Зарубіжна література. Урок "Міфи про Геракла"
Про матеріал
Урок побудований з метою ознайомлення з міфами про героїв - подвиги Геракла; поетизація в образі Геракла могутності й мужності, що покликані на боротьбу зі злом; поглиблення поняття про образ (міфологічний образ). На початок уроку, як варіант перевірки домашнього завдання, Ілюстративний диктант (6 запитань-ілюстрацій). Для аналізу використовано матеріал онлай-платформи "Емма" до підручнику «Зарубіжна література» для 6 класу закладів загальної середньої освіти (автори Ніколенко О. М., Мацевко-Бекерська Л. В., Рудніцька Н. П., ...)
… жовтня. Класна робота. За давніх часів, коли міфічні боги прирекли людство на страждання, тільки одна людина наважилася кинути їм виклик. Його звали Геракл. Він мав таку силу, якої ще не бачив світ, але ще могутнішою була його доброта. То чи лише своєю нелюдською силою завоював таку величну славу Геракл? Невже подвиги під силу здійснювати лише сину Зевса? Сьогодні на уроці ми гарненько подумаємо над цим, крокуючи вслід за могутнім героєм.
Тема уроку: Міфи про Геракла (Геркулеса, Алкіда)Геракл (або Геркулес) — син Зевса та Алкмени (смертна), він з братом Іфіклом – близнюки. Але тільки Геракл наділений дивовижною силою. Геракл означає уславлений герой. Будучи ще дитиною задушив 2 змій, яких підіслала Гера, яка не могла пробачити Зевса і Алкмену. На землі у Геракла було дві дружини (Мегара і Деніра) і одна на небі (богиня юності Геба).І знову Гера не могла вгамуватися. Вона наслала на Геракла напад безумства, в результаті цього ним були вбиті власні діти і улюблений брат. Щоб спокутувати провину, боги наказали Гераклові здійснити 12 подвигів. І про них почув весь світ. Геракл започаткував Олімпійські ігри на честь бога Зевса та неодноразово був їх чемпіоном. Остання з дружин героя Деніра через ревнощі послала йому отруєний одяг. Страждання Геракла були такими сильними, що він звелів спалити себе живцем. Боги ж дарували йому безсмертя – Геракл потрапив на Олімп.
Перший подвиг Геракла. Битва з Немейським левом. Другий подвиг Геракла. Битва з Лернейською гідрою. Геракл у Кентаврів. Третій подвиг Геракла. Ериманфський вепр. Четвертий подвиг Геракла. Кіренейська лань. П'ятий подвиг Геракла. Геракл виганяє Стимфальських птахів. Шостий подвиг Геракла. Стайні царя Авгія. Сьомий подвиг Геракла. Полонення Критського бика. Восьмий подвиги Геракла. Заволодів кіньми Діомеда. Дев'ятий подвиг Геракла. Пояс Іпполіти. Десятий подвиг Геракла. Бики Геріона і хитрий велетень Какос. Одинадцятий подвиг Геракла. Золоті яблука Гесперід. Дванадцятий подвиг Геракла. Полон триголового Цербер
Важкою була битва героя з лернейською гідрою, бо на місці кожної відрубаної голови в потвори з тілом змії відразу виростали дві нові. Тоді герой покликав на допомогу свого друга Іолая. Іолай убив потворного рака, запалив частину ближчого гаю і палаючими стовбурами дерев припікав гідрі шиї, з яких Геракл збивав своєю палицею голови. Нові голови перестали виростати в гідри. Дедалі слабше опиралася вона синові Зевса. Нарешті й безсмертна голова злетіла в гідри. Потворна гідра була переможена і впала мертвою на землю.
Еврісфей доручив Гераклові перебити стімфалійських птахів. На допомогу йому прийшла войовниця Афіна Паллада. Вона дала Гераклові два мідні тимпани, їх викував бог Гефест, і звеліла Гераклові стати на високому горбі біля того лісу, де гніздилися стімфалійські птахи, і вдарити в тимпани; коли ж птахи підіймуться — перестріляти їх з лука. Так і зробив Геракл.
У Кіренейської лані невтомні мідні ноги, що вона хитра і обережна. Невтомний мисливець без упину погнав лань назад, від річки Істру в Грецію, поки не повернувся в ті місця, звідки почав полювання. Тут він зупинився, ліг на землю й міцно заснув. Він би ні за що не заснув, якби богиня Афіна, якій Зевс доручив допомагати Гераклові, не наслала на нього сон. Уві сні Афіна явилася Гераклові й порадила йому зловити лань сіттю. Тріумфуючий Геракл схопив її, повалив, зв'язав їй разом тонкі ніжки і на руках поніс до Еврісфея. Натягнувши смертоносний лук, від стріл якого не може втекти жодна жива істота, Артеміда поціляла в серце Геракла. Гнівним голосом вона зажадала, щоб він негайно випустив лань, якщо не хоче померти
Геракл запропонував Авгієві очистити за один день весь його величезний скотний двір, якщо він погодиться віддати йому десяту частину його стад. Авгій погодився. Йому здавалося, що неможливо виконати таку роботу за один день. Але Геракл повалив з двох протилежних сторін стіну, що оточувала скотний двір, і відвів у нього воду двох рік — Алфея і Пенея. Вода цих рік в один день винесла весь гній зі скотного двору, а Геракл знову склав стіни.
Після приборкання критського бика Гераклові, за дорученням Еврісфея, довелося вирушити у Фракію до царя бістонів Діомеда. У цього царя були незвичайної краси і сили коні. Вони були приковані залізними ланцюгами в стійлах, бо ніякі пута не могли вдержати їх. Цар Діомед годував цих коней людським м’ясом. Він кидав їм на поталу всіх чужоземців, які гнані бурею, приставали до його міста. До цього фракійського царя і з’явився зі своїми супутниками Геракл. Він заволодів кіньми Діомеда і повів їх на свій корабель…А коней Діомеда Геракл привів до Еврісфея, і той звелів випустити їх на волю. Дикі коні побігли в гори Лікейона (Гори на Пелопоннесі), вкриті густим лісом, і були там розтерзані дикими звірами.
Дев’ятим подвигом Геракла був його похід у країну амазонок за поясом цариці Іпполіти. Цей пояс подарував Іпполіті бог війни Арес, і вона носила його як знак своєї влади над всіма амазонками. Дочка Еврісфея Адмета, жриця богині Гери, хотіла неодмінно мати цей пояс. Щоб виконати її бажання, Еврісфей послав за поясом Геракла. Амазонку Меланіппу, яка вела до бою військо, Геракл узяв у полон… Переможені були грізні войовниці. Їхнє військо кинулося тікати, багато з них загинуло від руки героїв, які їх переслідували. Уклали мир амазонки з Гераклом. Іпполіта купила волю могутньої Меланіппи ціною свого поясу…
Незабаром після повернення з походу до країни амазонок Геракл вирушив на новий подвиг. Еврісфей доручив йому пригнати в Мікени корів велетня Геріона, сина Хрісаора і океаніди Каллірої. Далекий був шлях до Геріона. Гераклові треба було дійти до найдальшого краю землі, до тих місць, де спускається на заході з неба світлосяйний бог сонця Геліос… …пес Орфо і велетень-пастух Еврітіон… вирвалась одна з корів із череди і через протоку переплила в Сицилію. Там побачив її цар Ерікс, син Посейдона, і взяв корову до своєї череди…Не під силу Еріксові був такий противник, як Геракл. Зевсів син, стиснув царя в своїх могутніх обіймах і задушив. На берегах Іонійського моря богиня Гера наслала сказ на всю череду. Скажені корови порозбігалися в усі сторони. З великим зусиллям переловив Геракл більшу частину корів уже у Фракії і пригнав, нарешті, їх до Еврісфея в Мікени. А Еврісфей приніс їх у жертву великій богині Гері.
Неймовірні труднощі довелося перебороти Гераклові під час цього подвигу. Він мусив спуститись у похмуре, повне страхіть підземне царство Аїда і привести до Еврісфея охоронця підземного царства, жахливого, пекельного пса Кербера. Три голови було в Кербера, на шиї в нього звивалися змії, хвіст його закінчувався головою дракона з величезною пащею. Геракл привів до мікенських мурів Кербера. Злякався боягузливий Еврісфей, як тільки поглянув на страшного пса. Мало не на колінах благав він Геракла відвести Кербера назад у царство Аїда. Геракл виконав його просьбу і повернув Аїдові його страшного охоронця Кербера.
Найважчим подвигом Геракла на службі в Еврісфея був його останній, дванадцятий подвиг. Він повинен був піти до великого титана Атласа, який держить на плечах небозвід, і дістати з його садів, за якими доглядають дочки Атласа Гесперіди, троє золотих яблук. Ніхто не знав шляху до Гесперід і Атласа. Довго блукав Геракл…— Я дам тобі троє яблук, сину Зевса,— відповів Атлас,— а ти, поки я ходитиму по них, повинен стати на моє місце і тримати на плечах своїх небозвід.—Ось троє яблук, Геракле, якщо хочеш, я сам віднесу їх у Мікени, а ти потримай до мого повернення небозвід, потім я стану на твоє місце. Геракл зрозумів хитрість Атласа, він зрозумів, що хоче титан зовсім позбутися своєї тяжкої праці, і на хитрощі відповів хитрощами.— Добре, Атласе, я згоден! — відповів Геракл,— тільки дозволь мені перше зробити собі подушку, я покладу її на плечі, щоб не давив їх так жахливо небозвід— Прощай, Атласе! Я держав небозвід, поки ти ходив по яблука Гесперід, а вічно нести на плечах своїх увесь тягар неба я не хочу.