Пара на зміну вітрилу
Наприкінці XVIII ст. англієць Дж. Ватт винайшов парову машину, яку незабаром почали застосовувати у виробництві і на транспорті. З'явилися парові візки — локомобілі, паротяги. Моряки запекло пручалися запровадженню парової машини. Значною мірою це пояснювалося традиційним консерватизмом, а також страхом перед пожежами — адже матеріалом для корабельних корпусів було дерево, та й вітрила легко спалахували. Але у США, Англії, Франції, Бельгії почали з'являтися перші пароплави – невеликі кораблі з гребними колесами по бортах, які служили для пасажирського сполучення річками й озерами, а також для буксирування великих кораблів через вузькі проходи.
У 1819 р. з Америки в Європу прийшов перший морський пароплав «Саванна». Більшу частину шляху він все-таки пройшов під вітрилами – інакше не вистачило б вугілля. Так було започатковано пароплавне сполучення.
На початку XIX ст. на світ з'явився новий клас вантажно-пасажирського судна – кліпер. Завдяки вузькому корпусу з гострими обводами, а також величезній площі вітрил кліпери могли навіть у слабкий вітер розвивати велику швидкість. Дуже популярними були британські кліпери, які возили чай з Китаю, шерсть і золото з Австралії в Англію. Проте навіть найстрімкіший кліпер не міг зрушити з місця в штиль (безвітря), тому маршрути вітрильних суден прокладалися в широтах, де штилі трапляються рідко.
Пароплави витісняють вітрильники
Пароплави бурхливо вдосконалювалися. Їх дедалі частіше будували із заліза, потім з міцнішої сталі, що дозволило знизити вагу конструкції й збільшити розміри лайнерів. Замість громіздких гребних коліс став застосовуватися гребний гвинт. Пароплав «Єлизавета»
На зміну паровій машині прийшла значно легша й потужніша реактивна парова турбіна, винайдена англійцем Ч. Парсонсом. Пароплави потіснили вітрильні судна, проте не витіснили їх остаточно. Секрет простий: вітрильник економічніший пароплава, не вимагає вугілля або нафти для опалення котлів, не потрібні кочегари й механіки.
Сьогодні на вітрильниках навчають моряків торговельного флоту, на їхньому борту курсанти одержують гарну фізичну, навігаційну й практичну підготовку, необхідну в їхній важкій професії.
Схема парохода
Гра «Два кораблі»
Дві команди, в кожній з якої є:
• Капітан;
• Штурман - помічник капітана, фахівець з кораблеводіння;
• Лоцман - фахівець з проведення суден у межах визначеної ділянки;
• Кок - кухар на судні;
• Матрос;
• Юнга;
• Боцман - старший унтер - офіцер, який відає роботами на судні і відповідає за чистоту на кораблі.
Конкурси:
Кожній команді зачитується зміст карток із званнями на флоті. Команда будується зліва направо, гравці розташовуються у відповідності зі своїм рангом.
Юнга - матрос – кок – боцман – лоцман – штурман – капітан.
Перед кожною командою картки з буквами. Треба зібрати назву. («Медуза», «Прибій»). Хто швидше?
3. «І коли на морі шторм...» (Конкурс юнг).
Хто швидше пройде ходою ноги хрест – навхрест?
4. «Вітер по морю гуляє і кораблик підганяє ...» (Конкурс лоцманів).
Визначається дистанція. Умова: не торкаючись руками аркуша паперу, потрібно, дмухаючи на нього, перемістити лист на потрібну дистанцію.
5. «Морський прохід». (Конкурс матросів).
Пройти перешкоду із зав'язаними очима.
6. «Смачний обід» (Конкурс коків).
Перенести ложкою рис. Хто швидше?
7. «Підняти якоря!» (Конкурс штурманів).
Учасникам видаються якоря з картону, прив'язані за нитки. Взявши нитку в зуби, по сигналу ведучого треба якнайшвидше «підняти» якір, «з'ївши» нитку.
8. Конкурс боцманів.
Записати якнайбільше слів на морську тематику.
9. Конкурс капітанів.
Дати визначення таким поняттям:
Аврал - робота на судні, участь в якій бере вся команда.
Дрейф - ухилення корабля від наміченого курсу через вітер або течії.
Камбуз - суднова кухня.
Каюта - житлове приміщення для проживання офіцерів.
Кубрик - приміщення для проживання команди.
Люк - отвір у палубі для сходу вниз.
Ніс судна - передня частина.
Румб - морський компас.
Трап - сходи.
Флюгер - пристрій для визначення напрямку корабля.
Цунамі - велика сильна хвиля.
Загадки
Їду-їду – нема сліду.
Човен
У лісі родився, на воді ріс, у вогні згорів.
Човен
І не сани, і не віз, а їде без коліс.
Човен
І не сани, і не віз, –
Їхати добре, аби вліз.
Човен
Біжить свинка,
Вирізана спинка,
Оглянеться назад,
А й сліду нема.
Човен
Не корабель, не човен,
Ні весел, ні вітрил,
А пливе - не тоне.
Пліт
Гарний палац
по морю пливе,
Біліє на хвилях
гігант ...
Теплохід
Пливе білий гусак -
Черево дерев'яне,
Крило полотняне.
Яхта
Не ягня, не кінь, не поні,
стоїть смирно на припоні,
Біля берега живе,
розв’яжи – і попливе.
Човен
По водичці возить нас
Кілька чоловік за раз.
Але треба веслувати,
Щоб маршрутом керувати.
Човен
Через море – океан,
В сильний шторм чи ураган
Впевнено вперед прямує,
А на ньому люд мандрує.
Корабель
1