Зазначене заняття спрямоване на формування негативного відношення учнів до проявів насильства як іншими людьми, так і власне собою; на розвиток критичного мислення стосовно власних дій; на підвищення самосвідомості учнів; на розвиток вміння співпереживати.
Мета: ознайомити учнів з термінологією насильства, сформувати уявлення про різноманітність проявів насильства та його вплив на розвиток особистості; виховувати повагу до думки іншої людини; формувати почуття відповідальності учнів за власну поведінку та вміння приймати рішення.
Цільова аудиторія: учні 9-11 класів.
Заняття
«Що таке насильство?
Термінологія та види насильства.
Вплив на розвиток особистості»
ВСТУП
Мій улюблений світ — без насильства,
Без жорстокості, болю і зла,
Де народом заспівана пісня
Містить тільки хороші слова…
І. Супрун
Ми живемо у світі, однією з характерних ознак якого є насильство, яке за визначенням світової спільноти, не лише ставить людину в залежне становище, а й принижує її гідність, завдає шкоди її психологічному та фізичному здоров'ю, стає серйозною перепоною у подальшому житті.
Працюючи з різними категоріями дітей, стикаємося з проблемою — вони не знають як форм жорстокого поводження, так і законодавчої бази з цього питання. А внутрішня пасивність і страх перед наслідками розголошення ситуації, а також брак знань щодо органів та установ, що захистять і допоможуть у складній ситуації, сприяють замовчуванню проблем.
Це спричиняє безліч негараздів (зокрема психологічних) у майбутньому. Заняття з елементами тренінгу “Що таке насильство? Термінологія та види насильства. Вплив на розвиток особистості ” розкриває питання насильства, видів насильства, його впливу на життя, здоров'я та розвиток особистості.
Основні завдання нашого тренінгу: усвідомити факти насильства щодо себе та інших, нейтралізувати думку «таке тільки в мене трапилось», навчити учасників говорити про насильство.
Насильство багатолике і може проявлятися в найрізноманітніших формах: від роздавання прізвиськ та образливого погляду до вбивства. Тому насильством є будь-яка поведінка, що порушує права іншої людини.
Саме тому особливу увагу треба приділити профілактичній та просвітницькій діяльності в цьому напрямку.
Зазначене заняття спрямоване на формування негативного відношення учнів до проявів насильства як іншими людьми, так і власне собою; на розвиток критичного мислення стосовно власних дій; на підвищення самосвідомості учнів; на розвиток вміння співпереживати.
Мета: ознайомити учнів з термінологією насильства, сформувати уявлення про різноманітність проявів насильства та його вплив на розвиток особистості; виховувати повагу до думки іншої людини; формувати почуття відповідальності учнів за власну поведінку та вміння приймати рішення.
Цільова аудиторія: учні 9-11 класів.
Матеріали: папірці з сонечками, бланки з надписами “Насильство”, “Фізичне насильство”, “Сексуальне насильство”, “Психологічне насильство”, “Економічне насильство”, карточки з певними ознаками насильства, папір формату А4, магніти.
І. Організаційний момент
Вправа «Берег надій»
Мета: визначення очікувань учасників від заняття.
Хід вправи: напишіть на клейких папірцях кількома словами свої очікування від заняття. По черзі наклейте їх на плакат із заздалегідь намальованою рікою на березі Надій, при цьому озвучуючи свої думки.
Вправа «Правила»
Мета: створення і запис правил, необхідні для ефективної роботи групи.
Хід вправи: для того, щоб нам було зручно працювати, необхідно домовитися: що треба робити і яким бути під час занять, тобто я пропоную створити правила групи. Всі пропозиції обговорюються та записуються.
Орієнтовні правила:
за межі групи.
2. Критиці підлягає не людина, а її вчинок, до того ж у формі, що не допускає зневаги особистості.
3. Відвертість.
4. Відкритість новим враженням.
5. Взаємопідтримка.
6. Визнання прав кожного на висловлювання власної думки.
7. У кожного учасника є право сказати «стоп», якщо він не готовий обговорювати свою проблему або думає, що запропонована вправа може його психологічно травмувати.
Правила роботи групи:
Правило |
Тлумачення |
Цінування часу |
За будь-якої програми тренінгу завжди існує ліміт часу. Всім учасникам потрібно бути уважними, не відволікатися від теми обговорення, прагнути дотримуватися регламенту, говорити згідно з темою та без відволікань, висловлювати свою думку коротко й чітко. |
Ввічливість |
Сприяє створенню позитивної атмосфери взаємної поваги, також сприяє збереженню часу. Учасники, поважаючи себе та інших, мають говорити по черзі, не перебивати один одного, пам'ятаючи, що думка кожного цінна і необхідна для поповнення спільної скарбнички групового досвіду. |
Позитивність |
Учасникам завжди краще висловлювати позитивні ідеї, здійснювати позитивні дії, ніж ініціювати негативні прояви - це непродуктивне, заважає досягненню мети тренінгу |
Говорити від свого імені |
Вислови на зразок "Всі так думають" не несуть конкретної інформації, найчастіше не відповідають дійсності, як правило, потребують багато часу для підтвердження чи спростування. Тому їх застосування на тренінгу вважається помилкою. Слід користуватися "Я-висловлюваннями" ("Я вважаю", "Я так думаю", "На мій погляд" тощо). Якщо потрібно навести не власну думку чи інформацію, потрібно послатися на конкретне джерело (людину, документ, книгу, статтю тощо) |
Правило додавання |
Нові вислови, думки додаються до тих, що були оприлюднені раніше, але не заперечують, не спростовують, не нівелюють їх. На одне запитання може бути багато різних відповідей, і кожний має право на власну думку та її висловлювання. Виняток становлять лише такі, які не стосуються теми тренінгу або принижують людську гідність (дискримінують когось за ознаками статі, національності, релігійних переконань, зовнішності, віку тощо) |
Правило добровільної активності |
Якщо для виконання якогось завдання тренеру потрібна особлива участь когось із учасників, присутні мають право пропонувати лише свою кандидатуру |
Конфіденційність |
Всі учасники зобов'язуються у власних інтересах залишати в своєму колі і не виносити за його межі інформацію особистого характеру, яка може бути оприлюднена учасниками про себе в ході тренінгу. |
Правило "СТОП" |
Дає можливість будь-якому учаснику не виконати якусь тренінгову дію ("пропустити хід") без додаткових пояснень причин цього |
Правило підведеної руки |
Сигнал про наявність повідомлення учасник подає лише мовчки, підводячи руку вгору. |
Зворотній зв'язок |
Зворотний зв'язок - це висловлювання учасників щодо своїх міркувань стосовно сенсу та способів вирішення завдань, власного стилю навчальної діяльності, пошуку ефективних шляхів вирішення проблем тощо. Такі висловлювання дають можливість учасникам пізнавати унікальний досвід інших людей, бачити себе їхніми очима. Тренер має стежити, щоб висловлювання були описовими, а не оцінювальними; конструктивними, мали позитивну спрямованість, не містили негативних вказівок тощо. За необхідності тренер повинен "вирівнювати ситуації", коригуючи висловлювання учасників, змінюючи акценти, наголошуючи на позитиві й конструктивні. Зворотний зв'язок здійснюється безпосередньо по ходу обговорення теми, виконання вправи чи завдання. |
Вправа «Сонечко» [4, с. 10]
Мета: створити доброзичливу атмосферу.
Потрібно намалювати свій портрет в середині сонця (додаток 1), позначити своє ім'я. А на кожному промені написати свої переваги, позитивні риси та якості; презентувати, причепити до одягу.
Рефлексія: що нового ви дізналися один про одного? Чи складно було виокремити власні позитивні якості?
Притча «Все має свій залишок»
Мета: окреслити проблематику заняття, сформувати уявлення щодо наслідків нашої поведінки.
Жив колись дуже запальний та нестриманий молодик. І якось його батько дав йому мішечок з цвяхами і наказав кожного разу, коли він не стримає свого гніву, вбивати один цвях в дошку паркану.
В перший день в паркані було декілька десятків цвяхів. Через тиждень парубок навчився стримувати себе, тому число цвяхів зменшало. Молодик зрозумів, що контролювати свою запальність легше, ніж вбивати цвяхи.
Нарешті прийшов той день, коли він жодного разу втратив самовладання. Він розповів про це своєму батькові, і той сказав, що з цього дня кожного разу, як сину вдасться стримати себе, можна витягувати один цвях з паркану.
Йшов час, і нарешті настав той день, коли парубок зміг повідомити батькові, що в паркані не залишилося ні одного цвяха. Тоді батько взяв сина за руку та повів його до паркану: “Ти непогано справився, але бачиш скільки дірочок залишилось в дошці? Вона вже ніколи не стане такою, якою була. Коли ти кажеш людині щось погане, в неї в душі залишаються шрами такі самі, як ці дірочки!”
Рефлексія: яку думку хотів донести автор цієї притчі? Чи маємо ми право робити боляче іншій людині? Чи необхідно обмірковувати свої вчинки та слова стосовно інших?
ІІ. Практична частина
Мозковий штурм “Визначення насильства” [3, с. 14]
Мета: ознайомити з поняттям “насильство”, активізувати групову роботу.
На дошці з'являється слово насильство. Учні дають власне визначення цього терміну, ведучий записує їх, аналізує та підводить учасників до визначення насильства.
Ведучий: насильство — це дія або бездіяльність однієї людини щодо іншої, що завдає шкоди здоров'ю як фізичному, так і психологічному, принижує почуття честі й гідності.
Насильство можна визначити як фізичну, психологічну, сексуальну або іншу дію чи комбінацію дій однієї особи на іншу, що порушує гарантоване Конституцією право громадянина на особисту недоторканність.
Робота у дошки з тематичними картками “Прояви насильства”
Мета: ознайомити учнів з основними видами насильства, визначити прояви кожного виду.
Ведучий розповідає, що існує 4 основні види насильства: фізичне, психологічне, сексуальне, економічне. На дошці вивішуються папірці з означеними видами насильства. Завдання полягає в тому, що необхідно розмістити на дошці отриману карточку (додаток 2) під відповідним проявом насильства, прокоментувати. В результати ми маємо отримати наступну таблицю:
ФІЗИЧНЕ НАСИЛЬСТВО |
СЕКСУАЛЬНЕ НАСИЛЬСТВО |
ПСИХОЛОГІЧНЕ НАСИЛЬСТВО |
ЕКОНОМІЧНЕ НАСИЛЬСТВО |
Побиття |
Гнів на грунті ревнощів |
Ігнорування свободи |
Заборона працювати чи вчитися |
Тілесні ушкодження |
Згвалтування |
Образа віросповідання, національної, расової та класової належності |
Свідоме руйнування чи пошкодження майна |
Спроби задушення |
Сексуальні домагання |
Приниження особи |
Позбавлення можливості користуватися майном |
Викручування рук |
Образа особи словами сексуального змісту |
Знущання з домашніх тварин або їх знищення на очах особи, щоб завдати їй болю |
Нав'язування дитині надміру ощадливого стилю життя без суттєвої необхідності |
Жбурлянні різними предметами |
Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом |
Шантаж |
Контроль особи за допомогою грошей |
Штовхання, брутальне поводження |
Примушування до сексуальних зносин проти волі |
Постійне стеження
|
Відмова чи зволікання при виплаті аліментів |
Позбавлення їжі |
|
Ізоляція
|
Незабезпечення їжою чи ліками |
Катування |
|
Заборона на спілкування
|
|
Ведучий підводить підсумок, даючи визначення 4 видам насильства (додаток 3).
Гра в парах “Тиск” [3, с. 14]
Мета: проаналізувати поведінку людей, якщо на них тиснуть фізично.
Ведучий пропонує кожній парі учнів взяти стільця. Спершу один із пари стає на стілець, кладе руки на плечі другому і починає тиснути його до землі, на хвилину вони міняються місцями.
Рефлексія: які були відчуття в учасників? Що хочеться сказати, зробити, коли на тебе тиснуть фізично? Як свої відчуття може охарактеризувати учасник, який тиснув на плечі іншому? В якій ролі учасники відчували себе комфортніше? Чи це є правильним?
Вправа “Давайте познайомимось” [1, с. 33]
Мета: моделювання небезпечної ситуації і варіантів поведінки у ній (профілактика сексуального насильства).
Ведучий: нерідко до насилля призводить безпечна поведінка хлопця чи дівчини. Тому зараз ми поглянемо на відповідну ситуацію з різних боків.
Для виконання вправи потрібні три пари, які будуть інсценувати таку ситуацію: до дівчини на вулиці підходить хлопець: “Ой, яка симпатична! А куди це ми так поспішаємо? А які в нас ніжки гарненькі! Давайте познайомимось!”.
Пари готуються 5 хв., потім представляють
свої акторські фрагменти у наступному порядку:
Завдання глядачів — спрогнозувати подальші події з точки зору їх безпечності по кожному фрагменту.
Рефлексія: який з трьох варіантів поведінки є більш небезпечним? Як почували себе хлопці та дівчата — гравці? Як дійсно треба себе поводити? (хлопець, який справді хоче познайомитись, ніколи з цих фраз розмову не починає).
Вправа “Казки”
Мета: проаналізувати поведінку казкових персонажів, на яких тиснуть психологічно; опрацювати можливі моделі реагування на психологічний тиск.
Учні поділяються на групи. Кожній групі пропонується пригадати яку-небудь дитячу казку, в якій відслідковується психологічний тиск на персонажів, головного героя. Треба проаналізувати, як саме відбувається цей тиск, що відчуває персонаж, як це впливає на його життя, варіанти поведінки в таких випадках.
Потім кожна група презентує свою казку, її аналіз, висновки.
Рефлексія: що нового дізналися про варіанти психологічного тиску? Чи можна емоційно тиснути на інших? Як треба себе поводити в умовах психологічного тиску?
ІІІ. Підведення підсумків.
Вправа “Берег виправданих Надій”
Мета:
Будь ласка, візьміть картки на яких ви записували свої сподівання від заняття і якщо вони справдилися - «перенесіть» свої кораблики з берега Надій на берег Виправданих Надій.
Рефлексія: розкажіть про свої враження від заняття. Чи справдилися ваші очікування?
Вправа «Ваш настрій і побажання»
Мета: створення позитивного настрою.
Усі учасники беруться за руки і по колу говорять про свої позитивні емоції та висловлюють побажання іншим.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Бабур Н., Василенко Т. Насильство та жорстоке поводження у дітей (комплекс профілактичних занять) // Психолог. - 2012. - №6
2. Рудь Л. Насилля та жорстокість в учнівському колективі // Психолог. - 2012. - №39
3. Тимець О. Шкільне соціологічне агентство // Психолог. - 2012. - №11-12
4. Тригук О. Я — асертивний (соціально-психологічний тренінг для старшокласників) // Психолог. - 2011. - №5
Додаток 1
«Сонечко»
Додаток 2
«Прояви насильства»
Побиття |
|
Тілесні ушкодження |
|
Спроби задушення |
|
Викручування рук |
|
Жбурляння різними предметами |
|
Штовхання, брутальне поводження |
|
Позбавлення їжі |
|
Катування |
|
Гнів на грунті ревнощів |
|
Згвалтування |
|
Сексуальні домагання |
|
Образа особи словами сексуального змісту |
|
Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом |
|
Примушування до сексуальних зносин проти волі |
|
Ігнорування свободи |
|
Образа віросповідання, національної, расової та класової належності |
|
Приниження особи |
|
Знущання з домашніх тварин або їх знищення на очах особи, щоб завдати |
|
|
|
Постійне стеження |
|
Ізоляція |
|
Заборона на спілкування |
|
Заборона працювати чи вчитися |
|
Свідоме руйнування чи пошкодження майна |
|
Позбавлення можливості користуватися майном |
|
Нав'язування дитині надміру ощадливого стилю життя без суттєвої необхідності |
|
Контроль особи за допомогою грошей |
|
Відмова чи зволікання при виплаті аліментів |
|
Незабезпечення їжою чи ліками |
Додаток 3
“Види насильства”
Фізичне насильство – умисне нанесення однією людиною іншій тілесних ушкоджень, побоїв, що може призвести або призвело до смерті постраждалого, порушення фізичного чи психічного здоров’я, нанесення шкоди його честі і гідності.
Психологічне насильство – насильство, пов’язане з дією однієї людини на психіку іншої шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров’ю.
Економічне насильство – умисне позбавлення однією людиною іншої житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалий має передбачене законом право, що може призвести до його смерті, викликати порушення фізичного чи психічного здоров’я.
Сексуальне насильство – протиправне посягання однієї людини на статеву недоторканість іншої.