Морозова Алла Володимирівна

вчитель математики Смілянської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №12

Смілянської міської ради Черкаської області

 

 

 

 

 

 

 

Т.Г.Шевченко і математика.

Збірник вправ для 6-го класу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

 

1. Акровірші про Т.Г.Шевченка_____________________________4

2. Подільність чисел. Дільники натурального числа______________5

3. Розв’язування вправ на всі дії з дробами_____________________ 7

4. Відношення і пропорції___________________________________29

5. Ймовірність випадкової події. Коло. Круг. Діаграми___________38

6.  Дії з раціональними числами______________________________39

7.  Розв'язання рівнянь. Розв'язання задач за допомогою рівнянь___61

8.  Координатна площина___________________________________ 64

Література_______________________________________________  67

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І. Акровірші про Т.Г.Шевченка

 

Завдання. Складіть акровірш «Тарас» використовуючи математичні поняття та терміни.

 

Матеріал з Вікіпедії.

Акровірш (грец. ακρος — крайній і грец. ατιχος — віршований рядок) — вірш, в якому перші літери кожного рядка, прочитувані згори вниз, утворюють слово або речення, найчастіше — ім'я того, кому присвячується акровірш. Такі вірші зародилися ще в Древній Греції. Винахідником акровіршів вважають давногрецького поета і драматурга Епіхарма.

 

Приклад акровірша.

 

Ти математику вивчаєш,

А тому багато знаєш.

Раз задача, два задача...

А ти мусиш розв’язати,

Сам всі істини пізнати!

 

Ти визнана главою всіх наук,

А той, хто математики не знає,

Розумником себе не називає.

А краще вчись, міркуй, дерзай.

Скоріше математику вивчай!

 

Той, хто вивчає математику,

А вона цариця всіх наук!

Ракети в космос буде запускати,

А ще всі перешкоди подолає

Саме тому, що математику він знає!

 

Ти міркуй, фантазуй і твори,

А з задачами, певно, ти дружиш.

Розв’яжи всі цікаві задачі,

А тебе обійдуть всі невдачі.

Сміливо в математику ти йди!.

 

 

 

 

 

 

ІІ. Подільність чисел. Дільники натурального числа

 

№1. Гра «Математичне лото».

Знайдіть найбільше спільне кратне та найбільший спільний дільник

В таблицях  подано завдання та відповіді.

 

НСК(5 і 7)	НСК (4 і 3)	НСД(15 і 3)	НСД (4 і 8)
НСК(15 і 3)	НСК (12 і 15)	НСД(14 і 49)	НСД (13 і 8)

 

 

35	12	3	4
15	60	7	1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(Поступово відкриваються квадрати – частинки картинки про Т.Г. Шевченка)

 

№2. Які з чисел: 218; 123; 166; 501; 827; 600; 1814; 8; 11; 2000 діляться на 2?

Запам’ятай:

     218 віршованих творів у "Кобзарі";

166 віршів, написані в перший період творчості (1838-1850 рр.);

1814 – рік народження Т.Г. Шевченка;

600 разів у "Кобзарі" вживається слово "Бог", в т.ч. Ісус Христос;

8 творів увійшло до першого видання збірки "Кобзар": "Думи мої ...", "Перебендя", "Катерина", "Тополя", "Думка", "До Основ'яненка", "Іван Підкова", "Тарасова ніч";

2000 музичних композицій створено на слова Т.Г.Шевченка.

 

№3. Знайдіть НСД (26; 65; 130) . Пригадайте вірш Т.Г.Шевченка, назва якого збігається з нашою відповіддю.

Відповідь: 13, «Мені тринадцятий минало».

          Інформація

 «Мені тринадцятий минало...»

Мені тринадцятий минало.

 Я пас ягнята за селом.

 Чи то так сонечко сіяло,

 Чи так мені чого було?

 Мені так любо, любо стало,

 Неначе в бога ......

 Уже прокликали до паю,

 А я собі у бур'яні

 Молюся богу... І не знаю,

 Чого маленькому мені

 Тойді так приязно молилось,

 Чого так весело було?

 Господнє небо, і село,

 Ягня, здається, веселилось!

 І сонце гріло, не пекло!

 Та недовго сонце гріло,

 Недовго молилось...

 Запекло, почервоніло

 І рай запалило.

 Мов прокинувся, дивлюся:

 Село почорніло,

 Боже небо голубеє

 І те помарніло.

 Поглянув я на ягнята!

 Не мої ягнята!

 Обернувся я на хати —

 Нема в мене хати!

 Не дав мені бог нічого!..

 І хлинули сльози,

 Тяжкі сльози!.. А дівчина

 При самій дорозі

 Недалеко коло мене

 Плоскінь вибирала,

 Та й почула, що я плачу.

 Прийшла, привітала,

 Утирала мої сльози

 І поцілувала .....

Неначе сонце засіяло,

 Неначе все на світі стало

 Моє... лани, гаї, сади!..

 І ми, жартуючи, погнали

 Чужі ягнята до води.

Бридня!.. а й досі, як згадаю,

 То серце плаче та болить,

 Чому господь не дав дожить

 Малого віку у тім раю.

 Умер би, орючи на ниві,

 Нічого б на світі не знав.

 Не був би в світі юродивим,

 Людей і бога не прокляв!

(Друга половина 1847, Орська кріпость)

 

№4. Які з пар чисел є взаємно простими:  (14; 21), (13; 47),  (38; 57). Що означають дані числа в біографії Т.Г.Шевченка?

Відповідь: (13; 47)

Запам’ятай:  Т.Г. Шевченко прожив 47 років, із них  13 він був на волі.

 

ІІІ. Розв’язування вправ на всі дії з дробами.

 

№1. Розв’яжіть задачі.

 

Задача 1. Скільки років було Т.Г. Шевченку, коли вийшла його збірка поезій, яка поклала початок новому періоду в історії української літератури, якщо 

а)  цього числа дорівнює 6?

б)  числа дорівнює 2?

Назвіть назву цієї збірки.

 

  Відповідь: 26 років, «Кобзар»

 

Задача 2.  Узнайте скільки років було Т. Шевченку, коли вийшла  збірка його поезій, яка поклала початок новому періоду  в історії української літератури, знайшовши   від числа  52.  Як називається ця збірка поезій?

         Відповідь: 26 років.

 

          Розповідь вчителя.

«Кобза́р» — назва збірки поетичних творів Тараса Шевченка. У наш час під назвою «Кобзар» розуміють усі віршовані твори Шевченка, однак перші «Кобзарі» містили тільки деякі його поезії.

Уперше «Кобзар» видано 1840 у Санкт-Петербурзі за сприяння Євгена Гребінки. У збірку ввійшло всього вісім творів: «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови»), «До Основ'яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч» та «Думи мої, думи мої, лихо мені з вами», що написана спеціально для цього збірника і є своєрідним епіграфом не тільки до цього видання, але і до усієї творчості Тараса Шевченка.

Після видання цієї збірки й самого Тараса Шевченка почали називати кобзарем. Навіть сам Тарас Шевченко після своїх деяких повістей починав підписуватись «Кобзар Дармограй».

Зі всіх прижиттєвих видань творів перший «Кобзар» мав найпривабливіший вигляд: хороший папір, зручний формат, чіткий шрифт. Примітна особливість цього «Кобзаря» — офорт на початку книги за малюнком Василя Штернберга: народний співак — кобзар із хлопчиком-поводирем. Це не ілюстрація до окремого твору, а узагальнений образ кобзаря, який і дав назву збірці. Вихід цього «Кобзаря», навіть урізаного царською цензурою, — подія величезного літературного й національного значення. У світі збереглося лише кілька примірників «Кобзаря» Т. Шевченка 1840 року.

1844 року під назвою «Чигиринський Кобзар» вийшов передрук першого видання «Кобзаря» з додатком поеми «Гайдамаки».

1860 року коштами Платона Симиренка надруковано третє видання «Кобзар». З Платоном Семеренко Тарас Шевченко познайомився під час своєї останньої подорожі Україною в 1859 році у Млієві. Платон Симиренко — відомий в Україні цукрозаводчик і меценат виділив для видання «Кобзаря» 1100 рублів. Це видання було значно повніше попередніх: сюди увійшло 17 творів і портрет Тараса Шевченка.

Того ж 1860 року вийшов «Кобзарь» у перекладі російських поетів (СПБ, 1860; переклад російською мовою за редакцією М. Гербеля). Це останнє видання «Кобзаря» за життя автора.

Четверте видання «Кобзаря» з'явилося в 1861 році. Збірка Шевченкових віршів, друкована під заголовком «Кобзар», опублікована на сторінках щомісячного журналу «Основа» за редакцією Василя Білозерського, книги I–XII. Текст надрукований кулішівкою і має наголоси на словах із кількома складами (за винятком букви «і», на якій не завжди друкарня могла позначити наголоси з технічних причин). Книга I з'явилася за життя Шевченка, а у книзі II був опублікований некролог поета.   Кобзар виданий 1911 року в Санкт-Петербурзі.

На відзначення 100-річчя видання видання «Кобзаря» в «Основі» 1861 року і сторіччя смерті Шевченка це видання вперше було передруковане окремою книжкою за редакцією Ярослава-Богдана Рудницького в 1961 році у Вінніпезі. Видання здійснила Українська вільна академія наук, Інститут шевченкознавства. Профінансував видання український діловик (підприємець) з Вінніпега Степан Дурбак.

1867 року видано «Кобзар», до якого, окрім згаданих вище поезій, входила більша частина творів періоду заслання.

Ще більш розширеним (вміщувало більшість позацензурних творів поета) було празьке видання «Кобзаря» 1876.

У Женеві 1878 р. Михайло Драгоманов видав карманний варіант «Кобзаря» репринтним способом. Розмір книжки 9 на 5 см. До України книги були завезені контрабандно в упаковках з-під цигарок.

Порівняно повне видання «Кобзаря» в Росії вперше здійснено лише 1907 року, потім 1908 та 1910.

Перше радянське «канонічне» видання збірки побачило світ 1925 року за редакцією Яреми Айзенштока і Миколи Плеваки.

Урядовий Ювілейний Комітет по вшануванню пам'яті Тараса Шевченка ухвалив видати до 125-річного ювілею окремими виданнями повну збірку всіх поезій та п'ятитомний збірник творів, що вміщував усі поезії, прозу, драми і «Щоденник» поета. 1939 року у Державному Літературному Видавництві вийшов «Кобзар» (повна збірка поезій) [3]).

Станом на 1985 рік в Україні збірка виходила 124 рази загальним накладом понад 8 мільйонів примірників. Низку творів із «Кобзаря» перекладено понад 100 іноземними мовами.

2006 року видавництво «Корбуш» створило три «Кобзаря». Перший — колекційне видання: шкіряна оправа із золотим тисненням. Друге — доступніше, але теж вишукане. А третє — перекладене англійською. Усі три видання мають малюнки Тараса Григоровича, слайди яких надав Національний музей Т. Шевченка, та всі твори.

2009 року київські видавництва «Дух і Літера» та «Оранта» видали «Кобзаря» Т. Шевченка зі всіма (в тому числі, з 18 кольоровими) ілюстраціями Василя Седляра (1899–1937).

 

№2. Виконайте відповідні вправи, заповніть пропуски у таблиці цифрами.

 

Цікаво знати

Тарас Шевченко із 47 років життя

__ років був на засланні,

__ років був – кріпаком,

І лише__ років – на волі.

1. Виконайте дії:

                            (10)                                                                                               

2. Знайдіть значення виразу:

,     якщо х = 20,5.                                (24)

 

3. Розв’яжіть рівняння:

                                                      (13)

Відповідь: Тарас Шевченко із 47 років життя:

10 років був на засланні,

24 років був – кріпаком,

                                               І лише 13  років – на волі

 

№3. Розв’яжіть задачу: 

Потяг проходить відстань між двома містами за 6 годин зі швидкістю 68 км/год. Скільки часу треба велосипедисту, щоб проїхати ¹/8 цієї відстані зі швидкістю 17 км/год?

Відповідь: 3.

                                 Розповідь вчителя.

Але це була не просто задача, у відповіді ви одержали число «3», яке відповідає кількості букв у назві вірша, який ви вивчали. Який це вірш?

 

Прослухайте уривок із поезії "Сон".

 

І сниться їй той син Іван

І уродливий, і багатий,

Не одинокий, а жонатий,

На вольній, бачиться, бо й сам

Уже не панський, а на волі;

Та на своїм веселім полі

Свою-таки пшеницю жнуть,

А діточки обід несуть.

І усміхнулася небога,

Проснулася — нема нічого...

На сина глянула, взяла

Його тихенько сповила

Та, щоб дожать до ланового,

Ще копу дожинать пішла.

                 №4. Знайти значення виразу:

а) ;

Відповідь: 3.

 Розповідь вчителя.

Найбільший розквіт фізичних і духовних сил поета припадає на період "три літа".

А ще - «Три літа» — поетична збірка Тараса Григоровича Шевченка, написана під час заслання.

Протягом 1843–1845 років Тарас Григорович двічі побував на Переяславщині. Під час арешту 5 квітня 1847 року збірку відібрав III відділ і долучив до справи про «Украйно-слов'янське товариство». Тому деякі вірші та й сам альбом став відомим тільки 1906 року, коли з архіву департаменту поліції його було вилучено й опубліковано П. Є. Щоголевим та Я. Забілою за сприяння А. М. Маркевича. Вірші збірки: «Три літа», «Єретик», «Сова», «Дівичії ночі», «Маленькій Мар'яні» тоді були надруковані вперше.

 

ТРИ ЛІТА

І день не день, і йде не йде,

А літа стрілою

Пролітають, забирають

Все добре з собою.

Окрадають добрі думи,

О холодний камень

Розбивають серце наше

І співають а́мінь,

Амінь всьому веселому

Однині довіка,

І кидають на розпутті

Сліпого каліку.

Невеликії три літа

Марно пролетіли...

А багато в моїй хаті

Лиха наробили.

Опустошили убоге

Моє серце тихе,

Погасили усе добре,

Запалили лихо,

Висушили чадом-димом

Тії добрі сльози,

Що лилися з Катрусею

В московській дорозі,

Що молились з козаками

В турецькій неволі,

І Оксану, мою зорю,

Мою добру долю,

Що день божий умивали...

Поки не підкрались

Злії літа; та все теє

Заразом украли.

Жаль і батька, жаль і матір,

І вірну дружину,

Молодую, веселую,

Класти в домовину,

Жаль великий, брати мої;

Тяжко годувати

Малих діток неумитих

В нетопленій хаті,

Тяжке лихо, та не таке,

Як тому дурному,

Що полюбить, побереться,

А вона другому

За три шаги продається

Та з його й сміється.

От де лихо! От де серце

Разом розірветься!

Отаке-то злеє лихо

Й зо мною спіткалось:

Серце люди полюбило

І в людях кохалось,

І вони його вітали,

Гралися, хвалили...

А літа тихенько крались

І сльози сушили,

Сльози щирої любові;

І я прозрівати

Став потроху... Доглядаюсь —

Бодай не казати,

Кругом мене, де не гляну,

Не люди, а змії...

І засохли мої сльози,

Сльози молодії.

І тепер я розбитеє

Серце ядом гою,

І не плачу, й не співаю,

А вию совою.

Отаке-то, що хочете,

То те і робіте:

Чи голосно зневажайте,

Чи нишком хваліте

Мої думи; однаково

Не вернуться знову

Літа мої молодії,

Веселеє слово.

Не вернеться... І я серцем

До вас не вернуся.

І не знаю, де дінуся,

Де я пригорнуся,

І з ким буду розмовляти,

Кого розважати,

І перед ким мої думи

Буду сповідати?

Думи мої! літа мої,

Тяжкії три літа,

До кого ви прихилитесь,

 

Мої злії діти?

Не хилітесь ні до кого,

Ляжте дома спати...

А я піду четвертий год

Новий зострічати;

Добридень же, новий годе

В торішній свитині,

Що ти несеш в Україну

В латаній торбині?

«Благоденствіє, указом

Новеньким повите».

Іди ж здоров, та не забудь

Злидням поклонитись.

 

 

б) +1800;

 

Відповідь: 1840.

 

 

Розповідь.

 1. 1840 року побачила світ збірка творів Шевченка "Кобзар", що містила вісім творів: "Думи мої ...", "Перебендя", "Катерина", "Тополя", "Думка", "До Основ'яненка", "Іван Підкова", "Тарасова ніч".

2.  1840 року Т.Г.Шевченка  було нагороджено срібною медаллю 2-го ступеня за першу картину олійними фарбами "Хлопчик-жебрак дає хліб собаці".

3. Т.Г.Шевченко ілюструє чимало художніх творів .  1840 р. з'являється "Марія" - малюнок до поеми О.С. Пушкіна "Полтава .

 

№5.  Розв’яжіть задачу:

Хтось запитав вчителя: «Скільки у тебе в класі учнів, так як хочу віддати тобі в учні свого сина?» Учитель відповів: «Якщо прийде ще учнів стільки ж, скільки маю, і півстільки , і четверта частина, і твій син, то тоді у мене буде 100 учнів».Скільки учнів було в класі?

(x + х +1 / 2х +1 / 4х +1 = 100

Відповідь: 36 учнів

Розповідь вчителя.

У віці 36 років за порушення царського наказу про заборону писати й малювати Т.Г.Шевченка було заарештовано. Під час обшуку в нього відібрали листи від друзів, книги, малюнки та інші речі, Під конвоєм Шевченка відправили до Орської кріпості.

 

№6.  Визнач кількість учнів у класі, якщо 3/8 всіх учнів захоплюються математикою, 1/8 історією, 1/4 географією, а решта 6 чоловік - біологією Відповідь: 24 учнів

Запам’ятай:  У віці - 24 роки Шевченка викуплено з кріпацтва

 

 

№ 7. Розв’яжіть вправи:

;          2) ;       3) ;           4)             5) ;

6) + ;               7) ;                8)

		х		1	4
Ч	П	Р	А	Н	И

Правильні відповіді шифрують ся  і в разі правильного виконання завдання дістаємо ключове слово  «Причинна» 

	х	4		4	1	1

 

 

 

         Розповідь.

«Причи́нна» — романтична балада Тараса Шевченка, написана орієнтовно в 1837 році в Петербурзі, один з ранніх творів поета. Датується орієнтовно на підставі свідчень Шевченка в автобіографії (де він називає «Причинну» серед ранніх своїх творів) та на допиті в III відділі у справі Кирило-Мефодіївського братства 21 квітня 1847 року (під час якого поет зазначив, що почав писати вірші 1837), а також на підставі повідомлення Євгена Гребінки в листі до Григорія Квітки-Основ'яненка від 18 листопада 1838 року про передачу Шевченком творів для публікації в альманасі «Ластівка».

 

Причинна

 

Реве та стогне Дніпр широкий,

Сердитий вітер завива,

Додолу верби гне високі,

Горами хвилю підійма.

І блідний місяць на ту пору

Із хмари де-де виглядав,

Неначе човен в синім морі,

То виринав, то потопав.

Ще треті півні не співали,

Ніхто нігде не гомонів,

Сичі в гаю перекликались,

Та ясен раз у раз скрипів.

 

В таку добу під горою,

Біля того гаю,

Що чорніє над водою,

Щось біле блукає.

Може, вийшла русалонька

Матері шукати,

А може, жде козаченька,

Щоб залоскотати.

Не русалонька блукає:

То дівчина ходить,

Й сама не зна (бо причинна),

Що такеє робить.

Так ворожка поробила,

Щоб менше скучала,

Щоб, бач, ходя опівночі,

Спала й виглядала

Козаченька молодого,

Що торік покинув...

 

№8. Гра  «Хто швидше?»

На дошці накреслено табличку із семи клітинок.

Вам запропоновано сім завдань з математики. Відповідь кожного завдання ви будете по черзі записувати в клітинки таблички. Кожне число відповідає номеру букви алфавіту. Букви ви знайдете в табличці з алфавітом. Хто ж першим прочитає слово? 

 Учням роздають таблиці з алфавітом.

Завдання до гри „Хто швидше?”

1. Батькові 38 років, а сину від віку батька. Скільки років сину?  (10)                                             

2. Розв’яжіть рівняння:

                                                                      (1)

3. Виконайте ділення:

                                                                          (20)

4. У книжки 76 сторінок Хлопчик прочитав 0,25 книжки. Скільки сторінок він прочитав?                                       (19)

 

5. Знайдіть значення виразу:

                                                                            (3)

6. Яке число обернене до числа                          (12)

7. Знайдіть від числа    69                                       (23)

Відповідь: назва вірша «Заповіт».

 

 Допоміжні матеріали до виконання завдання.                                

 УКРАЇНСЬКИЙ АЛФАВІТ

1        2        3       4        5        6         7         8          9          10         11        12       13

Аа     Бб     Вв     Гг      Гг      Дд       Ее      Єє       Жж       Зз         Ии        Іі          Її 

 

14        15        16         17         18         19         20           21           22          23       24

Йй       Кк        Лл        Мм       Нн        Оо        Пп          Рр          Сс          Тт      Уу

 

25         26         27        28            29         30        31          32           33

Фф       Хх        Цц        Чч         Шш       Щщ     Ьь         Юю         Яя

 

З

А

П

О

В

І

Т

 

Розповідь.

«Заповіт» («Як умру то поховайте») — програмний вірш у формі послання - «заповіту» Тараса Шевченка, написаний 25 грудня 1845 року в Переяславі.

Вірш є своєрідним гімном визвольної боротьби українського народу, мав і має великий вплив на українську культуру, зокрема був покладений в основу музичних творів багатьох композиторів, активно вживається в культурному житті, перекладений близько 150 мовами народів світу. 18 квітня 2008 року в будинку, де Шевченко написав «Заповіт» (колишній будинок Андрія Козачковського, згодом Історичний музей у Переяславі-Хмельницькому), відкрито Музей «Заповіту».

Листопад 1845 року видався мокрий, вітряний і холодний. Шевченкові ця погода дошкуляла дужче, ніж зазвичай, бо тоді він, працюючи в складі Археографічної комісії, мусив увесь час їздити по селах і містах, змальовувати старовинні церкви, монастирі, незвичайні будівлі.

Вранці поет виїхав із села В'юнище до Андрушів, у дорозі змок до нитки. Весь день його морозило, і надвечір він повернувся до В'юнища зовсім хворим. Довелося злягти в чужій хаті. Думи роєм носилися в голові, просилися на папір. Хворіючи, поет написав своє посланіє «І мертвим, і живим, і ненародженим…», «Давидові псалми» і ще кілька ліричних творів. Тоді ж написано вірш «Минають дні, минають ночі».

Про хворобу поета дізнався його щирий приятель, переяславський лікар Андрій Козачковський і негайно ж перевіз Тараса Григоровича з В'юнища до себе у Переяслав. У хворого почалося двостороннє запалення легенів. У той час мало хто видужував від цієї хвороби. Це знав і лікар, знав і поет. Після 20 грудня хворому погіршало, становище його було майже безнадійним.

  У В'юнищі. Робота Тараса Шевченка. Сепія. Серпень — жовтень 1845 року. Тарас Григорович лежав у чистій, теплій, затишній кімнаті, сумно дивився у стелю і думав про свою останню годину, про долю України, про майбутнє рідного народу. В уяві виринав Дніпро, лани широкополі і села, що нагадували поетові писанку. Було боляче, що залишилися невиспіваними його думи, що гарячу, чисту, нерозтрачену любов до рідного народу доведеться забирати з собою в домовину. Ось у таку годину Шевченкові страшенно захотілося сказати народові, Україні, своїм друзям тепле щире слово, і на папері лягли рядки:

                             «Як умру, то поховайте…»

Вірш написано на Різдво — 25 грудня 1845 року. Шевченко не знав тоді, що ця його поезія стане дуже популярною піснею, народним гімном, бойовим закликом до боротьби не тільки в його батьківщині, але й далеко за її межами. Не думав ні про славу, ні про почесті, ні про можливу кару за свої сміливі думки. Він тільки хотів — може, в останній раз — сказати народові про те, що думав, що почував. То був його заповіт.

На щастя, міцний організм переміг хворобу, і через два тижні поет уже вирушив на Чернігівщину з тим же таки завданням Археографічної комісії.

«Заповіт» пішов у люди: його переписували в десятках і сотнях примірників, передавали з рук у руки, вивчали напам'ять, аж поки твір потрапив на сторінки невеликої збірки «Новыя стихотворѣнія Пушкина и Шевченки», що була надрукована у Лейпцигу 1859 року, пізніше — у Львові (1863) та Петербурзі (1867). Великого поширення він набув під час перевезення тіла Шевченка на Україну. Значна заслуга в цьому художника Григорія Честахівського, який навчив «Заповіту» багатьох із тих людей, що прийшли на Чернечу гору попрощатися з Кобзарем.

У різних списках і різних виданнях цей вірш мав різні назви: «Завіщаніє», «Заповіт», «Думка», «Остання воля». З 1867 року за ним закріпилася назва «Заповіт».

1870 року в Чернівцях вийшла і набула поширення в Західній Європі книжка австрійського поета Йоганна Ґеорґа Обріста — «Тарас Григорович Шевченко», яка складалася з розвідки про життя і творчість Шевченка та німецьких перекладів його найбільш політично загострених творів, зокрема й «Заповіту». Саме це видання рекомендував чужоземному читачеві Михайло Драгоманов у своїй праці «Українська література, заборонена російським урядом», що вийшла друком 1878 року в Женеві французькою мовою як доповідь на Міжнародному конгресі письменників у Парижі.

Друзі поета, його сучасники, народ свято виконали заповіт. З далекої північної столиці тіло Шевченка довго везли в Україну, не поховали й у Києві, попливло воно переповненим у повінь Дніпром далі, у край, де високі могили стоять над цією рікою. Друзі вибрали для поховання місце на Чернечій горі, звіривши велич місця із заповітними рядками, а тендітні дівочі руки, за давнім народним звичаєм, покотили віз із важкою свинцевою труною горами й долинами у довгу останню путь. Тут, на крутій горі, над самим Дніпром, і поховали. Поставили на цій високій могилі над Дніпром дубовий хрест. У жодного правителя світу нема такої грандіозної усипальниці, якою стала над горою сама твердь небесна. Так поховав народ свого вірного сина.

                                             «Заповіт» у музиці

          «Заповіт» став основою для музичних творів багатьох композиторів.

Цікава історія музики «Заповіту». Через сім років після смерті автора «Кобзаря» громада Львова збиралася вперше відзначити Шевченкові роковини великим концертом. Пісень на слова Шевченка тоді майже не було. Зважаючи на цю прикру обставину, львів'яни звернулися до молодого київського композитора Миколи Лисенка з проханням написати музику до «Заповіту».

Микола Віталійович охоче погодився виконати це прохання й тривалий час напружено працював, намагаючись поєднати дух шевченківської поезії зі специфікою української народної пісні. Напередодні сьомих роковин від дня смерті поета він надіслав свій твір до Львова. Це був його перший оригінальний твір. У виконанні збірного хору львівської громади «Заповіт» уперше прозвучав у шевченківські дні 1868 року. Одночасно з Миколою Лисенком написав музику до «Заповіту» й галицький композитор Михайло Вербицький, проте художній рівень його композиції був нижчий. Текст «Заповіту» в нього співає тенор, а хор підхоплює тільки одну прикінцеву строфу — «Поховайте та вставайте…». Широкого розповсюдження праця галицького композитора не здобула.

Із 1868 року хорові колективи виконували цю революційно-національну пісню в дуже урочистій обстановці. Кожного разу під час співу зал вставав.

Ця традиція — слухати спів «Заповіту» стоячи — поширилася на всю Україну.

1870 року з'явилася нова, цілком оригінальна мелодія «Заповіту», яка швидко поширилася по всій Україні і незабаром стала популярною народною піснею. Написав її полтавський учитель музики Гордій Гладкий. Самодіяльний хор, що збирався в домі композитора, став першим виконавцем цієї музичної версії «Заповіту». Її авторові вдалося створити хорову мелодію величезної переконливої сили. У ній вражаюче поєднуються народний гнів до гнобителів і глибока любов до рідної України, заклик до боротьби за волю, за народне щастя і елементи ніжної лірики, яка характеризує українську природу. У музиці вдало відтворено узагальнений образ українського народу.

Незабаром Гордій Гладкий довідався, що його «Заповіт» уже співають полтавські семінаристи, студенти Харківському університеті й жителі Києва. Ця музична версія дуже сподобалася Миколі Лисенку. Він зробив кілька незначних поправок, і пісня полинула у великий світ. Вона переходила від покоління до покоління як дорогоцінний скарб, як велике духовне надбання українського народу. Цей «Заповіт» співаємо ми і сьогодні.

1909 року в Полтаві Григорій Маркевич вперше надрукував ноти до «Заповіту». Весь прибуток від цього видання мав піти у фонд пам'ятника Шевченку в Києві. З цензурних міркувань прізвище автора замінили ініціалом «Г.», який у наступних виданнях не фігурував. Мелодію тривалий час вважали народною. Хорові обробки її здійснили Яків Степовий, Кирило Стеценко, Порфирій Демуцький, Олександр Александров, Олександр Спендіаров та інші.

На текст «Заповіту» написано й музичні твори великих форм: кантати Василя Барвінського (1918), Станіслава Людкевича (1934, друга редакція — 1955), Бориса Лятошинського (1939), Левка Ревуцького (1939), симфонічна поема Рейнгольда Глієра (1939).

Мелодію Гладкого до «Заповіту» стала основою вокально-симфонічної картини Дмитра Кабалевського, що супроводжувала сцену похорону Василя Боженка в кіноепопеї «Щорс» Олександра Довженка.

Вірменський композитор Вааг Араратян створив солоспів на текст «Заповіту» (1938). Грузинський композитор Анатолій Баскаков 1954 року написав музику до «Заповіту». У 1985 році сільський учитель Сапар Ділмурадов (колгосп імені Куйбишева Йолотанського району Марийської області) поклав на музику белуджський текст цього вірша. Загалом є понад 60 музичних інтерпретацій «Заповіту».

Шевченко Т. Г. «Заповіт» мовами народів світу, обкладинка видання 1989 року, що містить 147 перекладів Перший переклад «Заповіту» здійснив 1862 року польською мовою Антоні Гожалчинський. 1868 року вірш переклав сербською Владимир Николич. У 1869-му вийшов російський переклад Миколи Гербеля. Сприяли поширенню «Заповіту» за межами України й українські поети. У 1882-му Іван Франко зробив німецький переклад, а Сильвестр Калинець, житель Бразилії, 1936 року переклав «Заповіт», як і низку інших поезій Кобзаря, португальською мовою.

Заповіт, зокрема, переклали : білоруською мовою — Змітрок Бядуля, Янка Купала; польською мовою — Єжи Єнджеєвич; угорською мовою — Йожеф Вальдапфель.

1964 року видавництво «Наукова думка» опублікувало книжку «„Заповіт“ Тараса Шевченка мовами народів світу». Її друге видання вийшло у 1989-му.

 

«ЯК УМРУ, ТО ПОХОВАЙТЕ»

Як умру, то поховайте

Мене на могилі

Серед степу широкого

На Вкраїні милій,

Щоб лани широкополі,

І Дніпро, і кручі

Було видно, було чути,

Як реве ревучий.

Як понесе з України

У синєє море

Кров ворожу... отойді я

І лани і гори —

Все покину, і полину

До самого Бога

Молитися... а до того

Я не знаю Бога.

Поховайте та вставайте,

Кайдани порвіте

І вражою злою кров’ю

Волю окропіте.

І мене в сем’ї великій,

В сем’ї вольній, новій,

Не забудьте пом’янути

Незлим тихим словом.

 

№8.

  Для того щоб дізнатися у якому році написано «Заповіт» Т.Г.Шевченка  розв’яжемо задачу.

Задача.  У першому саду росте на 450 дерев менше, ніж у другому, і у 3 рази менше, ніж у третьому. Скільки дерев росте в усіх садах разом, якщо у третьому їх 837?

Відповідь: 1845

 Запам’ятай.

«Заповіт» написано у 1845 році.

 

№9. Знайдіть значення виразу:

Відповідь: 47.

З яким фактом з біографії Т.Г.Шевченка асоціюється дане число?

(Кількість років, які прожив великий поет)

 

№10. Розв’яжіть задачу:

 У  роки заслання 1848 - 1849 р  Тарас Шевченко був запрошений взяти участь в морській експедиції, яка мала назву Аральскої, художником. Відстань, яку вони подолали  на шхуні одного дня дорівнювала 109 км. зі  швидкістю км/год. Скільки годин мандрівники були в дорозі?

 Відповідь:  3 год.

Можна використати інформацію про «Три літа» або «Сон».

 

№11.       Гра «Ерудит»

Запитання до гри.

1. Хто був порадницею в дитинстві для Тараса?                      (Катря)

2. Знайди       від числа 5.                                                      ( 1)

 

3. Кого з батьків Тарас Григорович втратив першим?             (Матір)

4.   Знайди   число половина  якого дорівнює 4.                           (8)                                                             5. Чого хотів навчитися Тарас у дитинстві?                      (Малювати)

6    Поділи 3 на половину, отримали …                                                               ( 6 )

7. Який вірш Т. Г.Шевченка вам найбільше сподобався? 

8.  Добуток двох взаємно обернених чисел дорівнює.....?       (1)                                                                                           

9. Про що мріяв Т.Г.Шевченко?          (Про вільну щасливу Україну)

10.  Подивіться на дошку -  який факт із життя Шевченка нагадують                      

        записані цифри?          

 Відповідь: 10.03. 1861    

 Інформація.

Заслання підірвало здоров'я Шевченка. На початку 1861р. він тяжко захворів і 10 березня помер. Незадовго до смерті написав останній вірш — “Чи не покинуть нам, небого”. У похороні поета брав участь чи не весь літературно-мистецький Петербург (зокрема, М. Некрасов, М. Михайлов, Ф. Достоєвський, М. Салтиков-Щедрін, М. Лесков, М. Костомаров, В. Білозерський, П. Куліш, Г. Честахівський). Похований був на Смоленському кладовищі. Через два місяці, виконуючи заповіт поета, друзі перевезли його прах на Україну і поховали на Чернечій (тепер Тарасова) горі біля Канева.

 

№ 12. Обчисліть значення виразів, знайдіть результат  обчислення в таблиці і розшифруйте назву поезії Т.Г.Шевченка:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ви	ш	ро	ло	до	ко	ви	са	ти	й	к	ха

 

 

 «Садок вишневий коло хати»

Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть,

Плугатарі з плугами йдуть,

Співають ідучи дівчата,

А матері вечерять ждуть.

 

Сем'я вечеря коло хати,

Вечірня зіронька встає.

Дочка вечерять подає,

А мати хоче научати,

Так соловейко не дає.

 

Поклала мати коло хати

Маленьких діточок своїх;

Сама заснула коло їх.

Затихло все, тілько дівчата

Та соловейко не затих.

 

[Між 19 і 30 травня 1847, С.-Петербург]

«Садо́к вишне́вий ко́ло ха́ти…» — вірш Тараса Григоровича Шевченка із циклу «В казематі». Вважається перлиною української та світової ліричної поезії.

За словами дослідниці Шевченкової біографії та творчості Н. П. Чамати:

«Зміст і тональність вірша — світлий, життєствердний опис весняного вечора в українському селі, мрія про красу людських стосунків, про родинне щастя в гармонії з розкішною природою... Навіяна спогадами, імовірно часів власного дитинства, ідилія має явний підтекст, відтворюючи образ райського саду, Едему, що ним в уявленні Шевченка одвічна глибинна сутність України. »

Тарас Григорович написав вірш протягом 19 — 30 травня 1847 року, коли перебув у казематі ІІІ відділу Імператорської канцелярії в Санкт-Петербурзі. Вперше вірш «Садок вишневий коло хати…» був надрукований 1859 року в журналі «Народное чтение», а в журналі «Русское чтение» вийшов під назвою «Вечір».

У 1875 Петро Ілліч Чайковський склав музичний твір на переклад вірша Шевченка російською мовою Львом Меєм. Музика мала назву «Вечір».

Український композитор ХХ ст. Богдан Іванович Вахнянин написав хоровий твір на цей вірш. У 1964 році білоруський композитор Анатолій Богатирьов написав романс для голосу з фортепіано.

У 1998 році з'явився «Садок вишневий коло хати» у виконанні музичного гурту «Мертвий півень» (альбом «Шабадаба»).

 

№ 13.  Розв’яжіть задачу:

Коли Тарас Григорович жив у Києві, то малював там картини. Одного разу зайшов до нього один великий пан і просить, щоб Шевченко змалював його, і запитав скільки це буде коштувати. Шевченко запросив у нього 150 крб., але пан відмовився, сказавши, що це дорого. Тарас Григорович узяв портрет пана, який накидав олівцем, приставив до нього ослячі вуха, поніс у магазин і сказав прикажчикові, щоб він поставив його на вітрині відповідно оцінивши.

Іде пан вулицею, дивиться – на вітрині його портрет, тільки з ослячими вухами. Запитує, скільки коштує цей портрет. Прикажчик йому відповідає, що третину початкової суми потрібно збільшити в 10 раз. За яку суму купив пан свій портрет?

Відповідь: 500 крб.

 

№ 14. Розшифруйте назву поезії Т.Г. Шевченка, виконавши відповідні дії.

 

а)

 

 

 

 

 

 

 

 

2				4	1		0
На	е	л	в	к	нь	де	и

 

2				0	4		1

 

 

Відповідь:   На великдень.

 

б)                  

 

 

Відповідь:  На соломі

 

а	л	н	о	м	і	с	о

 

 

 У поезії “На Великдень на соломі…”  Тарас Шевченко змалював гірку долю маленької сирітки в протиставленні до щасливого життя дітей, які мають батьків. На Великдень, граючись крашанками, діти  вихвалялися обновами, які справили їм їхні батьки:

 

                    На великдень на соломі

На Великдень, на соломі
Против сонця, діти
Грались собі крашанками
Та й стали хвалитись
Обновами. Тому к святкам
З лиштвою пошили
Сорочечку. А тій стьожку,
Тій стрічку купили.
Кому шапочку смушеву,
Чобітки шкапові,

Кому свитку. Одна тілько
Сидить без обнови
Сиріточка, рученята
Сховавши в рукава.
— Мені мати куповала.
— Мені батько справив.
— А мені хрещена мати
Лиштву вишивала.
— А я в попа обідала, —
Сирітка сказала.

 

№16. Розшифруйте пропущене слово в поезії Т.Г. Шевченка.

 

Початковий і середній рівень

1. Обчисліть добуток:  

а) ;

б) ;

в);

г) ;

д) інша відповідь.

 

 

2. Чому дорівнює квадрат числа    ?

а);

б);

в);

г);

д) інша відповідь.

 

 

3. Обчисліть частку:

а);

б);

в);

г);

д) інша відповідь.

4. Назвіть число, обернене до .

а);

б) ;

в) ;

г) ;

д) інша відповідь.

                                  Достатній і високий рівень

5. Запишіть десятковим дробом число   .  

6. Знайдіть десяткове наближення до сотих числа .

 

Відповіді до тестів

№1	№2	№3	№4	№5	№6
д)  К	б)  А	в)  Л	а)   И	4,25  Н	0,78  А

 

 

Тече вода з-під явора

Яром на долину.

Пишається над водою

Червона … (калина).

 

* **

Зацвіла в долині

Червона….(калина).,

Ніби засміялась

Дівчина-дитина.

Любо, любо стало,

Пташечка зраділа

І защебетала.

Почула дівчина,

І в білій свитині

З біленької хати

Вийшла погуляти

У гай на долину.

І вийшов до неї

З зеленого гаю

Козак молоденький…

 

 

 

ІV.        Відношення і пропорції

№ 1. Розв’яжіть задачу:

  У три шкільних портфелі вміщаються  18 кобзариків. Скільки потрібно таких портфелів, щоб принести в школу за один раз  84 кобзарики?

    

Відповідь. 14 портфелів.

Інформація.

Саме з 14 років  Шевченко став кріпаком.

У пана Енгельгарда

За козачка служив.

Не згинався перед паном –

Служив, як умів.

Скуштував на юнім тілі

 Не раз батогів.

 

№ 2. Розв’яжіть задачу:

Швидкість стріли, яку випустив із лука Іван Царевич, 60 км/год. Стріла долетіла до Царівни Жаби за 2 години. Швидкість Івана Царевича  на коні 20 км/год. За скільки годин добереться Іван до своєї нареченої?

Відповідь. 6 годин.

Факт із біографії Т.Г.Шевченка.

 

Саме в 6 років Малий Тарас

ходив за село

Шукати «залізні стовпи»,

що «підпирають» небо

і заблудився.

Його підібрали чумаки

 і ввечері привезли в Кирилівку

 ходив за село шукати

 «залізні стовпи», що

 «підпирають» небо,

і там заблудився.

 Його підібрали чумаки і ввечері привезли в Кирилівку.

 

№ 3.   Розшифруйте слова, з яких починається «Кобзар», на перше запитання дайте відповідь так чи ні.

1. Чи істинна пропорція 1 : 4 = 1 : 2?
2. Знайдіть невідомий член пропорції: 1,6 : х = 2,4 : 4,5.
3. У будинку 68 двохкімнатних квартир, що становить 17 % усіх квартир.
   Скільки квартир у будинку?
4. Розв'яжіть рівняння = .
5. 560 кг апельсинів розподілили між чотирма школами у відношенні
   4:3:5:2. Скільки кілограмів апельсинів одержала кожна школа?

 

Відповіді:

1.  Так -    « Д»

2. 3 -  «У»

3.   400 – «М»

4.  3 - «И»

5.  1600 кг – «М»

     2000 кг -  «О»

      800 кг -  «Ї»

                          Думи мої, думи мої

 

Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами!
Нащо стали на папері
Сумними рядами?..
Чом вас вітер не розвіяв
В степу, як пилину?
Чом вас лихо не приспало,
Як свою дитину?..

Бо вас лихо на світ на сміх породило,
Поливали сльози... чом не затопили,
Не винесли в море, не розмили в полі?
Не питали б люди, що в мене болить,
Не питали б, за що проклинаю долю,
Чого нуджу світом? «Нічого робить» —
Не сказали б на сміх...

Квіти мої, діти!
Нащо вас кохав я, нащо доглядав?
Чи заплаче серце одно на всім світі,
Як я з вами плакав?.. Може, і вгадав.
Може, найдеться дівоче 
Серце, карі очі,
Що заплачуть на сі думи —
Я більше не хочу...
Одну сльозу з очей карих —
І пан над панами!..

Думи мої, думи мої!
Лихо мені з вами!..

За карії оченята,
За чорнії брови
Серце рвалося, сміялось,
Виливало мову,
Виливало, як уміло,
За темнії ночі,
За вишневий сад зелений,
За ласки дівочі...
За степи та за могили,
Що на Україні,
Серце мліло, не хотіло
Співать на чужині...
Не хотілось в снігу, в лісі,
Козацьку громаду
З булавами, з бунчуками 
Збирать на пораду...
Нехай душі козацькії
В Украйні витають —
Там широко, там весело
Од краю до краю...
Як та воля, що минулась,
Дніпр широкий — море,
Степ і степ, ревуть пороги,
І могили — гори.
Там родилась, гарцювала
Козацькая воля;
Там шляхтою, татарами
Засівала поле,
Засівала трупом поле.
Поки не остило...
Лягла спочить... А тим часом
Виросла могила,
А над нею орел чорний
Сторожем літає .
І про неї добрим людям
Кобзарі співають,
Все співають, як діялось,
Сліпі небораки,—
Бо дотепні… А я... А я…
Тільки вмію плакать,
Тільки сльози за Украйну...
А слова — немає...
А за лихо... Та цур йому!
Хто його не знає!..
А надто той, що дивиться
На людей душою —
Пекло йому на сім світі,
А на тім...
Журбою

Не накличу собі долі.
Коли так не маю.
Нехай злидні живуть три дні -
Я їх заховаю,
Заховаю змію люту
Коло свого серця,
Щоб вороги не бачили,
Як лихо сміється...
Нехай думка, як той ворон,
Літає та кряче,
А серденько соловейком
Щебече та плаче
Нишком — люди не побачать,
То й не засміються...
Не втирайте ж мої сльози,
Нехай собі ллються,
Чуже поле поливають
Щодня і щоночі,
Поки попи не засиплють
Чужим піском очі...
Отаке-то... А що робить?
Журба не поможе.
Хто ж сироті завидує —
Карай того, Боже!

Думи мої, думи мої,
Квіти мої, діти!
Виростав вас, доглядав вас —
Де ж мені вас діти?..
В Україну ідіть, діти!
В нашу Україну,
Попідтинню, сиротами,
А я — тут загину.
Там найдете щире серце
І слово ласкаве,
Там найдете щиру правду,
А ще, може, й славу...

Привітай же, моя ненько,
Моя Україно,
Моїх діток нерозумних,
Як свою дитину. 

 

№ 4 .Знайдіть:

        25% від 100           5% від 80                           50% від 3676

Завдання можна виконувати по групам.

Відповіді:  25.04.1838

Інформація.

Улітку 1836 року під час одного з петербурзьких нічних рисувальних сеансів у Літньому саду він познайомився зі своїм земляком — художником Іваном Сошенком, а через нього — з Євгеном Гребінкою, Василем Григоровичем і Олексієм Венеціановим, які познайомили Тараса зі впливовим при дворі поетом Василем Жуковським.. Сошенко вмовив Ширяєва відпустити Шевченка на місяць, щоб той відвідував зали живопису Товариства заохочення художників. Комітет цього товариства, «розглянувши рисунки стороннього учня Шевченка», ухвалив «мати його на увазі на майбутнє».

5 (17) квітня 1838 року Шевченко разом із Аполлоном Мокрицьким відвідав Ермітаж, де вони оглянули твори видатних художників (Ван-Дейка, Рубенса, Веласкеса, Рені та інших) і говорили про цінність їхніх полотен.

Навесні 1838-го Карл Брюллов і Василь Жуковський вирішили викупити молодого поета з кріпацтва. Енгельгардт погодився відпустити кріпака за великі гроші — 2500 рублів. На той час ця сума була еквівалентна 45 кілограмам чистого срібла. Щоб здобути такі гроші, Карл Брюллов намалював портрет Василя Жуковського — вихователя спадкоємця престолу, і портрет розіграли в лотереї, в якій взяла участь царська родина. Лотерея відбулася 22 квітня (4 травня) 1838 року, а 25 квітня (7 травня) Шевченкові видали відпускну.

 

 

 

№ 5. Виконавши дії розшифруйте рядки із поезії Т.Г.Шевченка.

 

Запишіть у вигляді                                           Запишіть у відсотках

десяткового дробу

 

6%	П
14%	О
40%	Х
84%	В
160%	А
600%	Й
60%	Т
25%	Е
54%	С

 

0,58	К
0,04	Д
0,4	Н
0,008	И
10	Р
2,5	І
0,8	А
1	О
0,24	Е

 

 

Заповніть таблицю.

1,6	4	1000
0,14	6

0,84	58	0,4	40	0,4	80	4	0,8

 

  

 

 

  

80	0,54	6	0,14	0,54	250

0,6	4	250

 

 

 

0,54	6	0,06	24	6	100

 

 

0,4	80	4	0,8

 

0,84	1000	0,6

 

 

 

 Зашифровані  рядки : «Поховайте та вставайте, кайдани порвіте!» із поезії «Заповіт»

 

№ 6. Поміщик Енгельгардт поклав у банк 264 тисячі крб. під 12,5 % річних. Скільки тисяч крб. складе його прибуток через рік?

Відповідь: 33.

    

Інформація.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                       Автопортрет Шевченка, написаний в Оренбурзі,1849-1850

 

У 33 роки Шевченкові оголошено царський вирок про заслання його в Оренбурзький  корпус рядовим солдатом  «під суворий нагляд з забороною

 писати й малювати», де він намалював свій автопортрет.  

 

Не жди весни – святої долі!

Вона не зійде вже ніколи

Садочок твій позеленить,

Твою надію оновить!

І думу вольную на волю

Не прийде випустить…Сиди

І нічогісінько не жди!..

 

№7. Виконавши завдання розшифруйте назву поезії Т. Г. Шевченка:

 

              1) Щоб виразити число у відсотках, потрібно … на 100

              а) помножити;

              б) поділити.

             2)    Число 12 це:

              а)  100%;

              б) 120%.

3. 320 %  відповідає десятковому дробу

              а) 0,32;

              б) 3,2.

4.            - це

              а) 25%;

              б) 75%.

5.            Збільшити в 2 рази – це значить збільшити на …

              а) 50%;

              б) 100%.

6.            Виразити 7,5% у вигляді десяткового дробу

              а) 0,075;

              б) 75,0.

7.            Виразити 25% у вигляді звичайного дробу

              а) ;

              б) .

8.            Відсоткове відношення чисел 3 до 15 дорівнює

              а) 20%;

              б) 50%.

9.            45 хвилин від години становить

              а) 45%;

              б) 75%.

 

Правильні відповіді

	а)	б)
		*Г
	*А
		*Й
		*Д
		*А
	*М
	*А
	*К
		*И

 

ГАЙДАМАКИ

 

Все йде, все минає — і краю немає,

Куди ж воно ділось? відкіля взялось?

І дурень, і мудрий нічого не знає.

Живе... умирає... одно зацвіло,

А друге зав'яло, навіки зав'яло...

І листя пожовкле вітри рознесли.

А сонечко встане, як перше вставало,

А зорі червоні, як перше плили,

Попливуть і потім, і ти, білолиций,

По синьому небу вийдеш погулять,

Вийдеш подивиться в жолобок, криницю

І в море безкрає, і будеш сіять.

Як над Вавилоном, над його садами

І над тим, що буде з нашими синами.

Ти вічний без краю!..

 

 

№8. Виконай завдання та склади портрет Т.Г.Шевченка.

 

Встанови відповідність між числами та їх відсотковим відношенням, якщо 1 – 100%.

Учні отримують роздатковий матеріал у вигляді таблиць.

 

 

V. Ймовірність випадкової події. Коло. Круг. Діаграми

 

№ 1.Виконавши завдання, дізнайтеся назву знаменитої збірки                Т.Г. Шевченка

 

Тестові  завдання  за  темою: „Довжина  кола.  Число  П”
Варіант  1 1. Якщо  число  П  округлити  до  одиниць  отримаємо: а)  4;   б)  3,1;   в)  2;   г)  3,15.   2. Якщо  d = 10 см  і  П ≈ 3,14,  то  довжина  кола  дорівнює: а) 3,14 м;  б) 6,28 м;  в) 31,4 м;  г) 62,8м   3. Якщо  R = 2 см  і  П ≈ 3,  то  довжина  кола  дорівнює: а) 12 см;  б) 6 см;  в) 12 дм;  г) 1,2 см.	Варіант  2 1. Якщо  число  П  округлити  до  десятих  отримаємо: а)  4;   б)  3,1;   в)  2;   г)  3,15.   2. Якщо  d = 2 дм  і  П ≈ 3,14,  то  довжина  кола  дорівнює: а)6,28дм; б)62,8дм; в)3,14дм;  г)31,4дм   3. Якщо  R = 3 см  і  П ≈ 3,  то  довжина  кола  дорівнює: а) 18 дм;  б) 27 см;  в) 9 см;  г) 18 см.

 

 

Відповіді  до тесту:

  В – 1:  1.  б) 3,14;         К               В – 2:  1.  б)  3,1;     З

              2.  в)  31,4 м;    О                      2.  а)  6,28 дм;  А

              3.  а)  12 см.      Б                     3.  г)  18  см.      Р

 

 

 

№ 2. Закінчити рядок поезії Т.Г. Шевченка « Сиротині сонце світить, світить, та  …   …» , виконавши відповідні завдання.

 

1.               Зі скриньки, що містить 2 чорних і 3 білих кульки, навмання витягу­ють одну кульку. Яка ймовірність того, що кулька біла?
2.               Діаметр земної кулі 12 640 км. Знайдіть довжину екватора (число π округліть до десятих).
3.               Довжина кола дорівнює 8π см. Знайдіть площу круга, що обмежений
   цим колом (число я округліть до сотих).
4.               Радіус круга дорівнює 6 см. Знайдіть площу сектора, що вимірюється
   кутом 90°.
5.         Підкидають 2 гральних кубики. Яка ймовірність того, що сума балів,
   що випаде, буде дорівнювати 6?
6.               Обчисліть площу заштрихованої фігу­ри, якщо сторони прямокутника 2 см і 6 см? (Число я округліть до сотих).

 

1. Р = . Н

2. 39 184 см.  Е

3. 16π см² = 50,24 см².   Г

4. 9π (см²) ≈ 28,26 (см²).  Р

5. Р = = . І

6. 5,72 см².  Є

Відповідь: не гріє

 

VІ.  Дії з раціональними числами

 

№ 1. Розшифруйте назву твору Т.Г. Шевченка, виконавши відповідні обчислення.

1. 12 : ( – 3)                  А: 4  Б: – 4  В: 9
2. – 24 : (– 6)               А: 4            Б: – 4           В: – 30
3. 0 : (– 8,7)                 А: 8,7  Б: – 8,7 В: 0
4. (–1)¹⁰⁰                     А: – 100           Б: – 1  В: 1
5. (–1)¹²¹                     А: 1             Б: – 1         В: – 121
6. А: – 7700  Б: 1100 В: 7700
7.       А: 8             Б: 16  В: – 16

 

                  -4        4        0       1       -1       7700        16

                  Г       А         М      А     Л          І             Я

Поема «Гамалія»

У поемі «Гамалія» Шевченко вдруге звернувся до теми морських походів запорожців. В основі сюжету поеми — морський похід отамана Гамалії з козаками в Стамбул для визволення з неволі своїх побратимів. Але в цьому творі увага автора зосереджена не тільки на лицарських рисах запорожців. Одночасно з оспівуванням мужності і сміливості козаків, їхньої великої відваги і глибокого почуття обов'язку, поет наголошує на почутті великої любові до рідного краю козаків до України-неньки, заради якої вони і здійснювали свої незабутні подвиги, поза межами якої не уявляли свого життя. Тому й плачуть полонені козаки в Скутарі, плачуть так, що аж Босфор «затрясся, бо зроду не чув козацького плачу». Плачуть від туги за Батьківщиною, звертаються до рідного моря і вітру, до Великого Лугу, а найбільше — до Бога, просять його, аби не дав їм загинути на чужині.^].

Ой нема, нема ні вітру, ні хвилі

 Із нашої України;

 Чи там раду радять, як на турка стати,

 Не чуємо на чужині.

 Ой повій, повій, вітре, через море

 Та з Великого Лугу ,

 Суши наші сльози, заглуши кайдани,

 Розвій нашу тугу.

 Ой заграй, заграй, синесеньке море,

 Та під тими байдаками,

 Що пливуть козаки, тільки мріють шапки,

 Та на сей бік за нами.

 Ой боже наш, боже, хоч і не за нами,

 Неси ти їх з України;

 Почуємо славу, козацькую славу,

 Почуємо — та й загинем».

 

 Отак у Скутарі козаки співали;

 Співали, сердеги, а сльози лились;

 Лилися козацькі, тугу домовляли.

 Босфор 2 аж затрясся, бо зроду не чув

 Козацького плачу; застогнав, широкий,

 І шкурою, сірий бугай, стрепенув,

 І хвилю, ревучи, далеко, далеко

 У синее морс на ребрах послав.

 І море ревнуло Босфорову мову.

 У Лиман погнало, а Лиман Дніпрові

 Тую журбу-мову на хвилі подав.

 Зареготався дід наш дужий,

 Аж піна з уса потекла.

 «Чи спиш, чи чуєш, брате Луже!

 Хортице! Сестро!..»

 Загула

 Хортиця з Лугом: «Чую, чую!»

 І Дніпр укрили байдаки.

 І заспівали козаки:

 

 «У туркені, по тім боці,

 Хата на помості

 Гай! гай! море, грай,

 Реви, скелі ламай!

 Поїдемо в гості.

 

 У туркені у кишені

 Таляри, дукати .

 Не кишені трусить,

 Їдем різать, палить,

 Братів визволяти.

 

 У туркені яничари

 І баша на лаві.

 Гой ги! вороги!

 Ми не маєм ваги.

 Наша воля й слава».

 

 Пливуть собі, співаючи;

 Море вітер чує;

 Попереду Гамалія

 Байдаком керує.

 Га малію, серце мліє,

 Сказилося море;

 Не злякає! — і сховались

 За хвилі — за гори.

 

№ 2. Обчисливши приклади, розшифруйте назву поезії Т.Г.Шевченка:

 Таблиця прикладів

-22  +  35	1,5 + ( - 6,3 )
( - 3, 7 ) + ( - 2,8 )	8,2 + ( - 8, 2 )
22 - 27	( - 27 ) – ( - 34 )
( - 13 ) – 8	19 – ( - 2 )

 

Таблиця відповідей

13   Н	- 4,8   И
- 6,5  А	0     Ч
-5   Й	7     К
-21   М	21     А

 

 

 У неділю вранці-рано

Поле крилося туманом;

У тумані на могилі,

Як тополя, похилилась

Молодиця молодая.

Щось до лона пригортає

Та з туманом розмовляє:

 

«Ой тумане, тумане,—

Мій латаний талане!

Чому мене не сховаєш

Отут серед лану?

Чому мене не задавиш,

У землю не вдавиш?

Чому мені злої долі,

Чом віку не збавиш?

Ні, не дави, туманочку!

Сховай тілько в полі,

Щоб ніхто не знав, не бачив

Моєї недолі!..

Я не одна,— єсть у мене

І батько, і мати...

Єсть у мене... туманочку,

Туманочку, брате!..

Дитя моє! мій синочку,

Нехрещений сину!

Не я тебе хреститиму

На лиху годину!

Чужі люде хреститимуть,

Я не буду знати,

Як і зовуть... Дитя моє!

Я була багата...

Не лай мене; молитимусь,

Із самого неба

Долю виплачу сльозами

І пошлю до тебе».

 

№ 3.  Виконавши приклади, узнайте з  якого слова починається знаменита поезія Т.Г. Шевченка.

 

Учням роздаються картки із завданнями.

1)

2)

3)

4)

Е	Т	Е	Ч

Слово

Т

Е

Ч

Е

 

 

   Тече  вода з-під явора
Яром на долину.
Пишається над водою
Червона калина.
Пишається калинонька,
Явір молодіє,
А кругом їх верболози    
Й лози зеленіють.

 

№ 4.  Виконавши приклади, розшифруйте назву поезії Т.Г. Шевченка

 

 

1)                                         2)

3)                                          4)

5)

Все упованіє моє
На тебе, мій пресвітлий раю,
На милосердіє твоє,
Все упованіє моє
На тебе, мати, возлагаю.
Святая сило всіх святих,
Пренепорочная, благая!
Молюся, плачу і ридаю

 

А	Я	Р	М	І
		0

 

Слово

М

А

Р

І

Я

 

Інформація.

Поема «Марія» (1859)

 присвячена

одній з основних тем

 Шевченкової творчості —

темі про страдницьке

 життя жінки-матері.

 

 

 

 

 

№5. Виконавши відповідні дії, дізнаєтеся, яка рослина найчастіше зустрічається в поезіях Т.Г. Шевченка

 

1)

2)

3)

4)

5)

6)

 

А	Л	Н	И	К	А
	0

 

Слово

К

А

Л

И

Н

А

 

У  яких  поезіях Т.Г. Шевченка зустрічається слово калина?

 

 

Зацвіла в долині
Червона калина,
Ніби засміялась
Дівчина-дитина.
Любо, любо стало,
Пташечка зраділа
І защебетала.

 

 

№6. Виконавши приклади, розшифруйте назву поезії Т.Г. Шевченка

 

 

1)

2)

3)

4)

5)

6)

 

У	Ч	Н	И	А	Ж
					0

 

Слово

Ч

У

Ж

И

Н

А

 

В якій поезії Т.Г. Шевченка йдеться про чужину?

Інформація.

 

І виріс я на чужині,
І сивію в чужому краї:
То одинокому мені
Здається — кращого немає
Нічого в бога, як Дніпро
Та наша славная країна...
Аж бачу, там тільки добро,
Де нас нема.
В лиху годину,
Якось недавно довелось
Мені заїхать в Україну,
У те найкращеє село...
У те, де мати повивала
Мене малого і вночі
На свічку Богу заробляла;
Поклони тяжкії б'ючи,
Пречистій ставила, молила,
Щоб доля добрая любила
її дитину... Добре, мамо,
Що ти зараннє спать лягла,
А то б ти Бога прокляла
За мій талан.
Аж страх погано
У тім хорошому селі:
Чорніше чорної землі
Блукають люди; повсихали
Сади зелені, погнили
Біленькі хати, повалялись,
Стави бур'яном поросли.
Село неначе погоріло,
Неначе люди подуріли,
Німі на панщину ідуть
І діточок своїх ведуть!..
І я, заплакавши, назад
Поїхав знову на чужину.
І не в однім отім селі,
А скрізь на славній Україні
Людей у ярма запрягли
Пани лукаві... Гинуть! Гинуть!
У ярмах лицарські сини,
А препоганії пани
Жидам, братам своїм хорошим,
Останні продають штани...
Погано дуже, страх погано!
В оцій пустині пропадать.
А ще поганше на Украйні
Дивитись, плакать — і мовчать!
А як не бачиш того лиха,
То скрізь здається любо, тихо,
І на Україні добро.
Між горами старий Дніпро,
Неначе в молоці дитина,
Красується, любується
На всю Україну.
А понад ним зеленіють
Широкії села,
А у селах у веселих
І люди веселі.
Воно б, може, так і сталось,
Якби не осталось
Сліду панського в Украйні.

                                                                                                  1848 рік

№7. Виконавши приклади, розшифруйте назву поезії Т.Г. Шевченка

 

1)

2)

3)

4)

5)

6)

Ж	Я	Н	Н	К	А
	0

 

Слово

К

Н

Я

Ж

Н

А

 

Поема "Княжна"
Виростає... Та недовго
Буде веселити
Свою матір. Бог карає
Княгиню на світі...
А за віщо? Чудно людям,
Бо люде не знають,
Чому добре умирає,
Злеє оживає.

 

№ 8. Завдання на пазлах: по рядочкам складіть числа в зростаючому напрямку за схемою та з'ясуйте (перевернувши складений пазл), чиє 200-річчя ми відзначаємо цього року?

Перший ряд - додатні числа першого десятку;

Другий ряд - від'ємні числа другого десятка;

Третій ряд - додатні звичайні дроби;

Четвертий ряд - від'ємні десяткові дроби менші за одиницю.

 

№ 9. Розшифруйте назву поезії Т.Г. Шевченка

Розв’язання

1.

2.

3.

4.

5.

Таблиця 1

		– 46
Л	І	Л	Я	Е

      ЛІЛЕЯ
«За що мене, як росла я,
Люде не любили?
За що мене, як виросла,
Молодую вбили?
За що вони тепер мене
В палатах вітають,
Царівною називають,
Очей не спускають
З мого цвіту? Дивуються,
Не знають, де діти!
Скажи мені, мій братику,
Королевий Цвіте!»

 

№ 10. Виконавши дії відгадайте слово, яке зашифровано і з’ясуйте, як воно пов’язане з поезією Т.Г. Шевченка.

-21-(-19)=           відповідна буква                      П          А          Л        С      Я         Е

-46 – 30 =                      6,7     -9,2      -7,6    -2      -2       -2

-5,6-(-3,1)=                                             

-25,7+32,4=

-5,5-3,7  =

-3 + 4\9 =

Відповідь: СЛЕПАЯ

 Как у кладбища, у ворот 
Сидит скорбящая слепая 
И псальму грустную поет. 
Она поёт, а молодая 
Дочь несчастливицы моей 
Головкой смуглою прильнула
К коленям матери своей, 
Тоски не ведая, заснула 
Сном непорочной простоты.

№ 11.  Виконавши дії, розшифруйте назву поезії Т.Г. Шевченка

-20+9,7=  24-27=   0+1\3=

63-100= -10,3+15,6= 58-95=

-12+11,5=    -10+10,5=

-0,2-1= 108-102,7=

28-22,7=                                                                     0-3=

-5,2+7,2=

 

2	-3	5,3	-1,2	1/2	-0,5	-37	-10,3	1/3
Ч	В	А	Р	С	Н	О	Т	І

Інформація.

ТАРАСОВА НІЧ

На розпутті кобзар сидить

Та на кобзі грає,

Кругом хлопці та дівчата,

Як мак процвітає.

Грає кобзар, виспівує,

Вимовля словами,

Як москалі, орда, ляхи

Бились з козаками…

 

№ 12. Розв’яжіть вправи, дотримуючись запропонованого порядку. Знайдіть за таблицею свою відповідь та впишіть відповідну букву. Дізнайтеся прізвище видатного українського поета, письменника, художника, славного сина українського народу.

 

Клас поділено на чотири групи, кожна група робить по два приклади.

I група – а) і є)                                                                 III група – в) і д)

II група – б) і е)                                                               IV група – г) і ж)

 

а)  -5 * 7              (Ш)                                                     д)  11 * (-72)             (Е)

б)  -11 * (-72)      (Е)                                                      е)  -15 * (-8)               (Н)

в)  7 * (-13)          (В)                                                     є)  -12 * (-9)               (К)

г)  -16 * (-5)         (Ч)                                                     ж)  12 * (-9)                (О)

 

-35    Ш

792      Е

-91     В

80     Ч

-792     Е

120     Н

108     К

-108     О

 

 

 

 

 

 

 

 

№ 13.   Розв’язавши рівняння,  дізнаєтесь дату народження Т.Г.Шевченка.

                        :

а)  ( 122+х ) – 48 = 83                                   (9)

б)  9 ( х +19 ) = 198                                       (3)

в) 5136 – (у – 425 ) =3747                             (1814)

 

Відповідь: 09.03.1814

 

№ 14. У кожного на столі лежить таблиця «Цікаво знати». Вам потрібно заповнити пропуски цифрами, розв’язавши вправи.

 

1. Виконати дії:

   6,7 + (-2,3 + 5,4 – 6,7 + 6,9).                            (10)

2. Знайдіть значення виразу:

   -3ав, якщо а =-1,25;  в =6,4                            (24)

3. Розв’яжіть рівняння:

     ( х +3,3 ) – 14 =2,3                                          (13)

 

                                                   ЦІКАВО ЗНАТИ.

Тарас Шевченко із 47 років життя - ______ років був на засланні, ______ років кріпаком і лише _______ років на волі.

 

№ 15. Виконавши дії назвіть назву  збірки поєзій Т.Г. Шевченка.

 

     3)

4)   5)   6) .

 

К	Д	О	Р	А	М	З	Е	Б	У	К
		2	9	2	– 9	– 3	3	– 6	6	12

 

 

Відповідь:  Кобзар

 

№ 16.  Виконавши дії,  дізнаємось дату, коли зупинилося серце видатного поета.

Обчисліть:

а) 5² * (-2): (-5)                                            (10)

б) .  . . . (-7). (-8) (-9) (-10) 3          (3)

в) -43 * (-21) + 59 * 24 – 458                      (1861)

Відповідь:  10.03.1861

Інформація.

Помер Шевченко

 10 березня 1861 року

у Петербурзі – на чужині,

 де і був похований.

Могила на Смоленському

 цвинтарі Санкт-Петербурга.

 

№ 17.  Виконайте дії:

 5,8 : 0,2 – 37,4 * ( -) + 45                                     

Відповідь: 47

Інформація.

Кількість років, які прожив великий поет.

 

№ 18.  Усне розв’язування вправ.

Кожній відповіді відповідає деяка літера. Розв’язуючи приклади, учні складають слово «Наймичка», назва твору Т.Г.Шевченка.

                                -6+?=-15           -9 (Н)

                                -7-?=10            -17 (А)

                                ?:(-5)=4            -20 (Й)

                                ?:(-17)=1          -17 (М)

                                10-?=-5              15 (И)

                                -3+?=8               11 (Ч)

                                ?*(-2,2)=6,6        -3 (К)

                                ?:(-25,8)=0           0 (А)

 

 

Вийшла з хати Катерина,

А Марко схилився

До наймички у голови.

«Марку! подивися,

Подивися ти на мене:

Бач, як я змарніла?

Я не Ганна, не наймичка,

Я...» —

 Та й оніміла.

Марко плакав, дивувався.

Знов очі одкрила,

Пильно, пильно подивилась —

Сльози покотились.

«Прости мене! Я каралась

Весь вік в чужій хаті...

Прости мене, мій синочку!

Я... я твоя мати».

Та й замовкла...

Зомлів Марко,

Й земля задрижала.

Прокинувся... до матері —

А мати вже спала!

 

[13 ноября 1845,

в Переяславi]

 

№ 19. Виконати дії:

Робота в групах. Кожна група отримує картки з завданнями. Учні розв’язують їх і записують відповіді у зошити. Після цього учні вибирають букви, що відповідають результатам, і читають вираз, який утворився:

«Мати Україна» - так називав Т.Г.Шевченко рідну Україну.

Повернувсь Тарас з неволі

Вже хворим додому.

Але пісню, але думу

Не забув складати.

Як страждала-горювала

Україна – мати .

 

	1.
			2.
	3.
			4.
				5.
	6.
	7.
		8.
	9.
10.
	11.

 

1. 2³.

2.Число -7,3 збільшене на 9,3 дорівнює…

3.Коренем рівняння x-15=-5 є число…

4.Чому дорівнює частка: -15/(-15)?

5.Добуток усіх цілих чисел.

6.Знайдіть корінь рівняння: x/(-8)=-5

7.Чому дорівнює значення виразу: -3,8-8,4+16,2

8.Добутком двох чисел з однаковими знаками є число…

9.Назва нашої держави.

10.Число протилежне додатному.

11.Чому дорівнює значення виразу -4а+51, якщо а=10?

 

Інформація.

                                Розрита могила

Світе тихий, краю милий, 
Моя Україно, 
За що тебе сплюндровано, 
За що, мамо, гинеш? 
Чи ти рано до схід сонця 
Богу не молилась, 
Чи ти діточок непевних 
Звичаю не вчила? 
«Молилася, турбувалась, 
День і ніч не спала, 
Малих діток доглядала, 
Звичаю навчала. 
Виростали мої квіти, 
Мої добрі діти, 
Панувала і я колись 
На широкім світі, 
Панувала… Ой Богдане! 
Нерозумний сину! 
Подивись тепер на матір, 
На свою Вкраїну, 
Що, колишучи, співала 
Про свою недолю, 
Що, співаючи, ридала, 
Виглядала волю. 
Ой Богдане, Богданочку, 
Якби була знала, 
У колисці б задушила, 
Під серцем приспала. 
Степи мої запродані 
Жидові, німоті,

Сини мої на чужині, 
На чужій роботі. 
Дніпро, брат мій, висихає, 
Мене покидає, 
І могили мої милі 
Москаль розриває... 
Нехай риє, розкопує, 
Не своє шукає, 
А тим часом перевертні 
Нехай підростають 
Та поможуть москалеві 
Господарювати, 
Та з матері полатану 
Сорочку знімати. 
Помагайте, недолюдки, 
Матір катувати».

Начетверо розкопана, 
Розрита могила. 
Чого вони там шукали? 
Що там схоронили 
Старі батьки? Ех, якби-то,

Якби-то найшли те, що там схоронили, 
Не плакали б діти, мати не журилась.

9 октября 1843, 
Березань

 

№ 20 . Математичне лото «Хто найуважніший».

Вчитель називає числа, а учні повинні закреслити числа, протилежні їм: 7; 5; -14; 3; 13; -13; -7; -1; 14; -12; 1; -6; 11; 10.

Знайти суму закреслених чисел.

 

-6	7	15	3	-11	-7
13	-14	10	12	-4	-1
4	-3	-9	2	9	-13
-12	14	5	-2	-10	-3
11	-7	8	6	-5	1

 

Відповідь: 24.

Інформація. Саме скільки років Т.Г. Шевченко був кріпаком.

 

№ 21.

 

Рано вмерла його мати,

Лишивсь сиротою,

Не міг раду собі дати

З горем і журбою.

 

 

Відповідь: «Катерина»                       

 

№ 22.  Розшифруйте назву твору Т.Г. Шевченка.

 

 

Нащо мені чорні брови, 
Нащо карі очі, 
Нащо літа молодії, 
Веселі дівочі? 
Літа мої молодії 
Марно пропадають, 
Очі плачуть, чорні брови 
Од вітру линяють. 
Серце в’яне, нудить світом. 
Як пташка без волі. 
Нащо ж мені краса моя, 
Коли нема долі?

 

Відповідь: «Думка» 

 

 

 

 

 

№ 23. Розшифруйте назву твору Т.Г. Шевченка.

   Відповідь: «Доля»

 

               Доля

Ти не лукавила зо мною, 
Ти другом, братом і сестрою 
Сіромі стала. Ти взяла 
Мене, маленького, за руку 
І в школу хлопця одвела 
До п’яного дяка в науку. 
"Учися, серденько, колись 
З нас будуть люде",— ти сказала.

 

№ 24.

 

 

 

 

 

 

 

Неначе сонце засіяло.
Неначе все на світі стало
Моє... лани, гаї, сади...
І ми, жартуючи, погнали
Чужі ягнята до води.

 

Відповідь: 580 – «Мені тринадцятий минало»      

Відповідь: 16,91 – «Тополя»

 

 

Що весілля, доню моя? 
А де ж твоя пара? 
Де світилки з друженьками. 
Старости, бояре? 
В Московщині, доню моя! 
Іди ж їх шукати, 
Та не кажи добрим людям, 
Що є в тебе мати.

 

Відповідь: 105 – «Катерина»

 

№ 25. Розмісти числа в порядку зростання. Але ці числа не прості, кожному з них відповідає літера. Якщо ви успішно справитесь із завданням, то прочитаєте назву картини Т.Г. Шевченка:

 

-41; -13; +1, 59; 3,2; -11; -255; -30; 6, 66; 3; 0; -121; 1,5; -11,5; 2,6; 100; -0,9; -

Д         Н        Я     Е     К     Б      И       С    Р   Т   У      Л      О     В      О     К                            

 

12,5; 10,08; -0,1; 12; 10,88.

 Г           Ь      О        О      К

 

(  -255; -121; -41; -30; -13; -11,5; -11; -0,9; -0,1; 0; 1,5; 1,59; 3; 3,2; 2,6; 6,66; 10,08; 10,88; 12; 12,5; 100)

 

 

Інформація.

Будинок І. П. Котляревського в Полтаві 
 

У липні 1845 року підчас перебування в

Полтаві Тарас Шевченко відвідав будинок,

 де жив автор "Енеїди" і "Наталки Полтавки".

Поет високо цінував творчість Івана

Котляревського. Під безпосереднім

враженням від звістки про його смерть

 написав вірш "На вічну пам'ять

Котляревському", в якому пророче передбачив: 
Будеш, батьку, панувати, 
Поки живуть люди; 
Поки сонце з неба сяє, 
Тебе не забудуть!

 

 

 

 

VІІ.  Розв'язання задач за допомогою рівнянь.

 

№ 1. Якщо Ви успішно справитесь із завданням, то прочитаєте назву картини Т.Г. Шевченка:

 

 

Картка № 1.

 

Завдання	Відповідь
1. Корінь рівняння 2х=-7 дорівнює значенню виразу…	а) -7: 2; б) -7 + 2; в) 7: (-2); г) -7 ∙ 2.
2. Якщо в рівнянні 6х = 4х – 3 доданок 4х перенести в ліву частину, то отримаємо рівняння…	а) 6х + 4х = 3;б) 6х - 4х = -3; в) 6х + 4х = -3; г) 6х - 4х = 3.
3. Якщо в рівнянні 5х - 4 = 12 доданок -4 перенести в праву частину, то отримаємо рівняння…	а) 5х = 12 – 4; б) 5х = -4 – 12; в) 5х = 12 + 4; г) 5х = 4 – 12.
4. Якщо х – 4 = 1 – 7х, то …	а) 6х = 15; б) 8х = -3; в) -6х = -3; г) 8х = 5.
5. –6а + 4 + 8а – 9 = …	а) -14а – 5; б) 2а + 13; в) 2а – 5; г) -14а+13.
6. –(в + 5) + (2в – 6) = …	а) в-11; б) в-1; в) 3в-1; г) 3в+11.
7. Якщо 3х – 5 = х + 15, то х =…	а) 20; б) 10; в) 5; г) 2,5.

 

Відповіді: 1- а); 2- б); 3- в); 4- г); 5- в); 6- а); 7- б).

                    Ц       И      Г       А       Н      К        А

Картка № 2.

Завдання	Відповідь
1. Корінь рівняння 7х=-4 дорівнює значенню виразу…	а) 7* (-4); б) 7 + 4; в) 7: 4; г) -4: 7.
2. Якщо в рівнянні 7х = 3х–5 доданок 3х перенести в ліву частину, то отримаємо рівняння…	а) 7х - 3х = 5; б) 7х + 3х = 5; в) 7х - 3х = -5; г) 7х + 3х = -5.
3. Якщо в рівнянні 3х + 2 = 11 доданок 2 перенести в праву частину, то отримаємо рівняння…	а) 3х = 11 – 2; б) 3х = 11 + 2; в) 3х = 11 * 2; г) 3х = -2 * 11.
4. Якщо 7х – 4 = 4х + 5, то …	а) 11х = 9; б) 11х = 1; в) 3х = 1; г) 3х = 9.
5. –5а - 3 + 9а – 7 = …	а) -14а – 10; б) 4а – 10; в) 4а + 10; г) -14а+10.
6. –(а - 4) + (3а – 2) = …	а) 2а-6; б) 2а+2; в) 3а-2; г) 3а+2.
7. Якщо 4х + 6 = 2х - 12, то х =…	а) -9; б) 3; в) -3; г) 9.

 

Відповіді: 1- г); 2- в); 3- а); 4- г); 5- б); 6- б); 7- а).

                   В       О         Р       О     Ж      К       А

 

Циганка-ворожка

 

Циганка-ворожка — малюнок Тараса Шевченка виконаний ним в Санкт-Петербурзі в 1841 році. Папір, акварель. Розмір 26,5 × 20,7. Справа внизу аквареллю дата і підпис автора: 1841. Шевченко. Внизу на паспарту витиснено бронзованими буквами: Т. Schevchenko.

26 вересня 1841 року рада Академії мистецтв втретє нагородила срібною медаллю другого ступеня Тараса Шевченка за картину, изображающую цыганку...» - «За успехи в художестве, доказанные представленными работами по живописи исторической и портретной»

 

 

№ 2. У двох цистернах зберігається 64т бензину, до того ж, маса бензину в першій цистерні становить маси в другій. Скільки бензину в кожній цистерні?

Відповідь. 28 т, 36 т.

 

Інформація. У віці 28 років Шевченко пароплавом виїжджає в подорож по Балтійському морю. В цьому році виконав 32 ілюстрації до книги М. Полевого «История князя Италийского, графа Суворова Рымникского, генералиссимуса российских войск», ілюстрацію до повіст

і М. В. Гоголя «Тарас Бульба» та ін.

 

У віці 36 років за порушення

Царського наказу про

 заборону писати й

 малювати Шевченка

було заарештовано.

 

 

 

 

 

VІІІ.  Координатна площина

№ 1. Позначте точки на координатній площині, з’єднайте їх і дізнайтеся:

 

 

Інформація. Експедиція  по Аральському морі на шхуні «Костянтин»

 

 № 2.  Позначте точки на координатній площині і дізнаєтесь, якого числа та місяця Т.Г. Шевченко отримав листа про звільнення його із заслання.  

 

 

      (0; 1)          

(1; 3)        

 (3; 3)         

(3;-3)        

(1;-3)         

 (1; 1)           

 (0; 1)

 

 

Відповідь: 01.01.1857

 

№ 3. Спіймавши потрібних метеликів за даними координатами, згадайте назву збірки великого українського поета Т.Г. Шевченка.

 

 

(-3;8)	(4;-5)	(-9;-3)	(5;6)	(-3;-10)	(10;10)
К	О	Б	З	А	Р

 

Відповідь: Кобзар

 

 

№ 4. Позначте точки на координатній площині, з’єднайте їх і дізнаєтеся пропущене слово в поезії Т.Г. Шевченка:

(-9; 7), (-7; 8), (-6; 10), (-3; 10), (-1; 7), (8; 1), (15; -2), (13; -4), (6; 0), (4; -1), (3; -1), (1; -7), (-1; -7), (1; -6), (2; -1).

 

Сполучивши точки учні отримують малюнок соловейка.

Інформація.

 

         Дивлюсь, аж світає,

         Край неба палає,

          Соловейко в темнім гаї

         Сонце  зустрічає.

 

№ 5. За допомогою метелика прочитайте вислів. Помістить його липучкою у клітинку з координатами (8;1). Він летить за заданою схемою. Позначте координати точок і випишіть їх за ходом метелика.

К	Г	О	Ч	Н
(-2;-1)	(-1;5)	(-3;4)	(3;-4)	(1;-5)
Ч	Е	Н	Д	О
(8;1)	(5;5)	(3;4)	(6;-3)	(4;-2)
О	Н	Т	Ь	У
(-2;5)	(7;3)	(-1;4)	(1;-1)	(7;-2)
А	М	Б	П	И
(-1;3)	(5;-3)	(2;2)	(-5;-2)	(9;2)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(8;1),  (9;2), (7;3), (5;5), (-5;-2), (4;-2), (-2;-1), (9;2), (3;4), (7;-2), (-1;4), (1;-1),

(1;-5), (-1;3), (5;-3), (3;4), (5;5), (2;2), (4;-2), (-1;5), (-2;5)

 

 

Інформація.

Доля самого поета повна трагізму, що виражено у його творах. Важко прожиті роки, туга за рідною Україною, з якою часто розлучала доля, підірвало здоров’я Т.Г.Шевченка. І він пише:

 

Чи не покинуть нам, небого,

Моя сусідонько убога,

Вірші нікчемні віршувати

Та заходиться риштувать

 Вози в далекую дорогу,

 На той світ, друже мій, до бога,

Причимчикуєм спочивать.

 

То був його останній твір,  сповнений передчуття кінця.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

 

1. Литвиненко Г.М., Возняк Г.М. Математика: Проб. підруч. для 6-го кл. серед.шк. – 2-ге вид. – К: Освіта, 1996. – 287с.

2. Галина Янченко, Василь Кравчук    Матемаматика:  підручник для 6 класу. – Тернопіль: «Підручники і посібники», 2006

3. В.М.Макаренко, О.О.Туманцова  Як опанувати технологію формування критичного мислення. -   Харків: «Видавнича група «Основа»» «Тріада+», 2008

4. Бабишкін О. К. Шевченкова слава. — К., 1989.

5. Горбач Н. Життя та творчість Тараса Шевченка. — Л.: Каменяр, 2005. —

   304 с.

6. Новиченко Л. Тарас Шевченко — поет, борець, людина. — К., 1982.

7. Шевченко Т.Г. Кобзар. — К.: Дніпро, 1999. — 672 с.

8.Тарас Шевченко: Життя і творчість у документах, К: Рад. щк., 1991.

9.Грінченко М. Шевченко і музика. Вибране. — К.: Держ. вид-во образотворчого мист. і музичої літератури, 1959.

10.Жашківщина. Поетичні обрії. Твори поетів. – К.:АрТек, 2003

11.Фросина Мороз. З осені у літо відпусти. – Збірка поезій. Ч:Вертикаль, 2011.

12. www.ukr-in-school.edu-ua.net/id/146/print/

13. http://referat.parta.ua/view/7092/

14. metodportal.com/node/23478

15. osvita.ua › Середня освіта › Форум "УРОК"‎

16. klasnaocinka.com.ua › ... › Блог Дубнюк З. І.‎

17. szsh2.ucoz.com/.../integrovanij_urok_u_6-mu_