ЗАНЯТТЯ – ПОДОРОЖ «ДУБНО В ІСТОРИЧНОМУ КАЛЕЙДОСКОПІ»

ЗАНЯТТЯ – ПОДОРОЖ

«ДУБНО В ІСТОРИЧНОМУ КАЛЕЙДОСКОПІ»

 

Мета: збагачувати знання вихованців  про історію  міста Дубна, сприяти формуванню національної свідомості, осмислення себе як частини великого українського народу; розвивати пізнавальний інтерес до історії рідного краю, мислення, пам’ять; виховувати любов до рідної Землі, почуття патріотизму, гордості за свою Батьківщину; бажання вивчати історію рідного краю та берегти її.

 

І БЛОК               ДУБНО СУЧАСНЕ (ФОТО)

 

Ведуча 1.

А ви думали, що Україна так просто. Україна - це супер.

Україна - це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни.

Ведуча 2.

Немає в людини місця дорожчого, ніж те, де вона народилася,  землі, на якій виросла, неба, під яким змужніла.

Святою для кожної людини ї земля, де вона зробила перші кроки, вимовила перше слово, почула мамину колискову пішла стежиною до школи.

Ці почуття вічні….

 (СЦЕНКА)

Виходять хлопці  дівчата в українському вбранні     

– ні, до школи. – там є діти                                       

– ні, до річки, - там можна купатися

– ні, в садок, там повно яблук і груш                                           

– ні, у поле, - там простір широкий

Входить мама

- МАМ, яка стежка найкраща???                             

- ДОДОМУ, діти!  До рідного дому! –                  

Ведучий3.

Рідне Дубно! – звертаюсь на "ти",

Дев`ять сотень – це юність для міста;                     

Дух твій – сила живої води:

Непоборний, натхненний і чистий.

 Керівник гуртка

Наше рідне місто Дубно….  – колиска історії, гордість кожного дубенчанина.

Запрошуємо усіх в     історичну подорож     «Дубно в історичному калейдоскопі»

Місто Дубно належить до найбільш цікавих в історично-культурному контексті міст України, міст-заповідників, де ще збереглися ознаки різних часових прошарків.

 Це місто-легенда, яке таїть тисячі переказів   про героїчні постаті, про звитяги,  про ніжність і мужність, вірність і зраду, смерть і невмирущість.

Нелегко описати історію, важко дати оцінку багатьом подіям.

 Але історію треба сприймати такою якою вона є, не осуджуючи і не прикрашаючи.. ЇЇ треба вчити, любити і пам’ятати і робити висновки

 

 

 

 

 

 

 

ІІ БЛОК                  ФОТО ДРЕВНЬОГО МІСТА

Ведучий 4

Дубно відоме з 1100 року. Перша згадка про нього зустрічається в Іпатіївському літописі. Ще один раз Дубно згадується в літописі під 1149 роком у зв'язку з перебуванням на Волині Юрія Долгорукого.

Ведучий 1

Древнє Дубно — місто на перехрестях епох, на перехрестях подій. Жодна значна подія, яка торкалася Східної Європи, тією чи іншою мірою не оминула Дубна. Тут бували гетьмани України й імператори російські, польські королі й ватажки козацько-селянських повстань, італійські зодчі, славетні письменники Тарас Шевченко й Оноре де Бальзак, композитор Микола Лисенко й полководець Михайло Кутузов._

ВИХОВАНЦІ:

1.

Славний граде! Мільйони доріг                     

Пролягають крізь тебе й до тебе –

Крізь віки найцінніше зберіг:

Віру в правду і віру у себе._

2.

Ти – судини торгових шляхів

Із часів, коли "в греки– з варягів",                  

З серцем-замком Острозьких князів

В нездоланності ритмах й відваги._

3.

Кобзаря, через гомін віків,

Пам`ятаєш задумливу постать –                       

Він десь тут, над Іквою, сидів

І вслухався як верби голосять.

4.

Лагідна Іква хлюпоче до Стиру,                         

 Взявши розгін до Дніпра.                                      

Чиста водиця, як усмішка щира,

 Змійкою в лузі лягла.

5.

Горнеться Дубнівський замок в тумані                     

До берегів в комишах.                                              

Місто старече шепоче щось зрана,

Наче є в нього душа.

6.

 Як не любити місто на Ікві,                                        

Гоголь його оспівав…

 Тут Тарас Бульба після молитви,                              

Втрьох із синами ступав…

 

 

ІІІ БЛОК                     ФОТО ДУБЕНСЬКИЙ ЗАМОК

 

Дослідник 1.

Дубенський замок – одна із найдавніших споруд міста, овіяна давньою історією та легендами. Засновниками замку були представники видатного українського роду князів Острозьких, які на початку XVIIст. перетворили його на головну резиденцію своїх володінь.

Дослідник 2.

Древні мури Дубенського замку пам'ятають набіги кримських татар, напади козацьких загонів, польські, російські, французькі і шведські війська в XVІІ–XVIIIст. Вони залишались неушкодженими під час Північної війни, повстання Тадеуша Костюшка та французько-російської війни 1812р.

 

Саме тут, у місті Дубні, розгорталися трагічні події національно-визвольної боротьби українського народу, які М. В. Гоголь описав у своєму творі «Тарас Бульба.

Дослідник 3.

Мабуть, саме час розповісти  легенду про привидів закоханої пари. Саме у Дубенському замку Микола Гоголь оселив героїню повісті Тараса Бульби — Панночку Полячку. Саме у неї закохався син Бульби — Андрій, а було усе так: козаки вже тиждень тримають Дубно в облозі, у замку закінчуються запаси провізії. Вночі до Андрія прибігає служниця татарка із звісткою, що Панночка помирає голодною смертю.

Він хапає мішок із хлібом і крізь ці підземелля потрапляє до Дубенської фортеці. Рятує кохану, але зраджує козаків і батьківську віру. Кажуть, душі цих закоханих дотепер блукають замком.

Дослідник 4.

За розгалуженістю підземних ходів місто Дубно – одне з найпримітніших в Україні, вважає корінний дубенчанин Леонід Федорович Мосійчук, який у дитинстві на власні очі бачив і торував ці підземелля, зведені у середньовіччі за князів Острозьких.

ОСЬ ЩО ВІН РОЗПОВІДАВ:

Пригадуєте: повість Миколи Гоголя «Тарас Бульба», у її сюжеті є епізод, у коли син Бульби Андрій потайки пробирається до черниці у монастир, а на сторожі біля таємного входу стоїть монах. Так ось, ми, група хлопчаків, якось вирішили розвідати той описаний Гоголем підземний хід, що простягнувся до монастиря. Старші хлопці опустилися у колодязь неподалік від Луцької брами – він був початком ходу, а ми, молодші, стоїмо на сторожі… Аж раптом бачимо: пруть наші друзі з колодязя, аж захекалися. Коли ж врешті-решт заспокоїлися, розказали, що дуже налякав їх скелет при вході у підземний хід. Їм видалося, що це колишній монах, який оберігав і продовжує оберігати підземелля.

 

IV БЛОК    Фото старовинне Дубно площа…….  

Юний екскурсовод 1

В XVIII столітті місто прославилося знаменитими «Дубенськими контрактами» — найбільшими в країні ярмарками. Саме на той час припадає пора розквіту економічного й культурного життя міста.

 

Юний екскурсовод 2

Власники Дубна князі Любомирські побудували ратушу, новий палац, кілька будинків для купців і інших гостей ярмарків. У Дубно проводилися спектаклі й банкети, феєрверки й лицарські турніри. На ярмарки щорічно з’їжджалося близько 30 тисяч людей.

Юний екскурсовод 3

У ХVІІІ ст. місто набуло високого економічного й культурного піднесення завдяки знаменитим Дубенським контрактам, перенесеним сюди зі Львова 1774 року. Ці ярмарки починалися 7 січня і тривали цілий місяць.

Юний екскурсовод 4

Для зручностей гостей і купців князь Михайло Любомирський побудував кілька двоповерхових будинків навколо Ринкової площі, звів ратушу і ще один палац у Замку, блискуче декорований італійським зодчим Доменіко Мерліні.

 Юний екскурсовод 1

Дубно, населення якого тоді становило 6535 чол., щорічно (протягом двох десятиліть) приймало до 30 тисяч гостей. У Замку влаштовувались пишні бенкети, лицарські турніри, феєрверки. Тут ставив свої п’єси знаменитий польський драматург Войцех Богуславський, виступала римська опера.

Юний екскурсовод 2

У палаці свого часу зберігалися цінні архіви князів Острозьких, Заславських, Любомирських, Сангушків й навіть Конецпольських. Деякий період тодішні володарі замку зберігали тут золото, діаманти, зброю, харчі, посуд, обладунки…

Переповідають, що коли під час німецькою окупації палили архів, то він горів кілька днів.

Юний екскурсовод 1

У роки Першої світової війни замок було частково зруйновано важкою артилерією австро-угорських військ. За радянських років в ньому розміщалася військова частина, після відходу якої почалася тривала реставрація замка.

 

V БЛОК               ФОТО ЖІНКИ РОДУ ОСТРОЗЬКИХ

 

КЕРІВНИК ГУРТКІВ

 

ЖІНКИ РОДУ ОСТРОЗЬКИХ ВВАЖАЛИСЯ НАЙБАЖАНІШИМИ НАРЕЧЕНИМИ В ЄВРОПІ
Особлива роль в історії нашого міста відводиться постатям родини Острозьких, які були багатшими за короля Речі Посполитої. Маючи змогу активно впливати на суспільні процеси всієї України і багатьох сусідніх країн, князівський рід набув статусу «некоронованих королів Русі-України». Жінки роду вважалися найбажанішими нареченими в усій Європі, проте доброї долі більшість із них не мали. Тому й досі ходять Дубенським замком у пошуках свого щастя. Зокрема, розповідають про Гальшку Острозьку, ув’язнену чоловіком в одну з башт, де вона безвихідно перебувала протягом 14 років. А тепер, подейкують, примара вічно молодої красуні Гальшки бродить замком у покаянному одязі.

 

 

 

ВИХОВАНКА ГУРТКА

 

Ти щось гукав до мене з того квітня

Очима чисто-вірними в мольбі.

Тридцяти-весняно-юно-літня

Несла я пісню лагідну тобі.

Цвіли в саду рожеві абрикоси,

                                       Горинь круті лизала береги

                                      І падало ясне пелюстя в коси.

Немов на нашу доленьку – сніги…

Зривалася із вій сльоза щаслива,

М’яке волосся падало із пліч.

І погляд, може, трішечки лякливо

Летів тобі, окрилений навстріч.

             Та раптом чорне й хтиве «НЕ дозволю!»

             Вузькі вуста скривило королю…

              І хлюпнула важка лавина болю,

               щоб знищити святе моє «ЛЮБЛЮ»

 

                                 Любов Пшенична, уривок із поеми  «Гальшка»

 

VІ БЛОК    КОЗАКИ

 

Вихованці гуртка «Бойове мистецтво»

1.

Наша земля пам’ятає національно-визвольну війну середини 17 ст.

 

…Над Іквою потрапив я в полон.

Як нас вели до сідел прив’язавши,

Той шлях страшний, те каркання ворон

Мені у пам'ять врізались назавжди.

 

Вже й не подужав стиснуть кулаки,

Як ляхи нас обшукували в полі

В кишенях тільки ржаві колоски

Одних лиш куль і пороху доволі.

 

Вночі я втік. Лишатись було згубно.

Зубами якось руки розв’язав.

А тих усіх, три тисячі, під Дубно

Ярема-князь добити наказав.  

                              Ліна Костенко
                  уривок з роману у віршах «Маруся Чурай»

 

 

2.

Битва під Берестечком, Козацькі могили, козацький Редут… ці слова незгасними літерами виписані на крижалях історії України. Вони символізують мужність, відвагу, самопожертву кращих синів українського народу. Багато з них віддали найдорожче - своє життя за честь, волю, незалежність України.

 3.

Все згадайте, спам’ятайте хоч добрим словечком,

На могилах, на курганах, що під Берестечком

Тут ми били вражу силу, віру боронили

Тут ми самі в славнім бою кості положили.

За Вкраїну… Чи є вона?

   Розпитайте… Научіться віру боронити

Боронити край свій рідний, як Вкраїни діти!

 4.

Слава є невмирущою, коли про неї дбають сучасники!

Він приходив не раз по найпершому щирому зову

На розмову вечірню, коли засинає гроза.

Він приходив не раз… І уперше прийшов зі сльозою,

Це останній з редуту, посічений часом козак.

Він підмог не просив. Не розчохлював докір ні разу,

Поза власним сумлінням намарне шукати вини

Він уперше в мій спокій стрілу запустив, як образу,

Що не може вже сам на редуті розчистить терни.

 

 Розвидняється ранок… Всміхається на идноколі.

Придивляюсь… а в тернах і справді заплуталась тінь.

Такий шлях-крутизну напророчила, видно нам доля –

Від падінь і до злетів. І знов – від висот до падінь.

 

Порятує  хто нас, коли вибухне серце від щему?

Хто простить нам черствий, незамолений совістю гріх?

Об козацькі редути допоки самі не спіткнемось.

Не пізнаємо справжніх одвічних покликань своїх.

 

 

VII БЛОК  

Вихованці гуртка «Юні пластуни»        

1.Величною та багатостраждальною є наша історія. Тривалий час
Україна перебувала під ярмом поневолювачів. Але невмирущим виявився нескорений дух українців, які з холодним розумом і гарячими серцями впродовж багатьох століть ішли до незалежності.

2.

Ми сьогодні повинні пам’ятати Героїв Крут. Серед яких і були два наші земляки, які дивом залишилися живі.

ПІСНЯ ПРО КРУТИ       Фільм Герої Крут     Під Києвом   під Крутами

3.

Трагічні сторінки нашої історії -
Національно-визвольна війна, козацька доба, Друга світова війна, роки сталінських репресій) сформували в українців сильний, витривалий дух, помножений на палку любов до Батьківщини і відчайдушну самопожертву заради святого слова - свобода. Яскравим підтвердженням  цього є палкі слова Великого Кобзаря:

Я так її, я так люблю
Мою Україну убогу,
Що прокляну святого Бога, 
За неї душу погублю!

4.

Варто згадати, що Тарас Шевченко  у 1846 році пив джерельну воду Дубенщини. Милувався мальовничими краєвидами нашої річки Ікви. Захоплювався красою, вболівав за нас з вами.

5.

 «Якось у полі ми зустрілись

Та й забалакались. Старий

Згадав свою волинь святую                            

І волю-долю молодую…

…Над Іквою було село,

А в тім селі на безталання

Та на погибель виріс я …

                   Тарас Шевченко. Поема «Варнак»

 

   Фільм «Різні покоління – спільна мета»

6.

Впродовж століть українці боролись за свою країну, відстоювали її незалежність і відбивали напади ворогів з усіх сторін. Вкрай важливо пам’ятати ці покоління захисників і захисниць та переповідати їхні історії тим, хто буде після нас. Адже покоління різні, а мета спільна.

 

ПІСНЯ «ПІД ПЕРЕМИШЛЕМ»

 

Вірш написаний українськими повстанцями у далеких 40х роках актуальний і сьогодні…

 

ДО МОЛОДІ

 

ФОТО ПРО ПОВСТАНСЬКИЙ КРАЙ……заставка

 

 Повстанська пісня….

 

 

VIII  БЛОК    Вихованці гуртка «Сокіл «Джура»

 відео НЕБЕСНА СОТНЯ

1.

І коли ми здобули Незалежність  - знову удар, такий неочікуваний і такий болючий. Анексія Криму, залпи «Градів» із сусідньої території змусили нас знову оборонятись від імперських зазіхань, російської збройної агресії. Але ворог прорахував одне: в українського воїна-захисника є незнищенна зброя -це велика  любов до своєї землі і вільний козацький дух.

2.

Інколи життя ділиться на «до» і «після». І буває це не десь за обрієм в
далекій країні. Усе це трапилося з нами, на нашій українській землі.

 

ФОТО і пісня…… « НА РІЗДВО»

3.

Я дивлюсь на світлини бійців,
Щирі посмішки, втомлені очі,
Сиві скроні та безліч рубців...                   
А мій розум сприйняти не хоче:
Це не сон, не синдром маячні,
Ця війна не в далекій країні,
Не в Іраку чи десь там в Чечні,

А в вишневій моїй Україні.                 
4.

Саме тут всі її вояки
нас від зла захищають,
Б ’ються на смерть мої земляки,
Кров ’ю землю святу поливають.                                     
Щоб країна ввійшла в майбуття
Вільна, сильна, без чвар та війни.
Віддають найцінніше - життя,
України найкращі сини!

5.

З 2014 року наша країна знаходиться в стані війни,  спочатку неоголошеної, на сході України. Де точилися й продовжують  точитися криваві бої. Там вирішується  доля і майбутнє нашої держави.

6.

24 лютого 2022 року російські військові здійснили перший масований обстріл України- 64 випущених ракети. Відкритий воєнний напад Росії на Україну почався о 3год 40хв  24 лютого 2022 року.

 

ІХ БЛОК                  

 звучить      «ВОРОЖКА»  ГУРТ ЕНЕЙ

Ведучий1.

І сьогодні, у цю нелегку добу для всієї України, коли не вщухають
бої на Сході, ми пишаємося нашими воїнами, воїнами Сонця, які
оберігають нашу землю, серед них дуже багато наших земляків.

Ведучий 2.

Пишаємося й випускниками нашого ліцею, які воювали з ворогом, перебуваючи  у зоні АТО,  й сьогодні  продовжують нас захищати.

Ведучий3.

Тож наша підтримка, допомога і віра в них, воїнів Сонця,  нехай вселяє
їм віру у неминучу перемогу над ворогом та повернення Україні її
територій.

Вихованці:

0 як єднати надію нам треба.
Та пильно рідну землю берегти,
Бо незалежність нам не впала з неба,
Її віками нищили брати.
Віками нами сіяли й орали
1 нами захищалися від лих,
Для нас концтаборів набудували,
Еліту нашу мордували в них.
Невтомні завойовники просторів,
Де золото й алмази, нафта й газ,
Горять бажанням, як «творці історій»,
Переписать історію й для нас.
2.

Глибинна таємниця правіків.

Вона нуртує джерелом криничним,

Із попелища феніксом встає.

Для нації вона гарант на вічність,

Тому її так ворог люто б’є.

Все заберуть, а залишилось слово-

Знов до життя повернемося ми.

Лище тому, що не пропала мова,

то й ми ще наче люди між людьми.

Без мови – не створити нам держави,

Доріг тернистих – не перебрести!

Хай вороги жорстокі і лукаві-

Стіною стань і мову захисти!

Річ не тому, що мова солов’їна,

бо мова – глибше, ніж пташиний спів.

В її скарбниці – доля України.

Космічна нерозгаданість віків.

3.

Ні ми вже ніколи не дозволимо переписати історію, знищити українську мову, бо  нашу українську   історію 21 століття  творять люди із загостреним почуттям людської гідності; люди, що перемогли власний страх.

ПЛИВЕ КАЧА +ФОТО ДУБЕНЧАН, що загинули ……. На фоні слова

ВИХОДЯТЬ ВИХОВАНЦІ зі свічечками

 1.                                     

Вража куля шалена перебила крило,              
Опустіте знамена, нахиліте чоло.
Впав у лютім двобої, щоб свій край не віддать,
Він упав, хоч герою лиш було 25.

2.

Була мужність козацька, йшов грудьми на вогонь.
У бою під Слов ’янськом стихло серце його.
Але воїн не падав, не точився назад.
З мертвих рук, як відплата, все строчив автомат.
3.

Мамо, мамо, не плачте, хоч мовчать нема сил,
Небо схилене плаче біля свіжих могил.                
Мамо, Вашого сина, що до кривди не звик,
Записала Вкраїна в своє серце навік

4.

Пам ’ятаймо героїв, не забудьмо про всіх,            

Хто за нашу Вкраїну, в лютій битві поліг.
Хай всі бачать, хай чують поклик наших завзять,
Як уміють Вкраїнці - жить, боротись, вмирать.

Вічна слава і пам’ять Вам, герої війни! .        

ХВИЛИНА МОВЧАННЯ

Керівник гуртків:

Ми віримо в те, що швидко скінчиться війна, що жодне материнське серце більше не відпускатиме у вічність свою дитину, життя якої тільки розцвітає, що гіркі сльози не капатимуть на вкриту жовто-блакитним стягом труну, і майбутнє, за яке так палко борються наші захисники, буде прекрасним.
 

Та Бог приводить до загину          
Тих, що душею хижі й злі,             
Не втратить волю Україна,
І буде мир на всій землі!
Миру всім нам

Пам’ятаймо, що ми українці – правнуки Київської України- Руси,  правнуки хоробрих козаків!

Ми гордий, талановитий, працьовитий, сильний народ, і ми патріоти свого міста, своєї Вітчизни!  

Ведучий 1.

Древнє Дубно з душею весни!

Пишноцвіт твій – це люди, їх справи,                  

– Хай подовжують юність вони

Неповторного міста й держави!!!

Ведучий 2._

Квітни й надалі місто старече,                        

Волю, як зір бережи.

Силу свою сохрани молодечу,

Людям про себе скажи!…

Керівник гуртків:

Пишаймося тим, що у нас є така історія, культура,

що ми такий талановитий народ, і що ми того варті!

СЛАВА УКРАЇНІ!  ГЕРОЯМ СЛАВА!

СЛАВА НАЦІЯ! СМЕРТЬ ВОРОГАМ!                

ВСЕ Є І БУДЕ УКРАЇНА!