Займенник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

Про матеріал
поглибити знання учнів про займенник як частину мови, його значення, морфологічні ознаки й синтаксичну роль; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити займенники в тексті, визначати їх морфологічні ознаки й синтаксичну роль у реченні
Перегляд файлу

Займенник: загальне значення, морфологічні ознаки,

синтаксична роль

українська мова, 6 клас

Мета: поглибити знання учнів про займенник як частину мови, його значення, морфологічні ознаки й синтаксичну роль; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити займенники в тексті, визначати їх морфологічні ознаки й синтаксичну роль у реченні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу навчити шестикласників помічати красу у вчинках людей і результатах їхньої діяльності.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння прислів’їв, до складу яких входять займенники.

Культура мовлення і стилістика: уживання займенників для зв’язку речень у тексті.

Текст (риторичний аспект): удосконалення вмінь відновлювати деформоване висловлювання, уставляючи потрібні за змістом займенники.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

 

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

 

II. Установчо-мотиваційний етап

1. Психологічна настанова щодо вивчення теми «Займенник». Ознайомлення учнів із структурою теми.

2. Уведення учнів у спроектоване понятійно-термінологічне поле з теми.

 

III. Ознайомлення шестикласників з темою, метою і завданнями уроку

 Спостереження над мовним матеріалом.

Замініть іменники, які повторюються, займенниками.

Я дивлюсь у вікно. За вікном вирує віхола. Вітер підхоплює сніг і кидає сніг прямо в шибку. Я бачу паркан, біля паркана сидить кудлатий пес. Пес тремтить від пронизливого вітру.

 Для чого ми це зробили?

 

Робота з підручником.

1)   Опрацювання теоретичного матеріалу

2)   Виконання вправ і завдань

 

IV. Усвідомлення теоретичного матеріалу у процесі практичної роботи з теми

Творче спостереження над мовним матеріалом з елементами аналізу

Прочитати текст. З’ясувати тип і стиль мовлення. Визначити, до якої частини мови належать виділені слова.

Коли ми прийшли до школи, я твердо вирішив учитись тільки на «відмінно» і «добре». Мені хотілося з першого ж дня показати, що я вже не той, яким був минулого року. Усім показати: і мамі з татом, і директорові, і вчительці, і всьому класові…

Мені хотілося, щоб швидше вже прийшла Марія Степанівна (їїуроки перші), щоб я вже сидів і слухав-слухав уважно… Ні, ще ніхто не знає, як добре я буду вчитись!.. (За Д. Ткачем).

Виписати займенники, які вказують: а) на предмет; б) ознаку; в) кількість, але не називає їх. Довести, з якими частинами мови співвідносяться займенники.

Визначити число й відмінок займенників. Виділити ті, в яких можна визначити й рід.

 

Колективне опрацювання схеми

Розглянути схему. Визначити, що означає займенник, на які питання відповідає, які морфологічні ознаки властиві йому і яким членом речення може виступати в реченні.

m152

Сформулювати повне визначення займенника.

З’ясувати, що спільного й відмінного в значенні займенника й іменника, займенника і прикметника, займенника й числівника.

 

Тренувальна вправа.

Спишіть. Укажіть у реченнях займенники, поставте до них питання. На що вказують займенники? Визначте їх рід, число, відмінок.

Ти усміхаєшся, мулате, прибульцям хтозна-відкіля. (М. Рильський) Є щось святе в словах «мій рідний край». (Л. Забашта) У неділю на вигоні дівчата гуляли, жартували з парубками, деякі співали… (Т. Шевченко) Це все було в якійсь країні, але не знаю я, в якій. (М. Рильський) Казна за що усі люди дорікають мені всюди. (В. Симоненко) Це весна, що на землі бувала хтозна-скільки років і століть. (М. Рильський)

 

Спишіть, визначте синтаксичну роль займенників.

Під Золотими воротами давні сліди чиїсь тихнуть… (Б. Олійник) Ми весь час стоїмо на грані невідомих шляхів майбутніх. (О. Теліга) Любим нашу рідну мову і не зрадимо її. (Г. Бідняк)

 

Вибірковий диктант.

Запишіть займенники, назвіть, до якого розряду за значеннями належить кожен із них.

Я з тої дивної країни, що має бозна-скільки літ, країни сонця — України, яка дивує й досі світ. (О. Довгий) Дехто в метушні і не помітив, що не та пора і ми не ті. (Б. Олійник) Усяк до чого-небудь вдався. (Л. Глібов) Дід Карпенко ходить щонеділі у степу шукати бозна й що. (Л. Костенко)

 

V. Виконання практичних завдань пізнавального характеру

Вибірково-розподільна робота

Подані займенники записати у три колонки: 1) що відповідають на запитання хто? що?; 2) що відповідають на запитання який? чий?; 3) що відповідають на запитання скільки?

Абищо, усякий, ваш, ми, стільки, дехто, котрий, скільки, вони, той, хто, будь-який, їхній, свій, ніщо, такий, деякий, воно, дещо.

Виписати займенники, в яких літери позначають два звуки. Зробити фонетичний розбір цих слів.

 

Творче моделювання

Відновити й записати прислів’я, дібравши їхнє продовження з другої колонки. Виділити в них займенники й визначити їхню синтаксичну функцію.

Мудрим ніхто не народився, …

що дає користь.

Людина прагне до того, …

свого майстра.

Людей питай, …

зате плоди її солодкі.

Кожне діло любить …

а навчився.

Гірка наука, …

сама себе хвалить.

Гречана каша …

а свій розум май.

З’ясувати тематику прислів’їв. Знайти серед них ті, що записані у вигляді складних речень. Зробити їх синтаксичний розбір.

 

Відтворення деформованого тексту

Прочитати. Відновити текст, уставивши на місці крапок потрібні за змістом займенники у відповідній відмінковій формі (див. довідку).

1) Змалку … дідуся … сильно любив.

2) … ніколи не гримав на …, давав …, дітям, шоколадки, коли … провідували … .

3) Це……першим заохотив читати по-українському — і … почав читати масу дитячої літератури з України.

4) Потім навернув на писання — спочатку щоденника, а там і … оповідань (Ю. Ткач).

Довідка:

1) свій (у формі родового відмінка), я (у формі називного відмінка);

2) він (у формі називного відмінка), я (у формі знахідного відмінка), ми (у формі давального відмінка), ми (у формі називного відмінка), він (у формі родового відмінка);

3) він (у формі називного відмінка), я (у формі знахідного відмінка), я (у формі називного відмінка);

4) усякий (у формі родового відмінка).

Дати усну характеристику займенникам, скориставшись схемою, розглянутою на початку уроку.

 

VI. Систематизація й узагальнення знань

Подумати і дати відповіді:

1. Яка частина мови називається займенником?

2. Як змінюються займенники, співвідносні з іменником? Свою думку довести на прикладах.

3. Як змінюються займенники, співвідносні з прикметником? з числівником?

4. Які морфологічні ознаки характерні для займенника?

 

VII. Підсумок уроку

Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку, їхнього ставлення до роботи на уроці; аналіз здібностей, що сформувалися під час вивчення теми; окреслення перспектив подальшої навчальної діяльності.

 

VIII. Домашнє завдання

1. Виписати 5—6 прислів’їв і приказок про знання, досвід або навчання. Виділити в них займенники, указавши на синтаксичну роль і морфологічні ознаки.

2. Навести по 3—4 приклади займенників, що змінюються: а) тільки за відмінками; б) за відмінками та числами; в) за відмінками, числами й родами.

 

docx
Додано
16 квітня 2019
Переглядів
3227
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку