ЗАХИСТ УЧНІВСЬКИХ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКИХ РОБІТ «МАЛЕНЬКІ ВІДКРИТТЯ ХХІ СТОЛІТТЯ»

ЗАХИСТ УЧНІВСЬКИХ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКИХ РОБІТ «МАЛЕНЬКІ ВІДКРИТТЯ ХХІ СТОЛІТТЯ»

«Математика – наука молодих.

Інакше й не може бути.

Заняття математикою – це така гімнастика

розуму, для якої потрібні вся гнучкість

 і витривалість молодості»

Н. Вінер

 

Мета:

 розвивати інтуїцію, кмітливість, ерудицію учнів, володіння математичними методами; учити учнів робити висновки; викликати математичну допитливість та ініціативу; виховувати інтерес до математики, культуру математичного мислення; розвивати математичні здібності; надавати підтримку у розвитку творчості та самореалізації молодого покоління, постійного її духовного самовдосконалення.

Обладнання:

комп’ютер, проектор, вислови про математику та фізику.

 

ХІД ЗАХОДУ

І. ВСТУПНЕ СЛОВО ВЧИТЕЛЯ.

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Д. Добрий день, дорогі друзі!

Х. Ми раді вітати вас у цьому залі.

Д. Як ви вже знаєте, що з 10 по 14 грудня у нашій школі проходить Тиждень точних наук.

Х. Ми думаємо, що ви всі є активними учасниками цього дійства.

Д. Запрошуємо вас бути присутніми на  захисті учнівських науково-дослідницьких робіт:

Х. «МАЛЕНЬКІ ВІДКРИТТЯ ХХІ СТОЛІТТЯ»

Д. Та взяти активну участь у нашій вікторині.

Х. Епіграфом нашої зустрічі ми обрали слова Н.Вінера

 «Математика – наука молодих.

Інакше й не може бути.

Заняття математикою – це така гімнастика

розуму, для якої потрібні вся гнучкість

 і витривалість молодості»

Д. Отож, розпочнемо наш захід і запрошуємо вас переглянути найчарівніший винахід людства – танок…

Х. Але ж до чого танець на нашому святі?

Учениця. Як же до чого? У нас же свято фізики і математики.

Учень. Це то я пам’ятаю, тому ж і запитую, до чого тут танець?

Учениця. Як це до чого? От подумай, що таке танець?

Учень. Танець являє собою ряд рухів тіла.

Учениця. Отож. А будь-який рух тіла є рух механічний. Тоді й танець – механічне явище. Тому танці повинні вивчатися механікою, яка намагається, як відомо, усі явища звести до руху. Отож, зараз ми з вами попробуємо розглянути таке механічне явище, як танець, з точки зору фізики. Для цього запросимо людину, яка провела фундаментальні дослідження фізичного змісту танцю доктора «навколо всяких наук» Івана Івановича Знайкіна  з доповіддю «Що таке танець?».

І.І.З…… Тільки-но партнери повернуться обличчями один до одного і візьмуться за руки, то вони нерухомі відносно Землі. Відштовхуючись від Землі, хлопець починає повільне обертання навколо осі, яка проходить через загальний центр тяжіння системи тіл «хлопець-дівчина». Партнер діє на свою даму з великою силою. Ця сила спричиняє появу доцентрового прискорення, і, не наближаючись до нього, дівчина також починає повільно обертатися (на одному чи на двох підборах). Хоча маса хлопця більша за масу дівчини, сили взаємодії, за третім законом Ньютона, однакові за модулем і протилежні за напрямком. Кожен обертається по колу певного радіуса. Від чого залежать радіуси цих кіл? Звичайно ж, від маси танцюристів. Як же співвідносяться маса танцюриста та відстань до центра кола? Ця залежність обернено пропорційна. Чим більша маса тіла, тим менша відстань до центра кола й навпаки. Танцюрист при обертанні інстинктивно підбирає радіус своєї орбіти так, щоб добуток його маси на відстань від осі обертання дорівнював добутку маси другого учасника на його відстань від загального центра мас.

Як же  залежить сила взаємодії партнерів від частоти обертання? Ця залежність прямо пропорційна. Чим більша частота обертання, тим більша сила, і навпаки. Збільшуючи частоту обертання, впевнимося, що, за другим законом Ньютона, збільшується й сила, необхідна для того, щоб утримати партнера в колі. Оскільки танок не є лише рухами тіла, але пов'язаний з поривами душі, він не може бути описаним чисто механічною теорією або за допомогою якого б не було компромісу між механікою та емоціодинамікою.

Опис і пояснення танцю можливе лише на основі теорії, яка об’єднує протилежності між механічним рухом з однієї сторони і душевними поривами – з другої.

 Оскільки душевні пориви, пов’язані з танком, являють собою вид хвилювання (тобто почуття), то нова теорія танцю отримала назву хвильової механіки.

Деякі філософи стверджують, що принципи хвильової теорії   танцю помічені ще Гегелем.

 

Учениця. Отож, запрошую вас всіх бути присутніми на черговому  науковому експерименті таких наук як механіки, емоціодинаміки та хвильової теорії   танцю. Наші піддослідні … запрошують вас переглянути танець…..

 

(У залі звучить музика. Пара танцює на сцені.)

 

Учениця. Як гарно ця пара танцює… Як ніжно й разом з тим граціозно вони виконують танцювальні па, так і хочеться, щоб музика не стихала, а танець не закінчувався… Але все в світі відносно. Тож і експеримент закінчився. Давайте подякуємо нашим танцюристам.

Х.. А чи знаєш ти, коли виникла математика чи фізика? Для чого вони виникли? Як розвивались ці науки?

Д. Математика виникла з потреб людини і продовжує залишатись тісно пов'язаною з практикою, причому стає нам дедалі потрібнішою.

Х. Математика допомагає нам в усіх справах. Вона потрібна не лише інженерам, конструкторам, бух­галтерам, а й робітникам. Без вимірювань і обчис­лень не можна зробити й стільця.

Д. Ти правий, без знання математики люди не могли б виготовити те чи інше знаряддя праці, створити елемент, купити чи продати не­обхідну річ. Математику знали ще до нашої ери. Добре знали її наші предки - козаки, а нам, їхнім нащадкам, соромно бути безграмотними.

Х. Дослідженням розвитку цих наук займалася учениця 10-В класу…..

(Проект «Цікаві факти з життя математиків»)

Х. Дякуємо, Ірино. Дійсно, цікаві факти.

Д. Вадиме, а чи знаєш ти, що обдарованість людини залежить від домінування півкуль головного мозку?

Х. Звичайно, так. Але до чого сьогодні наш мозок?

Д. А ти послухай…., до речі ученицю хіміко-біологічного класу,і ти зрозумієш. До речі, її проект посів ІІ місце на районному конкурсі – захисту науково-дослідницьких учнівських проектів «Vivat, інтелект» минулого року.

Х. Добре. Запрошуємо … до слова.

 

(Проект «Симетрія в природі»).

 

Д. Катю, ти гарно попрацювала і цікаво нам розповіла.

Х. Я ніколи на це не звертав увагу.

Д. Але ж, Вадиме всі знають, що ти занадто розсіяний, тому і нічого не помічаєш.

Х. Я буду виправлятись і  буду спостережливим, можливо, в майбутньому і  я щось зможу захистити.

Д. Наприклад, кандидатську???

Х. А що???

Д. Ну, тоді, Вадиме, розпочинай ще в школі свої кроки до науки.

Х. Дякую за пораду. Слушна.

Д. На мій погляд, наші глядачі вже і не пам’ятають, що присутні на святі, приуроченому точним наукам.

Х. Так. Зрозумів. Потрібно задіяти і наших глядачів до роботи.

Д. А давай запропонуємо їм відповісти на запитання вікторини.

Х. Хто знає відповідь, піднімає руку і не викрикує. (Викрики зараховуватись не будуть).

Д. За кожну пра­вильну відповідь чи правильне розв'язання вправи учень отримує «гормон щастя». Так, Вадиме, я буду задавати запитання, а ти слідкуєш за залою та в тебе дуже важливе завдання – роздавати «гормон щастя».

 

   Вікторина з глядачами

 

 

Х. Молодці наші глядачі. Я вже забігався, роздаючи «гормони щастя».

Д. Вадиме, а ти знаєш, що коли ти роздавав «гормони щастя», то  виконував фізичну роботу?

Х. Так, а  я і не думав про це.

Д. Яка чарівна музика!!!

Х. Так. Згоден. Але ж ми не на концерті класичної музики, а  на серйозному заході, який стосується точних наук. То до чого ж тут музика?

Д. Як до чого? Сам подумай.

Х. А… Я все зрозумів. Для того, щоб ми чули звуки музики, звукова хвиля розповсюджує звукові коливання в усі сторони з однаковою швидкістю.

Д. Так. Правильно.

Х. Отже, музикою повинна займатися хвильова теорія.

Д. Так. Справді. Але не тільки тому. А чи знаєш ти, хто із вчених створив математичну теорію музики?

Х. Ну, мабуть, якийсь древній композитор.

Д. А от і не вгадав. Надіюсь, ти пам’ятаєш теорему Піфагора?

Х. Ну, звичайно. «Піфагорові штани» на всі сторони рівні.

Д. Так, цікаво, яку тобі оцінку за таке формулювання теореми Піфагора поставила Тетяна Володимирівна?

Х. Не скажу. Але тоді батько зі мною довго вчив цю  теорему.

Д. Вадиме, запам’ятай, що Піфагор та вчені, які належали до його школи, внесли великий вклад в розвиток науки, в тому числі і впорядкували музику, записавши її за допомогою знаків – семи нот. От Ася і дослідили зв'язок точних наук і мистецтва.

Х.  А ще я знаю, що Ася досліджувала зв'язок математики та мистецтва, так як її майбутня професія пов’язана із цими двома науками.

Д. Запрошуємо ….презентувати своє дослідження «Математика і мистецтво»

 

(Презентація «Математика і мистецтво»).

 

Х. Дякуємо, Асю.

Д. І бажаємо, щоб твоя мрія здійснилася.

Х. А чи не втомились наші глядачі?

Д. Можливо. Тоді запропонуємо для них вправу, для релаксації. Ця вправа піднімає настрій, знімає напругу, створює почуття задоволення, надає впевненості у своїх можливостях з досягнення певних цілей.

Х. Але для цього всі повинні бути активними і виконувати вказівки Віти.

 

(Лунає розвантажувальна космічна музика)

 

Д. Тоді сядьте зручніше. Закрийте очі. Зробіть три глибокі вдохи. Уявіть, що над вами нічне небо, повне зірок. Відшукайте серед них особливо яскраву, яка б асоціювалась з вашою мрією. Простягніть руки до неба, ніби намагаючись досягти своєї зірки. Зосередьтесь.  А тепер поступово опустіть руки, розкрийте очі.  Що ви відчули під час космічної подорожі?... Зафіксуйте свої відчуття.

 

Х. Так, ви гарно подорожували до зірок.  А чи хочете побачити, як наша планета виглядає очима астронавтів з Міжнародної Космічної Станції? Особливо якщо дивитися на Землю вночі. Кадри вражають красою, враховуючи, як просунулася фототехніка.

(Відеоролик «Земля вночі»)

Д. Ми вдячні вам, що ви прийшли на наше свято інтелекту та гармонії.

Х. Бажаємо вам успіхів.

Д. Запрошуємо вас брати участь у науково-дослідницькій діяльності та наступного року представити свої роботи на загал.

Х. Але свято завжди закінчується гарною піснею.

Д. Тож привітайте ….– ученицю 10-Б класу з піснею «….»