Заняття - тренінг "Батьківські збори для батьків майбутніх першокласників"

Перші збори з батьками майбутніх першокласників

Форма проведення- заняття - тренінг для батьків

Перебіг заняття

Вступне слово вчителя

Шановні батьки! Я рада вас вітати у своїй оселі (класі). Наша зустріч буде незвичайною - кожен з Вас стане не тільки слухачем, а ще й активним учасником нашого заняття. Для того, щоб робота була плідною складемо правила роботи в групі.

 Адже тепер ми з вами одне ціле (як партнери) у дуже важливій справі – маємо допомогти нашим дітям опанувати основи наук. Заняття  пропоную розпочати з етапу, яким рекомендовано відкривати кожен навчальний день з дітьми – з ранкової зустрічі. Давайте привітаємося так, як це будуть робити діти щодня.

2. Ранкова зустріч. (15хв) Вітання(потиск руки)

Другу руку простягни,

Посмішку усім пошли.

Добрий ранок!

Добрий день!

Нашу зустріч розпочнем!

Наступний етап, яким має починатися день у новій школі - щоденні новини (вчитель звертає увагу уже на підготовлений стенд). У цей час учитель повинен налаштувати дітей на тему дня або дати їм можливість обміркувати події попередніх днів.

Ви ж, шановні батьки, сьогодні дізнаєтесь про те, як буде організовано навчання ваших дітей згідно з новими підходами сучасної української школи.

• Вправа із резинкою. - Зараз кожен із вас візьме в руки резинку і одягне її на руку так, як я покажу. Ваше завдання - без допомоги інших частин свого тіла та предметів зняти резинку з руки якомога швидше. Батьки намагаються зробити це, але все не так просто. Я пропоную свій спосіб розв 'язання проблеми.

* Подивіться, як це зроблю я. Підходжу до когось із батьків і кажу: «Допоможіть мені, будь ласка». - Таким чином отримуємо результат значно швидше.

 Висновок. - У житті не варто завжди розраховувати тільки на себе. Інколи допомога близьких людей просто необхідна.

Основна частина

• Повідомлення вчителя

                        Основне завдання початкової школи – забезпечити компетентнісний підхід. Тобто зробити так, аби діти змогли використовувати набуті в школі знання, вміння та навички у практичному житті.  Тепер діти менше сидять за партами - вони мають змогу виконувати завдання на килимку, рухатися, грати, працювати в колі, групах, парах.

Предметних уроків стало менше.  Навчання поділено на тематичні тижні.

Першокласникам не задають домашніх завдань. (Думки батьків)

Навчання у початковій школі поділяють на два періоди. Перший адаптаційно-ігровий (1-2 й клас), не оцінюється. Другий цикл (3-4), мають сформуватися почуття відповідальності й самостійність.

На цьому шляху ми, маємо тісно співпрацювати. Лише за злагоджених, партнерських дій усіх нас можна досягти високих результатів.

Вправа «Плітка».     - Пропоную вам ще одну вправу. Для її виконання нам потрібні три добровольців, які повинні ненадовго вийти за двері. Заходить перший учасник, йому декілька секунд показується картинка. Цей учасник повинен розповісти другому про те, що він побачив, потім наступному і так далі. Як правило, до останнього.

 Вчитель.  Пройшовши через кілька людей, новина змінюється часом до невпізнанності. Якщо це ось така безневинна «плітка» - все не так страшно. Недобре, якщо плітками обростають серйозні речі, які стосуються дітей, роботи, сімейного життя тощо. Тому перш ніж розповісти комусь почуту від іншого новину, подумайте, чи достовірна вона і чи не зашкодить це іншим. А якщо самі почули від когось певну інформацію, не спішіть іти лаятися, знайдіть першоджерело і розберіться в усьому.

Заповнення батьками анкет.

Вправа «Долонька  допомоги».  Кожному з батьків дається кольоровий папір. Батьки обводять свою долоню, вирізають.

Так як я вже говорила, що НУШ передбачає тісну співпрацю з батьками. Я пропоную вам зробити таку вправу.

Завдання. - Напишіть на кожному пальчику долоньки, яку допомогу Ви могли б надати вчителеві у роботі з дітьми.

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

ІІІ. Заключна частина.

 Вибір батьківського комітету.

 Вирішення організаційних питань.   Учитель роздає батькам пам'ятки, домовляється про зустріч з дітьми тощо.

Додаткова  інформація для батьків

Додаток 1

ЗОНА ВІДКРИТТІВ

Це зона для всіх тих речей, що розпалюють уяву дитини. Вона може містити мистецькі та крафтові матеріали, диктофон, фотоапарат, магнітофон, настільні ігри, зокрема пазли, веселі книги та журнали.

ЗОНА НОВИН

Зона Новин допоможе вам управляти своїм класним календарем, запланованими завданнями і проектами, загальношкільними заходами, святами, урочистостями. Тут можна показувати і прогноз погоди, температуру повітря та світові новини. Ви також можете використовувати цей простір, щоб зазначити ваші щоденні завдання, роботу в класі та домашні завдання. Виділіть частину цього простору для того, щоб учні ділилися їхніми особистими або навчальними новинами.

ЗОНА МАТЕРІАЛІВ

Зона Матеріалів створюється для того, щоб підготувати вас до роботи. Тут ви можете розкласти олівці, ручки, маркери, степлери, ножиці, папір, клей, стрічки, скріпки, тканину, паперові рушники, засіб для дезінфекції рук та інші інструменти. Використовуйте це місце для таких довідкових матеріалів, як таблиці з формулами і графіками, методичних посібників, довідників, підручників, блокнотів і журналів. Ця зона також може бути зручним місцем для виконання домашньої роботи.

КОМУНІКАТИВНА ЗОНА 

Ця зона може задовольняти кілька цілей. Тут учням можна нагадувати, що ми всі працюємо для досягнення спільної мети. Ця зона для обговорень того, що було вивчено,  для заведення нових знайомств, для запитань-відповідей, а також рефлексій. Ці обговорення дають вчителю можливість оцінити прогрес дитини й отримати інформацію на майбутнє. На початку року ви вестимете ці обговорення самостійно, але це має тривати лише до моменту, коли учні зможуть самостійно організовувати дискусії.

ЗОНА ТИШІ

Ділити простір класу з-понад двадцятьма (а то й більше) дітьми не завжди легко. Деякі учні воліють працювати на самоті, тоді як іншим просто потрібна Зона Тиші, щоб робити завдання, читати, писати, рахувати або рефлексувати. Запасний стіл і стільці в кутку вашої кімнати можуть бути використані для Зони Тиші. Якщо це можливо, дайте дітям навушники, щоб допомогти відфільтрувати шум у класі.

ЗОНА ВЧИТЕЛЯ

Зона вчителя – маленький оазис. Вона  допоможе вам управляти всіма вашими професійними обов’язками. Використовуйте простір, щоб показати свою особистість – показуйте фотографії родини, друзів, домашніх тварин або залиште кілька дорогоцінних заміток і невеликі подарунки від ваших студентів. Ця зона – це ваш професійний простір, де ви плануєте, оцінюєте, аналізуєте дані і завершуєте свою працю. Ви можете використовувати цей простір для проведення розмов тет-а-тет зі своїми учнями. Також ви можете помістити тут різноманітні сертифікати професійного розвитку, що задасть бізнес-тон, коли батьки, колеги або адміністратори відвідуватимуть ваш клас.

ТЕМАТИЧНА ЗОНА

Ця зона відводиться для технічних інструментів, тематичних  книг, ігор, що стосуються предмета, який ви викладаєте. Важливо також показати, як це переплітається з іншими предметами. Спробуйте розмістити тут діаграми з ключовими ідеями та стратегіями, картки, тощо. Представте основних людей у цій галузі, роздрукуйте терміни та різні допоміжні матеріали. Додайте на стіну візуальні ефекти та реальні об’єкти.

МІШОК ПРОБЛЕМ

Одного разу до Бога прийшла жінка. Її спина була зігнута під вагою великого мішка, голова нахилена вперед, а погляд спідлоба був тривожним і пильним.

– Ти втомилася, мила жінко? – Стурбовано спитав Господь. – Зніми свою ношу з плечей, присядь, відпочинь.

– Дякую, але я не можу тут розсиджуватися, я ненадовго, – відмовилася жінка. – Тільки попрошу – і відразу назад! А то раптом за цей час вже що-небудь трапилося? Ніколи собі цього не прощу!

– Чого ж ти не готова собі пробачити?

– Якщо з моєю дитиною щось станеться. Я якраз і прийшла попросити тебе: Господи, спаси і сохрани його!

– Я тільки цим і займаюся, – серйозно сказав Господь. – Хіба я дав тобі привід засумніватися в моїй турботі?

– Ні, але … У цьому житті стільки всяких небезпек, поганого впливу, крутих поворотів! А у нього вік такий – все хочеться спробувати, всюди влізти, у всьому якось самоствердитися. Я дуже боюся, що його занесе на повороті, він вдариться, і йому буде боляче.

– Що ж, наступного разу він буде обережнішим, тому що на своїй шкурі дізнається, що таке біль, – відповів Господь. – Це дуже хороший досвід! Чому ж ти не хочеш дати йому навчитися?

– Тому що хочу позбавити його від цього болю! – Пристрасно вигукнула мати. – Ти бачиш – я завжди ношу з собою мішок соломи, щоб підстелити її там, де він може впасти.

– А впасти він може всюди … – задумливо відповів Господь. – Навіть з власного ліжка можна впасти, хіба ні?

– Ну так … Але ж є таке прислів’я – «знав би, де впасти, так соломки б підстелив». Ось я і намагаюся захистити його.

– І тепер хочеш, щоб я обклав його соломкою з усіх боків? Добре. Дивись!

І Господь миттю створив цілу купу соломи і кинув її в світ. Солома потрапила точно в ціль: вона кільцем лягла навколо сина тієї жінки, відгородивши його від усіх небезпек, від усіх негараздів, від усіх спокус, а заодно і від життя. Жінка бачила, як її син намагається рухатися то туди, то сюди, розсунути солому, пробратися крізь неї, але все марно: солома пересувалася разом з ним, готова, якщо що, пом’якшити удар. Син метався, пробував розірвати солом’яне кільце, впадав то у відчай, то в лють. А зрештою, він дістав звідкись сірники і підпалив солому. Спалахнуло полум’я, і ​​всю картину миттєво затягнуло димом.

– Синку! – Закричала жінка. – Синку, я йду на допомогу!

– Хочеш підкинути в багаття ще соломки? – Запитав Господь. – Май на увазі: чим більше соломки підстеляють батьки, тим сильніше бажання прорватися крізь неї за будь-яку ціну. Якщо ж це не вдасться, людина може і зовсім почати марнувати життя. Адже вона не буде знати, що таке біль, і що таке свобода вибору – теж …

– Але я не можу цього допустити! – Проридала жінка. – Мій мішок соломки врятує його!

– Ти думаєш, що це мішок соломи, але ти помиляєшся, – відповів Господь. – Насправді це – Мішок Проблем. Всі жахи, які тобі ввижаються, всі побоювання, які в тебе живуть, всі страхи, якими ти наповнена, знаходяться в цьому мішку. Все, про що ти думаєш і тривожишся, набирає силу і розростається, тому що ти даєш цьому енергію. Тому твоя ноша настільки обтяжлива, а твоя спина втомилася … Залиш цей мішок, дай сину свободу, а я подбаю про нього і захищу його!

ПРИТЧА ПРО ТЕ, СКІЛЬКИ ЧАСУ ВАРТО ПРИДІЛЯТИ ДІТЯМ

Після нелегкого робочого дня повернувся батько додому. Час був пізній, він змучився і втомився, але зрадів, побачивши, що п’ятирічний син чекає його на порозі будинку.
– Тату, – привітавши батька, тихо промовив малюк, – можеш відповісти? Я чекав, щоб запитати …
– Звичайно, питай! – Вигукнув батько.
– Скільки грошей ти отримуєш?
– Та хіба це твоя справа ?! Нема чого тобі про це знати!
Дитина підняла на нього сумні очі.
– Я дуже-дуже прошу тебе, скажи, скільки ти заробляєш за одну годину?
– Ну, припустимо, п’ятсот. І що далі? Тобі-то яка різниця?
– Будь ласка, тато, – дуже серйозно промовила дитина, – позич мені триста гривень.

Батько вийшов з себе і закричав до сина:
– Ти поводиш себе огидно! Я так втомився, але змушений стояти тут і слухати твою порожню балаканину! Думаєш тільки про іграшки, чекав мене лише для того, щоб випросити грошей на всякі дурниці!

Опустивши голову, хлопчик зник за дверима дитячої. А батько, розсерджений і засмучений, так і стояв, притулившись до стіни. «От нахаба, – думав він, – який же мій син егоїстичний. Однак … Може, і я був не в усьому правий? .. Я даремно на нього накричав, адже зазвичай дитя ніколи не просить у нас з матір’ю грошей. Значить, дитина звернулась до мене неспроста».

Він тихенько зайшов до кімнати сина і сів біля дитячого ліжка.
– Ти ще не заснув, мій хороший? – Шепнув він.
– Ні, я лежу і думаю …
– Не гнівайся на мене, синку, я сьогодні страшенно втомився, тому й нагрубив тобі. Ось, візьми гроші і, будь ласка, вибач мене.

Малюк обійняв батька за шию, його оченята радісно засвітилися.
– Тату, спасибі, велике-велике спасибі!Хлопчик витягнув з кишені піжами кілька зім’ятих банкнот і додав до них щойно отримані купюри. Батько знову почав бурчати:
– У тебе, як виявилося, предостатньо грошей, а ти скупишся і просиш ще.
– Ні, татко, мені якраз цих трьохсот не вистачало. Ось тепер я зібрав рівно стільки, щоб купити одну, всього лише одну годину твого, тату, часу. Можна? Я дуже прошу, прийди завтра трохи раніше, щоб ми сіли вечеряти всі разом: ти, мама і я …