Заняття з факультативу "Етногеографія" для учнів 5-6 класів
Тема: "Ознайомлення з духовною культурою українців. Народні казки"
(звучить лірична музика)
(голос вчителя за кадром, на екрані слайди)
Може б, хто послухав казки?
Ось послухайте, панове!
Тільки вибачте ласкаво,
Що не все в ній буде нове.
Та чого там, люди добрі,
За новинками впадати?
Може, часом не завадить
І давніше пригадати.
Хто нам може розповісти
Щось таке цілком новеє,
Щоб ніхто з нас не відмовив:
«Ет, вже ми чували сеє!»
Тож, коли хто з вас цікавий,
Сядь і слухай давню казку,
А мені, коли не лаврів,
То хоч бубликів дай в’язку...
(Л.Українка)
(виходять учитель та діти-ведучі)
Ведучій 1: А от, що таке казка?
Ведучій 2: І чому кажуть, що казки - народні?
Ведучій 1: А, ну, це дуже просто. Народні казки відомі з давніх-давен. У казках ідеться про незвичайні, вигадані пригоди. Їх складали і передавали «з вуст в уста» наші предки.
Учитель: Так, все правильно. У народних казок немає автора. Це спільне надбання народу. Казки належать до найдавніших витворів людського духу і сягають у глибину таких далеких від нас часів, якої не досягає жодна людська історія”.
Ведучій 2:
Існує книг багато на землі,
Вони цікаві, мудрі та навчальні.
Та кожен з нас — дорослий чи малий,
Казки читає — дуже вони гарні.
Ведучій 1: Наталіє Вікторівно, а ви любите читати казки?
Учитель: Хто з нас не любить казки? І діти, і дорослі залюбки слухають різноманітні чудернацькі сюжети про фантастичних істот, тварин, людей, які повчають бути добрими, дружелюбними, щирими та чемними!
Ведучій 2: Народна приказка говорить "Казки маленькі, а розуму в них багато"
Учитель: «Забута казка – це золоте намисто, що впало на морське дно» -- кажуть старі люди. І щоб не втратити наступні покоління такого намиста, ми повинні зберігати у своїй памяті перлини народної мудрості
Ведучій 1: Розшукувати народних мудреців, які зберігають в пам’яті безліч загадок, казок, народних оповідок, пісень та прислів’їв.
Ведучій 1: Тож, давайте сьогодні ми з вами проведемо цікаву казкову подорож.
Учитель: Найдавніші — казки про тварин. У казках вони розмовляють і діють, як люди. То. запрошую всіх в гості до української народної казки "Колосок"
(Інсценізація української народної казки "КОЛОСОК " - учні 5-х класів)
(Звучить музика, виходять дві сороки, розмовляють та сідають на паркан)
Сорока 1: Привіт, Білобока!
Сорока 2: І я рада нашій зустрічі!
Сорока 1: Випадково почула, що в цій залі розмовляти про...
Сорока 2: Знаю, чула! Про казку!
Сорока 1;
Казка — це світ чарівний та незнаний,
Казка — це диво, сповнене краси
Поринуть в казку — це так цікаво,
Це справді свято, радість для душі.
Сорока 2:
У казці звірі свою мову мають.
Дерева розмовляють, мов живі.
Добро і правда там перемагають,
Тому і люблять казку діти всі.
Сорока 1: Діти, запрошуємо вас до казки
Сорока 2: Слухайте уважно кар,кар,кар....
(звучить музика)
Сорока 1: Жили собі двоє мишенят —
Сорока 2: Круть
Сорока1: Верть
Разом: і півник Голосисте Горлечко.
(вибігають мишенята)
Сорока 2: Мишенята, було, тільки й знають, що танцюють та співають. А півник удосвіта встане, всіх піснею збудить та й до роботи береться. Ото якось підмітав у дворі та й знайшов пшеничний колосок.
Півник: — Круть, Верть, а гляньте-но, що я знайшов!
Сорока 2: Поприбігали мишенята та й кажуть:
Круть: — Коли б це його обмолотити…
Півник: — А хто молотитиме?
Верть: — Не я!
Круть: — Не я!
Півник: — Я обмолочу,
Сорока 1: — каже до них півник. І взявся до роботи. А мишенята й далі граються.
(Танок мишенят)
Сорока 2: От вже й обмолотив півник колосок та й знов гукає:
Півник: — Гей, Круть, гей, Верть, а йдіть гляньте, скільки зерна я намолотив!
Круть: — Треба зерно до млина однести та борошна намолоти.
Півник: — А хто понесе?
Верть: — Не я!
Круть: — Не я!
Півник:— Ну, то я однесу,
Сорока 1: Узяв Півник на плечі мішок та й пішов.
Сорока 2: А мишенята собі одно скачуть — у довгої лози граються.
(Гра мишенят, стрибатьють на скалці)
Півник: — Гей, Круть, гей Верть! Я борошно приніс.
І поприбігали мишенята, пораділи:
Круть: — Ой півничку! Вже тепер тісто треба замісити та пиріжечків спекти.
Півник: — Хто ж міситиме?
Круть: — Не я! — Не я! — пищить Верть.
Подумав, подумав півник та й каже: — Доведеться мені, мабуть.
Сорока 1: От замісив півник тісто, приніс дрова та й розпалив у печі. А як у печі нагоріло, посадив пиріжки.
Сорока 2: Мишенята й собі діло мають: пісень співають, танцюють.
Аж ось і спеклися пиріжки, повиймав їх півник, виклав на столі.
А мишенята вже й тут. І гукати їх не треба.
Круть: — Ох, і голодний я!
Верть: — А я який голодний!
Півник: — Стривайте-но, стривайте! Ви мені перше скажіть, хто найшов колосок.
Круть: — Ти,
Півник: - А хто його обмолотив?
Верть: — Ти, (вже тихіше).
Півник: — А тісто хто місив? Піч витопив? Пиріжків напік?
Круть та верть (разом) - Ти,
Півник: А що ж ви робили?
Сорока 1: Какр,кар,кар... Що мали казати мишенята?
Сорока 2: Нічого. Стали вони тут вилазити з-за столу, а півник їх і не тримає. Хто ж отаких лінюхів пиріжками пригощатиме?
(звучить музика, всі герої виходять на сцену та кажуть разом)
Казка вигадка, та в ній щось повчальне зрозумій!!!
(виходять ведучі та вчитель)
Учитель: Казки є одним з найпоширеніших видів оповідальної народної творчості. На земній кулі нема жодного народу, який би не створив свого казкового епосу.
Ведучій 1: Наталія Вікторівна, а я знаю, що термін “казка” походить від слова казати (казки розказуються).
Учитель: за часом виникнення казки належать до найдавніших форм народної творчості. Вони дуже популярні серед усіх народів світу й відзначаються захоплюючим сюжетом
Ведучій 2:
Зустріч з казкою – це свято.
Не було б її у нас,
Ми б не знали б так багато
Про новий і давній час.
Ведучій 1: Продовжуємо подорожувати світом народних казок.
Учитель: Наступна казка - чарівна...
Ведучій 2: Їх іноді називають героїчні чи фантастичні;
Учитель: Головний зміст фантастичних казок – богатирський подвиг у здійсненні якого героєві допомагають мудрі сили природи, котрі дають йому пораду, сприяють різними способами.
Ведучій1: Я знаю таку казку! Це українська народна казка "Котигорошко"
Ведучій 2: Запрошуємо до перегляду мультфільму.
https://www.youtube.com/watch?v=6ziu-3KmvJw
(виходять ведучі та вчитель)
Учитель: Тож тепер ви, діти, знаєте, що таке казка?
Ведучій 1: Казка – це фольклорний розповідний твір про вигадані, а часто й фантастичні події.
Ведучій 2: За своїм змістом і поетикою казки близько стоять до сказань, легенд, билин і баладних пісень. Вони широко використовують пісні, приказки й прислів’я, загадки й замовляння
Учитель: Для самостійного опрацювання вам, діти наступне завдання: знайти і прочитати соціально побутову казку. В них розповідається про повсякденне життя людини, у них часто зустрічаються персоніфіковані образи - Доля, Щастя, Горе, Правда, Кривда тощо.
Учитель: Казка — віддзеркалення народної мудрості.
Ведучій 1: Казка вчить любити та цінувати працю.
Ведучій 2: Казка навчає сміливості.
Ведучій 1: Казка допомагає повірити в свої сили.
Ведучій 2: Адже людина може багато зробити, і не лише у казці.
Учитель: І пам´ятайте:
(разом) Хто багато читає, той більше знає.
1