Заняття гуртка з ажурного випилювання лобзиком

Про матеріал

ВИГОТОВЛЕННЯ ВИРОБІВ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ТЕХНОЛОГІЇ ВИПИЛЮВАННЯ ЛОБЗИКОМ НА ГУРТКОВИХ ЗАНЯТТЯХ. БАНК ПРОЕКТІВ.

Перегляд файлу

ВИГОТОВЛЕННЯ ВИРОБІВ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ТЕХНОЛОГІЇ

ВИПИЛЮВАННЯ ЛОБЗИКОМ НА ГУРТКОВИХ ЗАНЯТТЯХ.

БАНК ПРОЕКТІВ.

Багато виробів, якими користується людина, виготовляють з листових деревних матеріалів. До таких матеріалів належать шпон, фанера, деревоволокнисті плити (скорочено ДВП).

Шпон – це тонкі листи деревини, які використовують для виготовлення клеєної фанери та оздоблення виробів. Розрізняють струганий і лущений шпон. Струганий шпон одержують струганням деревини, а лущений – способом зрізування ножем з колоди, що обертається.

Струганий шпон – це тоненькі листи, отримані шляхом стругання брусів із деревини, що має красиву текстуру (дуб, бук, горіх, клен, ясен, червоне дерево). Операція здійснюється на шпоно стругальних верстатах. Використовується струганий шпон для облицювання виробів із деревини і деревних напівфабрикатів під час виготовлення меблів.

Лущений шпон - тонкий шар деревини товщиною від 0,3 до 2 мм. Шпон виготовляють на спеціальних лущильних верстатах із деревини берези, вільхи, клена, бука, сосни, ялини, модрини. Розпарену коротку колоду встановлюють у верстат і приводять у рух. До колоди підводять довгий ніж із притискачем. При цьому колода розгортається як рулон паперу. Потім рулон шпону розрубують на окремі листи на спеціальному верстаті.

Для якісного склеювання утворені таким способом листи затискають під пресом та піддають тепловій обробці. Теплова обробка прискорює процес склеювання. Потім фанерні листи обрізають за потрібними розмірами на спеціальних верстатах. Підготовлені за такою технологією фанерні листи придатні для використання.

За кількістю шарів розрізняють тришарову, п’ятишарову і багатошарову фанеру. Для оздоблення стін будівель, виготовлення меблів та інших виробів підприємства випускають фанеру спеціального призначення. Її обклеюють (облицьовують) струганим шпоном з красивою текстурою та лакують прозорим лаком. Крім того, фанерні листи покривають спеціальними волого захисними декоративними плівками. Такі листи називаються ламінованими. З них виготовляють плити для вистилання підлоги, виготовлення меблів, декоративного оздоблення конструктивних елементів будівель тощо.

Від матеріалу значною мірою залежить якість виробів. Тому його треба добирати старанно, зі смаком. Вона має бути чистою, сухою, рівною, без сучків і тріщин, нерівностей, порожнин, розшарувань та сколів. Найкраще брати фанеру березову і не товщу 3—5 мм. Для рельєфних речей фанеру слід добирати різних відтінків.

Перш ніж почати виготовляти вироби із вищеописаних матеріалів, необхідно позначити контури майбутньої деталі на матеріалі. Жодну, навіть просту, деталь не можна виготовляти на око.

Вимірювальні та розмічальні інструменти застосовують для контролю розмірів, правильності обробленої поверхні, відкладання розмірів, розмічання контурів майбутнього виробу.

Технологічний процес, у результаті якого на поверхні заготовки намічають контури майбутньої деталі, називають розміткою. Розпочинають розмічання з аналізу форми країв заготовки. Визначають найрівніше ребро, від якого найкраще виконувати розмічання. Це ребро називають базовим, а проведену поблизу базового ребра лінію, від якої виконують розмічання заготовки, називають базовою.

Лінії розмітки – риски – наносять на деревину олівцем. Фіксовані крапки і лінії наносять за допомогою лінійки, кутника, транспортира.

Краще всього для розмітки підходить плоска дерев’яна лінійка з поділками шкали 1 мм. Для визначення відстані від бази до потрібної відмітки на поверхні заготовки лінійку беруть у ліву руку і розміщують її так, щоб поділка, яка відповідає потрібному розміру, співпала б із відповідною базою. Потім гострим олівцем уздовж короткої грані лінійки проводять лінію; необхідна крапка визначається перетином двох (найчастіше перпендикулярних) рисок. Щоб нанести пряму лінію, необхідно зафіксувати дві крапки, а потім з’єднати їх за допомогою лінійки. Якщо розміри деталей перевищують довжину лінійки, то необхідно користуватись рулеткою або складним метром.

Під час розмічання потрібно передбачити надлишок матеріалу на кінцеву обробку деталей – припуск. Припуском називають шар матеріалу на заготовці, який залишають для отримання точних розмірів та чистої поверхні деталі після обробки. Припуск не повинен бути надто великим або надто малим, оскільки великі призводять до надлишкової витрати матеріалів, а малі – до браку заготовки. Для обробки деревних матеріалів він становить орієнтовно 1,0 мм.

Лінії розмічання наносять твердим олівцем з нахилом від розмічального інструмента (рис 3). Вимірювання та розмічання прямих кутів виконують за допомогою кутника, а кутів, більших та менших за 90, – за допомогою малки. Кола та дуги розмічають циркулем. Розмічання великої кількості однакових деталей або деталей, що мають криволінійний контур, роблять за допомогою спеціальних шаблонів, які мають вигляд пластин із такими ж обрисами, як і контур виробу. Використання шаблонів економить час на розмітці, спрощує її, розмітка стає більш точною. Шаблони для розмітки бувають різні за розмірами, формою і конструкцією. Виготовляють шаблони із листової сталі, фанери, твердих деревоволокнистих плит. Їх форма і розміри повинні точно відповідати кресленням виробів. Шаблон накладають на фанеру, дошку, брусок, заготовку, а потім олівцем або шилом обводять контури.

Не допускається використання розмічальних та вимірювальних інструментів не за призначенням, оскільки це може призвести до їх пошкодження та унеможливлення виконання точних вимірювань.

Контури складної форми переносять на заготовку копіюванням. На відшліфовану та підготовлену до випилювання поверхню за допомогою канцелярських кнопок закріплюють копіювальний папір та малюнок, розмічають його за допомогою олівця, знімають малюнок і копіювальний папір та приступають до випилювання. Складні малюнки одноразового використання приклеюють до
заготовки за допомогою клейового олівця. Після випилювання папір з малюнком необхідно видалити із заготовки.

Прийоми розмічання: а – лінійкою, б – кутником, в – малкою,

г – циркулем, д – шаблоном

Інструментом для випилювання слугує лобзик – легка металева або дерев’яна П - подібна рамка з дерев’яною ручкою. На кінцях рамки розташовуються гвинтові затискачі, у яких закріплюється пилка. Для випилювання використовують спеціальні пилки – дуже вузькі й тонкі сталеві смужки із зубцями на одному з ребер, спрямованими в один бік

На початковому етапі при виготовлені виробів краще використати фанеру з берези. Вона має однорідну світлу поверхню, на якій легко розмічати деталі олівцем або переносити обриси майбутньої деталі за допомогою копіювального паперу.

При виборі заготовки для виготовлення виробу варто звернути увагу на нерівності фанери, приховані порожнини в місцях неякісного склеювання шарів шпону, розшарування крайок, а також на сколи, що трапляються на крайках фанери.

Ці та інші дефекти призводять до неякісного виготовлення виробу, утворення великої кількості відходів та витрачання зайвого часу на роботу.

Фанерну заготовку з нанесеним на неї малюнком (розміткою) кладуть на столик для випилювання і притримують лівою рукою. Лобзик беруть за ручку правою рукою і, приставивши до заготовки пилочку, починають випилювати.

Під час випилювання стежать, щоб пилочка рухалась рівномірно і перпендикулярно до площини заготовки зі швидкістю приблизно 60...80 подвійних рухів на хвилину. Пиляти лобзиком необхідно повільно та рівномірно. При випилюванні кутів (особливо гострих) зручніше пиляти у двох напрямках.

Внутрішні кути випилюють уздовж сторони кута до його вершини, а зовнішні – уздовж сторони кута від його вершини.

У цьому випадку не потрібно змінювати напрямок пиляння, а кут буде випиляний досить чітко.

Зовнішні контури слід випилювати із зовнішнього боку від лінії розмічання, а внутрішні – з внутрішнього. Це означає, що лінія розмітки повинна залишатися на

заготовці для орієнтації під час подальшої обробки.

Рис. Випилювання гострих кутів: Рис. Випилювання: а – по внутрішньому контуру,

а – внутрішніх, б – зовнішніх б – по зовнішньому контуру

Зазор між лінією розмітки і пропилом не повинен перевищувати 0,5 мм. Лінії розмітки після випилювання слугуватимуть межами обробки деталі напилком. За наявності у заготовки зовнішніх і внутрішніх контурів на – сам перед випилюють внутрішні контури. При випилюванні в заготовці внутрішніх контурів у ній необхідно зробити отвори для встановлення в них пилочки. Їх роблять поблизу лінії розмітки, але так, щоб не пошкодити її. Отвори можна просвердлити або зробити за допомогою шила. В обох випадках під заготовку слід підкласти шматок непотрібної деревини або фанери, щоб запобігти можливому сколюванню нижніх шарів деревини. Для роботи краще використовувати шило з тригранним заточуванням. Отвір роблять майже наскрізним доти, доки на зворотному боці не з’явиться слід від інструмента. Заготовку перевертають і продовжують свердлити отвір з протилежного боку: така послідовність зменшує ризик розколювання шпону з нижнього боку заготовки під час виготовлення отвору. Після цього рамку лобзика слід стиснути в спеціальному пристосуванні і відкрутити гайку верхнього затискача. Звільнений кінець пилочки вставляють у виготовлений отвір і знову закріплюють у верхньому затискачі. Знявши затискний пристрій, заготовку разом з лобзиком обережно кладуть на столик для випилювання і починають працювати. Дрібні роботи здійснюють у круглому отворі столика, а випилювання великих та середніх контурів виконують у вирізі столика .

При пилянні на згинах контуру фанеру повільно повертають, не припиняючи руху пилочки в пропилі. Коли рух пилочки набуде потрібного напряму, можна пиляти далі вздовж лінії розмітки.

Способи з’єднання деталей виробів:

З’єднання за допомогою шипів. Розмітити і випиляти прямокутні шипи і заглиблення. Потім деталі змащують клеєм і вставляють одна в одну

З'єднання деталей в замок. В деталях виробу до середини висоти їх роблять пропили. Якщо у однієї деталі пропили зроблені зверху, то у іншої деталі вони повинні бути знизу. Потім деталі щільно вставляються пропилом одна в іншу. Для більшої міцності їх вставляють на клею.

З'єднання деталей на клею Якщо вам потрібно зібрати виріб, накладаючи одну деталь на іншу, робіть це за допомогою клею. Клей можете застосовувати різний: ПВА; БФ-2 та інші, за виключенням кліїв, що містять токсичні речовини

Поверхня деталі, яка призначається для склеювання, повинна бути шорсткою, щоб клей глибше проник в пори дерева, поверхні деталей бажано підігріти. Потім покрийте їх рівним тонким шаром клею і міцно притисніть один до одного, наклавши на них вагу або затиснути струбциною. Якщо припасування деталей недосконале, можна змішати клей із тирсою, що утворилась при пилянні.

Випиляні деталі старанно обробляють наждачним або скляним папером спочатку крупнозернистим, а потім дрібнозернистим. Кути, овали та круглі отвори у внутрішніх вирізах зачищають дрібними напилками (надфілями), їх купують в інструментальних магазинах. Надфілі можна замінити наждачним папером, який скручують у трубочку або наклеюють на круглу і плоску палички.

Ребра деталей також зачищають напилком і наждачним папером. Кожну випиляну деталь зачищають з обох боків наждачним папером спочатку великого, а потім менших номерів. Зачищати треба рухами вздовж волокон деревини. Для зручнішого виконання цієї роботи наждачний папір закріплюють на невеличкому дерев'яному брусочку завдовжки 7—8 см. Нижні краї брусочка попередньо заокруглюють.

Шліфувати треба з невеликим натиском. Після зачищення всіх деталей проводять пробне складання і підганяють шипи та гнізда. Шипи повинні входити в гнізда щільно. Місця, призначені для склеювання, не можна покривати лаком, воском і олійною фарбою.

Орієнтовні проекти для виготовлення виробів із застосуванням технології випилювання лобзиком на гурткових заняттях.

Об'єкти проектно- технологічної діяльності учнів	Основні технології	К-сть годин	Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів
Ялинкова прикраса з банку проектів (Додаток 2)	Технологія ажурного випилювання	12	Дотримується послідовності етапів проектної діяльності. Виконує малюнок виробу. Визначає необхідну кількість матеріалів для виготовлення виробу. Робить висновки про необхідність економного використання конструкційних матеріалів. Добирає інструменти та матеріали для виготовлення виробу. Виконує технологічні операції відповідно до обраного виробу та технології його виготовлення.
Підставка під гарячий посуд або панно з банку проектів (Додаток 3)	Технологія ажурного випилювання	10
Серветниця з банку проектів (Додаток 4)	Технологія ажурного випилювання	12	Характеризує різні технології як види декоративно-ужиткового мистецтва. Вирізняє за характерними ознаками технології виготовлення та оздоблення виробів, поширені в регіоні проживання. Усвідомлює значущість виробу, що виготовляється. Дотримується послідовності етапів проектної діяльності. Застосовує метод фантазування під час проектування виробу. Виконує малюнок виробу. Робить висновки про необхідність економного використання конструкційних матеріалів. Добирає інструменти та матеріали для виготовлення виробу. Виконує технологічні операції відповідно до обраного виробу та технології його виготовлення. Дотримується прийомів роботи з інструментами та пристосуваннями. Виготовляє виріб. Оздоблює виріб за готовою композицією.
3D іграшка з банку проектів (Додаток 5)	Технологія ажурного випилювання	12
3D конструктор-пазл з банку проектів (Додаток 6)	Технологія ажурного випилювання	12	Характеризує різні технології як види декоративно-ужиткового мистецтва. Вирізняє за характерними ознаками технології виготовлення та оздоблення виробів, поширені в регіоні проживання. Усвідомлює значущість виробу, що виготовляється. Дотримується послідовності етапів проектної діяльності. Застосовує метод фантазування під час проектування виробу. Виконує малюнок виробу. Робить висновки про необхідність економного використання конструкційних матеріалів. Добирає інструменти та матеріали для виготовлення виробу. Виконує технологічні операції відповідно до обраного виробу та технології його виготовлення. Дотримується прийомів роботи з інструментами та пристосуваннями. Виготовляє виріб. Оздоблює виріб за готовою композицією. Усвідомлює важливість дотримання безпечних прийомів праці Поповнює банк проектів.

$G:\методична розробка труд навч\методична розробка труд навч\Гергель\Выпиливание лобзиком\илюстрации\Фигурки для выпиливания\фигурки.jpg$
Яликові прикраси

Додаток 3

БАНК ПРОЕКТІВ

Підставка під гарячий посуд або панно

$G:\методична розробка труд навч\методична розробка труд навч\Гергель\Выпиливание лобзиком\илюстрации\Рыбка, панно\fish_06.jpg$

$G:\методична розробка труд навч\методична розробка труд навч\Гергель\Выпиливание лобзиком\илюстрации\Скворец, панно\soo2_1.jpg$
Підставка під гарячий посуд або панно