Робота з казкою – це процес утворення зв'язку між казковими подіями та поведінкою в житті, це процес перенесення казкових подій у реальність.
Саме за допомогою казки діти отримують інформацію про життя з його радощами і негараздами, переборюють самообмеження й доповнюють, змінюють, збагачують своє життя, накопичують позитивний емоційний досвід та відновлюють емоційну рівновагу, навчаються способам і засобам виходу з проблемних ситуацій, усувають порушення поведінки.
Переживши казкові події, дитина збагачується значимим для неї життєвим досвідом. Слухаючи казки, дитина на підсвідомому рівні переймає стилі людських стосунків і моделі поведінки. Тому що оточуючий нас світ – також живий. У будь-який момент він може заговорити з нами. Ця ідея важлива для формування бережливого ставлення до того, що нас оточує, прагнення до кращого, довіри до оточуючого світу.
(За авторською програмою
Наталії Сидоренко «Казковий дивограй»)
Мета: розвиток креативності, мислення, усунення емоційної напруженості, скутості, підвищення віри в себе.
1. Привітання. Гра «Паровозик» (Заняття 1, вправа 2)
«Ми їхали, їхали
І в ліс приїхали.
У-у-у-ух!»
(Всі діти сідають в коло на свої місця).
2. Психогімнастика «Дощик». Ритуал входу в казку
Мета: навчання прийомів саморозслаблення.
Хід проведення. Психолог. Сядьте, діти, зручніше. Заплющте очі, давайте послухаємо тишу.
Крапля раз, крапля два,
Дощик тихо накрапа,
Ось вже краплі поспішають,
Одна одну підганяють:
Крап, крап,крап …
Маленька краплинка впала вам на голівку.
Ось ще одна. Ще …
Вже все ваше тіло вкрилося краплинками. Ви відчуваєте приємну прохолоду…
Розплющуйте очі. Подивіться, де можна сховатись від дощу. Ні, немає від нього порятунку…
Краплі заважають дивитися. Покліпайте очима. Ось так…
Зітріть пальчиками воду з повік…
Зітріть долонями краплинки води з обличчя…
Висушили свої крильця пташки, зігрілися, стали знову грати й танцювати.
Високо в небі чувся веселий передзвін – це подружки-сестрички дякували соняхам за допомогу в біді.
Дощик вже закінчився…
Виглянуло сонечко…
Здійміть до нього руки і промовте: «Здрастуй, сонечко! Ми тобі дуже раді!»
Так птахи веселилися до самого вечора. А як наступив вечір, лягли спати.
Що з ними було далі, не знаю. Знаю лише те, що дружба – в будь-якій біді опора.
3. Вправа «Дощ»
Мета: активізувати учасників, підтримати позитивну атмосферу в групі.
Хід проведення. Учасники стають у коло і повторюють за психологом рухи, якими відображають, як іде дощ:
* Подув вітерець – учасники труть долонькою об долоньку,
* почав накрапати дощ – клацають пальцями,
* дощ перейшов у град – доторкаються кілька разів пальцями до ніг,
* спалахнула блискавка – широко розкривають долоні,
* вдарив грім – плескають у долоні,
* все закінчилось і на небі з’явилася веселка – піднімають руки догори.
4. Гра-розминка «Дощ у лісі»
Мета: активізувати учасників, підтримати позитивну атмосферу в групі.
Хід проведення. Учасники стають у коло і повторюють за психологом рухи, якими відображають, як іде дощ:
* Подув вітерець – учасники стукають пальцями рук по колінах,
* почав накрапати дощ – повільно клацають пальцями,
* краплинки падають на листочки дерев – потирають долоні,
* дощові краплинки падають на травичку – шарудять пальцями рук біля вух,
* краплинки падають в калюжі і танцюють бульбашки в калюжах – швидко клацають пальцями,
* дощик падає на землю – легенько шарудять волоссям,
* дощ перейшов у град – доторкаються кілька разів пальцями до ніг,
* спалахнула блискавка – широко розкривають долоні,
* вдарив грім – плескають у долоні,
* все закінчилось і на небі з’явилася веселка – піднімають руки догори.
5. Вправа «Допоможи краплинкам» (додаток 1)
Мета: розвиток вміння орієнтуватися на площині, дрібної моторики, вміння діяти згідно інструкції.
Хід проведення. Дітям пропонуються зображення, на яких потрібно з’єднати краплинки з рослинками.
Психолог. Дощик довго грався в лісі, біля річки, на полях, завітав в село і місто, а потім перейшов до галявини, на якій росло багато-багато різних рослин і квітів. І захотілося йому напоїти водичкою кожну травинку, кожен листочок, кожну квіточку. Та вітер заважав йому це робити: подує – і краплинки розлетілися, подує ще сильніше – і краплинки знову розлітаються в різні сторони. Давайте ж допоможемо дощику. Для цього потрібно з’єднати кожну краплинку з листочками, квітами, травинками. І ці «доріжки» краплинок повинні бути рівненькими, тому що може статися так, що одну рослинку напоять двічі, а іншій взагалі не дістанеться нічого.
6. Вправа «Моя краплинка-веселинка» (Додаток 2)
Мета: розвиток творчих здібностей, уяви.
Хід проведення. Дітям роздаються шаблони, вирізані у формі краплинок. Вони їх обводять, вирізають, і в серединці малюють очі, ротик, носик, веснянки. До виробу у верхній його частині пропускають нитку та за допомогою скотчу прикріплюють у верхній частині ватмана із зображенням сонечка, квітів (зан.1, впр. 4).
7. Вправа-гра «Вивчимо віршик»
Мета: розвиток пам’яті, рухової координації.
Хід проведення. Спочатку психолог розповідає віршик, а за другим разом – діти повторюють за психологом, супроводжуючи відповідними рухами.
Дощик, дощик - «клацати» пальцями
по листочку шелестить, терти долоньки одна об одну
Дощик, дощик - «клацати» пальцями
хоче діток намочить, «шарудіти» руками по волоссю
Дощик, дощик - «клацати» пальцями
хилить травку до землі, нагнутися до підлоги
Дощик, дощик - «клацати» пальцями
не злякалися малі. помахати вказівним пальчиком
Дощик, дощик - «клацати» пальцями
ти сильніше припусти, махати руками над головою
Дощик, дощик - «клацати» пальцями
швидше будемо рости, потягнутися руками догори
Дощик, дощик - «клацати» пальцями
мокрим листям шарудить терти долоньки одна об одну
Дощик, дощик - «клацати» пальцями
хоче діток намочить. «шарудіти» руками по волоссю
8. Вправа-гра «Дощ іде»
Мета: створення невимушеної атмосфери для спілкування в групі, вдосконалення рухових умінь і навичок.
Хід проведення. Діти, розмістившись у різних місцях майданчика, стають у накреслені невеликі кола. Призначається один ведучий. Він підходить до будь-якого гравця і говорить: «На прогулянку!» запрошені гравці йдуть за ведучим (у колоні по одному). Коли всі гравці зійшли зі своїх місць, ведучий відводить їх на деяку відстань від кіл. В цей час психолог промовляє: «Дощ іде!». Всі діти біжать і намагаються скоріше зайняти будь-яке коло. Гравець, який залишився без місця, стає ведучим. Виграють діти, які на весь час гри не були ведучими або побували у їх ролі меншу кількість разів.
Методичні рекомендації
Коло вважається зайнятим тим гравцем, який вступив у нього раніше іншого хоча б однією ногою. Забороняється виштовхувати гравця з зайнятого кола, а також затримувати гравців під час пошуків вільних кіл.
9. Прощання (Заняття 1, вправа 6)
Додаток 1. (Заняття 4, вправа 5).
Додаток 2. (Заняття 4, вправа 6)