"Західноукраїнські землі у складі Польщі в міжвоєнний період"

Українські землі у складі Польщі в міжвоєнний період.Історія України 10 клас

План уроку:1. Правовий статус Східної Галичини та українських північно-західних земель у складі Польщі. Осадництво.2. Промисловість, сільське господарство та українська кооперація.3. «Пацифікація» та розгортання українського національного руху.4. Прояви культурного життя.

«Східна Малопольща»{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Східна Галичина, Західна Волинь, Холмщина, Підляшшя, Посяння, Лемківщина.132,2 тис. км²5,6 млн. осіб. Асиміляція – це політика влади, спрямована на знищення національної особливості приєднаних народів через примусове нав'язування офіційної мови, культури та релігії.

Статус українських земель у складі ПольщіУ грудні 1919 р. держави Антанти визнали право Польщі на тимчасову окупацію українських земель. Встановлений кордон було названо лінією Керзона. Квітень 1920 р. УНР відмовилася від Східної Галичини за Варшавським договором. Березень 1921 р. УСРР та РСФРР відмовились від Східної Галичини за Ризьким договором.14 березня 1923 р. Рада послів Антанти в Парижі надала Польщі право володіти Східною Галичиною. Українська демонстрація проти польської окупації на вулицях Нью-Йорка, 1922 р.

«Осадництво»Уряд Польщі запровадив відверто колонізаційну політику «осадництва». Було скасовано Галицький сейм, ліквідовано органи самоврядування. Осадниками були демобілізовані солдати, відставні чиновники, а потім усі охочі, які почали «осаджуватися» на українських землях. До 1939 р. у сільській місцевості оселилося 200 тис. поляків та ще 100 тис. – у містах. Марш польських військових колоністів вулицями Рівного, 1930-і рр. Акт на право власності на землю, 1922 р. Значок Спілки осадників

Розвиток промисловості та сільського господарства. Міжвоєнна Польща була відсталою аграрною країною зі слаборозвиненою промисловістю. Західноукраїнські землі стали не лише ринком збуту промислових товарів, а й джерелом сировини і трудових ресурсів.«А»«Б»Влада надавала перевагу промисловому розвиткові території Польщі «А». Унаслідок цього саме тут концентрувалося понад 80 % металообробної, хімічної, текстильної та інших видів промисловості. На території Польщі «Б» розвивалися ті галузі, що не потребували значних капіталовкладень, а саме: деревообробна, харчова, нафтовидобувна та ін. Тут переважали дрібні підприємства, що становили 85 % від загальної кількості.

Кооперативний рух. У кооперативи здебільшого об’єднувалися селяни-виробники й торговельні організації. Розгалужена мережа кооперативів мала кредитні й торгові спілки. Торгові точки кооперативу «Народна торгівля». Василь Нагірний, засновник товариств «Славія», «Народна торгівля», «Сокіл», «Зоря», «Дністер», «Народна Гостиниця», «Товариство для розвою руської штуки».

Українська військова організація (УВО). У 1920 р. в Празі за ініціативою колишніх старшин Армії УНР з метою продовження збройної боротьби за незалежність України було створено Українську військову організацію (УВО).Євген Коновалець, голова УВО з серпня 1920 р. Головне завдання: організація боротьби проти окупаційних режимів на українських землях. Не мала чітко окресленої ідеології й політичної програми. Разом з українським екзильним урядом Є. Петрушевича УВО намагалася здобути підтримку Антанти у справі відродження української державності в Галичині.

Організація українських націоналістів (ОУН), лютий 1929 р. Д. Донцов проголошував націю абсолютною цінністю, а досягнення незалежності України — найвищою метою. Домінуючим було положення про національну революцію українського народу за власну національну самостійну й соборну державу.«Інтегральний» націоналізм — радикальний націоналістичий рух у період між світовими війнами. УВО+націоналістичні групи=Євген Коновалець, голова проводу ОУН в 1929 – 1938 рр. Дмитро Донцов, основний ідеолог ОУН

ОУН використовувала різні методи боротьби: саботаж, експропріації, демонстрації, страйки, бойкоти. Лідери націоналістичного руху не відмовлялися і від індивідуального терору. Прапор ОУНУчасники першого Конгресу українських націоналістів. Відень, 1929 рік. Найгучнішою справою стало вбивство в 1934 р. польського міністра внутрішніх справ Броніслава Перацького — ініціатора пацифікації в західноукраїнських землях. Степан Бандера, очолював Крайову екзекутиву ОУН з січня 1933 р.

Пацифікація — політика польської влади на західноукраїнських землях, спрямована на придушення виступів корінного населення за допомогою поліції та військ. Фізичні розправи супроводжувалися розгромами українських товариств і кооперативів. Софія Нелепинська-Бойчук. Пацифікація Західної України. Пол. Miejsce Odosobnienia w Berezie Kartuskiej — (дослівно «місце ізолювання в Березі-Картузькій») — концентраційний табір, створений польською владою в 1934 році в місті Береза-Картузька. Погромлена польськими жандармами під час Пацифікації читальня «Просвіти», с. Княгиничі, Рогатинського повіту.

Українське народно-демократичне об’єднання (УНДО), 1925 р. Орієнтувалося на досягнення конституційної демократії та незалежності України. Більшість українських депутатів у польському сеймі були представниками УНДО. Дмитро Левицький, голова УНДО 1925 – 1935 рр. Василь Мудрий, голова УНДО 1935 – 1939 рр. За умов загрози з боку нацистської Німеччини в другій половині 30-х років об’єднання перейшло на позицію компромісу з польським урядом (він дістав назву «нормалізація»), згідно з яким влада припиняла антиукраїнську політику, а УНДО — антипольську пропаганду. Газети УНДО

Комуністична партія Західної України (КПЗУ), 1923 р. Вона ставила собі за мету боротьбу проти соціальних і національних утисків, об’єднання Західної України з УСРР. Для використання легальних форм боротьби, керівники КПЗУ утворили Українське селянсько-робітниче соціалістичне об'єднання (Сельроб). Комуністи підняли селян на збройну боротьбу. У червні – липні 1932 р. кульмінацією селянського руху стало Ліське повстання. У другій половині 1930-х років вплив КПЗУ помітно послабшав. Учасники повстання під час суду, який виніс їм смертний вирок, згодом змінений на довічне ув'язнення. 1932 р. Пацифікація одного із галицьких сіл.

Суттєвий вплив на суспільне життя в Західній Україні справляла церква, передусім, греко-католицька. Релігійне життя: Українське населення: православне та греко-католицьке;Переслідування православних українців (окатоличення);Розгорнулося масове навертання українців до римсько-католицької віри;Митрополит греко-католицької церкви - Андрей Шептицький;1925 р. - конкордат (угода) між Ватиканом і польським урядом, яка захищала права греко-католиків;Репресії щодо віруючих греко-католицької церкви. Андрей Шептицький, Митрополит Галицький,Архієпископ Львівський,єпископ Кам'янецький А. Шептицький активно виступав проти пацифікації. Він стояв на центристських позиціях, підтримував політику «нормалізації» й засуджував екстремізм ОУН та виступи комуністів.

Прояви культурного життя. Освіта. Етнічна полонізація: У 1924 р. сейм ухвалив закон про переведення українських народних шкіл на навчання двома мовами (утраквістичні школи). Греко-Католицька Львівська богословська академія – єдиний у Польщі легальний вищий навчальний заклад з українською мовою навчання (створена з ініціативи А. Шептицького у 1928 р.)Шкільна акція ОУН у першій половині 1930-х, село Ценів, Тернопільщина.

Таємний український університет. Український нелегальний вищий навчальний заклад у Львові. Заснований у липні 1921 року, проіснував до 1925 року. Структура організована завдяки зусиллям студентів та викладачів, котрі наважилися нести українську освітню ідею, попри постійні заборони, переслідування та ув’язнення з боку польської влади. Сенат Українського таємного університету у Львові, 1921 р. Печатки Українського таємного університету. Створені 1923 року художником Р. Лісовським. Перші сторінки залікової книжки студента філософського відділу Українського таємного університету у Львові Михайла Драгана.

Домашнє завдання: Опрацювати відповідний матеріал підручника. Якби вам випала нагода в ті часи стати членом ОУН, чи погодилися б ви? Напишіть коротке есе з аргументованим викладенням вашої позиції.