«Ми маленькі економісти»
(економіка в старшій групі)
Вихователь
КЗ ДНЗ №9 «Сонечко»
смт Сергіївка
Добрянська Олена Степанівна
Хочете будувати плани на рік вперед – висаджуйте рис.
На десять років вперед – висаджуйте дерева.
На сто років вперед – виховуйте дітей.
(Конфуцій)
Вступ.
Час в який ми живемо, вимагає від нас знань з різних областей суспільства. Ще донедавна ніхто б і не задумувався про можливість навчити малят азам економіки і підприємництва. А будь-які знання, з якими дитина знайомиться чим раніше, та опановує, починаючи з дошкільного віку, через гру та закріплює на заняттях, дають паростки, які перетворяться у «щедрі плоди», та допомагають стати всебічно розвиненою людиною.
Економічні знання потрібні всім, і діти дошкільного віку не виняток. З проблемами економіки їх зіштовхує сучасне життя. Уже в дошкільному дитинстві зі звичної ролі безтурботного споживача дитина спочатку стає свідомим споживачем, а пізніше – творцем предметів споживання. Але як познайомити малюка з основами такої складної науки на доступному йому рівні?
У дошкільному дитинстві можна дати елементарні відомості з області економіки: навчити їх правильному відношенню до грошей, способам їх зароблянням і розумному використанню; за допомогою ігор, економічних задач, кросвордів – ввести дітей в складний світ речей, предметів, людських взаємин.
Необхідно дати знання про взаємозв’язок між економічними та етичними категоріями: ощадливість, чесність, щедрість, гідність. Розумно витрачати гроші, не купувати непотрібних речей, не заздрити придбанням однолітків.
Формування економічної свідомості – дає знання про нові професії (менеджер, бізнесмен, фермер, банкір, рекламний агент і т.д.) і вміння розповісти про них. Збагачується словниковий запас дітей, формуються такі якості, як почуття власної гідності, вміння чесно змагатися і не боятися програшу, прагнення доводити справу до кінця, виникає здоровий інтерес до грошей, усвідомлюються правила їх чесного заробляння.
Економічне виховання – це організована педагогічна діяльність, спеціально продумана система роботи, спрямована на формування економічної свідомості. У процесі її здійснення діти опановують поняття про організовану й ефективну економіку, розвиток продуктивних сил і виробничих відносин.
Старший дошкільний вік є сенситивним періодом розвитку пам’яті, уваги, мови, формування творчих уявлень, а також економічної соціалізації. Аналіз дитячих ігор, питань, розмов свідчить про інтерес дітей до проблем, пов’язаних з економікою. Причинами цього вважається проникнення економіки, насамперед, у життя сім’ї, де дитина і стикається з економічними проблемами, які частіше за все обговорюють члени родини. Цілком зрозуміло: чим раніше ми розпочнемо економічну освіту дітей, тим більш усвідомленими, раціональними та розумними будуть їхні дії та вчинки, бо саме в цьому віці діти опановують первісний досвід елементарних економічних відносин. Чим старші діти тим активніші вони у вирішені багатьох економічних питань: розподілі сімейного бюджету, складанні меню, обладнанні квартири тощо.
Завдання економічного виховання:
Починаючи працювати я спочатку спостерігала, грала, прислухалась до самих дітей, включала елементи економічних завдань, спочатку лише на заняттях з математики, як бесіди, роздуми, під час занять з мовленнєвого розвитку або у рольових, сюжетних іграх. Я помітила, що малята швидко сприймають інформацію з економіки, а через деякий час починають користуватися у життєвих ситуаціях. Вивчення досвіду багатьох педагогів дозволило мені розробити програму, яка увібрала в себе не велику кількість власних ідей, яку я вирішила втілити в роботі з дітьми старшої групи.
Перспективне планування на навчальний рік.
Вересень
1 заняття «Мій дідусь фермер.»
Мета: дати дітям знання про те, хто такий фермер, які сільськогосподарські професії поєднує (хлібороб, тракторист, комбайнер, тваринник ). Розширити знання про сільськогосподарські машини, їх призначення та використання. Пояснити послідовність роботи фермера згідно сезону та її доцільність. Закріпити поняття «затрати» та «прибуток». Вчити цінувати працю, поважати людей, які працюють на землі. Виховувати інтерес до праці фермера.
Словник: фермер, зерно, затрати, прибуток, сівба, жнива.
2 заняття «Білий хліб росте з чорної землі.»
Мета: ознайомити дітей із тим, що хліб – це цінний продукт харчування, це святиня народу; розширити та закріпити послідовність, планомірність вирощування зерна. Скласти господарський ланцюжок, беручи до уваги пору року, кліматичні умови. Виховувати почуття поваги до праці хліборобів.
Словник: хлібороби, урожай, елеватор, перевізники, млин, пекарня, хліб завод, смачно, поживно, економно.
Жовтень
3 заняття «Екскурсія до булочної.»
Мета: розширити знання дітей про хлібобулочні вироби (хліб, калачі, паляниці, булочки, тістечка, печиво, коровай), про спосіб їх випікання. Дати поняття про те, що кожен вироб має свою ціну, яка залежить від якості складу, часу, які тратяться для виготовлення продукту. Закріпити правила поводження з хлібом, а також виховувати любов та повагу до хліба, як до святині народу.
Словник:хлібобулочні вироби, булочка, ваги, вартість, ціна, коловий апарат, асортимент.
4 заняття «Вода – безцінний дар природи.»
Мета: вчити дітей виділяти першочергову потребу людини – потребу у воді. Закріпити знання способів раціонального використання води, як природного ресурсу. Познайомити з водоміром, пояснити його призначення, як за його допомогою ми можемо економити воду. Виховувати звичку бережного відношення до природних ресурсів.
Словник: водомір, економія, платіж.
Листопад
5 заняття «Економимо електрику.»
Мета: навчати дітей поводитись в предметному середовищі організовано та конструктивно, раціонально та безпечно користуватись предметами вжитку; ознайомити дітей з предметами побутової техніки; формувати уявлення про їх використання та безпечне поводження з ними, познайомити дітей з електролічильником. Учити економити електроенергію. Виховувати у дітей бережливість, ощадність.
Словник:електроенергія, лічильник, електроприлади, платіжка, економія, ощадність.
6 заняття «Дітям про житлово-комунальні послуги. »
Мета: дати дітям уявлення про житлово-комунальні послуги; їх різноманітність та значення в житті родини. Розширити знання про працю людей у сфері комунальних послуг. Виховувати повагу до людей цієї сфери. Формувати звичку бережливого ставлення до води, електрики.
Словник:житлово-комунальні послуги, спецтранспорт, слюсар, електрик, сантехнік, двірник,комунальні платежі.
Грудень
7 заняття «Для чого нам потрібні послуги.»
Мета: дати уявлення про різні види послуг, їхнє значення в житті кожної людини. Ознайомити дітей із закладами, що надають послуги та правила поведінки в них. Розширити знання дітей про послуги, які надає дитячий садок, як окремий комунальний заклад. Виховувати повагу до праці дорослих.
Словник:послуги, обслуговування, ціна, оплата.
8 заняття «Для чого нам потрібні товари.»
Мета: розширити значення слова «товар», показати його сутність і необхідність для життя людей. Розширити уявлення про різні групи товарів (продовольчі, непродовольчі). Учити дітей визначати різноманітність і користь продуктів і страв, їхню споживчу якість з метою формування економності й ощадливості, розповісти про використання залишків продуктів для приготування різних страв (кисле молоко, черствий хліб, варена картопля). Підвести до висновку, що дасть можливість зекономити гроші сім’ї.
Словник:продовольчі товари, промислові товари, супермаркет, базар, економія, бюджет.
Січень
9 заняття «На чому я подорожую.»
Мета: закріплювати уявлення дітей про різні види транспорту, їх призначення. Формувати вміння виявляти власне ставлення до предметного довкілля; спонукати дітей визначати перевагу кожного виду транспорту, знаходити економніший. Пояснити чому ціна квитків різна. Познайомити з поняттям «туристичне бюро». Закріпити поняття: клієнт, сімейний бюджет, подорож, транспорт. Виховувати культуру поведінки у громадських місцях, бережливе ставлення до майна.
Словник: транспорт, білети, каса, туристичне бюро, клієнт, ціна.
10 заняття «Навіщо людині працювати.»
Мета: розширити та уточнити знання дітей про працю дорослих; підвести до розуміння ролі праці й одночасно до економії зароблених коштів. Розширювати та закріплювати уявлення про те, за що люди отримують зарплатню, як можна економити гроші та розумно їх витрачати. Виховувати майбутнього господаря.
Словник:робота, заробітна платня, зароблені кошти, економія, бюджет сімей, витрати.
Лютий
11 заняття «Добробут нашої родини.»
Мета: продовжувати формувати уявлення про сім’ю, родину, обов’язки та стосунки її членів. Підвести до свідомого розуміння то, що добробут сім’ї залежить від раціонального розподілу та використання грошових і матеріальних ресурсів (кожен дорослий член сім’ї працює і отримує заробітну платню, від якої залежить добробут та матеріальний статок сім’ї). Виховувати повагу до батьків, членів родини.
Словник:добробут, заробітна платня, матеріальний статок, економія, бюджет.
12 заняття «Бережемо одяг.»
Мета: закріпити і розширити уявлення дітей про потреби людини в одязі, правила користування ним. Формувати елементарні навички догляду за речами, їх ремонтом. Дати зрозуміти, що в цілях економії із старого одягу можна створити багато різних корисних речей (з старих джинсів – шорти, з пальто – куртку, з сукні – спідницю і т.д.), що це суттєво впливає на економію сімейного бюджету. Виховувати бережливе ставлення до власних речей, працелюбність, охайність. Залучати дітей до лагодження та творчого перевтілення з метою подальшого використання старих речей.
Словник:ремонт, швейна майстерня, економія, сімейний бюджет.
Березень
13 заняття «Підприємці нашого селища.»
Мета: познайомити дітей з підприємцями нашого селища; ввести поняття «малий бізнес»; розповісти про його особливість. Підвести до розуміння того, що, підприємцями називають людей, які працюють самостійно, але сплачують податки державі. Виховувати діловитість, культуру економічної поведінки.
Словник:малий бізнес, підприємці, податки, діловитість, економічна культура.
14 заняття «Валюта, гроші.»
Мета: ознайомити дітей із функцією грошей, історією їх виникнення. Познайомити з гривнею, як національною грошовою одиницею. Активізувати попередні знання з народознавства та історії України. Пояснити хто і чому зображений на різних «банкнотах». Дати поняття «валюта» - гроші інших держав, їх назви та різноманітність. Виховувати повагу до народних традицій, історичного минулого нашої держави.
Словник:гривня, валюта, копійки, розрахунок.
Квітень
15 заняття «Екскурсія до відділення банку. Знайомство з банкоматом.»
Мета: познайомити дітей з відділенням банку, як фінансовою установою, його функціями та професіями людей, що в ньому працюють (бухгалтер, касир, економіст, охоронець, директор). Дати поняття про те, що в банку зберігаються гроші, здійснюються грошові розрахунки між організаціями. Познайомити дітей з банкоматом – машиною, яка замінює роботу людей. Виховувати спостережливість, увагу, інтерес до роботи банківських службовців.
Словник:банк, банківські службовці, банкомат, фінансова установа, грошові розрахунки, заробітна платня, пенсії, платежі, кредити.
16 заняття «Що таке реклама. Чи потрібна вона?»
Мета: ознайомити дітей з рекламою, її видами: реклама в газеті, на телебаченні, радіо та біг-бордах. Пояснити особливості й переваги кожної. Дати зрозуміти, що рекламою займаються рекламні агентства. Якість реклами впливає на стійкий та регулярний збут товару. Розвивати творчість, фантазію, вміння самостійно створювати рекламу. Виховувати уважність, вміння орієнтуватись в різних видах реклами.
Словник:реклама, газети, радіо, телебачення, біг-борди, рекламне агентство.
Травень
17 заняття «Готуємось до школи.»
Мета: формувати позитивне ставлення до школи, уточнюючи, що знання – це основне багатство громадянина. Продовжувати вчити дітей дотримуватись правил необхідних майбутнім першокласникам. Закріпити поняття «потреби», «ощадливість», «економія», «сімейний бюджет». Розвивати пам'ять, мислення, уяву, мову. Виховувати інтерес до справ сім’ї, формувати вміння співвідносити свої бажання з можливостями сімейного бюджету.
Словник:потреби, витрати, бережливість, економія, необхідні речі.
18 заняття «Подорож країною Економіки.»
Мета: уточнити знання дітей про економіку, як про науку за якою потрібно вести господарство. Закріпити знання дітей про загальновживані економічні терміни: бартер, конкуренція, економія, прибуток. Підвести дітей до свідомого розуміння цих слів. Поглибити знання про сімейний бюджет (прибутки та витрати). Виховувати бережливість, економність.
Словник:бартер, конкуренція, економія, прибуток.
Висновки:
Інтеграція і глобалізація соціальних, економічних і культуротворчих процесів у суспільстві породжують у сучасної людини нові потреби, ставлять нові завдання. Зокрема, це пристосування до життя у ринкових відносинах. При цьому розуміння елементарних економічних понять і володіння «ринковими» навичками поведінки – вимога, яку ставить час не тільки перед дорослими громадянами, а й перед дітьми. Тому сьогодні вкрай актуально і важливо формувати економічну компетентність дітей з дошкільного віку.
Починаючи працювати над темою економічного виховання дітей, я не думала, що це так захопить мене та зацікавить дітей.
Дітям в нашій реалії, особливо в нашім селищі, де батьки працюють «сезонно», добре зрозумілі поняття: економія, сімейний бюджет, платежі, центр зайнятості.
Багато дітей мають бабусь та дідусів які живуть в селі, тому поняття «фермер» також не було для них новим.
Формування економічної компетентності, на мою думку, має здійснюватися систематично та послідовно, тільки тоді будуть позитивні результати роботи. Тому складаючи план роботи, я враховувала вікові особливості дітей, рівень знань, доступність інформації. Важливу роль відіграє співпраця з батьками, адже саме в сім’ї дитина має безпосередній стосунок до бюджету родини , її добробуту.
З кожним заняттям зростала зацікавленість дітей, здатність сприймати і використовувати економічну інформацію, оперувати термінами під час ігор, в повсякденному житті. Саме для цього в групі було створено предметно-ігрове економічне середовище, а саме- матеріал до ігор драматизації, дидактичних ігор, обладнання до сюжетно- рольових ігор, літературно-інформаційний матеріал, ілюстрації, іграшки, предмети замінники.
Особливо сподобались дітям екскурсії до відділення банку, салону краси, швейної майстерні, булочної, де діти мали змогу спостерігати за послугами, які надають ці заклади та самостійно вести розрахунки.
Результатом своєї роботи я вважаю вміння дітей орієнтуватися в економічних термінах, розуміти їх значення. А саме головне діти разом з батьками навчилися бути заощадливими, економними, бережливими. Розвинули інтерес до праці дорослих, вміння міркувати, аналізувати, зіставляти, приймати зважені рішення.
Діти це маленькі зернятка, яке наповнює вихователь різними знаннями і нам вихователям, треба лише допомогти йому прорости.
Дякуємо за те, що ми працюємо у прекрасному палаці – «Дошкільного дитинства».
Література: