Застосування методики тестування на уроках української мови та літератури як засіб формування ключових компетентностей

  Застосування методики тестування на уроках української мови та літератури як засіб формування ключових компетентностей 

План

1. Актуальність методики тестових технологій в новій українській школі.
2.  Функції тестування.
3.  Переваги тестових завдань над іншими формами контролю.
4.  Етапи використання тестових технологій .
5. Когнітивні рівні за   Б. Блумом.
6.  Класифікація видів тестових робіт.
7.  Список використаної літератури .

На сучасному етапі розвитку освіти особливе місце посідає пошук досконалих методів вимірювання рівня навчальних досягнень учнів. Оскільки цей процес передбачає об’єктивність оцінювання знань, умінь і навичок школярів у процесі практичної діяльності, то найбільш ефективним методом є тестові технологїї. Саме вони дають змогу мобільно перевірити, як учні засвоїли той чи інший матеріал, порівняно швидко оцінити рівень засвоєного та скоригувати прогалини у знаннях.

Досить актуальним є використання тестів під час уроків української мови та літератури, адже такий метод педагогічної діяльності підсумовує досягнення учнів в опануванні відповідної теми, готує їх до ДПА та ЗНО. Розпочинати роботу над мовним матеріалом слід з опрацювання теорії. Наступним же кроком повинно стати застосування знань на практиці, а саме під час виконання тестових завдань.

Функції тестування:

•                    Діагностична функція полягає у виявленні рівня знань, умінь, навичок учня. Це основна, і найочевидніша функція тестування. За об’єктивності, широті і швидкості діагностування, тестування перевершує всі інші форми педагогічного контролю. 
•                    Навчальна функція тестування полягає в мотивуванні учня до активізації роботи по засвоєнню навчального матеріалу. Для посилення навчальної функції тестування, можуть бути використані додаткові заходи стимулювання учнів , такі, як роздача викладачем примірного переліку питань для самостійної підготовки, наявність у самому тесті навідних запитань і підказок, спільний розбір результатів тесту.
•                    Виховна функція проявляється в періодичності й неминучості тестового контролю. Це дисциплінує, організовує і спрямовує діяльність учнів, допомагає виявити і усунути прогалини в знаннях, формує прагнення розвинути свої здібності.

Переваги тестових завдань над іншими формами контролю: 

•                   потребують невеликих часових ресурсів для проведення та перевірки;
•                   порівняно нескладні в проведенні, що дає змогу спростити саму процедуру контролю від його підготовки та здійснення до перевірки й аналізу, а також вивільнити час для інших видів роботи на уроці;
•                   активізують пізнавальну діяльність школярів;
•                   сприяють розвитку в них уміння концентруватися, робити правильний вибір;
•                   забезпечують для кожного з учасників освітнього процесу реально рівні умови під час контролю результатів навчання;
•                   знімають емоційну напруженість у дітей, характерну для проведення контрольних робіт. 

Тестування є більш об’є ктивною формою оцінювання навчальних досягнень учнів, оскільки тести проходять етап валідизації. За допомогою тестування вчитель може легко і швидко відстежувати якість засвоєння кожним учнем навчального матеріалу, особливо тоді коли застосована комп’ютерна перевірка. А також дана форма оцінювання ставить учнів у рівні умови, використовуючи єдині процедуру та критерії. Тестові завдання однаковою мірою надаються до використання під час здійснення поточного, тематичного та підсумкового (зокрема й зовнішнього оцінювання) контролю, можуть пропонуватися учням із різними навчальними можливостями, тобто передбачати градацію завдань за ступенем складності, мати творче спрямування.

При розробці змістового наповнення тесту з української мови має бути врахована необхідність перевірки навчальних досягнень учнів за такими рівнями класифікації когнітивної сфери (таксономія Бенджаміна Блума):  знання;  розуміння;  застосування;  аналіз;  синтез;  оцінювання .

 На думку Л. Паращенко, застосування тестових технологій орієнтовано на визначення рівня засвоєння ключових понять, тем і розділів навчальної програми, ступінь оволодіння вміннями, навичками тощо, а не констатацією наявності в учнів певної сукупності засвоєних знань . Систематичне тестування стимулює учнів до самостійної роботи, підвищує їхній рівень підготовки, адже кожен учень усвідомлює, що його знання оцінюються постійно. Отже, тестування є якісним і об’є ктивним засобом  оцінювання навчальних досягнень учнів на уроках української мови та літератури .

Використання тестових технологій здійснюється в три етапи: теоретична й практична підготовка вчителя та учнів до проведення тестування, організація тестування, аналіз і корекція результатів.

На першому етапі слід врахувати, що тести повинні відповідати меті навчання, бути достатньо обґрунтованими, містити кілька варіантів відповідей. У залежності від завдань, поставлених мовником щодо перевірки засвоєних учнями знань, використовують тести відкритої або закритої форми, такі, що містять одну чи кілька правильних відповідей, вимагають встановлення відповідності, послідовності, передбачають вписування короткої відповіді.

Другий етап – це власне пояснення правил виконання тестових завдань, демонстрування алгоритмів їх виконання. Важливим на цьому етапі для вчителя є дотримання головної вимоги в освоєнні учнями тестових технологій – від простих завдань до складніших. Цю роботу слід починати з детального ознайомлення з інструкцією щодо їх виконання.

Третій етап передбачає аналіз результатів виконаної роботи. Він, зазвичай, проводиться в довільній, найбільш зручній і звичайній для вчителя й школярів формі.

Кожне тестове завдання повинно оцінювати певний рівень когнітивного домену.

 За Б. Блумом, розрізняють шість когнітивних рівнів :
1. Рівень знання (вимагає згадати раніше засвоєний матеріал).
2. Рівень розуміння (вимагає інтерпретації вивченого матеріалу).
3. Рівень застосування (характеризує здатність використовувати вивчений матеріал у нових ситуаціях)
4. Рівень аналізу (здатність розкласти ціле на частини).
5. Рівень синтезу (складання цілого з частин)
6. Рівень оцінювання (здатність давати оцінку, зокрема критичну,
процедурам, висновкам, доказам, перспективам тощо).
Тестові завдання рівнів аналізу, синтезу і оцінювання тісно пов’язані між собою.
Певний когнітивний рівень зумовлює зміст і структуру тестових завдань, що лежить в основі їх типології. За наявністю або відсутністю варіантів відповідей виділяють завдання

закритої форми (вибір правильної відповіді із переліку можливих варіантів) та відкритої форми (самостійне формулювання відповіді на запитання за його змістом.                                                                                                  
Н. Гронлунд називає ці типи завдань відповідно на вибір відповіді та на надання відповіді
За такими двома критеріями можна класифікувати найпоширеніші види завдань:
Тестові завдання закритої форми:
завдання з вибором однієї правильної відповіді;
завдання з вибором кількох правильних відповідей;
завдання на встановлення відповідності;
завдання на відтворення послідовності.
Тестові завдання відкритої форми:
завдання з короткою відповіддю;
завдання з розгорнутою відповіддю.

 Завдання з вибором однієї правильної відповіді
Таке завдання складається з незакінченого твердження та чотирьох або п’яти варіантів відповідей його продовження, серед яких тільки один правильний.
За виконання такого завдання можна отримати 0 або 1 бал.
Наприклад:
Правильно утворено форму наказового способу дієслова у рядку:
А підемо;
Б спечімте;
В пишімо;
Г намалюємо;
Д даси.

2. Завдання з вибором кількох правильних відповідей
Завдання такого формату передбачає вибір певної кількості відповідей із запропонованого переліку варіантів. До такого типу завдань належать і завдання до мікротекстів – читання невеликого тексту і вибір з нього речень ( або слів) з певними
мовними явищами (їх може бути одне, два або більше). До мікротексту можна запропонувати кілька запитань, але вони не повинні бути пов’язаними між собою
(неправильна відповідь на одне запитання не обумовлює помилкового вибору відповіді на запитання наступне). Правильне виконання завдання оцінюють 1 балом

Наприклад:
Прочитайте слова, виконайте завдання.
(1) Вишня, (2) Міссісіпі, (3) путь, (4) колібрі, (5) насіння, (6)горіх, (7) море, (8) пальто,
(9) ательє, (10) левеня, (11) канікули, (12) хлоп’я, (13) вітрисько, (14) пташенятко,
(15) лото.
1.Виберіть з переліку слів іменники ІІ відміни.
2. Виберіть з переліку слів іменники жіночого роду.
3. Виберіть з переліку слів іменники, що не належать до відмін.

3. Завдання на встановлення відповідності
Ці завдання передбачають утворення логічних пар: співвіднесення назв або тлумачень мовних явищ та їхніх прикладів, логічно пов’язаних між собою, але розташованих у довільній послідовності. Оцінювання такого завдання відбувається за одним із принципів:
1) “все або нічого” (за правильне виконання усього завдання – 4 бали, в іншому
випадку – 0 балів)
2) “крок за кроком” (за кожну правильну відповідь — 1 бал, тобто від 0 до 4 балів за все завдання).
Наприклад: Установіть відповідність
Односкладне речення:
1 означено-особове;
2 неозначено-особове;
3 узагальнено-особове;
4 безособове.
Приклади
А Пахне в природі весною.
Б Добру, і злу, і хлібу знаєм ціну.
В Жіночі голоси і перегук дитячий.
Г На балконі посадили мальви.

4.Завдання на відтворення послідовності
У таких завданнях пропонується розташувати певні явища і факти, позначені літерами, у правильній послідовності, де перше явище (факт) має відповідати цифрі “1”, друге – цифрі “2” тощо. Такий тип завдань доречно використовувати на уроках літератури, на мою думку , не зовсім доцільно використовувати на уроках української мови.

5. Відкриті завдання з короткою відповіддю
У таких завданнях потрібно дати самостійно відповідь (переважно у вигляді слова).
Такі завдання складніші, бо в них не передбачено можливості здогаду.
Наприклад: Запишіть форму давального відмінка числівника
чотириста_____________

6. Відкриті завдання з розгорнутою відповіддю
Зразком відкритого завдання з розгорнутою відповіддю з української мови є написання власного висловлення у формі роздуму. Це завдання перевіряє сформованість мовленнєвої
компетенції учнів, дає змогу діагностувати результати навчання найвищих рівнів – аналізу, синтезу, оцінювання. На уроках розвитку зв’язного мовлення старшокласникам доцільно систематично пропонувати написання роздумів на суспільно-політичні та морально-етичні теми. Це дасть змогу школярам навчитися правильно формулювати тезу, переконливо її аргументувати, логічно викладати думки, робити висновки, правильно вживати слова. Доречно оцінювати такі роботи за критеріями відкритих завдань на ЗНО, а на уроках аналізувати зміст виконаних робіт, розпізнавати і виправляти лексичні, граматичні, стилістичні помилки. Таке власне висловлення є показником не лише грамотності людини, а й рівня її інтелекту, світогляду, внутрішнього світу.
Роздум оцінюють відповідно до спеціально розробленої схеми оцінювання, беручи до уваги критерії змісту та мовленнєве оформлення (суму балів за зміст і мовленнєве оформлення ділять на два; якщо частка не є цілим числом, то заокруглюють до більшого числа) 

 Список використаної літератури

1. Аванесов В. С. Форма тестовых заданий. Учебное пособие для учителей школ, лицеев, преподавателей вузов и колледжей. М.: Центр тестирования, 2005. 156 с.
2. Гронлунд Норман Е. Оцінювання студентської успішності: Практичний посібник.
К.: Навч. метод. центр “Консорціуміз удосконалення менеджмент-освіти в Україні”, 2005. 312 с.
3. Кочан І. М., Захлюпана Н. М. Словник-довідник із методики викладання української мови. Друге видання, виправлене і доповнене. Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2005. 306 с.
4. Паращенко Л. І., Леонський В. Д., Леонська Г.І. Тестові технології у навчальному закладі: Метод. посібник. К.: “Майстерня книги”, 2006. 217 с.
5. Українська мова. Збірник завдань для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання. Львів: ЛРЦОЯО, 2007. 108 с.
6. Федоренко В., Коваленко Л. Методичні рекомендації щодо використання тестових технологій у процесі вивчення української мови в загальноосвітніх навчальних закладах // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. 2006. №9-10. С. 48-56.