Завдання і вправи з української мови для здобувачів освіти, професійно зорієнтовані , з теми "Орфоепія".

Орфоепія

Вправа 1.

Перепишіть слова, поставте наголос у кожному з них: 

новий, огузок, окіст, пастрама, крижень, тетерук, кендюх, сколотина, гречаники, лемішка, кисіль, кав`яр, полумисок.

Вправа 2.

Перепишіть слова, поставте наголос у кожному з них:

тістомісильний, черпати, оладки, сластьони, бефстроганов, медяники, курятина, фартух, копчений, плетеники, окіст, родзинки, гастрономія.

Вправа 3.

Прочитати і записати слова і словосполучення, поставити наголос, пояснити вимову:

концентрований бульйон, процес прояснення, розм'якшення волокон, зсідання білка, бурхливе кипіння, помутніння відвару, курячі фрикадельки, сумішшю, рум'яна шкоринка, відтяжка, підсмажити, лимонний, біфштекс, антрекот, риба фрі, тушкування.

Вправа 4.

Поставте наголос у поданих словах. З трьома за власним вибором складіть номінативні речення:

курятина, фартух, кулінарія, начинка, копчений, піала, кавник, печеня, йогурт, телятина, яловичина, виделка, лате, спагеті, печериця, сковорідка.

Вправа 5.

Виразно прочитайте поезію, правильно поставивши наголос.

Етюд про хліб 
Яйце розіб’є, білком помаже. 
На дерев’яну лопату - та в піч, 
І тріскотітиме іскрами сажа - 
Мініатюрна зоряна ніч. 
На хмелі замішаний, видме груди. 
Зарум’янілий, круглий на вид. 
Скоринка засмалена жаром буде, 
Аж розіграється апетит. 
В підсохлому тісті кленова лопата 
Вийме з черені, де пікся в теплі, - 
І зачарується біла хата 
З сонця пахучого на столі. 
                                      Іван Драч. 

Вправа 6.

Прочитайте скоромовку, вимовляючи її якомога швидше. На яких словах можна «спіткнутися» і чому?

Бабин біб розцвів у дощ - буде бабі біб у борщ.

Бобер на березі з бобренятами бублики пік.

Варка варила вареника, Василь взяв вареника. Варка Василя варехою. Василь Варку вареником.

Вередували вереднички, що не зварили вареничків. Не вередуйте, вередниченьки, ось поваряться варениченьки.

Кинув кріп Прокіп в окріп. У окропі, окрім кропу, кипить короп для Прокопа.

Їла Марина малину.

Вправа 7.

Прочитайте прислів'я вголос, дотримуючись вимовних норм. Перепишіть їх.

Хліб — над усею їжею пан. 
Риба — вода, ягода — трава, а хліб — усьому голова. 
Паляниця — хлібова сестриця. 
Житній хліб — пирогів дід. 
Хліб — батько; вода — мати. 
Без солі, без хліба — немає обіда. 
Пироги — не вороги. 
Не гарна хата вуглами, а гарна пирогами. 
У нас, по-вашому, пироги з кашею. 
Де пиріг із грибами, там і ми з руками. 
Борщ та каша — їжа наша. 
Борщ — усьому голова. 
Що до чого, а борщ до хліба. 

Вправа 8.

Перепишіть уривок з тексту. Підкресліть слова, де звук [е] вимовляється як [и].

Українська кухня багата стравами із тертої картоплі: на олії смажили деруни («терті пляцки»), пекли на капустяних листках коржики («терчаники», «книші», «буляники»), варили галушки, а в карпатських селах — голубці. В бойківській кулінарії були поширені вареники з тертої картоплі, які наповнювали сиром. З картоплі варили юшку («юіпонку», «булян», «булі з водою»), до якої часто додавали квасолю, горох, гриби або якусь крупу.

Українські селяни споживали багато капусти, особливо квашеної. З квашеної капусти найчастіше готували капусняк («капуста», «росолянка», «варянка»), додавши пшона та картоплі. Засмажували капусняк салом або олією, а у піст його варили з бобом або грибами. Квашену капусту також тушкували, начиняли нею вареники та пиріжки, їли її з хлібом.

           Найпоширенішою овочевою стравою був борщ. Про його значення у харчовому раціоні українців свідчать прислів’я: «Як нема борщу, то нема й їжі», «Борщ — старий господар», «Де в хаті борщ і капуста, там хата не пуста».      

В Україні відомо кілька різновидів борщу: з квашених буряків (у поліських і карпатських селах), з буряків, картоплі й капусти (Центральне Подніпров’я), з квашених буряків і капусти, а навесні — зі щавлю, лободи та картоплі. У піст борщ варили із сушеною рибою або грибами.

Вправа 9.

Охарактеризуйте вимову ненаголошених голосних у коренях слів. Запишіть, добираючи до кожного слова спільнокореневе або форму слова з наголошеним звуком [е] чи [и]. Позначте наголос.

Перше м'ясо — свинина; перша риба — линина. 
Теляче м'ясо — півм'яса. Смачного потрошку, щоб животик не болів. 
Солодка їда (їжа) — животу біда. Від гарного обіду й вечеря буде. 

Вправа 10.

Прочитайте текст вголос, дотримуючись вимовних норм.

В Україні існували вироблені впродовж віків правила народного етикету, які виявлялися у святкових частуваннях. Вважалося поганою ознакою багато і жадібно їсти в гостях.

Гості ніколи не починали їсти, поки господарі не просили: «Бог благословить, а хазяїн велить — корміться, господа», «Їжте, гості дорогі», «Ану гості, кусайте, попивайте», «Ану прошу, досягайте» тощо. З’ївши кілька ложок страви, гості знову чекали «принуки». Гостина, на якій гостей мало просили до їжі, вважалася поганою. Про це свідчить і прислів’я: «Давали їсти й пити, лише принуки не було» чи «Вміли подавати, та не вміли припрошувати».