В основу формування звуковимови покладено складовий метод, який краще забезпечує звукозлиття, попереджує появу призвуків, ефективніше готує дитину до сприймання усного мовлення, читання, письма. Звуки краще викликати в процесі гри, звуконаслідування, поєднуючи їх з рухами тіла. Важливою умовою є виховання прального артикуляційного укладу кожного звука та введення його в усне мовлення. Завдання, зміст та організація роботи над звуками. Артикуляційна гімнастика:(вправи для губ, язика, м'якого піднебіння). Робота над голосом. Робота над мовленнєвим диханням. Робота над звуками та корекція вимови (голосні, приголосні звуки). Підготовчий етап. Постановка звука. Автоматизація звука. Диференціація звуків. Введення звука у зв'язне мовлення.
Постановка звука. Одночасне відтворення основних артикуляційних ознак (місце і спосіб утворення перепони та участь голосових зв'язок). Метод наслідування. Педагог демонструє ці рухи і положення, підкреслює їх аналізоммалюнка, схеми артикуляції звука і залучає дитину до їх відтворення. Після відтворення рухів необхідна демонстрація літери, що позначає цей звук.
Автоматизація звука Автоматизація звука починається на етапі його постановки, оскільки правильно відтворена артикуляція одразу сполучається з іншими звуками. Необхідно одночасно працювати над голосом, мовленнєвим диханням, темпом мови, наголосом. Позиції автоматизації звука:Ізольована вимова звука. Введення нової фонеми у склад. Автоматизація в слові (початок, середина, кінець). Автоматизація в словосполученнях, реченнях.
Введення нового звука в зв’язне мовлення - це заключний етап логопедичної , роботи над звуком, етап формування комунікативних умінь та навичок. Мета його - навчити дитину користуватись поставленим звуком в усіх видах мовленнєвої діяльності. Більшою мірою на цьому етапі використовуються тексти, творчі вправи, в мовленнєвому матеріалі яких часто зустрічається опрацьований звук. "Босий хлопець сіно косить, босі ноги роса росить". Введення звука в зв'язне мовлення