Заняття "Бідні залізні руди Криворіжжя"

Тема заняття:  Бідні залізні руди Криворіжжя

Мета заняття:

Навчальна: дати вихованцям знання про види бідних залізних руд; про хімічний склад та фізичні властивості бідних залізних руд.

Виховна: формувати світогляд учнів на основі ідеї пізнаваності світу, історії наукових відкриттів.

Розвиваюча: розвивати вміння спостерігати, осмислювати, робити висновки.

Тип заняття: засвоєння нових знань

Методи:

словесні: бесіда, розповідь;

наочні: демонстрація схем, таблиць, відеоматеріалів.

Завдання:

•                     визначити мінералогічних склад бідних залізних руд;
•                     вивчити фізичні властивості бідних залізних руд (метод магнітної сепарації);
•                     визначити гірничо-збагачувальні комбінати;

План проведення заняття

1.                   Організаційна частина
2.                   Основна частина
   1. Актуалізація опорних знань
   2. Повідомлення теми та мети заняття
   3. Теоретична інформація
   4. Демонстрація схем, таблиць, відео матеріалів
   5. Обговорення питань.
3.                   Заключна частина.

Хід заняття.

1.                   Організаційна частина

Проведення з вихованцями попередньої та роз’яснювальної роботи. Підготовка навчальної кімнати, робочих місць, необхідного дидактичного та наочного матеріалів.

2.                   Основна частина
   1.              Актуалізація опорних знань

Добрий день, шановні вихованці! На минулому занятті ми з вами познайомимось з породами, які мають високій вміст заліза - це багаті залізні руди. Давайте пригадаємо декілька основних питань, які ми з вами вивчили.

1. Хто був автором першої геологічної карти розповсюдження залізистих порід? (Олександр Поль)
2. Яка багата залізна руда має в своєму складі 70 % заліза? (мартитова)
3. Назвіть основні типи багатих залізних руд? мартитові, магнетитові, краскові, бурі залізняки.(демонстрація фото порід).

Тема нашого заняття «Бідні залізні руди Криворіжжя». Отже, сьогодні ми познайомимось з бідними залізними рудами, дізнаємось про їх мінералогічний  склад, вивчимо фізичні властивості та визначимо значення бідної руди в металургійної промисловості.

Історія Криворіжжя починається з сивої давнини, коли на наших землях кочували племена і залишали після себе сліди свого існування в археологічних знахідках та легендах.

Віками стоять на берегах річок Саксагані та Інгульця кам’яні скелясті відслонення, вік яких становить 2-3 млрд. років. Геологічні пам’ятники природи, з яких почалась історія залізорудного Криворіжжя, є історичною цінністю держави та охороняється законом України, як і інші історичні цінності. Тисячі кілометрів пройшли геологи всіх поколінь, вивчаючи надра Криворіжжя, щоб розкрити таємниці підземного світу.

На Криворіжжі залізну руду вперше знайшли скіфи на берегах річок Інгулець і Саксагань і навчились виплавляти з неї залізо. Про це свідчать залізні кінцівки на стрілах, знайдені археологами в могильниках та курганах. Але промисловий видобуток був розпочатий тільки в 1876 році за ініціативою Олександра Миколайовича Поля.

Ще в 30-их роках ХХ століття в результаті вивчення проб, відібраних з відслонень залізистих порід  долини р. Інгулець, була встановлена можливість магнітного збагачення бідних залізних руд і одержання з них високоякісного залізорудного концентрату.

Сьогодні залізисті кварцити є головним резервом розвитку сировинної бази Кривбасу.

Пригадайте вітрину «Бідні залізні руди» у нашому музеї.

Деякі з вас вивчали залізисті кварцити під час польового маршруту по скелям МОДРу в минулому році та дізнались, що залізисті породи мають велике значення не тільки для металургійної промисловості, але й для використання в якості декоративно-облицювальних та поробних каменів та, як вважають геммологи, доленосними самоцвітами.

Бідні залізні руди мають заліза від 10% - 12 % до 40%. Розподіляються на магнетитові та мартитові кварцити. Давайте уважно розглянемо їх. Бідні залізні руди складаються з мінералів магнетиту, гематиту, та кварцу. Інтенсивність забарвлення кварцового шару залежить від кількості тонкорозпиленого гематиту, який фарбує кварцові слойки в червоний колір.

Вони добуваються кар’єрами та збагачуються на гірничо – збагачувальних комбінатах: Інгулецькому, Південному, Центральному, Північному, Новокриворізькому. Кар'єри мають різну форму, глибину і розташування в просторі. Кожен кар'єр по-своєму привабливий і унікальний. Найбільшим за площею та найстарішим кар’єром є «Південний ГЗК». Одним із ініціатором будівництва був головний інженер експедиції «Кривбасгеологія» Пітаде Анатолій Олексійович. Найглибшим - кар'єр «ІнГЗК», його глибина сягає 520 метрів.

На комбінатах одержують залізорудний концентрат – з 54% до 62% заліза, з якого виплавляють чавун.

Давайте пригадаємо метод збагачення бідних залізних руд – магнітна сепарація. Діти, як ви гадаєте що це? Це роздрібнена порода бідна залізна руда. А зараз ми підносимо магніт до суміші і що ми бачимо? Зерна магнетиту притягуються до магніту. Так ми можемо довести магнітні властивості магнетиту.

 А зараз назвіть будь ласка бідну залізну руду, яка експонується на вітрині «Декоративно-облицювальні та поробні камені» у нашому музеї.

Так, це червоносмугастий кварцит, який ще має назву криворізька яшма. Він є нашою місцевою прикрасою та відноситься до напівкоштовного каміння II порядку.

До 237  річниці заснування міста фахівцями Криворізької геологічної партії «Кривбасгеологія» і благодійним фондом «Громадська ініціатива мешканців Кривбасу» було ініційовано відкриття геологічного музею під відкритим небом у парку ім. Федора Мершавцева, де демонструються експозиції кам’яного матеріалу діючих гірничо-збагачувальних комбінатів. Експонати представлені бідними залізними рудами, залізистими кварцитами, які є сировиною базою цих комбінатів.

Я запрошую вас відвідати парк ім. Федора Мершавцева, де в величезних глибах залізистих кварцитів ви зможете знайти магнетит, але обов’язково потрібно мати при собі магніт.

Зверніть увагу на дивовижну красу цих кам’яних глиб. Мільйони років тектонічні сили вирували на Землі, зминаючи, стискаючи міцні пласти залізистих кварцитів, створюючи серію різних за розмірами складок, а тріщини заповнювались молочно-білим кварцом. І зараз відображення цих процесів ми бачимо у сучасному камені та в породах, які представили всі гірничо-збагачувальні комбінати нашого міста.

А зараз ми перевіримо, що ви запам’ятали з нашої розповіді:

• З яких мінералів складаються бідні залізні руди? (магнетит, гематит, кварц)
• Назвіть гірничо-збагачувальні комбінати нашого міста? (Інгулецький, Південний, Центральний, Північний, Новокриворізький)
• Яке походження мають бідні залізні руди: осадові, магматичні, метаморфічні?(метаморфічні)
• Який геологічний вік залізистих кварцитів: мезозой, протерозой, кайнозой? (протерозой)
• Назвіть геологічну пам’ятку залізистих кварцитів, яка розташована у Центрально-Міському районі (скелі МОДРу)

Рекомендації для домашнього опрацювання: намалюйте залізистий кварцит, визначити його смугастість та відобразити чергування кварцових та магнетитових шарів.