Збірник контрольних диктантів природознавчого змісту для 5-11 класів

ЗБІРНИК ТЕКСТІВ ДЛЯ КОНТРОЛЬНИХ ДИКТАНТІВ

ДЛЯ 5-11 КЛАСІВ

ЗМІСТ

Передмова.. ..........................…...........…............................................................3

Диктанти для 5 класу................…...…..........….................................................4

Диктанти для 6 класу.........…..…..….................................................................4

Диктанти для 7 клас................…...........….........................................................5

Диктанти для 8 класу..... ................…...........….................................................6

Диктанти для 9 класу.............…...........…..........................................…............7

Диктанти для 10 класу.............…...........…..........................................…..........8

Диктанти для 11 класу...............…...........…..........................................…......10

Список використаних джерел................…...........….......................................12

ПЕРЕДМОВА

Необхідність  формування  всебічно  розвиненої,  висококультурної  особистості,  здатної  до  ефективної  продуктивної  діяльності  в  певній  сфері,  зумовлена  потребами  сучасного суспільства.  Останнім  часом  набуває  особливої  актуальності проблема  компетентнісного  підходу  до  навчання,  розвитку  і  виховання учнів.

Взаємозв'язок  у  вивченні  предметів  –  природний  процес,  зумовлений логікою  навчання.  Міжпредметні  зв'язки  дають  можливість  сформувати  в учнів  цілісну  картину  світосприйняття.  Ставиться  завдання  синтезувати диференційовані  знання,  побачити  їх  цілісно,  стимулювати  аналітикосинтетичну  діяльність  учнів,  а  також  формувати  вміння  переносити  знання  з однієї  галузі  в  іншу,  виробити  вміння  аналізувати  і  порівнювати  складні процеси  чи  явища  об'єктивної  дійсності. Українська  мова    як  навчальна  дисципліна  певною  мірою  пов'язана практично  з  усіма  навчальними  дисциплінами.  Така  міждисциплінарна інтеграція  є  умовою  розвитку  пізнавальної  діяльності  учнів  і  відкриває  шлях до  отримання  значущої  інформації.

У  процесі  реалізації  міжпредметних  зв’язків  в  учнів  розширяється загальний  кругозір,  розвивається  логічне  мислення, активізується  увага,  росте  зацікавленість навчальних предметів.

Міжпредметні  зв’язки сприяють  реалізації  всіх  функцій  навчання:  освітньої,  розвиваючої  і виховної.

Міжпредметні  зв'язки  в навчанні  можуть  здійснюватися  в  наступних  основних  напрямках: 1) формування  необхідних  для  становлення  світогляду  учня  систем  понять з  опорою  на  наукові  факти,  теорії,  закони,  ідеї,  загальні  для  суміжних наукових  областей; 2) формування  загальних  для  суміжних  предметів  умінь,  і  в  першу  чергу елементарних,  на  яких  базуються  більш  складні  методи  засвоєння  ідейних зв'язків  між  предметами;   3) формування  на  базі  узагальнених  знань  і  умінь  оцінного відношення  до  предметних  знань.

ДИКТАНТИ

5 клас

Зірка, що світить удень

Спадають сутінки. Заходить ніч. На небі спалахують зірки. Не злічити їх! Мов живі, дрібними світлячками мерехтять вони в недосяжній високості. А як береться на світ, вони вичахають, бліднуть і зникають, мов роса. І цілий день самотньо сяє в небі сонце – яскраве, сліпуче, переможне… Та є зірка, яку ми бачимо тільки вдень. Що ж це за одна, яка не блякне в променях нашого світила? Якщо не знаєте, не шукайте її очима. Бо ця зірка – саме Сонце, наше Сонце!

…Багато залежить від нашої денної зірки: і вітри, й погода, й поява морських течій, і сила полярного сяйва… (З кн. «Дванадцять місяців».)(99 сл.)

Особливості українських рік

Українські ріки мають чотири особливості.

Перша – неоднакова висота берегів. Коли плисти Дніпром униз на південь, то праворуч берег високий, крутий, а лівий берег – низький. Високі праві береги мають також Дон, Донець і інші ріки, що пливуть на південь.

Друга особливість – це глибокі, вузькі й стрімкі розколини – долини рік…

Третя особливість – пороги. Це скелі, що виступають з води на всю ширину ріки… Найбільші пороги були на Дніпрі…

Четверта особливість – лимани. Лимани – це затоплені долини рік у місці, де вони входять у приморську смугу. Найбільший – Дніпро-Бузький лиман…

Лимани – це особливість тільки українських чорноморських рік, ніде інде лиманів немає. (З журналу.)(100 сл.)

6 клас

Кролики, гуси, фітомоза…

Вони допоможуть прополоти поле. Проте не всяке…

У Голландії, наприклад, провели такий дослід: випустили кроликів на помідорну плантацію. Довговухі дружно взялися до діла й знищили весь бур'ян. Помідорів вони навіть не зачепили.

А в Північній Америці деякі поля прополюють гуси. Пернаті чудово вправляються з бур'янами на плантаціях бавовнику. Рослину цю гуси терпіти не можуть. 25 гусей можуть очистити 10  гектарів бавовнику.

Існує особливо живучий бур'ян – єгипетська заразиха, який дуже важко знищити. І навіть хімія його не бере. Зате запросто розправляється з заразихою крихітна мушка фітомоза. Живе фітомоза в будиночках, схожих на вулики, і знищує заразиху. (З кн. «Дванадцять місяців».)(108 сл.)

Квітковий годинник

Поснідали, трішки відпочили й рушили далі. Костик знову питається в дідуся, чи можна вдома, в садочку, за квітами час визначити.

– Звісно, можна. Коли побачиш, що розпускаються червоні тюльпани або сині дзвоники кручених паничів, то знай: минула восьма година ранку. А от нагідки – сплюхи. Вони прокидаються аж о десятій.

– Час додому! Лілея пелюстки стуляє, – п'ята година настала. А мама наказувала о шостій дома бути.

Обоє потомилися. Дідусь іде поволі, та й Костик не квапиться. Слухає дідові розповіді…

– Є в нашому садку ще одна нічна квітка – енотера. Удень вона наполовину згортає пелюстки, а розкриває їх о десятій… Ми з тобою наступного ранку в нашому садочку квітковий годинник злагодимо. (За П.Утевською.)(108 сл.)

7 клас

Зустріч з боровиком

Для мене зустріч з боровиком чи червоноголовцем, який дуже полюбляє хвалитися своєю шапкою, завжди буває несподіваною й радісною. І я не можу, як інші, одразу хапати гриба: мені треба придивитися, присісти, погомоніти з ним, а потім уже орудувати кіскою…

Ось тут я вже пильную: це ж таке місце, де не тільки земля, а й дерево пахне грибами… Тут галасувати не можна, бо гриб злякається людського голосу і піде в землю.

Раптом моє серце тенькнуло, опустилось трохи вниз і радісно завмерло: невдалік від отруйного стебла воронячого ока стоять два близнюки-червоноголовці. Вони такі молоденькі, що їхні зрошені туманом картузики не встигли відліпитись од міцних товстеньких ніжок…

Буде тепер чим похвалитись дома! (За М.Стельмахом.)(113 сл.)

Райдуга

На небі багатоколірною дугою спалахнула райдуга. Яка причина цього надзвичайно мальовничого явища?

Пригадаймо, сонячне світло утворює сім кольорів: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій та фіолетовий. У цьому можна переконатись за допомогою клиноподібного скельця — скляної призми. У повітрі немає складних призм, їх замінюють дощові краплі.

Світловий промінь, падаючи на поверхню дощової краплі і заломлюючись, проходить усередину. Досягнувши внутрішньої стінки, він відбивається і виходить з краплі, знову заломившись. Так розкладається світло на спектр…

Під час дощу сонячне проміння заломлюється в міріадах краплин води… Але в очі нам потрапляють лише ті кольорові промені, які йдуть від крапель, що знаходяться в одному положенні по відношенню до нас і до сонця: вони розташовані по колу. Зливаючись, вони і дають нам яскраву картину райдуги. (З журналу.)(120 сл.)

8 клас

Лелечий суд

Якось восени я йшов полем і побачив: на великому лузі зібралося багато лелек. Вони утворили коло, а в колі тім з опущеною головою стояв один, красень, і слухав стрекотливу, тривожну мову своїх побратимів...

Зовсім випадково я довідався, за що покарали лелеку...

Мені розповіли, що того літа в сусідньому селі під час грози блискавка підпалила хату, на якій багато років жили лелеки. Господар хати майже з вогню виніс дітей і дружину. Він же, лелека, рятуючи себе, відразу полетів геть од пожежі, забувши про свою родину. На виручку прилетіли інші лелеки, але було вже пізно – мати з двома маленькими нелітками загинули у вогні. Лелека все літо ховався, а коли настала пора вильоту, він тихенько пристав до зграї. Але там його впізнали й осудили на вічну самотність. (За В.Земляком.)(126 сл.)

На острові

Завжди хвилююсь, коли бачу агаву: сіру корону твердого листу, зубатого по краях і гострого на вершечку, як затесаний кіл. Розсілася на терасах і коронує скриту силу землі.

Або її цвіт – високий, до щогли подібний зелений стовбур з вінцем смерті на чолі.

Бо така таємниця агави: вона цвіте, щоб умерти, й умирає, щоб цвісти.

Ось вона – та, що вічно мене хвилює, що тільки раз роцвітає квіткою смерті. Сиза серединка міцно згорнулась і в муках, зціпивши зуби, одриває од серця листок за листком. Закаменіла на каменістому ґрунті і прислухається з жахом, як росте, стигне і рветься з неї душа.

І так роками.

Там десь, глибоко, під сірим дзвоном коріння, щось вистигає таємно, витягаючи силу з серця землі, агава з одчаєм стулює листя, немов почуває, що родини принесуть смерть.

На кожнім листку, який з болем одриває од серця, лишається слід од зубів. (М.Коцюбинський.)(140 сл.)

9 клас

Чарівниця роду пасльонових

Надвечір загін іспанських завойовників, що вже кілька днів брів схилами Анд, натрапив на невелике поселения. Тубільці, котрі вже знали про жорстокість конкістадорів, покинули свої житла, взявши нехитрі пожитки.

Зголоднілі іспанці кинулися в пошуках їжі. Та в хижках нічого їстівного не було. Один із них знайшов, правда, якісь дивні жовтуваті горішки. Спокуса була надзвичайно великою, адже голод — не тітка. Зважився-таки і скуштував. Горішки здалися напрочуд смачними, і вже за мить ними ласував увесь загін.

Сталося це у XVI столітті, і жовтуваті горішки були не що інше, як добре відома усім тепер картопля, яку індіанці називали «папа»...

Іспанці були свідками того, як на честь рослини з борошнистими горішками влаштовувалися бучні свята. Адже «папа» не раз рятувала місцевих жителів від голоду.

Хто ж першим завіз картоплю в Європу? Відповісти на це запитання важко. Учені вважають, що то були морські пірати... (За С.Кургузовим.) (141сл.)

Ліси свої й чужі

Наші смереки та буки, хоча б і по сто літ їм було, звеселяють око, стрункі, чепурні та приемні на вигляд. I пахнуть наші ліси свіжістю, бо їх наскрізь продуває гірський вітер з розщелин. А квіти які в наших карпатських лісах! Подивишся на їхні барви й у смутку веселим станеш, подумаєш: коли життя не милує, то хоч земля тішить красою.

А там, у Бразилії, обступив мене чужий ліс... Ні просіки в ньому, ні просвітку, ні стежки, ні сліду людського. Зайди вглиб на два метри — вважай загубився. Тьма лісів. I квіти в них — неласкаві, колючі. Так і звуться: уня-де-гато — пазурі котячі. Спробуй босим піти, всю шкіру здеруть.

Дерева навкруги незнані, чудні якісь. Їхнім рокам ліку нема, стоять по коліно в цупкому павутинні...

I все це разом із пташиним писком, з комашиним дзижчанням б’ється в задушливих випарах, тягнеться кудись, а дороги нема. (I. Муратов.) (151 сл.)

10 клас

З історії фотографії

Історія фотографії не вельми багата на яскраві персоналії, на відміну від, скажімо, книгодрукування чи радіо. Винайдення й розвиток засобів, які давали б змогу швидко робити зображення пред­метів і краєвидів, відбувалося завдяки невпинним пошукам багатьох поколінь оптиків, хіміків та інженерів-механіків.

Із принципом фотографування пов’язані дві непересічні події, які мають напрочуд багато спільних рис як у фізичному змісті, так і у ставленні до них певних прошарків суспільства. Та тільки подальші долі цих винаходів різні.

У 1895 році німецький фізик Вільґельм-Конрад Рентґен, досліджуючи властивості газового розря­ду, відкрив новий тип випромінювання, що згодом був названий його ім’ям. Рентґенівські промені одразу знайшли застосування в медицині для діагностики цілісності кісток і пошуку сторонніх включень, наприклад, каменів у нирках. Можливість зазирнути всередину свого організму глибоко вража­ла людей. Оскільки фізична природа цього явища була малозрозумілою, рентґенівським променям почали приписувати містичну природу.

Друга подія сталася у 30-х роках XX століття, коли подружжя інженерів Семен і Валентина Кірліани отримали авторське свідоцтво на метод фотографування в електричному полі високої частоти. Важливо відзначити, що Кірліани не були першовідкривачами нового фізичного явища. Світіння повітря в електричних полях спостерігалося здавна. (За А.Якуновим.)(177 сл.)

Дещо про печери

Що таке печери? Які вони мають загадки, що приховують від нас? Насамперед печери мають загальногеографічне, естетичне й природоохоронне значення.

Є люди, які цікавляться й вивчають життя печер, їхню структуру і призначення. За всім цим стоїть потреба загального й якомога детальнішого вивчення печер, охорона їх, створения заповідників тощо.

Досліджують печери вчені-спелеологи. Спелеологія виникла на перехресті інтересів геолого-географічних, біологічних та історичних наук. Тісніше вона пов’язана з карстознавством. У середині XX століття хорватські вчені ввели термін «крас», німецькі ж науковці виправили назву на більш милозвучну.

Наразі спеціалісти розрізняють кілька видів карсту: голий, задернуватий і покритий. Коли розчинні породи виходять безпосередньо на поверхню, то це голий карст. Він широко відомий у Криму й Середній Азії. На поверхні задернуватого карсту розвинений малий ґрунтовий покрив. Покритий карст у прямому значенні своєї назви покритий.

Для того, щоб схарактеризувати карст будь-якого гірського масиву, потрібно мати дані таких наук, як літографія, тектоніка, геоморфологія, гідрогеологія, кліматологія, ґрунтознавство, ландшафтознавство. Проте спалеологія не залишається перед ними в боргу. Комплексне вивчення печер і шахт дає відповіді на низку питань: як утворюються й рухаються підземні води, які їхні запаси, мінералізація, хімічний склад, коливання рівнів ( За К.Мішаловою.)(180 сл.).

11 клас

Акація

Найвище і найстаріше дерево нашого села — корчакувата акація, що біля водокачки. Міцний кривий стовбур, порізаний глибокими зморшками, мов велетенськими шрамами, важко підводиться з землі і десь, приблизно на третьому метрі, стрункішає, аж злітає, завершуючись розлогими гілками.

Найкраще акації весною. Мов літня жінка, котрій у пісню вплелася журлива нитка спогаду про цнотливе дівоцтво, вдягається вона в чисте плаття з духмяної кашки. Саме ця кашка, власниця тривкого паморочного духу, медвяним щемом сповнює навесні дівочі сни і мрії.

Та не одні юнки прибігають до дерева за квітом. Приходять навесні до акації й літні жінки, молодиці, бабусі, щоб набрати білого цвіту, з якого по-народному в селі виготовляють різні настої та відвари. Кажутъ, що саме ця кашиця, настояна на чебреці,— прекрасний бальзам від багатьох хвороб...

Спекотного літа марніє деревина. Стоїть стомлена, припорошена білою пилюкою. Влітку про акацію люди забувають. Одні горобці скачуть-перескакують з гілки на гілку, ніби горласті цигани на ярмарку сперечаються між собою.

Пізньої осені та взимку вітер-неборака вигулюється в мокрій кроні дерева. Чорною, опечаленою стоїть акація до першого снігу. І, здається, печаль її перекидається на довгі степові дороги, які вдалині сягають аж за небокрай. (О.Кулик.)(183сл.)

Дерево на подвір'ї

В українців склався звичай садити на своєму подвір'ї в'яза, клена або клен-явора, липу, ясена. В'яз використовувався для в'язання постолів. Окрім того, ранньої весни його квіти – одна з кращих принад для бджіл. З деревини в'яза виготовляють колеса для возів, полозки, дуги, голоблі. Кора йде також на виготовлення жовтої фарби для вовни й шовку. Клен також високопродуктивний весняний медонос і пилконос, дає надзвичайно цінну деревину, яка легко обробляється й полірується. З неї роблять меблі, віконниці, пороги. Особливо цінна деревина клен-явора. Навесні з клена шляхом підсочки добувають солодкий сік. Опале листя клена використовується для виготовлення фарб. Виробляють з клена також музичні інструменти. Зокрема, сопілки. Липа є хоч і примхливим, але надзвичайно важливим літнім медоносом. Суцвіття липи використовується для зимових чаїв-напарів як лікувальний засіб. Деревина йде на виготовлення меблів та різних побутових виробів: кошиків, мочалок, щіток, мотузків, канатів. Ясен з давен використовують для виготовлення весел, держаків і колодок для інструментів, для оздоблення житлових приміщень, коштовних виробів, меблів, музичних інструментів. Крім практичного використання, ці дерева, на думку пращурів, своєю присутністю справляють добрий вплив на різні обставини родинного життя. (М.Ткач.)(180 сл.)

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бібліотечка «Дивослова». – №6. – 2010 р.
2. Ужченко В.Д. Збірник диктантів з української мови для 5-11 класів / В.Д.Ужченко, Т.Г.Ужченко. – К.: Освіта, 1998. – 366 с.
3. ddpu.drohobych.net › uploads › 2016/04
4. www.nmc.od.ua › Ivakhno_О.М.pdf
5. slovo-divo.ucoz.ua › perspekt_dosvid