Закріплення і узагальнення знань про « ІМЕННИК » як частину мови.

Про матеріал
систематизувати та узагальнити знання учнів про іменник як частину мови, його граматичні ознаки; удосконалювати вміння визначати рід і число іменників; розвивати мовлення, логічне мислення, пізнавальний інтерес; виховувати почуття радості в спільній роботі, увагу до слова.
Перегляд файлу

Тема. Закріплення і узагальнення знань про « ІМЕННИК » як    частину мови.

Мета: систематизувати та узагальнити знання учнів про іменник як частину мови, його граматичні ознаки; удосконалювати вміння визначати рід і число іменників; розвивати мовлення, логічне мислення, пізнавальний інтерес; виховувати почуття радості в спільній роботі, увагу до слова.

Обладнання: мультимедійна презентація, таблиця «Іменник», завдання для груп, сигнальні картки, куб, картки із словами, мікрофон, роздавальний  матеріал для груп.

Хід уроку

І. Організація класу

    Весела пісенька дзвіночка

    Покликала нас на урок.

    Я бачу ваші милі личка

    Та очі з безліччю думок.

    Ми помандруєм в світ науки,

    Що гордо Мовою зовуть.

    Та лиш кмітливість та увагу

    З собою взяти не забудь!

 

1.Привітання дітей.

- Всі готові до уроку?

 

Учитель: Щоб урок пройшов немарно, 

 Треба сісти рівно й гарно. 

 Тож і ми часу не гаймо,

  Працювати починаймо.

Будем дружно працювати,

Щоб почути у кінці,

Що у нашім дружнім класі

Діти – просто молодці

II.Мотивація  навчальноїдіяльності.

-Які  частини мови ви вже знаєте?

-А про яку частину мови ви можете сказати, що майже все про неї знаєте?

-А навіщо нам про цю частину мови все треба знати?(Бо  іменник-це величезна, могутня, незрівнянна за чисельністю частина мови.)

Термін « Іменник»  уперше  виник в українській мові в 70 роках  19 століття. А слово ввів у мову професор, мовознавець  Омелян  Осипович Партицький(Слайд 2)

У найбільшому 11-итомному словнику української мови нараховується близько 135 000 слів. Половина з них припадає на іменник. Ось яка велика за чисельністю ця частина мови.(слайд 3)

Картинки по запросу найбільший словник української мови

ІІ. Оголошення теми, завдань уроку

   Тема нашого уроку „Узагальнення знань про іменник”. Наше завдання

 узагальнити знання про іменник, одержані на попередніх уроках.  

ІІІ Повторення знань про іменник, як частину мови

  1.   Гра  « Так  чи  ні ?» .

-  Іменник – це  частина  мови?  ( Так. )

- Він  називає  ознаку  предмета ?  ( Ні.  Він  дає   назву  предмету.)

- Він  відповідає  на  питання ,  де?,  коли? (Ні.  Він  відповідає  на  питання  хто?  що?)

- Загальні  іменники  пишуться  з  великої  букви ? ( Ні.  З  маленької. )

-Власні  іменники  пишуться  з  маленької  букви ? (Ні.  З  великої .)

-Іменники  змінюються  за числами ? ( Так. )

-  Вони  мають  два  роди? Які? ( Ні.  Вони  мають  три  роди. )

 2.Каліграфічна хвилинка.(зима)

Давайте в зошитах запишемо число класна робота

Що ви знаєте про цей місяць  ?

 (Слайд 4-5)      Лютий найкоротший місяць року.  У ньому 28-29 днів.  Останній місяць зими. Назву “лютий” цьому місяцю дали люті морози, які сковують землю і води. Його супроводжуюють пронизливі сніговії, колючі морози, вітри й перемети. Про це свідчать і попередні назви місяця:

 “крутень”, бо крутила віхола над селами і полями;

зимобор, бо зима з весною бореться;

межень (межа між зимою та весною). 

 Ще називали цей місяць: “казибрід”, коли природа казиться, скаженіє, лютує; “криводоріг”, “межень”, бо проходить межа між зимою та весною).

 

 

Лютий(слайд 5)

Другий місяць зветься Лютий,

 а лютує він тому,

 що на світі довго бути

 не доводиться йому.

  Хоче Лютий, щоб на світі

 панувала вік зима.

 Та поволі сонце гріти

 починає крадькома.

 Довші дні, коротші ночі.

 гульк — уже й струмок тече!

 Лютий враз як зарегоче,

 знов морозом припече,

 та як здійме враз хуртечу,

 як засипле снігом дах!

 Люди добре топлять печі,

 щоб не змерзнути в хатах.

  Та здаля вже крок по кроку

 йде весна, веселий час.

 І, розгніваний, до строку

 Лютий геть тіка від нас

3.Метод « Асоціативний кущ»

- Діти, яка пора року зараз (Зима)

- А що означає слово зима ? ( прийшло воно до нас з індоєвропейської мови і означає «холодна, неприємна пора» )

-- Яку літеру треба писати у слові з..ма? Доведіть.(букву и, перевірне слово - зими)

-- Доберіть спільнокореневі слова до слова зима. (Зимонька, зимовий, зимувати)

-Розберіть за будовою слово зимонька.

 Які слова у вас постають в уяві, коли чуєте слово «зима»? (слайд 6)

Сніг      лід       іній    бурулька

сніжинка                      З И М А                лижі       санки

сніговик                       мороз

 -Який гарний снігопад зимових слів ви влаштували!

  • Зима заморозила речення про себе і воно розірвалося на окремі слова, спробуйте їх скласти і прочитати.  

   інСг  ан опялх, діл ан ічкахр, ховіла єгуля (слайд 7)

 Запишіть утворене речення .

г) Коментоване письмо

Сніг на полях, лід на річках, віхола гуляє.(слайд 8)

     - Назвіть слова, що означають назви предметів.

Фізкультхвилинка

 ІV.  Закріплення вивченого. Практичні завдання

V ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

1- Вибірково – розподільний  диктант. 

Заміни  одним  словом.  Підкресли  назви  істот.

-  Скляний  ящик  із  водою  для  риб.-?

-  Пташка,  яка  співає  високо  в  небі.-?

-  Смолиста  маса,  якою  заливають  дороги.-?

-  Жуйна  тварина  з  одним  чи  двома  горбами.-?

-  Одиниця  часу,  яка  у  60  разів  менша  за  хвилину.-?

-  Лісова  пташка,  яка  не  в’є  гнізда  і  підкидає  свої  яйця  до  чужих  гнізд.-?

Перевірка(слайд 9)

Акваріум,  жайворонок,  асфальт,  верблюд,  секунда,  зозуля.

- Чому підкреслили  саме  ці  слова?

2- Гра «Я  знаю  5  назв» (робота в парах)

Робота в групах

1 варіант -  Назви  тварин

- Чому назви тварин ви написали з маленької букви?(загальні назви)

2  варіант  -Назви  міст

-  Чому  назви  міст  записали  з  великої  букви ?(власні назви)

 

3. Наступне завдання, робота «з Лего»(рід іменника)

Дітям пам’ятати слід,

Що іменник має рід.

Чоловічий-значить «він»:

Учень, хвіст, портфель, пінгвін.

А жіночий рід - «вона»:

Дружба, ластівка, весна.

Є й середній рід «воно»:

Вухо, яблуко, вікно.

Вперше поняття «рід іменників» ввів у мову Яків Федорович Головацький у 1849 році.(слайд 10)

Гра «Наш рід»(слайд 11)

У кожного учня 3 цеглинки лего

Чол.рід

Жін.рід

Середній

Рід

 ж.р., ч.р., с.р.. Учитель говорить іменники. Діти показують ту цеглинку ,якого роду це слово.

Хустка, стеля, підлога, папір, оповідання, шафа, життя, крейда, рядок, жито, взуття, конвалія, гарбуз, цуценя, квітка, метро, спідниця, кіно, радість, небо, берег

4. Гра «Зміни слова».( слайд 12)

    Прочитайте вірш. Випишіть іменники, які вжиті в множині в стовпчик. 

    Записані іменники змініть так, щоб вони були вжиті в однині і запишіть  поряд.

Одяглися люди в шуби,

Натопили жарко груби.

Білки гріються в дуплі,

Миші – в норах у землі

Одяглась людина в шубу

Натопила жарко грубу

Білка гріється в дуплі

Миша –в нірці у землі.

4- Відмінки (слайд 13)

-скільки відмінків має іменник?

-що називається відмінюванням іменників?(зміна закінчень)

-на які питання відповідають відмінки?(перепитати ланцюжком)

Називний питає: х т о ти? щ о ти?

Хоче він про наслідки роботи

і про себе чути лиш похвали,

щоб його як приклад називали.

Родовий доскіпує свого —

хоче знати він: к о г о? ч о г о?

І про тебе знать, якого роду,

що немає роду переводу.

Все давальний дасть — не жаль йому,

але хоче знать: к о м у? ч о м у?

Знать про тебе, гожого на вроду,

що даєш і ти своєму народу?

У знахідного свої потреби:

він — к о г о? і щ о? — питає в тебе.

І кого всі ми за друзів маєм,

і що друзі роблять нам навза́єм?

А орудний хоче знать: к и м? ч и м?

У труді орудуй разом з ним.

Хоче знать: що здатний ти утнути?

Чим ти сильний? Ким ти хочеш бути?

А місцевий — д е? В якому місці?

Хоче знати — у селі чи в місті?

Кличний закликає всіх навколо:

гей, Іване, Петре чи Миколо,

ви не будьте сонні та байдужі...

Основоположником вчення про відмінки є видатний давньогрецький філософ Аристотель.

Вправа 324.

— За поданими в таблиці зразками усно провідміняйте слова парта, зошит, місто.

— Складіть три речення з цими словами (у будь-якій формі). Запишіть,визначіть яким є членом речення (головним чи другорядним).

 

  VІ. Підсумок уроку .

Вправа “ Кубування”(слайд 14)

PP-S22_Cubic_blue.jpg(Завдання записані на кожній грані куба)

Що таке іменник?
Які є іменники?
За чим змінюються іменники?

Який рід мають іменники?

Як визначити до якого роду належить іменник?
Яке число мають іменники?

 

    Метод  «Мікрофон»

- Чи справдилися ваші очікування від уроку?

- Діти, мої очікування щодо вашої роботи справдились: ви працювали дружно, злагоджено, впевнено відповідали на мої запитання.      (Оцінювання роботи учнів)

- Які ваші враження від уроку ?

    Дуже ви були старанні

     Отже, всі ви учні гарні.

     І за працю на уроці

     Вам подякувати хочу .

 

 

doc
Додано
19 лютого
Переглядів
190
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку