Завдання і вправи з української мови професійно зорієнтовані( кухар, кондитер). Тема "Фонетика. Графіка".

Фонетика. Графіка

Вправа 1.

Запишіть слова, визначте кількість букв і звуків у кожному з них. 

Смаження, фритюр, дієта, олів`є.

Вправа 2.

Запишіть дані слова фонетичною транскрипцією. 

Десерт, харчування, м`ясо, дріжджі.

Вправа 3.

Записати  фонетичною транскрипцією слова – професіоналізми:

бульйони, борщі, розсольники, сіллю, вітамінізують, солянки, пюре, пасерування, м'ясні, кружальцями, проціджений, консистенція, ошпарювання, севрюга, стерлядь, кипіння, спеції, цибуля, обезжирення.

Вправа 4.

Запишіть дані слова в алфавітному порядку, вставивши пропущені букви: ап.льсин, г.ркулес, кон.як, ма.йонез, олів.є, б.ергамот, перс.к, с.ндвіч, б.фштекс, він.грет, рац.он, р.цепт, фр.тюр, вугор. .

Вправа 5.

Запишіть дані слова в алфавітному порядку, вставивши пропущені букви: антр.кот, марм.лад, с.лера, к.фір, см.тана, п.ріг, к.сіль, б.фстроганов, фр.кадельки, парм.зан, він.грет, п.льмені, ж.льєн, гр.льяж, де.глясування, фламбуван.я.

Вправа 6.

Записати слова в алфавітному порядку.

     Тістечка, сир, масло, ягода, пряники, батон, вишня, горіхи, молоко, цукор, гарбуз, термообробка, сушіння, випікання, напівфабрикат, пісочний, крекер, гречаники, смалець.

Вправа 7.

Відгадайте загадки. Виділені слова записати фонетичною  транскрипцією.

1. Ріжуть мене ножакою, б'ють мене ломакою, зате мене так голублять, мене дуже люблять. 2. Грудочки маленькі, усі вони смачненькі, у сиропі покиплять, згодом діти їх з'їдять. 3. Під землею птиця кубло звела і яєць знесла. 4. Сидить у ложці, звісивши ніжки.

Відгадки: 1. Хліб. 2. Варення. 3. Картопля. 4. Локшина.

Вправа 8.

Перепишіть уривок з «Енеїди» І. Котляревського, у виділених словах вкажіть кількість букв і звуків.

Тут їли рознії потрави.

І все з полив’яних мисок.

І  самі гарнії приправи

З нових кленових тарілок.

Свинячу голову до хріну

І локшину на переміну,

Потім з підливою індик,

На закуску куліш і кашу,

Лемішку, зубці, путрю, квашу

І з маком медовий шулик.

І кубками пили слив’янку,

Мед, пиво, брагу, сирівець,

Горілку просту і калганку.

Куривсь для духу яловець.

Вправа 9.

Запишіть текст, визначте звуковий та буквений склад виділених слів.

Як смачно пахне ковбаса,

І помідори в банці зашарілись,

І огірочки, чисті, як роса,

В тарілочці тихенько причаїлись.

І сало – щедро зваблює кільцем,

І хліб наставив загорілу спинку.

Якщо ти млієш, слухаючи це,

Ти любиш і село, і Україну.

Вправа10.

Перепишіть текст як диктант, підкресліть слова, у яких букви позначають два звуки.

Важливою складовою частиною матеріальної культури кожного народу є його їжа. Її характер залежить від багатьох факторів: соціально-економічного становища людини, історичних умов, природно-географічного середовища, напрямку господарської діяльності тощо.

Харчувалися українці продуктами, отриманими із власного господарства. Селяни вирощували злаки: жито, пшеницю, ячмінь, овес, гречку. Морозостійкі овес та ячмінь переважали у господарствах гірських місцевостей. У південних районах України, на Подністров’ї та у східних Карпатах поширювалася кукурудза.

Велику роль у харчуванні українців відігравали овочі (картопля, капуста, буряк, цибуля, часник, огірки) та бобові (горох, квасоля, а в карпатських селах — також біб). З насіння льону, конопель чи ріпака, подекуди — соняшника, відтискали олію.

Вправа11.

Перепишіть текст, підкресліть слова, у яких букви позначають два звуки.

До складу святкових страв і печива входила обрядова їжа, яка виконувала релігійно-магічну функцію і без якої обряд не міг відбутися. Традиційну святкову та обрядову їжу можна поділити на дві групи: страви і печиво до сімейних свят та обрядів (уродини, весілля, похорон, поминки) і їжа на календарні свята. Вона відрізнялася вищою, аніж щоденна їжа, калорійністю, кращими смаковими якостями. Лише на свята основна маса селян споживала м’ясо, яйця та масло. На сімейних урочистостях (уродини, хрестини, весілля), а також на похороні та поминках українці подавали одні й ті ж страви: борщ або м’ясну юшку, кашу, гречані млинці, капусту, домашню локшину. Заможні селяни готували холодець, а в центральних областях України та на Поліссі — м’ясну печеню («жарьонку»). На Поділлі, в Карпатах і на Прикарпатті поширеною стравою на свята були голубці з квашеної капусти.

 Вправа12.

  Зробити фонетичний розбір слів щавель, мільярд, ящик, м'ясо.