Презентація "Синтаксис української мови"

СИНТАКСИС УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ МАТЕРІАЛ ПІДГОТУВАВ УЧИТЕЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ Тульчинської ЗОШ І-ІІІ ступенів-ліцею з ПВФП ПОГРЕБНЯК П.Я.

СИНТАКСИС – РОЗДІЛ НАУКИ ПРО МОВУ, ЩО ВИВЧАЄ БУДОВУ СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ ТА РЕЧЕНЬ Словосполучення — це поєднання двох або більше слів, пов’язаних за змістом і граматично, або тільки за змістом. Одне слово в словосполученні головне, а інше – залежне. Від головного слова до залежного можна поставити питання. яка? X X куди? народна пісня, йти до школи Граматичний зв’язок передається тільки закінченням, або закінченням і прийменником

Словосполученнями не бувають: а) підмет і присудок: дощ закінчився; б) іменник із прийменником: з роботи; в) слова, з’єднані сполучниками: батьки і діти; дешевий, але гарний.

Речення — це слово, або кілька слів, поєднаних між собою так, що виражають закінчену думку. Дружба з книгою – це свято.

ВІДМІННІСТЬ СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ ВІД РЕЧЕНЬ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ РЕЧЕННЯ ЦЕ ОДИНИЦЯ НОМІНАТИВНА (ОДИНИЦ НАЗИВАННЯ, ЯК І СЛОВО), ТОМУ ВХОДИТЬ У КОМУНІКАТИВНУ СИСТЕМУ ТІЛЬКИ ЧЕРЕЗ РЕЧЕННЯ КОМУНІКАТИВНА (ОДИНИЦЯ СПІЛКУВАННЯ) СКЛАД МІНІМУМ ІЗ ДВОХ СЛІВ (МІСЯЧНА НІЧ, НАДВОРІ ТЕМНО) РЕЧЕНННЯМ МОЖЕ ВИСТУПАТИ Й ОДИН ПОВНОЗНАЧНИЙ КОМПОНЕНТ (НІЧ. ТЕМНО.) ВКАЗУЄ НА… ПРЕДМЕТ І ЙОГО ОЗНАКУ, ДІЮ І ОБ’ЄКТ, НА ЯКИЙ СПРЯМОВАНО ДІЮ, ДІЮ ТА ЇЇ ОЗНАКУ ОЦІНКУ МОВЦЕМ ПОВІДОМЛЮВАНОГО (РЕАЛЬНЕ ЧИ БАЖАНЕ, НЕОБХІДНЕ), НА ЧАС ВИРАЖАЄ СКЛАДНЕ НАЙМЕНУВАННЯ, ПОШИРЕНУ НАЗВУ ПРЕДМЕТА, ДІЇ, ОЗНАКИ (КОНКРЕТНІШЕ, НІЖ СЛОВО) ПОВІДОМЛЕННЯ, ЗАПИТАННЯ, СПОНУКАННЯ (МІСТИТЬ ЗАКІНЧЕНУ ДУМКУ) ЗА СКЛАДОМ МАЄ ГОЛОВНЕ І ЗАЛЕЖНЕ СЛОВО МАЄ ГРАМАТИЧНУ ОСНОВУ (ПІДМЕТ ТА ПРИСУДОК, АБО (В ОДНОСКЛАДНОМУ РЕЧЕННІ) ТІЛЬКИ ПІДМЕТ ЧИ ТІЛЬКИ ПРИСУДОК) ХАРАКТЕРИЗУЄТЬСЯ ПІДРЯДНИМ ЗВ’ЯЗКОМ (КЕРУВАННЯ, ПРИЛЯГАННЯ, УЗГОДЖЕННЯ) ПІДРЯДНИМ, СУРЯДНИМ ТА ІНШИМИ ЗВ’ЯЗКАМИ ЗА ІНТОНАЦІЄЮ - МАЄ ІНТОНАЦІЙНУ ТА СМИСЛОВУ ЗАВЕРШЕНІСТЬ

ВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА МЕТОЮ ВИСЛОВЛЮВАННЯ РОЗПОВІДНЕ ПИТАЛЬНЕ СПОНУКАЛЬНЕ ЗА ЕМОЦІЙНИМ ЗАБАРВЛЕННЯМ ОКЛИЧНЕ НЕОКЛИЧНЕ

ЗА БУДОВОЮ ЗА СКЛАДОМ ГРАМАТИЧНОЇ ОСНОВИ ПРОСТІ СКЛАДНІ ОДНОСКЛАДНІ ДВОСКЛАДНІ ГРАМАТИЧНА ОСНОВА (ГО) = ПІДМЕТ+ПРИСУДОК ВИДИ РЕЧЕНЬ

ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ ГОЛОВНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ (ГРАМАТИЧНА ОСНОВА - ГО) ПІДМЕТ ПРИСУДОК ДОДАТОК ОЗНАЧЕННЯ ОБСТАВИНА

ЗА НАЯВНІСТЮ ЧИ ВІДСУТНІСТЮ ДРУГОРЯДНИХ ЧЛЕНІВ РЕЧЕННЯ ЗА НАЯВНІСТЮ ЧИ ВІДСУТНІСТЮ ПРОПУЩЕНИХ ЧЛЕНІВ РЕЧЕННЯ ПОШИРЕНЕ НЕПОШИРЕНЕ ПОВНЕ НЕПОВНЕ ВИДИ РЕЧЕНЬ

ЗА НАЯВНІСТЮ ЧИ ВІДСУТНІСТЮ УСКЛАДНЮЮЧИХ КОНСТРУКЦІЙ УСКЛАДНЕНІ НЕУСКЛАДНЕНІ ВИДИ РЕЧЕНЬ

СПОЛУЧНИКОВЕ СКЛАДНОСУРЯДНЕ [ ], і [ ] СКЛАДНОПІДРЯДНЕ [ ], що ( ) З ПІДРЯДНИМИ ОЗНАЧАЛЬНИМИ який? чий? котрий? З ПІДРЯДНИМИ З’ЯCУВАЛЬНИМИ питання непрямих відмінків іменника З ПІДРЯДНИМИ ОБСТАВИННИМИ МІСЦЯ ЧАСУ ПОРІВНЯЛЬНІ МЕТИ ПРИЧИНИ УМОВНІ ДОПУСТОВІ НАСЛІДКОВІ СПОСОБУ ДІЇ І СТУПЕНЯ Де? Куди? Звідки? Коли? З якого часу? До якого часу? Як? Яким способом? В якій мірі? Як? Подібно до чого? Для чого? З якою метою? Чому? З якої причини? За якої умови? При якій умові? Незважаючи на що? Не має питань СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ БЕЗСПОЛУЧНИКОВЕ [ ], [ ] З ОДНОРІДНИМИ ЧАСТИНАМИ (СПІВВІДНОСНЕ ЗІ СКЛАДНОСУРЯДНИМ) З НЕОДНОРІДНИМИ ЧАСТИНАМИ (СПІВВІДНОСНЕ ЗІ СКЛАДНОПІДРЯДНИМ)