Заняття «Синдром емоційного вигоряння у педагогів: шляхи профілактики»

Заняття «Синдром емоційного вигоряння у педагогів: шляхи профілактики»

 

Мета: формувати уявлення  про СЕВ, його симптоми, етапи формування, причини виникнення  визначити способи профілактики синдрому  емоційного вигоряння педагогів,

Обладнання: бланки для самодіагностики, ватмани, маркери, манна крупа.

Психологічна компетенція –  охоплює вміння вчителя  адекватно оцінити власні здібності, можливості, рівень домагань, психологічні особливості; вибрати найефективніший варіант поведінки в тій чи іншій ситуації; регулювати власні емоційні стани, долати критичні педагогічні ситуації тощо.

Враховуючи ці складові постає питання профілактики СЕВ.

Метафора: «Ніщо не є для людини таким сильним навантаженням і таким сильним випробуванням, як інша людина, дуже влучно характеризує причини виникнення СЕВ. Річ у тому, що представники багатьох професій, чия діяльність пов’язана зі спілкуванням, схильні до поступового емоційного стомлення та спустошення. Перш за все це стосується педагогів, лікарів, вихователів, працівників соціальної служби, торгівлі та сфери обслуговування.

Уперше поняття СЕВ увів американський психолог Дж.Фрейденберг у 1974 році. У зв’язку з аналізом вимог, що пред’являються до соціальних професій, основний зміст яких складає міжособистісну взаємодію. Чому саме педагоги страждають на емоційне вигоряння? Бо основним джерелом вигоряння є спілкування з людьми. Також професія педагога – одна з найбільш енергоємних. Для її реалізації потрібні великі інтелектуальні, емоційні та психічні затрати. Вона має ряд специфічних  особливостей і вимог до людини, яка її виконує. Головною особливістю є принцип «безумовного», «приймаючого» спілкування. Така праця не має чітких обсягів ї загальноприйнятих критеріїв оцінки результативності, але потребує постійної творчості, активного функціонування свідомості, роботи над собою,досконалості психологічних знань.

Емоційне вигоряння – це синдром, що розвивається на тлі неперервного впливу на людину стресових ситуацій і призводить до інтелектуальної, емоційної, фізичної перевтоми та виснаження. Професійне вигоряння є наслідком некерованого стресу, тому при СЕВ присутні усі три фази стресу:

1.               Нервова напруга, яку створюють негативна психоемоційна атмосфера, почуття підвищеної відповідальності  (це супроводжується симптомами: незадоволення собою, почуття загнаності в клітку, тривоги.)
2.               Опір, під час якого людина намагається відгородити себе від неприємних вражень (економія емоцій,емоційно – моральна дезорієнтація)
3.               Виснаження, що характеризується зниженням емоційного тонусу 

( емоційний дефіцит, психосоматичні порушення).

Причини  СЕВ

• напруженість і конфлікти в професійному середовищі
• недостатні умови для самовираження, експериментування та інновацій
• одноманітність в діяльності, невміння творчо підійти до виконуваної роботи
• вкладання в роботу значних особистісних ресурсів за недостатнього визнання та відсутності позитивного оцінювання з боку керівництва
• робота без перспективи, неможливість кар’єрного росту
• невмотивованість учнів, результати роботи з якими непомітні
• нерозв’язані особисті конфлікти
• негативні емоції професійного та особистого життя
• соціальна тривожність

Фактори, які впливають на виникнення СЕВ:

Зовнішні:

•                 Специфіка професійної діяльності педагога( відповідальність за життя дітей, стаж роботи, необхідність емпатії)
•                 Організаційний фактор - службові неприємності, незадоволеність роботою, конфлікти, невідповідність результатів затраченим силам)

Внутрішні:

• Комунікативний фактор (відсутність навичок комунікації,невмінні регулювати власні емоційні ситуації).
• Рольовий чи особистісний фактор (матеріальні труднощі, незадоволеність самореалізацією в життєвих та професійних ситуаціях).

Основні ознаки СЕВ

•                 виснаження, втома
•                 психосоматичні ускладнення
•                 безсоння
•                 негативні настанови стосовно підлеглих
•                 негативні настанови стосовно роботи
•                 нехтування виконанням своїх обов’язків
•                 збільшення прийому психостимуляторів (кава, тютюн, алкоголь, ліки)
•                 зменшення апетиту чи переїдання;
•                 негативне само оцінювання
•                 посилення агресивності (роздратованості, напруженості)
•                 посилення пасивності (цинізм, песимізм, апатія, безнадія)
•                 почуття провини

 Професійна допомога при емоційному  вигоранні включає прийом лікувальних препаратів та різні види психотерапії. Однак, вчителю в більшості випадків потрібна не медична, а соціально – психологічна допомога з метою вироблення необхідних якостей та навичок, спрямованих на збереження та поповнення емоційних резервів в організмі.

Повідомлення теми заняття, мети, завдань

Вітання. Розмова по колу «За  що  я люблю сам себе…» учасники називають своє ім’я та  якості, які їм подобаються в собі.

Стадії  СЕВ (слайди)

Самодіагностика СЕВ (додаток 2)

Мета: самостійно діагностувати рівень власного емоційного вигорання. На аркуші самодіагностики, орієнтуючись на свої внутрішні відчуття, поставте позначки у клітинках, які відповідають певним симптомам у більшій чи меншій частоті їхнього прояву, дотримуйтесь шкали: 1 – не проявляється, 2 – інколи проявляється, 3 – часто проявляється, 4 – дуже часто проявляється.

Результат визначаємо за найбільшою кількість балів у відповідному стовпчику. Оцінка, безумовно має суб’єктивний характер і спирається на внутрішні відчуття та не є достатньо глибинною.

Постійна втома, спустошеність, відчуття відсутності соціальної підтримки, незадоволення професією… Невипадково вчителі відзначаються низькими показниками фізичного і психічного здоров’я. За даними досліджень, основними хворобами, на яку страждають педагоги, серцево – судинні, виразки шлунка, недуги невротичного спектру.

Учителю необхідні навички для збереження та поповнення емоційних резервів організму.  Образа, злість, невдоволення, критика себе та інших  - усе це найшкідливіші для людини емоції. Мозок викидає гормони стресу на будь – які подразники, що загрожують нашому спокою. При цьому йому зовсім байдуже реальні вони чи вигадані. Тому і на надуману проблему організм відреагує, як на справжню. Отже, важливо навчитися контролювати свої думки та емоції.  Відомий дослідник стресу Г. Сельє зазначав, що має значення не те, що з нами відбувається, а те, як ми це сприймаємо.  Знаючи результати самодіагностики емоційного вигорання, кожен повинен знати способи корекції такого емоційного стану, його профілактики.

Рівні профілактики емоційного вигоряння (робота в групах)

•                   Фізіологічний (хвороби душі невід’ємні від хвороб тіла. Необхідно зайнятись своїм здоров’ям, режимом харчування, зовнішнім виглядом)
•                   Емоційний (необхідно знаходити для себе емоційно комфортні ситуації, забезпечити собі хоч трохи відчутний успіх в якій – небудь справі)
•                   Інтелектуальний (прийняти і полюбити себе таким, як ви є,гармонізація півкуль головного мозку)
•                   Світоглядний (диференціація мети, концепція розвитку, позитивне мислення.

Є два способи уникнення  СЕВ: природний та саморегуляція.

Природні способи регуляції: тривалий сон, смачна їжа, секс, гумор, танці, музика, спорт,  прогулянки, прибирання, ароматерапія, баня, масаж, спілкування, прогулянки на природі, арт терапія

Вправа з арт терапії, робота з манною крупою «Чуттєві долоньки»

Під музику учасники занурюють руки в манну крупу. Завдання: прислухатися до внутрішнього емоційного стану в процесі роботи, створити власний пейзаж, який відображає настрій.

Але, на жаль ці способи не завжди можна використати на роботі чи безпосередньо в той момент. Коли виникла напружена ситуація чи накопичилася втома. Тому с таких випадках допомагає саморегуляція. Саморегуляція – керування своїм психоемоційним станом через вплив на себе за допомогою слів, образів, управління м’язовою системою. Коли людина знервується, незадоволена, це можна відчути і в голосі, і в мовленні, помітити за мімікою,жестами, рухами тіла. Пропоную комплекс вправ на саморегуляцію:

•              Масаж великого пальця (для покращення голосу в гострому стресі).  Активно промасажуйте великий палець руки. Він пов'язаний з мозковим центром мовлення.
•              «Гра в сніжки» (виведе м’язи з нервового ступору) . Пограйте у сніжки, не хвилюйтеся, снігу вам шукати не доведеться. Підійшовши до вікна, уявіть свою проблему у вигляді снігу й виліпіть із нього кульку. Гарненько розмахніться та відкиньте її подалі. Так само, граючись, можна впоратись із іншими проблемами.
•              «Гора з плечей» виконується стоячи, сидячи навіть ідучи. Максимально високо підніміть плечі, відведіть їх далеко назад і опустіть. Саме такою має бути щоденна постава.

   Результат: знімає м’язове напруження в плечовому поясі та спині; підвищується  впевненість у собі, поліпшується настрій.

•              «Керування гнівом» виконується сидячи  або стоячи; за необхідності – навіть під час бесіди. «Дихання животом». Вдихніть  носом, рахуючи до чотирьох, видихніть через рот, рахуючи до п’яти . виконуйте доки не відчуєте заспокоєння.

    Результат: допомагає впоратися зі стресовими ситуаціями, заспокоює, знімає негативні емоції (гнів, страх , хвилювання).

•              «Розслаблення через напруження» виконується лежачи або зручно сидячи на стільці.

    Напружуйте та розслаблюйте послідовно частини тіла, починаючи з ніг і закінчуючи м’язами обличчя . Можна полежати чи посидіти кілька хвилин розслаблено.

   Результат: релаксація всього тіла і зняття нервового напруження, стресів, що накопичилися впродовж дня.

•              «Ниточка на маківці» виконується під час ходьби. Уявіть , що до вашої маківки прикріплена ниточка, яка вас тягне доверху. Поки ви в дорозі, відкиньте всі думки, окрім однієї – про цю ниточку.

  Результат: покращується постава,нормалізується дихання, минає напруженість і очікування неприємностей.

•              Порахуйте до 10, та лише потім повертайтеся до травматичної ситуації.
•              Наберіть склянку води, та повільно випийте воду, сконцентруйтеся на своїх відчуттях води;
•              Знайдіть якийсь невеличкий предмет і уважно розглядайте його не менше чотирьох хвилин, ознайомлюючись з кольором, формою,  структурою так ретельно, щоб можна було уявити предмет із заплющеними очима;
•              Подивіться на небо, розгляньте все, що ви бачите на ньому ( коли ви в останній раз так пильно дивилися на небо?);
•              Змочіть обличчя холодною водою;
•              Вийдіть з того приміщення де вас «знайшов» стрес.

Для того, щоб ці методи допомогли, їх треба знати на пам'ять і постійно виконувати. Не можна вирішувати будь-яку стресову ситуацію у стані напруження потрібно використовувати вправи, заспокоїти себе. Отже ми в такому стані ми можемо повернутись до шляхів подолання переживань.

Релаксаційна вправа «Кришталева подорож»

Мета: емоційний відпочинок, усвідомлення своїх проблем , установка на їх подолання, одержання позитивних емоцій.

Сядьте зручно, розслабтеся, заплющте очі.

Уявіть собі, що ви входите у весняний яблуневий сад, повільно йдете алеєю, вдихаючи запах біло – рожевих квітів, і насолоджуєтеся цим… Вузькою стежкою підходите до хвіртки, відчиняєте її, потрапляєте на чудову зелену галявину. М’яка трава похитується, приємно дзижчить комахами, вітерець пестить ваше волосся, обличчя… Перед вами озеро… Вода прозора і срібляста…Ви повільно йдете берегом уздовж грайливого струмочка і підходите до водоспаду… Входите в нього,осяйні струмені очищають вас, наповнюють силою та енергією… За водоспадом – грот, тихий, затишний, у ньому ви залишаєтеся сам на сам  із собою. А тепер час повертатися. Подумки пройдіть весь шлях у зворотному напрямку, вийдіть із яблуневого саду й лише тоді відкрийте очі.

Згадайте притчу про двох мандрівників, яких мучила спрага, і нарешті, діставшись до поселення, вони отримали по півсклянки води. Один із подорожніх сприйняв склянку напівповною і був задоволений, другий же сприйняв склянку напівпорожньою і лишився невдоволеним, що йому не налили повної.

Отже, важливо навчитися звертати увагу на позитивні моменти життя і вміти бути вдячними за них. Негативне запитання «За що?» бажано перетворювати на позитивне «Для чого?» Для чого в моєму житті з’явилася та чи інша прикра ситуація? Які висновки я маю зробити? Чого я маю в цій ситуації навчитися?

Якщо з таких позицій підходити до життєвих ситуацій вони перестають сприйматися як проблеми, і життя перетворюється на школу, де події та ситуації складаються таким чином, що ми могли навчитися саме того,що для нас потрібно. Пам’ятайте подібне притягує подібне, чим цей світ ми наповнюємо через думки, емоції, вчинки, те до нас і повертається. І якщо ми свої думки наповнюватимемо позитивом і розмірковуватимемо лише про хороше, то СЕВ – не для нас.

Підведення підсумків

Побажання  по колу оточуючим. Висновок. Людина творить себе сама і ніхто  її не може перекроїти чи переробити бажання самовдосконалення  належить тільки їй.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК

Додаток 1

Баланс реальний і бажаний

Завдання: секторами у поданих колах зобразіть професійне життя, особисте життя та хатню роботу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реальне співвідношення                                           Бажане співвідношення 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

Аркуш самодіагностики емоційного вигорання

Інструкція: орієнтуючись на внутрішні відчуття, відмітьте клітинки, які відповідають прояву симптому (1 –не проявляється, 2- інколи проявляється. 3- часто проявляється. 4- дуже часто проявляється)

Інтерпретація: за найбільшою кількістю балів по стовпчиках:1 ст. - вигоряння відсутнє, 2 ст.І стадія, 3 ст.-ІІ стадія, 4 ст. – ІІІ стадія (1клітинка – 1 бал)

Симптоми		Ступінь прояву, частота прояву
		1 (не проявляється)	2 (інколи проявляється)	3 (часто проявляється)	4 (дуже часто)
поведінкові	Небажання іти на роботу
	Часті запізнення
	Відкладання ділових зустрічей
	Усамітнення, небажання бачити колег
	Небажання бачити учнів
	Небажання заповнювати документи
	Формальне виконання обов’язків
афективні	Втрата почуття гумору
	Постійне відчуття провини, невдачі, самозвинувачення
	Підвищена дратівливість
	Відчуття прискіпливості зі сторони оточуючих
	Байдужість
	Безсилля, емоційне виснаження
	Пригнічений настрій
когнітивні	Думки про зміну професії, роботи
	Слабка концентрація уваги, розсіяність
	Ригідне мислення, використання стереотипів
	Сумніви в корисності роботи
	Розчарування професією
	Цинічне ставлення до учнів, колег
	Заклопотаність власними проблемами
фізіологічні	Порушення сну (безсоння/сонливість)
	Зміна апетиту (відсутність/переїдання)
	Довготривалі незначні недуги
	Схильність до інфекційних захворювань
	Швидка фізична втомлюваність
	Головні болі, проблеми в роботі ШКТ
	Загострення хронічних захворювань
Загальна кількість балів