Тема уроку:   Закон збереження маси речовин під час хімічних реакцій. Схема хімічної реакції. Хімічні рівняння.

Мета уроку: поглибити знання учнів про фізичні та хімічні явища; ознайомити учнів із законом збереження маси речовин у хімічних реакціях науки хімії; роз'яснити схему хімічної реакції, її суть, сформувати поняття про хімічні рівняння, пояснити правила складання рівнянь хімічних реакцій, підбору коефіцієнтів; розкрити значення закону;

вдосконалювати уміння  спостерігати за ходом хімічного експерименту та робити висновки;  виховувати відчуття значимості хімічних знань для повсякденного життя;  формувати   інтерес до предмету хімія.

Форми роботи: фронтальна робота, лабораторний експеримент, самостійна робота

Обладнання: періодична система хімічних елементів, портрет М.В.Ломоносова,  пробірки, штатив, реактиви.

Хід уроку

І.  Організаційний етап. 

Справжнє знання – знання речей, а не слів

Монтаг’ю Мері, англійська поетеса

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Опитування:

1. Що вивчає наука хімія? 

2. З чого  складаються речовини?  

3. Яка біологічна роль кисню?

4.    Що таке явища? Які вони бувають? Які їх ознаки? 

5. Наведіть приклади хімічних реакцій, які ви спостерігали у побуті?

 Гра «Хто швидше?»  Назвіть  фізичні  та  хімічні  явища  

1.  Скисання  молока (х) .

2.   Горіння  деревини  (х) .

3.   Кристалізація  води  (ф) .

4.   Танення  льоду  (ф) 

5.   Випадання  роси (ф) .

 6. Горіння  свічки  (х) .

7.   Утворення  інію  (ф) .

8.  Притягання заліза до магніту(ф).

9. Гасіння соди оцтом(х).

10. Потемніння мідного ланцюжка (х).

ІІІ. Мотивація учнів.  Повідомлення теми і мети уроку

Розгадайте ребус, щоб зрозуміти, яку тему сьогоднішнього уроку ми будемо вивчати

З    ,,

Всі науки базуються на законах.  Що таке закон? Які ви знаєте закони? Яке їх значення? Відкрийте зошити і запишіть тему уроку.

Закон   -  теоретично  обґрунтоване  та  експериментально  доведене  наукове  твердження.  Закон  з’являється  після  пояснення  та узагальнення  великої  кількості  фактів.  Його  відкриття  є  справжньою  подією  в  науці.   Вивчення  законів  хімії  ми  розпочнемо  із  закону  збереження  маси  речовин.

IV. Вивчення нового матеріалу

Історичні факти:

Відкриттю кожного закону передує велика експериментальна праця. Багато учених проводили досліди із нагріванням речовин. Одним з них був Р. Бойль. (Повідомлення  учня)

1.  Знаменитий англійський фізик Роберт Бойль, прожарюючи у відкритій реторті різні метали та зважуючи їх до і після нагрівання, з’ясував, що маса металів збільшується. Він зробив висновок, що маса речовин у результаті хімічної реакції змінюється. Р. Бойль стверджував, що існує якась «вогняна матерія», що в разі нагрівання металу з’єднується з ним, збільшуючи його масу.
2. Як і всіх хіміків, Антуана Лавуазьє цікавив процес горіння. У 1772 році Лавуазьє спільно з іншими хіміками придбав алмаз. Він помістив його в закриту посудину і нагрівав доти, поки алмаз не зник. При цьому утворився вуглекислий газ. Але маса посудини з умістом не змінилася. Продовжуючи досліди, він нагрівав у закритих посудинах метали. Обмірковуючи результати дослідів, Лавуазьє дійшов висновку, що, якщо враховувати всі речовини, які беруть участь у хімічній реакції й утворюються в результаті реакції, то жодних змін не відбувається.
3. Аналогічні досліди проводив М. В. Ломоносов. Ще в 1748 році він сформулював результати своїх досліджень як закон збереження речовини — один з фундаментальних законів природи.

Саме, успіхи Лавуазьє були настільки великими й очевидними, що цей закон було прийнято всіма хіміками.

 Закон збереження маси ввійшов в історію як закон Ломоносова — Лавуазьє. Його сучасне формулювання  знайдіть у підручнику й запишіть до зошитів:

Загальна маса речовин, що вступили в хімічну реакцію, дорівнює загальній масі речовин, одержаних у результаті реакції.

Демонстрація:

В двоколінну пробірку помістимо розчини барій хлориду й натрій сульфату. Пробірку закриваємо пробкою  й підвішуємо до терезів. За допомогою важків терези переводимо у стан рівноваги. А після цього  ( обов’язково із закритим аретиром) вміст двох колін пробірки змішуємо. У результаті реакції розчин стає каламутним, а після повторного зважування виявляємо, що маса пробірки з її вмістом змінилася.                                                                                                                 

СУТЬ закону:

• підтверджує, що речовини не зникають баз сліду й не утворюються з нічого;    
•  стверджується висновок про те, що суть хімічних реакцій полягає в перерозподілі атомів вихідних речовин й утворені нових сполук; 
• завдяки йому можна складати рівняння реакцій і робити за ними розрахунки.                                                                                                                                                                        Межі застосування цього закону – хімічні перетворення.

V. Осмислення і закріплення нового матеріалу

ОСНОВНІ ПРАВИЛА РОЗСТАНОВКИ КОЕФІЦІЄНТІВ:

• Коефіцієнт - це цифра, яка ставиться перед формулою речовини.
•  Коефіцієнт належить всім хімічним елементам, які утворюють речовину.
• Не можна ставити коефіцієнт всередину формули відповідної речовини.
• Під час підбору коефіцієнтів перевіряють кількість атомів кожного елемента.
•  Коефіцієнт 1 - не записується. 
• Оксиген завжди зрівнюють останнім.

Математичне доведення закону.

                Mr(Са) + 2Mr(HCl) = Mr(СаCl₂) + Mr(H₂)

                 40     + 2(36,5)   =    111        +   2 

                                      113 = 113

Робота біля дошки. Розставте коефіцієнти в схемах хімічних рівнянь

а) РЬ + 0₂ = ?  РЬО ;           б) Аg + S = ?Аg₂S ;                                                            

 в) Н₂ + F₂ = ? НF ;              г) Lі + 0₂ = ? Li₂0 .                                                                                    

Розв’язати задачу:

 Під час розкладання води під дією електричного струму утво­рилося 0,6 г водню й 4,8 г кисню. Яка маса води, що розкла­лася?                                                                                              Дано:                            

 m (H₂) = 0,6 г                                                                           

 m(H₂O) - ?                                                                                                                                                                                                                    

Виходячи із закону збереження маси речовини  маємо:                                         m(O₂) = 4,8 г                                                                                                                                                                m(H₂) + m(O₂) = m(H₂О), отже  m(H₂O) = 0,6  + 4,8 = 5,4 г   

      Відповідь: маса води, що розклалася 5,4 г.

Заповніть пропуски та доберіть коефіцієнти в поданих схемах:

VІ. Підсумок уроку. Виставлення оцінок

Бліц-опитування:

• А хто експериментально підтвердив цей закон? (Лавуазьє, Ломоносов)
• Для чого використовуються коефіцієнти в рівнянні реакції? (Щоб зрівняти кількість атомів кожного хімічного елемента)
• То що ж таке хімічне рівняння? (Умовний запис хімічної реакції)

VIІ. Домашнє завдання. 

• Опрацювати матеріал підручника
•  Дайте відповіді на запитання після параграфа. 
• Доберіть коефіцієнти в поданих схемах