Заняття "Ой під вишнею"

Про матеріал

Розробка комплексного заняття ЗХК театральної студії «Лицедії», метою якої є знайомство вихованців з історією українських народних пісень, їх класифікацією з часів козаччини до сьогодення; у.н.п. «Ой під вишнею під черешнею», з історією її написання, автором, темою, ідеєю, жанром, скласти її літературний паспорт, розібрати особливості музичного та поетичного текстів, та можливості її інсценізації

Перегляд файлу

Комунальний позашкільний навчальний заклад

«Палац дитячої та юнацької творчості Центрально-Міського району»

Криворізької міської ради

ІНСЦЕНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ ПІСНІ

«ОЙ ПІД ВИШНЕЮ ПІД ЧЕРЕШНЕЮ»

Розробка комплексного заняття

ЗХК театральної студії «ЛИЦЕДІЇ»

Керівники ЗХК театральної студії «Лицедії»

Мотрюк Л.М., керівник студії

Хоружко Л.І., керівник з вокалу

Селіванова В.П., керівник з хореографії

Кривий Ріг

2021

Тема заняття: «Інсценізація української народної пісні «Ой під вишнею під черешнею»

Мета:

навчальна: ознайомити вихованців з історією українських народних

пісень, їх класифікацією з часів козаччини до сьогодення; познайомити з

у.н.п. «Ой під вишнею під черешнею», з історією її написання, автором,

темою, ідеєю, жанром, скласти її літературний паспорт, розібрати

особливості музичного та поетичного текстів, та можливості її

інсценізації;

розвиваюча: розвивати навички аналізу особливостей українських

народних пісень, особливості їх виконання, включаючи засоби музичної

виразності:

виховна: виховувати любов до української народної пісні,зацікавленість

музичним та театральним мистецтвом; формувати естетичні смаки.

Методи: словесні (бесіда, історична довідка), вокальні (демонстрація твору,

перегляд відеороликів з виконанням пісні квартетом «Явір» та тріо Мареничів), практичні (спроба вихованцями відтворити під музику рухи головних героїв пісні).

Педагогічні технології: інформаційно-комунікативна, особистісно-зорієнтована, створення ситуації успіху.

Тип заняття: комбіноване

Очікуваний результат: засвоєння вихованцями історії українських народних пісень, історії виникнення у.н.п. «Ой під вишнею під черешнею»; бажання її інсценізувати, відтворюючи образи головних героїв за допомогою не лише співу, а й рухів, притаманних українським народним танцям.

Обладнання: фортепіано, ноутбук, роздрукований особисто для кожного студійця текст, флеш – носій, авторська фонограма пісні «Ой під вишнею», написана для нашої студії композитором Смирновим О.І.

Хід заняття

І. Вступна частина

1. Організаційний момент

Перевірка готовності вихованців до заняття, створення емоційно сприятливого мікроклімату

2.Повідомлення теми й мети заняття.

Керівник студії. Знайомство з народною піснею «Ой під вишнею, під черешнею», інсценізація якої увійде до нашої шоу-програми «Моя Україна».

ІІ.Основна частина

Керівник з вокалу. Перш ніж розпочати знайомство з піснею, хочеться взагалі розповісти вам про українську народну пісню.

Що іноземці знають про Україну? Це країна з великим потенціалом та надзвичайно багатим фольклором з милозвучними піснями, запальними танцями та дивною ліричною поезією.

Немає жодної події з життя чи побуту які б не були описані в чарівних текстах про Україну. Наш народ оспівував все, що бачив, чув, відчував: вишитий рушник-оберіг, сонце, квіти, тварин. Війни проти ворогів, хвилювання наречених перед весіллям, жнива, кріпацькі поневіряння-кожна життєва подія описана по-своєму, унікально.

Особливу любов викликає багряний символ України-калина, її згадують у багатьох популярних піснях. Найвідоміша серед них «Ой у лузі червона калина», насправді, авторська пісня, написана Степаном Чарнецьким. Поет написав її до п’єси – опису життя славетного гетьмана Дорошенка, але припала так до душі, що стала справжнім гімном січових стрільців та поповнила скарбницю національної культурної спадщини.

Як виникає справжня українська пісня? Спочатку слова й музика ллються з серця одного автора, потім їх підхоплюють десятки, сотні вуст. Мелодія змінюється, слова варіюються, а першоджерела творів про маму, кохання, біль, героїчні подвиги губиться у далекому історичному минулому. Залишається тільки весела або сумна мелодія, щира, правдива, просякнута духом простих людей.

Є десятки видів українських народних пісень. Найпоширеніші серед них є:

за періодом в історії: кріпацькі, чумацькі, рекрутські, емігрантські, стрілецькі, тощо;

обрядові: на заручини, весільні, до жнив, веснянки, щедрівки та колядки;

побутові: важке життя селян, панщину, кумів, сватів, жартівливі, колискові;

ліричні, щасливе й нещасне кохання;

героїчні подвиги народних улюбленців: гетьманів, керівників повстань, опришків;

за географічним виникненням: популярні лемківські, наддніпрянські, галицькі, бойківські, польські та інші.

Далі пропонуємо прослухати українську народну пісню «Ой під вишнею під черешнею» у виконанні чоловічого квартету «Явір» та тріо Мареничів.

Керівник студії. А зараз ми вас познайомимо з історією виникнення пісні. Народні пісні стали окрасою багатьох літературних творів. Усім відома п’єса І.П. Котляревського «Наталка Полтавка» унікальна тим, що до неї увійшло чимало українських народних пісень. Кумедний діалог молодої дівчини із старим дідуганом, що переказаний у пісні, яку виконує пан Виборний, веселить до сліз. Разом з тим порушує вкрай нагальну і в наш час проблему нерівних шлюбів. Молоді красуні в гонитві за омріяним багатством йдуть на шлюб зі старим заможним нелюбом, втрачаючи можливість насолоджуватися молодістю і радіти життю. Не позаздриш і долі чоловіка, коли молода дружина співає: «Ти в запічку: кахи-кахи, я з молодим: хихи-хихи».

Авторство слів пісні «Ой під вишнею…», як свідчить більшість літературних джерел, належить засновнику нової української літератури, авторові «Енеїди» та «Наталки Полтавки» Івану Котляревському.

Однак є цікаві літературознавчі розвідки, що свідчать про те. що І.П.Котляревський лише впорядкував один із варіантів народної пісні й увів його до свого безсмертного твору, а сама пісня є дійсно народною.

Далі кожному студійцю видали роздрукований текст пісні, щоб вони уважно з ним ознайомилися

Потім запропонували разом скласти паспорт пісні у формі віповідей студійців на запитання керівника студії.

1.Автор пісні? (невідомий; це народна пісня, яку записав Іван Котляревський, тому авторство пісні приписують саме йому).

2.Літературний рід? (лірика).

3.Жанр? (родинно-побутова пісня).

4.Тема? (розповідь про тяжке сімейне життя у шлюбі по рахунку).

5.Ідея? (засуджується шлюб по рахунку, сімейне життя без любові; основна думка-треба бути з тим, кого любиш).

6.Настрій? (жартівливий).

7.Художні засоби? ( епітети-старий дідуган, вишневий садок; звертання: пусти мене, старий діду, на вулицю погулять; порівняння: стояв старий з молодою, як із ягодою, старий дідуга зігнувся як дуга; звернення: пусти мене, старий діду, на вулицю погулять; антитеза-старий з молодою, ти все спиш, а я плачу).

Керівник з вокалу. Далі розбираємо форму, в якій написана пісня (куплетна, з повторами двох останніх рядків); характер (жартівлива); тональність (мажорна з відхиленням у мінор-задумка автора для більш яскравої передачі смутку дівчини); розмір (4/4); які тривалості нот переважають (восьмі та четвертні); темп виконання (allegro).

Керівник з хореографії. Інсценізація пісні повинна відбуватися за допомогою рухів, притаманних українському народному танцю.

Тому пропоную вам кілька рухів, завдяки яким можливо буде передати образи та характери головних героїв. Рухи, які виконує хлопець в образі діда, повинні бути нескладними та в уповільненому темпі чи музичному розмірі: «упадання» (дід шкутильгає), «вихиляс» або «колупалочка» (дід намагається виглядати молодшим), «низький тинок» ( дід втомився). Дівчина навпаки виконує рухи більш жваві та веселі, на місці, або з просуванням та обертами: «верьовочка» (потішається над дідом), «голубці» (демонструє діду свою молодість), «припадання» та «обертас» ( показує свою спритність).

ІІІ. Заключна частина. Керівник студії. Спостерігаючи за студійцями під час заняття, можна впевнено сказати, що така форма творчої роботи їм сподобалась, особливо відтворення образів та характерів головних героїв засобами танцювальних рухів, міміки та жестів. Таким чином роботу над інсценізацією пісні «Ой під вишнею…» було розпочато, а на наступних заняттях буде ретельно розбиратися та вивчатися поетичний текст, мелодія та танцювальні рухи та поєднуватися воєдино.