Збірка контрольних робіт з української мови (8 клас)

Про матеріал

Матеріал містить збірку контрольних робіт з української мови за програмою для учнів 8 класу. Контрольні роботи містять різнорівневі завдання з вибором однієї правильної відповіді, на встановлення відповідності, написання розгорнутої відповіді на питання.

Перегляд файлу

Контрольне читання мовчки (8 клас)

Жага до малювання

У тому кутку України, де село Кирилівка, завжди було багато малярів. Мабуть, теж через те, що край такий, хоч малюй: в садах та в зорях. Діти завжди люблять малювати: скрізь по селу ворота вимальовані крейдою, а білі стіни — углиною. Малював, бувши малим, і Шевченко: хати, церкви, дерева. Проте справжня жага

до малювання прокинулась у нього тільки тепер, коли вже він був чималим і служив у дяка. Було так. Кирилівський дяк послав хлопця в Лисянку до дяка-маляра позичити цимбали і прохати на іменини. Шевченко застав лисянського дяка-маляра за роботою: він сидів у повітці, і на дошці починав малювати якогось святого. Шевченко став дивитись. І коли на мертвій дошці з-під пензля маляра виглянули людські очі і почало виявлятись живе обличчя, в хлопця аж мурашки пішли поза спиною: маляр видався йому за чарівника. Він вперше одчув ідею творчості. Зразок її, звичайно, не блискучий, але для цього йому не треба було бачити працю Рафаеля, в цьому розумінні Рафаелева мадонна мало чим більше вплинула б на молодого хлопця, ніж дякова Варвара.

Головне в цьому — першина, новина враження, що його сили вже не буде вдруге навіть тоді, коли він, вирісши, матиме змогу бачити роботу першорядних на весь світ майстрів. Головне — загальні принципи, а вони одні і в кирилівського дяка, і в італійського генія.

Огонь пішов по жилах у хлопця, і він ясно одчув у собі, ніби од сну пробудившись, одчув творця, художника. Здалося йому, оддав би все на світі, не хотів би ні слави, ні багатства, аби тільки навчитись так творити. Хоч був би босий, голий. Тута ж він і почав прохати дяка, щоб прийняв його за учня. Дяк одігнав свиню, глянув на дітей, що дряпались на моріжку, і промовив охоче:

— А чому й ні! Мені вже давно треба учня. Батько чи мати є в тебе?

— Ні, я сирота.

— Тим краще — сам собі хазяїн. Гляди ж, Тарасе, я ж уже не буду когось шукати — на тебе буду дожидати…

Не так воно було, як сподівався Тарас. Замість того, щоб привчати учня до малярства, дяк повернув хлопця на наймита: велів йому дрова рубати, носити воду, дітей глядіти. Тарас запитав дяка:

— А коли ви почнете мене вчить малювати?

— Швидкий ти. Спершу мені послужи за науку років три, а тоді вже я буду вчити.

Тарас побачив, що з такої науки добра йому не буде. Покинув цього маляра — пішов до іншого в село Тарасівку. Славний маляр подивився Тарасові на ліву долоню і рішуче промовив:

— Ні, не візьму тебе за учня. Маляра з тебе не буде. Не буде навіть шевця або бондаря. Талану немає в тебе, долі. Нічому ти не здатний. Іди в старці.

Пішов Тарас смутний. Іде, плаче:

«Що мені тепер робити на світі? До кого звернутися за порадою? Піду топитись!» — Глянув навкруги: жаль світу ясного… — «Буду хоч як жити, аби жити. Сонце всім світить рівно».

І пішло Тарасове життя без пуття, без шляху битого… Найнявся пасти вівці. Сам сяде з книжкою в рові, а вівці — в спаш. Довідались, прогнали. Прочув про це дядько, кличе хлопця до себе: іди, будемо коло землі хазяйнувати. Воли стоять у плузі, а погонич — у бур’яні хату кривобоку, малює.

— Ні, не буде й хлібороба з тебе. І хлопець ніби не дурний, тільки, мабуть, на свою стежку не втрапив. Почали всі, як один: ледащо та й ледащо. Ото нехай би сидів у школі та й усе.

Тільки ніяк Тарасові було вертатись до школи. Якось Шевченко зайшов у церкву, щоб хоч здалеку побачити Оксану. Дяк, побачивши свого «раба», посварився із рукава кулаком і продовжив читати псалми.

— Ні, в школу нема повороту.

Пішов до попа за кухонного попихача. Іноді Тарас згадував Оксану. Сяде в куточку, заплющивши очі, пригадує… Полегшає.  Показатись десь їй на очі — соромився. Не вартий я того, щоб про неї згадувати. Краще забуду… Хвастун! Попихач попівський! Змалюю хату… Теж маляр найшовся!

Взяв свою скриньку під лавою, вийняв свої малюнки. Давно вже, як не бачив їх… І раптом така взяла туга, така жага малювати, що аж руки затремтіли. Здавалося, що він оживе, одужає, як почне малювати… Знову забилося серце: «А спробую ще раз». Чув він багато гарного за хлипнівського маляра: «Піду до нього! Впаду в ноги, буду прохати: вивчіть мене на маляра,— а я вам вік того не забуду». Вирішив, аж повеселів, поживішав. Другого дня й пішов, ніч не спавши.

(710 слів) (За С. Васильченком)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Питання до тексту «Жага до малювання»

1 На думку автора, у Кирилівці та навколишніх селах було багато малярів тому, що

А. тут жили здібні до малювання люди

Б. край цей такий гарний, хоч малюй

В. дяки вчили малюванню дітей у школах

Г. це вміння давало людям роботу

2 У юного Тараса прокинулася справжня жага до малювання, коли він

А. був ще дитиною

Б. навчався в сільській школі

В. зустрічався з Оксаною

Г.  побачив, як малює дяк-маляр

3 Спостереження за роботою лисянського дяка мало велике значення для юного Тараса тому, що він

А. навчився добирати фарби

Б. уперше усвідомив ідею творчості

В. вирішив купити собі фарби та пензлі

Г. він захотів скопіювати намальоване дяком

4 Силу враження, яке справила на Тараса картина дяка, автор пояснює тим, що

А. дяк малював мадонну, яку написав колись Рафаель

Б. живописною майстерністю дяка

В. Тарас не бував у музеях і не міг порівняти дяків малюнок із полотнами видатних майстрів

Г.  це враження було новим для Тараса

5 Тарас покинув лисянського дяка тому, що той

А. перетворив хлопця на наймита

Б. погано вчив Тараса

В. сам не вмів малювати

Г.  бив Тараса, ображав

6 Дяк із Тарасівки відмовився навчати Шевченка тому, що

А. він уважав, що Тарас ні на що не здатний

Б. цей дяк не брав учнів на навчання

В. дяк не хотів мати неприємностей із Тарасовим паном

Г.  дяк не хотів пускати в дім чужого хлопця

7 Тарас відкинув думку про самогубство тому, що

А. він раптом згадав про Оксану

Б. йому жаль стало ясного світу

В. він не хотів засмутити батьків

Г.  він боявся скоїти гріх

8 Тараса проганяли з усіх робіт, на які він наймався, тому що він

А. не вмів нічого робити

Б. був норовистий, сперечався з господарем

В. був безвідповідальний, забудькуватий

Г. замість роботи малював або читав книжки

9 Тарас якось зайшов до церкви з метою

А. попросити в дяка роботи

Б. щоб побачити свого дядька й найнятись до нього

В. щоб побачити Оксану

Г.  щоб помолитись і попросити в Бога долі

10 Художній засіб, який містять вирази з тексту «одчув, ніби од сну пробудившись», «сказав, мов по голові чим ударив», «блиснули хрести, як свати в рушниках»,— це

А. фразеологізми

Б. метафори

В. гіперболи

Г.  порівняння

11 Тарас намагався не згадувати про Оксану тому, що

А. в нього не було вільного часу

Б. він був захоплений живописом і не хотів відволікатися

В. він уважав себе не вартим цієї дівчини

Г.  тому що вона його образила

12 Після всіх поневірянь Тарас вирішив

А. піти вчитися до сільської школи

Б. багато працювати, щоб збудувати хату

В. помститися кирилівському дякові

Г.  спробувати ще раз зайнятися живописом.

Перегляд файлу

Контрольна робота №4

Відокремлені члени речення

Варіант 1

1. Укажіть правильне твердження.

Уточнюючими називають члени речення, які:

А. розширюють зміст речення;

Б. звужують зміст речення;

В. уточнюють або пояснюють зміст головного чи другорядного члена речення;

Г. ускладнюють зміст сказаного.

2. Виділена в реченні конструкція

На березі хвилястої Десни  стояло місто, оповите в сни — це

А. дієприслівниковий зворот;

Б. дієприкметниковий зворот;

В. прикметник із залежними словами;

Г. дієприслівник.

3. Укажіть, яким відокремленим членом речення є виділені в реченні слова.

Тут, під кронами білих розпашілих каштанів, причаїлися наші, повні щастя, літа.

А. Відокремлене означення;

Б. відокремлена уточнююча обставина;

В. відокремлений додаток;

Г. відокремлена прикладка.

4. Укажіть речення, у якому відокремлений другорядний член — це означення, виражене дієприкметниковим зворотом.

А. Старий зараз ніякої роботи не визнає, окрім пасіки.

Б. Мокрий, обношений, він занепокоєно пішов до верби…

В. В імлистій далині, осяяні срібним промінням місячним, стояли широкі лани золотого жита та пшениці.

Г. А он старе Монастирище, колись козацькеє село.

5. Укажіть речення з відокремленим додатком.

А. Нікого тут нема, крім мене й господині.

Б. Польова билина, вона не призвичаєна до густої садової тіні.

В. Гей, був у Січі старий козак, на прізвище Чалий.

Г. І от тепер, ставши начальником, він раптом заспівав отакої.

6. Укажіть речення, у якому відокремлена обставина виражена іменником з прийменником.

А. Співають усі, за винятком Ліни Яцуби, дочки відставника…

Б. Незважаючи на вітрець, робилося душно.

В. Звучав потемнілий дзвін, пудів на тридцять.

Г. У лісі, опріч мене, є ще хтось.

7. Установіть відповідність між реченням і другорядним членом у ньому.


1 відокремлений уточнюючий

член речення

2 відокремлений додаток

3 відокремлене означення

 

 

 


А Спить вітер на колінах у беріз, окутаних у молоко туману.

Б Лев упав і довго, лежачи, стогнав.

В Тут, під кронами білих розпашілих каштанів, причаїлися наші, повні щастя літа.

Г Не маю іншого тепла, окрім отчого краю.


8. Установіть відповідність між відокремленими уточнюючими членами речення і синтаксичною роллю, яку вони виконують.


1 уточнюючий підмет

2 уточнююча обставина

місця

3 уточнююче означення

 

 

 

 

А Уже багато років, відколи його забрано од матері, ніхто ні про що не питав.

Б І тут, в Америці, живу я Україною.

В Надійшли жнива, достигла Василева пшениця — така гарна, колос у колос.

Г Він, Шептало, кінь особливий, кінь білий.


9. Виконайте синтаксичний розбір речень.

Матір моя, Марія, читати мене навчила.

Кожен птах, свою пісню співаючи, здіймається до небес.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Контрольна робота №4

Відокремлені члени речення

Варіант 2

1. Укажіть правильне твердження.

Відокремленими називаються члени речення, які:

А. виділяються за змістом та інтонаційно;

Б. указують на того, до кого звернено мовлення;

В. передають ставлення мовця до висловленого;

Г. належать до одного й того самого слова в реченні й відповідають на одне й те саме питання.

2. Укажіть правильне твердження.

На письмі відокремлені члени речення виділяють:

А. комами;

Б. комами і тире;

В. тире;

Г. дужками.

3. Укажіть, яким відокремленим членом речення є виділені в реченні слова.

І сон мене так ніжно обійма, що, окрім сну, не хочеться нічого.

А. Відокремлена прикладка;

Б. відокремлене означення;

В. відокремлена обставина;

Г. відокремлений уточнюючий додаток.

4. Укажіть речення, у якому відокремлена обставина виражена дієприслівниковим зворотом.

А. А пісня, наростаючи, пливла над берегом.

Б. Жінка йде поволі й трохи зігнувшись.

В. І я зими крутий долаю норов, обличчя підставляючи вітрам.

Гю Дівчата зачіпали Миколу, жартуючи, а він усе стояв похнюпившись.

5. Укажіть речення з відокремленою прикладкою.

А. І Оксану, мою зорю, мою добру долю, що день божий умивали.

Б. Над берегом послався невеликий, густо засвічений білою ромашкою луг.

В. Виснажені атаками й великими втратами, німці не витримали грізного натиску полку.

Г. Голубу сорочку в перехваті підперезано матер’яним поясом з китицями.

6. Укажіть речення, у якому поширене означення не виділяється комами (розділові знаки пропущено).

А. Осяяний сонцем перед нами розкрився зовсім новий світ.

Б. Стоять налиті сонцем дні.

В. В небі чистім і прозорім сонце сяє.

Г. А сонце тепле і ласкаве спинило погляд на землі.

7. Установіть відповідність між реченням і другорядним членом у ньому.

1 відокремлена прикладка

2 відокремлений додаток

3 відокремлена обставина

А. Сумно і мовчки тоді похилилася квітка, листям своїм тремтячи в передсмертнім конанні.

Б.  І пахне раннім сонцем і медком земля, легким серпанком оповита.

В. І сон мене так ніжно обійма, що, окрім сну, не хочеться нічого.

Г.  Іду я, степів перехожий, радію од щастя землі.

8. Установіть відповідність між відокремленими уточнюючими членами речення і синтаксичною роллю, яку вони виконують.

1 уточнююча обставина

2 уточнююча прикладка

3 уточнюючий додаток

А.  Незмінний колгоспний конюх, дід Саливон, як завжди клопотався за своїх підопічних.

Б.  Рівно, на повні груди, дихає юнак.

В.  З очеретин чутно голос сопілки, ніжний, кучерявий.

Г.  Так олень добував з-під снігу мох та лишайники — свій харч.

9. Виконайте синтаксичний розбір речень.

Мовчить, скупавшися в зимовім молоці, алея волохата.

І він устав на горах перед нами, наш Київ.

 

Перегляд файлу

Контрольна робота № 2

Другорядні члени речення. Односкладні речення. Неповні речення.

Варіант I

1. Укажіть односкладне речення.

А На полі одразу зчинився галас.

Б Я йшов все далі й далі в глибину лісів.

В У тихій радості-журбі вклонявся вечір дневі.

Г Не люблю осінньої ночі.

2. Односкладне речення з головним членом-підметом — це:

А безособове речення;

Б називне речення;

В узагальнено-особове;

Г означено-особове.

3. Укажіть означено-особове речення.

А А моє Полісся не любить не можна.

Б Вже не журно мені.

В Вклоняюсь кожному ліску з любов’ю й відданістю сина.

Г Над обрієм сонце звелося.

4. Укажіть неповне речення, у якому ставиться тире (окремі розділові знаки пропущено).

А Гарний соловей голосом, а нива колосом.

Б Рання пташка дзьобик чистить, а пізня очиці жмурить.

В Заступи природу дверима, то вона тобі вікном ввійде.

Г Поле бачить, а ліс чує.

5. Визначте тип односкладного речення.

Пахло прив’ялим полином.

А неозначено-особове;

Б означено-особове;

В узагальнено-особове;

Г безособове.

6. Укажіть рядок, який містить неозначено-особове речення.

А Cлався, наша Україно.

Б Дерев’яну підлогу тут, видно, часто поливали холодною водою.

В Вітер. Глибока осінь.

Г Не вчи орла літати.

7. Установіть відповідність між односкладним простим реченням і його видом.


1 означено-

особове

2 узагальнено-

особове

3 безособове

 

 

 

 

А Стану в житті малою хвилиною, чорною гілкою на тополі.

Б В зів’ялих листочках хто може вгадати красу всю зеленого чаю?

В За добро добром платять.

Г Взимку та повесні курінь відчинено з ранку до вечора і цілу ніч.


8. Установіть відповідність між виділеними словами в односкладному реченні та їхньою синтаксичною функцією.


 

 

1 додаток

2 обставина

3 означення

 

 

 

А Учителя і дерево пізнають з плодів.

Б Знання без помилок ніде не купиш.

В Прагну сонце бачити в золотому капелюшку.

Г Вже буряки завезли до цукроварні.


9 Установіть відповідність між реченням та характеристикою другорядних членів, ужитих у ньому.


1 Ішов кобзар до Києва та сів спочивати.

2 Щирі сльози в серці запеклися.

3 Понад ставом увечері хитається очерет.

4 Марко до наймички ручки простягає.

А. означення, обставина місця

Б. обставина місця, обставина мети

В. непрямий додаток, прямий додаток

Г обставина часу, прямий додаток

Д обставина місця. обставина часу


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Контрольна робота № 2

Другорядні члени речення. Односкладні речення. Неповні речення.

Варіант IІ

 

1. Укажіть односкладне речення.

А Надвечір дивізія увійшла в місто.

Б Просто на південь ледь помітно миготіли вогники.

В Одноманітно вистукували колеса на стиках рейок.

Г Оживи, козацька славо, у бандурних струнах.

2. Дійова особа граматично не виражається

А в узагальнено-особовому реченні;

Б у безособовому реченні;

В в означено-особовому реченні;

Г у неозначено-особовому реченні.

3. Укажіть безособове речення.

А Бери мене в свої блаженні сни.

Б Добрій пораді ціни немає.

В За добро віддячують добром, а не злом.

Г Степ і ніч.

4. Укажіть неповне речення, у якому ставиться тире (окремі розділові знаки пропущено).

А За що ти караєш її, сироту?

Б Вся душа моя з протиріч.

В Нас тягло до лісу.

Г Не милуй мене шовково.

5. Визначте тип односкладного речення.

Руїни, попіл, згарища, пустка, розбомблені міста і села, сироти, вдови, втрачені надії і марні сподівання.

А називне;

Б безособове;

В означено-особове;

Г неозначено-особове.

6. Укажіть рядок, який містить означено-особове речення.

А Боїшся вовка — не йди до лісу.

Б Тихо в садку, тихо в місті, бо пізня година.

В За правду, браття, єднаймось щиро.

Г Смеркалося…

7. Установіть відповідність між односкладним простим реченням і його видом.


1 неозначено- особове

2 безособове

3 узагальнено-особове

 

 

 

 

А Там ціле підземне місто спорудили.

Б Не хвались, ідучи на торг, а хвались,

ідучи з торгу.

В Надворі вже зовсім смеркало.

Г І всі ми як один підняли вгору руки.

 

 


8. Установіть відповідність між виділеним словом в односкладному реченні та їхньою синтаксичною функцією.


1 додаток

2 підмет

3 присудок

 

 

 

 

 

А Вам не втекти від правди суду ні

в небесах, ні на землі.

Б Герой користі не шукає зроду.

В Не бійся досвітньої мли,— досвітній вогонь запали.

Г Чужа душа — то, кажуть, темний ліс.


9 Установіть відповідність між реченням та характеристикою другорядних членів, ужитих у ньому.


1 Ідуть дівчата в поле жати.

2 Через тиждень молодиці коровай місили.

3 Невеликії три літа марно пролетіли.

4 Ставок чистий заріс осокою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А. означення, обставина способу дії

Б. обставина часу, додаток

В. додаток, обставина місця

Г.  обставина місця, обставина мети

Д означення, додаток

Перегляд файлу

Контрольна робота

Просте ускладнене речення.

Варіант 1

1 Укажіть речення з однорідними членами.

А. Трипільці засівали землю, а вона щоосені обдаровувала їх золотим  збіжжям.

Б. На левадах білими озерами розлігся туман, і в ньому неясно чорніли кущі верболозу.

В. Лелека  поволі, але впевнено йде по вуличці.

Г.  А бур’яни навколо як ліс, і пахощі їхні були гіркі.

2 Укажіть речення, що містить кілька рядів однорідних членів.

А. Голос то розлягався в високім просторі, то слався по землі, по зелених житах.

Б. Можна ходити до лісу по запахи, на дегустування їхнього розмаїття.

В. Незабаром форкання коней, Степанова лайка, тягуче рипіння журавля і плескіт води в кориті розтанули.

Г.  На гатці студений вітер хльоскав по лицю, смикав за піджачок.

3 Укажіть речення, у якому однорідні члени скріплюються єднальними сполучниками.

А. Ще з юних літ мені відкрилась правда, а вже пізніше підійшла впритул.

Б. І вари собі куліш, галушки чи кашу. 

В. Господь їм землю дав обітованну і море перед ними розступив.

Г.  Нехай стократно помилявся, то хана кликав, то Москву.

4 Укажіть речення з двокрапкою після узагальнювального слова (окремі розділові знаки опущені).

А. До гірського клімату добре пристосувались чорниця брусниця малина ожина.

Б. Посеред двору на колодках сиділи всі наші тато й мама старша наша сестра і дехто із сусідів.

В. А соловейко-варакушка не відмовляється ні від сухого листячка, ні від торішньої трави.

Г.  У лозняках чекають гнізда на кобилочку солов’їну та кобилочку річкову на очеретянок.

5 Укажіть речення, у якому правильно розставлені розділові знаки (окремі розділові знаки опущені).

А. А дрібненький зяблик моститься десь на верху явора, чи тополі, та ще й уміло ховає своє гніздечко від людського ока.

Б. У вигуках, у скрипінні вітряків, у пізніх скриках півнів, у капотінні роси з важкого пагілля дерев в усьому: цьому русі і благословенному спокої була якась виболена, скупа доцільність.

В. Тут і рушники вишивані та ткані, і корсетки й плахти, очіпки, постоли, прядка, веретено, ручні жорна, шевський, ковальський, столярський інструмент.

Г.  Щодо грубості ниток селянське домоткане полотно ділиться на три основні види: а саме, найгрубішу рядовину, середню «десятку» та найтоншу «дванадцятку».

6 Укажіть речення з поширеним звертанням (розділові знаки пропущені).

А. Розвійтеся з вітром листочки зів’ялі!

Б. Слухай Кроте як же це воно в нас так вийшло?

В. Гей джуро глянь та їх там ціла сотня!

Г.  Я п’ю тебе сонце твій теплий зцілющий напій!

7.  Укажіть речення, де правильно виділено звертання.

А. Не збавляй собі сну, не дивися в той бік моя пташко!

Б. А ти голубонько, ти кралечко моя, поки співаєш на калині, то й весело мені!

В. Гей писарю, неси мою печатку!

Г.  А не йдете, чорні бурі і злі вітри, на вечерю, то йдіть собі в безвість!

8 Укажіть речення, у якому правильно виділені вставні слова (окремі розділові знаки пропущені).

А. Чи може, в цьому якраз і є сила людини?

Б. Я раніше, коли села ще не знав, теж бувало, заморював черв’ячка всячиною.

В. І, може, ти, відбігши на хвилинку від повсякденних клопотів нікчемних, розгорнеш книжку і почнеш читати?

Г. І як легенда каже прастара, він син Дажбога і дочки Дніпра.

9 Установіть відповідність між реченням та синтаксичною роллю однорідних членів, ужитих у ньому.


1 однорідні підмети

2 однорідні присудки

3 однорідні додатки

4 однорідні означення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А. Земля подарувала трипільцям різні знання і вміння.

Б. Вербові гілочки часто вивішували над вікнами або над дверима для захисту від злих сил.

В. На сонці оперення птаха переливається то яскраво-синім, то навіть ліловим кольором.

Г. Миски, глечики, горщики трипільців були прикрашені химерними візерунками.

Д. Жінка із застережливо піднятими руками стала захисницею мирних господ, покровителькою роду, оберегом домашнього вогнища.

 


Прочитайте текст. Виконайте завдання 10 і 11 до нього.

(1) Розквіт творчості українського художника С. І. Васильківського припадає на останню третину ХІХ століття. (2) Він був сучасником видатних діячів української науки й культури: П. Куліша, М. Лисенка, М. Коцюбинського, М. Костомарова, М. Драгоманова. (3) Національна скерованість у творчості вимагала від митців особистої мужності й високого патріотизму. (4) У місті Ізюмі на Харківщині все ще зберігалось народне мистецтво й фольклор. (5) Батько Васильківського був віртуозом-креслярем і писарем. (6) Мати художника заронила у його душу любов до української пісні та національних традицій. (Із книги «100 видатних імен України»)

10 Узагальнювальне слово при однорідних членах є в реченні

А. першому                          Б. другому

В. четвертому                       Г.  шостому

11 Однорідні члени відсутні в реченні

А. першому

Б. третьому

В. п’ятому

Г. шостому

 

Контрольна робота

Просте ускладнене речення.

Варіант 2

1 Укажіть речення з однорідними членами.

А. З діда-прадіда зеленіють під сонцем поля України, у сивій давнині губиться перша рілля.

Б. Собака стояв під грушею і не зводив з Миколки здивованих очей.

В. Почувся шерхіт босих ніг, чіпкі руки пригнули голову білого коня.

Г. За городом срібною гладінню розлився ставок, за ставком верби до води похилилися.

2 Укажіть речення, що містять кілька рядів однорідних членів.

А. Уже й ніч пройшла, довга, неспокійна, громовинна.

Б. Коваль брав кліщами залізо, клав його на ковадло.

В. Данило сідає на поріжку, розв’язує ганчір’я і по черзі розпинає в руках подрані сорочки, штани, піджаки, кофти.

Г.  Втомились греки веслами махати, зайшли у двір.

3 Укажіть речення, у якому однорідні члени поєднуються єднальними сполучниками.

А. Верхівки дерев, погойдуючись, уже не тонуть у мороці, а купаються в м’якій, прохолодній тиші.

Б. Зеленіє степ весною, з кожним днем пишніш стає, то обсиплеться росою, то враз пахощі поллє.

В. Сіно тут уже було давно скошено й завезено у стоги.

Г.  Данило вирушає в дорогу, кликнувши за собою малого, проте бідового песика Кузьку.

4 Укажіть речення з двокрапкою після узагальнювального слова (окремі розділові знаки опущені).

А. До Червоної книги занесено лілею лісову нарцис едельвейс.

Б. Надавали приємного аромату пелюстки троянди жасміну бузку.

В. Їх зупиняв шелест верб і кукурудзиння тупіт спутаного коня і скрип журавля.

Г.  Обіч дороги на облогах ронила зерно кущувата падалішня мішаниця жито, просо, гречка.

5 Укажіть речення, у якому правильно розставлені розділові знаки.

А. Бездонне небо, повний місяць, сонне озеро, пташиний щебет, вологий холодок, все те непомітно перекинуло мене у світ мого дитинства.

Б. Наші дівчата плетуть собі вінки: з білого ромен-зілля, квітів маку, синіх волошок, чорнобривців та дикої рожі.

В. А восени, і влітку, двері, і дірки, і бур’яни довкола засновані павутиною.

Г.  Вересень причепив до свого бриля червоний кетяг калини й нитку бабиного літа, заглянув до нашої школи, завзято вдарив у дзвін та й пішов садами в степи крутити крила вітряків.

6 Укажіть речення з поширеним звертанням (деякі розділові знаки пропущені).

А. Зласкався доле над моїм народом.

Б. Ой не світи місяченьку не світи нікому.

В. Прости мені моя правдива мати душі моєї синій чистовід!

Г. Братове той кого ми хотіли покарати за шкоду називається Кротом.

7. Укажіть речення, де правильно виділено звертання.

А. Та ти мене дубе, отінив, як хмара.

Б. Розкажи ж тепер Степане, про свою недолю.

В. Ой ти, дівчино, з горіха зерня, чом твоє серденько — колюче терня?

Г.  Привітай же, моя ненько моя Україно, моїх діток нерозумних, як свою дитину.

8 Укажіть речення, у якому правильно виділені вставні слова.

А. Чи може, це ввижається мені той несказанний камертон природи?

Б. Та ще можливо, кіммерійський крук сіда коню буланому на круп.

В. Ви там торгуйте на великім торзі, а я, мабуть, в цю річку заверну.

Г.  Велика осіння тиша огортала їх, і здається, була в спромозі заворожити їхні очі.

9 Установіть відповідність між реченням та синтаксичною роллю однорідних членів, ужитих у ньому.


1 однорідні підмети

2 однорідні присудки

3 однорідні додатки

4 однорідні означення

 

 

 

 

 

 

 

 

А. Люди в тих краях були дужі й завзяті, кмітливі та вправні.

Б. Усередині трипільського будиночка була піч або відкрите вогнище.

В. Глиняний посуд трипільці розмальовували червоною, чорною й білою фарбами.

Г. Череп’яні уламки досі знаходять у полях, у лісах та в гаях неподалік села Трипілля.

Д. Здіймали трипільці руки до неба, вимолюючи то дощу, то сонця.


Прочитайте текст. Виконайте завдання 10 і 11 до нього.

(1) С. І. Васильківського називають поетом українського малярства за надзвичайну ліричність його творів. (2) Звернення художника до рідної історії, до природи України, етнографічних особливостей селянського або козацького побуту було формою боротьби за утвердження національної гідності народу. (3) На той період припадає розвиток історичного жанру, поява полотен із життя запорозьких козаків. (4) Українські художники не стояли осторонь від життя народу і своєю творчістю відіграли велику роль у розвитку національної культури. (5) Дитинство і юність Васильківського пройшло на Слобідській Україні. (6) Там усе дихало історією, спогадами про славне минуле. (Із книги «100 видатних імен України»)

10 Однорідні члени відсутні в реченні

А. першому

Б. другому

В. четвертому

Г.  шостому

11 Два ряди однорідних членів є в реченні

А. першому

Б. другому

В. п’ятому

Г. шостому

Перегляд файлу
Перегляд файлу тимчасово недоступний.
Перегляд файлу

АУДІЮВАННЯ. 8 КЛАС

З БОГОМ У ДУШІ

Немовля плакало, і від жалю бабі Тетяні ставало аж млосно.

Подумки вона лаяла свою старечу безпам’ятність: як-то можна було забути поставити молоко в холодильник? Скисло… Чим годувати маля в цей пізній вечір і вночі? Немовля вже начеб і не плакало, а протяжно стогнало, як доросла хвора людина.

Баба Тетяна пішла до сусідки Віти, наперед обпікаючись соромом, що доведеться вкотре вже канючити позичку. Злобливість сусідки нажила після того, як принесла дитинку із сирітського притулку. Сподівалася розтопити обледеніле сусідчине серце — була надія, що одинока Віта всиновить дитя. Але не так  склалося, як гадалося…

Віта відчинила двері. Була усміхнена й захмеліла. За заставленим пляшками кухонним столом розсівся якийсь молодик у майці з цигаркою в зубах.

— Віточко,— баба Тетяна не знала, як і почати розмову в присутності незнайомця.

— Що, Григорівно, знову по гроші? — з Вітиного обличчя враз сповзла посмішка.— Ти уявляєш (це до незнайомця), зовсім з глузду стара з’їхала. Якась дурка викинула свого байстрюка на смітник, у притулку його ледве виходили, так оце вона притягнула те пискля, щоб мене ощасливити… Гадала, що я нюні розвішу: як свого по тюрмах пустила, то чужого усиновлю… Та ні, сита я по горло! Хочу вільно дихати!

— Віточко, дай дві гривні на молоко! В магазині в борг вже не дають… Я ж поверну! Візьми ось годинник.

— Годинник мені ні до чого. А гроші не позичу принципово. Хоч ні, гроші позичу, якщо завтра віднесете й віддасте підкидька до притулку.

— Так дитинчаті ж до завтра ще дожити треба. А крім молока, йому нічого давати не можна…

— Доживе! Самі розповідали, що те байстря на смітнику кілька днів валялося.

— Без Бога ти в душі, Віто,— тамуючи клубок у горлі, сказала баба Тетяна.

— А в чиїй душі ваш Бог є? — репетувала їй услід сусідка.— Якби він був, чи дозволив би отій шльондрі викинути живу дитину в контейнер? Чи ж не зглянувся б над вами, дивлячись, як ви ото тягнете підкидька на свою копійчану пенсію? Як щодня вибираєте, що купити: пелюшки, підгузники чи молоко? Немовля так само тихо плакало. Баба Тетяна взяла порожній кухоль, годинник — і знову з квартири. Остання надія на Мелентіївну та її козу. Статки в Мелентіївни теж благенькі, зате вона має добре серце. Баба Тетяна навколішки перед нею стане, але виблагає у борг або виміняє на годинника хоч склянку молока.

Можна не колисатися автобусом, а піти навпростець підтюпцем. Треба лише подолати пустир. Правда, ноги у сімдесят літ не такі вже й прудкі, а очі підсліпуваті: у темряві майже нічого не бачать, і зате ж буде швидше!

Ось такої пізньої пори, повертаючись із підробітків у притулку, і знайшла баба Тетяна оте викинуте грішницею янголя. Скільки, пропрацювавши вік санітаркою по лікарнях, переживала вона всіляких потрясінь, а такого не пригадує…

Два місяці медики те немовля відігрівали, підтримували апаратами життєдіяльності… А коли виходили, баба Тетяна добиласятаки, щоб віддали їй малятко.

— Стояти! — опік ззаду хрипкий голос.— Закричиш — пришию! Що несемо? Що в руках?

— То кухлик, синочку. Візьми ось годинника…

— Стули писка! — загарчала ще одна чорна тінь, приступаючи збоку.— Гроші давай!

Щось гостре вперлося у груди. Холодок жаху перейняв Тетянине тіло. Боячись своєї погибелі, вона ще більше жахалась

думки про повільну мученицьку смерть полишеного вдома маляти. Скільки ще проплаче воно в самотній квартирі? Скільки проживе?

— То кухлик, синочку. По молоко йду, дитя мале вигодовую. Якась бідолаха викинула після пологів на смітник… Якщо вб’єте мене, то мале загине від голоду, бо, крім мене, нікого в нього немає…

— Хто тобі сказав, що ми тебе вб’ємо? — хрипіла чорна тінь.— Йди своєю дорогою!

— Спасибі вам…

— Ну ти даєш… Спасибі… Задубілими ногами баба Тетяна ступила вперед.

— Мамашо, стій! Візьми ось…

Здригнувшись, немов від блискавиці, баба Тетяна спинилась і тут же відчула в долоні якийсь папірець.

…Мелентіївна довго не відчиняла, все допитуючись хто та навіщо. Увійшовши в дім, баба Тетяна, розтиснувши перед нею кулака, зронила лише одне слово: «Молока».

— Що це ти годинник у гроші загорнула? Чи такий цінний? О, та це в тебе великі гроші! — вигукнула Мелентіївна.— У мене, голубко, стільки здачі не буде!

— Нічого,— відповіла баба Тетяна.— Колись віддасте. Наливайте швидше.

— Слухай, чи ти не захворіла, бува? — жебоніла Мелентіївна.— Піт по тобі градом і тремтиш уся… Оце принесеш молочка, напоїш малого і сама гаряченького випий — з медом і маслом… Чуєш? Баба Тетяна не чула. Вона думала про те, що повертатися додому їй автобусом, а на це піде півгодини. У вухах стояв тихенький  плач янголяти…

(705 сл.) (За Д. Боярчуком)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

АУДІЮВАННЯ. 8 КЛАС

З БОГОМ У ДУШІ

1. Пенсіонерці бабі Тані було:

А п’ятдесят сім років;

Б шістдесят років;

В сімдесят років;

Г сімдесят п’ять років.

2. Узявши з притулку немовля, баба Таня сподівалася:

А на те, що маля буде всиновлене одинокою сусідкою;

Б на державну пенсію для догляду за сиротою;

В на допомогу родичів;

Г на те, що легко зуміє виростити дитину.

3. До притулку немовля принесла:

А двірничиха, яка знайшла сироту на смітнику;

Б баба Тетяна, знайшовши дитину на пустирі;

В його мати, відмовившись від дитини;

Г юрба підлітків, які гралися на пустирі.

4. Дитині було:

А майже півроку;

Б близько року;

В чотири місяці;

Г трохи більше двох місяців.

5. Через пустир баба Таня вирушила, тому що:

А хотіла заощадити час, щоб швидше нагодувати дитину;

Б пізно увечері не ходив автобус;

В сподівалась, що зустріне матір немовляти;

Г хотіла ще раз пройти повз місце, де знайшла дитину.

6. Подумки баба Тетяна називала дитину:

А сиріткою;

Б янголятком;

В підкидьком;

Г рідною дитиною;

7. Фразеологізм бути без Бога в душі означає:

А бути розумово неповноцінним;

Б бути самозакоханою людиною;

В бути терплячим;

Г не мати милосердя, співчуття.

8. На пустирі бабу Таню перестріло:

А п’ятеро злочинців;

Б троє розбишак;

В двоє розбишак;

Г двоє сусідів.

9. Єдина людина, що прийшла на допомогу бабі Тані з голодним немовлям:

А Мелентіївна;

Б один із розбишак;

В родичка баби Тані;

Г сусідка Віта.

10. Слово милосердя означає:

А добре, співчутливе ставлення;

Б неспроможність заподіяти зло;

В сентиментальність, розчуленість, сльозливість;

Г сукупність моральних правил.

11. Головна думка тексту така:

А держава зобов’язана матеріально віддячувати виявлену громадянами доброчинність;

Б не слід брати на себе відповідальність за долю іншої людини, не маючи для цього матеріальних можливостей;

В милосердя має бути потребою душі кожної нормальної людини;

Г треба привернути до себе увагу і мати якусь користь з боку держави.

12. Даний текст має ознаки:

А ділового стилю;

Б розмовного стилю;

В публіцистичного стилю;

Г художнього стилю.

 

Перегляд файлу
Перегляд файлу тимчасово недоступний.
Середня оцінка розробки
Структурованість
4.0
Оригінальність викладу
4.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
4.3
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Сироватка Валентина Петрівна
    Загальна:
    4.3
    Структурованість
    4.0
    Оригінальність викладу
    4.0
    Відповідність темі
    5.0
zip
Додано
13 липня 2018
Переглядів
11065
Оцінка розробки
4.3 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку