Заняття. ЧАРІВНІ ЗАСОБИ СПІЛКУВАННЯ. (За авторською програмою "Казковий дивограй")

Про матеріал

Робота з казкою – це процес утворення зв'язку між казковими подіями та поведінкою в житті, це процес перенесення казкових подій у реальність.

Саме за допомогою казки діти отримують інформацію про життя з його радощами і негараздами, переборюють самообмеження й доповнюють, змінюють, збагачують своє життя, накопичують позитивний емоційний досвід та відновлюють емоційну рівновагу, навчаються способам і засобам виходу з проблемних ситуацій, усувають порушення поведінки.

Переживши казкові події, дитина збагачується значимим для неї життєвим досвідом. Слухаючи казки, дитина на підсвідомому рівні переймає стилі людських стосунків і моделі поведінки. Тому що оточуючий нас світ – також живий. У будь-який момент він може заговорити з нами. Ця ідея важлива для формування бережливого ставлення до того, що нас оточує, прагнення до кращого, довіри до оточуючого світу.

Перегляд файлу

                                                                 

 

                                                                                                   

(За авторською програмою

Наталії Сидоренко «Казковий дивограй»)

Мета: створення комфортної атмосфери для кожного учасника, усвідомлення неповторності кожного з дітей, навчання правилам ефективного спілкування.

 

1. Привітання.  Гра «Паровозик»

«Ми їхали, їхали

І в ліс приїхали.

У-у-у-ух!»

(Всі діти сідають в коло на свої місця).

  • А ви любите бувати у лісі.
  • А там цікаво? А що ж саме?
  • Кого можна зустріти в лісі?

 

2. Вправа-гра «Ім’я шепоче вітер». Ритуал входу в казку

 Мета: зняття депривації ланок самосвідомості; розвиток по­чуття ідентифікації; інтонаційного засобу розуміння.

Хід проведення. Діти сидять у колі на килимі.

Психолог. Спробуємо уявити собі, що нежива природа ожила й хоче поговорити з нами. А зараз ми з вами у лісі.  Ми стоїмо на травичці серед дерев, між гіллям яких гуляє вітерець і шепоче ім'я кожного з нас. Спробуйте спочатку подумки уявити, як вас кличе вітер, а потім по черзі вимовити це вголос.

Ведучий показує, як вітер вимовляє його ім'я, допомагає дітям у випадку утруднень. Після цього можна запропонувати дітям почути й вимовити вголос, як їх кличе дощ, хмаринка, камінчик тощо (на розсуд дітей).

 

3. Вправа «Дірява голова»

Мета: продовження знайомства учасників.

Хід проведення. Діти стають у шеренгу. Перша дитина називає своє ім’я, друга – своє ім’я та ім’я першої дитини, третя дитина – своє та імена попередніх двох дітей і т.д.. остання дитина називає своє ім’я та імена всіх дітей. Потім кожен з дітей по черзі встає, а всі інші хором називають її ім’я.

Бажано, щоб діти називали імена своїх ровесників у лагідній формі. Якщо дитина забула чиєсь ім’я, вона повинна взятися за голову руками і промовити: «От дірява голова» й повторити імена всіх дітей.

 

4. Вправа «Правила радісного спілкування»

 Мета: створення атмосфери співпраці, розвиток звички діяти згідно правил.

Хід проведення.  Під час загального обговорення формулюються правила радіс­ного спілкування, які малюють у доступній для дітей схематичній формі або ж записують їх на аркуші ватману друкованими літе­рами (якщо діти вже вміють читати, якщо ж не вміють читати – повторити з використанням певних рухів, що відповідають цим правилам).

Наприклад:

  • Допомагай друзям.
  • Ділися з ними, вчися гратися й навчатися разом.
  • Зупини друга, якщо він робить щось погане.
  • Не сварися, не сперечайся через дрібниці; грайся з усіма дружно.
  • Не заздри.
  • Якщо зробив щось погане, не бійся зізнатися в цьому, ви­бачитися.
  • Спокійно приймай поради й допомогу інших дітей.
  • Не радій, якщо хтось програє. Якщо можеш, допоможи йому.
  • Якщо програв сам, не зривай злість на інших, можливо, ти виграєш наступного разу.

 

5. Гра «Ввічливі слова»

Мета: розвиток поваги в спілкуванні, звички користуватися ввічливими словами.

Хід проведення. Гра проводиться з м'ячем у колі. Діти кидають один одному м'яч, називаючи ввічливі слова.

Потім вправа ускладнюється:

  • треба називати тільки слова вітання (здрастуйте, добрий день, привіт);
  • подяки (спасибі, дякую, будь ласка);
  • вибачення (вибачте, перепрошую, мені жаль);
  • прощання (до побачення, до зустрічі, на добраніч).
       Наприкінці вправи — обговорення, які почуття викликали ввічливі слова в того, хто їх говорив, і в того, кому вони були адресовані.

 

6. Вправа «Голка і нитка»

Мета: розвиток узгодженості дій, об’єднання дитячої групи.

Хід проведення. Діти стають один за одним. Перший із них – «голка» - бігає, змінюючи напрям. Інші діти – «нитка» - біжать за ним, намагаючись не відставати. «Голка» повинна хаотично рухатись, постійно змінюючи напрямок.

 

  • Ритуал виходу з казки (той же, що і ритуал входу в казку).

7. Прощання (Заняття 1, вправа 6).

 

docx
Пов’язані теми
Психологія, Інші матеріали
Додано
23 липня 2018
Переглядів
675
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку