Заняття гуртка "Конструювання та моделювання одягу" "Правила знімання мірок"

Комунальний позашкільний навчальний заклад

 «Центр позашкільної освіти «Зміна» Криворізької міської ради

Конспект заняття

«Правила знімання мірок»

Автор: Башта Ірина Леонідівна, керівник гуртка «Конструювання та моделювання одягу»

КПНЗ «ЦПО «Зміна» КМР

Кривий Ріг

2020

Тема: «Правила знімання мірок»

Мета заняття: Навчити знімати та записувати мірки для побудови креслення сукні, сарафана. Розширити знання про мірки для побудови викрійок, а також удосконалити вміння що до їхнього знімання. Виховувати точність і акуратність під час знімання мірок, просторову уяву учнів, а також взаємоповагу під час виконання колективних практичних робіт. Ознайомлення зі спеціальністю швейного виробництва «закрійник».

Наочні посібники: таблиця «Послідовність знімання мірок», плакат «Типи статури людини», журнали мод, стенди «Епоха, стиль, мода», зразки виробів на ляльках та на манекенах.

Обладнання та матеріали: Манекен, сантиметрові стрічки, зошити, тасьма або шнурок для оперізування талії, ручка.

Межпредметні зв’язки: математика, біологія, історія, креслення.

Тип заняття: комбінований.

Форма заняття: заняття проходить у формі лекції з залученням учнів до обговорення нового матеріалу і закріпленням раніше отриманих знань. Практична робота виконується у формі гри «Ательє мод»

Задачі заняття:

1.                    Історія виникнення сантиметрової стрічки та спеціальності «закрійник».
2.                    Конструктивні лінії на фігурі людини, ескізах моделей одягу та викрійках.
3.                    Правила знімання мірок та їх скорочений запис.
4.                    Виконання практичного завдання. Зняти та записати мірки для побудови креслення сукні, сарафану. Гра «Ательє мод»

Хід заняття

1. Організаційна частина

Підготовка робочих місць, інструментів та матеріалів до роботи.
Інструктаж з техніки безпеки.

Керівник гуртка пропонує учням на занятті провести конкурс на краще знання попереднього та нового матеріалу.

За кожну правильну відповідь учень отримує зірочку. В кінці уроку троє гуртківців, у яких буде найбільша кількість зірочок, отримають у нагороду книжки з історії розвитку костюма та конструювання сукні, сарафана.

2. Актуалізація опорних знань

Відбувається у формі бесіди за питаннями.

До цього заняття ви вивчали види швів та строчок, шили викроєні керівником гуртка вироби. Тобто працювали швачками, кравцями.

1. Які види швів ви знаєте?
2. Які стібки тимчасового призначення ви знаєте?
3. Які стібки постійного призначення ви знаєте?
4. Які існують види фурнітури?
5. Якими інструментами ви користувалися при пошиві виробу?
6. Які ще види інструментів для кроя і шиття ви знаєте?

3. Вивчення нового матеріалу

1. Історія виникнення сантиметрової стрічки та спеціальності «закрійник»

Керівник гуртка:

Ви добре засвоїли знання і вміння, необхідні для спеціальності «швачка», «кравець».

Тема сьогоднішнього заняття «Правила знімання мірок».

На цьому занятті ми вивчимо як і чим правильно знімати мірки для побудови викрійки сукні, сарафана та отримаємо знання необхідні для професії «закрійник».

Як же з’явилася ця професія? Щоб дізнатися давайте за допомогою «машини часу» перенесемося в минуле.

Отже ми в первісному суспільстві. Закрійників тут немає, мірки ніхто не знімає. Первісні люди не вміли кроїти одяг. Коли була винайдена голка, вони просто зшивали шкури забитих тварин, листя або кору.

Навіть за часів рабовласництва, коли вже вміли виробляти тонкі і красиві тканини ніяких закрійників та знімання мірок не було. Біднота просто прикривала тіло полотнищем тканини, а багатії укладали її складками. Мистецтво одягатися й полягало у тому, щоб укласти красиво складки. Але це забирало багато часу і вимагало вміння. Тому у багатих були раби, які спеціально займалися тим, що одягали своїх господарів.

Перший одяг, який почали шити, був мішком певної довжини, в якому вирізували отвори для голови і рук, а потім підперезували шнурком.

А зараз «машина часу» перекосить нас у середньовіччя. У середні віки одяг був дуже складний, особливо для знаті. Ось тут виникла потреба у закрійниках і у зніманні мірок. Сантиметрів тоді не було, і мірки знімали мотузочком, зав’язуючи вузлики в тих місцях, де закінчувалася певна мірка. Послідовність мірок запам’ятовували. Поступово люди спеціалізувались, удосконалювали свою майстерність, у результаті чого виникло кравецьке ремесло. З’явився муляжний спосіб кроєння, тобто виготовлення викройки безпосередньо на постаті або на примітивному манекені. Муляжним способом кроїли і українськи старовинні народні костюми.

В XII столітті, з появою швейних цехів, з’явилися закрійники і послідовне зняття мірок.

А тепер «машина часу» переносить нас на початок XIX століття у Францію. Кравець Компейн у 1810 році винайшов «сантиметрову систему крою». У закрійників з’явився інструмент, який дозволяв робити точні вимірювання на фігурі, записувати їх у певній послідовності та використовувати при побудові викрійок одягу.

Нам пора закінчувати нашу подорож на «машині часу» і повертатися у сьогодення. З собою візьмемо сантиметрову стрічку за допомогою якої і сучасні закрійники знімають мірки із замовників, та виконують креслення викрійок одягу. Стрічка виготовляється з клейончастих матеріалів довжиною 150 сантиметрів. На кінцях стрічки ставлять металеві заклепки, що запобігають зносу та надають додаткову жорсткість.

На сьогодні існує кілька систем крою, які гуртуються на вивченні постаті людини, її пропорцій, на законах геометрії та математичних розрахунках. Таким чином знання, які ви отримали в школі на уроках біології, креслення, геометрії, математики, історії знадобляться вам для успішного оволодіння професією «закрійник» та уміння правильно знімати мірки.

2. Конструктивні лінії на фігурі людини, ескізах моделей одягу та викрійках

Виготовлення швейного виробу починають з його конструювання – розробки базових креслень деталей виробу.

Конструювання одягу ґрунтується на багатьох факторах, але одним із основних є врахування особливостей фігури людини. Для правильної побудови креслення виробу треба визначити розмірні ознаки фігури. За знятими мірками будують креслення основи виробу, за яким моделюють будь який фасон.

.Щоб одяг прикрашав людину і був зручним, його треба зшити за певним розміром. Для цього необхідно зробити виміри фігури людини.

Для полегшення процесу знімання мірок та перенесення їх на викрійку на фігурі людини умовно визначають характерні для всіх людей основні опорні точки і через них проводять умовні горизонтальні лінії – конструктивні лінії (Додаток 1).

Для точного визначення конструктивних ліній на фігурі давайте згадаєм казку Г.Х.Андерсона «Русалочка». Вона попросила собі у відьми замість хвоста ніжки, щоб вийти з моря на берез на зустріч з принцем.

Керівник показує на дівчинці. Уявіть собі Русалочка поступово виходить с води на берег:

ось показалася голова, лінія води знаходиться на лінії шиї (А, Р);

Русалочка зупинилась, коли вода дійшла до найвищої точки грудей (сосків), тут розташована лінії грудей (Г);

потім вода спустилася до найвужчого місця тулуба – це лінія талії (Т);

вода спустилася до найбільш виступаючих точок стегон та сідниць – це лінія стегон (С);

на рівні середини колінної чашечки розташована лінія колін (К);

на рівні щиколотки – лінія низу (Н).

Для того, щоб краще запам’ятати розташування конструктивних ліній на фігурі і відпочити проведем фізкультхвилинку:

• Вихідне положення  - стоячи, руки перед грудьми.
  Виконуємо ривки руками (4-5 разів) – лінія грудей Г.
• Вихідне положення – стоячи, руки на поясі (лінія талії Т), виконуємо наклони вперед, назад, вліво, вправо (4-5 разів).
• Вихідне положення – стоячи, руки на стегнах (лінія стегон С), кругові рухи (4-5 разів).

Закріплення знань. Керівник на манекені, на плакатах, на ескізах на дошці показує розташування конструктивних ліній. Гуртківці їх називають. При підготовці до креслення викрійки фігуру вимірюють по цим конструктивним лініям.

3. Правила знімання мірок та їх скорочений запис

Щоб готовий виріб мав привабливий зовнішній вигляд слід знати і дотримуватися правил знімання і записування мірок.

Мірки рекомендується знімати з легко одягненої людини сантиметровою стрічкою, лінію талії позначити шнурком. Під час вимірювання сантиметрову стрічку треба тримати вільно, не послаблюючи і не натягуючи. Людина з якої знімаються мірки повинна стояти спокійно, не напружуватися. Мірки знімають по правій стороні фігури.

Мірки необхідно знімати в правильній послідовності: спочатку зверху вниз обхвати, потім довжину по боку, потім ширину по спинці.

Мірки обхвату і ширини записують у половинному розмірі, тому що фігура людини симетрична відносно вертикальної осі і креслення будують на одну половину фігури.

Мірки довжини і висоти записують у повному розмірі.

Назви мірок записують скорочено умовними позначеннями:

• О – обхват;
• С – напівобхват;
• Ш – ширина;
• В – висота;
• Д – довжина.

Як ви вважаєте, які мірки потрібні для побудови конструкції сарафана? Керівник гуртка на манекені демонструє як правильно знімати мірки (додаток 2), а на дошці – як їх правильно записувати. Звертає увагу гуртківців, що у них на столах у кожного лежать інструкційні карти «Мірки для побудови сарафану».

Як знімаються мірки Ст.; Сс; Дс, Вб?

У якому розмірі вони записуються?

Чому креслення виконуємо на одну половину тулуба?

Міні-практикум.

Чи є помилки в наведених прикладах мірок?

4. Виконання практичного завдання.

Зняти та записати мірки для побудови креслення сукні, сарафану.

Після проведеної бесіди керівник пропонує гуртківцям виконати трудове завдання. Робота виконується у вигляді гри «Ательє мод».

1. розділитися на пари «замовник-закрійник»;
2. зняти мірки для побудови сукні, сарафану;
3. згадати техніку безпеки – з якого боку повинно бути освітлення?;
4. виміри записати в інструкційну карту;
5. напарниці міняються ролями і виконують завдання ще раз;
6. обмінятися картами й перевірити, чи правильно зняла та записала мірки напарниця.

В процесі виконання завдання керівник контролює дотримання правил знімання і запису мірок.

Питання для закріплення нового матеріалу:

1. Який інструмент використовують для зняття мірок?
2. Скільки мірок потрібно зняти для побудови креслення сарафана?
3. Які мірки записують в половинному розмірі?
4. Які мірки записуються в повному розмірі?
5. Представники якої спеціальності знімають мірки?

5. Підсумки заняття

Керівник гуртка проводить підсумки заняття.

Знімання мірок – важливий етап конструювання виробу. Від того, чи правильно зняті необхідні мірки, буде залежати загальний вигляд виробу і відповідність його фігурі конкретної людини.

Учні перераховують зірочки, які отримали на протязі уроку за правильні відповіді. Переможці отримують нагороди – книжки з історії розвитку костюма та з конструювання сукні, сарафана.

Література

1. В.Г.Литвин, А.О.Степура «Конструювання швейних виробів» Київ «Вікторія» - 2008 р.
2. Васенок Т.М. Основи конструювання жіночого одягу: навчальний посібник/Тетяна Михайлівна Васенок. – Глухів: РВВ ГДПУ, 2004 – 100 с.
3. Конструювання одягу: [Практичний посібник]//А.П.Пухальська, Р.П.Павловський, Є.Я.Борецька. – К.: Вища школа , 2009. – 207 с.
4. Солнцева Г.В. Сучасні моделі жіночих суконь. – Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2006. - 448 с.
5.  «Школа шиття»/пер. О.Озерової ЗАО Видавництво «ЄКСМО-Пресс» - 2002
6. Янчевская Е.А. Конструирование одежды [Текст]: учебник для студентов высших учебных заведений / Е.А.Янчевская. – М.Академия, 2010.-384 с.

Додаток 1

Конструктивні лінії

А. – лінія горловини

Г. – лінія грудей

Т – лінія талії

С – лінія стегон

К – лінія коліна

Н – лінія низу готового виробу

Додаток 2

Знімання мірок