Конкурс «Вчительська десятка». Розробки додавай – подарунки вигравай!
Ви додали 0 з 10 розробок у період з 21 по 30 серпня для участі у розіграші, який відбудеться 31 серпня.

Заняття "Трагедія самотності людини. (Ф.Кафка. Новела "Перевтілення")"

Про матеріал

Заняття із зарубіжної літератури для студентів 1 курсу на тему: "Трагедія самотності людини. (Ф.Кафка.Новела "Перевтілення")".

В даній методичній розробці представлено методику проведення лекції – дослідження з використанням інформаційно – комунікативних технологій, які розкривають інноваційний підхід до процесу навчання, сприяють розвитку пізнавальної діяльності студентів та формуванню їх читацької компетентності.

Перегляд файлу

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКИЙ ТЕХНОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ

ВІННИЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

 

 

 

 

 

 

Галерея Пиксик.РУ - Фотохостинг без рекламы - Хостинг картинок - Хостинг фотографий - фотохостинг бесплатно - Image hosting - Бе

 

Методична розробка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2015

 

Автор:

 Риженко Марія Володимирівна – викладач світової та української літератури,  спеціаліст І категорії

 

Рецензент:

 Ільєва Олена Петрівна – викладач української мови та літератури, спеціаліст вищої категорії

 

 

 

 

 

В даній методичній розробці представлено методику проведення лекції – дослідження з використанням інформаційно – комунікативних технологій, які розкривають інноваційний підхід до процесу навчання, сприяють розвитку пізнавальної діяльності студентів та формуванню їх читацької компетентності.

        Методична розробка може бути використана викладачами під час проведення занять зі світової літератури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розроблено та схвалено

на засіданні циклової комісії

філологічних дисциплін 

та фізичної культури

протокол № ____ від «______» 2015  року

Голова циклової комісії______Ільєва О.П.

 

 

 

 

Дисципліна   Світова  література

 

Тема заняття:                  Трагедія самотності людини

(Ф.Кафка. Новела «Перевтілення»)

 

Вид заняття:   Лекція – дослідження

Мета заняття

          Навчальна: дослідити деякі аспекти життя письменника, простежити його творчий шлях; визначити особливості «кафкіанського» світу; з’ясувати морально-етичні проблеми в новелі «Перевтілення»; поглибити вміння характеризувати персонажів новели; осмислити трагедію головного героя твору; розкрити на прикладі Грегора Замзи та його родини трагедію «маленької людини»;

 Розвиваюча: роз­вивати у студентів навички проблемного аналізу твору з використанням цитатного матеріалу, асоціативне та образне мислення, уміння робити висновки, узагальнювати, удосконалювати навички дослідницької роботи, уміння аналізувати художній твір, висловлювати та доводити власну думку;

Виховна: виховувати активну життєву позицію, уміння залишатися самим собою за будь – яких обставин;  увагу до людини та її проблем, прагнення відгукнутися на чуже горе; формувати моральні якості студентів, що будуються на дотриманні загальнолюдських норм життя.

 

Методична мета заняття: використання інформаційно – комунікативних технологій.

 

Ключові компетенції: навчальна, культурна, інформаційно-комунікативна,  громадянська.

Предметні компетенції

                   Теоретичні (знати): основні віхи життєвого і творчого шляху Ф.Кафки, особливості його творчої манери; зміст новели;  визначення «модернізм, експресіонізм, новела».

                    Практичні (уміти): аналізувати прозовий твір, вказуючи основні риси авангардизму, висловлювати власні думки, аналізувати основні причини перевтілення головного героя, визначати основні проблеми твору, проводити паралелі у зображенні трагедії «маленької людини».                

  

Міжпредметні зв’язки:

Всесвітня історія:  І та ІІ світові війни.

Культурологія:  Модернізм та авангардизм у мистецтві.

Філософія: Сучасна філософська думка.

Українська мова: Розвиток зв’язного мовлення.

Українська література: Микола Хвильовий. Життєвий і творчий шлях.

 

 

Забезпечення заняття

Наочні посібники:

  • Портрет Ф.Кафки;
  • Текст новели «Перевтілення»;
  • Ілюстрації до твору;
  • Комп’ютерна презентація заняття;
  • Фільм «Перевтілення».

 

Роздатковий матеріал: опорні конспекти:

  • «Життєвий та творчий шлях Ф Кафки»;
  • ЛСК «Новела «Перевтілення».

 

Технічні засоби навчання:  мультимедійний проектор, комп’ютер.

 

Навчальні місця  Кабінет світової літератури

 

Література:

  1. Вовк Я. Жорстокий світ самотності. Оповідання Ф.Кафки “Перевтілення” // Зарубіжна література – 2002. – № 4.- С.28-30.
  2. Зикіна В.І. “Смерті не знає душа…”// Зарубіжна література – 2003. -  № 10. – С. 49 - 59.
  3. Ковбасенко Л. Ф.Кафка: людина в цьому світі – самотня комаха. Конспект уроку з вивчення оповідання “Перевтілення” // ВЛ –1998. – №8. –С. 57-58.
  4. Набоков В. Франц Кафка // Всесвіт. – 1993. - № 3-4. – С. 152-163.
  5. Ніколенко О. Духовні перевтілення героїв Ф.Кафки і М.Хвильового // ВЛ – 2002. – №2.- С. 23-30.
  6. Пекарська Н.І. До Кафки – через Гоголя. Урок типологічних сходжень // ВЛ – 2002. - № 9. – С.48-50.
  7. Рыхло П.  Целан и Кафка // Слово і текст. — Чернівці, 2005. - Вип.2. - С.34–65.
  8. Розман І.І. Новела Ф.Кафки “Перевтілення” крізь призму Овідієвих “Метаморфоз” (Конспект уроку-зіставлення) // ВЛ - 2001. - № 10.- С.39-40.
  9. Факторович Б.З., Штейнбук Ф.М., Бойко Л.Я. Франц Кафка “Перевтілення”: матеріали до варіа-тивного вивчення // ВЛ – 1999. - № 7. – С.45-58.
  10.          Штейбук Ф.М. Вивчення зарубіжної літератури. 11 клас. – Харків: Веста: Видавництво “Ранок”, 2003.
  11.          Ф.М. Штейн бук. Методика викладання зарубіжної літератури в школі: Навч. посібник. – К.: Кондор, 2007. – 316 с.

 

Хід заняття

  1. Організаційний момент.
  • Перевірити наявність студентів на занятті.
  • Встановити психологічний контакт.
  • Мобілізувати студентів до праці, активізувати їх увагу, створити робочу  атмосферу.

Розпочати наше заняття хотілося б з уривка вірша «Настанови ма­тері» Людмили Опришко:

Любов'ю, сину, світ оцей творивсь.

Тільки любов'ю він спроможний жити,

Тож вчися й ти усіх і все любити

І не собі, Любові лиш корись.

Дійсно, потрібно жити заради, добра, любові. Саме тоді і світ наш зміниться.

         

  1. Підготовка студентів до вивчення нового матеріалу.
    1. Повідомлення теми, мети, плану заняття.

Методи: повідомлення

Сьогодні ми будемо говорити про незвичайну постать у світовій літературі. Небагато є письменників, у творах яких власне життя й доля відігравали б таку значну роль, як у Кафки. І не тому, що він такого прагнув, а тому, що так склалося.

Незадовго до смерті, 1922 року, він записав у щоденнику, що бачить найвище щастя в близькості до людей. Але  це щастя залишалося для нього недоступним. Усі  спроби Кафки встановити справжній внутрішній контакт зі світом і реальністю закінчувалися крахом. Мабуть тому він оцінював людину надзвичайно трагічно і песимістично.

 

Тема заняття:

Трагедія самотності людини.

(Ф.Кафка. Новела «Перевтілення»)

 

Епіграфи до заняття

                            Тільки люди, яких уразила   однакова

недуга, розуміють одне одного.

                                                                                                

Думайте про ближнього і з любов’ю, тільки тоді

можна вирватися  з лабіринту перевтілень.   

Франц Кафка

 

План

  1. Суперечність життя і творчості Ф.Кафки.
  2. Новела «Перевтілення».
    1. Жанр, тема, ідея та зміст твору;
    2. Грегор Замза – людина чи комаха?
    3. Проблематика твору.
  3. Значення творчості митця.

 

Наше сьогоднішнє заняття – спроба дослідити світ автора, розібратися в суперечливому стані героя новели «Перевтіленні», дослідити внутрішню психологію Грегора Замзи та довести, що твір Ф.Кафки – це його суб’єктивне світосприйняття  (експресіонізм)

Поруч з цим перед нами наступні завдання:

  • дослідити ланцюжок: епоха – життя – творчість – сучасники.
  • розкрити філософсько-символічний зміст новели «Перевтілення».
  • шляхом аналізу тексту новели, визначити її художню своєрідність;
  • виявити виховний потенціал твору.

 

  1. Актуалізація опорних знань.

Методи: «Думки вголос», літературний

 диктант, словникова робота

?  Що ж передувало Ф.Кафці? Давайте пригадаємо.

 

  • Завдання для літературного диктанту
  1. ХХ століття розвивається під незаперечним  впливом …
  2. Більшість філософів будували свої філософські системи, ставлячи у їхній  центр  … , виводячи цю філософію з …  і … цю філософію закінчуючи.
  3. Термін на означення так званих «лівих» (нереалістичних) тенденцій у мистецтві, що виникають у кризові періоди – це …
  4. Естетичну палітру епохи першої половини ХХ ст. передусім визначають такі явища, як…
  5. Футуризм, кубізм, дадаїзм, сюрреалізм, експресіонізм – основні …
  6. Вони створювали колажі з клаптів шпалери, з фрагментів друкованої продукції (газетних, журнальних сторінок), організовували скандальні літературні вечори – це…
  7. Засіб зображення психіки людини безпосередньо «зсередини»  як складного і плинного процесу – це…
  8. Біля витоків модернізму стоять три найвидатніших прозаїки XX ст. – це…
  9. Література, яка  адресована найбільш культурно розвинутій та освіченій частці суспільства.
  10. Стильова хвиля модернізму, визначальною рисою якої є спроба подолання розриву між ідеалом та дійсністю, характерною для романтизму, завдяки могутній силі особистості, здатної перетворити бажане на дійсне.
  11. Для цієї літератури характерні жанри розважального характеру: детектив, вестерн, мелодрама, комікс, фантастика, що розраховані на невибагливі художні смаки і невисокий рівень інтелекту.
  12. Одна з авангардистських течій у мистецтві, головним принципом якої є відобразити напругу переживань та емоцій авторського «я», його суб’єктивне світобачення.

(Відповіді: 1. Модернізм. 2. Людину, людини, людиною. 3. Авангардизм. 4. Декаданс, ранній модернізм, зрілий модернізм, неореалізм, неоромантизм, школа «потоку свідомості». 5. Течії авангардизму. 6. Дадаїсти.7. «Потік свідомості». 8.М.Пруст, Дж. Джойс, Ф. Кафка. 9. Елітарна. 10. Неоромантизм. 11. Масова. 12. Експресіонізм.)

 

  • Зверніть увагу на словнички термінів, які перед вами. Вони допоможуть вам краще зрозуміти, пригадати даний матеріал.

 

Саме такою була література першої половини ХХ століття. Але не лише стильові течії об’єднує нові тенденції, є ще щось, що стосувалось кожнї людини зокрема, так і суспільства загалом.

 «Тільки люди, яких уразила однакова недуга, розуміють одне одного», такий запис Кафка зробив, коли йому було 20 років. Що розумів він під недугою? Самотність невпевненість у собі, страх перед життям. Кожен письменник несе у своїй творчості відбиток своєї епохи, причому епохи помноженої на авторську людську особистість. Тільки в цьому разі твір буде заслуговувати на увагу читачів і представить у повному обсязі час і проблеми людини свого часу.

 

  1. Мотивація навчальної діяльності.

Метод: проблемна бесіда,

«Гронування»


 Наше сьогоднішнє заняття – поєднання прекрасних акордів, світу дитинства та спроби розібратися в суперечливому психологічному стані героя новели «Перевтілення». Пам’ятаєте стару добру казку «Дикі лебеді» Г.Х.Андерсена, коли красуня-сестриця рятувала братів, які перетворилися на диких лебедів, а Іванка, який напився водиці з озера і став козлятком? А хто в дитинстві не плакав над сторінками казки «Червоненька квіточка» С.Аксакова, коли молодий юнак перетворився на потвору? Що ж урятувало цих героїв від злих чарів? (складання грона) ДОРБО, ЛЮБОВ, СПІВЧУТТЯ, ЛЮДСЬКЕ МИЛОСЕРДЯ. Так, це прекрасно – повернути людині життя.

  Але ми сьогодні, поговоримо про інший світ, інші стосунки, де перетворення можливі лише в гірший бік, і нікому пожаліти нещасну людину, нікому поспівчувати. Жорстокий, незатишний, химерно-потворний цей світ. І ніякі казкові добрі чари не допоможуть йому. А на людину чатує лише смерть, ось де вихід зі страшного становища.

  Питання життя та смерті мільйони разів поставало у світовому мистецтві. Кожен намагався зазирнути у шпаринку, яка відмежувала цей світ від того, невідомого і загадкового.

 Спробуймо ж і ми зазирнути у внутрішній світ людини – комахи Грегора Замзи, розібратися в його психології, вивести ті причини, які спонукали до жахливого перетворення.

 

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

  1. Питання.           Суперечність життя і творчості Ф.Кафки.

Методи: робота в групах, випереджувальне

завдання, міні – дослідження, гронування,

проблемне запитання, словникова робота

  • Слово викладача.

 Творчість Франца Кафки, якою розпочиналось наше століття, стала однією з вершин сучасної художньої культури. У ній отримали втілення багато актуальних проблем сьогодення, і серед них головні – проблеми особистості і гуманізму. Цей майстер слова угадав наперед і змоделював у своїх творах ту реальність, яка визначить у людській історії обличчя ХХ століття, - реальність тоталітарного суспільства, дегуманізації людських стосунків і кризи особистості. Кафку вважають родоначальником літератури абсурду і чи не першим екзистенціалістом у світовій літературі, тому що, за думкою Альбера Камю, його творчість стала найбільш переконливим втіленням абсурдності буття.

Библиотека изображений "РИА Новости" :: Иллюстрации :: Искус…

  • Робота з портретом Ф. Кафки.

 

  • Подивіться уважно на портрет Франца Кафки. Італійський художник Ренато Гуттузо виконав картину в експресивній манері.

(Портрет виконаний в експресіоністичній манері, оскільки є елементи деформації в рисах худого, страдницького обличчя, круті дуги брів, великі смутні очі й напружений погляд).

 

  • Згадаємо, що таке експресіонізм?

(Експресіонізм (від латів. expressio, "вираження") – авангардистський напрям в європейському мистецтві, розвиток, що отримав, у кінці ХIX - початку XX століття, що характеризується тенденцією до вираження емоційної характеристики образу(ів) (зазвичай людини або групи людей) або емоційного стану самого художника. Експресіонізм представлений у безлічі художніх форм, включаючи живопис, літературу, театр, кінематограф, архітектуру і музику.)

 

  • Як ви думаєте, чи вдалося художникові передати внутрішній світ Ф.Кафки?

 

  • Чому Ренато Гуттузо вибрав багрово-червоний фон для своєї картини? (Червоний фон підкреслює внутрішню тривогу, яка панувала в душі письменника)

 

  • Робота в малих групах.

Яким же був життєвий і творчий шлях Ф.Кафки.

Працюючи з інформацією, давайте спробуємо дослідити: «У чому полягає трагедія Ф. Кафки?»

 

1 група. Сторінками життя Ф. Кафки.

2 група. У майстерні митця.

3 група. Складні стосунки Ф.Кафки з батьком.

4 група. Жінки в житті Ф. Кафки.

 

  • Обговорення проблемного запитання: «У чому полягає трагедія Ф. Кафки?»

Доповнення викладача: Трагізм життя Ф.Кафки зумовлювався конфліктом з батьком, любовними перипетіями, ретельним ставленням до служби, постійним невдоволенням самим собою. Відчуття невпевненості у власних діях, вагання і сумніви, розрив між дійсністю і мріями призвели до приреченості письменника як особистості. Внутрішній світ Ф.Кафки – в його самобутній і пророчій творчості.

 

Підсумок

Ф.Кафка страждав від самотності. Він невідрадний і безмежний песиміст. Таким його зробило життя.

 «Я – Кафка (чеською – галка ) – у мене не підрізані крила, вони відмерли. Тепер для мене не існує ані висоти, ані далі», - писав про себе модерніст.

Художній світ Кафки і його біографія нерозривно пов’язані. Головною темою його творів стала проблема людини, яка є самотньою, відчуженою, нікому не потрібною у цьому світі, людини, яка не тільки не має «дороговказаної нитки», але й не бажає її мати. «У мене немає інтересу до літератури, - писав Кафка, - література – це я сам». Відтворивши себе самого на сторінках художніх творів, Кафка віднайшов «больову точку» людства, передбачив майбутні катастрофи від тоталітарного режиму. У його творчості є різні стилі і напрямки: романтизм, реалізм, натуралізм, сюрреалізм, авангардизм.

 

  • Складання грона

Умови, за яких відбувалось формування Ф. Кафки як особистості:

  1. Проблеми у родині;
  2. Проблеми у стосунках з людьми;
  3. Проблеми шлюбу;
  4. Почуття розірваності себе самого серед мов і культур;
  5. «Взаємини» з роботою.
  • Узагальнення щодо світогляду Кафки
  • Який же світ в очах Кафки?

Світобачення Кафки — трагічне. Людина в цьому світі — самотня комаха, якій нічого чекати від когось допомоги. Світ навколо цієї людини — ворожий їй.  Кафку вважають пророком XX століття, основоположником теми абсурду в літературі, релігійним мислителем, твори якого слід розглядати в категоріях святості, а не літератури.  Давно увійшли до лексикону інтелігенції вирази «кафкіанська ситуація», «кафкіанський абсурд», «кафкіанськй кошмар».

Франц Кафка постійно шукав гармонію між усіма цими світами , та його особистий світ все більше  поринав у прірву…

Яким же було його подвійне життя (робота з таблицею) (додаток 3)

 

  • Давайте з'ясуємо, що означає слово «кафкіанський» (kafkaist)?

Доповнення викладача: Понурий, пригнічений,  наповнений ірраціональністю і абсурдом, відзначений заплутаною, іноді безглуздою складністю. 

  •   Як воно характеризує атмосферу і настрої у творах Ф. Кафки?

 

  •   Світ Кафки – який він?

Доповнення викладача: Відчуття болю, нелюдської самотності, безвиході, відчуженості, безкінечного зла, буденності жаху реального життя, сірої безпросвітної нудьги, що стала наче формулою перевтілення.

 

  • Робота з репродукцією картини Едварда Мунка.
  • (Реалізація міжпредметних зв’язів із художньою культурою. Міні-повідомлення про картину) (повідомлення студента)

 

  • Картина Крик (Мунк), цена 20 563 монет, купить у Санёк Воронов, картинки 1600x2136 пикселей, фото от 24 марта vorotila.ruСпробуйте дослідіть, що є спільного між картиною Е.Мунка «Крик» та новелою Ф.Кафки «Перевтілення»?

 

Отже, провідним спільним мотивом є: самотність, жах, крик болю.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Питання                 Новела «Перевтілення».

  1.  Жанр, тема, ідея та зміст твору.

Методи: робота з текстом, аналітична

та проблемна бесіди, робота з ЛСК та опорним

конспектом, аналіз образів –персонажів,

 повідомлення, «гронування», «Коло думок»,

перегляд уривка з фільму

Слово викладача

Видатний твір майстра – це твір, де йде мова про проблеми епохи, відтворені типові аспекти формування і розвиток особистості не тільки у певному історичному часі, а й виявлені загальнолюдські проблеми незалежно від історичного часу.

Новела Ф. Кафки «Перевтілення» може служити своєрідним символом  його власної творчості і життя, його письменницького і життєвого світогляду. У творі домінує думка про трагічне безсилля «маленької людини» перед життям, про її приреченість на самотність і смерть. Автор працює над новелою з 6 на 7 грудня 1912 року. Робота багато разів уривалась різними сімейними та службовими обставинами. Видається вона 1915 року.

 Новела має автобіографічні джерела: Грегор згадує про невдале сватання до касирки лавки капелюшків (Ф.Бауер носила екстравагантні капелюшки). У колі літературних джерел твору називають «Метаморфози» Овідія та «Двійник» Достоєвського. Ім’я героя було взяте з роману «Я» Вассермана, де діє Грегор Замасса. Це не просто фантастика, це величезна метафора, у якій автор підкреслює жахливість життя маленької людини. Все буденне – і в оточенні, і у стосунках – призводить до того, що людина починає втрачати свої людські риси, перетворюючись на потвору, на комаху.

Новела «Перевтілення» має ознаки різних літературних течій:

  • Романтизму («нетиповий герой у типових умовах», фантастичне перетворення);
  • Реалізму (елементи правдивого відтворення дійсності);
  • Модернізму (відкидання традиційних літературних форм);
  • Сюрреалізму (відтворення свідомого і підсвідомого у химерному, незвичайному сполученні);
  • Екзистенціалізму (відчуття втрати сенсу буття, трагізму, показ особистості у «граничній» ситуації).

 

  ? Твір називається «Перевтілення» (або метаморфози, перетворення).

     Що вам відомо про метаморфози в мистецтві?

 

Доповнення викладача:

  Ця тема з давніх-давен актуальна в літера­турі, її зачіпали ще в античній міфології. Римський поет Овідій у своїх «Метаморфозах» описав сюжети різноманітних перетворень – перевтілень богів, ге­роїв, звичайних людей і тварин...

  Мотив метаморфоз є і в російській лі­тературі: М.Гоголь, Ф.Достоєвський, М.Булгаков, які використовували його як оптимальне вираження  свого «Я» художника. Безліч і казкових перетворень героїв: Царівна-жаба, принц-лелека... Ці метаморфози були щасливими.                                                  

  Однак нікому до Кафки не спало на думку надати цьому прийому абсурдності.                   

 

? В чому полягає жанрова особливість твору «Перевтілення» Кафки?

? Спробуйте довести, що твір Ф.Кафки є новелою.

? Пригадаймо сюжет новели «Перевті­лення».

 

  • Перегляньте початок фільму. Подумайте, що найбільше вас вразило уже на початку? 

 

  • Сюжетний ланцюжок допоможе вам сконцентрувати свою увагу.

Знайомство із сім’єю Замз – Раптове та несподіване перевтілення Грегора – Зміни у ставленні родини до сина – Утвердження Грегора Замзи у тілі комахи та внутрішні переживання – «Життя під ліжком» або «Бунт на колінах» - Останній концерт для Грегора – «Яблуко розбрату» – Смерть Грегора – комахи – «Спокійне та щасливе» майбутнє сім’ї Замз

 

  • Бесіда за текстом новели.

1. Ким працював Грегор Замза?
2. Чому Грегор виконує роботу, яка ненависна йому?

3. Яким було хобі Грегора?

4. Як звали сестру Грегора?
5. Які плани стосовно сестри були у Грегора до його метаморфози?

6. Що найбільше турбувало Грегора у перші дні після перевтілення?

7. Чому саме сестра доглядає за Грегором?

8. Чому з кімнати Грегора виносять меблі?

9. Яку річ Грегор хотів урятувати (залишити в кімнаті), коли мати та сестра виносили меблі?
10. Доведіть, що Грегор, перетворившись зовнішньо на комаху, залишився в душі людиною? (Він не втратив почуття прекрасного: рятує картину на стіні, слухає і розуміє музику; розуміє людську мову, його хвилюють проблеми родини).
11. Хто першим з родини відрікся від Грегора як від людини?

12. Як провели день члени родини Грегора після його смерті?

13. Чи є в тексті діалоги? (Ні. Нікому в родині не спало на думку поговорити з ним, утішити. У своєму нещасті Грегор самотній, без підтримки людей, яким він присвятив своє життя і які зрадили його кинувши напризволяще Зображення трагічної самотності людини у ворожому їй світі – основна тема експресіоністів).

  1.          Як побудовано розповідь у новелі? (За допомогою монологу Грегора, сповіді пораненого серця, людської душі).
  2.          Яку роль відіграє пейзаж у творі? (Похмура погода, дощ підсилюють відчуття страждань і самотності героя).
  3.          Чи може людина стати комахою? Який особливий художній засіб використовує автор?

Доповнення викладача: Дійсно, метафору. Гротескний образ головного героя – це образ-метафора, це пророцтво, передбачення того, що зробить з людиною технократичне століття й негуманне суспільство. Це алегорія: стан душі людини створює форму тіла і відповідно форма тіла людини відображає стан душі людини).

 

    ? Розкрийте композиційні особливості новели.  (Робота зі слайдом)

Зміст новели становить опис боротьби героя за право вважатися, як і раніше, людиною. Три його спроби виповзти з кімнати відповідають трьом зіткненням із зовнішнім світом і позначені композицією твору — його поділом на три частини. Сюжет і композиція новели мають свої особливості. «Перевтілення» складається з трьох розділів в кожному з яких вміщується певен елемент сюжету. У першому – зав’язка твору (перевтілення Грегора), у другому – його кульмінація (вигнання Григора батьком), у третьому – розв’язка (смерть Грегора). Кожен з розділів відображує певний конфлікт Грегора зі світом.
 

? Сформулюйте тему та ідею твору.

? У чому полягає притчевість новели? (Ця новела – засторога від жорстокості, бездушності, нетерпимості та байдужості.

 

Висновок

Існування людини, перетвореної на комаху, постає у новелі як розгорнута метафора відчуженості людини, абсурдного покарання її за невідому провину, трагічного знецінення людського життя. Перевтілення Грегора у комаху є метафорою будь-якої біди, яка настає у абсурдному світі  абсолютно нелогічно.

 

  1. Грегор Замза – людина чи комаха?

Методи: проблемно – аналітична

бесіда, робота в групах, робота з текстом,

гронування, складання ланцюжка,

робота з текстом

  • Якою ж є система образів новели?

Система образів у новелі:

  •                       Розібратися у непростому світі Грегора, причин його перевтілення допоможе його родина. Якою ж вона була?

Здається, що в родині панує мир, затишок, сімейна злагода. Теплих стосунків між членами родини немає. Єдине, що їх єднає, - роздуми про матеріальний добробут, гроші.

  •                       Що ви можите сказати про батька, матір та сетру Грегора?

Батько – налаштований вороже, роздратований виглядом сина, стає на бік хазяїна фірми; чинить насильство, загрожуючи завдати смертельного удару синові; ненависть; розлючений розправляється з сином, закидаючи його яблуками.

Мати – налякана і відчуває до сина відразу, розгубленість – байдужість.

Сестра Грета – близька Грегорові. Але не цікавиться його життям. Спочатку відчуває розгубленість, а потім роздратування і ненависть.

 

  • Бесіда з елементами диспуту.

- Чи засуджуєте ви поведінку родичів Грегора Замзи?

- Чи можемо ми назвати їх жорстокими?

- Чому автор називає батьків Грегора після смерті сина тільки «пан», «пані Замза»?

- Чому останній вирок винесла сестра: «Нехай забирається звідси! Це єдиний вихід»?

- Чи дійсно це був «єдиний вихід»? Для кого?

- Чому  сім’я Замзи гордо виганяють мешканців, звільнюють прислугу, збираються змінити квартиру?

 - Чи випадково останнім словом у творі є  слово «тіло»?

 - Про який «вирок» йде мова в кінці твору?

 

  •                       Живучи в такому світі, де немає теплих відносин, де ніхто нікого не помічає яким може бути головний герой?

 

 

  • Характеристика образу Грегора Замзи.

Образ Грегора Замзи – складний та неоднозначний.

    ? Хто він – Ґреґор Замза?

  Виріс у міщанській ро­дині у Празі; працював, комівояжером, багато їздив, пропонуючи зразки тканин клієнтам; щиро любив матір, сестру; об'єктивно оцінював занадто суворого батька; він – молодий чоловік, але водночас – дорос­ла дитина; мріяв про свята, подарунки, не вмів обра­жатися, здатен прийти на допомогу сестрі; коло спіл­кування обмежене; злиденність духовного інтелекту: ілюстрований журнал та портрет, який висить на стіні (дама в хутряному боа).

  Спілкування Ґреґора з навколиш­нім світом нагадує замкнене коло. Ґреґор не спілкується з іншими комівояжерами – не співпадає у часі, він тримається на службі, щоб погасити батьків борг.

  •                       Що нагадує «Життєво коло Замзи».

 

  • Робота в групах

Завдання для групп: Розповісти про Г.Замзу, використовуючи цитати із тексту.

1 група: Грегор у минулому:

        - освіта, заняття, вподобання, інтереси, коло спілкування.

  1.  група: Грегор – син і брат:
  • Ставлення Грегора до батьків, сестри
  • Ставлення рідних до Грегора
  1. група: Грегор на службі:
  • соціальне становище, вид діяльності
  • стосунки на службі з шефом, повіреним
  • ставлення до служби.

 

  • Робота з ланцюжком страждань Грегора Замзи, допоможе дати відповіді на наступні запитання.

 Відчув легкий, тупий біль – обдер бік – стікає кров’ю, бік перетворився на суцільний зашкарублий шрам – кульгав на всі обидва ряди лапок – одна лапка покалічилася, висіла, мов нежива – страшний біль – мати просить не вбивати Григора – тяжка рана – «Я не хочу називати цю потвору братом» - «Треба здихатися її» – «Якби це був Грегор, він давно б уже зрозумів» - біль поволі слабшав – він був переконаний, що мусить зникнути.

 

  • Запитання до налітичної бесіди:
  • Як  почувався  Грегор Замза у зовнішньому світі?
  • Чи можна його назвати щасливим? Чому?
  • Яка атмосфера панувала в родині Замз?
  • Чи були стосунки у родині по-справжньому теплими і щирими?
  • У чому причини страхітливого перетворення Грегора Замзи в комаху?
  • Чому автор зберігає розміри людського тіла героя після перевтілення? Доповнення викладача: Величина тіла – величина душі. Пригніченість, зневіра, відчай, зацькованість – це від комахи; розуміння близьких, любов до них, спогади дитинства, юності – це від людини. Залишаючи Грегорові розмір тіла людини, Кафка ніби дає шанс йому на повернення до колишнього стану, яке могло б, напевне, статися завдяки любові й терпінню ближніх, але не сталося. У жорстокому світі самотня людина-комаха приречена на загибель.
  • Що спонукає Грегора піти з життя?
  • Що, на ваш погляд, найстрашніше у творі?
  • Чи мав герой шанси на спасіння?

      Висновки:

Очевидно, що Грегор почувається надто зацькованим, пригніченим і самотнім, щоб почуватися щасливим. Життя його збіднене й безрадісне: навіть у сім’ї, яка звично користується результатами його праці, Грегор не відчуває справжнього тепла і затишку, всі надто звикли добре жити і збайдужіли один до одного.

Отже, самотність і безрадісність існування перетворюють Грегора на метушливу комаху, яка тільки існує, а не живе й радіє життю. Чи  має це бути при повноцінному людському бутті?

Суть іронії письменника: «Комаха» бореться за суто людські привілеї: духовне життя, соціальний статус, власну гідність. Це надає комічної тональності боротьбі. Але іронія поєднана з глибоким трагізмом у зображенні людського існування.

 

  • Складання грона: Причини перетворення Грегора в комаху:
  • Непорозуміння членів родини, самотність у сім’ї;
  • Духовне зубожіння, мізерність інтересів героя;
  • Абсурдний, жорстокий світ зі своїми законами;
  • Зацькованість і втома на роботі;
  • Відсутність справжніх людських стосунків, духовних зв’язків.

 

  • Гра « Мікрофон»: « Я думаю, що…» :

Дати аргументовану відповідь на проблемне запитання: Для Грегора перевтілення – це: Трагедія? Втеча? Порятунок?

 

Висновки: Для Грегора втрата людської подоби стала одразу і трагедією – бо він раптово й з незрозумілих причин став жертвою абсурдності світу, був викинутий зі світу людей; і втечею – бо далі так жити, як жив герой, було неможливо; і порятунком – від буденності й жорстокості світу.

Так, з Грегором Замзою сталася трагедія – незбагненним чином він став комахою, але він продовжує жити серцем, прагне бути корисним, але за довгі роки служіння своїй сім’ї він заслужив лише смертний вирок. Він помер у повній самотності й закинутості. Гине маленька, добра, беззахисна людина. І не здригнулось жодне серце, не скотилась жодна сльоза,  ніхто не запалив свічку.

  • Дискусія «Грегор Замза – комаха чи людина?»

Студенти  діляться на два протилежні табори. (5 хв на обговорення в групах).

 

Грегор Замза – людина

(внутрішні ознаки)

Грегор Замза – комаха

(зовнішні ознаки)

 

 

 

Підсумок

Отже, внутрішній світ Грегора – прагнення допомогти, бажання творити добро, бути корисним, а оточуючий світ – уособлення зла, жорстокості. Грегор «кричить» до нас: «не бійтесь страждань, бійтесь комфорту. Що вбиває співчуття.» Грегор звертається до наших сердець, душ, благає, щоб ми почули, поспівчували, допомогли.

 

  • Хто ж винен у перетворенні Грегора?

Висновок

В смерті Грегора Замзи винні всі.

Сімя – бо залишили його на самоті з власними проблемами. Службовці – колеги – дивно, що у нього і на службі не було ні друзів, ні приятелів. Кожен живе своїм особистим життям. Сам Грегор – можливо, бо не намагається боротись зі своєю потворністю.

Людина, якою б вона не була, потребує співчуття тих, хто її оточує.

 

  • Дослідіть, що єднає головного героя новели та її автора?

 

  1.        Проблематика твору.

Методи: «Мозкова атака», проблемна бесіда,

дослідження символів, робота з ЛСК

  • Які ж проблеми автор розкриває у творі?

(безнадійність людського існувавання, самітність і відчуження особистості, «доля маленької людини», сім’ї, виховання, батьки і діти, людина і суспільство)

  • Які символи твору допомагають нам зрозуміти ці проблеми та метафоричний сенс твору?

Висновок.

Образи-символи твору допомагають  відобразити світосприйняття Ф.Кафки, передати хворобливий стан героя, його самотність, відчай, нерозуміння і байдужість близьких.

 

  • Який же заклик звучить із сторінок новели?

Підсумок викладача

Кафка закликає людей до взаєморозуміння, поваги один одного. Перетворення Грегора Замзи на страшну, небачену комаху завершило старий і уповільнений процес роз'єднання сім'ї, що прихований в підводних ходах його багаторічного життя, спорудив стіну між найближчими у світі людьми - сином і матір'ю з батьком, братом і сестрою. Але думка автора йде далі: в малому відтворюється велике – процес відчуження людини, нездатність зрозуміти іншого, подати йому руку порятунку. Тим самим " Перетворення" виявляється твором на усі часи, адже відчуження не здолане і має тенденцію до поглиблення, розростання.

 

         3 питання                 Значення творчості митця.

Метод: аналітична бесіда,

«Цитатний ланцюжок», випереджувальне

завдання

  • Що ж нового зазвучало у творчості Ф.Кафки? Який вплив на світову літературу мала його творчість? (повідомлення студента)

 

Головне у творчості Ф.Кафки – відчуття болю. Сучасний авторові світ безжальний і абсурдний, людина в ньому відчужена і приречена на самотність і тому почувається комахою. В такому світі навіть родині зв’язки стають слабкими і рвуться. Переживання головного героя нікого не цікавлять, він приречений. «Щасливий я був би тільки тоді, коли зміг би привести світ до чистоти, правди…».

У світовій літературі Кафка не має собі рівних за художньою силою вираження цієї думки, у яскравості й експресії її втілення. Бо відчуженість людей, невміння і не бажання зрозуміти іншу людину є головною думкою. цього твору.

 

  • «Цитатний ланцюжок» (читання студентами по черзі виловів про Ф.Кафку і коментування їх.)
  • Зверніть увагу на вислови видатних людей і скажіть, який з них найбільше характеризує Кафку і чому?

1. Як зазначає провідний дослідник творчості письменника професор Курт Кролоп: "Франц Кафка описав властиве йому сприйняття світу, актуальне для початку ХХ століття, для періоду тоталітаризму, і для сучасності".

3. Кафка – це рідкісна і дуже цінна голуба миша, яка не їсть м'яса, а харчується самими лише цільними зернятами. Вона заворожує всіх, хто дивиться на неї, бо у неї людські очі.

  Франц Бляєв

4. «Кафка був дитя свого часу, прот він, як Шостакович, передчував весь трагізм ХХ століття».

5. Творець «Процесу « і «Замку» вважав себе художником повсякденності , подібно до того, як Достоєвський стверджував, що він є письменником факту.

А.Андронік

7. Творчість Ф.Кафки – поезія сновидінь.

Т.Манн.

8. «…Його творчість – не що інше, як колосальний, відчайдушний і геніальний фрагмент, сколок із фрагментарного буття людства.»

Д.Затонський.

9. Секрет Кафки у фундаментальній двозначності. Він увесь час балансує між природним і повсякденним, абсурдом і логікою. Ці коливання проходять через усі його твори і надають їм звучання і значущості.

А.Камю

10. Відомий французький драматург ХХ ст. Ежен Йонеско писав: «Я відкрив Кафку доволі пізно. Перше, що я прочитав (це було "Перевтілення”), вразило мене… Я тільки відчував за всім цим щось жахливе, що може статися з кожним із нас, хоч це й представлено в цілком ірреальній формі… я зрозумів, що кожен із нас може стати чудовиськом, що в кожному з нас причаїлася така можливість. Чудовисько здатне вилізти назовні в будь-який момент. І тоді з нами відбудеться перевтілення. Інакше кажучи, чудовисько, що причаїлося всередині нас, здатне перемогти. Адже людська юрба, цілі нації періодично втрачають людську подобу: війни, повстання, погроми, різанина, колективні злочини, диктатура, репресії. І це частина тих форм, у яких виявляється наша потворність…»

 

Підсумок

Письменник показує відчуженість людей, їхню байдужість і душевну черствість, відсутність щирості в стосунках навіть між найріднішими.

Геніальність Кафки: показав людям те, чого ми уникаємо, – факт людської самотності. Нерозуміння, гіркий смак життя, неможливість взаємин  з сім’єю, сірий надокучливий дощ за вікном – ось таке життя «маленької людини».

Особливості індивідуального стилю австрійського письменника – модерніста: поєднання реальності та  міфотворчості; підкреслено буденний, беземоційний опис фантастичних подій; гротескове відтворення трагізму буття «маленької людини».

Кафка вчить нас відчувати чужий біль навіть тоді, коли він ховається під твердим панциром.

 А я бажаю вам робити все, аби не бути і не стати комахою – завжди залишатися Людиною.

 

ІV. Узагальнення і систематизація знань.

Методи: «Незакінчине речкння», робота зі

слайдом, проблемно – пошукова бесіда,

«Мікрофон»

Кафка майстерно показав катастрофічність епохи XX століття. Досліджував процеси, що відбувалися у людській душі, і визначив загальну «хворобу» суспільства — моральне перевтілення, деградацію особистості; поставив питання про причини самотності, відчуження, безвиході людини. Хоча він не вирішив цих болючих проблем, але його твір має глибоко гуманістичний пафос, оскільки ще на початкуXX століття відобразив драму «маленької людини» нового часу і став на захист людяності.

slide-9-1024

  • «Маленька людина» яка ж вона? (робота зі слайдом)
  • То де ж вихід?

 

  • Інтерактивний прийом «Незакінчене речення».

Закінчіть речення:

  • На сьогоднішньому занятті для мене відкриттям було те…
  • На цьому занятті мені найбільше сподобалося…
  •  Я для себе зробив(ла) висновок, що  життя…
  • Я вважаю, що твір Кафки – це…

 

  • Прийом «Мікрофон»

А зараз кожен  неперервним цитатним ланцюжком скаже по 1  слову про Ф.Кафку, яке б  найповніше його охарактеризувало як особистість.

  Підсумок викладача

Австрійський письменник Ф. Кафка пе­редбачив кризу гуманізму у XX ст. У його творах — тривога за долю світу й цивіліза­ції. Письменник уважав своїм завданням висвітлювати у творах жорстокість й без­глуздість світу. Він вірив у торжество гуманізму, гармонії, усього сущого. Бути байду­жим — великий гріх. Ось як про це сказав Бруно Ясенський:

«Не бійся ворогів, у найгіршому випадку вони можуть тебе убити. Не бійся друзів: у найгіршому випадку вони можуть тебе зрадити. Бійся байдужих: вони не убивають і не зра­джують, але тільки з їхньої мовчазної згоди існують на Землі зрадництво і вбивство».

 С. Островой висловив своє ставлення до життя так:

В жизни по-разному можно жить:

В горе можно и в радости.

Вовремя есть, вовремя пить,

Вовремя делать гадости.

А можно так: на расевете встать

И, помышляя о чуде,

Рукой обнаженной сонце достать

И подарить его людям.

Говорять, шо Бог є Любов, а совість — то голос Бога в душі людини.

  Сучасне життя... Яке воно не просте. Часом нелегко обрати правильний шлях, і тоді зга­дуєш слова Рейнхольда Нібура: «Боже, дай нам розважливість спокійно прийняти те, що ми не можемо змінити; мужність, щоб змінити те, що можемо; і мудрість, щоб відрізнити одне від іншого!»

 

 

V. Підведення підсумків.

Метод: рефлексія

Заключне слово викладача

Творами, що написані з величезним душев­ним болем за «маленьку людину», Кафка начебто говорить: «Простягніть одне одно­му руку допомоги, зрозумійте хворого, ста­рого, немічного, того, з ким сталося лихо! Адже ми — люди».

  Наша країна переживає складний період, однак, на відміну від героїв творів мистецтва про нас дбає держава. Турбота держави про кожного громадяни­на – це пенсії, субсидії, оплата лікарняних, компенсації, стипендії.

Криза гуманізму – проблема й нашої кра­їни.

  • Рефлексія
  • Вам скоро розпочинати самостійне жит­тя. Як зробити світ добрішим?

 

VІ. Оцінювання.

 

 VІІ. Домашнє завдання.

Інтерактивний прийом «Дайте поради Ф.Кафці»

Уявіть, що ви – друг Франца Кафки  і ви, бачачи, як руйнується його життя , хочете дати йому пораду як віднайти гармонію зі світом.

 

 

 

Додаток 1

Словникова робота

ФАНТАСМАГОРІЯ; ж. (гр., привид і говорю)

1. Світлова картина, химерно-фантастичне зображення, одержуване за допомогою оптичних приладів.

2. Примарне, фантастичне уявлення про що-небудь; фантазія, вигадка.

3. Химерні видіння, щось нереальне, що існує лише у мріях, в уяві, уві сні; химерний образ.

Фантасмагория (представление) (от др.-греч. φάντασμα    призрак и γορεύω    публично выступаю) –  жанр театрального представления в Европе в XVIII – XIX веках, в котором при помощи «волшебного фонаря» на заднем плане демонстрировались пугающие образы: скелеты, демоны, привидения.

ГРОТЕСК (фр. grotesque, буквально    причудливый; комичный; итал. grottesco — причудливый, итал. grotta    грот, пещера) –  вид художественной о́бразности, комически или трагикомически обобщающий и заостряющий жизненные отношения посредством причудливого и контрастного сочетания реального и фантастического, правдоподобия и карикатуры, гиперболы и алогизма.

МІФОТВОРЧІСТЬ – творче мислення письменника та продукт роботи, що нагадує створення міфічної дійсності в уяві людини.

ЕКСПРЕСІОНІЗМ – (від франц. expression – вираження, виразність), це художній метод, провідними емоціями якого є настрої жагу та відчаю, очікування катастрофи, коли людині загрожує знищення у кровопролитних війнах і під пресом капіталістичного виробництва. Літературно-мистецька стильова тенденція авангардизму, що сформувалася в Німеччині на початку ХХ століття. Мав своїх прихильників в мистецтві Франції, Австрії, Польщі, німецькомовної Швейцарії.

Основний творчий принцип експресіонізму    відображення загостреного суб'єктивного світобачення через гіпертрофоване авторське «Я», напругу його переживань та емоцій, бурхливу реакцію на дегуманізацію суспільства, знеособлення в ньому людини, на розпад духовності, засвідчений катаклізмами світового масштабу початку ХХ ст.

Визначальні риси експресіонізму:

  •             зацікавленість глибинними психічними процесами;
  •             заперечення як позитивізму, так і раціоналізму;
  •             оновлення формально-стилістичних засобів, художньої образності та виразності, часом непоєднуваних між собою, як глибокий ліризм і всеохоплюючий пафос;
  •             суб'єктивізм і зацікавленість громадянською темою;
  •             бунт проти сталих академічних форм в образотворчому мистецтві при збереженні головних жанрів (портрет, батальний жанр, побутова картина, міфологічний чи релігійний образ, пейзаж, навіть натюрморт).

Риси експресіонізму у творі:

Світ – зло;  життя – кошмар; «маленька людина» - нещасна комаха

Експресіонізм:

  •             світ  - нагромадження людських страждань;
  •             поєднання символів і знаків життя;
  •             зображення внутрішнього стану Грегора – « маленької людини»;
  •             відчай, песимізм, безвихідь.

ПЕРЕВТІЛЮВАТИСЯ – прибирати нового вигляду, образу; перевтілюватися на кого-небудь іншого.

АБСУРД – безглуздість, фантастика.

АЛЬТРУЇЗМ – безкорисливе піклування про блага інших і готовність жертвувати для інших особистими інтересами.

КОМІВОЯЖЕР – представник торгової фірми, який пропонує товари за зразками.
 

Додаток 2

ФРАНЦ КАФКА

3 липня 1883 р.

Народився  в родині достойних і цілком забезпечених членів єврейської громади Праги.

1889-1893рр.

Кафку  водить до початкової школи їхня кухарка. Потім він навчається у гімназії..

1901р.

Закінчив гімназію .Кафка починає навчання юриспруденції у Празі ( Празький університет Карлов) і Мюнхені.

Мови

Пише німецькою, знає чеську, прекрасно говорить французькою. Практично не володіє  їдишем. Інтерес до вивчення іврита виник  тільки в кінці життя.

1906

Кафка здобуває звання доктора юриспруденції Керівником  роботи Кафки над дисертацією був професор Альфред Вебер). Юнацькі твори, написані ним у цей період, здебільшого втрачені. Взагалі родина не підтримувала захоплення юнака літературою.

1907

– Написано “Опис однієї битви” і “Підготовку до сільського весілля»

1908

Кафка починає працювати у бюро страхування праці. Тут він пропрацював на скромних посадах до передчасного – через хворобу – виходу на пенсію у 1922р.

1910

(У 27років)

Починає писати свої щоденники і подорожні щоденники (подорожі з Максом і Отто Бродом)

1912

Починає писати новели “Америка”, “Перетворення” і “Вирок”.

1913

“Спостереження” і “Скупий”, а також перший розділ “Америки” вийшли книгою.

1914

Починає писати “Процес” і “Замок”.

1915

Отримує премію імені Теодора Фонтане.

  1. червня

1924

 

Кафка їде до санаторію у Відні, де й помирає  (ймовірно від виснаження).

Там він пише “Листи до батьків”, які знайдуть аж 1985 році.

 “Я розбився об самого себе”. Франц Кафка.

Лікарю, дайте мені смерть, інакше ви – вбивця,-говорив Франц Кафка незадовго до смерті  .

Тіло перевезли до Праги.

Твори які побачили світ при житті поета :

"Споглядання”(1913),”Кочегар”(1913),”Перетворення”(1915),”Вирок”(1916), ”Сільський   лікар”(1919),”Голодарь”(1924).

Основні твори були видані після смерті письменника. Серед них "Процес”(1925),”Замок”(1926),”Америка”(1927).

 

Художній світ Франца Кафки

Художні

домінанти

Особливості творчості

письменника

Тематика

1. Тема «маленької людини».

2. Тема митця і мистецтва

Проблематика

1. Нездоланна відчуженість особистості.

2. Знецінення індивідуума.

3. Абсурдне покарання людини за невідому їй провину.

4. Конфлікт людини з таємничою і абсурд ною владою.

5. Недосяжність життє вої мети

Герої

1. Надто слабкі, щоб чи нити опір.

2. Приречені на страждання і муки.

3. Безмежно самотні й нещасні

Особливості стилю

1. Поєднання трагічного й іронічного, жорстокого й безглуздого.

2. Синтез фантастичних елементів та натуралістичних деталей.

3. Ускладнена, затемнена символіка.

4. Інтонація точна, злагоджена. Мова зрозуміла

5. Виключення однозначної інтерпретації.

 

 

Додаток 3

Сторінками життя Ф. Кафки.

  Франц Кафка (03 липня 1883 р. – 03 червня 1924 р. ) – австрійський письменник, лауреат премії ім. Т. Фонтане, один із фундаторів модерністської прози. Зовнішня його біографія була вкрай бідною на події.

 Майбутній письменник народився 3 липня 1883 р. у Празі в німецькомовній єврейській родині. Його батько, Герман Кафка,  був комерсантом, мав крамничку, деякий час йому належала також невелика фабрика. Батько вибився «в люди» з бідніших шарів суспільства.  Мати походила з роду більш освіченого й забезпеченого. Серед її предків були люди вчені, схильні до мрійництва та екзотичних витівок. Деякою мірою цю схильність успадкував і Франц. Він мав трьох сестер, однак саме на нього, як на єдиного сина, а отже – як на головного спадкоємця комерційної справи, батько покладав особливі надії, прагнув, щоб син пішов у життя його стежкою.

 Прага на той час належала до Австро-Угорської імперії. У цьому місті, що розташувалося на перетині західноєвропейської та слов'янської культур, німецькомовний єврей Ф. Кафка відчував своє нездоланне відчуження. «Як єврей,пояснював один з німецьких його біографів, він не був своїм у християнському світі.  Як індиферентний єврей – бо ж таким Кафка був на початку - він не був своїм і серед євреїв. Як людина, що хоч і говорила німецькою, він не був своїм серед німців. Як богемець, він не був цілком австрійцем...» Цікаво, що навіть прізвище письменника було закорінене в чужій йому традиції: воно походило від чеського слова «kafka», що означає «галка». Цей птах був зображений на конвертах фірми Германа Кафки, які його син деякий час використовував для листування.

 Від 1893 до 1901 р. Франц навчався у німецькій державній гімназії. Після її закінчення вступив до Празького університету, де студіював юриспруденцію. 1906 р. він здобув звання доктора права, а за рік розпочав службу у системі страхування, де працював багато років, залишаючись скромним чиновником без будь-якого бажання зробити кар'єру. Службові обов'язки були для нього обтяжливими, проте служби він не полишав. Значною мірою вона Кафку влаштовувала: робота у конторі тривала тільки до обіду, отож решту часу він віддавав письменницькій праці. Певно ж, друкуючись від 1909 p., а поготів після отримання престижної премії (1915), він міг би зробити літературну творчість своєю професією. Однак заробляти на життя пером Кафка у жодному разі не хотів. А тому й тягнув безрадісну службу аж до пенсії, на яку передчасно вийшов через сухоти, що звели його у могилу за місяць до сорок першого дня народження.

 Зовні непомітним було й особисте життя письменника. За винятком кількох подорожей до різних міст Європи (Цюриха, Мілана, Парижа, Відня, Венеції), а також останнього року, проведеного почасти у Берліні, Кафка прожив відведені йому Долею роки у рідному місті.

 Ось яким постає письменник у спогадах свого найближчого друга, літератора М. Брода: «Абсолютна правдивість була однією з головних рис характеру Кафки. Іншою його рисою була скрупульозна сумлінність... Вона виявлялася у питаннях моралі, де він ніколи не залишав без уваги щонайменшої тіні несправедливості... його сумлінність була... наслідком підвищеного почуття відповідальності. Я пригадую один спільно проведений вечір, одразу ж після того, як було опубліковано повідомлення про те, що Італія оголосила війну Туреччині. Ми були у театрі, Франц здавався до краю стривоженим. У антракті він раптом сказав: "Зараз італійські воєнні кораблі стоять у беззахисного берега". І скорботно посміхнувся».

«Одного дня завітавши до мене по обіді (я жив тоді ще у батьків) і розбудивши своїм          приходом мого батька, який спав на канапі, він замість вибачення дуже делікатно, немовби заспокоюючи, підняв руки і, потихеньку просуваючись по кімнаті навшпиньки, сказав: "Будь ласка, вважайте, що ви бачите мене у сні"».

«Разом з моєю подругою він якось зайшов до берлінського Акваріума. Там він говорив рибам в освітлених скляних посудинах (пізніше подруга, глибоко вражена, про це мені розповіла): "Тепер я можу спокійно дивитися на вас, я вас більше не їм". Це був час, коли він став строгим вегетаріанцем».

0З червня 1924 р. письменник помер у санаторії Кірлінґ під Віднем. Тіло перевезли до Праги, де було поховане 11 червня 1924 р. на Новому Єврейському Кладовищі в загальній сімейній могилі.

У майстерні митця.

      Ф. Кафка писав німецькою мовою, перебуваючи у центрі чеської культури.

Кафка мав посилений інтерес до жанру притчі. Притча – алегоричний твір з чітко вираженою мораллю, з конкретним повчальним змістом. Щоправда, цей жанр під його пером помітно змінився: сюжет став ще менш насиченим подіями, зміст – ще темнішим, символіка – ще складнішою та багатозначнішою; зникла й моральна повчальність, яка мала наставляти читача на «шлях істинний». Новаторство Ф. Кафки яскраво розкривають притчі, в яких авторській обробці піддаються так звані «вічні образи» Прометея, Одіссея,    Вавилонської    вежі    тощо. В одній з них, скажімо, Дон Кіхот зображується як вигадка Санча Панси або, точніше кажучи, як його «чорт» («Правда про Санча Пансу», 1917). А головне – притчі Кафки так само,  як і його афоризми, містили нову «премудрість». Зовні парадоксальна, забарвлена трагііронічними інтонаціями, вона була квінтесенцією світосприймання людини доби початку XX ст.

Чи не найпоказовішою з цієї точки зору є притча про залізничних пасажирів, які потрапили в аварію у фантастичному тунелі, кінець і початок котрого настільки віддалені від місця події, що складається враження повної безвиході («Залізничні пасажири» ). Притча була написана 1917 p., коли Європа задихалася у згарищах Першої світової війни, здригалася від революцій царська Росія і тріщала по всіх швах, готова ось-ось впасти, давня імперія Габсбурґів. Звісно, перше, що спадає на думку у зв'язку з кафківською притчею, - це момент віддзеркалення згаданих історичних катаклізмів. Одначе сюжет притчі, безперечно, має дещо глибші смисли. Катастрофа в тунелі - це метафора глухого кута, в який загнало себе людство доби краху гуманістичних цінностей та історичного прогресу. Вона позначає собою стан духовного паралічу, коли унеможливилися і мета загальнолюдського буття, і шлях до неї. Та й людство, перетворене притчовою фантазією Кафки на залізничних пасажирів, виявляється знеособленою юрбою (не випадково у творі використано колективне «ми»), в котрій особистості з'єднані між собою поверховими, нетривалими й спонтанними взаєминами. І світ, який спостерігають постраждалі навколо себе, постає сумним тунелем, відрізаним від духовного світла, наповненим уламками потяга, привидами, чудовиськами та «калейдоскопічною» (себто безглуздою й замкненою у колі повторень) грою... Мине майже тридцять років, і на уламках світу, зруйнованого Другою світовою війною, людство переживе той самий стан, якого зазнали кафківські «залізничні пасажири».

       Центральним персонажем кафківського світу є «маленька людина» XX ст., яка перебуває під тиском влади. Щоправда, у Кафки ця людина виявляється ще більш нікчемною, ще більш приниженою, ніж у реалістів XIX ст.

      Саме такого Ніхто-героя читач зустрічає у новелі «Верхи на кадобі» (1917),  її герой, змучений злиднями й нестерпним холодом жебрак, вирушає до вугляра, щоб випросити хоч би лопату найгіршого вугілля. Звісно, його благання залишаються без відповіді. Здавалося б, читачеві пропонується класична історія поразки «маленької людини» у зіткненні з тими, хто стоїть на вищому соціальному щаблі. Однак у Кафки ця історія, набуваючи фантастичного характеру, виходить за межі традиційної схеми.

     Упродовж розвитку сюжету «дрібний калібр» героя скорочується до нуля. З небажаним клієнтом поводяться як з «порожнім місцем»: дружина вугляра, котра визирнула за двері, аби перевірити, чи не стоїть там хтось, удає, ніби нікого не бачить. Утім герой і сам підтверджує, що позбавлений людської вагомості, навіть ваги: досить зверхнього жесту господині, аби зрушене повітря могло його, легшого за власний порожній кадібець чи снігову порошу, підхопити й  понести у холодний небесний простір.

      Ця підкреслена «невагомість» є гротескним загостренням епохального знецінення особистості, внаслідок котрого, власне, й сталися такі трагедії XX ст., як Голодомор чи Освенцім. І холод, майстерно зображений у новелі, теж прочитується в інакомовному ключі – як метафора світу, байдужого до людини, що з відчаєм жебрака простягає руку за крихтами душевного тепла.

Всеохоплююче, загальнозначуще письменник поєднує з найдрібнішим, приватним – точніше сказати, з тими подіями, що відбувалися у його власному житті. Звідси - вирішальна роль автобіографічного начала у кафківській прозі.

     Втім, не варто шукати у творах цього письменника безпосереднього віддзеркалення певних ситуацій власного життя, зовні такого непомітного. Йдеться про зашифрований у самобутній образності духовний досвід митця, про його внутрішню біографію, що, на відміну від біографії зовнішньої, раз у раз вибухала грандіозними у масштабах особистості трагедіями. Ці трагедії розгорталися у площині взаємин Кафки з батьком, жінками та власною творчістю.

      Плодами літературної праці, що тривала близько двадцяти років, стали три незавершених романи: «Зниклий безвісти» (інша назва – «Америка», був розпочатий 1912 p.), «Процес» (19141915), «Замок» (1922); новели, притчі, афоризми. Особливе місце у літературній спадщині Ф. Кафки посідають його щоденники та листи, що балансують на межі документальної та художньої прози.      Лише незначна частина написаного побачила світ за життя автора: два уривки з новели «Опис однієї боротьби» (1909), збірка «Споглядання» (1913), перший розділ роману «Зниклий безвісти» (1913), новели «Вирок» (1912), «Перевтілення» (1912), «У виправній колонії» (1919), збірка новел «Сільський лікар» (1919); упродовж останнього року життя Кафка готував до друку збірку «Голодомайстер». Солідні видавництва залюбки бралися за публікацію його творів. Однак сам Кафка, постійно незадоволений тим, що виходило з-під його пера, не хотів оприлюднювати сумнівні речі, а таких, на його прискіпливий погляд, була більшість. У своєму заповіті він розпорядився спалити значну частину рукописів. І тільки завдяки  М. Броду, який розумів, що йдеться про рукописи генія, а тому не лише ухилився від виконання останньої волі друга, а й доклав багато зусиль для публікації його творів, ім'я Ф. Кафки стало відомим широкому читацькому  загалу.

Складні стосунки Ф. Кафки  з батьком.

 Батько письменника Герман Кафка належав до того типу людей з народу, які, маючи міцне здоров'я, добрячий апетит до життя й честолюбне прагнення «вибитися в люди», успішно завойовували краще, ніж передбачено їхнім середовищем, місце під сонцем. Він подолав шлях від сина сільського різника до празького комерсанта середньої руки – тобто спромігся, попри злидні та щоденну боротьбу за фізичне виживання, власними руками створити капітал, який дозволив йому вести свою справу, забезпечуючи добробут дружині й дітям. Ці обставини, одначе, спричинилися до того, що з сильної та волюнтаристської натури вигартувалася особистість з ознаками домашнього тирана. Досвід власного успіху переконав Германа Кафку в тому, що обрана ним життєва позиція є непогрішимо вірною, а властиві його характерові риси – еталонними. Принаймні – для єдиного сина, в якому він волів бачити свого спадкоємця. Проте син, який не був наділений ані батьківською енергією («Я – худий, слабкий, вузькогрудий, писав Франц батькові. – Ти – сильний, великий, з широкими плечима»), ані його простодушним ставленням до життя, сприймав таке виховання як деспотичне втручання в свою особистість і в міру своїх слабких сил чинив йому опір. Цей опір, набуваючи різних форм, розтягнувся на все життя письменника (батько його пережив). Разом з тим батько був у його очах людиною не лише авторитарною, а й насправді авторитетною; відтак прагнення протистояти його впливові поєднувалося у душі сина зі щирим почуттям глибокої поваги й любові. Це засвідчує славнозвісний кафківський «Лист батькові» (1919), що увійшов в історію літератури як художньо-сповідальний документ одвічних драматичних взаємин між старшим і молодшим і поколіннями у родині: змальований у ньому портрет сімейного тирана доповнювався несподіваними вибухами щемливих синівських почуттів і почуттям глибокої провини.

 У цьому листі, який, до речі, не дійшов до батька, бо, за однією версією, був знищений матір’ю, за іншою – залишився не відправленим, Франц згадував дитячі роки, наповнені страхом перед жорстокістю, гнівом, несправедливістю батька.

      Наведемо кілька характерних цитат з цього листа: «І я – такий, який я є (абстрагуючись від засад і впливів життя), я результат Твого виховання і моєї покірливості... Ти говорив: "Не заперечувати!"і хотів у такий спосіб змусити замовчати у мені неприємні  Тобі сили опору, але Твій вплив був надто сильним, а я був надто слухняним, я замовкав, ховався від Тебе і наважувався поворушитися лише тоді, коли опинявся так далеко від Тебе, що Твоя могутність не могла мене досягнути, принаймні безпосередньо... Однак Ти знову поставав переді мною, і Тобі все знову здавалося "контра", хоча це було лише природним наслідком Твоєї сили та моєї слабкості».

«Коли я починав робити щось таке, що Тобі не подобалось, і Ти загрожував мені невдачею, благоговіння перед Твоєю думкою було таким великим, що невдача, нехай навіть згодом, була неминучою. Я втрачав впевненість у власних діях. Мене охоплювали вагання й сумніви. Чим старшим я ставав, тим більше накопичувалося матеріалу, який Ти міг мені продемонструвати як досвід моєї ницості, поволі ж виявлялося, що Ти певною мірою правий. Я знову ж таки побоююся стверджувати, що став таким тільки через Тебе; Ти лише підсилив те, що було в мені закладене, проте підсилив у великій мірі, тому що влада Твоя наді мною була дуже велика...»

    Не дивно, що батько у свідомості митця перетворився на уособлення авторитарної влади з її байдужістю до особистості, тотальною присутністю й абсурдністю дій. Взаємини з батьком стали одним з головних автобіографічних джерел наскрізних у кафківській прозі мотивів суду, провини та покарання; абсурдності та катастрофічності людського існування; таємничої всесильної влади та приреченості бунту особистості проти ворожих сил.

 Самотність навколо Кафки посилювалася, і навіть сестри не допомагали йому вийти з неї. Стосунки з сім’єю були важкі, але Кафка був хворобливо прив’язаний до рідного дому, переживаючи щемливі синівські почуття: «Я…постійно стою перед своєю сім’єю і широко розмахую ножем, намагаючись одночасно їх і поранити і захистити».

Жінки в житті Ф.Кафки.

 Кілька разів Кафка намагався взяти шлюб. З першою своєю нареченою берлінською дівчиною Феліцією Бауер він упродовж п'яти років заручався навіть двічі. Однак щоразу після виснажливих вагань все ж таки відмовлявся від планів на подружнє життя.

Однією з найвизначніших подій особистого життя Ф. Кафки була зустріч з журналісткою і перекладачкою Міленою Єсенською (вона, до речі, стала першою перекладачкою його творів чеською мовою). Ця жінка мала непересічну вдачу (друзі порівнювали Мілену з героїнею стендалівського роману «Червоне і чорне» Матильдою де ла Моль). Її  Кафка по-справжньому любив; та й вона, напевне, була єдиною жінкою, яка його добре розуміла. Саме Мілені належить широко цитована у критичній літературі характеристика письменника: «Для нього життя взагалі – щось зовсім інше, ніж для інших людей, і передусім: гроші, біржа, валютний банк, друкарська машинка для нього зовсім містичні речі... Для нього служба, зокрема й власна, щось настільки ж загадкове і чудне, як локомотив для дитини...     Зрозуміло, ми всі начебто пристосовані до життя, але лише тому, що нам одного разу вдалося знайти спасіння у брехні, у засліпленості, у запалі, в оптимізмі, у непохитності переконань – у будь-чому. А він ніколи не шукав рятівного захистку, ні в чому. Він абсолютно нездатний збрехати, як нездатний напитися. У нього ніде немає притулку і захистку. Він як голий з-поміж одягнутих...»

Утім, любовні стосунки з М. Єсенською, що їх письменник переживав з величезною емоційною інтенсивністю, також не увінчалися шлюбом: Мілена була заміжньою жінкою і, попри сильне почуття до Кафки, так і не наважилася покинути свого чоловіка.

Неофіційною дружиною письменника наприкінці його життя стала 19-річна Дора Дімант. Їхнє подружнє життя не мало важливого для Кафки офіційного статусу: батько дівчини не дав свого дозволу на цей шлюб. Не зупинившись перед конфліктом з родиною, вона оселилася разом з коханим у холодному й голодному Берліні. Втім, разом їм судилося прожити лише близько року – того самого, протягом якого тяжко хворий на сухоти Кафка повільно вмирав. Молода жінка самовіддано доглядала його.

 

 

Додаток 4

Неоднозначність Ф.Кафки

Подвійне життя Франца Кафки

 

41 рік.

 

За національністю єврей

 

Культура

Навчався і  писав німецькою мовою

Німецька культура

культуру свою почав вивчати тільки наприкінці життя

Любив , поважав батька, боготворив.

Батько

І звинувачував його у всіх життєвих негараздах

«Все, що не повۥязане з літературою, я ненавиджу»

«Література – це життя»

Література

У сімۥі захоплення літературою не  підтримувалося.

«У мене немаєзахоплення літературою, я просто з неї складений»

 Працює у конторі страховим агентом (з людьми)

Люди

Самотність – звичка

Безсоння,головний біль, туберкульоз, хворий шлунок, розхитана нервова система

При рості 1,82

 

Фізичний стан

 

Плекає свою хворобу .

«Вместо исцеления неврозов он ищет в них самих целебную силу- силу познания», - Т.Адорно.

( бо під час безсоння може писати) Важив 55 кг

 

Оточений музикою. Друг (пізніше біограф) Макс Борд (Брод), диригував оркестром, іноді писав музичні твори

Музика-дар, і той, хто не отримав його, мусить мужньо переносити цю утрату

 «Відсутність у мене музичного відчуття призводить лише до того, що я не помічаю в ній неперервності, хіба що помічаю її час від часу, але цей ефект рідко має музичну природу.»

 

 «Я тямлю в коханні точнісінько так, як і в музиці»

 

«Одружитися, створити родину, прийняти всіх   дітей, що нарджуються, зберегти їх у цьому хисткому світі та навіть повести за собою – це, на моє переконання, найбільше благо, що дано людині»

 

Одруження

«Так чому ж я все-таки не одружився? Звичайно , я зустрівся з деякими перешкодами… Однак головна перешкода… полягає в моїй очевидній духовній нездатності до одруження…»

Не вважав Бога мертвим

Бог

«Ми –лише один з його поганих настроїв. У нього був невдалий день»

Кохає жінок і почуття взаємні

Кохання

Розриває стосунки

 ( 2-чі заручений)

Роман у листах

 

«Я люблю її, настільки здатен на це, та кохання давить страх і самолінчування»

 

Феліція Бауер

 

«Єврейка 25років з кістлявим пустим обличчям»(з щоденника)

7 пунктів: переваги і недоліки шлюбу. (шлюб може завадити творчості)

Любив, але «дезертирував» з весільної стежки.

Листи

Грета Блох

(подруга Феліції)

Пізніше запевняла , що від Кафки у неї син.

Взаємні почуття

 

Юлія Вохрицек

Як тільки дізналися, що можуть не розраховувати на квартиру, що  підібрали собі, зразу ж пішли «напопятую»

Хоче відкритих стосунків, прагне одружитися з нею.

«Живий вогонь,якого я ще ніколи не бачив» Він горів у цьому вогні.

 

 

 

 

Він живе у  у Празі

Листування давало ілюзію життя

 

Мілена Єсенська

Чешка, 23роки,заміжня, психічно неурівноважена, кокаїністка, мотовка…

Журналіст і літератор, перекладач Кафки на чеську мову, людина шаленої енергії, майбутня комуністка, бієць опору, майбутня жертва Равенсбрюка…Заміжня (чоловік – банкір), і її влаштовує ситуація, що склалася.

Вона живе у Вені.

Коли Мілена направила свій вогонь на інші обۥєкти, Кафці залишилося тільки одне – пометри…

 Ще встиг зробити пропозицію

Дора Дімант-польська єврейка

Вона йому – то дитина, то – мати.

 Але не встиг одружитися.

3 червня 1924р.«Лікарю, дайте мені смерть, інакше ви вбивця»

Сучасні дослідники творчості Кафки вважають, що трагічний світ у житті Кафки був тільки у літературі, а справжнє життя письменника було зовсім іншим. Можливо світло на життя Кафки пролють нові  документи про життя письменника, що стали відомими нині.

Невже щоденник – самий інтимний документ – бреше? Ризикну  припустити, що існувало 2 Кафки, і обидва істинні.

Один – реальний

парижанин (образ з біографії, написаної Бродом)

 2 світи боролися  між собою, та світ монстрів 1оступово поглинув свого господаря ціляком

Другий – такий же реальний житель світу монстрів, породжених його свідомістю і відображених у його творчості.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 5

 

 

Додаток 6

Картина «Крик» написана Мунком у 1893 році. Всього існує біля 50 варіантів полотна, що свідчить про особливий інтерес художника до теми відчаю. Створюючи цю картину, Мунк уперше входить у світ страху і самотності. На передньому плані у відчаї кричить людина. Її тіло ніби зводять судоми, а обличчя своєю жовтизною і запалими очима, розплющеними в страху перед невідомою нам загрозою, нагадує небіжчика.

         Колорит картини найбільш точно передає психічний стан персонажа: темна синь підхоплює цей крик і відлунює його в широкій затоці, що розляглася до небес кривавими смугами. Химерний ритм хвилястих ліній надає композиції динаміки, а атмосферу картини сповнює передчуттям страшної біди.

         Крик часто розглядають як першу експресіоністську спробу митця. Витікаючи із «внутрішнього пекла» художника, картина втілює загальнолюдські страхи і Апокаліпсис – як їх апофеоз.

 

 

Додаток 7

 

НОВЕЛА «ПЕРЕВТІЛЕННЯ»

Жанр: психологічна новела

Художній напрям: екзистенціалізм, експресіонізм

Тема: Перевтілення головного героя – Грегора Замзи – на комаху ззовні, а у душі він залишився людиною, яка мислить, страждає. Зображення трагічної самотності людини у ворожому їй світі – основна тема експресіоністів

Ідея : засторога від жорстокості, бездушності, нетерпимості та байдужості.

Величина тіла — величина душі. Пригніченість, зневіра, відчай, зацькованість — це від комахи; розуміння близьких, любов до них, спогади дитинства, юності — це від людини. Залишаючи Грегорові розмір тіла людини, Кафка ніби дає шанс йому на повернення до колишнього стану, яке могло б, напевне, статися завдяки любові й терпінню ближніх, але не сталося. У жорстокому світі самотня людина-комаха приречена на загибель

 

Художні деталі:

  1. позолочена рамка на малюнку дами – фальш світу, що про нього мріє герой;
  2. висока конторка, на якій сидить шеф,  – символ влади та відстані між начальником та підлеглим;
  3. гігантська багатоніжка із кволими лапками – німий відчай зрадженого життя та ін.

Грегор Замза

Події

Риси характеру

· Комівояжер Грегор Замза з невідомих причин перетворився на комаху. Він сприйняв своє перевтілення покірно, мислить і відчуває, як людина й прагне це довести родичам.

· Покірний Грегор-комаха збунтувався, коли з його кімнати почали виносити меблі. Він намагався захистити власне право на людське існування й гідність, але зазнав поразки.

· Почувши гру сестри на скрипці, Грегор покинув своє сховище, щоб показати, що він зберіг здатність відчувати музику, прекрасне. Але родина сприймає його дії вороже

Працьовитий, сумлінний, відповідальний, турбується про родину, має гідність, покірний, чутливий до прекрасного

 

Проблематика:

  • Самотності, «доля маленької людини»
  • Відчуженості
  • Сімї, виховання
  • Батьки і діти
  • Людина і суспільство

 

Висновки. Грегор Замза — «маленька людина», безсила перед жорстокістю світу і його абсурдністю, але до кінця зберігає шляхетність, гідність та інші найкращі людські якості.

 

Метафора: Гротескний образ головного героя – це образ-метафора, це пророцтво, передбачення того, що зробить з людиною технократичне століття й негуманне суспільство.

Алегорія: стан душі людини створює форму тіла і відповідно форма тіла людини відображає стан душі людини

Символіка новели

 

Сон – тимчасовий стан, що граничить із галюцинацією (хворобливою фантазією); герой роздумує, чи це йому не сниться. Поступово сон перетворюється в постійний хворобливий стан героя. Потім він відмовляється від сну взагалі, щоб не згадувати про своє теперішнє становище, багато рухається, щоб забутися без сну. В результаті герой відмовляється і від сну, і від життя. Таким чином, сон у творі символзує зло, байдужість, нерозуміння, відчай і самотність. 

Вікно – це зв'язок із зовнішнім світом, світлом, сонцем. Але від погоди та виду за вікном героєві робиться ще сумніше. Поступово вікно робиться тьмяне, світла стає менше, Грегор майже нічого не може розгледіти за ним. Здається, що «…вікно виходить на якусь пустку, де сіре небо зливається з сірою землею». Вікно втрачає своє головне призначення – через нього не можна бачити світ і вдихати свіже повітря. Воно символізує порожнечу, сірість, похмурість життя героя, байдужість світу до людини.

Двері – це зв'язок між Грегором і сім'єю, бажання єднання і допомоги. Та замість очікуваної допомоги герой отримує жах і огиду. «Двері замкнули ще й на засув, і стало тихо». Протягом твору Грегор намагається заглянути у шпарку у дверях, прагне єднання із сім'єю. Поступово двері стають увесь час зачиненими, від'єднують Грегора від сім'ї, стають кордоном. Коли Грегор занедужав, і двері відчинили, то вони вже приносять йому тільки страждання, злість.

Символ комахи – символ мертвого, тваринного існування звичайної сірої людини. Грегор Замза перетворюється на комаху – символ незахищеності, слабкості, відокремленості від людей.

 

 

 

Додаток 8

Історія написання новели «Перевтілення»

У творчості Кафки присутні риси експресіонізму. Та про значний вплив митця на розвиток літератури свідчить те, що аж три новітні мистецькі напрями  вважають його творчість своєю основою: експресіонізм, сюрреалізм та екзистенціалізм. Тому сприймати і розуміти його твори потрібно як модерністські з усіма їх визначальними рисами. Настрої песимізму, розладу із дійсністю, які посилюються в роки Першої світової війни, незвичайні способи зображення – зближують його творчість з модернізмом. Кафка поєднує реальне і фантастичне – і це перетворює життя героїв у щось реально-абсурдне. Він використовує гротеск, метафору, інакомовлення, символи, контрасти, щоб підкреслити дисгармонію світу.

Особливе місце у творчому доробку Ф. Кафки посідає оповідання «Перевтілення» (часто жанр цього твору визначають як новелу). Він написав її в ніч з 6 на 7 грудня 1912 року, хоча працював над нею починаючи з17 листопада.  Лише через два роки після створення «Перевтілення» Кафка наважується опублікувати твір — він відсилає його в журнал «Нойє рундшау»,  але, незважаючи на позитивний відгук редактора, новела була відхилена. Вперше її надрукували у жовтні 1915 року в журналі «Вайсе блеттер». Цього ж року «Перевтілення» виходить окремою книжкою у видавництві «Курт Вольф». Коли Кафка довідався, що на обкладинці ілюстратор хоче зобразити комаху, він запротестував, говорячи, що її не можна зображати навіть здалеку.

 

 

Додаток 9

Грегор Замза

Грегор у минулому.

В дитинстві Грегор навчався в народному училищі (звичайній школі), потім у торговому, реальному, згодом – військова служба в чині лейтенанта (фото на стіні у вітальні, де Грегор весело всміхається, свідчить про те, що у ту пору він був щасливим). Після армії з особливим запалом   Грегор почав працювати у фірмі – настільки вдало, що майже одразу з маленького прикажчика зробився комівояжером і зумів навіть купити батькам квартиру, яка була його гордістю.

Чи були в його житті розваги? Практично, ні, бо все його життя крутилось навколо роботи, і робота поглинала все. Радості і розваги були пов’язані теж з роботою: покласти на стіл сьогодні більшу суму, ніж у минулу зарплату, побачити радість на обличчях рідних. Захоплення Грегора були прості й примітивні: випилювання всяких дрібничок, читання газет і іноді спілкування з двома-трьома приятелями. Особистого життя у Грегора не було.

Грегор – син і брат.

Грегор був прекрасним сином і братом, турботливим, люблячим. Коли він, уже втративши людську подобу, згадує своє минуле життя, то з гордістю усвідомлює, що зумів  домогтися для своїх батьків і сестри такого життя і такої  ( родина не просто проживає у прекрасній квартирі, а ніхто, крім Грегора, не працює, однак сім’я почувається комфортно через допомогу прислуги ). Таким чином, Грегор фактично повністю присвятив себе сім’ї, забувши про власні потреби.Герой дуже любить свою матір, навіть голос її викликає у нього хвилювання. Батька Грегор боїться, по відношенню до нього він вживає слова «обов’язок, борг»: адже саме для погашення батьківського боргу так напружено працює Грегор.

До сестри Грегор ставиться особливо трепетно, ніжно, мріючи через рік назбирати грошей і відправити її навчання до консерваторії: він пишається її грою на скрипці.

Грегор на службі.

Як службовець, комівояжер  Грегор Замза дуже сумлінний, обов’язковий, старанний,працьовитий. Саме йому довіряють серйозні доручення, через які Грегор так рідко буває вдома.Однак Грегор відчуває прискіпливе, принизливе ставлення свого шефа до себе і розуміє його несправедливість, адже інші службовці фірми можуть дозволити собі байдикувати і їм ніхто зауважень не робить, а Грегор нічого подібного собі ніколи не дозволяв, він навіть жодного разу за п’ять років не був на лікарняному. Крім того, Грегор почувається страшенно змученим постійними відрядженнями, що змушують його підніматися о четвертій годині ранку, проводити весь час у дорозі.А тому Грегор не любить своєї роботи і тримається на ній тільки заради відпрацювання батьківського боргу.

 

Основні тези до образу Грегора

  • Виріс у міщанській родині у Празі.
  •  Бажає поліпшити матеріальні статки сім’ї; працює комівояжером; утримує родину, багато їздить, пропонуючи зразки тканин клієнтам.
  •  Занадто піклується про членів сімї – альтруїст.
  •  Щиро любить матір, сестру.
  •  Обєктивно оцінює занадто суворого батька.
  •  Доросла дитина: мріє про свята, подарунки, не вміє ображатися.
  •  Одинокий: знайомство з жінками – випадковості.
  •  Захоплення: випалювання лобзиком, читання газети, знайомство з розкладом поїздів (професійна потреба).
  •  Служба – тягар. Професійне спілкування обмежене.
  •  Злиденність духовного інтелекту: ілюстровані журнали і портрет на стіні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 10

 

 

 

Додаток 11

 

 

Завдання для самоперевірки

1. Кафка за життя не видав більшу частину творчого доробку, бо:

а) не встиг це зробити через хворобу і смерть;

б) ці твори залишились неза­вершеними;

в) його твори не цікавили видавців і читачів;

г) вважав творчість своєю особистою справою;

д) був надзвичайно вимогливим до написаного.

Оберіть два варіанти відповіді.

2. Кафку вважають представником:

а) реалізму;

б) експресіонізму;

в) імпресіонізму;

г) неоромантизму.

3. Провідною темою новели "Перевтілення" є:

а) самотність людини в жорстокому світі;

б) складність родинних сто­сунків;

в) перетворення Грегора на комаху.

4. Головним художнім конфліктом "Перевтілення" є зіткнення:
а) різних поколінь, батьків і дітей;
б) суперечності між работодавцем і працівником;
в) людського і тваринного в душі людини;
г) слабкої незахишеної людини і ворожого їй світу.

5. У новелі "Перевтілення" перетворення людину на комаху- це:
а) безпідставне явище, фатальна несподіванка;

б) закономірність, спосіб самозахисту від зла;

в) прийом розкриття нікчемної сутності людини.

6. Сім'я Замз змальована як:
а) типова буржуазна сім'я;

б) модель нестабільного світу;

в) модель Австро-Угорської імперії.

7. Результатом перевтілення Грегора стало те, що:
а) він став гіршим, пробудилися його тваринні інстинкти;

б) поглибились і розвинулись кращі риси його особистості;

в) він залишився таким, як був.

8. Вплив перевтілення Грегора на його сім'ю полягав у:
а) зриванні з неї машкари благопристойності, людяності;

б) підтвердженні великої ролі родини в його житті;

в) руйнації родини, яка виживала завдяки його заробіткам.

  9. Думка про смерть Грегора-комахи як кращий вихід із ситуації вперше
виникає в:

а) самого Грегора;

б) батька;

в) матері;

г) сестри.

10. Фантастика у творах Кафки:
а) має на меті соціальний аналіз, пояснює дійсність;

б) контрастує з ре­альністю, протиставляє їй ідеал;

в) с невід'ємною частиною абсурдної алогічної дійсності.

11.У творах Кафки зло виступає як:
а) соціальне явище;

б) властивість окремих людей;

в) філософська кате­горія, антитеза добру;

г) складова світобудови, її основа.

  12. Зображення фантастичної події як чогось буденного свідчить про належність оповідання до художньої системи:

а) сюрреалізму;
б) модернізму;
в) магічного реалізму.

 

 

 

 

 

 

 

 

Рецензія

на методичну розробку

 «Трагедія самотності людини

(Ф. Кафка. Новела «Перевтілення»),

розроблену викладачем Риженко М.В.

 

Методична розробка відкритого заняття  з дисципліни «Світова література» складена у відповідності з методичними вимогами, висвітлює всі етапи проведення заняття лекції – дослідження.

Підібраний матеріал в цікавій та доступній формі розкриває індивідуальність Ф.Кафки і як мислителя, і як митця. Кожен письменник несе у своїй творчості відбиток своєї епохи, причому епохи помноженої на авторську людську особистість. Кафка майстерно показав катастрофічність епохи XX століття. Досліджував процеси, що відбувалися у людській душі, і визначив загальну «хворобу» суспільства — моральне перевтілення, деградацію особистості; поставив питання про причини самотності, відчуження, безвиході людини. На прикладі новели «Перевтілення» автор намагався застерегти людство про наслідки відчуженості, байдужості, духовної деградації.

На таких заняттях є можливість систематизувати раніше отримані знання, виявити рівень знань і умінь студентів, вміння працювати колективно. Елементи гри сприяють розширенню пізнавальних інтересів, спонукають студентів до вдосконалення, кращого запам’ятовування навчального матеріалу в процесі виконання завдань в нестандартних ситуаціях, розвивають увагу, формують культуру розумової праці, активність, наполегливість, об’єктивність в оцінюванні результатів своєї і колективної роботи.

Запропонована лекція-дослідження з використанням інформаційно – комунікативних технологій слугує розвитку дослідницьких навичок (спостерігати, визначати, узагальнювати, застосовувати) та творчої діяльності студентів, активізації їхньої особистісної позиції в освітньому процесі, самостійністю здобути нові знання і способи діяльності, поглибити і систематизувати вивчене.

Викладач широко застосувала на занятті інтерактивні форми та методи: проблемно – аналітична бесіда, міні – дослідження, робота з текстом, «думки вголос», «ґронування», «коло думок», «лінгвістичне дослідження», випереджаюче завдання, робота за опорним конспектом та ЛСК, творче завдання та рольова гра, бесіда з елементами диспуту. Слід зазначити широке використання ТЗН (демонстрація фільму, показ слайдів з текстовим та ілюстрованим змістом) та реалізацію міжпредметних зв’язків з художньою культурою (робота з картинами експресіоністів) .

 Методична розробка може бути використана викладачами як на занятті, так і в позааудиторній роботі.

 

 

Рецензент                        О.П.Ільєва

 

 

1

 

Залишити відгук до розробки

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Середня оцінка розробки
Структурованість
4.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
4.7
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Михайловна Анна
    Багатий матеріал до уроку.
    Загальна:
    4.7
    Структурованість
    4.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
doc
Додано
27 грудня 2017
Переглядів
1683
Оцінка розробки
4.7 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку