знаходитись  необхідна інформація : “Новини з уроку”, “ Що ми вивчаємо”,  “ Поради на кожен  день”.

В вересні місяці  треба проводити  батьківські збори на тему ”Ваша дитина першокласник”, « Як допомогти дитині вчитися».

Батькам першокласників слід розуміти, що адаптація до школи - це процес багатоплановий, тобто в ньому задіяно як фізіологічні явища, так і соціально-психологічні. Що стосується фізіологічної адаптації, то медики відзначають, що більшість першокласників хворіє у вересні, деякі діти втрачають вагу в перші 2-3 місяці навчання, деякі скаржаться на втому, головний біль, стають примхливими. Це не дивно, оскільки на 5-6 річних малюків обрушується лавина завдань, що вимагають від них розумового і фізичного напруження. Соціально-психологічна адаптація полягає в освоєнні нового соціального статусу «учень», а також у налагодженні ефективного спілкування з однолітками і вчителем. 

 

Як можуть допомогти батьки? 

1. Пояснити дитині, що означає «бути школярем» та для чого це потрібно. Розповідати про школу, про існуючі в ній правила, щоб дитина була обізнана і, відповідно, відчувала себе впевнено, не боялася і не сумнівалася у своїх здібностях.

2. Продумати режим дня і суворо його дотримуватися. 

3. Навчити першокласника задавати вчителю питання (не боятися і т.д.). 

4. Розвивати навички емоційного контролю, вміння підкорятися правилам. 

5. Пояснити, що означає «акуратно», «старанно», формувати самооцінку. 

6. Розвивати комунікабельні здібності. 

7. Підтримувати бажання вчитися. 

8. Вислуховувати уважно дитину, радити, як діяти в тій чи іншій ситуації. 

9. Активно взаємодіяти з учителем і шкільним психологом.

 

 

Як зрозуміти, що дитина успішно адаптувалася? 

1. Процес навчання викликає у першокласника позитивні емоції, він упевнений в собі і не відчуває страх. 

2. Новоспечений учень справляється зі шкільною програмою. 

3. Першокласник задоволений своїми стосунками з однокласниками і вчителем. 
У роботі з першокласниками  під час адаптації треба  акцентувати увагу на :

- створенні належних соціальних і побутових умов;

• використання методів , форм навчання і виховання, що відповідають психологічним особливостям розвитку дитини-дошкільника;
•  сприянні розвитку дитини ,як особистості ;
• оновлення змісту початкової освіти;
• моделювання стилів спілкування з дитиною.

Учитель повинен постаратись ,щоб найперші кроки, зроблені кожним малюком у шкільному світі, були для самої дитини і членів його сім'ї радісними і впевненими.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                        Додатки

Додаток 1.

            10 порад батькам першокласника  

1. НЕ  ПЕРЕВАНТАЖУЙТЕ  НОВОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ.

За час, що залишився, жодних "хвостів" ви не підтягнете. А якщо будете тиснути на дитину з читанням і рахунком, ви зможете викликати у неї негативні емоції з приводу школи. Звичайно, почитати трішки, порозв’язувати нескладні приклади можна, але все це повинно бути в ігровій, непримусовій формі. Крім того, дошкільникам доцільно по кілька разів читати одні й ті ж книжки. Вони, взнаючи  "матеріал", прагнуть підказати розповідачеві, що буде далі, виправляють, якщо він допустив неточність. Це виробляє в них активність, і тоді їм буде абсолютно нескладно вже на першому уроці висловити свою "дорослу" думку.

2. РОЗПОВІДАЙТЕ ПОЗИТИВНІ ІСТОРІЇ ЗІ СВОГО ШКІЛЬНОГО ЖИТТЯ.

Важливо сформувати у майбутнього школяра позитивне ставлення  до школи. Якщо дитина хоче вчитися і упевнена, що в школі цікаво, тоді неминучий стрес, пов'язаний з новими правилами і розпорядком дня, великою кількістю незнайомих людей, буде успішно здоланий. Для цього частіше розповідайте своїй дитині цікаві історії зі свого шкільного життя.

3. НЕ РОБІТЬ АКЦЕНТ НА ОЦІНКАХ.

Багато батьків припускаються грубої помилки, коли починають лякати: "Читай, а то двійки мені приноситимеш". Важливо акцентувати увагу дитини на процесі навчання (ти взнаєш багато нового, у тебе з'являться нові друзі, ти станеш розумним), а не на результаті та гарних оцінках, які взагалі краще не згадувати, тим більше що в першому класі їх не ставлять.

4. НЕ ЛЯКАЙТЕ ШКОЛОЮ.

Ні в якому разі не ведіть при дитині розмови, що у нього "закінчилося дитинство", не жалійте його: мовляв, бідненький, починаються трудові будні. Навіть жартома не лякайте школою. Не варто при дитині також обговорювати майбутні витрати, засмучуючись про дорожнечу форми або канцтоварів.

5. КУПУЙТЕ ШКІЛЬНЕ ПРИЛАДДЯ РАЗОМ З ДИТИНОЮ.

Купувати портфель і все приладдя для школи потрібно з дитиною, тоді вона виявляється залученою в процес підготовки до першого вересня. Нехай дитина сама  вибере собі пенал, ручки, олівці і лінійки, зошити з барвистим малюнком на обкладинці. Прийшовши додому, не ховайте покупки в шафу - дайте їх дитині, аби вона звикла до нових для неї речей. Нехай збирає портфель, носить його по квартирі, розкладає на столі зошити і олівці, тоді прості вказівки вчителя: "Дістаньте червону ручку або зошит в лінійку" не викличуть у маляти труднощів: він чітко знатиме, де у нього що лежить.

6. ГРАЙТЕ В ШКОЛУ.

Хай всі іграшки вашої дитини підуть у перший клас, а найулюбленіша стане вчителем. У такій грі можна пояснити основні шкільні правила: як сидіти за партою, як відповідати на уроці, як проситися в туалет, що робити на перерві тощо.

7. ПОЧИНАЙТЕ ЖИТИ ПО НОВОМУ РОЗПОРЯДКУ ДНЯ.

За місяць до школи потрібно плавно підганяти режим дня до нового розпорядку. Старайтеся, аби дитина лягала спати не пізніше дев'ятої години вечора, вставала о 7-8 годині ранку. Дуже важливо сформувати у дитини уявлення про те, що за чим потрібно робити вранці і ввечері. Для цього добре використовувати пробкову або пластмасову дошку на стіні, де можна прикріпити папірці, писати, малювати. Спочатку спробуйте наочно пояснити, що потрібно зробити перед сном: зібрати портфель, приготувати одяг (трусики, майку, шкарпетки), перевірити, чи чиста форма. Всі ці дії краще позначати малюнками: портфель, розкладені речі на стільці. Нехай дитина збирає свої дитячі книжки в портфель, складає одяг на стілець. За допомогою малюнків можна змалювати і ранковий розпорядок: умиваємося, чистимо зуби,  одягаємося, снідаємо, одягаємося в шкільну форму, чистимо взуття, виходимо з будинку. Все це допоможе маляті краще зрозуміти, як будується його день.

8. ПОДРУЖІТЬ МАЛЯ З ГОДИННИКОМ.

Необхідний для школи навик - орієнтація в часі. Якщо ваше маля ще не розбирається, котра година, навчіть його цьому. Багатьом діткам легко орієнтуватися по електронному годиннику. Дитина повинна знати, що означає чверть години, півгодини, через годину. Повісьте в дитячій кімнаті великий годинник (будь-який, головне, аби дитина могла визначати по ньому час). Під час читання, гри або їжі можна поставити годинник на стіл і звернути увагу дитини на те, о котрій годині почалася дія і о котрій годині  вона закінчилася.

9. БІЛЬШЕ КОМАНДНИХ ІГОР.

У школі є правила, які необхідно виконувати: сидіти за партою, вставати, коли дозволить вчитель, не кричати. Без розуміння цих елементарних законів дитині буде важко в 1-му класі. Аби розвинути у дитини уміння підкорятися і грати по правилах, використовуйте командні ігри. Завдяки ним дитина засвоїть, що є правила, які треба виконувати, і що від цього залежить результат. Ще один важливий урок, який дають маляті командні ігри, - це спокійне ставлення до програшу.

10. ТРЕНУЙТЕ УВАГУ І ПАМ'ЯТЬ, РОЗВИВАЙТЕ МИСЛЕННЯ.

Увага

1. Використовуйте дидактичні ігри з чіткими правилами.
2. Включайте дітей у виконання завдань за попередньо розробленим планом дій: створення будинків із конструктора, малюнки, орнаменти, аплікації, вироби, форми яких ви задаєте словесно або за допомогою схеми.
3. Тренуйте дітей у переказі розповідей, казок за схематичним планом, складеним вами.
4. Пропонуйте дітям: повторювати слова, цифри, речення, сказані вами; незакінчені фрази, які потрібно закінчити; запитання, на які необхідно відповісти.
5. Вчіть порівнювати, аналізувати зразок і результат своєї або чужої роботи, знаходити і виправляти помилки.
6. Частіше пропонуйте дітям, особливо з низьким показником розвитку уваги, вправи: у газеті, старій книзі на одній із сторінок закреслювати усі букви «а», намагаючись не пропускати їх. Завдання поступово можна ускладнити, попросивши дитину закреслити всі букви «а», обвести у кружечок усі букви «к», підкреслити всі букви «о».
Пам’ять

1. Пояснюючи дітям новий матеріал і повторюючи пройдений, поєднуйте словесне пояснення з наочністю або із зображенням тих предметів або явищ, про які йдеться, використовуйте малюнки, таблиці, схеми.
2. Для поліпшення процесу запам’ятовування розвивайте у дітей уміння: аналізувати, виділяти у предметах зв'язки, ознаки, порівнювати предмети та явища між собою, знаходити в них подібності й відмінності; здійснювати узагальнення, поєднувати різні предмети за якимись загальними ознаками; класифікувати предмети та явища на основі узагальнення.

Мислення

1. Розширюйте кругозір дітей, їхні основні уявлення про природні, соціальні явища, нагромаджуйте в дітей знання і враження, обговорюючи з ними прочитані книжки, аналізуючи поведінку людей.
2. Після читання вголос казок, розповідей, просіть дітей переказати почуте , відповісти на запитання, поставити свої.
3. Розвивайте вміння будувати розповідь за картинкою, планом, темою; допомагайте робити висновки, міркування.
4. Заняття з малювання, ліплення, виготовлення різних виробів повинні не тільки ключати копіювання зразка і відпрацювання окремих графічних навичок, а й розвивати вміння планомірно досліджувати предмети, фантазувати, уявляти.
5. Включайте в заняття завдання на порівняння пари предметів або явищ, класифікацію, узагальнення різних предметів за загальними ознаками, знаходження «зайвого слова» або зображення, не пов’язаного загальною ознакою з іншими, складання цілого з частин.

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

• Бєлкін А.С. Основи вікової педагогіки. М., 1991. 
• Битянова М.Г. Адаптація дитини в школі. М, 1998. 
• Бугайова М.М. Комфорт молодших школярів в освітній діяльності / / Поч. школа., 2004, № 2. 
•  Варламова А.Я. Шкільна адаптація. Волгоград, 2005.
• Ніконенко В. До Адаптація першокласників до школи. / / Інтернет-ресурс: Netparents. ru., 02.10 2006
• Особливості психічного розвитку дітей 6 - 7 літнього віку. / Під ред.Д.Б. Ельконіна, А.Л. Венгера / М. 1988.
• Платонова А.А. Успішне завтра майбутнього першокласника / / Поч. школа., 2005, № 5.