Тема: Подорож на бабусин город
Програмовий зміст: вчити дітей уважно роздивлятись сюжетні тематичні картинки та описувати їх зміст, формувати вміння будувати питальні речення та відповіді на них, закріпити в словнику назви трудових сільськогосподарських дій, продовжувати знайомити дітей з українськими прислів’ями, що звеличують труд та засуджують лінощі, розвивати монологічне та діалогічне мовлення, фонематичний слух, увагу, уяву, моторику органів артикуляції та дрібну моторику рук, , виховувати схвальне ставлення та пошану до людської праці.
Обладнання: іграшкова пташка, сюжетні картинки із зображенням людей на городі, зображення овочів.
Хід заняття
І.Організаційна частина.
1. Привітання. Читання вірша про осінь. Бесіда про овочі.
- Доброго дня, діти! Послухайте вірш про осінь.
Щедра осінь скрізь мандрує,
Залюбки вона дарує
Багатющий урожай –
Не лінуйся лиш, збирай!
Бо достигла, уродила
Овочів силенна сила!
- Діти, а де ростуть овочі? Куди треба поспішати, щоб різні овочі збирати?
- Правильно, от і гайда на город, не будемо гаяти часу!
ІІ. Основна частина.
(Діти, крокуючи на місці, чітким кроком у відповідному темпі, виразно промовляють за логопедом чистомовки).
Од-од-од – ми ідемо на город!
От-от-от – в нас багато тут турбот!
Оді-оді-оді – хто працює на городі?
Оті-оті-оті – мами, тата, дяді, тьоті.
Оду-оду-оду – ось зайчисько край городу.
Оту-оту-оту – починає теж роботу.
- Ось ми трохи розім’ялись, тепер приступаємо до роботи. Я вам хочу розповісти одну історію. В одному селі край городу росла стара вишня. А на ту вишню часто прилітала одна невеличка пташина. (Логопед дістає іграшкову пташку,показує її дітям, продовжуючи розмову). Вона була дуже цікавою та допитливою, як і ви, малята, і все їй хотілося знати про те, що тут відбувається. Бачила пташечка, що на городі, постійно, з весни до осені перебувають люди. Та не знала пташечка, чому вони там….
- А ви як думаєте, що роблять люди на городах? (Працюють, трудяться, вирощують городину)
- А як називають людей, які вирощують овочі, городину? (Городники)
- Молодці. Ось прилетіла наша пташка на вишеньку весною. (Логопед звертає увагу на відповідний малюнок)
- Що ж вона там побачила? (Городники копають землю, скородять її, впорядковують грядки, сіють насіння, саджають розсаду)
- Стала пташечка щебетати, і людей питати.
(Педагог викликає одну дитину і спонукає її до діалогу: ставить їй запитання від імені пташки, а дитина повинна дати відповіді, які, на його думку, мали б сказати городники)
- Навіщо ви, добрі люди, на город прийшли весняної пори? (Нам час грядки впорядковувати, овочі посіяти, посадити розсаду)
- А навіщо ви лопати з собою взяли? (Щоб перекопати землю, і вона тоді стане м’якою)
- А для чого ви робите в землі рівчачки? (У рівчачки ми посіємо насіння овочів)
- А граблі вам для чого? (Граблями ми загребемо грядки, щоб вони були рівненькими)
(Потім дитина повертається на місце, а педагог викликає наступну пару малюків, одному в руки він дає іграшкову пташку, і діти повинні розіграти щойно прослуханий діалог).
- Минула весна, настало тепле літо. Знову прилітає пташечка сюди. Що тепер вона бачить на городі? (Діти відповідають, спираючись на досвід та зміст наступної сюжетної картинки: на городі прополюють грядки, розпушують землю, виривають бур’яни, поливають овочі).
(Педагог викликає наступну пару дітей, і знову спонукає їх розіграти діалог, який відбувається між пташкою та городниками влітку):
- Чому і влітку ви на городі, добрі люди? (Ми доглядаємо наші овочі, щоб вони виросли гарними і добре вродили)
- Навіщо у вас в руках сапи, що ви робите ними? (Ми прополюємо грядки, щоб бур’яни не заважали рости овочам)
- Чому ви ходите по городі з лійками? (Ми поливаємо городину, щоб овочі вдосталь напились водички)
- Що ви вириваєте на грядках? (Ми вириваємо бур’яни, щоб вони не засмічували город)
(Потім аналогічний діалог проводять інші двоє вихованців)
- Пройшло літо, за вікном вже осінь. І сьогодні, осінньої днини, знову пташечка навідалась на свою улюблену вишню. Що побачила вона? (На городі збирають урожай, відносять овочі в погреби та комори, згрібають та прибирають бадилля)
(Діти за допомогою дорослого розігрують «осінній» діалог)
- Подякувала пташка добрим людям і зібралась летіти у вирій. Але потім вирішила трішки затриматись і подарувати всім веселий танок.
(Логопед читає віршовані рядки, а діти зображують рухи, які виконує пташка)
Наша пташка люба, мила,
Хутко шийкою крутила,
Крильця в боки розвела,
Та й голівку підвела.
Крильця пташечки тріпочуть,
Політати вони хочуть.
Змах, ще змах – чудова мить:
Наша пташечка летить!
- Діти, як ви гадаєте, яким повинен бути справжній городник, щоб у нього вродив щедрий врожай? (Старанним, роботящим, працьовитим, умілим, сумлінним).
- Про працю є багато мудрих народних прислів’їв. (Логопед читає їх малятам, а діти виразно повторюють їх).
Хочеш їсти калачі, не сиди на печі.
На дерево дивись, як родить, а на людину, як робить.
Праця чоловіка годує, а лінь марнує.
Зробив діло – гуляй сміло.
- А хто мені може сказати, які овочі вирощують городники? Зараз ми повідгадуємо загадки про овочі.
- Маленька, червоненька,
Із хвостиком тоненьким.
На городі мене рвуть
І до столу подають.
(Редиска)
Що то за голова,
Що лиш зуби й борода?
(Часник)
Печуть мене, смажать і варять,
Їдять мене і дуже хвалять.
(Картопля)
Сидить Марушка в семи кожушках.
Хто її роздягає, той сльози проливає.
(Цибуля)
Довгий, зелений,
Добрий і солоний,
Добрий і сирий.
Хто він такий?
(Огірок)
В полі хороше мені
Зеленіти навесні.
Чим же я — не молодець?
Маю диво-корінець,
Все про нього дбаю,
Цукор відкладаю.
(Буряк)
Некрасива, шишкувата,
Як прийде на стіл вона,
Скажуть весело хлоп'ята:
— Ну й розсипчаста, смачна!
(Картопля)
Без рук, без ніг,
А в'ється, як батіг.
(Квасоля)
Хто хустиночку свою
Влітку покриває?
І по двадцять хустин
На голівці має?
(Капуста)
5. Логоритмічна вправа «Городники»
- Молодці, діти. А зараз ми з вами уявимо себе в ролі городників. Будемо виконувати рухи, які я буду читати.
Помідори, огірочки ми збирали
І у кошики швиденько, спритно їх складали.
(Діти присідають, імітують збирання овочів)
Потім стали всі у ряд картоплю копати,
Знадобились для маляток штикові лопати.
(Підводяться і зображують копання лопатами)
Виривали бурячки ми, за чуби тягнули.
(Виконують нахили вперед та хапальні рухи)
І почистити, звичайно, ми їх не забули.
(Стають прямо, труть долонею об долоню)
Ріпку витягли гурточком, гарненьку на вроду
(Діти стають один за одним і зображують виривання уявної ріпки, як в однойменній казці)
І несли її всі разом з нашого городу
(Збираються у коло, піднявши руки, імітують «перенесення» важкої ноші).
ІІІ. Заключна частина.
- Діти, то наше заняття підійшло до кінця. Давайте пригадаємо, про що ми говорили на занятті?
- Що вам найбільше сподобалось робити?
- Що запам’ ятали?