Плужнянська санаторна школа Хмельницької обласної ради

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вчитель Кучерук Г.І.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2020 р.

Зміст

 

Вступ …………………………………………………………………….. 3

Розвиток орфографічної грамотності учнів початкових класів…….... 5

Види орфографічних вправ у початкових класах і методика їх

застосування………………………………………………………………… 9

Використання алгоритмів для формування орфографічної навички... 10

Орофграфічні алгоритми……………………………………………….. 13

Етимологічний аналіз слів як засіб формування орфографічної

 грамотності молодших школярів…………………………………………. 15

Вправи на самостійне пояснення учнями етимології слів…………… 18

Формування навичок каліграфічного письма учнів початкових

 класів……………………………………………………………………….. 19

Каліграфічні хвилинки на уроках української мови…………………   21

Каліграфічні хвилинки (з використанням українських прислів`їв та приказок)……………………………………………………………………  27

Хвилинки каліграфії з елементами  розвивального навчання………   30

Каліграфічні хвилинки з використанням творів Т. Г. Шевченка…...   36

Каліграфічні хвилинки ( на матеріалах поетичної

творчості В.Симоненка) …………………………………………………….  38

 

 

 

Оволодіння орфографією - важливий елемент загальноосвітньої підготовки

учнів. Підвищення рівня їхнього мовленнєвого розвитку (на що звертається

особлива увага в сучасній школі) повинно супроводжуватися удосконаленням орфографічної грамотності, оскільки сформованість в учнів орфографічних  навичок справляє  позитивний вплив на їхній загальний мовленнєвий розвиток.

Значне місце серед завдань початкового етапу навчання займає проблема – як закласти основи грамотного письма молодших школярів  у ході вивчення рідної мови. Як записано в Програмі середньої загальноосвітньої школи(1-4 класи ) , початковий курс української мови повинен:

- забезпечувати практичне засвоєння учнями найголовніших орфоепічних,

орфографічних та пунктуаційних правил української літературної мови;

- збагачувати словниковий запас й удосконалювати граматичний лад усного

писемного мовлення школярів;

- удосконалювати в учнів каліграфічні навички, прищеплювати їм культуру

оформлення письмових робіт;

- відпрацьовувати загальнонавчальні уміння й навички, передбачені програмами ( користуватися підручником, словниками, довідковою літературою ).

Одним із важливих завдань початкового навчання мови є формування елементарних умінь орфографічно правильно писати слова, вживати пунктуаційні знаки.

Основою орфографічної грамотності є вміння співвідносити фонетичний і графічний образи слова, позначати звуки слова відповідними буквами без їх пропусків, замін, вставлянь і переставлянь. Учні початкових класів мають оволодіти цими уміннями і безпомилково писати слова за фонетичним принципом. Крім того, вони мають засвоїти і самостійно користуватись у процесі письма тими правилами правопису, алгоритм застосування яких є простим (1-2 кроки у міркуванні, наприклад, уживання знака м’якшення в кінці слова, прописної літери у власних назвах написання не з дієсловом тощо).

Інші правила, які передбачають складний алгоритм застосування, засвоюються на пропедевтичному рівні ознайомлення з ними і їх застосування здійснюється під керівництвом учителя.

Важливою частиною роботи з орфографії в початкових класах є засвоєння списку слів, вимову і написання яких школярі мають запам’ятати. Перевірка засвоєння цих слів (за попередні і поточний роки навчання) є обов’язковою частиною контролю за сформованістю правописних умінь.

Робота над правописом охоплює також засвоєння правил використання зазначених у програмах пунктуаційних знаків.

Визначальним умінням, яке має бути сформоване на початковому етапі навчання мови, є орфографічна і пунктуаційна зіркість: уміння бачити в тексті особливості графічної форми слова, помічати пунктуаційні знаки у простих випадках, усвідомлювати їх роль у реченні, а також уміння самостійно виправляти допущені помилки, зіставляючи написане зі зразком. Це уміння формується у процесі виконання школярами системи відповідних вправ на списування, різних видів навчальних диктантів, у роботі над помилками.

Важливою складовою початкового навчання мови є формування графічних навичок, техніки письма. Необхідно прагнути, щоб письмо молодших школярів було охайним, розбірливим його швидкість має задовольняти навчальні потреби учнів з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей.

Робота над каліграфією, технікою письма не обмежується періодом навчання грамоти, а продовжується в наступних класах. Увага до цього аспекту письма необхідна не тільки під час виконання школярами спеціальних вправ у написанні окремих літер, їх елементів, буквосполучень, слів, а й під час виконання всіх інших письмових робіт (списування, письмо під диктування, з пам’яті та ін.).

Важливим завданням учителя є формування в учнів уміння писати на дошці з орієнтацією на її площину, регулювати розміри букв, дотримуватися горизонтальності рядків, доцільно розташовувати матеріал і т. ін.

Робота з письма передбачає формування у школярів культури оформлення письмових робіт (відступ від попередньої роботи чи від верхнього краю сторінки, розташування на рядку заголовка, дотримання абзаців, полів, охайність підкреслень, виправлень та ін.).

Процес розвитку орфографічних умінь і навичок, навичок каліграфічного письма в молодших школярів буде ефективним, якщо на уроках рідної мови поетапно впроваджувати систему вправ репродуктивно – творчого та дослідницького характеру, які нестимуть свідомий характер і спиратимуться на простіші навички і вміння ( робити фонетичний аналіз, встановлювати його морфемний склад, аналізувати орфограму ).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розвиток орфографічної грамотності учнів початкових класів

 

Орфографічна грамотність як частина загальної мовної культури складається внаслідок вивчення теорії, свідомого засвоєння правописних правил і проведення системи тренувальних вправ, що забезпечують вироблення необхідних умінь і навичок.

Для розвитку орфографічної пильності потрібно:

− виробити в учнів загальнолінгвістичні вміння (визначати наголошені-ненаголошені склади, розрізняти глухі і дзвінкі приголосні, розбирати слова за будовою, розрізняти частини мови, члени речення тощо);

− навчити їх зіставляти факти літературної мови і деформованої;

− ознайомити школярів із характерними ознаками орфограм.

Навчання орфографії сприятиме виробленню у школярів міцних орфографічних навичок, якщо при формуванні їх дотримуватися таких етапів навчальної роботи:

1. Визначення орфограми.

2. Правиловідповідна мотивація орфограми.

3. Послідовне виконання орфографічних операцій, зумовлених вибором нормативного написання.

4. Комплексне використання різновидової навчальної діяльності, спрямованої на практичне застосування орфографічних знань.

5. Корекція орфографічних умінь і навичок.

Необхідною умовою формування в учнів орфографічних умінь і навичок є здатність бачити орфограми, оперативно визначати їх у вживаних словах. Учні припускатимуться значно меншої кількості помилок, якщо вмітимуть зосереджувати свою увагу на структурі слова, відчуватимуть «орфографічні місця», знатимуть особливості мовних явищ, які становлять зміст орфограм.

Щоб забезпечити грамотність, самого лише знання правил не досить, потрібно також різноманітно і ефективно практика письма, виконання навчально-тренувальних вправ, які мають виробити навички безпомилково і швидко застосовувати ви-вчені правила, працювати свідомо, адже правописна практика взаємопов’язана з постійним мисленням. Щоб активізувати ува-гу, мислення, слід підбирати різноманітні навчальні завдання.

Для засвоєння орфографії використовуються різноманітні види вправ, які можна об'єднати в такі групи:

1) списування,

2) диктанти,

3) орфографічний розбір,

4) робота з орфографічним словником,

5) довільне письмо — добирання слів з орфограмами,

6) вправи з розвитку мовлення (перекази, твори), які включають і орфографічні завдання.

Розкриємо суть цих видів роботи.

Поширеним у практиці роботи вчителів є ускладнене списування слів, речень чи текстів з вставлянням букв чи трансформацією. Це сприяє виробленню орфографічної пильності, міцному засвоєнню орфографічних норм.

У системі тренувальних вправ з орфографії велике місце посідають диктанти. Це одна з найефективніших форм роботи, що сприяє виробленню міцних орфографічних навичок.

Словниковий диктант (орфографічна хвилинка, орфографічна розминка). Учитель диктує слова, учні записують їх і пояснюють орфограми. При достатньому розвитку самостійної роботи учнів такі диктанти можуть готувати самі учні. Різновидом словникового диктанту є словниково-розподільний, коли учні не лише записують слова а й розподіляють їх за групами відповідно до вказаного правила.

Як варіант словникового диктанту можна використати самодиктант: учні записують з пам’яті слова на вказану орфограму. Цей вид роботи для учнів є дуже захоплюючим. Найцікавішим є момент, коли клас визначає переможця: хто найбільше написав. І, як завжди, необхідно підсумувати роботу формулюванням теоретичних правил.

Як показують спостереження, учні полюбляють оцінювати свої роботи або роботи товаришів. Тому доцільно проводити міні-диктанти «Перевіряю себе». Учні записують з голосу вчителя тексти, учитель читає вдруге, називаючи орфограми – учні олівцем виправляють помилки, підраховують їх, виставляють собі бал або товаришу під час взаємоперевірки. Така самоперевірка або взаємоперевірка робіт є ефективною у процесі вироблення навичок грамотного письма.

Іншим видом роботи може бути диктант-завдання. Після написання його учні складають перелік орфограм (обов’язково свій приклад).

Традиційним у практиці вивчення орфографії є вибірковий диктант. Вибірковий диктант передбачає виписування з дикто-ваного тексту тільки окремих слів, словосполучень або речень відповідно до мети і завдання уроку. Вибірковий диктант може бути різної складності, а саме: з диктанту виписують окремі слова й з'ясовують правопис їх; слова не тільки виписують, а й відносять до певної правописної групи, вміщують у відпо-відну колонку (наприклад, виписують слова на правила написання апострофа у три стовпчики: після губних, після префікса, без апострофа) – вибірково-розподільний диктант.

За часом пояснення орфограм виділяють попереджувальні, коментовані і пояснювальні диктанти. Пояснення правопису орфограм може бути до початку запису (попереджувальний диктант), у процесі запису (коментований) і після запису (пояснювальний).

Цікавим і ефективним видом роботи з формування орфографічних навичок є орфографічне лото. Гру можна проводити на початку уроку для активізації мислення. Учень витягує картку зі словом на певне правило, має назвати правило, навести приклади (не менше 5), назвати винятки з правила.

Як усна розминка може проводитися гра «Знайди зайве». Учні знаходять правиловідповідну мотивацію вибору зайвого слова.

Розвивати позитивні мотиви у навчанні допоможе самостійна пошукова робота учнів. Головне тут – зацікавити дітей, спонукати до співпраці, формувати бажання самовдоскона-лення, самонавчання. Суть роботи полягає у пошуку потрібної інформації та записуванні певних пояснень (орфографічне правило) на одному боці картки, а прикладів – на іншому. Можливий і такий

 варіант роботи: з одного боку записано правило, з іншого діти наводять приклади.

Таким чином, за допомогою цільових настанов необхідно розвивати чуття мови, орфографічну пильність і навчати використовувати теоретичні відомості, які вказують на наявність орфограми.

Ефективними і цікавими для учнів на уроках є різноманітного роду вправи з ключем, розгадування кросвордів, які готує як сам учитель, так і учні.

У роботі слід приділяти увагу диференційованому підходу до навчання. З огляду на те, що рівень знань і пізнавальні можливості учнів різні, під час вивчення чи повторення певних тем треба розробляти завдання різної складності. Наприклад, для учнів з низькою сформованістю орфографічних знань та умінь для самостійно-пошукової роботи пропонуються картки, заповнені з обох сторін. Вони виконують вправу, а потім перевіряють правильність її виконання (формулювання правила чи підбір прикладів). Учням з високою сформованістю знань та вмінь пропонується, наприклад, скласти вправу-завдання з відповіддю на зворотному боці картки (такі картки потім можна використовувати вчителем під час закріплення чи перевірки знань).

Також учням з високими творчими можливостями і сформованістю самостійності у роботі можна запропонувати скласти кросворди, гру-завдання, дібрати слова до словникового диктанту на певну тему і провести такий диктант, скласти мовну казку, загадки, опорної схеми, план тощо. Довіра до дитини у підготовці завдань сприяє формуванню активної, творчої особистості.

Диференціації навчання, особистісному підходу також сприяє використання інтерактивних вправ, коли навчальний процес відбувається за умови постійної взаємодії всіх учнів, навчання у співпраці, яке сприяє виробленню атмосфери співробітництва, взаємодії. Найбільш ефективними для формування орфографічної грамотності є наступні технології інтерактивного навчання:

Технології кооперативного навчання:

− робота в парах;

− ротаційні (змінювані) трійки;

− два-чотири-разом;

− «Карусель»;

− робота в малих групах (діалог, синтез думок, спільний проект, пошук інформації, «коло ідей»);

− «Акваріум».

Технології колективно-групового навчання:

− обговорення проблеми в загальному колі;

− «Мікрофон»;

− незакінчені речення;

− «Мозковий штурм»;

− «Навчаючись учусь» («Кожен учить кожного», «Броунівський рух»);

− «Ажурна пилка» («Мозаїка»);

− аналіз ситуації (case-метод);

− «Дерево рішень».

Крім постійної роботи учнів з орфографічними словниками, у шкільній практиці можливі й настінні орфографічні словники – змінні таблички з переліком слів або словосполучень, правопис яких необхідно запам'ятати.

На таких таблицях повинно бути приблизно 10-20 слів чи словосполучень. Виходячи з потреб вивчення орфографічного матеріалу, їх треба міняти через 10-12 днів. Настінні орфографічні словники сприяють попередженню помилок і успішній роботі над їх усуненням.

З орфографією тісно пов'язані і заняття з розвитку мовлення. Адже в процесі довільного, творчого письма, яким є вправи з розвитку мовлення, активізується і збагачується словник учнів, удосконалюється їх мовлення в цілому, в тому числі з боку орфографічної грамотності. Учні повинні навчитися розпізнавати орфограми й правильно писати їх не тільки у виконуваних вправах, а й у довільному письмі.

Серед різноманітних засобів, що застосовуються у школі для досягнення глибоких знань учнів з мови, дуже важливе місце відводиться роботі над виправленням помилок. Не слід обмежуватись лише учительською перевіркою виконання учнівських робіт, а й використовувати самоперевірку, взаємоперевірку. Це привчає школярів критично ставитися до своїх помилок і помилок товаришів.

Успішне оволодіння орфографією передбачає чітко органіовану роботу над помилками, до якої слід старанно готуватися. Підготовка розпочинається з ретельної перевірки письмових робіт, обліку й класифікації помилок.

Програмою передбачено спеціальні уроки аналізу письмових робіт та роботи над помилками. Вони дають бажаний ефект лише тоді, коли така робота проводиться в певній системі, коли увесь матеріал згрупований, а послідовність уроку та методичні прийоми добре продумані. Учитель дає загальну характери-стику виконання учнями робіт, повідомляє, на які правила найбільше допущено помилок і потім виконується колективна робота над типовими помилками. Учні ділять сторінку зошита на дві колонки. У першій записують слова у правильному варіанті, підкреслюють орфограму чи пунктограму, а в другий – пишуть приклади (не менше 2-3) на цю орфограму. Правильно наведені приклади означають, що учень пригадав правило, на яке допустив помилку. Залучаються до роботи всі учні (встигаючі і невстигаючі). Потім кожен учень самостійно працює над своїми помилками аналогічно виконаній роботі на дошці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Види орфографічних вправ

у початкових класах і методика їх застосування

 

Зважаючи на етапність процесу вироблення орфографічної навички, подають таку класифікацію вправ:

1) вправи на розпізнавання орфограми;

2) вправи на часткове застосування правила;

3) вправи на повне застосування правила.

Наприклад виконання завдання «Виписати з поданих слів слова з ненаголошеними [е], [и] в корені» має на меті тренувати учнів у знаходженні орфограми, розвивати їхню орфографічну пильність. З такою ж метою провадяться поперед­жувальні слухові диктанти, коментоване письмо та ін.

Вправи на часткове застосування правила мають місце в основному на уроках вивчення орфографічних правил зі складною алгоритмічною структурою, коли відпрацьовується кожний крок розв'язання правописної задачі. Наприклад, під час роботи над темою «Правопис слів з ненаголошеними голосними [е], [и] в корені», учням слід запропонувати такі вправи:

- До поданих слів дібрати споріднені (кислий, мир, глибоко). Які з них під час написання потрібно перевіряти?

- Чи можна перевірити слово силач словом села'? Якщо ні, то чому? Дібрати таке, яке було б перевірним.

- Списати групи споріднених слів, позначити в них корінь, підкреслити бук­ви, що позначають ненаголошені голосні [е], [и]. Які зі споріднених слів можуть бути перевірними?

Димовий, дим, димити, димок, задимлений; весляр, веслувати, весло, весла.

До вправ на повне застосування орфографічного правила можна зарахувати пояснювальний і контрольний диктанти, а також різні види творчих вправ (письмо по пам'яті, диктант-переклад, вільний диктант, переказ тексту, сприйнятого зором або на слух). Сформованої орфографічної навички потребує запис учнем само­стійно створеного зв'язного висловлювання, тексту певного типу і стилю. Саме якість писемного оформлення думок у творчій роботі є показником сформованості в молодших школярів орфографічної грамотності.

Традиційно основними видами орфографічних вправ є списування й диктанти. Принципова різниця між ними полягає в тому, що мовний матеріал при списуванні сприймається зором, а під час диктанту — на слух.

Правописні вправи на уроці мають бути різноманітними, однак при цьому обов'язково враховується лінгвістичний характер виучуваного орфографічного матеріалу, тобто відповідність вправ природі орфограми. Наприклад, засвоєння фонетичних написань буде успішнішим, якщо переважатимуть слухові вправи. Добираючи вправи, учитель обов'язково продумує, які логічні операції покладено в основу її виконання (аналіз, синтез, узагальнення, класифікація тощо). Також до­цільно не повторювати один і той самий мовний матеріал (слова, словосполучення, речення) на різних етапах роботи над орфографічним правилом. Отже, тільки за умови ретельно продуманого добору вправ під час вивчення правил орфографії можна сформувати в молодших школярів міцні навички грамотного письма.

Використання алгоритмів

для формування орфографічної навички

 

Головна увага вчителя у процесі навчання української мови має бути зосереджена на формуванні орфографічної грамотності учнів у їхньому мовленнєвому розвитку. Учні молодшого шкільного віку «мають засвоїти і самостійно користуватися у процесі письма тими правилами правопису, алгоритм застосування яких є простим (1-2 кроки у міркуванні, наприклад, уживання знака м’якшення в кінці слова, правописної літери у власних назвах; написання не з дієсловами тощо). Решта правил, які передбачають складний алгоритм застосування, засвоюються на пропедевтичному рівні. Виробленню стійких орфографічних навичок сприяють такі умови: знання орфографічних правил і схеми застосування їх, уміння виконувати орфографічний розбір, запровадження різноманітних вправ, спрямованих на відпрацювання вміння використовувати правила на практиці.

Вирішуючи питання про роботу над формуванням у школярів молодшого шкільного віку орфографічних навичок, учитель повинен передусім ураховувати психологічну природу цієї навички.

У педагогічній і методичній літературі орфографічними вміннями називають орфографічні дії, які ґрунтуються на чіткому усвідомленні орфограм і правил, а також операцій із застосування цих правил.

О.Н. Хорошковська стверджує, що «орфографічні  вміння в міру їх автоматизаці переходять у навички».

      Таким чином, орфографічна навичка — це автоматизована дія, яка формується на основі вмінь, пов’язаних із засвоєнням комплексу знань і їх застосуванням на письмі. Автоматизацію вона розглядає як вищий ступінь сформованості орфографічної дії, коли той, хто пише, уже не замислюється над уживанням тієї чи іншої букви (орфограми), а пише її автоматично. Так, учні вживають букви на позначення відповідних їм звуків, не замислюючись над елементами цих букв, хоча на етапі формування графічних умінь усвідомленими діями були саме ці елементи.

      Оскільки орфографічна навичка формується в діяльності і є результатом багаторазових дій, у методиці навчання орфографії приділяється серйозна увага вивченню закономірностей такої діяльності, а також шляхів і засобів підвищення ефективності навчання орфографії з урахуванням цих закономірностей. Важливим компонентом формування орфографічної навички є застосування алгоритмів.

    На початковій стадії — це автоматизований компонент діяльності, на завершальній автоматизований спосіб її виконання.

      Формування орфографічної навички — складний і тривалий процес. Тому необхідний чіткий взаємозв’язок між усіма компонентами, які створюють фундамент будь-якої навички. Тільки за цієї умови учні можуть використовувати теоретичні знання для обґрунтування написання слова, тобто діяти свідомо.

Перш ніж приступити до роботи над певною орфографічною навичкою, важливо встановити, які знання і вміння становлять її фундамент, якими частковими операціями повинен володіти учень, у які взаємодії мають вступати ці часткові операції між собою.

М.В. Бардаш розрізняє два шляхи утворення навички:

1) оволодіння навичкою розпочинається з усвідомлення правил і прийомів (цей спосіб найбільш характерний для школи);

2) утворення навички йде практичним шляхом, без попереднього повідомлення теоретичних відомостей, спираючись на практичні вказівки інших людей чи власний досвід. Навички, які утворювані шляхом усвідомлення правил, утворюються швидше порівняно з навичками, засвоюваними суто практично.

Основу кожної орфографічної навички становлять цілком певні знання і вміння.

Найважливішими умовами оволодіння навичкою є:

1) знання правил;

 2) знання прийомів, правил і вміння їх застосовувати;

3) вправи, які відображають ці вміння на всіх етапах, у тому числі повторення й узагальнення.

А також:

1) високий рівень викладання орфографії;

 2) зв’язок між сформованістю орфографічної навички та її розвитком;

Можемо простежити за послідовністю формування орфографічної навички:

1) життєва (навчальна) ситуація, яка створює необхідність перевірити орфограму, учень усвідомлює мотиви завдання, яке намічається виконати, ставить мету, усвідомлює завдання;

2) пошук способу виконання дії: опора на знання, правило, досвід;

3) складання алгоритму виконання дії за правилом, «кроками»;

4) виконання дії за алгоритмом, правилом, планування дії, за наміченим планом — поетапно, по «кроках»;

5) повторне багаторазове виконання дії за планом, за алгоритмом — в умовах, які змінюються і варіантах з поступовим згортанням алгоритму, скороченням дії;

6) поява елементів автоматизму, його посилення в результаті багаторазового виконання однотипних дій (вправ);

7) досягнення повного автоматизму, безпомилкового письма; поступова відмова від застосування правила: їх роль вичерпана, на їх основі формується орфографічна навичка.

Так відбувається перебіг процесу формування орфографічної навички її поступовий перехід в автоматизовану дію: мотив, мета — вибір способу дії — алгоритм — дія — повторна дія, вправи — поява елементів автоматизму — поступове «згортання» алгоритму — автоматичне написання орфограми. Результативність алгоритму полягає в тому, що обов’язково призводить до правильного написання, а винятки записуються у вигляді окремого списку.

Кожний алгоритм — органічне поєднання конкретної мовної ситуації та правила. Тому починати роботу з алгоритмом треба тільки після уважного

 ознайомлення з правилом.

Мета застосування алгоритмічної моделі — довести орфографічну навичку до автоматизму. Але про повний автоматизм навички письма учнів 1-4 класів говорити неможливо, оскільки основою навчання орфографії в початковій школі є постійний самоконтроль, уміння знаходити орфограми і перевіряти їх. Відбувається це завдяки системі орфографічних вправ. Зазвичай орфографічна робота повинна логічно вплітатися в загальну систему навчання мови учнів молодшого шкільного віку, пов’язуватися з розвитком мовлення їхнього, із засвоєнням правильного, вираз ного читання, інтонації, збагаченням словника, розвитком комунікативних здібностей, вихованням любові до рідного слова.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Орофграфічні алгоритми

І. Під час переносу сполучення букв ЙО не можна розривати.

 

1.        Напиши слово.
2.        Визнач, чи є в ньому буквосполучення ЙО .
3.        Поділи слово на склади для переносу, не розриваючи буквосполучення ЙО.

 

ІІ. Переносячи слово, буквосполучення дж,дз, розривати не можна

 

1.                    Напиши слово.
2.                    Знайди в ньому буквосполучення дж, дз.
3.                    Визнач скільки звуків позначають буквосполучення дж, дз.
4.                    Якщо буквосполучення дж, дз позначають один звук, то поділи слово на склади для переносу не розриваючи ці буквосполучення.

 

ІІІ. Власні іменники пишуться з великої букви

 

1.        Визнач чи є іменник власною назвою.
2.        Пиши з великої букви, якщо це так.

 

І V.  Написання апострофа після префікса, що закінчується приголосним звуком,  перед Я, Ю, Є, Ї

 

1.              Визнач у слові корінь і префікс.
2.              Назви першу букву кореня.
3.              який звук позначає остання буква префікса.
4.              Якщо корінь починається буквами Я, Ю, Є, Ї, а кінцевий звук префікса – приголосний твердий, то між ними став апостроф.

 

V. Перед буквами К, П, Т, Х, Ф завжди пишеться префікс С-.

1.              Визнач у слові корінь і префікс.
2.              Якщо корінь починається буквами К,П, Т, Х, Ф, то пиши префікс С-
3.              Якщо корінь починається іншою буквою, пиши префікс З-.

VI. Апостроф ставиться після букв Б,П,В,М,Ф перед буквами Я,Ю,Є,Ї, якщо вони позначають два звуки: [йа], [йу], [йе], [йі].

1. Напиши слово без апострофа.
2. Знайди в слові сполучення букв Б,П,В,М,Ф із буквами Я,Ю,Є,Ї.
3. Визнач, скільки звуків позначають букви Я, Ю,Є,Ї.
4. Якщо Я,Ю,Є,Ї позначають два звуки, то перед цим буквами постав апостроф.

VII. М'якість приголосних звуків перед О позначається м'яким знаком.

1. Вимов слово.
2. Прислухайся, чи є в слові звук [о].
3. Визнач, який звук перед [о] – голосний чи приголосний.
4. Якщо це приголосний, то визнач який – твердий чи м'який.
5. Якщо приголосний перед [о] м'який, то познач його м'якістю на письмі буквою Ь.

VIII. Під час написання слова з ненаголошеними [е], [и] треба перевіряти наголосом.

Щоб знати, яку букву Е чи И писати в ненаголошеному складі кореня, треба змінити слово або дібрати до нього спільнокореневе так, щоб ненаголошений голосний став наголошеним.

1. Добери до поданого слова спільнокореневі.
2. Визнач в усіх словах корінь.
3. Вибери наголошений корінь.
4. Визнач, яка буква позначає наголошений звук.

IX. М'які подовжені звуки позначаються на письмі двома однаковими буквами.

1. Вимов слово.
2. Визнач, як вимовляється кожний приголосний звук.
3. Вибери, які з них м'які.
4. Серед м'яких визнач, чи є звук, що вимовляється подовжено.
5. Якщо є, то на письмі познач його двома однаковими буквами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Етимологічний аналіз слів як засіб формування

орфографічної грамотності молодших школярів

 

За Державним стандартом початкової загальної освіти та навчальною програмою для початкової школи визначена значущість орфографії в навчанні молодших школярів рідної мови. Відповідно до цих документів передбачено формування орфографічної пильності, уміння писати низку зазначених у програмі словникових слів та застосовування окремих орфографічних правил. Значно полегшує засвоєння орфографічного матеріалу етимологічний аналіз, який у дохідливій для дітей формі встановлює початкову структуру слова, його значення, попередні словотвірні зв’язки.

Етимологічний аналіз передбачає:

•                 визначити походження слова;
•                 знайти дійсне його значення в момент утворення;
•                 відновити повністю (наскільки це можливо) його «біографію»;
•                 з’ясувати, які фонетичні та семантичні зміни відбулися зі словом за всю історію його існування;
•                 визначити засоби творення слова.

        Якщо дитина зрозуміла, як за допомогою етимологічного аналізу утворюються слова, то вона може легко засвоїти їх написання, не займаючись запам’ятовуванням.

Отже, етимологічний аналіз прищеплює інтерес до уроків рідної мови шляхом цікавих вправ, розвиває мовленнєве чуття, розширює кругозір, робить запам’ятовування більш легким, збагачує словниковий запас учнів.

У початковій школі програмою з рідної мови передбачено обов’язкове засвоєння слів, правопис яких правилами не перевіряється. Одне з головних завдань, що стоїть перед педагогом — навчити дітей писати ці лексеми без помилок. Від того, наскільки повно будуть сформовані навички правопису в цей період розвитку дитини, залежить подальше її навчання, орфографічна пильність, здатність засвоювати рідну мову в писемній формі.

Сьогодні основним прийомом проведення словниково-орфографічної роботи у школі є механічне запам’ятовування графічного вигляду слова. Це викликає в молодших школярів певні труднощі: по-перше, їм важко вивчити велику кількістю слів; по-друге, механічне запам’ятовування без осмислення є нелегкою формою отримання знань. Таке навчання не можна назвати цікавим.

Зробити процес засвоєння слів, які не можна перевірити, більш ефективним допоможе етимологічний аналіз. Цей прийом сприяє розширенню загального та

лінгвістичного кругозору учнів у зв’язку з тим, що дає змогу розглядати мовні факти в тісному зв’язку з історією розвитку рідної мови. У свій час К. Ушинський уважав, що вже на третьому році навчання діти повинні добре знати, що слово «прозорий» — від зріти, «учора» — від вечір, вечірній і т. ін.

Формування навички правопису словникових слів за допомогою етимологічного аналізу проходить чотири етапи.

На підготовчому етапі відбувається ознайомлення дітей зі словниковим словом, з’ясовується та уточнюється його лексичне значення. Діти вчаться орфографічно та орфоепічно його промовляти, формується вміння свідомо знаходити орфограму. Учитель має познайомити молодших школярів з етимологічною довідкою до словникового слова. Тобто, діти отримують перше уявлення про досліджуване слово.

Наприклад, вивчаючи написання слова портфель, учитель пропонує дітям перевірити написання другої букви у слові за допомогою орфографічного словника. Потім постає питання про те, чому цей предмет отримав таку назву. Після гіпотез учнів педагог пояснює, що слово портфель утворилося від французького слова порт — «нести» і фель — аркуш.

Орієнтувальний етап. На цьому етапі визначаються об’єкт та мета формованої дії.

Так, об’єктом є словникове слово, а метою — правильність та усвідомленість його написання. Працюючи над лексемою портфель, діти шукають орфографічну підказку. Отже, за допомогою етимологічної довідки вони зрозуміли, що другу букву можна перевірити словом порт. Після цього словникове слово записують.

Закріплювальний етап. На цьому етапі передбачається вироблення таких якостей орфографічної навички як свідомість і правильність за допомогою різних вправ. Причому етимологічні довідки про слово необхідно повторювати щоразу, коли порушується правопис.

Вправи, які виконують учні на цьому етапі, спрямовані на практичне застосування знань та вмінь, які складають базу орфографічної навички.

Етап контролю та самоконтролю. Метою цього етапу є виконання не тільки низки орфографічних вправ, але й робіт творчого характеру, які сприяють мовленнєвому розвитку учнів, а також підвищенню їхньої грамотності написання слів, до яких давалися етимологічні довідки.

Таким чином, етимологічний аналіз забезпечує осмисленість слова; підвищує правильність та точність запам’ятовування написань; дає змогу перетворити словникові слова на ті, що можна перевірити; допомагає узагальнити раніше не пов’язані у свідомості учнів лексеми у зручні для запам’ятовування групи з чіткими семантичними та словотвірними зв’язками між елементами.

Зацікавити дітей етимологічними розвідками вчитель може за допомогою мікробесід про історії слів у вигляді «етимологічних хвилинок» або використовувати різноманітні вправи, розраховані на пояснення походження слів.

Усі добре знають такого звіра як ведмідь. Слово утворилося з двох коренів — медъ + въдъ. В українській мові відбулася перестановка приголосних [м] та [в], корінь від утворився від слів відати, довідатися, тобто знати; корінь мед поступово перейшов у мід. Отже, ведмідь — той, хто відає (знає) мед.

Сприятимуть формуванню орфографічної пильності учнів 4 класу вправи на

розуміння етимології слів за допоміжним матеріалом (віршованим текстами):

На сонечко я схожий і сонечко люблю,

До сонця повертаю голівоньку свою.

Стою стрункий, високий, в зелених шатах я,

І золотом убрана голівонька моя (соняшник)

Важливою формою залучення молодших школярів до етимологічної роботи є складання словничків, де записуються нові для дітей слова зі стислим їх значенням та походженням. Це сприяє пробудженню інтересу до вивчення мови, розвиває вміння допитливо проникати у зміст та походження слів, їх написання.

Виробленню в молодших школярів самостійного критичного мислення, уміння працювати з інформацією сприяє проектна діяльність. Проект «Етимологічна мандрівка у країну слів» вчить дітей розмірковувати над написанням того чи іншого слова, спираюсь на знання етимологічних фактів, робити обґрунтовані висновки, працювати в команді.

Розвиток орфографічних навичок на основі етимологічного аналізу не повинен бути відірваним від розвитку мовлення. Для того, щоб розвивати творче мислення школярів, під час роботи над етимологією слів можна практикувати твори-мініатюри різної тематики.

Наприклад: «Чому стілець так назвали?», «Маленькі історії днів тижня» тощо. У таких творах учні подають власні версії походження того чи іншого слова, які не завжди відповідатимуть дійсності. Проте творчість сприятиме розвитку мислення молодших школярів, їхніх пошукових здібностей, а не пасивному отриманню інформації від учителя про походження слів.

Під час засвоєння багатьох словникових слів можна послуговуватися етимологічним аналізом з метою підвищення орфографічної грамотності. Система такої словникової роботи сприяє формуванню в учнів умінь бачити нові слова й пояснювати їхнє значення та правопис з опорою на історичні корені або елементи слова, з яких вони складаються. У результаті цього підвищується орфографічна пильність у тих випадках, коли значення лексичної одиниці аналізується з опорою на її етимологію. Однак, ураховуючи те, що інформація про походженням слів буває дуже важкою для сприйняття молодшими школярами, бажано опрацьовувати слова з прозорою етимологію для того, щоб у дітей не зникла зацікавленість цією роботою.

Крім того, внаслідок збагачення словника з опорою на етимологію в молодших школярів формується уява про мову як систему, що постійно змінюється, про зв’язок мови з історією країни, народу, про взаємодію мов світу, закладаються основи лінгвістичного мислення. Етимологічний аналіз сприяє розвитку логічного мислення молодших школярів, активізації пізнавальних процесів, вихованню зацікавленості мовними явищами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вправи на самостійне пояснення учнями етимології слів

 

1. Визначте, на яку ознаку предмета вказують назви:

веснянка, тонконіс, кисіль, заметіль, п’ятниця, підсніжник, подорожник.

 

 2. Самостійно визначте, чому ці предмети мають таку назву в українській мові.

Тварини: дикобраз, косуля, вівчарка, песець, бобер, черепаха; птахи: індик, канарка, куріпка, малинівка, синиця, снігур; рослини: дзвоники, береза, липа, шипшина.

 

 3. Спробуйте знайти у словах історичний корінь та з його допомогою поясніть початкове (вихідне) значення слів:

боровик, лисичка, маслюк, опеньок, підберезник, сироїжка. 4. Чому колір отримав таку назву?

Червоний (один із різновидів черв’яка, що в епоху Середньовіччя був основним матеріалом, з якого добувалася червона фарба), попелястий (колір попелу), вишневий (колір стиглого плода вишні), апельсиновий (колір апельсина).

 

5. Що спільного у словах телескоп, телеграма?

 Спробуйте назвати слова, у яких є така ж частина.

 

 6. Прочитайте назви професій.

Походження яких ви можете пояснити самостійно:

агроном, банкір, директор, інженер, комбайнер, космонавт, механік, фермер, шофер.

 

 7. Чи можна казати: старий ветеран, біографія життя, свій автограф, гербарій рослин, повторна репетиція.

Доведіть за допомогою етимологічного словника.

 

 8. Подумайте, чи є різниця у вживанні слів: помідор і томат.

 

9. Як утворилися назви місяців: березень, вересень?

 

10. Чому так назвали дні тижня:

неділя, понеділок, середа, четвер? тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

Формування навичок

каліграфічного письма учнів початкових класів

    Розвиток мовлення та навички каліграфічного письма є «вічними» завданнями, які покликана розв`язувати початкова школа. Це своєрідний принцип навчання рідної мови в початкових класах, що об`єднує всі сторони мовленнєвої діяльності учнів.
Вміле володіння каліграфічним письмом – це виток інтелігентності, вишуканості, краси.
  Основними завданнями формування каліграфічних вмінь є:
• розвивати усне і писемне мовлення школярів;
• вчити дітей використовувати у своєму мовленні багату, активних, точно вживану лексику, а також вправляти в навичках каліграфічного письма;
• розвивати творчу, активну особистість, здатну любити красу;
• сприяти виробленню постійного бажання вчитися пізнавати світ.
Дані розробки містять не тільки написання букв, а й великий вибір творчих вправ.
    Розвиток мовлення та навичок каліграфічного письма спонукає до підвищення культури усного і писемного мовлення, розвиває артикуляцію звуків, активізує словниковий запас.
   Письмо-складний психофізіологічний процес не лише для шестирічних учнів, а й загалом для всіх молодших школярів. Ефективність і успішність навчання каліграфічного письма значною мірою залежить від забезпечення учнів початкових класів прописами, робочими зошитами з правильною цифр, букв і з`єднань.

Каліграфічна хвилинка на уроках рідної мови займає 2-3 хвилини, але значення її чимале. Вона націлює дітей на старанність і зосередженість, на естетичне оформлення своєї роботи. Якщо вміло і цілеспрямовано підійти до цього фрагменту уроку, то він сприятиме і розвитку мислення дітей, і розвитку пам’яті, і умінню аналізувати, співставляти, систематизувати, спостерігати, міркувати, пізнавати щось нове і цікаве. Така робота сприяє розвитку свідомості, правильній вимові й засвоєнню певних термінів.

 

Якщо сядемо красиво, то напишемо на диво –

Чисто, рівно і красиво.

Раз, два, три, чотири, п’ять

Починаємо писать.

Урок почнемо без зупинки

З каліграфічної хвилинки.

Щоб оцінка була гарна,

Треба вивести старанно

Кожну букву, кожен штрих -

Клас працює, клас притих

Раз, два, три, чотири, п'ять —

Починаємо писать.

Ручку вправно поверніть,

Зошит гарно покладіть

І рівненько запишіть.

Хвилинку каліграфії треба розпочати.

Сядемо рівненько, букви виведемо гарненько.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Каліграфічні хвилинки на уроках української мови

Аа ай аб ст. ва ау
Останні айстри горілиць зайшлися болем. (Л.Костенко)
-Як ви розумієте зміст речення?
- Поясніть значення слова “горілиць”, словосполучення «зайшлися болем».
- Назвіть частини мови у реченні.

Бб ба бу об бі бе
Мова - то багатство народу.

• Складіть речення із словом «Барви».
Визначте граматичну основу речення.

Ввв ов ву ве вень
Восени день блисне, а три кисне.

• Знайдіть слова - родичі. Визначте
корінь.
• Назвіть звуки у слові «день».

Гг га Ге ог аг
Гайок гомін гомонить

Затих гайок. І верби кучеряві кучеряві
Пташиним співом вже не гомонять.

• Поясни значення слова «гомонять».Добери синоніми.

Дд да до од ду де
природа,одуд, дружба
З природою живи в дружбі,
То й буде тобі в дружбі.
• Як ти розумієш зміст речення?
• Підбери антоніми до слів; дружити-
зламати-

е ел ее ще ес
Під неквапний шелест його листя гарно думається про минувшину і майбутність, про високе і священне.(Є.Шморгун)

• Знайдіть слова, вжиті в переносному значенні.
• До слова неквапний доберіть синонім.
Є каяття,та нема вороття.
• Назвіть слова-родичі.
Назвіть слова,в яких звуків більше,ніж букв.

Жж же жо жу жук
Життя прожити – не поле перейти.

• Як ти це розумієш?
• Зроби звуко-буквений аналіз слова життя.

Зз за зр зв зу зе зл
Зграя взимку заметіль
Заметіль замела всі стежки.

• Розберіть речення за частинами мови.
• Встановіть зв,язок слів у реченні.

Ис жи ри ви ин би ми
Рослина жито сади життя
Листопад вересню – онук, а жовтню
– рідний брат.

• Підберіть до слова земля споріднені слова,визначте корінь.
• Поясніть правопис слова життя..

Іі ій із під між ін різ
Іній ірис індик ніжно
Сплететься іній з беріз
В пору ранкову чудову.
Хтось на верхів”я заліз
І ніжну скидає обнову.

• Як ти розумієш слова «скидає обнову»?
• До дієслова «сиплеться» підбери синоніми.

Її їж їд їжак
Їла б кішка рибку ,якби не треба було лапок замочити.

• Про яку людину так говорять?
• Добери антоніми до слова «лінощі».

Йй йо ій ай ий йой
Пам”ятай край
Прикрашай, шануй свій край,
Дім свій-Батьківщину!

• Які це речення за метою висловлення?
• Перебудуйте речення так, щоб звертання висловлювалося до багатьох людей.

КК ка ук ко кг ку рак
Край каша українці
Землі частіше кланяйся-хліба більше буде.

• Склади словосполучення зі словом «хліб».
• Підбери синонім :черствий хліб-


Лл ел ал лу ли ля вл
Літечко лінія люди
Ледачий двічі робить, а скупий двічі платить.

• Підбери антонім до сдова «ледачий».
• Перебудуй прислів`я із словом «ледачий».


Мм ум ма му ам ми мир
Мак розправив капелюха
І бджолину пісню (слуха).

• Підберіть слово до рядків вірша.
• Назви префікс у слові «розправив».

Нн на ну ні ен нам
Навшпиньках підійшов вечір.
• Що означає слово «навшпиньки»?
• Визначити граматичну основу.

Оо ой йо ом ор ов он
Осінь обруч ось
Два зелені огірочки
Походжали по садочку.

• Розбери слово «походжали» за будовою.
• Склади речення із словом «осінь».

Пп па пе опа піп пуп
Пісня перепілка
Посадив дерево, викопав криницю, виростив сина-даром життя не прожив.


• Як ти розумієш прислів`я?
• Склади речення із словом «пісня».

Рр. ра ру ор ри яр ур
Рідний криниця
Праця годує, а лінь марнує.

• Назви антоніми в цьому прислів`ї
• .Які ще прислів`япро працю ти знаєш?

Сс ес ст. си ус сум
Сонце сніп синок
Сонях сонечко зустрів,
Сонях сонечком розцвів!
• Назвіть дієслова.
• Визначте в них префікс.

Тт. ти та ту ат ті ять
Свято травиця терен
Скільки в ступі воду не товчи-вода й буде.
• Поясни правопис «не» з дієсловом.
• Склади речення зі словом «травиця».

Уу ау ум му уф ду ну
Умів грудень будить
В росі осінній зародився вітер.
Сердито воду з вуха вилива.

• Знайдіть у цих рядках споріднені слова.
• Перебудуй останнє речення так,щоб воно стало спонукальним.
Фф фа фло фу фе
Фіалка фіалково
По діброві ходить осінь-
Олівці у торбі носить.
І фарбує в жовтий колір
Клени липи і тополі.

• Які слова вжиті в переносному значенні?
1. Доберіть синонім до слова «діброва».

Хх ха хо ох їх хл
Хліб хвилина
Вийшов травень з гаю,
Нивам усміхнувся,
Потім на стежині,
Як хлопчак, роззувся.

Які слова вжиті в переносному значенні?
• Визначте граматичну основу речення.
Поділіть слово «вийшов» для переносу із рядка в рядок.

Цц ця це цв оц
Цвіт оцет
Цвіту не вирви задаром,
Гілки не втни для забави.

• До чого закли кає автор вірша?
• Склади окличне речення із словом «цвіт».
Чч оч чн че чв
Чапля черевики
Чули дзвін та не знали, де він.

• Поясни ,як ти розумієш прислів`я.
• Склади речення із словом «чапля».

Шш ша шо шп шу
Шпак шпаківня
Плаче шпак уранці після зливи,
Де шумлять на греблі явори,
Що шпаківню вітер чорнобривий
Перекинув денцем догори.

• Випишіть словосполучення, вжиті в переносному значенні.
• Випишіть однокореневі слова, визначте їхній корінь.

Щщ ще щі ощ
Щавель щастя
Що посієш, те й пожнеш.

• Склади речення із словом «щавель»
• Як ти розумієш це прислів`я?

ьь льо нь ють ось ть
тьохкає льон
Що трапилось тут у вас?
Чому веселий настрій згас?



• Які ці речення за метою висловлення?
• Склади речення зі словом «тьохкає».


Юю юр ою ють тю
Як смачно пахне хліб
і сонцем, що всміхається весною.
• Перебудуйте перше речення на питальне.
• Доберіть антоніми до слів; радість, тепло, працьовитий.


Яя ля ям ять ся тя
Ясніє явори лялька
Якщо на своєму язиці не втримаєш, то на чужий не сподівайся.

• Як ви розумієте цей вислів?
• Як пишеться не з дієсловами?
• Підберіть антоніми до слів: ясний, хворий, веселий, сухий.




 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                              Каліграфічні хвилинки

(з використанням українських прислів`їв та приказок)

1. Не ол ом ор шом вап ач
Природа мати мачуха
Не кожному природа мати, іншому й мачуха.

2. ор го ап он ла ою ся неп
Природа служба дружба
З природою живи в дружбі, то й тобі буде вона в службі.

3. Ти па мс ся вл ць ов
Добро мати людина батько
Де природа-мати, а людина-батько, там добра багацько.

4. Во со ва рл ем ця ля
Восени дощ слякоть
Восени день блисне, а три кисне.

5. Ам ом му ось см де
Листопад онук жовтень
Листопад вересню-онук, жовтню-син, землі-рідний брат.
6. Ос мс лр бз дз їм йо
Рослина земля дощ
Немає ліпшої краси, ніж гаї та ліси.

7. Ура до жд ім. ся ля ву зр
Весна тепло жито
Будь здорова-як риба, гожа-як рожа, весела-як весна, робоча-як бджола, а багата-як земля.

8. Ен ле ре пе че бе ем ми
Паска щастя весна
До землі з ласкою-будеш з паскою.

9. бр вп шо дж дз км кл
Водиця криниця
Не брудни криниці, бо схочеш водиці.

10. ад ло ем ву ця що ть же
Дерево сад рід
Посадив дерево, викопав криницю, виростив сина-даром життя не прожив.

11. ит им ир ми би ив
Хліб вода батько
Хліб-батько, земля-мати

12. іб ать ам лов у
Син життя криниця
Посадив дерево - себе прославив, посадив сад-рід прославив.

13. ем ес ер еш ве зе
Земля хліб
Землі частіше кланяйся-хліба більше буде.

14. ав са оє ер пе у
рід честь вода
Зіпсував воду-не буде честі твоєму народу.

15. ра ро ру уд лу ть ум
родина гніздо дім
Зруйнував гніздо пташине-не буде в тебе ні дітей, ні родини,

16. ість мир пр єм ву ер
дерево старість життя
Сади деревину з молоду-на старість як знахідка.

17.  уд до им ба че ик
січень зима холод
Грудень рік кінчає, зиму починає.

18.  ід ис го ше ща ятя яс
листопад зима ворота
Листопад зимі ворота відкриває.

19.  зу ез па жо ща чі
зима хліб сніг
Зима без снігу-літо без хліба.

20. аг го ат ях юм
сніг поле засік
Багато снігу на полях-багато хліба в засіках.

21.  ні ро сі іт рі ять
літо коріння насіння
Літо дає коріння, а зима –насіння.

22.  аю ля оп ходж не ня
Літо зима шкода
Що літом родить, то зимою не шкодить.

23.  же жа ат оз зи ню
сніг сніжинка
Скільки сніг не лежатиме,
а розтавати буде.

24.  зо оз см ре зр зі
Сніг очі ночі
Зо світу до ночі сон
не стуляє очі.

25.  ві іт па юм ло що
вітер погода
Вітер віє, хоч не знає, що погоду він міняє.

26.  гл ні гр го ур см
сніг грудень урожай
Сніг у груді глибокий-урожай високий.

27. св ень уд ум ять
свято грудень будень
Сумний грудень у свято і в будень.

28. ом ок ри ва ях же ша
поля хліб сніг
На полях хліб хвилястий-будуть хліба рясні.

29. ер ег іг іль іт
сніг волога літо
Перший сніг щільний і мокрий –на вологе літо, сухий і легкий-на сухе.

30. іт ти ме яж ал
грудень жито серпень
Як у грудні сніг заляже, то у серпні жито виляже.

31. ел ін ий ай ій
іній хліб врожай
До Миколи тай ніколи,
Як впаде великий іній-на
гарний врожай хліба

 

 

 

 

 

Хвилинки каліграфії

з елементами  розвивального навчання

А А А ааа ай за рам а ан
А тут раптом дощ припустив.
• Як ви розумієте зміст речення?
• Підберіть синоніми до слова «припустив».
• Зробіть звуко - буквений аналіз слова «дощ»

Б б Бб Бр бе бі ба об
Біля будинку берізки стояли,
Вранці ясне сонечко зустрічали.
Ви ростіть, берізки, виростайте, рідну земля нашу прикрашайте!
• Знайдіть слово, вжите в переносному значенні.
• Знайдіть речення із звертанням.
• Поясніть розділові знаки.

В В Вв вт ва ов в сув ев
Ведмідь прокинувсь волохатий
І все старому невтямки:
Чому, неначе пташенята,
Розкрили дзьобики бруньки?
• Поясніть значення слова «невтямки».
• Доберіть до нього синоніми.
• Чи є слова, вжиті в переносному значенні?
• Поясніть правопис слова «розкрили».
• Назвіть звуки у слові «дзьобики».

Г Г Гг г го га Ге гл гайок
Гайок затих і верби кучеряві
Пташиним співом вже не гомонять.
• Відшукайте у реченні синоніми.
• Доберіть синоніми до слова «гайок».
• Визначте граматичну основу речення.
• Дайте характеристику реченню.

Д дд Дд до ду др. Уд ді
Дуб до дуба дріботів:
Дай ,дідусю ,жолудів.
• Доберіть синоніми до слова «дріботів»
• Знайдіть звертання, поясніть розділові знаки
• .Перебудуйте речення, уникнувши звертання.

ЕЕ ее Ее Ек ре ес ще не
Хай на землі буде мир!
• Яке це речення за метою висловлення?
• Побудуйте схему речення.

ЄЄ Єє є є єв є дає єн
Єднає нас, браття,
Козацьке завзяття,
Любов`ю окрилює груди.
• Як ви розумієте вислів «козацьке завзяття»?
• Назвіть слова, в яких звуків більше, ніж букв. Чому ?
• Що таке звертання? Поясніть розділові знаки при звертанні.

ЖЖ Жж жо жу ож же
На крилах бабиного літа летять у вирій журавлі.
• Про яку пору року кажуть»бабине літо»?
• Доберіть синоніми до слова «журавлі».
• Поясніть правопис слів «на крилах», «у вирій»,»летять».
• За допомогою інтонації перетворіть речення на питальне, спонукальне.

ЗЗ Зз Зз за зу зграя
Зграя жовтогрудих снігурів сіла на горобину.
• Підкресліть основу речення.
• Доберіть синоніми до слова «жовтогруді».

ии ии и мир ит из жи
Листя на проталинах-як мідяки.
Сонце кублиться у хмарах.
• Поясніть значення виразу: «Листя на проталинах, як мідяки».
• Розберіть за будовою слово «проталинах»
• Назвіть слова вжиті в переносному значенні.

Іі Іі мі ні ім. із іж іх
Хмарка сонечко закрила,
Слізки срібнії зронила.
• Підкресліть основу речення.
• Побудуйте схему речення.

Її Її Їж їй їжак їм їд
Сю ніч зорі чомусь колючі, як налякані їжачки.
• Знайдіть слово ,в якому звуків більше, ніж букв.
• Розберіть його за будовою.

ЙЙ Йй ай ой ій май йй
Пам`ятай, не забувай
Батьківську стежину.
Прикрашай, шануй свій край, дім свій-Батьківщину.
• Назвіть споріднені слова.
• Пригадайте, якими бувають речення за метою висловлювання.
• Дайте повну характеристику поданих речень.
• Знайдіть слово, в якому букв менше, ніж звуків.

КК КК КК ккк кр ка ко ук
Кружляють падають сніжинки,
Вдягають все у білі шати,
Летять легенькі, мов пір`їнки,
Вкривають поле, ліс і хати.
• Які образні вирази та слова ви зустріли у вірші?
• Якою частиною мови починається кожна строфа?
• Поясніть розділові знаки у вірші.

ЛЛ лл ЛЛ ле ел ло ла лу
Літо осені у вічі
Синім вересом глядить,
В сад рожеву айстру кличе
І метеликом летить.
• Відшукайте слова, вжиті в переносному значенні.
• Визначте граматичну основу речення.
• Доберіть синонім до слова «глядить»

ММ м ММ мм му мо ам ом
Вже тиха осінь ходить берегами,
На вербах трусить листячко руде!
А Гриць бадилля тягне за ногами,
Іде ,маленький, дибає, іде…
• Про яку пору року йдеться у вірші?
• Знайдіть у вірші синоніми. поясніть значення слова «бадилля».
• Визначте граматичну основу першого речення. Поясніть
розділові знаки у ньому

НН Нн Нн не нон ну ун ен
Навшпиньках підійшов вечір,
Засвітив зорі,
Послав на травах тумани
І, на вуста поклавши палець, ліг.
• Що означає слово «навшпиньках»?Підібрати синоніми.
• Визначити граматичну основу.
• Поясніть розділові знаки при однорідних членах речення.

ОО оо лор о ол оа ом
Самі на себе дивляться ліси,
Розгублені від власної краси.
Немов прийшов незримий Левітан,
То там торкнув їх пензликом, то там.
• Хто такий Левітан? Які картини цього художника ви знаєте?
• Які слова вжиті в переносному значенні?
• Знайдіть слова з префіксами. Поясніть їх правопис.
• Пригадайте правила переносу слів.
 

ПП Пп П па пропо пе Пе
Щоб задобрити Перуна, слов`яни поклонялися його дереву -
дубові, приносили жертви у священних дубових гаях.
• Визначте граматичну основу речення, дайте йому характеристику.
• Поясніть правопис іменників «Перун», «слов`яни»
• Назвіть звуки у слові «священних»

РР РР ррр. Рр рр. ро ру
В росі осінній заросився вітер,
сердито воду з вуха вилива.
• Знайдіть споріднені слова . Як ви їх визначили?
• Визначте корінь в цих словах. Пригадайте, що називається коренем слова.
• Визначте граматичну основу речення. Усно встановіть зв`язок слів у реченні.

СС Сс со су ск сум ес
Сорока скроїла на свято
Сорочки сороченятам.
• Виділіть корені в словах «сорочки», «сороченята».
• Чи можна назвати їх спільнокореневими? Чому?
• Поясніть правопис слів «скроїла», «сороченята».

Тт. ТТ Тт тт ти ту тут
Вчора тридцять три сороки
Знов не вивчили уроки.
• Назвіть всі частини мови у вірші.
• Поясніть правопис числівника «тридцять три» та дієслова «не вивчили».
• Визначте відмінок іменника «уроки».

УУ Уу Ууу ру ум у рву
У труді ми всі примножим наших предків славу.
Розбудуємо дбайливо ми свою державу.
• Як ви розумієте зміст речення ?
• Пригадайте, яка частина мови називається займенником?
• Назвіть займенники, визначте особу і число.
• Визначте граматичну основу у другому реченні. Встановіть зв`язок слів у ньому.
• Доберіть синонім до слова «дбайливо».

ФФ ФФ фіф фа фі фарба
По діброві ходить осінь -
Олівці у торбі носить.
І фарбує в жовтий колір
Клени, липи і тополі.
• Які слова вжиті в переносному значенні?
• Доберіть синоніми до слова «діброва».
• Поясніть розділові знаки у реченні, пригадайте правило про правопис розділових знаків при однорідних членах речення.
• Визначте відмінок іменників.

ХХ ХХ хох хе ху хох і
Хай буде мир на всій землі
Хай дім новий будується,
Хай сад новий росте в селі
Нова зростає вулиця.
• Назвіть іменники у вірші.
• Визначте їх відмінок.
• Розберіть забудовою слово «будується».

ЦЦ ЦЦ ццц ця ці це цвіт
Пішла киця по водицю
Та й упала у криницю.
Біжить котик волохатий
Свою кицю рятувати.
• Назвіть всі частини мови у вірші.
• Доберіть синоніми до слова «волохатий»

ЧЧ ЧЧ ч. чу ч очок листочок
Чи ,може, це спинається грибочок?
Чи ,може, це скрадається хижак?
То пролетить березовий листочок,
То пробіжить невидимий їжак.
• Прочитайте перші два речення. Які вони за метою висловлювання?
• Проаналізуйте орфограми, поясніть правопис.
• Пригадайте, що таке суфікс. Знайдіть слова із суфіксами.
• Назвіть дієслова. Визначте їх час та дієвідміну.

ШШ Шш шшш ше шу ош
Ішли бійці за кроком крок
Шляхами слави й перемог…
Щоб народи для дружби і згоди
На оновлених землях жили.
• Як ви розумієте зміст вірша?
• Підберіть синоніми до слова «оновлених»
• Випишіть дієслова, визначте час.

ЩЩ Щщ щщ що щу ще щука
Щедрівочка ходить коло хати,
Як завжди з карими очима.
Якщо забув ти рідну матір -
Нема у тебе Батьківщини.
• Знайдіть слова, вжиті в переносному значенні.
• Доберіть споріднені слова(різні частини мови)до слова «щедрівка».
• Назвіть займенники, визначте їх відмінок.

ьь ьь ль льо ньо нь ль
Летять листки, замовкли птахів хори,
А сонце все біжить кудись, біжить.
Ах літечко! Вернись до дітвори
Хоч на якусь годину, хоч на мить.
• Як ви розумієте зміст вірша?
• Спробуйте визначити граматичну основу першого речення. Поясніть розділові знаки в реченні.
• Доберіть антоніми до дієслів «замовкли», «біжить».
• Розберіть за будовою слова «літечко», «замовкли».

ЮЮ Юю юю тю лю юс
Як тепло пахне хліб!
Любов`ю трударів, радістю земною,
І сонцем, що всміхалося весною.
• Пригадайте, якими бувають речення за метою висловлювання.
• Охарактеризуйте перше речення . Перебудуйте речення у питальне.
• Випишіть іменники, визначте їх рід і відмінок.

Яя ЯЯ яя яє ся ля тя
Як засяє ясне сонце,
Ясно стане у віконці.
Як прокинуся я рано,
То й мені світленько стане.
• Назвіть займенники Визначте особу і число.
• Заменіть займенники І особи однини на займенники І особи множини.
• Назвіть слова, у яких звуків більше, ніж букв.
• До слова «засяє» доберіть синоніми.
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                         Каліграфічні хвилинки

             з використанням творів Т. Г. Шевченка

ш Ш шш ше еч ен ев
Тарас Григорович Шевченко - великий український поет, художник, пісняр.

Цц Цц ці ця уц ец
Цілий світ задивлений на Канів.
Дивне місто-що не говори.
Скільки видно піків та вулканів
З висоти Чернечої гори.(І. Гнатюк)

ЧЧ Ч. чо чу еч уч
Чисту матір і дитину
Він прославив серцем чистим,
Всю осяяв Україну
Поглядом він променистим.(М. Рильський)

Щщ Ще щу ще ащ
Ще треті півні не співали,
Ніхто ніде не гомонів,
Сичі в гаю перекликались,
Та ясен раз у раз скрипів.

Іі вм и им си іі
І вам слава, сині гори,
Кригою окуті,
І вам, лицарі великі,
Богом не забуті.
Борітеся - поборете…


ГГ гг го го гл ого еге
Грає кобзар, виспівує,
Вимовля словами,
Як москалі, орда, ляхи
Бились з козаками.

ПП пе пре пп Уп сп
Перебендя старий, сліпий,-
Хто його не знає?
Він усюди вештається
Та на кобзі грає.

Уу У УУ уу ум му ау
У нашім краї на землі
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим.

РР Рр рр ра ор рі ри
Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилі підійма.

ЛЛ л ллю лу сл лі зл
Люблю я так її,
Мою Україну убогу
Що проклену святого Бога,
За неї душу погублю.

ММ мм му ом ме ми мм
Між горами старий Дніпро,
Неначе в молоці дитина,
Красується. Любується
На всю Україну.

АА аа ам са па ар аа
А ти, моя Україно,
Безталанна вдово,
Я до тебе літатиму
З хмари на розмову.

ЯЯ ся яя ям ля ня яя
Тече вода з-під явора
Яром на долину,
Пишається над водою
Червона калина.

СС сс ся ос ср су сс
…Дивлюся, аж світає,
Край неба палає.
Соловейко в темнім гаї
Сонце зустрічає.

ОО оо ом ос то ло ов
О, думи мої!
О, славо злая!
За тебе марно я в чужому краї
Караюсь, мучуся…але не каюсь!

ЗЗ зз зе зо уз зв зл
Зоре моя вечірняя,
Зійди над горою,
Поговоримо тихесенько
В неволі з тобою.

НН нн не ні ну на ни
Наша думка, наша пісня
Не вмре, не загине…

ББ бб би бо уб бі бл
Бандуристе, орле сизий!
Добре тобі брате:
Маєш крила, маєш силу,
Є коли літати.

ВВ вв ва во ив ув св
Встане правда! Встане воля!
І тобі одному
Помоляться всі язики
Вовіки і віки…

дД Дд ду до од дв для
Думи мої, думи мої,
Квіти мої, діти!
Виростав вас, доглядав вас,-
Де ж мені вас діти?

ТТ тт. ти ту от ть тр
Ти живий , Кобзар,
І пісні твої линуть посвіту,
І тобі, Кобзар, зносять слави дар
Твої вільні онуки і діти(.Я. Колас)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Каліграфічні хвилинки

( на матеріалах поетичної творчості В.Симоненка)

 

1. Аа Аа Аа

Ас сф фа ал ль ьт

Асфальт

Минула ніч, і сонце білогриве

Несе на трості огненному день,

І блискавки, швидкі та метушливі,

Стрибають на асфальті де-не-де.

 

2. Бб Бб Бб

Бо ор ро от ть ьб ба

Боротьба

Труд їх стоїть над віками –

Свідок життя й боротьби.

* * *

Тільки тим історія належить,

Хто сьогодні бореться й живе.

 

3. Бб Бб Бб

Бу ук кв ва ар

Буквар

Коли не вмів ще й букваря читати,

Ходив, як кажуть, пішки під столом,

Любить людей мене навчила мати

І рідну землю, що б там не було.

 

4. Вв Вв Вв

Ві іт тч чи из зн на

Вітчизна

Ті пісні мене найперше вчили

Поважати труд людський і піт,

Шанувать Вітчизну мою милу,

Бо вона одна на цілий світ.

 

5. Гг Гг Гг

Ге ер ро ой

Герой

Я не корчу із себе героя,

Тож відкрию правду для вас:

Гнів народний – то наша зброя,

Кожен кущик ховає нас!

 

6. Дд Дд Дд

Ду ум мк ка

Думка

Щось нове у серці забриніло,

Мов сп’яніло запахом суцвіть,

Будить думку і бадьорить тіло,

Але що – не можу зрозуміть...

 

7. Ее Ее Ее

Еп по ох ха

Епоха

Твої вірші – думок великих злиток:

У них епоха і життя нове.

 

8. Єє Єє Єє

Єд ди ин ни ий

Єдиний

Як хороше у нас на Україні,

Де пісня нив чарівна та лунка,

І шепіт верб, і поклики гудка

Злились навік в мелодії єдиній.

 

9. Жж Жж Жж

Жи ит тт тя

Життя

Земле рідна! Мозок мій світліє,

І душа ніжнішою стає,

Як твої сподіванки і мрії

У життя вливаються моє.

* * *

Твоє життя і щастя між людьми,

Бо правда і любов на їхнім боці.

* * *

Але правди в брехні не розмішуй,

Не ганьби все підряд без пуття,

Бо на світі той наймудріший,

Хто найдужче любить життя.

* * *

Живе лиш той, хто не живе для себе,

Хто для других виборює життя.

* * *

Твоє життя ніхто не відбере,

Коли воно доручено народу.

 

10. Зз Зз Зз

За ав вж жд ди

Завжди

Скільки б не судилося страждати,

Все одно благословлю завжди

День, коли мене родила мати

Для життя, для щастя, для біди.

* * *

Я хотів би,

як ти, прожити,

Щоб не тліти,

а завжди горіть,

Щоб уміти,

як ти, любити,

Ненавидіть, як ти,

уміть.

 

11. Зз Зз Зз

Зд до ор ро ов в’я

Здоров’я

Мене ліси здоров’ям напували,

Коли бродив у їхній гущині,

Мені поля задумливо шептали

Свої ніким не співані пісні.

 

12. Зз Зз Зз

Зд др ра ас ст ту уй

Здрастуй

Здрастуй, сонце, і здрастуй, вітре!

Здрастуй, свіжосте нив!

 

13. Зз Зз Зз

Зе ем мл ля

Земля

З нею я ділити завжди буду

Радощі, турботи і жалі,

Бо у мене стукотить у грудях

Грудочка любимої землі.

* * *

Чую, земле, твоє дихання,

Розумію твій тихий сум,

Як на тебе холодні світання

Ронять пригорщами росу.

* * *

За нашу землю, дорогу й кохану,

Я рад прийняти на себе всі вогні.

* * *

Я ж разом з вами підвівся і виріс

Із однієї землі.