З досвіду роботи вчителя історії

Опис досвіду роботи

вчителя історії Сомівської філії  Зачепилівської ЗОШ І-ІІІ ступенів 

Закапко Юлії Вікторівни

Моє педагогічне кредо:  «Щоб бути хорошим вчителем,треба перш за все любити, що викладаєш і любити тих, кому викладаєш».

Я працюю у школі працює з 2011 року, на посаді вчителя історії з 2018 року. Маю повну вищу освіту за спеціальністю «Історія» і кваліфікацію спеціаліста, вчителя історії. Як вчитель історії не атестувалася.

У 2019 році підвищила кваліфікацію у Харківській академії неперервної освіти як вчитель               історії та правознавства.

Сучасні вимоги освітніх стандартів змушують, нас, учителів, не тільки насичувати учнів інформацією, а й шукати шляхи практичного застосування її у повсякденному житті. Знання не заради знань, а знання – для збагачення життєвого досвіду. Формування творчої особистості учня передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв‘язування проблем, воно ефективно сприяє формуванню вмінь і навичок, створенню атмосфери співробітництва і взаємодії.

Я абсолютно згодна з думкою доктора педагогічних наук Германа Селевко, який відмітив: «Сьогодні соціуму потрібні не всезнайки і базіки, а випускники, готові до включення в подальшу життєдіяльність, здатні практично вирішувати життєві і професійні проблеми, що встають перед ними

      Набагато важливіше навчити, ніж просто розповісти. Можна швидко повідомити учням те, що вони повинні знати, і вони забудуть це ще швидше. Тому, працюючи з учнями, дійшла висновку, що уроки насичені різноманітними навчальними ситуаціями та методами роботи сприяють розвитку в дітей самостійності, дослідницьких навичок та формують творчі здібності. Учні повинні мати такі навички: думати, розуміти суть речей, осмислювати ідеї і концепції, і вже на основі цього шукати потрібну інформацію, трактувати її і застосовувати в конкретних умовах.       

   Саме цьому, я працюю над проблемою: «Формування та розвиток творчої особистості учня на уроках історії». Вибір даної проблеми був невипадковим, бо нова парадигма освіти пропонує розглядати учня як мету, а не засіб. Відповідно обраній проблемі були визначені такі задачі:

1.Впровадження інтерактивних технологій навчання метою активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках історії.                                                                                                     

   2.Розвиток ключових компетентносте й через інтерактивні технології навчання.            

   3.Спонукання учнів до активного навчання.                                                                                 

   4. Розвиток творчості учнів.                                                                                              

   5.Виховування любові до предмету.

    Готуючись до кожного уроку, продумую хід заняття, добираю ефективні методи та  прийоми.  Методи навчання я використовую на різних етапах: під час первинного оволодіння знаннями, їх закріплення і вдосконалення, формування вмінь та навичок. З метою розвитку особистості дитини використовую  ІКТ  на будь-якому етапі навчальної діяльності уроку. Підбір текстового й графічного матеріалу по темі уроку, створення навчальної презентації, організація індивідуальних виступів учнів за заздалегідь підготовленим вчителем матеріалами.

   У своїй роботі я застосовую і колективну (кооперативну) форму навчальної діяльності учнів – це організація навчання в малих групах учнів, об‘єднаних спільною навчальною метою. Одержавши вказівки, учні обʼєднуються в групи по 2-4 чоловік для досягнення спільної мети. Почуття групової належності дає учням змогу подолати труднощі, які постають на їхньому шляху. Залежно від змісту теми навчання використовую наступні варіанти роботи в групах:  «Діалог», «Спільний  проект» ,  «Пошук  інформації».

 Застосовую технології, які передбачають спільну роботу всього класу: «мозковий штурм», «мікрофон», кросворди, сенкан, робота з документами.

У своїй роботі я керуюсь такими принципами, як:

- демократизація (співробітництво);

- гуманізація (повага до інтересів та потреб особистостей);

- природовідповідність (врахування вікових особливостей);

- культуровідповідність (забезпечення культуроспадкоємності поколінь);

- органічне поєднання універсального загальнолюдського та національного, регіонального.

Свою роль я вбачаю в ролі помічника та організатора, який стимулює та спонукає учня до засвоєння змісту навчання. Своїми головними завданнями я вважаю:

- навчити учнів вчитися;

- свідомо підходити до вивчення історії та правознавства;

 - навчити учнів працювати самостійно;

- навчити користуватися довідковою літературою

   Моя діяльність на уроках історії спрямована на організацію пізнавальної діяльності школярів, розвиток їх розумових,  творчих здібностей.

   На своїх уроках історії застосовую міжпредметні зв'язки. Вона перебуває у тісних зв’язках з різними предметами навчання –  з українською та світовою літературою, географією, математикою, економікою.

  Розвиток творчості учнів відбувається не тільки на уроках історії, але й в позаурочний час. Мої учні беруть активну участь у  різноманітних заходах: вікторинах , історичних виховних заходах, конкурсах, змаганнях.

Брала участь у конференції «Освіта Харківщини ХХІ століття» на тему: «Виховання громадянської компетентності учнівської молоді на основі національних і загальнолюдських цінностей про вивченні історії». Моя учениця Ткач Яна зайняла І місце у районному етапі Всеукраїнської філософської історико-краєзнавчої конференції «Пізнай себе, свій рідний край, свій нарід» та взяла участь в обласному етапі конференції. Мої учні у 2019 році зайняли І місце у районному етапі Конкурсу  « Козацькому роду – нема переводу»  та брали участь в обласному етапі Конкурсу.

Суспільство розвивається дуже швидко. Кожен новий день несе безліч подій у різних галузях людського життя: те, що вчора вважалося відкриттям, сьогодні сприймається як звичайна річ, а завтра набуде нових якостей. За цих умов знання, отримані в школі, не можуть задовольнити людину, оскільки вже під час навчання потребують оновлення. Сучасна школа повинна не просто дати дитині суму знань, умінь і навичок, а зробити її компетентною, тобто здатною самостійно здобувати й використовувати знання в різних життєвих ситуаціях, готовою брати на себе відповідальність, активною у суспільному житті, такою, що розуміє не схожість людей і поважає чужу історію, культуру.

Щоразу, йдучи на урок, я перед собою ставлю завдання – зацікавити учнів історією, розвивати в них бажання вчити її. Адже, відомою є істина: історія любить повторюватись, треба вміти виносити з неї уроки. І, звичайно, я хочу щоби жоден учень ніколи не сказав: «Урок історії нудний».

.