Закономірності успадкування ознак, встановлені Г. Менделем. ІІІ закон Менделя

Тема. Закономірності успадкування ознак, встановлені Г. Менделем. ІІІ закон Менделя

Мета: продовжити формувати знання про генетичні дослідження; розкрити ІІІ закон Менделя як закон незалежного успадкування; формувати вміння складати схеми схрещування; розвивати уяву, увагу, пам’ять, мову, логічне мислення, уміння висловлювати судження, аналізувати й систематизувати інформацію; виховувати бережливе ставлення до власного здоров”я

Обладнання.Таблиця «Закони Г. Менделя», портрет Г. Менделя, малюнки й фотографії, що демонструють успадкування ознак, роздатковий матеріал

Хід уроку

І. Організація уроку

Позитивне налаштування на урок

Вправа «Чим ми схожі»

Вітаючи один одного по черзі, учні підкреслюють свою спільність з сусідом.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Вправа “Мозковий штурм”

- Яке схрещування називається моногібридним?

- який метод генетичних досліджень використовував Г. Мендель?

- яку рослину Мендель взяв для дослідження?

- Чому він обрав саме горох посівний?

- як формулюється І закон Менделя?

- як формулюється ІІ закон Менделя?

- що таке чисті лінії?

- який генотип гомозиготного організму за рецесивною ознакою?

2. Розв”язування задач на дошці ( декілька учнів отримують картку із умовою задачі )

   А) У морської свинки кудлата шерсть домінує над гладенькою. При схрещуванні кудлатих самців і самок отримано 29 гладеньких і 90 кудлатих особин. Визначте генотипи батьків і потомства.

Б) У людини карі очі — домінантна ознака, блакитні — рецесивна. Блакитноокий чоловік,

батьки якого мали карі очі, одружився з кароокою жінкою, у батька якої очі були блакитні, а в матері — карі. Які очі можуть бути у їхніх дітей? Визначте генотипи всіх згаданих у задачі осіб.

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Вправа “Пригадай”.

Чому Мендель для дослідження вибрав горох посівний?

Пригадаймо: горох посівний відрізнявся за кольором горошин і стручків , за формою горошин і стручків, за кольором квітки і т.д. Як же відбувалася успадкування даних ознак?

Сьогодні на уроці ми маємо це з”ясувати.

Оголошення теми, мети уроку

IV. Вивчення нового матеріалу

Пояснення вчителя

Схрещування, при якому батьківські особини відрізняються за двома парами алелей, називається дигібридним.

Гібриди, гетерозиготні за двома генами, називають дигетерозиготними. Їх генотип — AaBb.
Закономірності успадкування декількох пар ознак вивчав Г. Мендель. Для дигібридного схрещування він використовував чисті лінії гороху, що відрізняються за двома парами ознак: жовте гладке насіння і зелене зморшкувате.
 
У всіх гібридів першого покоління було жовте гладке насіння, тобто спостерігалася одноманітність першого покоління.

Гени, що визначають розвиток різних пар ознак, називаються неалельними і позначаються різними літерами латинського алфавіту.!!!

Позначимо алелі жовтого забарвлення A, зеленого забарвлення — a, з гладкою формою насіння — B, зі зморшкуватою формою — b.
 
Батьківські рослини у цьому випадку мають генотипи AABB і aabb, а гібриди F1 — AaBb, тобто є дигетерозиготними.

Решітка Пеннета:

P:AABB × aabb

 Усе насіння — жовте, гладке.

У другому поколінні після самозапилення гібридів F1 знову з'явилося зморшкувате і зелене насіння.

P:AaBb × AaBb

При цьому було отримано чотири фенотичні групи у наступному співвідношенні: 315 штук — жовте гладке насіння, 101 — жовте зморшкувате, 108 — зелене гладке, 32 — зелене зморшкувате насіння. Це дуже близько до співвідношення 9:3:3:1.
 З 556 насінин Мендель отримав 423 гладких і 133 зморшкуватих, 416 жовтих і 140 зелених. Співвідношення за кожною парою ознак, як і при моногібридному схрещуванні, склало 3:1.

 Отже, дигібридне розщеплення являє собою два моногібридні, що відбуваються незалежно, і ніби накладаються одне на інше. Окремі пари ознак успадковуються незалежно. У цьому суть третього закону Менделя — закону незалежного успадкування ознак.

При схрещуванні особин, що відрізняються одна від одної за двома і більше парами альтернативних ознак, гени і відповідні їм ознаки успадковуються незалежно одні від одних і комбінуються в усіх можливих поєднаннях.

IV. Закріплення вивченого  матеріалу

Розв”язування задач

У малини червоний колір плодів і колюче стебло — домінантні ознаки, а жовтий колір

плодів і гладеньке стебло — рецесивні. Унаслідок схрещування гетерозиготних за обома ознаками рослин із рослинами, які мають жовті плоди і гладеньке стебло, отримано 100 потомків. Скільки з них матимуть жовті плоди й колючі стебла?

Розв'язання. Позначимо: А — червоний плід, а — жовтий; В —-колюче стебло, b — гладеньке.

Схема схрещування:

Р ♀ AaBb    х ♂ aabb 

Гамети AB Ab  aB  ab  ab

F1  AaBb       Aabb        aaBb         aabb

       Червоні     червоні       жовті       жовті

, колючі        глад.          колючі        глад.

V. Підсумок

Рефлексія

«Таблиця де Боно»

Учні  оцінюють  враження і підсумки заняття за допомогою простої таблиці «Плюс, мінус, цікаво»:

«+» – все, що сподобалося на уроці

«-» – все, що здалося марним, нудним і не цікавим

«Цікаво» – що привернуло, змусило задуматися і викликало нові питання.

VІ. Д/з. Опрацювати параграф 31

Розв”язати задачу

У людини карий колір очей домінує над блакитним, а здатність краще володіти правою

рукою — над здатністю володіти лівою. Кароокий лівша одружився з блакитноокою

правшею. В них народилася дитина — блакитноока лівша. Визначте генотипи батьків.