"Вступне заняття до пленеру"

№ з/п

СТРУКТУРА

1.

     Актуалізація опорних знань

     Введення до навчальної проблеми

     Видатний французький просвітитель Д. Дідро: “Нехай той, хто не вивчав і не відчував ефект світла й тіні в полях, у гущавинах лісів, на дахах сільських хатин, на дахах міських будинків удень і в ночі, - нехай той залишить пензля; особливо нехай він не думає стати пейзажистом”

     Міцний фундамент основних академічних знань і вмінь із живопису неможливий без навчання на пленері. Робота на пленері полягає в безпосередньому контакті художника з природою, у якому головним персонажем є кольорова гама конкретного ландшафту. Завдання вихованців не просто відтворити пейзаж, а навчитися створювати художній образ природи, у якому виражено емоції та настрій через освітлення, колір і просторовість

     Пленер - це обов'язковий етап навчання художника.

     Разом з тим, пленерний живопис - це вивчення природи, середовища, архітектурних споруд, тварин, фігури людей це матеріал для майбутніх робіт. Дійсно, побачений і що торкнув душу мотив здатний потім вилитися в більшу станкову композицію. Також може бути використане в наступній роботі над картиною правильно взятий неповторний стан висвітлення мотиву, деталі пейзажу й багато чого іншого, що здатен побачити художник.

    Пленер можна розглядати як самостійний вид образотворчого мистецтва. Багато художників надають перевагу у своїй творчості пленерному живопису ніж роботі в майстерні. Пленер характеризується свіжістю виконання, передачею живих, швидких вражень з натури. Зразки кращих добутків пленерного живопису прикрашають всі колекції образотворчого мистецтва. Пленер - обов'язкова частина творчості кожного художника, а його функціональне значення визначається завданнями, які вирішує автор.

2.

Оголошення теми та мети

     Мета. Сформувати поняття про пленерний вид практики, простежити тісний взаємозв’язок світу природи і людини, розширити знання про навколишній світ, формувати пізнавальну і творчу активність особистості уміння висловлювати свої думки на папері, не боятись помилок, розвивати спостережливість, увагу, закріпити навички роботи з рисунку та живопису, отримані на заняттях. Активізація розвиток художніх здібностей вихованців на основі закріплення та розширення теоретичних і практичних знань з образотворчого мистецтва та вироблення умінь свідомо застосовувати їх в самостійній творчій роботі.

Завдання.

- Формування художньо-образної просторової орієнтації та здатності зображувати натуру у великомасштабному просторі на двовимірній площині;

- Вдосконалення умінь і навичок цілісного сприймання натури в умова пленеру та передачі засобами живопису кольорових співвідношень;

- Розвиток творчої уяви, художньо-образної фантазії;

- Розширення естетичного та образотворчого досвіду;

- Активізація самостійної навчально-творчої діяльності вихованців

3.

 Виклад основного матеріалу

     Способи роботи на пленері, як правило, рисунок й живопис.

     Для передачі певного стану природи робляться короткострокові етюди. У короткостроковому етюді вирішуються завдання основних тональних і колірних відносин, визначення колориту. Деталізація не передбачається. Треба уважно ставиться до вибору формату зображення – занадто великий може виявитися непродуктивним для рішення завдань по передачі мінливого стану природи. Час виконання загальної майже закінченої роботи від 15 хвилин до 1-єї години.

     Кистьові начерки виконують приблизно таку ж мету й завдання, що й начерки графічним матеріалом. Різниця в тому, що художник замість тону вводить кольорову пляму і як інструмент використає легку й пластичну кисть. Час виконання начерку від 5 до 20 хвилин.

4.

Аналіз засвоєного матеріалу. Підсумок

Відповіді на питання вихованців

РЕСУРСИ

1.

Шевнюк О.Л. Методика навчання образотворчого мистецтва у вищих навчальних закладах. Навчальний посібник. Київ, 2017, 312 с.

2.

 Шаров В. С. Академическое обучение изобразительному искусству Москва, 2013. 648 с.

3.

Шашков Ю. П. Живопись и ее средства. Учеб. пособ. для вузов. Москва, 2006. 128 с.

4.

Визер В. В. Живописная грамота. Основы пейзажа. – СПб., 2007. 192 с.

Основні категорії, поняття, терміни, імена

Олійний живопис, пленер, пейзажне середовище, атмосферне освітлення, імпресіонізм

№ з/п

Тезисний зміст

Методи

1.

     Особливості роботи з в умовах пленеру.

     Перші етюди краще виконувати в похмуру погоду, коли в світлі “читається” багато холодних рефлексів, що надає змогу бути більш чуттєвим до кольорових відтінків атмосферного освітлення під час роботи над пейзажем на природі.

     При роботі на пленері в сонячний день на відкритому просторі художник опиняється під впливом яскравого сонячного освітлення. При цьому починає сліпити очі, в результаті чого викривляється колірне, тонове бачення натури. Тому художник та полотно повинні обов’язково знаходитись в тіні, як в яскравий сонячний день, так і в будь-якій іншій час дня або пори року. Найкращій час для роботи на пленері – ранковий час з 9 до 13 години.

     Для роботи на пленері потрібно мати: етюдник, складний стілець, сонцезахисну парасольку, ємності для води або розчинника, палітри, декілька пензлів, видошукач, окуляри сонцезахисні, полотно або папір, фарби. Також слід памятати, що від яскравого одягу потрапляє рефлекс на полотно.

Проблемний

метод,

інструктаж,

евристична

бесіда,

діалог,

дискусія.

2.

     Послідовність виконання пейзажу олійними фарбами.

     Починають роботу з темних тонів, закінчувати пастозно освітлені місця. Живопис можна починати рідкими фарбами, увиразнюючи великі тональні співвідношеня.

Наочні

методи: ілюстрація, демонстрація

3.

     Особливості написання пейзажу в умовах пленеру

     Пейзаж як середовище, як простір, в якому «живуть» і «діють» герої фрескових композицій, картин, рисунків, існує ще з часів античності. Втім, як самостійний жанр образотворчого мистецтва він формується наприкінці XV ст. і з`являється в малюнках Л. да Вінчі (1452-1519) та акварелях А.Дюрера (1471- 1528). Новий імпульс розвитку пейзажного жанру в станковому живописі XVІ ст. пов‘язаний з іменами П. Брейгеля (старшого) у Нідерландах (приб. 1525- 1569) і А. Альтдорфера (1480-1538) у Німеччині[

     Пейзажний живопис сягає розквіту в європейському мистецтві XVІІ - XVІІІ ст. П. П. Рубенс у Фландрії, Я. ван Гойєн, Я. ван Рейсдаль у Голландії, Н. Пуссен, К. Лоррен у Франції, Ф. Гварді, Каналетто (А. Каналь) в Італії та чимало інших видатних майстрів започаткували формування в європейському мистецтві основних різновидів і спрямувань пейзажного жанру: ліричного, героїчного, романтичного, документального.

      Завоювання пленеру художниками ХІХ століття завершилося новаторськими досягненнями імпресіоністів, які стали основою блискучого розвитку пейзажного жанру у ХХ столітті. Саме у пейзажі французькі імпресіоністи (К. Моне, Е. Мане, О. Ренуар, К. Піссаро, А. Сіслей та інші) найповніше втілили безпосередність сприйняття життя природи. Їхні картини сповнені свіжого чистого повітря й сонячного світла.

    Обов’язковим на пленері є аналітичне вивчення природи та навколишнього середовища з оптико-фізичного боку, формування необхідного розуміння про значення повітряної перспективи та прийомів її кольорового втілення. Велике значення має відображення настрою в пейзажі, який̆ залежить від пори року, доби, погодних умов. Важливо також опанувати роботу “по світлу”, “проти світла” з послідовним використанням етюдів у безпосередній роботі над композицією. Для вдосконалення професійних умінь і навичок цілісного сприйняття натури в умовах пленеру необхідно застосовувати в етюдах метод роботи співвідношеннями (пропорційними співвідношенням по світлотіні, кольоровому тону та насиченості, вироблення уміння аконстантно сприймати колір, витримувати тональний та кольоровий масштаби). Під час проведення пленерних занять доцільно орієнтувати студентів на реалістичне зображення характерних рис оточуючої̈ дійсності, образів людей та явищ природи.

Основним видом діяльності студентів є робота над живописним етюдом пейзажу.

     Перед початком роботи над пейзажем слід запастись враженнями від місцевості та певною кількість замальовок в кольорі.

     Стадії виконання навчального завдання:

•  - осмислення навчального завдання; 

•  - вибір мотиву пейзажу, точки зору та лінії горизонту; 

•  - обрання оптимального формату та розміру зображення;
•  - відтворення художніми засобами перспективно-просторових співвідношень; 

•  - відображення колірного і тонального вирішення етюду;
•  - використання виражальних можливостей різних образотворчих матеріалів; 

•  - робота над цілісністю етюду пейзажу; 

•  - відтворення виразності та образності у рішенні всього етюду. 


Евристична

бесіда,

діалог,

дискусія

4.

Аналіз літератури та теорії з олійного живопису.

Аналіз, узагальнення

5.

Аналіз робот видатних художників-пейзажистів.

Наприклад: К. Моне. Руанський собор, портал і вежа Сен-Ромен: в різних погодних умовах в різний час доби

Метод рецептивної естетики.

Прийоми ананалізу і порівняння

7.

Перегляд та аналіз наочності.

Метод

деформо-

ваних

текстів, технологічні карти,

дискусія