Тема: Прийшла зима-красуня
Програмовий зміст: збагачувати словниковий запас дітей, виховувати в дітей стилістичне чуття, формувати уявлення про те, де і як вживати лексично близькі слова (літературні, просторіччя), закріпити знання про сезонні зміни в природі взимку, розвивати вміння складати порівняльну розповідь, розвивати мовлення, мислення, моторику, увагу, виховувати чемність, культуру спілкування.
Обладнання: зображення зими, завдання до гри «Наведи по пунктиру», олівці, м’ячі з шипами.
Хід заняття
І.Організаційна частина
1.Привітання. Оголошення теми заняття. Відгадування загадки про зиму.
- Доброго дня, діти! Відгадайте загадку, і ви дізнаєтесь, про що ми поговоримо на сьогоднішньому занятті.
Кружляє ніжно білий пух,
Міняє зайчик свій кожух,
Вдягає лиска рукавички,
Співають весело синички,
Ведмідь в барлозі вже дріма,
Яка пора скажіть? … (Зима)
- Ось і закінчилась осінь, і почалась зима. Прийшла зима і змінила все навколо. І сьогодні на занятті ми поговоримо про зиму та зимові явища в природі.
ІІ. Основна частина
(Діти за допомогою педагога будують речення-протиставлення)
Осінь проминула, а зима… (наступила)
Грудень рік починає, а рік… (закінчує)
В листопаді йдуть дощі, а в грудні сиплеться… (сніг)
В листопаді в калюжах стояла вода, а зараз вони …(замерзли)
Осінь тепліша, а зима… (холодніша)
Осінь настає після літа, а зима …(після осені)
- Ми й незчулися, як у наш рідний край прийшла господарювати зима. І хоч надворі холодно, ми не будемо сумувати й нудьгувати, а будемо у веселі ігри грати. Ці ігри допоможуть нам навчитись добре розмовляти рідною мовою. Адже в нашому дитсадку і тепло і затишно, так само і в хатці в дружних та веселих господарів – півника та курочки.
(Педагог читає дітям рядки народної дитячої пісеньки)
Ой, надворі студенейко,
Вітер снігом віє.
Когут хижку підмітає.
Курка муку сіє.
За віконцем зимонойка,
Вітер снігом віє.
А курочка з когутиком
У хижі ся сміє.
(Діти уважно слухають віршовані рядки, визначають у тексті малознайомі та незнайомі слова за допомогою пояснень вихователя)
Студенейко, студено – холодно
Когут – півень
Хижа – хатка
Мука – борошно
Зимонойка – зима
Ся сміє – сміється
(Далі педагог може познайомити малюків з деякими іншими словами, наприклад ватра – вогнище, ґринджоли – санки, сльота - ожеледиця)
- У нашій мові є багато слів, близьких за значенням. Проте одні з цих слів будуть доречними завжди, в будь-якій розмові, а от інші можуть стати образливими та показати вас не з кращого боку.
- Наприклад, уявимо ситуацію. Бабуся вивела онука на зимову прогулянку. Онучок – хлопчик допитливий: і те, і те йому цікаво, хочеться йому порозмовляти з бабусею, отримати в мудрої бабці відповідь на всі запитання. Якими реченнями краще хлопчикові звернутися до бабусі: «Бабусю, я хочу з вами побазікати», або «Бабусю, я хочу з вами поговорити»? (Відповіді, пояснення дітей)
- І в нас в садочку бувають випадки, коли слова вживають необачно. Нещодавно один хлопчик підійшов до мене, і сказав: «Там на ковзанці одна моя подружка гепнулася. Я їй кажу: «Не реви!» А вона не перестає ревти»
- Поміркуймо! Що не так сказав хлопчик? Які недоречні слова він сказав? Яким словом можна було б замінити слово «гепнулась» (упала), «реве» (плаче).
- Уявіть себе на місці цього хлопчика. Якими б словами ви говорили з вихователькою?
(Вихователь називає пари синонімів, у яких одне слово нейтральне, а друге – стилістично забарвлене).
Дивитися – вирячуватись, бігати – гасати, утекти – ушитися, зустрітися – здибатись, їсти – жерти, просити – клянчити, сваритися – гризтися, плакати – скиглити, ходити – швендяти.
Неправда – брехня, бруд – грязюка, обличчя – мармиза.
Неохайний - замурзаний, сварливий – задерикуватий, слухняний – покірний, кмітливий – дійшлий, скупий – жаднючий, щедрий – марнотратний, балакучий – язикатий.
(Малюки обговорюють із дорослим відтінки значення слів у кожній парі та їхнє стилістичне забарвлення)
(Малята добирають спільнокореневі слова до слова «зима» - зимовий, зимонька, зимувати, зимуючий, взимку, зимно)
(Потім діти за проханням вихователя пояснюють зміст спільнокореневих слів та придумують речення з ними)
Зима – пора року, яка настає після осені. Настала холодна і сніжна зима.
Зимовий – той, що буває взимку. Сьогодні похмурий зимовий день.
Зимонька – лагідна назва зими. Зимонька цього року дуже морозяна.
Зимувати - переживати зиму. Білочка буде зимувати у дуплі.
Зимно – дуже холодно. Надворі зимно, іде сніг.
Зимуючий – той, що залишається на зиму там, де він був і раніше. Разом з нами залишилися зимуючі птахи: синички, горобці, сороки.
(Якщо діти вагаються – педагог допомагає їм впоратися із завданнями)
Кружляють і сиплються з неба сніжинки,
Біленькі, легенькі, холодні пушинки.
Пухнасті вони та красиві, легкі…
(Діти повільно кружляють, плавно змахуючи руками)
Замети зима намете – отакі!
(Стають навшпиньки і тягнуться руками вгору)
Злий вітер подує, мороз залютує,
(Щосили дмухають, витягаючи шию вперед)
На вікнах квітки зимові намалює,
(Імітують малювання квітки в повітрі)
Не дасть перехожим на місці стоять,
(Притупують то однією, то другою ніжкою)
А ми не злякались – пішли танцювать!
(Ритмічно плескають в долоні).
- Хоч зима і сувора та холодна, але все ж таки є і добрі справи та розваги, якими можна займатись.
(Педагог спонукає малят придумати різні варіанти продовження речення)
Тільки взимку ми можемо… (кататися на ковзанці, кататись на санчатах, грати в хокей, ліпити снігову бабу, підгодовувати птахів, кататись на лижах, грати в сніжки, отримати подарунки на новий рік та свято Миколая, колядувати та щедрувати, святкувати Різдво тощо )
(Діти проводять самомасаж пальчиків рук за допомогою м’ячів з шипами)
(Логопед роздає дітям листочки, на яких пунктиром нанесено сніжинку. Дітям необхідно поєднати пунктирні лінії, щоб утворився красивий і правильний малюнок).
ІІІ. Заключна частина.
- Про яку пору року ми говорили на занятті?
- Що ми вчили нового?
- Які нові слова ви сьогодні запам’ятали?
- Чи сподобалось вам заняття? Чим саме?