Збереження та зміцнення психологічного здоров’я педагогів

Семінар-тренінг для педагогів

«Збереження та зміцнення психологічного здоров’я»

Привітання. Оголошення теми і мети семінару-тренінгу (3 хв.)

Психолог повідомляє учасникам тему семінару-тренінгу: «Збереження та зміцнення психологічного здоров’я» та його мету: визначити складові психологічного здоров’я, фактори негативного впливу та його захисту; розглянути методи збереження психологічного здоров’я педагога; опрацювати в практичній діяльності техніки його зміцнення та відновлення.

Вітання. Вправа на знайомство (7 хв.)

Мета: знайомство, створення доброзичливої атмосфери.

Психолог пропонує педагогам продовжити речення: «Мене звуть… У житті я отримую задоволення від…». Висловлюються за бажанням або по черзі.

Мозковий штурм «Психологічне здоров’я» (5 хв.)

Мета: актуалізувати знання педагогів щодо визначення поняття.

 Вчителям пропонується назвати виникаючі асоціації до словосполучення «Психологічне здоров’я». Всі висловлювання записуються на ватмані або фліп-чарті.

Групове обговорення «Фактори, що впливають на психологічне здоров’я» (10 хв.)

Мета: сприяти вияву факторів впливу на психологічне здоров’я.

Вправа «Me moves» (5 хв.)

Мета: фізичне та емоційне розвантаження.

Учасникам пропонується підвестися та виконувати послідовні рухи, які вони бачать на екрані.

Самодіагностика «Де я?» (20 хв.)

Мета: визначити емоційний стан педагогів на даний момент.

Роздати учасникам (-цям) бланки. Інструкція: «У кожного з цих чоловічків на дереві різний настрій, і вони займають різне становище. Добре роздивіться картинку і виберіть для себе «чоловічка», який найбільше вам нагадує себе. Відмітьте свій вибір (замалювати)»

Інтерпретація методики:

• Якщо ви вибрали позицію № 1, 3, 6 або 7, то це характеризує вас як цілеспрямовану людину, яка не боїться ніяких перешкод.
• Якщо ваш вибір припав на один з наступних номерів: 2, 11, 12, 18 або 19, заявляють про активну життєву позицію та демонструють показники комунікабельності, дружньої підтримки, взаєморозуміння, взаємодопомоги, інколи, нехтування власними інтересами заради інших, альтруїзму
• Вибір чоловічка під номером 4 визначає вас як людину зі стійкою життєвою позицією, яка бажає домогтися всіляких успіхів без подолання труднощів.
• Номер 5 - ви часто буваєте стомлені, загальна слабкість, у вас невеликий запас життєвих сил.
• Вибір припав на чоловічка під номером 9 - ви весела людина, яка любить розваги.
• Номер 13 або 21 - ви замкнуті, часто схильні до внутрішніх тривог та уникаєте частого спілкування з людьми, що може бути проявом серйозних проблем в колективі або особистих негараздів, мають потребу у зміні діяльності та відпочинку.
• Номер 8 - ви любите поринути в себе, міркувати про щось своє і занурюватися у власний світ.
• Якщо ви вибрали номер 10 або 15 - у вас нормальна адаптація до життя, ви перебуваєте в комфортному стані.
• Номер 14 - ви падаєте в емоційну прірву, і швидше за все, схильні до внутрішньої кризи; незадоволення ситуацією, що склалась в колективі, бажання привернути до себе увагу, в деяких випадках – бездіяльність, пасивність як роль, демонстративно занижена самооцінка: «Я сам нічого не можу».
• Позицію номер 20 зазвичай вибирають люди з завищеною самооцінкою. Ви природжений лідер і хочете, щоб люди прислухалися саме до вас і ні до кого іншого.
• Вибір припав на чоловічка № 16? Ви відчуваєте себе втомленим від необхідності підтримувати когось, але, можливо, ви побачили на цій картинці, що номер 17 вас обіймає - в такому випадку ви схильні розцінювати себе як людину, оточену увагою.

Інформаційне повідомлення «Техніки збереження та зміцнення психологічного здоров’я» (15 хв.)

Мета: надати учасникам інформацію та розширити їх знання щодо технік збереження та зміцнення свого психологічного здоров’я.

Проблема збереження та укріплення психологічного здоров’я є особливо актуальною в умовах сьогодення, адже кількість стресогенних чинників у професійній діяльності педагога постійно зростає.

Розглянемо засоби відновлення, укріплення та збереження здоров’я педагога:

•                  Техніка саморегуляції Вважається, що практично кожна людина має можливість опанувати методи саморегуляції. Процес розвитку в собі здібностей до емоційно-вольового самоконтролю будується на трьох основних моментах: релаксації, візуалізації і самонавіюванні. Основною метою є навчитися свідомо створювати в собі оптимальну «внутрішню атмосферу».

Традиційно виокремлюють такі методи психологічної саморегуляції:

•    нервово-м’язова релаксація, спрямована на зняття м’язового напруження. Для того, щоб ефективно його зняти, спочатку необхідно його посилити. Для кожної групи м’язів розроблено відповідні способи їх ефективного напруження, що опісля дає можливість повністю розслабитися;
•    медитативні методи – із поміж дієвих та зручних для використання виокремлюють техніки контролю дихання. Процес дихання має важливе значення для регуляції психічних процесів. Уміння правильно дихати є необхідною основою для успіху. Навіть елементарні дихальні прийоми можуть дати відчутний позитивний результат, коли необхідно швидко заспокоїтися або, навпаки, підвищити загальний тонус. В першу чергу, важливий ритм дихання. Заспокійливий ритм - такий, що кожен видих удвічі довший, ніж вдих. У ряді випадків можна зробити глибокий вдих і потім затримати дихання на 20-30 сек. Подальший видих і глибокий компенсаторний вдих чинять на нервову систему стабілізуючий вплив.
•                   використання образів - тим, хто володіє схильністю до артистичності мислення, добре допомагає прийом, заснований на грі. Наприклад, виконуючи якусь важку і напружену роботу, можна уявити себе в образі кіно- або літературного героя. Уміння достатньо яскраво відтворити в думках образ для наслідування, «увійти в роль» допомагає з часом знайти і власний стиль поведінки. 
•                   цілеспрямоване уявлення ситуацій. Умінню настроїтися або зняти нервову напругу допомагає використання уяви. У кожної людини в пам'яті є ситуації, в яких вона відчувала спокій,умиротворення, розслаблення. В одних це пляж, приємне відчуття відпочинку на теплому піску після купання, в інших – гори, чисте свіже повітря, блакитне небо, снігові вершини. З таких ситуацій необхідно вибрати найзначимішу, дійсно здатну викликати емоційні переживання.                                   
• способи відволікання. Можуть бути стани, коли до активних методів вдаватися важко. Нерідко це пов'язано з вираженою втомою. У таких випадках зняти вантаж психічної напруги можна, використовуючи метод відключення. Засобом може бути книга, яку перечитуєш багато разів, не втрачаючи до неї інтересу, улюблена музика, фільм і так далі;
•  позбавлення від небажаних емоцій (дисоціація). Даний спосіб призначений для людей, яким заважає в житті зайва вразливість і емоційність. У цих випадках корисно виробити навик відволікання від емоцій - дисоціації. Цей навик заснований на розділенні усвідомлення людиною фізіологічних змін у власному організмі, викликаних емоціями, від усвідомлення свого внутрішнього, психологічного стану. Для цього необхідно навчиться відрізняти і відокремлювати нав'язувані ззовні емоції від діяльності власного "Я". 
• перехід в нейтральний стан. На відміну від попереднього, цей спосіб "нейтралізації" емоцій освоїти набагато легше, і доступний він абсолютно всім. Він не вимагає акторського таланту, бо позбавлення від неприємної емоції досягається не образним уявленням іншої емоції, що витісняє первинну, а переходом в нейтральний стан – спокою, відпочинку, розслаблення, в якому взагалі жодним негативним емоціям немає місця. Спостереження за внутрішніми відчуттями, пов'язаними з емоцією, дозволяє нам відокремиться від неї, спостерігаючи власну емоцію з боку, а потім і прибирати неприємну емоцію, впливаючи на ці відчуття.
• розвиток навиків самоспостереження. Чому навиків самоспостереження потрібно вчитися, адже це так природно, так просто відчувати власне тіло, уловлювати зміни, що відбуваються в ньому, пов'язані з емоціями? Річ у тому, що об'єм нашої уваги вельми обмежений. У кожен момент часу ми отримуємо масу інформації як ззовні, так і зсередини нашого власного організму, на яку просто не звертаємо уваги. Людина часто буквально просто не помічає, що живе у власному тілі. Відчуття, пов'язані з їжею, вдиханням тютюнового диму, болю, якщо тіло нагадає про себе – ось і весь небагатий перелік звичних відчуттів.

Важливо наголосити, що не буває прийомів, які були б ефективними абсолютно для всіх. Комусь легше нормалізувати свій психологічний стан шляхом розслаблення м’язів, декому – шляхом рухової активності. Хтось краще використовує можливості уяви, а хтось – абстрактно-логічного мислення. Тому педагогам доцільно пропонувати спробувати якомога більше методів психологічної саморегуляції, щоб обрати для себе найефективніший. Використання методів психологічної саморегуляції значно зменшує тривалість негативного впливу стресогенної ситуації, завдяки чому людина має змогу швидше опанувати себе. Відповідно знижується рівень негативного впливу стресу на організм.

•                  Техніка позитивного мислення Позитивне мислення характеризується тим, що людина свідомо контролює свої думки і не дозволяє укорінюватися негативним думкам, емоціям (запобігає конкретними діями виникненню негативних емоцій. Для укріплення впевненості та позитивного світосприймання корисно оволодіти принципами та технікою позитивного мислення:

• виявити негативні думки та переконання, що спричиняють страждання та душевний дискомфорт;
• провести самоаналіз внутрішнього діалогу, усунути всі деструктивні мовні звороти, звернення до себе (думки, образи), в яких є самозвинувачення, самоприниження, відсутність віри та надії на успіх, які мають характер неприйняття ресурсів підтримки та подолання стресових ситуацій. Наприклад, «Я нічого не можу змінити в своєму житті», «Я не щасливий і завжди таким буду», «Я не заслуговую на …» тощо;
• замінити деструктивні думки на позитивні, що сприяють мобілізації внутрішніх психологічних ресурсів, закріплюють упевненість у власних діях.

Вправа «Спів голосних» (10 хв.)

Мета: познайомитися з вправою, яка сприяє зниженню стресу і встановленню оптимальної енергетичної рівноваги; активізувати групу.

Тренер просить учасників (-ць) відсунути стільці назад, щоб звільнити простір, і стати на вільне місце. Тренер описує вправу: «При видиху, наші голосові зв’язки вібрують. Так ми видаємо звуки, які різним чином резонують в нашому тілі. Уявіть, що ваше тіло – велика віолончель, в її дерев’яному корпусі створюються різні звуки, в залежності від того, по якій струні ми ведемо смичком.

Станьте прямо, злегка розставивши ноги в сторони. Покладіть долоні на живіт, тільки злегка торкаючись його. Вдихніть і потім, на видиху, заспівайте голосний «У». «У» - глибокий голосний звук, і ви повинні відчувати вібрацію внизу живота. Ви можете спробувати заспівати «У» по різному, рухаючись від низького до високого звуку, щоб знайти частоту, на яку реагує ваша особиста віолончель; на якій вона вібрує більш за все. Використовуйте долоні тільки для того, щоб краще відчувати вібрацію. Якщо ви не відчуваєте вібрацію, не хвилюйтесь, в будь-якому випадку, ця вправа допоможе вам розподілити енергію по тілу. Після того, як ми заспівали голосний «У» не менше трьох раз, ми заспіваємо голосний «О» і перемістимо долоні трохи вище по животу. Після голосного «О», ми заспіваємо голосний «А», поклавши долоні на груди. Ви точно відчуєте, як вібрують ваші груди. Коли ми співаємо голосний «Е», розташуємо руки вздовж тіла і відчуємо вібрацію у основи шиї; нарешті, коли ми будемо співати голосний «І», ми відчуємо вібрацію в потиличній, тім’яній або скроневій частинах черепа».

Після пояснення, тренер починає вправу і сам приймає в ній участь. Ця вправа може визвати у деяких учасників (-ць) почуття незручності, особливо у тих, хто звичайно мовчить або занурений у себе. В цьому випадку, можна запропонувати робити вправу з закритими очима, не дивлячись один на одного або у вікно. Тренеру слід заохочувати гучний спів, оскільки для створення вібрацій в тілі потрібна велика кількість повітря. Якщо співати тихо, вібрації не буде.

Педагогам пропонується обрати один із малюнків та протягом 10 хвилин розмалювати його так, як їм хочеться. Обговорення: сподобалось розмальовувати? Що відчували?

Мета: пошук оптимальних для себе методів збереження та зміцнення здоров’я та  ознайомлення зі способами інших учасників.

Педагогам роздаються аркуші. Завдання: намалювати мішечок і в ньому написати власні методи збереження та зміцнення свого психологічного здоров’я. Після того, як учасники заповнили свої мішечки, їм пропонується ознайомитися з мішечками інших педагогів та додати в них ті способи, яких, на їх думку, не вистачає. Загальне обговорення вправи.

Мета: визначити враження учасників від семінару-тренінгу.

Ведучі  пропонують учасникам поділитися своїми думками, емоціями, враженнями стосовно проведеного семінару.