Заняття "Чи треба бути альтруїстом?"

           Альтруїзм – явище, що виникло майже із зародженням людства. Уявіть собі: існує осередок первісних людей і в ньому обов’язково знаходяться люди, які допомагають  іншим та й ще безкорисливо! Така «допомагаюча» поведінка індивіда зберігалася століттями, видозмінювалась з часом під впливом суспільного розвитку, культурних традицій і сьогодні стала нормою, навіть,  соціальної відповідальності. Альтруїзм проявляється у різноманітних сферах життя, що охоплюють  діяльність, міжособистісну взаємодію.                                                                     

                         Заняття  «Чи треба бути альтруїстом?»                                                          (для учнів 7-8 класів)

                                                  Хто ні для кого не живе, той не живе й заради себе.  Якщо                                                                        хочеш жити для  себе, живи для інших.                                                                                                                                              Сенека (древньоримський філософ,поет,                                                                                                                                                                 державний діяч)

 Мета: Формувати гуманістичну систему цінностей, складовими якої є милосердя, альтруїзм,  удосконалювати навички ведення дискусії: розвивати уміння висловлювати і аргументувати власну думку, толерантно ставитись до думок інших людей; сприяти розвитку моральних почуттів і рис особистості.              Обладнання: Плакат з цитатами: «Немає людини, якій би не випала нагода віддати себе людям і проявити тим самим свою людську сутність. Врятувати своє життя може кожен, хто використовує будь-яку можливість бути людиною, роблячи трохи для тих, хто потребує допомоги – якою б скромною не була його діяльність». Альберт Швейцер (німецький філософ, музикант, лікар, місіонер, лауреат Нобелівської премії миру).                                                         «Я часто думав про те, що значить "бути добрим"? Мені здається, добра  людина - це така людина, яка володіє уявою і розуміє, як іншому, вміє відчути, що інший відчуває». Я.Корчак (видатний польський педагог, письменник, лікар і громадський діяч).                                                                                                                Стікери, малюнок валізи  «Цінних вчинків», іграшковий мікрофон.                            Попередня підготовка: слухання лекції про відомих в світі альтруїстів –

                                                                                                                        2

Альберта Швейцера, Януша Корчака. Перегляд відео-притчи «Хлопчик і морські зірки»

                                            Хід заняття                     Тема заняття відображена на екрані інтерактивної дошки разом з фотографіями А.Швейцера, Я.Корчака.                                                                                                   На попередніх зустрічах ми знайомились з життям всесвітньо відомих людей - Альберта Швейцера та Януша Корчака – носіями ідей гуманізму. Гуманізм - це система поглядів на людину як на найбільшу соціальну цінність. Вагома частка цієї системи - альтруїзм, який пробуджує в людині  любов до людства, співчуття, емпатію (співпереживання), милосердя. На нашому занятті ми будемо розмірковувати, чи треба бути альтруїстом. Пропоную               свої міркування висказати всім охочим  і спільно розробимо наші правила, які допоможуть плідно працювати: вимкнений мобільний телефон, бути активним, правило піднятої руки, толерантне ставлення до думки іншої людини, правило регламенту               (часу).                                                                      Інформаційне повідомлення. Що є таке альтруїзм? І які вони люди-альтруїсти? Альтруїзм (від лат.alter - інший) - система ціннісних орієнтацій особистості, у якій головним мотивом і критерієм моральної оцінки є інтереси іншої людини або соціальної спільноти. Інакше кажучи, - це безкорисливе надання допомоги. Рушійною силою є щире бажання благополуччя людям без очікування нагороди за свій вчинок. «Коли ти робиш щось для інших від душі, не чекаючи подяки, хтось записує це у книгу доль і посилає щастя, про яке ти навіть не мріяв» (Анджеліна Джолі, американська актриса і багатодітна матір). Кажуть, що добро повертається, але, роблячи добрі справи, треба бути готовим до того, що добро повертається не завжди.                                                                                                                                            Альтруїст, сповнений почуття емпатії  до людей, здатний жити чужими радощами. Для нього інтереси інших є більшою цінністю, ніж власні.

                                                                                                                          3

Альтруїсти скрізь і завжди бажані люди! З ними можна поділитися чимось важливим, на них можна завжди розраховувати та покластися, бо їх принцип – «віддавати». Альтруїзм у його високому розумінні завжди був притаманний всім по-справжньому успішним особистостям. Витоки формування альтруїстичної поведінки беруть свій початок із сім’ї, де закладаються певні цінності: людинолюбство, чуйність, безкорисливість. Альтруїстичне прагнення надати допомогу зовсім незнайомій людині здавна вважається доказом особливо вишуканої шляхетності. Альтруїст по своєї суті - людина милосердна, вона здатна творити добро завжди і всюди, де потрібна її допомога. Милосердя - дійове прагнення допомогти кожному, хто має в цьому потребу. Це є втіленням високих помислів і любові до людей. Тарас Шевченко писав: «Людина в убогості й біді, якої би не була національності і яку б не сповідувала релігію, є для мене рідним братом».                                                                      - Які це - справи милосердя? Назвіть їх (допомогти стареньким, хворим, тваринам, нагодувати голодного, засмученого потішити, навчити того, хто не знає, дати гарний приклад тому, хто його потребує, виправляти того, хто помиляється, вміти прощати, терпляче ставитись до недоліків іншого).                                                                                                                                                                                      Практична робота. Педагог пропонує учням написати на стікерах особисті альтруїстичні вчинки,  потім наклеїти стікери на площинну валізу. Коли валіза буде заповнена, проаналізувати вчинки разом з учнями.                                          Вправа «Вогонь – лід» (зняття емоційної напруги).                За командою «Вогонь!» - учні починають інтенсивно рухатись у будь-якому напрямку (хаотично),               за командою «Лід!» - кожен завмирає в  самостійно обраній позі, при цьому треба напружити все тіло. Повт. до 6 разів.                                                                      Метод  «Мікрофон». «У міру того,  як ми розвиваємо в собі альтруїзм, любов, ніжність і співчуття, ми позбавляємося від ненависті, низинних бажань, гордині» (Далай-лама ХIV, духовний лідер Тибету, лауреат Нобелівської премії миру). Ці слова спонукають людину до самопізнання і

                                                                                                                         4

самовдосконалення. - Висловіть свою думку, чи потрібно людині самовдосконалюватись?                                                                                                                                             Інформаційне повідомлення. Є багато людей у світі – волонтерів, які добровільно займаються суспільно корисною діяльністю, вкладають багато зусиль у щоденну боротьбу за благополуччя людства. -  Про яку волонтерську діяльність ви знаєте? (допомагають людям із різними життєвими труднощами,  їдуть місіонерами (виконують благородні місії) у так звані «бідні країни» (навчають, лікують населення), доглядають стареньких,  опікуються хворими дітьми,  стають донорами, підтримують військових, працюють у притулках для тварин). І все це – безкорислива допомога!                                                                                                                                                                                      Разом з тим є публічні приклади альтруїстичної поведінки, коли відомі люди – політики, актори, співаки здійснюють благодійні вчинки і стають ще більш популярними.                                                                                                                                                           Є особистісні якості, які перешкоджають проявам альтруїзму: егоїзм, агресивність, черствість і байдужість до людей. Але якою егоїстичною не була б людина, під впливом певної ситуації вона може надати допомогу. Останнім часом з’явилась теорія про те, що шкідливо бути альтруїстом: людина діє без усякої користі для себе і від цього потім страждає. Це відображається на її фізичному стані,  адже постійні переживання з приводу правильності вчинку, втрати чогось матеріального або духовного, призводять до душевних страждань. Запитання:              Хто себе краще почуває в житті – альтруїст або егоїст? І чому?              (Відповіді учнів)                                                                                    Але варто запам’ятати: альтруїстичні вчинки підвищують настрій і самооцінку.                                                                                                                                                           Метод «Прес». Запитання учням: Чи відчуваєте ви себе щасливими, коли вас поважають за добрий  вчинок?                                                                                                  Учні відповідають за планом:                                                                                                                - позиція…(я вважаю, що…)                                                                                                               

                                                                                                                        5

 - обґрунтування… (тому що…)                     - приклад …(наприклад…)                                                                                                                              - висновок (отже, я вважаю…) .                                                                                    Підсумок заняття. Запитання: Чи корисним було заняття для кожного з вас? (відповіді по ланцюжку). Кожен повинен вирішити для себе: чи може він бути альтруїстом? Життя майже щоденно ставить питання: «Що ти робиш для інших?» У кожного з нас на це питання є своя відповідь.                                           Наше заняття закінчено. А тепер давайте  станемо в коло і побажаємо один одному щось хороше, світле, приємне.             

Тетяна Фролова, практичний психолог

                                          Література:                     1. Ильин Е.П. Психология помощи. Альтруизм. Эгоизм. Эмпатия. Изд.: Питер, 2013.- 304с.                                                                                                                                            2. Інтерактивні технології навчання:теорія, практика, досвід:    метод. посіб . авт.- уклад.: О.Пометун, Л.Піроженко. - К.: А.П.Н.; 2002,-136с.: іл. - бібліогр.: с.106-107.                                                                                                                                                          3. Мистецтво життєтворчості особистості: Наук.-метод.посібник: У 2 ч./Ред.рада: В.М.Доній (голова), Г.М.Несен (заст.голови), Л.В.Сохань, І.Г.Єрмаков (керівники авторського колективу) та ін.- К., 1997.- Ч.1: Теорія і технологія життєтворчості.- 392 с.                                                                                                                              4. Притча (відео) «Хлопчик і морські зірки». Інтернет-ресурс:               https://www.youtube.com/watch?v=quvLO4Q9pGU                                                                       5.Психология. Словарь/Под общ. ред. А.В.Петровского, М.Г.Ярошевского. -  2-е изд., испр. и доп. - М.: Политиздат, 1990. – 494 с.