З досвіду роботи "Формування стійкої мотивації на уроках української літератури"

                              Формування стійкої мотивації на уроках української літератури

 Формування мотивації до вивчення рідної мови та літератури є важливим чинником успішного вирішення завдань гуманітарної освіти, спрямованої на загальне піднесення духовності, виховання української ментальності, любові до рідної мови. Однак це неможливо, якщо з дитинства не прищеплене бажання вчитися та отримувати задоволення від навчання. Скільки б учень не чув про необхідність вчитися, що це є його обов’язком, про важливість освіти для нього самого і майбутнього його життя, як би добре не усвідомлював справедливість цих слів, якщо він не включився в навчання, то відповідних мотивів у нього не виникне і тим більше не сформується стійка мотивація навчальної діяльності. Щоб мотиви виникли, зміцніли і розвинулися, учень повинен почати діяти. І чим вищий рівень мотивації, чим більше чинників спонукають дитину до діяльності, тим більших результатів вона може досягти.

Кожен учитель хоче, щоб його учні добре навчалися, з інтересом і бажанням ходили до школи. Хочу цього і я. Але часом доводиться з жалем констатувати: «не хоче вчитися», «міг би добре навчатися, але немає бажання». Це свідчить про те, що в учня не сформовані потреби в знаннях, немає інтересу до навчання. Тому намагаюсь з’ясувати, чому саме він не хоче вчитися.   

                Навчання – це важка праця, що потребує спеціальних умінь та навичок, сили волі.  «Знання – це скарб, а вміння вчитися – ключ до нього.» Дійсно, знання потрібно здобувати. Тому ставлю завдання – розвинути в учнів позитивну мотивацію до навчальної діяльності, тобто систему мотивів , яка визначає конкретні норми діяльності або поведінки.

Найціннішою, на мій погляд, є пізнавальна мотивація, що зумовлена бажанням учитися. Тому намагаюсь так організувати навчальний процес, щоб зацікавити дітей, спонукати до діяльності.

І етап – мотивація початку роботи, первинна мотивація.

ІІ етап – мотивація виконання роботи, закріплення і підсилення первинної мотивації.

III етап – мотивація завершення уроку (результативність, постановка цілей на майбутнє).

На початку уроку учень повинен зрозуміти, що корисного і нового він дізнається на ньому, де може застосовувати набуті знання, тому,  щоб посилити мотиви здивування, зацікавленості учня, іноді урок і завдання до нього я проводжу у віршованій формі:

Урок сьогодні дивний, І трішечки незвичний                       А їх у вас чимало, ви ж недарма старались.

Змагатися командами ви будете усі.    А значить,  ваша праця не марною була. Знання свої покажете, уміння та ще навички.            Тож ви старайтесь, діти, я вам усім бажаю

На розсуд наш представите наробки ви свої.                        Натхнення, творчих успіхів, удачі і добра.

 

На цьому етапі мотивації можна почати урок із розминки, яка замінює так звані організаційні моменти. Головна функція розминки – створення сприятливого психологічного  та емоційного клімату для творчого розвитку особистості на уроці. 

Створення емоційного фону уроку.  

(Звучить музика Вівальді – «Пори року» (весна).                     Читання вірша вчителем

Все прокидається поволі, Зі сну зимового встає.

Радіє гай, радіє поле,

Земля поталу воду п’є.

Скресає і щезає крига,

Бурульки падають з дахів, І вітерець прозорокрилий Додому підганя птахів.

А в лісі на галяві теплій

Поміж ялинок запашних

Уперше спалахнув метелик - Тендітний вогничок весни.

Про яку пору року йдеться у вірші? Так, це весна. Вона за вікном. А ви хочете, щоб вона завітала до нас у клас.?

Отже, потрібно гарно попрацювати. А види робіт  на уроці підказує сонечко. (Графічне зображення)

У 10 класі знайомство із творчістю М.Коцюбинського я починаю із ліричної хвилинки:

Найважче тримати паузу, звук тримається сам.

Руху рухомий ритм вторить в такт небесам. Мовчання - вічності зліпок. Виголошуючи слова, Моя всезнаюча сутність стверджує, що жива.

Тиша - прозріння пустки, де за маревом німих зірок

Єдиним істинним словом звучить невимовний Бог.                             Н. Марченко

 

- Перед вивченням сьогоднішньої теми я прошу вас послухати невеличкий уривок з казки «Хо» і уявити себе на лоні природи, в лісі. ( на тлі запису лісових звуків)

-Щойно завдяки неповторному майстрові слова М.Коцюбинському ми побували  у вранішньому лісі,

«побачили» переливи природних світлотіней, почули «голосне щебетання» птаства. Це засвідчує надзвичайну поетичність художнього письма М.Коцюбинського. У його творах зовнішнє життя, тобто події, часто поступаються внутрішньому – життю душі й серця.  Саме це буде предметом нашої розмови на сьогоднішньому уроці. 

В 11 класі почати знайомство із творчістю П.Тичини можна монологом (заздалегідь підготовлений учень виголошує монолог)

— Коли навкруги — чудесний світ, а ти щасливий, то хіба замислюєшся над тим, чому тобі радісно? Отак і поет — не прагне логічно пояснити, розкрити таємницю щастя своїм читачам. Він сам творить гармонію і кличе у свій світ: радійте, будьте молоді й щасливі! Життя того варте!       Тичина

Урок-знайомство із Хвильовим  в 11 класі розпочнемо так:                                                                                             - Його новели нагадують музику Шнітке (звучить запис симфонії).

«Істинно: Хвильовий. Сам хвилюється і нас усіх хвилює, п’янить і непокоїть, дратує, знесилює і полонить. Аскет і фанатик, жорстокий до себе і до інших, хворобливо вразливий і гордий, недоторканний і суворий, а часом – ніжний і сором’язливий, химерний характерник, залюблений у слово, у форму «мрійник».          

-   Як ви розумієте псевдонім письменника?  

-   Своє життя Микола Хвильовий назвав «шляхом безумної подорожі». Справді, складається враження, що цій людині судилося перейти всіма колами пекла, а до раю так і не потрапити... 

-Познайомимося із життєвим шляхом М.Хвильового. Виступи учнів( «Бібліографи», «історики»).

Мотивацією до вивчення творчості Яновського будуть розуміння вартості письменницьких звершень, які він виклав у романтичному дусі:

 «Коли я читаю книжку і хочу її оцінити,— писав він ще в молодості,— я питаю в себе: «Чи взяв би ти її в далеку путь, по розмитій дорозі босоніж ступаючи, в далеку таємну путь? Чи поклав би ти її в торбу поруч із хліба окрайцем, пучкою солі й цибулиною? Чи достойна вона там, в торбі на плечах, лежати всю путь, до хліба торкаючись? На перепочинку, коли розв'яжеш торбу і з'їси хліба, чи дасть вона тобі мужність і радість, щирий захват і приємний біль мудрості».

Сталося так, що життя і час суворо випробувало на міцність і самого письменника, і його твори.  

Вільний мікрофон. На дошці записані запитання, на які кожен бажаючий має дати відповідь одним реченням.

-  Які події особливо вплинули на формування світобачення Ю.Яновського?

-  У чому полягає трагедія Ю.Яновського як творчої особистості

Виходячи з теми, визначте очікувані результати нашої роботи ( «Дерево очікувань»).

Буду знати….Буду вміти визначати…Зможу використати….

На II етапі- мотивація виконання роботи, закріплення і підсилення первинної мотивації -   вивчаючи творчість О.Вишні, так і хочеться замилуватися вишнею і скласти «сенкан» до цього слова, а потім продовжити улюбленою всіма «Автобіографією»

                             Вишня.

                             Білоцвітна, соковита.

                             Милує око, пригощає, радує душу.

Ця ягода стала псевдонімом самобутнього майстра                               української сатири і гумору.

                             Україна — вишневий сад.      

Не можна не застосувати  кубування на тему “Усмішка”

-  порівняйте це: усмішку можна порівняти з сонцем, яке несе тепло, радість;

-  опишіть це: як ви знаєте, усмішка з'являється на устах людини, коли в неї радісно на душі.

Приємніше, звичайно, бачити усміхнене обличчя, аніж похмуре, або ще гірше — зле. Іноді усмішка може бути загадковою, як, наприклад,  “усмішка Джоконди”;

-  про що це змушує думати: у нашому житті проблеми й негаразди пригнічують людину. І, на жаль, дуже важко їх вирішувати;

-  виникнення: усмішка, напевно, виникла з появою людини;

        “За” і “проти”:

 Усмішка відіграє важливу роль у житті людей, особливо коли вона доброзичлива, поліпшує настрій. Але бувають усмішки глузливі, які принижують людську гідність.

 Висновок: нехай живе лагідна усмішка.

Підсиленням первинної мотивації у 8 класі при вивченні «Давньої казки» буде прослуховування пісні та складання інформаційного ґрона до характеристики лицара Бертольда

У поета була пісня і дзвінкою, і гучною, бо розходилась по світу стоголосою луною… Більшість його пісень були сумними, бо боліла душа за народ…

Тож давайте трішки відпочинемо: сядьте рівненько, заспокойтесь і послухайте, чому сумує скрипаль Пісня «Сум  скрипаля»

На III етапі рефлексія буде просто необхідною:

        Метод «Рюкзак»: які знання, уміння можна використати на інших уроках, у житті?.. (достатній рівень).

        Метод «Різнокольорові капелюшки» (високий рівень):

-Червоний колір – настрій, емоції, здібності

Мені сподобалось…

Мій настрій…Я досяг успіху, тому що….

-Синій – важливість уроку

Урок важливий, тому що…

  -Зелений колір- скласти сенкан «Маруся Чурай»; есе «Образ любові як втілення високої християнської  цінності» або написати лист Марусі Чурай.

Доцільним буде провести такий вид роботи , як позиція “Залиши останнє слово за вчителем”

-Діти, що найбільше зацікавило вас у творчості Остапа Вишні?

Наскільки, на ваш погляд, залишаються актуальними проблеми, підняті Остапом Вишнею сьогодні?

Учитель

Головне ж, що отримує читач, ознайомившись із гуморесками, - це світлий , задушевний настрій, посмішку, а то й сміх від душі, бажання оберігати й примножувати багатства нашої матінки-природи.

 

Визнання результатів – це істотний мотиваційний фактор. Потреба у визнанні, схваленні, позитивній оцінці.  Людина прагне до визнання і схвалення своїх  успіхів і переваг. Якщо учень відчує, що витрачені ним на навчальний процес зусилля не залишилися непоміченими й були оцінені належним чином,  то він і надалі працюватиме,  докладаючи більше зусиль.

Таким чином, мотивація – це одна з найважливіших умов, що забезпечує успішне формування в учнів знань, є для них джерелом отримання нової інформації та осмислення її, розвитку мовлення та самостійного розуміння матеріалу.