14 квітня о 15:00Вебінар: Дистанційне навчання: від побудови системи до зміни цінностей

Захід-реквієм, присвячений Дню пам’яті Героїв Небесної Сотні «Герої не вмирають»

Про матеріал

Оформлення: Стіна пам’яті Небесної сотні (Прапор України, надписи «Герої не вмирають», «Сам не знаю, де погину…», список прізвищ героїв з фото), на підлозі надпис із маленьких свічок «Героям слава», стіл, на столі вишитий рушник, ікона Божої матері, свічка, квіти з чорною стрічкою. Вступне слово вихователя. Їх назвали Небесною сотнею – українців, які загинули в Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути народом - джерелом і мірилом влади у власній країні, за державу в якій не страшно жити і народжувати дітей. За цю самопожертву українці їх канонізували - за велінням серця долучили до числа Небесного воїнства на чолі з архистратигом Михаїлом. Аби захищали країну від лиха, пильнували і оберігали їх з небес. Захід - реквієм, приурочений пам’яті Небесної сотні оголошую відкритим. (Гімн України) Ведуча. Майдан став символом боротьби, символом утвердження прагнень до європейських цінностей у споконвічно європейській державі. І за цю боротьбу, за нашу з вами свободу й оновлення країни заплачену страшну ціну: своє життя віддали найкращі. І більшість із них молоді, сильні. Ті,що тільки починали жити. І сьогодні ми зібралися для того, щоб пом’янути й вшанувати Небесну Сотню. Ведучий. Вони підняли людей на боротьбу. Сотні проповідей є ніщо порівняно з тим, що вчинили для нас ці люди. Адже їхній вчинок - то велика жертовна любов. І якщо ми збагнемо це - не буде поміж нами зла. Головним у світі є любов, і люди яких ми поминаємо, власне, засвідчили свою любов до Бога і до своєї країни, свого народу. Вони дивилися у небо високе,

Перегляд файлу

Захід-реквієм присвячений пам’яті Небесної Сотні

«Герої не вмирають»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета:  вшанувати пам'ять героїв Небесної сотні, прищеплювати любов до Батьківщини, виховати патріотичну свідомість, розвивати бажання стати гідними громадянами України.
      Оформлення:  Стіна пам’яті Небесної сотні (Прапор України, надписи «Герої не вмирають», «Сам не знаю, де погину…», список прізвищ героїв з фото),  на підлозі надпис із маленьких свічок «Героям слава», стіл, на столі вишитий рушник,  ікона Божої матері,  свічка, квіти з чорною стрічкою.

      Вступне слово вихователя.  Їх назвали Небесною сотнею – українців, які загинули в Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути народом - джерелом і мірилом влади у власній країні, за державу в якій не страшно жити і народжувати дітей. За цю самопожертву українці їх канонізували - за велінням серця долучили до числа Небесного воїнства на чолі з  архистратигом   Михаїлом. Аби захищали країну від лиха, пильнували і оберігали їх з небес.

 Захід - реквієм, приурочений пам’яті Небесної сотні оголошую відкритим.  (Гімн України)

     Ведуча. Майдан став символом боротьби, символом утвердження прагнень до європейських цінностей у споконвічно європейській державі. І за цю боротьбу, за нашу з вами свободу й оновлення країни заплачену страшну ціну: своє життя віддали найкращі. І більшість із них молоді, сильні. Ті,що тільки починали жити. І сьогодні ми зібралися для того, щоб помянути й вшанувати Небесну Сотню.

    Ведучий. Вони підняли людей на боротьбу. Сотні проповідей є ніщо порівняно з тим, що вчинили для нас ці люди. Адже їхній вчинок - то велика жертовна любов. І якщо ми збагнемо це - не буде поміж нами зла.  Головним у світі є любов, і люди яких ми поминаємо, власне, засвідчили свою любов до Бога і до своєї країни, свого народу.

Вони дивилися у небо високе,

У небо –високе-високе…

Відкриті здивовані очі -

Невже це кінець? Кінець!

Вони дивилися в небо…

Підстрелене серце тріпоче,

Христос у багряній тузі

Терновий кладе вінок.

Вони дивилися в небо…

А небо таке ласкаве,

А сонце таке погідне,

Немов поцілунок весни.

Вони дивилися в небо -

Стелився обрій кривавий.

І руки чиїсь привітні

Торкнулись повік,  мов сни.

Вони дивилися в небо -

А там Україна голосить,

А там мліє рідна неня
Й така молода жона.

Не треба, не треба, не треба!

Синочок маленький просить.

Але закотилося сонце,

І згасла навіки весна.

Ведуча. Події останніх місяців 2013-2014 року перетворилися на справжню національну стихію, в якій передався найтонший подих душі нашого народу.  Пробудилася приспана роками національна свідомість людей.

Ведучий.  Українська національна спільнота поза межами українських земель, відчуваючи духовний зв'язок з Україною,висловила нам свою підтримку. В якому куточку Землі не жив би українець,ніщо не зможе зламати той дух,ту жагу до свободи,які генетично закладені у його душі.

Це моя і твоя війна

За мою і твою свободу.

Я із Заходу ти із Сходу -

Ми щаслива одна сімя.

І ніхто нас не розєднає.

Нас ніколи ніхто не здолає.

Бо ми разом могутня сила.

Це моя і твоя Україна.

І весь світ нас з тобою знає.

Нас ніколи ніхто не здолає,

Бо ми разом могутня сила.

Це моя і твоя Україна.

( Пісня «Не плачте мамо, я іще живий»)

 Учень1. Небесна сотня

Небесна сотня - то в серцях вогонь.

Він гаряче палав за Україну.

Віднині тихим співом заспокой

Ти земле рідная свою дитину

Пташиним співом, шелестом трави,

Блакитним небом, золотим колоссям,

Останній раз, як мати пригорне

Чоло високе в обранку волосся.

Небесній Сотні шана й молитви

За чисті душі, що злетіли в небо.

Їх шлях високий, Боже, освяти,

І в мирі Господи прийми до себе.

(Відео пісні «Небесну Сотню,Господи прийми»)

Ведуча. Усі герої Небесної Сотні були простими людьми - не депутатами, не політиками, не начальниками. У вирішальний час не змогли байдуже сидіти біля екрана телевізора просто дивитися на те, що коїться на вулицях столиці.

Ведучий. Вони не думали про те, що можуть загинути. Вони лише знали, що так, як є, так далі бути в Україні не може.

Ведуча.

Їм амуніції не треба,

Хоч не закінчилась зима.

Сьогодні Сотня йде на небо,

Без командира йде сама.

Ведучий

На небі, хмари, розійдіться.

Весна іще не почалась.

Всі на Майдані розступіться,

Щоб Сотня в небо піднялась.

Учень 2

Небесна сотня – безневинна жертва…
Бандитам не сховатись за хрестом
Отим хрестом, де їхня совість мертва
Зрікається і серцем і чолом…
У прощену неділю впала долу,
Простіть нас браття, миленькі, простіть…
За Україну -  зранену і голу…
За Вас не впала і за Вас стоїть!

Учень 3

Українцю, поглянь, там побили жінок!
Глянь, вже люди ховаються в храмі!
Де таке ще траплялось, коли це було
Аж в такому нестерпному стані?..

Так чинили лиш варвари, злісні хани,
Лиш від них люди в церкві ховались.
А сьогодні - це власні привладні пани
Вже над нами так само знущались!"
 

Ведучий.  Одного з волонтерів вразила розповідь лікаря, який виносив з- під куль молодого пораненого хлопця. Попри біль він співав Гімн України і помер,не дочекавшись швидкої.

Ведуча.

«Ще не вмерла України…»-

Помирав він та співав.

За свободу України

Молоде життя віддав.

Ведучий

«Згинуть наші воріженьки»…

Їм лише до пекла шлях,

А брати до перемоги

На Майдані хай  стоять.

(Звучить пісня «Мальви»)

Учень 4

Вони співали “Ще не вмерла…” і вмирали…
Земля тремтіла, під ногами ж – твердь…
Їм янголи обличчя прикривали…
А ті під вибухи гранат ішли на смерть…

Де вбивці зуби свої скалили, як псини…
Озброєні, слиняві, до зубів…
Ніщо, собаки, проти вільної людини.
Ніщо, проти жертовних тих голів…

Хвости підбігали куці, скавуляки…
Собача шапка, ти ж на трьох цепах!...
Твої засланці безпородні – хамуляки.
Розбіглись в усі боки в дикий страх.

Людина люта, хоч душа не знала гніву.
На рідній тверді полягла святій.
Герої ж не вмирають! Вірять в диво!
Адже і ти – “пахан”, належиш їй!

Ведуча.  Біль , помножений на відстань, відчувають українці, що опинились далеко від рідної землі у найчорніший для неї час. Один із віршів Оксани Максимишин « Мамо, не плач» - у скорботні дні почула вся Україна.

Пісня «Мамо, не плач, я повернусь весною…»

Мамо, не плач. Я повернусь весною.
У шибку пташинкою вдарюсь твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду.

Голубко, не плач.
Так судилося, ненько,
Вже слово, матусю, не буде моїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько
Розкажу, як мається в домі новім.

Мені колискову ангел співає
I рана смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває
Душа за тобою, рідненька, щемить.

Мамочко, вибач за чорну хустину
За те, що віднині будеш сама.
Тебе я люблю. I люблю Україну
Вона, як і ти, була в мене одна.
 

Ведуча.  Давня лемківська пісня «Пливе кача по тисині» у виконанні гурту «Пікардійська терція» стала тугою, смутком, неофіційним жалобним гімном України. Під цей пісенний щем тисячі українців прощалися з Героями Небесної Сотні, і тепер цей твір повів наш народ у пам'ять про тих, хто навічно впав на Майдані за нашу свободу.

 

(Лунає пісня «Пливе кача по тисині»)


Ведучий 1. Ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих,  хто залишив життя земне у 2013-2014 рр.  Ця подія сколихнула весь світ, не залишила байдужою жодної душі.


Вірш «Колись приїду до Києва..»

Колись я приїду до Києва з сином
Колись… Як цвістимуть каштани…
Під небом пройдемось високим і синім
Пройдемось ошатним Майданом…
*******
Торкнуся, припавши на мить на коліно
Гладкого новенького бруку…
Він все ще гарячий! Це так неймовірно!
Давай,приклади свою руку…
********
- То сонце нагріло! - і в сина усмішці
Шукатиму трохи розради…
- Ні, сину, не сонце…На цьому ось місці
Горіли колись барикади…
********
Людей,що піднялись на ці барикади,
Ніщо не могло подолати!
Ніякої сили не було у влади
Лиш страх ,брудні гроші та грати…
*******
І люди боролись…І найсміливіші
Дивилися снайперу в дуло…
І лилася кров… Але найголовніше, -
Війни в Україні не було!
********
Ось там можна їх імена прочитати…
Я всіх називати не стану…
-А що там? Чому стільки квітів там, тату?
- Це стела героїв Майдану…
********
- Цікаво?... Навіщо туди позносили
Ці шини від автомобілів?
- Це замість вінків…Це тепер, ніби символ.
Це знаки для всіх зрозумілі…
********
Мій син промовчить і спитає останнє:
( Мов вітром холодним подуло!)
- Я все розумію… Одне лиш питання:
Чому тебе з ними не було?

(Перегляд відео «Небесна Сотня. Галицький Десяток»)

Ведучий .  Якщо тебе справді засмучує ненависть у світі, не плач і не втрачай надії, а зроби щось, хай навіть маленьке!

Ведуча.  Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє.  Хай пам'ять всіх невинно убитих згуртує нас,  живих,  дасть нам силу та волю,  мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови. Вони згасли як зорі.


Заключне слово вихователя . Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню - частинки вічного. А світло цієї свічки хай буде даниною тим,  хто навічно пішов від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті!
(Під мелодію гімну Небесної сотні «Пливе кача» ведучий запалює свічку і передає її учням по колу. Свічку передають з рук в руки )
Героям Майдану, впавшим за світле майбутнє України, присвячується хвилина мовчання.
(Хвилина мовчання.

Молитва отче наш)

 

 

 

docx
Додано
26 лютого 2020
Переглядів
331
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку