Зберігаємо спокій. Віримо в ЗСУ. Разом до перемоги! 🇺🇦

Збірник диктантів з української мови

Про матеріал

Цей матеріал пропонується вчителям української мови, які навчають учнів 7 класу. Тексти диктантів підібрано для використання при вивченні теми "Дієслово".

Перегляд файлу

exposure      Відділ  освіти  Поліської  районної  державної  адміністрації

Районний  методичний  кабінет

 

 

Роль  диктанту  у  формуванні

орфографічної  грамотності  учнів

 

Малий  збірник  диктантів  до  теми  «Дієслово»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Красятичі  2014

 

Відділ  освіти  Поліської  районної  державної  адміністрації

Районний  методичний  кабінет

 

 

Роль  диктанту  у  формуванні

орфографічної  грамотності  учнів

                                                            Малий  збірник  диктантів  до  теми  «Дієслово»

 

 

 

D:\МІШКА наука\ІНТЕЛ\ІНТЕЛ\Англійська\images\img27294485.jpg

 

 

 

 

Красятичі  2014

 

 

 

 

  Укладач:  Наконечна  Л.І.,  вчитель  української  мови та  літератури   

                     Максимовицького НВО «ЗОШ І-ІІ ступенів – ДНЗ»

 

Рецензент:  Ярмоленко  О. О.,  керівник  районного  методичного об’єднання

                      вчителів   української  мови  та  літератури                                             

 

               Розглянуто  науково – методичною  радою  районного

                 методичного  кабінету  відділу  освіти  Поліської  РДА  

                         (протокол  № 3  від  17 лютого 2014 року)

 

 

 

Збірник  містить  цикл  диктантів  до  теми  «Дієслово» (7 клас) та  характеристику  диктанту  як  однієї  з  найефективніших  форм роботи,  що  сприяє  виробленню  орфографічних  навичок.

 

Матеріали  збірника  можна  використовувати  на  всіх  етапах вивчення  теми  «Дієслово».  Вони  активізують  знання  учнів, сприяють  ефективному  засвоєнню,  вивченню  матеріалу,  виробляють стійкі  уміння  й  навички,  розвивають  свідоме  ставлення  до  навчання.

 

Розробка  може  бути  використана  вчителями  української  мови  при вивченні  теми  «Дієслово»  у  7  класі  загальноосвітньої  школи.

 

 

 

 

                                                                                                      Мова  - одне  з  тих  явищ,  що

                                                                                                     стимулюють  духовну  силу  до

                                                                                                    повсякчасної  діяльності

                                                                                                                          В. фон  Гумбольдт 

 

 

 

Основна мета навчання рідної мови полягає у формуванні національно свідомої, духовно багатої мовної особистості, яка володіє вміннями й навичками вільно, комунікативно доцільно користуватися засобами рідної мови — її стилями, типами, жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо), тобто забезпечує належний рівень комунікативної компетенції. Зазначена мета передбачає здійснення навчальної, розвивальної й виховної функцій освітнього змісту навчального предмета.

Відповідно до поставленої мети головними завданнями навчання української мови в основній ланці середньої загальноосвітньої школи є:

  •    виховання свідомого прагнення до вивчення української мови;
  •    вироблення у школярів компетенцій комунікативно виправдано користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях;
  •    ознайомлення з мовною системою як основою для формування мовних умінь і навичок — орфоепічних, граматичних, лексичних, правописних, стилістичних;
  •    формування духовного світу учнів, цілісних світоглядних уявлень, загальнолюдських ціннісних орієнтирів, тобто прилучення через мову до культурних надбань українського народу й людства в цілому.

Сьогодні набуває актуальності поняття компе­тентності учня, що визначається багатьма чинниками. Саме компетентність, на думку багатьох міжнародних експертів, є тим індикатором, що дає змогу визначити готовність учня до його подальшого особистого розвитку, здобуття освіти й до активної участі в житті суспільства.   

Компетентнісний підхід у навчанні мови полягає у зміщенні акценту з накопичування нормативно визначених знань, умінь і навичок до формування й розвитку в учнів здатності практично діяти й застосо­вувати досвід успішних дій у мовленнєвих усних і писемних ситуаціях.

 Писемне мовлення — не проста фіксація на папері усного за допомогою літер і пунктуаційних знаків, навіть якщо така фіксація зроблена за всіма правила­ми правопису. Писемне мовлення — це особливий вид мовлення, який має свою специфіку, свої не тільки зовнішні, технічні способи передачі почуттів і думок, а й внутрішні, що стосуються її змісту, логіки, призначення. Навчитися правильно, з погляду вимог чинного правопису, передавати на письмі кожну форму слова й правильно розставляти розділові знаки між словами — це ще не означає оволодіти писемним мовленням. Не менш важливими у писемному мов­ленні є такі його компоненти, як зв'язність, зрозумі­лість, точність, виразність, переконливість.  Оволодіння граматикою надзвичайно важлива й важка сходинка на дорозі здобуття знань. Тому одним із основних завдань вчителя є підбір таких форм і методів роботи на уроках мови, щоб зацікавити учня, змусити його мислити, творчо працювати.  Певна роль у набутті орфографічних навичок відводиться такому виду роботи як диктант.

Диктант – це  письмова  робота,  вправа  для  перевірки  грамотності  учнів  і  засвоєння  ними  правил  правопису.  Робота над диктантом розвиває самостійність мислення, увагу. Диктант потрібно підбирати так, щоб він робив інтенсивнішим процес формування практичних умінь і навичок, розвивав логічне, образне та лінгвістичне мислення, культуру мовлення.  Диктантів багато, і методика проведення їх різна, але кожний із них навчає учнів писати самос­тійно, без підказки, без підглядання чи списування, активно слухаючи текст, який диктує вчитель, одно­часно миттєво аналізуючи слова, побудову речень, пригадуючи правила орфографії й пунктуації.

Майже кожен диктант супроводжує бесіда вчителя з учнем чи учнями. Бесіда — найпоширені­ший метод під час написання диктантів, адже вчитель постійно спілкується з дітьми (особливо, коли пишуть попереджувальний, пояснювальний чи словниковий  диктант).                                                                                               

 На  уроках  мови  у  7 класі  можна  використовувати  такі  види  диктантів: словниковий, пояснювальний, попереджувальний, творчий,  зоровий,  вибірковий, коментований.  На  думку вчителя,  ефективними  є:  логічний  диктант,  тестовий,  диктант – гра,  диктант – подорож (інформаційної  дії),  пояснювальнорозподільний. Застосовувати можна також  інтерактивні  види  диктантів: попереджувальний (в  парах),  «позначка» (вибірковий),  малюнковий,  графічний.                

   Як же на практиці проводиться кожен із видів диктантів? На етапі розпізнавання орфограм у сприйнятих на слух словах (окремих чи в тексті) використовуються попереджувальні диктанти. Пос­лідовність їх проведення така:

  1.     учні сприймають продиктоване на слух;
  2.     визначають слова з орфограмами й пояснюють їх правопис;
  3.     записують речення (слова) під диктовку вчителя;
  4.     перевіряють записане.

 Цікавим прийомом, що активізує навчальну діяльність під час роботи над диктантом, є поста­новка запитань, які спрямовують увагу школярів на самостійний пошук мовних критеріїв чи орфограм, що потребують пояснення.

Методики проведення зорово-слухового попе­реджувального диктанту відрізняються від слухових. Розглянемо найпростіші з них:  вчитель пропонує мовчки й уважно прочитати у книжці або спроектований на дошку  текст, звернути увагу на орфограми, розділові знаки, щоб потім грамотно передати його на письмі. Після цього текст закриває, а учні записують його під диктовку.

Перед початком виконання письмової вправи проводиться бесіда, в ході якої школярі повторюють певні правила, далі читають призначений для дик­танту текст, здійснюють граматико-орфографічний чи пунктуаційний розбір, потім текст закривається й учні записують під диктовку. Написане порівнюється з оригіналом і обговорюються допущені помилки. апррарарапапапраапппвапвапаппппвавапвапва          


Перед написанням пояснювального диктанту учні повторюють правила правопису, потім пишуть диктант. Методика  його  проведення  така:

  1.    сприйняття продиктованого вчителем на слух;
  2.    запис під диктовку вчителя;
  3.    знаходження й пояснення орфограм.                                                                    

Велике значення у навчанні має пам'ять. Тому на уроках української мови варто проводити зорові диктанти (письмо з пам'яті).

Кожен зоровий диктант проводиться так: учні читають речення за певний проміжок часу, потім  написане  закривається, а учні з пам'яті пишуть у зоши­тах те, що читали (запам'ятали). Після цього зачиту­ють (почергово), хто що записав, і наприкінці звіряють свої записи з дошкою, виправляють помилки.

У шкільній практиці поширені словникові диктанти. Позитивний ефект дає добір для цієї впра­ви слів, у яких школярі припускаються помилок. Проводиться цей вид диктанту на закріплення будь-якої орфограми.

Для  активізації  навчальної  діяльності  учнів  використовую  вибіркові  диктанти,  які  сприяють  глибокому  усвідомленню  й  засвоєнню  матеріалу,  що  вивчається,  причому  на  їх  проведення  не  витрачається  багато  часу.  Під  час  вибіркового  диктанту  учень,  прослухавши  текст,  записує  лише  окремі  частини  продиктованого.

Велике  значення  мають  також  творчі  та  інтерактивні  диктанти,  які  дають  змогу  кожній  дитині  самостійно  й  творчо  мислити. Творчим слід вважати такий диктант, під час написання якого учні вносять певні, визначені вчителем, зміни в продиктований текст. Цей вид вправ поєднує в собі вироблення навичок орфографії та пунктуації з розвитком мовлення, виконанням стилістичних завдань. 

 

 

 

 

 

 

 І.      ПОЯСНЮВАЛЬНІ  ДИКТАНТИ

  1. Записати  під  диктовку  вислови  усної  народної  творчості.  Підкреслити  головні  члени  речення.  Визначити  синтаксичну  роль  інфінітивів.

    а) Життя  прожити  -  не  поле  перейти. 

    б) Хочеш  їсти  калачі – не  сиди  на  печі. 

    в)  Книжки  читати – розуму  набувати.

2.  Прочитати  речення.  Знайти  дієслова,  пояснити  їх  спосіб  творення.  Визначити  дієвідміну.

        а)  Ото як закінчаться жнива, то й почнеться свято урожаю - обжинки.

       б)  Розвішують рушники по стінках, і хата в них - як у віночку.

       в) Ось калина над рікою квіти стелить по воді.

       г) На покуті, де розміщували ікони, стояв пучечок колосся.

3. Виділити дієслова, обгрунтувати рішення. Визначити  особу  та  час  дієслів.

  а)   Січень снігом січе, а мороз вогнем пече.

  б)  Лютий зиму на ніч замикає, а березень весну в гості припрошує.

  в)  Березень часом снігом сіє, часом сонцем гріє.

  г)  Хто в квітні не сіє, той у вересні не віє.

  д)  У травні все квітує, а в червні дозріває.

  е)  Червень тому зелениться, хто працювати не ліниться.

  є)  Хто в липні жари боїться, той взимку не має чим погріться.

                                                                     В.Скуратівський (Місяцелік)

 


ІІ.  СЛОВНИКОВІ  ДИКТАНТИ

 

1. Записати дієслова, запам’ ятати написання.

 Зшити, спитати, тягти, сміється, розсудити, розцінити, схотіти, сфотографувати, з’юрмитися,

 роз' їжджатися, святкувати,  б’єшся,  нап’яти. 

2. Записати дієслова, виділити в них  морфеми.
Застелити,  прикрашати,  цікавитися,  мережити,  розповідати,  малювати, розфарбувати.

3.  Визначити дієслова і їхню роль в реченні, тексті.

а) Прокидаюсь я на березі Десни під дубом. Сонце високо, косарі далеко, коси дзвенять, коні пасуться. Пахне в’ялою травою, квітами. А на Десні краса! Люди, кручі, ліс - усе блищить і сяє на сонці. Стрибаю я з кручі в пісок до Десни, миюся, п’ю воду. Вода ласкава, солодка. П’ю ще раз.

 О. Довженко

б)  Одного  літа  я  мандрував  Поліссям,  ходив  і  їздив  його  стежками  й  дорогами  ,  й  бездоріжжям,  ловив  рибу  в  зарослих  очеретами  річках,  пробував  воду  в  криницях  і  джерелах  і,  звісно,  слухав,  слухав… Його  не  можна  не  слухати, наше  Полісся.  Це – немов  казка,  яку  почув  у  дитинстві…                                                                                                                                       М. Олійник

4.  Записати дієслова, запам’ятати написання.  Виділити в них  морфеми.

Подивиться,  скривиться,  розіб’ється,  розпливеться,  родиться,  боїться.
ІІІ.  ВИБІРКОВІ  ТА  ВИБІРКОВО – РОЗПОДІЛЬНІ  ДИКТАНТИ

1.   Випишіть  із  вірша Олександра Олеся «Чари ночі» форми дієслів наказового способу. Поясніть спосіб їх творення.

Сміються, плачуть солов'ї                                                                І б'ють піснями в груди:

«Цілуй, цілуй, цілуй її, —

Знов молодість не буде!

      Ти не дивись, що буде там,

Чи забуття, чи зрада:                                                                             Весна іде назустріч вам,                                                            Весна в сей час вам рада.                                                                                     На мент єдиний залиши                                                                 Свій сум, думки і горе —                                                                       І струмінь власної душі                                                               Улий в шумляче море.

Лови летючу мить життя!                                                                     Чаруйсь, хмелій, впивайся,                                                                               І серед мрій і забуття                                                                                       В розкошах закохайся.                                                                     Поглянь, уся земля тремтить

В палких обіймах ночі,                                                                         Лист квітці рвійно шелестить,                                                                Траві струмок воркоче.                                                                           Відбились зорі у воді,                                                                            Летять до хмар тумани...                                                                                   Тут ллються пахощі густі,                                                                              Там гнуться верби п'яні.                                                                                          Як іскра ще в тобі горить                                                                                       І згаснути не вспіла, —                                                                                    Гори! Життя — єдина мить,                                                                         Для смерті ж — вічність ціла.                                                               Чому ж стоїш без руху ти,                                                                                                     Коли ввесь світ співає?                                                                                Налагодь струни золоті:                                                                                    Бенкет весна справляє.                                                                                    І сміло йди під дзвін чарок                                                                                      З вогнем, з піснями в гості                                                                              На свято радісне квіток,                                                                Кохання, снів і млості.                                                                             Загине все без вороття:

Що візьме час, що люди,

Погасне в серці багаття,                                                                                                                                             І захолонуть груди.                                                                                                   І схочеш ти вернуть собі,                                                                            Як Фауст, дні минулі...                                                                              Та знай: над нас — боги скупі,                                                            Над нас — глухі й нечулі...»

2.   Із-поміж наведених дієслів випишіть ті, від яких не можна утвори­ти форм наказового способу. Чим це пояснити?

Бажати, хотіти, могти, радити, рости, тягти, марити, цвісти, дніти, дощити, смеркати.

  1. Виписати  із – поміж  наведених  дієслів  в  один  стовпчик безособові, а  в  другий – особові.  Побудуйте  кілька  речень  так,  щоб  особові  дієслова  набули  в  них  безособового  значення.

Світає,  вечоріє,  болить,  дніє,  пече,  сіріє,  щастило,  блискало,  заясніло.

4.  Знайдіть у наведеному тексті дієслівні форми дійсного способу й інфінітиви. Згрупуйте їх у відповідні комірки таблиці. Виділіть закінчення.

 

Час

Однина

Множина

Інфіні­тив

 

 

1-а ос.

2-а ос.

3-я ос.

1-а ос.

2-а ос.

3-я ос.

 

Теперішній

 

 

 

 

 

 

 

 

Минулий

 

 

 

 

 

 

 

 

Майбутній

 

 

 

 

 

 

 

 

Як молоде зітхання землі, як рожевий подих ранку, стоять на тон­ких підсвічниках тремтячі маки. Десь у зеленій, бурхливій гущі го­роду, або на окремій грядці, або попід смарагдовою латкою буря­ків вони попідставляли свої рум'яні чашечки, складені з пелюсток, шпарким променям, ловлять їх, хочуть націдити по вінця — та хитнеться одна пелюстка, гойднеться друга, і вже розтеклося, ви­лилося сонячне тепло, і вже знову треба стати непорушно, обереж­но підставляти рум'яні чашечки, чекати — наллє сонце свого те­пла чи не наллє. Підійдеш до маків, довго стоятимеш, здивований їхньою чистотою й непорочністю, милуватимешся з цнотливості їхнього блиску, і ще тоді, дитиною, не порівняєш їх ні з своїм влас­ним життям, ні свого життя не порівняєш із їхнім цвітінням, — це порівняння прийде пізніше, коли вже ті маки бачитимеш у спога­дах, коли намагатимешся відновити у пам'яті їхній ранково-рося­ний запах — і не зможеш.                                                                                                                                   (Є. Гуцало)

5.    Виписати  з – поміж  дієслів  інфінітиви.  Свій  вибір пояснити.

    Шануєш,  любити,  мастити,  приїхав,  нагодувала,  подарував, зшити, писатимемо,    митися,  поливати,  перечитала,  заспівав,  бризкати.

6.  Виписати  із  тексту  вірша  дієслова  теперішнього  та  майбутнього  часу.  Назвати  граматичні  ознаки  кожного  дієслова.   

Люблю,  коли  яблуні  квітнуть  в  саду,

Як  вітер  луги  колихає,

І,  де  не  поїду,  куди  не  піду, -

Душа  до  начал  повертає.

Тьмяніють  в  уяві  заморські  дива,

Палаци  чужі  і  палати,

І  дивом  дорога  стає  польова

І  стежка  до  рідної  хати.

                                          М. Луків

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

IV.   ТВОРЧІ    ДИКТАНТИ

  1. Від записаних дієслів утворіть форми теперішнього/майбутнього ча­су. Визначте дієвідміну. З'ясуйте, які фонетичні зміни відбулися.  Поясніть чому.

 Вести, взути, дати, бігати, слати, стелити, сіріти, стукати, стукну­ти, стрибнути, пізнати, розкласти, вирощувати, замикати, замкну­ти, мостити, котити, їздити, сікти, бити, лити, ломити, возити.

  1.  Від дієслів, поданих у формі 1-ї ос. одн., утворіть форми інфініти­ва. На прикладі цих слів та їхніх інфінітивних форм поясніть орфо­граму «Чергування приголосних в основі дієслова». З'ясуйте від­мінність у значенні форм 1-ї ос. одн. дієслів «допомагаю» й «допоможу». Що зумовлює таку різницю?

 Іду, їду, веду, біжу, мажу, тешу, їжджу, колишу, змащу, вимощу, від­силаю, відішлю, люблю, згублю, висію, допомагаю, допоможу.

  1.  До дієслів недоконаного виду утворіть парні дієслова доконаного
    виду:

1) за допомогою префікса, що змінює тільки вид, але не змі­нює значення дієслова;  

2) шляхом заміни суфікса;

3) використову­ючи основи інших дієслів.

Поясніть можливі звукові зміни під час творення видових форм.

Брести, писати, брати, ловити, стукати, іти, вішати, гнати, екзаме­нувати, шукати, рости, шептати, гримати, блимати, стелити, сіда­ти, танути, бентежити.

  1.  До наведених дієслів доконаного виду утворіть парні дієслова не­доконаного виду: 

   1) шляхом заміни суфікса;    2) шляхом перенесен­ня наголосу.

 Зразок: розпилити розпилювати; виносити виносити.

 Розкласти, застерегти, розмістити, засипати, загребти, виключи­ти, ринути, одержати, зупинитися.

5.  Складіть із поданими дієсловами такі речення, щоб в одному діє­слово мало значення недоконаного виду, а в другому — доконаного.

 Мовити, розслідувати, атестувати, телефонувати, мерзнути, щезати.

  1.  Від форм теперішнього часу утворіть аналітичні форми майбут­нього. Укажіть на різницю між ними.

 Колишу, розв'язую, їду, їмо, пишемо, ріжуть.

7.  Від  поданих  дієслів  утворити  й  записати  дієслова,  в  коренях  яких  чергувалися  б  голосні.

Дзвеніти,  ломити,  летіти,  стерегти,  гребти,  мести,  скочити,  стелю,  терти,  входити,  ганяти.

8.   Від  поданих  дієслів  утворити й записати  дієслова,  в  коренях  яких  чергувалися  б  приголосні.

Стихати,  допомагати,  кликати,  стерегти,  радити,  плакати,  кричати,  чесати,  носити,  возити,  казати,  мазати,  колихати,  дихати,  хотіти,  їздити,  вертіти,  літати,  світити,  водити,  сидіти,  пустити,  городити,  мостити.

9.  Поставити  дієслова  у  другій  і  третій  особах  однини  та  третій  особі  множини  теперішнього  часу або  майбутнього.  Пояснити  наявність  чи  відсутність  м’якого  знака.

  Стати,  вибачити,  зустріти,  лізти,  лягти,  скочити.

10. Записати  дієслова  у  другій  особі  однини  та  множини  теперішнього  або  майбутнього  часу.  Пояснити  правопис  «е», « и»  в  закінченнях.

Водити,  їздити,  пекти,  нести,  топтати,  стригти,  жати,  косити,  дописати,  виносити,  відкласти,  порізати,  берегти,  брести,  бродити,  нести,  носити,  спішити.   

V.  ДИКТАНТ – ГРА

1.  «Впіймай  дієслово»

           Учні повинні підняти сигнальні картки, почувши в тексті дієслово.

а)  Розвивайся, звеселяйся,

Моя рідна мово,

У барвінки зодягайся,

Моє щире слово.

Колосися житом в полі,

Піснею в оселі,

Щоб зростали наші діти,

Мудрі і веселі.

Л.Забашта

б)   Як купала мене мати

      у любистку,

трусив зорі Див із лану

 у колиску.

Схиляв голову весняну

 голий місяць

до маленьких моїх ніжок

в купіль свіжу.

Вода з місяця збігала

 на малого,

ніби сріблом полоскала

 тепле лоно.                                Т.Осьмачка

2. "Детектив".

За 2 хвилини виписати з орфографічного словника дієслова в алфавітному порядку. Переможець той, у кого слів буде найбільше.

3. " Орфографічний двобій".

Два учні біля дошки записують слова, які називають їм почергово товариші з протилежних рядів. Той, хто допускає помилку, вибуває.

4. "Помилясик".

Подається текст, по якому пробігся Помилясик (тобто допущені помилки в написанні дієслів). Учень повинен виправити текст і пояснити орфограми. Переможець той, хто першим справиться із завданням (текст можна записати на дошці).

5. "Лексемка".

Хто швидше й  більше утворить і запише нових слів від   продиктованих  дієслів:

веселимося, розпускається,  наварити,  розвиднілося,  світає.

6. "Антонім".

До поданих дієслів дібрати протилежні за значенням слова.

Говорити (мовчати), сміятись, від"їжджати, працювати, відкривати, сидіти,

дозволяти, миритись, перемагати.

7.  « Хто  більше ?»

Утворити  якомога  більше  дієслів  префіксальним  способом.

Нести,  читати,  майструвати,  різати,  слухати.

8. « Яка  особа?»

Вчитель  диктує  дієслова,  учні  визначають  особу.  Переможець  той,  хто  першим  і  правильно  виконав  завдання.

  Мріють,  читає,  люблю,  знаєш,  думав,  принесу,  заспіваю,  пишете,  малювала.

VI.   ДИКТАНТИ - ТЕСТИ

  а)   Дієслово

 

  1.                    Яку форму має дієслово лити в 3-ій особі множини ? (ллють, л’ють, ллять).
  2.                    Чи може   не   писатись із дієсловами разом? (Так. Ні.) Приведіть приклад.
  3.                    В якому часі дієслово змінюється за родами? (У минулому,  в майбутньому).
  4.                    Частина мови, що називає дію предмета. (Дієслово, прикметник).
  5.                    Дієслова бувають: особливі, особові, особисті, безособові.

 

б)   Дієслово

  1.     Дієслово — це  частина  мови,  що  означає   ...   предмета.
  1.     У реченні дієслово є ... (присудком).
  2.     Дієслова найчастіше в реченні зв'язані:

а) із прикметником;

б) з іменником;

в) із дієсловом.

4.  Дієслова змінюються:

а)  за числами;

б) за відмінками;

в)  за родами.

5.  Дієслова мають часи:

а)  теперішній;

б)  минулий;

в)  майбутній.

6.  «Не» з дієсловами пишеться:

а)  завжди окремо;

б)  завжди разом;

в)  по-різному.

7.  Неозначена форма дієслова вказує:

а)  на час дії;

б)  на кількість виконавців;

в)  на дію предмета.

8.  Дієслова можуть виражати:

а)  тільки завершену дію;

б) тільки незавершену дію;

в)  і завершену, і незавершену дію.

9.  Особу дієслова визначаємо за допомогою:

а)  займенника, питання та закінчення;

б)  займенника;

в)  питання та закінчення.

10.  Усі дієслова поділяються:

а)  на три дієвідміни;

б)  на дві дієвідміни;

в)  зовсім не поділяються на дієвідміни.

11.  До І дієвідміни належать дієслова:

а)  без закінчень;

б) із закінченнями -ать, -ять у З-й особі множини;

в)  із закінченнями -уть, -ють З-й особі множини.

 

 

 

в) Дієслово

 

   1.Запишіть рядок, у якому не всі слова є особовими формами діє­слова
 

А. Позеленілий, прикипіти, виконавши.

Б . Зазирнувши, згорьований, перевірений.

     В. Видуманий, зробивши, написаний.

Г. Спростований, розлючений, освітлений.

 2. Укажіть рядок, у якому всі форми наказового способу дієслів за­писано правильно.

А . Продовжіть, визначіть, оформіть, накресліть.

Б. Продовжте, визначте, оформіть, накресліть.

В . Продовжіть, визначте, оформте, накресльте.

Г.  Продовжте, визначте, оформте, накресльте.

3.  Випишіть  рядок, у якому всі дієслова належать до II дієвідміни.
 

     А.  Ходити, бити, колоти, стояти.

Б.  Хотіти, сопіти, ревіти, іржати.

В.  Бігти, боятися, стояти, спати.

      Г.  Визначити, булькотіти, пороти, бувати.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 VII.   ЛОГІЧНИЙ   ДИКТАНТ

1. До  фразеологічних  зворотів  дібрати  відповідні  словосполучення  слів.  Визначити  час  дієслів.

  1. В  очах  мигтить                                 1. Не  може  говорити
  2. Вибухнути  гнівом                             2. Виросте  порядним
  3. Віднялася  мова                                  3. Усе  успішно  завершилось
  4. Будуть  люди                                      4. Неприємні  зорові  відчуття
  5. Діло  вигоріло                                     5. Різкий  сплеск  обурення.

 

2. До фразеологічних зворотів дібрати синонімічні дієслова.
Утворити від них складену форму майбутнього часу.

Крутити носом, пасти задніх, ані пари з уст, узятись за розум, пре душу.

 

3.  Продовжити  думку.

а)  інфінітив – це …;

б)  не  з  дієсловами  пишеться …;

в)  не  з  дієсловами  пишеться  окремо,  крім  дієслів …;

г)  дієслова  співає,  мріє,  знає,  пише – належать до …(якої  дієвідміни?);

д)  дієслова  сидить,  кричить, біжить, вірить – належать до …   .

 

  1.   Закінчити  прислів’ я,  використавши  дієслова  ІІ  особи  однини.

Розуму  не    .

Розум  за  гроші  не    .

Коли  не    ,  то  й  не  берися.

Не    і  конем,  що  запізниш  одним  днем.

З  ким  поведешся,  того  й  … .

Тихше  їдеш – далі    .

У  сіні  вогню  не    .

Довідка :  купиш,  тямиш,  позичиш,  будеш,  доженеш,  сховаєш,

                 наберешся. 

 

VIII.   ПОПЕРЕДЖУВАЛЬНІ  ДИКТАНТИ

  1. Попереджувальний диктант (робота в парах)

 Записати під диктовку текст. Обмінявшись зошитами, перевірити              пра­вильність написання слів із вивченими орфограмами, розстановку      розді­лових знаків.

ВОСКРЕСНЕМО

Воскреснемо, брати і сестри, бо земля наша, хоч і розп'ята на хресті істо­рії, але свята. Воскреснемо! Бо ми вічно були  на цій Богом даній землі як народ. І рідне небо хай пошле нам силу для життя!

Воскреснемо! Бо світить нам у віки пророцтво Тараса: «Не вмирає душа наша, не вмирає воля».

Подивімося на своє небо і думкою полиньмо аж до сонця і зірок, і гляньмо на трепетну Землю. І тоді відкриється нам на зелено-голубому лику планети край, що нагадує собою серце України. Ні, немає кращої землі, ніж наша.     

                                                                                                          (За  Я. Гояном)                                         Записати під диктовку текст. Пояснити правопис дієслів на -ться. -шся.
       Кістяне поле стелиться на всі боки скатертиною ніжної озимини. Повер­таєшся до села, і світять тобі кетяги калини на сільській околиці. Не при­гасають і тоді, коли гурт розходиться по хатах.                                                                                                                                                                                                                                              З  приходом  зими всі пам'ятають про калину.  Красуються вогники черво­них кетягів. Зірвеш одну ягоду, другу... Скривишся, але потім посміхнешся від такого цілющого смаку!                                                                        (Є. Гуцалом)

  1. Попереджувальний диктант (робота в парах)

 Записати під  диктовку текст. Обмінявшись зошитами, перевірити

правильність написання слів із вивченими орфограмами.  Пояснити  правопис  дієслів.

   Деякі  комахи  користуються  світловою  « азбукою  Морзе ».  У  темряві  вам,  мабуть,  не  раз  доводилося  бачити  світлячків.  Світиться  самець  і  світиться   самка.  У  тропіках  іноді  вдається  спостерігати  дуже  ефектне  видовище. Яскраві  великі  світляки  тисячами  збираються  на  одному  дереві  або  декількох,  що  стоять  поряд,  і  мигають  в  унісон.  Дерева  при  цьому  спалахують,  як  фейєрверки.  (Із  журналу)

  1. Коментований  диктант

Пояснити  вивчені  орфограми.

1) Як  дбаєш,  так  і  маєш. 

2) Людська  крівця  не  водиця,  проливати не годиться.

3) Б’ється,  як  риба  об  лід. 

4) Поставили  цапа  капусту  стерегти.

5) Знаєш – кажи,  не  знаєш – мовчи. 

6) З  ледарями  поведешся,  горя  наберешся.

7) У  ноги  кланяється,  а  за  п’яти  кусає. 

8)  Бездонну  бочку  не  наллєш. 

9)  Віділлються  вовкові  овечі  сльози. 

10)  Одна  рука  і  вузла  не  зав’яже.

  1. Попереджувальний  диктант

Правопис  не  з  дієсловами.

Майже  цілу  добу  не  вгаває  деркач.  Вже  позліталися  всі  пташки,  і,  доки 

не  вивелись  пташенята  і  не  почалися  родинні  турботи,  чоловіки  своїх жінок  розважають  піснями.  А  самички  затаїлись  і  тихо  сидять  на  гніздах,

висиджують  малят.  Узлісся,  луки,  болото  аж  гудуть  від  радісних  пісень!

                                                                                                     (За  О.  Копиленком)

  1. Зоровий  попереджувальний  диктант  « Письмо  з  пам’яті »

М’який  знак  у  закінченнях  дієслів.  Правопис  не  з  дієсловами.

Всі  його  люблять,  всі  його  чекають,

А  хто  подивиться – кожен  скривиться.  ( Сонце )

Куди  ступиш – всюди  маєш,

Хоч  не  бачиш,  а  вживаєш.  ( Повітря )

Впаде  з  неба – не  розіб’ється,

Впаде  у  воду – розпливеться.  ( Сніг )

  1. Зоровий  попереджувальний  диктант  « Письмо  з  пам’яті»

Якби  я  втратив  очі,  Україно,

То  зміг  би  жить,  не  бачачи  ланів,

Поліських  плес,  подільських  ясенів,

Дніпра,  що  стелить хвилі,  наче  сіно.

У  глибині  моїх  темнот  і  снів

Твоя  лунала  б  мова  солов’їно;

Той  світ,  що  ти  дала  мені  у  віно,

Від  сяйва  слова  б  знову  заяснів.

                                     Д.  Павличко

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

БІБЛІОГРАФІЯ                                                                                                 

1.Бардаш  М. В. Навчання  орфографії  у  восьмирічній  школі. – К. :               

« Радянська  школа», 1966. -  64 с.                                               

2.  Горбачук  В. Т. Класифікація  диктантів / В. Т. Горбачук //  Українська мова  і  література  в  школі. – 1968. - № 3. – С. 25-29.               

3.  Дмитровський  Є. М.  Методика  викладання  української  мови  в  середній  школі. – К. : « Радянська  школа», 1965.  -   282  с. .                                                            

4.  Журенко  О. М. Українська  без  помилок. – Харків :  Книжковий  Клуб, 2013. – 416 с.                                                                                           

5.  Козачук  Г. О. Підвищення  грамотності  учнів : навч. посіб. / Ганна Олександрівна  Козачук. – К. :  Освіта,  1994. – 54 с.               

6.  Лепеха Т. В. Українська  мова :  навч. посіб. / Таїсія  Василівна Лепеха. – К. : Видавн. центр «Просвіта», 2001. – 164 с.            

7.  Олійник  І. С. Методика  викладання  української  мови  в  середній  школі :  навч.  посіб. / Іван Степанович Олійник. – К. :  Вища  школа, 1989. – 278 с.

8.  Скуратівський  В. Т. Місяцелік. – К. :  УСГА, 1994. – 107 с. 

9.  Шкільник  М. М. Проблемний  підхід  до  вивчення  частин  мови. – К. : Освіта,  1981. – 67 с.                                    

10.  Шкуратова  Н .Г. Методика  вивчення  орфографії. – К. : Вища  школа,  1985. – 89 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

  ЗМІСТ            

 

1. Вступ

       Формування  орфографічної  грамотності  учнів ………………………………..  3                 

2. Види  диктантів                  

      2.1.  Пояснювальні  диктанти……………………………………………………..  7                                         

      2.2.  Словникові  диктанти………………………………………………………...  8                        

      2.3.  Вибіркові  та  вибірково – розподільні диктанти…………………………….  9

       2.4. Творчі  диктанти………………………………………………………….. ..... 13                       

      2.5.  Диктант – гра………………………………………………………………..  15

       2.6.  Диктант – тест……………………………………………………………….. 17                                                                     

       2.7.  Логічний  диктант……………………………………………………….. …. 20                         

      2.8.  Попереджувальний  диктант……………………………………………. . .....21

 3.  Бібліографія……………………………………………………………………. .. . 24

                        

 

 

 

 

 

 

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Бакуменко Оксана
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додано
18 травня 2018
Переглядів
15036
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку