Завдання і вправи з української мови професійно зорієнтовані(кухар, кондитер). Тема "Культура мовлення".

Культура мовлення

Вправа 1.

Прочитайте текст, в якому викладено поради щодо формування професійної мовної культури і дайте письмову відповідь на запитання: «Чи вважаєте ви рівень особистого професійного спілкування достатнім?» Якщо ні, назвіть шляхи його удосконалення.

                 

Поради майбутнім фахівцям  щодо шляхів формування

 професійної мовної культури               

           Мовна культура – це   система вимог, регламентацій щодо вживання мови в мовленнєвій діяльності.  Людина  реалізується за допомогою культури  думки, культури праці, культури мови.

            Професійне  спілкування  вимагає знань  термінології, процесів,  явищ, понять технологій та іншого і водночас воно є не сумісним з багатослів'ям, словоблуддям, фальшивістю, невиправданністю застосувань.

Саме  тому необхідно  кожному фахівцеві постійно працювати над  рівнем культури мовлення професійного спілкування.

            Мовознавці радять пам'ятати  про шляхи підвищення культури професійного спілкування. Для початку слід:

       -    виробити стійкі навички мовленнєвого самоконтролю і самоаналізу;

       -    не говорити квапливо, постійно формувати дикцію та вимову;

• дбати про темп, тембр та інтонацію мовлення;
• запам'ятовувати слова – терміни,  привчивши себе до постійного запису нової лексики та з'ясовування  змісту невідомих слів;
• постійно формувати мовну компетентність, що передбачає оволодіння знаннями з орфоепії, лексикології, орфографії, граматики, пунктуації та стилістики;
• дбати про логічність та смислову точність висловлювання, відповідність між змістом мовлення і мовними засобами.

 

Вправа 2. «Ситуативне задання».

Уявіть себе в ролі вчителя. Виправте помилки у тексті, які, на вашу думку, допущені у тексті.

Налисники це різновид мленців характерних для українскої кухні. Їх особливість в тому що мленці налисники не просто смажать на сковорідкі і заповнюють начинкою але і запікають у печі. Звичайно ні хто не може похвалитися такою розкішю на сучасній міскій кухні але замість печі можна використовувати духовку і керамічні горщики. Мленці укладені в горщики з вершковим маслом після запіканя набувають особливий аромат топлиного масла і чудову мякісьть. Традеційна начинка для налисників сир греби або м'ясо. Але для масляниці можна придумати щось більш св’яткове тому я вирішила урізноманітнити налисники з сиром додавши в начінку банан.  Таке здавалося б просте додаваня абсолютно перетворює звичне блюдо. Смажать налисники зазвичай на сковороді і при подачі на стіл присмачують смитаною маслом або різними джемами. У кулінарний книгах рецепт налисників на молокі завжди відносять до розділу «україньська кухня» як наприклад  вареники або галушки. Однак цей факт незаважає цим млинців бути бажаним гостем всюди від сибіру до абхазії.

 

Вправа 3.

Розгляньте картину Юрія Кудріна. Що ви скажете про її композицію, кольорову гаму? Що зображено на передньому плані? Складіть за картиною 6 – 8 словосполучень. Напишіть невеликий твір – опис за картиною, використовуючи складені словосполучення.

 

 

Вправа 4.

Прочитайте текст, перпишіть, розставляючи розділові знаки. Розкажіть, що вам відомо  про смаки видатних літераторів.

Іван Франко як і більшість представників творчої еліти майже «жив» у кав’ярнях кнайпах та рестораціях.  Подібні чимось до міні-бібліотек вони були місцем де завжди можна було знайти свіжу європейську пресу та почути свіжі новини.  Кав’ярня «Монополь» що містилась навпроти пам’ятника Адаму Міцкевичу «Центральна» «Шнайдера» чи «Рома» — ось місця де варто було шукати Франка.  Попри усталену думку що у Львові пили та п’ють винятково каву Франко віддавав перевагу доброму чаєві.  Взагалі відносно їжі цей селянський син був невибагливий на сніданок  кава з булкою на обід  квашені овочі та легкий суп з додаванням квасу чи грибів.  Жодних лягумін та смачних надмірностей.  Видавалось що інтелектуальна їжа була для нього важливішою від стравоспису.

 

Вправа 5.

Прочитайте текст. Виконайте варіанти завдань: а)випишіть назви страв із тіста; б)запишіть один із способів приготування куті; в)запишіть традиційні в Україні начинки для пирогів; г)запишіть прислів’я про хліб; ґ)напишіть назви українських обрядів, де використовується хліб.

Значне місце в харчуванні наших предків здавна займала й риба, серед якої слід назвати коропа, ляща, осетра, сома, вугра, лина, піскаря, щуку, в'яза. Вживалась в їжу також ікра різних порід риб. Серед рослинної їжі стародавніх слов'янських народів перше місце займав хліб, який приготовляли з житнього та пшеничного борошна на заквасці (кислий хліб) і випікали в печах. Зерно на борошно розмелювали на ручних жорнах, а пізніше — на водяних і вітряних млинах.

Прісне тісто вживали у вигляді галушок та інших виробів. Нашим предкам було відомо багато видів хлібних виробів: пироги, калачі, короваї. Пекли також хліб з маком і медом. З пшениці робили не тільки борошно, а й крупи, з яких варили кутю. У великій кількості використовували для їжі пшоно. Споживали також рис, який завозили з інших країн. Його називали в той час «сорочинським пшоном».

 

Вправа 6.

Назвіть автора та його твір, із якого взято даний уривок.

Яку функцію мови він виражає? Дайте характеристику цієї функції.

Тут їли разнії потрави,

І все з полив’яних мисок,

І самі гарнії приправи

З нових кленових тарілок:

Свинячу голову до хріну

І локшину на переміну,

Потім з підливою індик;

На закуску куліш і кашу,

Лемішку, зубці, путрю, квашу

І з маком медовий шулик.

 

П’ять казанів стояло юшки,

А в чотирьох були галушки,

Борщу трохи було не з шість;

Баранів тьма була варених,

Курей, гусей, качок печених

Досита, щоб було всім їсть…

 

Був борщ до шпундрів з буряками,

А в юшці потрух з галушками,

Потім до соку каплуни;

З потрібки баба – шарпанина,

Печена з часником свинина,

Крохналь, який їдять пани…

 

Там лакомини разні їли…

Сластьони, коржики, стовпці,

Варенички пшеничні білі,

Пухкі з кав’яром буханці.

 

Вправа 7.

Яку функцію мови можна назвати у даному тексті? Чому? Доведіть. Дайте поширену характеристику даної функції.

Хліб у народі завжди берегли, цінували, ставилися до нього, як до святині. Про нього народ створив багато повір’їв, які мали практичний і особливий зміст. Пильнували, щоб хліб не падав додолу. А як упаде, слід підняти його, перепросити, поцілувати і з’їсти. Якщо так не зробити, будуть великі збитки. Коли хтось знаходив на дорозі окраєць, не можна було через нього переступати. Його треба підняти, обтрусити й покласти на видному місці – птахам. За гріх вважалося надкусити й недоїсти шматок. Хліб, який залишався після поминок, роздавали людям. Не можна було його давати свиням, «бо на тому світі покійному хліба не дістанеться». Не позичали нікому з дому хліб, коли йшли вперше сіяти, бо не вродить. Перший хліб нового врожаю давали потроху собаці чи котові, щоб людям не вадило.

       Весільний хліб, коровай, шишки треба скоро з’їсти, щоб не засохли, бо в молодих «життя всохне». Цілушку давали дівчатам, щоб цілували хлопці. Крихти зі столу ніколи не змітали на долівку, ретельно збирали й віддавали курям, а крихти свяченої паски – худобі й птиці. На Прикарпатті сіяли їх по городу до схід сонця. Вірили, що від тих крихт виростуть квіти марунки, які мають цілющі властивості.

 

Вправа 8.

Прочитайте текст. Виконайте варіанти завдань: а) випишіть назви страв із тіста; б) запишіть один із способів приготування куті; в) запишіть традиційні в Україні начинки для пирогів; г) запишіть прислів’я про хліб; ґ) напишіть назви українських обрядів, де використовується хліб.

Значне місце в харчуванні наших предків здавна займала й риба, серед якої слід назвати коропа, ляща, осетра, сома, вугра, лина, піскаря, щуку, в'яза. Вживалась в їжу також ікра різних порід риб. Серед рослинної їжі стародавніх слов'янських народів перше місце займав хліб, який приготовляли з житнього та пшеничного борошна на заквасці (кислий хліб) і випікали в печах. Зерно на борошно розмелювали на ручних жорнах, а пізніше — на водяних і вітряних млинах.

Прісне тісто вживали у вигляді галушок та інших виробів. Нашим предкам було відомо багато видів хлібних виробів: пироги, калачі, короваї. Пекли також хліб з маком і медом. З пшениці робили не тільки борошно, а й крупи, з яких варили кутю. У великій кількості використовували для їжі пшоно. Споживали також рис, який завозили з інших країн. Його називали в той час «сорочинським пшоном».

 

Вправа 9.

Прочитайте текст. Назвіть засоби зв’язку речень у тексті. Знайдіть і випишіть не менше десяти  словосполучень, згрупуйте їх на іменні, дієслівні, прислівникові. Накресліть схеми двох словосполучень (на вибір)

Вареники кохання

Якщо говорити про спільні риси китайської кухні і кухні української, зокрема й галицької, то перше і чи не єдине, що спадає на думку – наші вареники та китайські вонтони – дуже схожі за складом і частково виглядом страви з тіста, в яке загорнута якась начинка. Утім, китайські вонтони все ж набагато різноманітніші за формою, вони не обмежують себе півколами, як ми. Єдиний рецепт вареників, який може дати фору будь-яким фігурним китайським аналогам, - вареники-серця, рецепт яких відшукала і відтворила львівська дослідниця Юлія Мацех. Вареники мають червонястий колір, бо при готуванні використовують буряковий сік, а також зліплені у формі серця (з кн. І. Лильо «Львівська кухня»).

Вправа 10.

Напишіть твір – роздум у публіцистичному стилі на одну з тем:

• «Шануй запах хліба»,
• «Мій професійний вибір»,
• «Шлях до професії».
•  

Вправа 11.

Скласти і розіграти діалог (10-12 реплік), який міг би
а) відбутися між вами і кухарем у їдальні, де ви обідаєте щодня;
б) у ресторані, де ви відпочиваєте.

 

Вправа 12.

Скласти і розіграти діалог (10-12 реплік) на одну з тем:
- «Чи можна досягти високих результатів кухарю? Яким чином?»;
- «Яка національна кухня тобі найбільше подобається»;
- «Різдвяні страви твоєї родини»;
- «Найулюбленіший торт твоєї родини»;
- «Особливості чаювання»;
- «Вимоги до гігієни та санітарії кухаря». 

 

Вправа 13.

Прочитайте подані запитання, добираючи з дужок потрібне слово. Запишіть правильні відповіді.
          1)  Як (називається, зветься) Ваша посада?
          2)  Хто (є, являється) Вашим безпосереднім керівником?
          3)  Які Ваші основні функціональні (обов'язки, зобов'язання)?
          4)  Яку заробітну (плату, платню) Ви (отримуєте, одержуєте)?
          5)  Якою є тривалість Вашого (робочого, робітничого) дня?

Вправа 14.

            Виправите помилки в словосполученнях.

Прийняти участь, прийняти заходи, проводити боротьбу, у самий найближчий час, згідно наказу, півтора кілограмів, самий досвічений кухар, два салата, нові салфетки, смачні блюда.

Вправа 15.

            Виконати переклад стійких виразів.

Без ущерба, вводить в убыток, вовлечь в работу, в целях предотвращения, из-за неосторожности, быть на всё способным, по непригодности, повар по специальности, повар по призванию.