Збірник вправ спрямованих на розвиток комунікативних здібностей

Збірник вправ спрямованих на розвиток

комунікативних здібностей

Контакт, взаємодія, спілкування

Розвиток комунікативних здібностей  - надзвичайно складний процес. Неефективність спілкування може бути пов’язана з повною або частковою відсутністю того або іншого комунікативного вміння. Неефективність спілкування може також бути пов’язана із недостатнім рівнем самоконтролю одного із суб’єктів цього спілкування (наприклад, через невміння подолати власну перезбудженість, імпульсивність, агресію тощо).

Чи можливо навчитися спілкування, використовуючи для цього тільки свій реальний досвід?

Так, можливо, причому зробити це за допомогою гри. Гра — це модель життєвої ситуації, зокрема спілкування, під час якої людина набуває певного досвіду. Крім того, припускаючись помилок під час штучно створеної ситуації спілкування, людина на відчуває того тягаря відповідальності, який є неминучим у реаль­ному житті. Отже, гра як частина тренінгу певних умінь і нави­чок (або будь-яка штучно створена ситуація) надає дітям шир­ших можливостей для спроб, виявлення творчості, пошуку най­ефективніших форм взаємодії одне з одним і (що дуже важливо!) не боятися поразки.

Безумовним позитивним моментом ігрових вправ є можли­вість отримати оцінку своєї поведінки з боку, порівняти себе з оточуючими та скоригувати своє спілкування в майбутніх реальних ситуаціях.

Даний комплекс містить низку спеціально підібраних психологічних вправ направлених на розвиток комунікативної сфери, яка включає в себе повідомлення інформації як передачу інтелектуального змісту та орієнтована на спільне  розуміння предмету, а також формування нових прийомів, способів спілкування та поведінки.

       Перевагою  даного збірника вправ є гнучкість вибору та комплексність  розвиваючих вправ. В той же час, в роботі містяться елементи ігротерапії, психодрами, арттерапії, казкатерапії, та інші.

      Загальною метою підібраних вправ є розвиток комунікативної сфери, згуртування колективу, емоційної стійкості, впевненості в собі, доброзичливого ставлення один до одного, вироблення навичок комунікативної взає­модії.

Задачі:

• збільшення рівня групової згуртованості;
• пізнання один одного та самопізнання;
• підвищення рівня довіри між різними членами групи;
• активізація творчого мислення;
• відпрацьовування навичок розуміння інших людей, себе, а також взаємин між людьми.
• створювати оптимальний соціально - психологічний мікроклімат у колективі з метою сприяння духовному і творчому саморозкриттю учасників;
•  допомагати дітям усвідомлювати і розуміти свої позитивні та негативні риси;
•  сприяти розвитку навичок самоаналізу.

Важливі побажання спілкування в групі

 1. Не оцінюй інших.

Не порівнюй інших людей між собою, хто «кращий», а хто «гірший». Не виставляй оцінки людині за те, якою вона є, як виглядає, як поводиться, які в неї проблеми.

2.  Не давай порад, що повинні робити інші, а чого не повинні.

Немає підстав думати, що ти є наймудрішим.

3.  Говори «до людини», а не «про людину»

 Якщо під час занять ти хочеш щось сказати

учасникові, не говори, дивлячись на стелю, в бік або на когось іншого: «Він...», «Вона...», а звертайся до нього безпосередньо, наприклад: «Я хочу тобі сказати...».

4.  Говори від себе, використовуючи «Я-речення»

Не узагальнюй: «Вважають...», а говори про себе: «Я вважаю...».

5. Називай учасників по імені.

Для кожної людини найкраще звучить її ім'я. Якщо підлітки згодні працювати в групі та дотримуватися правил роботи групи, то укладають контракт.

Вправи на знайомство коллективу

 «Ім'я та прикметник»

      Група розсідається по колу. Один з учасників представляється іншим і підбирає по відношенню до себе який-небудь прикметник. Цей прикметник має починатися з тієї ж букви, що й ім'я учасника, позитивним чином характеризувати людини і по можливості утримуватися від перебільшення. Наприклад: «Геніальний Геннадій, активний Анатолій, буйний Борис».

Мета: вправа сприяє зняттю психологічного затиску.

«Числа в моєму житті»

Група сідає в коло, кожен учасник задумує число, яке має значення в його житті. Це може бути знаменна дата, номер телефону, вік, номер будинку, число членів сім'ї і т.д. Коли учасник задумає число, він пише його дуже великими цифрами на аркуші паперу. Всі по черзі викладають свої папірці на підлогу в центрі кола, а інші члени групи повинні за 2 хвилини постаратися відгадати, чому це число так важливо для відповідного учасника. Під кінець він сам роз'яснює групі значення цього числа.

Мета: вправа сприяє розвитку емоційної сфери учасників, та більш тісному знайомству.

 «Я - квітка»

       Група стає в коло. Учасники називають своє ім’я і квітку, з якою учасник асоціює себе у професійній діяльності. Наприклад, мене звати Людмила, у своїй професійній  діяльності я асоціюю себе із квіткою - семицвіткою, тому що …

 Мета: продовжити знайомство учасників групи. Створити умови для ефективної роботи.

«Нетрадиційне привітання»

      Учасники розташовуються колом. Кожен учасник групи повинен привітатися з іншим: а) двома долонями; б) однією долонею; в) коліном; г) чолом; ґ) носом. Тощо.

Мета: сприяє зняттю напруги та створює невимушену атмосферу в групі.

«Я — людина»

     Учасники сідають на стільці в коло, а один стілець потрібно винести за коло. Учасники сідають на свої місця. Бажаючий стає в центрі і промовляє одне речення про себе «Я — людина», продовжуючи речення і називаючи найхарактернішу свою рису. Наприклад: «Я людина, яка любить допомагати іншим», «Я людина, яка часто буває роздратованою». Інші сидять і слухають. Якщо ж хтось вирішить, що міг би сказати про себе те саме, він повинен швидко встати і помінятися місцями з іншим учасником, який має аналогічну характеристику. Не можна сідати на те саме місце. Одному завжди не вистачає місця; той, хто залишився без стільця, стає в коло і каже про себе: «Я людина......Гра закінчується, коли вичерпується енергія групи і втрачається динамічність.

Мета: вправа завдяки своїй динамічності сприяє ближчому знайомству учасників між собою, допомагає розкритися кожному і позбутися закомплексованості.

«Що далі?»

       Група шикується в коло. Тренер починає вислів, а закінчує його той учасник , кому тренер кидає м'яч. Наприклад:

Тренер: Я прийшов сьогодні на зустріч з бажанням (кидає м'яч учаснику А.) ...

А. : (ловить м'яч і продовжує) отримати задоволення від гри (кидає м'яч учаснику Б.)

Б.: (продовжує ту ж ланцюжок відповідей , яка була задана в реченні тренера) ... познайомитися з тими людьми , з ким ще не вдалося попрацювати разом під час минулих зустрічей (кидає Г.) .

Г. : спробувати взяти участь у тренінгу, а не дивитися на роботу групи з боку .

Коли тренер хоче змінити ключове пропозицію, він дає команді знак, отримує від учасників м'яч і за своїм розсудом або сам дає актуальне для нього завершення пропозиції, або уникає включеності в гру, задаючи нову пропозицію - ключ.

Можна запропонувати наступні пропозиції-ключі:

- Я радію, коли ...

- Мені хотілося б, щоб група ...

- Я пишаюся собою, якщо ...

- Я думаю, що друг-це ...

- Я радію, коли чую ...

Мета: створити в групі атмосферу емоційної свободи, відкритості, дружелюбності і довіри один до одного.

«Ніхто з вас не знає, що я...»

Група шикується в коло. Учасники кидають один одному м'яч зі словами: „Ніхто з вас не знає, що я... ” Учасники діляться своїми таємницями з групою.

Мета: надати можливість учасникам, які уже знайомі, й були разом впродовж певного часу, дізнатися один про одного щось нове, створити працездатність в групі.

«Зав'язування контактів»

Тренер пропонує учасникам знайти в групі того, кого вони знають найменше. Поділіться на пари. Протягом 3 хв кожен у парі нехай роз­каже, якою людиною він є. Тепер знайдіть когось іншого, кого погано знаєте, і розкажи протягом 3 хв про дві най­важливіші речі, які сталися з вами ос­таннім часом. Те саме зробить ваш співрозмовник. А тепер тренер пропонує деякі теми які ви повинні проговорити  у своїх парах.

Інші теми для розмову парах:

• „Якою твариною я хотів би бути й чо­му?”
• „Що мені в собі найбільше подобається?”
• „Як би я хотів змінитися, якщо б мав можливість це зробити?”
• „Моя мрія”.

Мета: дати можливість отримати досвід у зав'язуванні нових контактів, а також більшого знайомства з людьми та форму­вання вміння першим ділитися з іншими своїми думками.

«Візьми серветок»

      Тренер по колу передає пачку паперових серветок зі словами: «На випадок, якщо знадобиться, візьміть будь-ласка собі трохи серветок». Після того як всі учасники взяли серветки, тренер просить кожного учасника повідомити про себе скільки фактів, скільки серветок він взяв.

Мета: виявлення уявлень про себе.

Парні вправи

«Масаж в колі»

Вправа виконується під динамічну музику. Під час цієї вправи вся група сідає в коло - потилицю один одному. Кожен кладе долоні на плечі сидить попереду, після чого з закритими очима починає обережно масажувати голову, спину, плечі. Через 2 хвилини всі повертаються на 180 градусів, не відкриваючи очей, тепер все коло дивиться в протилежну сторону. Тепер кожен може віддячити партнера за все хороше, що він отримав від нього в першому раунді.

Мета: допомогти учасникам краще пізнати один одного, скоротити дистанцію у спілкуванні.

«Спілкування в різних пози­ціях»

Учасникам дається 6 хв для розмови на тему „Які особистісні риси важливі для спілкування”. Зараз давайте повернемося один до одного спиною й розпочнемо бесіду. Учас­ники кілька хвилин спілкуються, сидячи спиною один до одного, по 1,5 хв - один сидячи, другий стоячи й навпаки; потім так само, але обличчям один до одного, 1,5 хв - сидячи обличчям один до одного.

Мета: дати зрозуміти, що для спілку­вання важлива відсутність бар'єрів між співрозмовниками.

 «Найщиріше побажання»

Тренер пропонує спробувати побажати щось один одному. Але ми повинні висловити своє побажання не за допомогою слів, а за допомогою жестів, міміки, рухів.

Мета: створення позитивного емоційного фону, закріплення дружніх взаємин між учасниками.

«Зоровий контакт»

        Тренер пропонує учасникам розділитися на пари. Сядьте близько один навпроти одного. Протягом 3 хвилин Ви маєте бути разом, але не повинні озиватись одне до одного. Спробуйте утримати зоровий контакт. Це може викликати зорове напруження або бажання сміятися. У такому випадку зробіть декілька глибоких вдихів і видихів. Намагайтеся реєструвати у свідомості все, що з вами відбуватиметься (думки, уявлення, спогади, почуття).

Мета: ввести в колективне розуміння групи готовність до емоційного контакту та відчутті однин одного.

«Танок із папірцями»

    Розбийтеся на пари. Візьміть клаптики паперу, притисніться чолом один до одного так, щоб між вами був папірець. За командою починайте рухатися по кімнаті. Можна танцювати, присідати, навіть бігати, але так, щоб папірець не впав на підлогу.

Мета: вправа розвиває здатність до колективної праці.

Малюнок «Мій колектив»

      Кожен колектив індивідуальний і неповторний. Бувають колективи  схожі на:

Сипучий пісок. Не так рідко зустрічається на нашому шляху сипучий пісок. Скільки піщинок зібрано разом, і водночас кожна з них сама по собі. Повіє легенький вітерець — віднесе частину піску, що лежить скраю, подалі. Повіє вітер сильніше — рознесе пісок на всі боки, поки хто-небудь не згребе його в купу. Буває так і в колективах. Неначе всі разом, і в той же час кожен сам по собі. Немає зв’язку між людьми. В одному випадку вони не прагнуть піти один одному назустріч. В іншому — не бажають знайти спільних інтересів, спільної мови. Немає тут того авторитетного центру, навколо якого відбувалось би об’єднання, згуртування людей, де кожен відчував би, що він потрібний іншому. А поки «сипучий пісок» не приносить ні радості, ні задоволення тим, хто є в його складі.

М’яка глина.

Відомо, що м’яка глина — матеріал, який порівняно легко піддається обробці й з нього можна ліпити різні вироби. У руках майстра, а ним може бути в групі й староста, і просто авторитетний учень, і класний керівник, цей матеріал перетворюється на прекрасний виріб. Але якщо до нього не докласти зусиль, то він може залишитися простим шматком глини. На цій стадії більш помітні зусилля для згуртування колективу, хоча це можуть бути перші кроки. Не все виходить, нема достатнього досвіду взаємодії, взаємодопомоги. Важко досягти якої-небудь мети. Стосунки доброзичливі, проте не скажеш, що діти завжди бувають уважні одне до одного і готові прийти на допомогу. Якщо це й відбувається, то рідко. У групі існують замкнені приятельські угруповання, які мало спілкуються між собою. Справжнього хорошого організатора поки немає. Чи він не може себе проявити, чи просто йому важко, бо нікому його підтримати.

Мерехтливий маяк. У штормовому морі мерехтливий маяк і початківцю, і досвідченому мореплавцеві приносить упевненість, що курс вибраний правильно. Необхідно тільки бути уважним, не втратити маяк з поля зору. Зауважте, маяк не горить постійним світлом, а періодично викидає пучки світла і неначе говорить: «Я тут. Я готовий прийти на допомогу». Колектив, який формується в класі, також подає кожному сигнал: «Так тримати». У такій групі переважає бажання працювати спільно, допомагати один одному, товаришувати. Але бажання — це ще не все. Дружба, взаємодопомога потребують постійного горіння, а не поодиноких, нехай навіть дуже частих, спалахів. Водночас у групі вже є на кого покластися. Проте недостатньо виявляється ініціатива, рідко вносяться пропозиції щодо покращення справ не тільки у себе в класі, але й у школі. Бачимо прояви активності спалахами, та й це не у всіх.

Червоне вітрило. Символ спрямованості вперед, дружньої вірності й обов’язку. Тут живуть і діють за принципом: «Один за всіх — і всі за одного». Дружня прихильність і зацікавлення справами один одного поєднуються з принциповістю і взаємною вимогливістю. Командний склад вітрильника — знаючі та надійні організатори й авторитетні особистості. До них ідуть за порадою, допомогою. У більшості членів екіпажу є почуття гордості за колектив. Усі переживають, коли з кимось трапиться невдача. Група цікавиться тим, як ідуть, справи в паралельних класах, іноді приходять на допомогу, коли їх просять про це. Але хоча група згуртована, вона не завжди готова йти всупереч бурям. Не завжди вистачає мужності визнати свої помилки зразу, але це становище може бути виправлене.

Факел, що палає,— це живе полум’я, матеріалом якого є міцна дружба, єдина воля, взаєморозуміння, ділова співпраця, відповідальність кожного не тільки за себе, а й за інших. Тут яскраво виявляються всі якості колективу, які характерні для червоного вітрила. Але не тільки це. Справжнім колективом можна назвати тільки таку групу, яка не залишається у вузьких рамках. Справжній колектив той, де люди самі бачать, коли вони потрібні, і самі йдуть на допомогу; той, де не залишаються байдужими, якщо іншим погано; той, який веде за собою, освітлюючи, як легендарний Данко, жаром свого палаючого серця дорогу людям.

 Тренер пропонує намалювати колектив в якому працюєте.

 Мета: усвідомлення учасниками рис і якостей колективу в якому вони працюють

«Три рухи»

     Тренер пропонує учасникам розділитися на пари. Кожен учасник готує для свого партнера три конкретні рухи, які якомога менше логічно пов'язані один з одним. Тобто не можна запропонувати, скажімо, таку трійку: прокинутися, одягнутися, почистити зуби. Навпаки, кожна з пропонованих дій не повинно бути пов'язане з іншим за змістом. Наприклад: зав'язати шнурки, поплавати, замісити тісто.

Завдання полягає в тому , що протягом 5-7 хв., гравцям доведеться придумати, як отримані від партнера розрізнені руху з'єднати в логічно виправданий і зв'язний сюжет. При цьому не можна змінювати порядок рухів: отримане першим завдання повинне бути і в показі першим , а назване третім завершувати всю сцену.

Мета: розвинути логіку мислення і дії в ігровій ситуації з партнером.

Вправа «Спина до спини»

         Учасники сідають на стільці спиною один до одного. Їх завдання - вести діалог на будь-яку цікаву для обох тему протягом 3-5 хвилин. Інші учасники грають роль мовчазних глядачів.
Діти діляться своїми відчуттями. 
• Чи Легко було вести розмову?
• У чому були труднощі?
• Чи є задоволення від розмови?
Глядачі висловлюють свої спостереження. Можна повторити вправу ще з однією парою учасників.
Мета: вправа розвиває парну взаємодію, зацікавленість у партнері.

 «Сліпий та поводир»

       Група розбивається на пари «сліпий-поводир». «Сліпий» закриває очі. Завдання «поводиря» - провести «сліпого» по будинку, де проводиться тренінг (оберігаючи свого «підопічного», попереджаючи про повороти, сходи й т.д. невербально). Потім учасники міняються ролями.

Мета: вправа виховує почуття відповідальності за інших дітей, розвиває довіру.

Групові вправи

«Я падаю!»

Відсунути столи, стільці. Підлога повинна бути застелена килимом. Учасники гри прогулюються по кімнаті. Несподівано гравець, закричавши: «Я падаю!», починає повільно опускатися на підлогу, або падати вперед інші гравці повинні блискавично поспішити йому на допомогу і підхопити потребує підтримки гравця перш, ніж він торкнеться підлоги. Як тільки «падаючий» гравець врятований, всі учасники гри розходяться по кімнаті, і дія повторюється знову.

Мета: вправа розвиває здатність допомагати в надзвичайних ситуаціях. Вчить відчувати іншу людину.

«Сидимо без стільця»

Звільнити місце для проведення вправи, підібрати танцювальну музику. Члени групи розходяться по кімнаті. Ви включаєте музику, і всі гравці починають рухатися в її ритмі. Коли музика припиняється, учасники якомога швидше утворюють пари: один гравець наполовину присідає так, щоб до нього на коліна міг сісти інший гравець. Два учасники, які виконали цю вправу останніми, вибувають з гри і сідають на підлогу.

Мета: створити в групі атмосферу емоційної свободи, відкритості, дружелюбності і довіри один до одного.

«Абстрактні картинки»

 Учасники розбиваються на підгрупи по 6 чоловік. Кожна команда гуртується перед аркушем ватману, який лежить на підлозі. Гравці команди повинні всі разом намалювати картину, причому участь кожного обов'язково. Дозволяється використовувати тільки певні геометричні фігури або прямі лінії. Кожен повинен вирішити для себе, який буде його внесок у загальну композицію - коло будь-якого розміру або ж прямі лінії також будь-якої довжини. Гравці малюють по черзі, при цьому, кожен «новий художник» повинен орієнтуватися на те, що вже намалював його попередник.

Мета: вправа розвиває здатність працювати в команді, поважати думки та дії інших людей.

«Коло довіри»

Група вибудовується у велике коло. Запропонуйте учасникам закрити очі, а руки тримати на рівні грудей долонями назовні. Вони повинні одночасно повільно перейти з одного боку кола на іншу. Цілком очевидно, що в середині кола виникне порядна штовханина, але якщо кожен зорієнтується у ситуації, то зможе виконати завдання. Спочатку просування можливо тільки в дуже повільному темпі. Коли група успішно впоратися із завданням, учасники можуть повторити експеримент, спробувавши рухатися набагато швидше. Чим швидше вони йдуть. Тим обережніше доводитися бути. Призвіть учасників бути максимально уважними, щоб ніхто не пішов додому в синцях.

Мета: перевірити готовність членів групи звертатися один з одним з повагою. 

«Цікава історія»

Необхідно папір і олівець для кожного гравця.  Кожен гравець на картці пише будь-яке слово, яке прийшло на думку. Це може бути іменник, дієслово, прикметник, прислівник. Картки складаються, поміщаються в коробку і перемішуються. Кожен учасник витягує картку, але не дивиться, що на ній написано. Групи діляться на команди по 4 людини в кожній. Тепер членам команди належить об'єднатися і скласти історію так, щоб у ній були використані всі слова, наявних у них карток. Обсяг тексту приблизно сторінка. Готові історії повинні бути названі і представлені в письмовому вигляді (30 хвилин). Після цього команди збираються разом і зачитують свої історію. У кінці гри підбиваються підсумки: які слова було важко включити в розповідь? Яким був настрій в команді під час роботи? Доставило задоволення кожному учаснику творити разом з іншими?Мета: міні-команди повинні скласти історію, задіявши всю фантазію. вправа розвиває здатність працювати в команді, поважати думки та дії інших людей.

«Машина з характером»

Вся група повинна побудувати уявну машину. Її деталі - це тільки злагоджені та різноманітні рухи і вигуки гравців. При цьому кожному учаснику доведеться уважно стежити за діями інших членів команди. Під час гри не можна розмовляти. Попросіть одного з учасників вийти на середину кола і скажіть йому: «Я хочу, щоб зараз ти почав виконувати які-небудь повторювані рухи. Може бути, ти хочеш поперемінно витягати руки вгору, або погладжувати живіт правою рукою, або стрибати на одній нозі. Годиться будь-яка дія, але ти повинен безперервно повторювати його. Якщо хочеш, можеш свої рухи супроводжувати вигуками ». Коли учасник визначиться зі своїми діями, він стає першою деталлю машини. Тепер наступний може стати другою деталлю. Кожен наступний учасник, зі свого боку, виконує рухи, які доповнюють дії найпершого.  Кожен гравець повинен стати новою деталлю збільшується машини і намагатися зробити її більш цікавою і багатогранною. Кожен може вибрати собі місце, де він міг би розташуватися, а так само придумати свою дію і вигуки. Коли задіяні всі члени групи, Ви можете дозволити фантастичній машині півхвилини працювати в обраній групою темпі. Потім запропонуйте, щоб швидкість роботи дещо збільшилася, потім злегка сповільнилася, потім почала зупинятися. Зрештою машина повинна розвалитися. 

Мета: вправа розвиває здатність працювати в команді, поважати думки та дії інших людей. Знімає психологічні та фізичні затиски.

«Синхронне рух»

Група працює злагоджено, коли кожен її член може виконувати функції як керівника, так і підлеглого. Спочатку учасники сідають на стільцях. Потім без попередньої домовленості і не перемовляючись все повинні почати рухатися. Головним завданням гравців є синхронне виконання рухів у відсутність явного керівництва з боку окремих учасників. Це вправа на відображення (наслідування). Кожен учасник робить те, що роблять всі інші. А краще, якщо рухи будуть неквапливими, навіть уповільненими. Кожен гравець повинен по можливості намагатися утримувати поглядом всіх. . Коли прості рухи почнуть вдаватися, гравці можуть пробувати рухатися по приміщенню. Важливо, щоб учасники не розмовляли.

Мета: Вправа знімає психологічні та фізичні затиски. Всі учасники повинні синхронно виконувати різноманітні рухи, при цьому постійно ведучого немає. 

«Уявний м'яч»

Група шикується в коло. Призначте кого-небудь з учасників гравцем № 1. Дайте наступні інструкції: «Щоб почати вправу гравець № 1 перекидає кому-небудь уявний м'яч. Так як уявного м'яча у нас немає, гравець № 1 повинен представити, про яке м'ячі йде мова. Вага, розмір, форма і матеріал м'яча підкажуть, як його потрібно кидати і ловити. Гравець № 1 повинен назвати ім'я того, кому буде кидати м'яч, і сказати, про який м'ячі йде мова ». Наприклад: гравець № 1 зустрічається очима з гравцем № 2, вимовляє його ім'я і каже перед кидком: «Футбольний м'яч» або «Шарик для пінг-понгу».

Мета: учасники вчаться налаштовуватися на інших, підтримати чужу ініціативу і проявити власну активність.

«Японський метелик»

Виберіть учасника, який буде грати роль «торі». «Торі» - це по-японськи «птах». Всі інші - «метелики». Торі стоїть з закритими очима і витягнутими руками в центрі кола. Його пензлю розкриті, долоні вказують вгору. Метелики йдуть по колу навколо Торі. Час від часу одна з Метеликів зупиняється перед Торі і злегка торкається його долонь. Торі намагається зловити руку цього гравця. Як тільки Метелик спіймана, вона теж стає у коло, закриває очі і точно так само витягує руки з розкритими долонями. Тепер учасники дражнять двох Торі, а ті намагаються зловити наступну Метелика. Гра продовжується до тих пір, поки на волі не залишиться тільки один метелик.

Мета: створити в групі атмосферу емоційної свободи, відкритості, дружелюбності і довіри один до одного.

«Складіть вовняну ковдру»

     Гравці розбиваються на команди по 4 учасники в кожній. Налаштуйте їх на роботу за допомогою такої розповіді: "Прекрасним літнім днем ви всі разом зібралися на морському березі. Ви розстеляє на піску вовняна ковдра. Потім сідаєте на нього і насолоджуєтеся сонцем, свіжим повітрям і плескотом хвиль. Але раптом збирається гроза. Ви йдете з узбережжя, але перш повинні всі разом скласти вовняну ковдру ». Тепер члени команд повинні спільними зусиллями «скласти вовняну ковдру». На всю операцію дається 2 хвилини.

Мета: вправа розвиває здатність працювати в команді, взаємодію та взаємоповагу.

 «Іскорка доброти»

      Психолог пропонує всім встати і взятися за руки. Далі по колу передає уявну «іскорку доброти», а учасники передають її іншим учасникам.

Мета: створювати відчуття згуртованості групи
 

«Маятник»

      Усі учасники стають у коло, а один із них — у центр кола. Йому пропонують розслабитися і довіритися іншим. Група починає повільно розгойдувати того, хто стоїть у центрі кола, ніби годинниковий маятник.

Мета: зняття напруження після отриманих знань.

«Хмарочос»

       Тренер пропонує взяти кожному по два кубики і сісти в коло на підлогу. Зараз вам всім разом потрібно буде побудувати один хмарочос. Мені дуже цікаво дізнатися, на яку висоту ви зможете його звести так, щоб він не розвалився. Один з вас може почати будівництво, поклавши в центрі один кубик на підлогу. Потім підходить наступний і кладе свій кубик поруч або зверху. Самі вирішуйте, коли ви додасте один зі своїх кубиків. При цьому ви можете говорити один з одним і разом думати, що ви робитимете далі. Я буду підраховувати, скільки кубиків ви склали, перш ніж вежа впаде. Навіть якщо звалиться тільки один кубик, вам доведеться всю роботу почати спочатку. Крім того, час від часу я буду вимірювати, на яку висоту вже піднялася вежа.

Мета: вправа розвиває здатність співпрацювати один з одним. Нести відповідальність за створене.

 «Тарілка з водою»

       Група учасників, мовчки з закритими очима, передає по колу тарілку з водою. В результаті при передачі розвиваються способи комунікації, пошук рук партнера до моменту передачі тарілки, попередження про передачу дотиком.

Мета: розвивати взаєморозуміння у групі, зрозуміти і обговорити закономірності виникнення взаємодопомоги

Вправа «Квадрат»

     Група будується в коло та закриває очі. Тепер, не розплющуючи очей потрібно перебудуватися в квадрат. Зазвичай відразу починається балаган, всі кричать, пропонуючи свою стратегію. Через який час виявляється організатор процесу, який фактично будує людей. Після того, як квадрат буде побудований, не дозволяйте відкривати очі. Запитайте, чи всі впевнені, що вони стоять у квадраті? Зазвичай є кілька людей, які не впевнені. Квадрат дійсно повинен бути рівним. І тільки після того, як абсолютно всі погодяться, що стоять саме в квадраті, запропонуйте учасникам відкрити очі, порадіти за хороший результат і проаналізувати процес. Так само можна будуватися в інші фігури.

• квадрат;

• трикутник;

• коло;

• ромб;

• букву;

• пташиний косяк.

Мета: відчути кожного учасника групи.

«Передача інформації»

      Зараз всі ви залишите кімнату, залишиться тільки одна людина. Йому я зачитаю текст. Після цього я запрошу в кімнату другого учасника, і перший перекаже йому текст, який тільки що прослухав. Потім я запрошу в кімнату третього учасника. Другий розповість йому те, що розповіли йому. Потім я покличу наступного, і так до тих пір, поки всі учасники не опиняться в кімнаті. Прохання до всіх уважно слухати кожного учасника.

Мета: вправа розвиває здатність слухати інших.

«Асоціація»

     Один з учасників стає ведучим і виходить за двері. Інші вибирають кого-небудь з решти, якого він повинен вгадати по асоціаціям. Ведучий входить і намагається вгадати, кого саме загадали, задаючи питання на асоціації: "На який квітка він схожий?", "На будь-який смак?", "На яку пісню?", "На яку книгу?" і т.п. При цьому тренер показує, хто саме повинен йому відповісти. Він задає обумовлений заздалегідь число питань (зазвичай 5), після чого повинен назвати того, кого загадали. Якщо вгадує, то названий стає ведучим. Якщо немає - йде знову. Якщо не вгадав більше двох разів - вибуває з гри.
 

Мета: направлено на розвиток конструктивної взаємодії і групового згуртування.

«Що пам'ятаю?»

    Один з учасників сідає спиною до аудиторії. Інші вголос загадують одного з присутніх. Завдання ведучого - як можна детальніше описати зовнішній вигляд загаданого. Коли опис буде закінчено, члени групи можуть доповнити опис своїми спостереженнями. Після цього хто-небудь інший сідає спиною до аудиторії, загадується новий учасник і процедура повторюється. Зміна ведучого відбувається ще кілька разів. 

Мета: розвивається вміння слухати іншого. 

«Воскова свічка»

      Станьте у тісне коло. Бажаючий стає у центр кола, заплющує очі й дозволяє групі потримати себе за плечі та верхню частину тулуба і похитати. Це може бути рух за годинниковою стрілкою або навпаки, чи хитання з одного боку кола в інший. Ступні того, хто стоїть у центрі, не повинні відриватися від підлоги.

Мета: Знімає психологічні та фізичні затиски. Створює в групі атмосферу емоційної свободи, відкритості, дружелюбності і довіри один до одного.

«Плутанина»

     Група утворює коло, всі учасники простягають руки всередину кола, а тренер з'єднує руки граючих таким чином , щоб вийшла плутанина. У кожній руці одного гравця виявляється рука іншого . При цьому тренер повинен спробувати з'єднати разом якомога більше віддалених один від одного учасників. Коли плутанина створена, групі дається обмежений час, щоб розплутатися, що не розчіплюючи при цьому рук і з обережністю поставившись до партнерів по грі, щоб не заподіяти їм біль непродуманими рухами і діями.

Мета: засвоїти активний стиль спілкування і розвинути в групі відносини партнерства.

 «Шеренга»

    Тренер пропонує учасникам шикуватися в шеренги за певними признаками.

1)Вишикуватися у шеренгу таким чином, щоб поряд із тренером знаходився найвищий, у кінці шеренги - найнижчий ростом.

2) Коло тренера повинен стояти той, хто має найтемніше волосся, на протилежному кінці шеренги - світловолосий.

3) Початок шеренги - той, хто народився 1 січня, кінець -31 грудня.

Мета: поліпшити настрій в учасників, допомогти краще пізнати одне одного.

 «Дім»  

      Учасники діляться на  команди. Ведучий дає інструкцію: «Кожна команда повинна стати повноцінним домом!Кожна людина повинна вибрати, ким він буде в цьому будинку - дверима, стіною, а може бути шпалерами або предметом меблів, квіткою або телевізором? Вибір за Вами! Але не забувайте, що Ви повинні бути повноцінним і функціональним домом! Побудуйте свій дім! Можна спілкуватися між собою ».  

Мета: усвідомлення своєї ролі в групі, стилю поведінки. Учасники замислюються над тим, яку функцію вони виконують в цьому колективі, усвідомлюють, що всі вони потрібні у своєму «будинку», що сприяє згуртуванню.  

  Обговорення: Як проходило обговорення в командах? Чи відразу Ви змогли визначити свою роль в «будинку»?Чому Ви вибрали саме цю роль? Я думаю, Ви все зрозуміли, що кожна частина Вашого «дому» важлива і потрібна в ньому, кожна несе свою певну функцію, без якої будинок не може бути повноцінним!