Заняття з елементами тренінгу для батьків «Ми – сім’я!»

Заняття з елементами тренінгу для батьків

«Ми – сім’я!»

Мета тренінгу: дати батькам можливість поділитися своїм досвідом сімейного виховання і підвести їх до аналізу особистого сімейного досвіду; підвищувати психолого – педагогічну компетентність батьків у питаннях дитячо – батьківських стосунків; сприяти усвідомленню учасниками або учасницями важливості ролі батьківства в житті людини.

Учасники: батьки.

Кількість учасників : 10 – 15 осіб.

Тривалість: 1,5 години.

Вправа на знайомство „Вітаю Вас”

Всі батьки стоять,  пропоную змінити своє місце перебування тим батькам які вважають, що це стосується їх:
- змініть місце ті, у кого чорне волосся;
- змініть місце ті, хто має гарну посмішку; 
- змініть місце ті, хто має доньку;
- змініть місце ті, хто має сина;
- змініть місце ті, хто вважає себе гарною матір’ю
- змініть місце ті, хто прийшов сьогодні на нашу зустріч з гарним настроєм, і хоче отримати безліч позитивних вражень і корисних порад. 
Привітайте один одного оплесками.

Вправа «Чи знаєте ви…»

Учасники висловлюють свою думку щодо питання що таке сім’я для них. Бажано, щоб всі учасники висловили свою думку. Першим починає тренер, він говорить: «А чи знаєте ви, що сім’я  – є джерелом натхнення».

Правила групи “Сімейний кодекс”

У кожній сім’ї є свої неписані правила. Пропонується створити подібний перелік правил і тренінгової групи. Тренеру бажано зазначити наступні правила:

1. Приходити вчасно і займатися до закінчення заняття.
2. Добровільність.
3. Говорити від себе, висловлювати думку коротко і аргументовано.
4. Бути позитивно налаштованим.
5. Не критикувати, поважати думку іншого.
6. Бути щирим.
7. Не перебивати, говорити по черзі.
8. Висловлюватися всім учасникам.
9. Конфіденційність (зберігати таємницю групи).

Вправа «Малюємо герб сім'ї»

Учасники мають створити герб своєї сім'ї. Герб треба гарно оформити.

Гра «Павутинка»

Хто хоче побути у ролі дитини? (бажано, тато) Ось наша дитина. Однією з форм батьківської уваги, турботи та любові є обмеження та заборони. Сьогодні кожну заборону ми переведемо у фізичну і покажемо на нашій дитині. Ми у прямому сенсі пов'язуватимемо його зобов'язаннями та заборонами. Я приготувала червоні стрічки. Давайте назвемо, що зазвичай забороняють дитині (батьки називають заборони, а тренер  обв'язує «дитину» стрічками)

Вправа «Глечик емоцій» (Ю. Гіппенрейтер)

Обладнання: глечик, вода, сода, миючий засіб, паличка для розмішування, чорна краска, уксус.

Ми часто задаємо собі питання: «Звідки у дітей з’являється негативна поведінка; Чому діти жорстокі?», «Чому б’ються чи сваряться?». Ніби ж вчимо тільки найкращого. Тому давайте визначимо ж, як негативна поведінка пов’язана з емоціями, почуттями.

Давайте уявимо, що це глечик емоцій і він пустий.

Помістимо на дно емоційного глечика саму найбільшу «коштовність» нашого життя, наше сонечко – дитину, яка щойно народилася.

Вона чиста і прозора, як ця вода (*Наливаємо чисту воду). Дитина відчуває любов, турботу, показує, що вона може і що вона Є! З перших днів життя дитина дізнається про себе лише зі слів і відношення до неї близьких людей. Вона чекає підтвердження того, що вона хороша, що її люблять, що вона може.

У дитини, як і в усіх людей є потреби, які пов’язані із її життям серед людей. Дитині потрібно щоб не дивлячись ні на що, її любили (*1 л. соди), розуміли (*2 л. соди), поважали (*3 л. соди), щоб вона була комусь потрібна, щоб її підтримували (*4 л. соди), і допомагали. (починаючи зі слів «її любили…» кидаємо 4-5 ложечок соди)

Але часто ми говоримо: «Не плач, краще дай здачі», «Терпи», «Зумій за себе постояти», «Значить сам дозволив, сам винен, тепер не плач», «Та ти ж хлопчик».(вливаємо миючий засіб, наприклад «Gala»)

І тим самим ми вчимо приховувати почуття. Виникає образа, біль, страх. (*Вливаємо чорний пігмент, не гуаш) Діти починають страждати, вони закриваються, замовчують, тому, що бояться  бути приниженими перед вихователем, батьками, однолітками, показатися слабкими, гіршими за інших, «ябідами»  (*Розколочуємо все паличкою).

Виникають руйнівні відчуття, вони руйнують і саму дитину і її взаємовідносини з іншими. Такі почуття – постійні причини конфліктів, сварок. І нарешті дитина не витримує – вибухає неприємними емоціями – гнівом, злістю, агресією, жорстокістю. (*Вливаємо уксус)

Задумайтеся!..

*Кількість інгредієнтів залежить від посуду, в який це  все додається.

До уваги тренера! Адже саме дорослі створюють для малюка унікальне середовище любові, довіри, розуміння. Батьківська любов творить чудеса!

Вправа на взаєморозуміння: "М'яч компліментів"

Як часто ви кажете компліменти в сім'ї? Хтось забуває навіть, що це таке. Настав час згадувати, адже це покращує взаєморозуміння. Просто сідаєте на килимок всі сім'єю на достатній для прокочування м'ячика відстані, говоріть комплімент одному зі своїх рідних і пускаєте в його бік м'яч. Той самий передає м'яч з наступним компліментом далі. Все просто. Але як приємно, коли про тебе говорять добрі речі рідні люди!

Вправа «Продовжи пропозицію»

 Мета: зосередження уваги батьків на особистості дитини. Пропонується продовжити речення. 

Найбільше я ціную в дитині…

Моя дитина…

Я дуже хочу…

Я люблю свою дитину…

Релаксаційна вправа «Я - весняне сонце»

Для того, щоб відчувати себе вільніше, я Вам пропоную опертися на спинку стільця і трішки відпочити.

А тепер глибоко вдихніть і видихніть. Повільно заплющуйте очі. Подумайте про те, що прийшла весна, й уявіть себе весняним сонечком , від якого йде безліч промінчиків любові, доброти, ласки, тепла, вміння розуміти один одного…

Ваші промінчики падають на землю, і ви бачите як там проростають чудові квіти. Падають на дерево-і розпускаються бруньки, дерева зацвітають. Від ніжного дотику промінчиків співають птахи. І хоча наша планета дуже велика, ви спроможні зігріти її всю! Бо ви не самі! З Вами Ваші діти – сонячні зайчики. Від їхніх ніжних поцілунків радіє все навколо: люди, тварини, рослини… А які щасливі ви! Адже вони – найцінніше, що у вас є, а їхній сміх- найкраща музика для вас!

Тож несіть своє «Я-сонце» у ваші домівки, сім’ї. Даруйте ці промінчики вашим близьким і вашим дітям-сонячним зайчикам!

Подумки цілуйте своїх дітей і повертайтеся у клас, розплющуйте очі.

Притча «Схованка скарбів»

Розказують мудрі люди, що колись, за прадавніх часів, люди й боги, мов сусіди, жили поруч (то вже потім боги обрали собі Олімп). Як трапляється подеколи й тепер між недружніми сусідами, посварилися вони не на жарт – ну і одне одному капості різні влаштовувати, на щораз – гірші! А поступитися ніхто не хоче!...

Дійшла ворожнеча, подейкують, вже до того, що вирішили боги покарати смертних якнайгірше, аби не були такими зухвалими. Порадились – та й надумали викрасти в людей найдорожче, найцінніше, найважливіше, що в тих було, та так заховати, щоб усе життя поклали на пошуки(тоді ніколи буде богів дратувати!)

Та й гайда: у того любов поцуплять, у того – розум, а в того – мрію, в інших – щастя… І так по всьому світу!.. Назносили людських скарбів цілу купу. Стали знову радитись: «Що ж із цим робити?.. Куди це все сховати?» Складно було їм обрати надійну схованку для зібраних скарбів. Раптом хтось мовив:

•    А що, як ми сховаємо у них під самісіньким носом?! Ніколи не знайдуть. – І запропонували обрати схованкою…. Людське серце.
•    Так, так!.. – загомоніли схвально всі навколо нього. – Люди ніколи не здогадаються там шукати… Вони лиш зрідка й здебільшого недбало туди зазирають. О, серце - то дійсно найпотаємніше місце для них!

Відтоді так і повелося серед людей: усе життя ладні віддати заради здобуття втраченого колись скарбу.

-А все набагато простіше: він є у кожного з нас, свій, рідний, треба лише зуміти відшукати у своєму серці, а знайшовши поділитися з тим, хто поруч.

І цей скарб справжній – він обов’язково примножиться.

Пам’ятайте, що дитина – це дзеркало життя своїх батьків. Як у краплі води відбивається сонце, так і в дітях відображається духовне багатство мами і тата. Робіть усе, щоб дитинство і майбутнє ваших дітей було прекрасним. Любові та взаєморозуміння вашим сім'ям.

 Рефлексія :

•    Які вправи вам сподобалися та запам’яталися?
•    Що найбільше сподобалося або не сподобалося на заняття?