Збірник вправ з лексикології, фразеології "Спочатку було Слово..."

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відділ освіти Ківерцівської райдержадміністрації

Загальноосвітня школа І-ІІ ст с. Словатичі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Спочатку було Слово…

________________________________________________

Збірник вправ

 по темі «Лексикологія. Фразеологія» ( 5 клас)

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                     Упорядкувала: Л.А.Свистун

                                                     учитель

                                                     української мови та літератури

 

 

 

 

 

 

 

Ківерці 2012

 

Л.А.Свистун

Спочатку було Слово…

Збірник вправ по темі «Лексикологія. Фразеологія» ( 5 клас)

 

 

 

 

 

 

Рецензенти:

З.В.Щербяк, методист районного методичного кабінету відділу освіти Ківерцівської райдержадміністрації

 

 

 

 

 

 

 

    Збірник містить  вправи , що допоможуть при проведенні уроків української мови у 5 класі.  Вправи передбачають перевірку і закріплення засвоєних учнями знань з лексики і фразеології української мови.

   Для вчителів-словесників, студентів філологічних факультетів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ківерці 2012

 

                                                         2

В С Т У П

Слово наше – дорога у Вічність. Це зв’язок

  з минулим, подих пам’яті і міст у майбутнє,

у світову безмежність.

                                                    Воно – безкінечність.

                                                    Воно – істина…

                                                     І все ж таки:

                                                    В началі було Слово!

                                                    І все ж таки:

                                                    Начальний дух – Любов… ( Є. Сверстюк)

   Спочатку було Слово… Слово було і залишається з нами. Слово приходить до нас піснею, слово приходить до нас казкою, дитячим лепетом, маминим повчанням, батьковою порадою. Приходить до нас з Любов’ю, Вірою, Надією.

   Слово творить людину. Власне, через усвідомлення рідної мови, розуміння значення слів дитина  наповнює свій внутрішній світ, робить його багатшим, прекраснішим.

   Тому  перед вчителем стоїть завдання не тільки навчити дитину граматичним правилам, а розумінню сутності слова,  засвоєння його семантики, вміння  визначати лексичне і граматичне значення слова, розрізняти лексеми за їх походженням, стилістичним забарвленням, сферою застосування. 

   Вивчення фразеологізмів поширює знання учнів про безмежний світ людини, виховує повагу до народу-творця, поповнює мовне багатство школяра своєрідними крилатими висловами,  які розкривають суть досить складних явищ.

  І все це для того, щоб  формувати особистість, яка володіє вміннями й навичками вільно, комунікативно виправдано користуватись мовними засобами у різних сферах людської діяльності. Добірне, фразеологічно багате мовлення  не лише навчає, а й виховує, відкриває глибини мовної культури, стає цікавим для співрозмовника.

  Для  досягнення дитиною вершин розуміння і оволодіння багатствами рідного слова потрібна копітка робота.

  У поданому збірнику упорядкований практичний матеріал для використання на уроках при вивченні лексики і фразеології  у 5 класі та в позакласній роботі.

                                                             3                                               Лексичне значення слова

 

Вправа 1. Прочитайте. Яка головна думка поезії? Назвіть слова й вирази, якими автор характеризує рідну мову. Поясніть їх значення.

НАША  МОВА

                                                       Мова, наша мова –

                                                       Мова кольорова,

                                                       В ній гроза травнева

                                                       Й тиша вечорова.

                                                       Мова, наша мова –

                                                       Літ минучих повість,

                                                       Вічно юна мудрість,

                                                       Сива  наша совість.

                                                       Мова, наша мова

                                                       Мрійнику – жар-птиця,

                                                       Грішнику – спокута,

                                                       Спраглому – криниця,

                                                       А для мене, мово,

                                                       Ти мов синє море,

                                                       У якому тоне

                                                        І печаль, і горе.

                                                        Мова, наша мова –

                                                        Пісня стоголоса,

                                                        Нею мріють весни,

                                                        Нею плаче осінь.

                                                        Нею марять зими,

                                                        Нею кличе літо.

                                                        В ній криваві рими

                                                        Й сльози Заповіту.

                                                        Я без тебе, мово,

                                                        Без зерна полова,

                                                        Соняшник без сонця,

                                                        Без птахів діброва,

                                                        Як вогонь у серці

                                                        Я несу в майбутнє

                                                        Невгасиму мову,

                                                        Слово незабутнє. ( Ю. Рибчинський)

                                                                   

 

4

 

 Вправа 2. Прочитайте, наведені вирази замініть одним словом.

 З р а з о к. наука про польоти в космос – космонавтика.

  Пристрій для передавання звуків на відстань по дротах за допомогою електричного струму. Колекціонування поштових марок. Прилад, який  проставляє на пасажирських квитках умовні контрольні знаки. Вантажна автомашина з кузовом, що перекидається за допомогою спеціального пристрою. Людина, яка займається спортом. Тіло або апарат, що обертається навколо планети по орбіті. Назва якого-небудь твору. Людина, що побувала в космосі. Автомат, пристосований до руху на поверхні Місяця.

   Д о в і д к а: самоскид, компостер, космонавт, телефон, супутник місяцехід, філателія, спортсмен, заголовок.

Вправа 3. Згрупуйте слова із спільним значенням, запишіть їх, давши кожній групі узагальнену назву.

  З р а з о к. Тварини:  ведмідь, олень, вовк …

  Ластівка, стіл, п’ять, дуб, лікар, тридцять, камбала, костюм, учитель, дятел, шафа, сорок, плаття, береза, стілець, короп, соловей, диван, двісті, ворона, клен, шахтар, пальто, сорок п’ять, сокіл, агроном, каштан, артист, щука, хек, синиця, ясен, карась, куртка.

Вправа 4.  Хто не знає слів  « ходить гарбуз по городу, питається свого роду»?! Допоможіть гарбузові відібрати його родичів.

   Цибуля, смородина, абрикос, помідор, ялина, яблуня, огірок, квасоля, гречка, пшениця, пастернак, мак, картопля, петрушка, овес, кабачок, кавун, конюшина, диня, груша, кропива, полуниця, ріпа, бузина, коноплі, верба, буряк.

Вправа 5.  Т в о р ч е  з а в д а н н я.

 Доберіть слова до теми «Школа». Складіть твір ( розповідь, опис чи роздум). Запишіть його.

Вправа 6. Запишіть подані групи слів, опустивши «четверте зайве». Яким словом можна об’єднати кожну групу? До якої частини мови відносяться слова кожної групи?

  Книга, зошит, олівець, вулиця; радісний, усміхнений, веселий, п’ятий; дівчина, хлопець, чоловік, ластівка; високий, зелений, синій,  червоний; хата, будинок, трактор, дім; газета, журнал, вікно, книга;                                                          працьовитий, лінивий, сільський, старанний; сніг, дощ, стіл, град;                                                  

                                                             5

 

жито, яблуко, овес, пшениця; третій, десятий, прямий, шостий.

Вправа 7. Прочитайте пари слів. Перепишіть їх так, щоб спочатку стояло слово із більш загальним значенням, а потім – із конкретним.

  Гопак – танець,  основна школа – школа, Луцьк – місто, кулемет – зброя, дівчинка – дитина, Тихий океан – океан, заєць – тварина, дерево – сосна, квітень – місяць, волейбол – спортивна гра, художній твір – казка, балалайка – народний музичний інструмент,  Франція – країна, мідь – метал, хокеїст – спортсмен, квітка – ромашка, окунь – риба,тварина – свійська тварина, частина світу – Європа.

Вправа 8. Прочитайте поезію. Назвіть порівняння, епітети, що характеризують квіти. Доповніть свої порівняння, епітети до назв квітів, виділених у тексті.

Он погляньте з вікна,

                                          Буйноквіття в’ється:

                                          Та країна чарівна

                                          Клумбою зветься…

 

                                          Он клумбієць Тюльпан,

                                          Мов кармінний дзбанок.

                                          Он Піон у тюрбан

                                          Вбрався спозаранок!

 

                                          Он зірчастий Нарцис , -

                                          Як він за ніч підріс.

                                          Як, нівроку, виріс

                                          Синьоокий Ірис.

                                         

                                          Он троянда чайна,

                                          Просто надзвичайна!

                                          Он її сусідки,

                                          Скромниці нагідки.

 

                                          Гладіолус і Мак,

                                          Канна й Матіола!

                                          Тут усяк на свій смак,

                                                        6

                                       

                                                Всіх не злічиш ніяк, -

                                                Стільки їх довкола!

                                                                           ( О. Пархоменко)

• Які ще квіти ви знаєте?
• Складіть оповідання «Ми улюблені квіти».

 Вправа 9. К р о с в о р д н и й   д и к т а н т .

1. Виконавець ролей у театральних виставах, кіно. ( Актор)
2. Те, з чим ходять у гості, дають комусь назавжди, безповоротно. (Подарунок).
3. Те саме, що і галстук. ( Краватка)
4. Офіційне відвідування кого-небудь. ( Візит)
5. Той, хто має глибокі знання. (Знавець).
6. Неяскравий, приглушений, без блиску колір. (Тьмяний)

Вправа 10. І н д и в і д у а л ь н е    з а в д а н н я.

 Підготуйте словник, який би розкривав значення слів, пов’язаних з образотворчим мистецтвом. Назвіть його.

Вправа 11. Д и к т а н т- п е р е к л а д

 Поясніть значення слів.

Хороший, отличный; случай, эпизод; пища, еда, питание; разговаривать, говорить, беседовать.

Вправа 12. Г р а «Лексична хвилинка»

Замініть словосполучення одним словом – прислівником.

1. Повернутися додому в призначену годину - …
2. Читати, розтягуючи слова - …
3. Бігти, переганяючи один одного - …
4. Йти, не знаючи дороги…
5. Не на повну силу - …
6. Із зовнішнього боку приміщення - …

Д о в і д к а: співуче, вчасно, наздогад, наввипередки, знадвору, впівсили.

Вправа 13. Р е б у с и

 Розгадайте ребуси. Поясніть лексичне значення утворених слів.

 Оби 2, пер6, 100ляр, 3котаж, 7’я, ві3ло, 40а, пі2л, при5, 3 пілля,

 100 кгольм, ма 3 ця.

 

                                                             7

Однозначні і багатозначні слова

 

 Вправа 1. Прочитайте і встановіть, до яких  слів подаються такі пояснення:

1. Страва з крупів, пшона, рису; безладна суміш чого-небудь. 2. Четверта частина року; частина міста, обмежена кількома вулицями. 3. Велика свійська однокопитна тварина; шахова фігура. 4. Кімната в школі, де навчаються; дитяча гра. 5. Назва, ім’я, дане тварині; прізвисько, дане людині для конспірації.

  Д о в і д к а: квартал, каша, клас, кличка, кінь.

Вправа 2. Прочитайте. Подумайте, хто що мав на увазі. Де тут багатозначне слово?

1. – Голова болить, аж тріщить… - жалілася бабуся.

- А чому не чути тріску, бабусю? – запитав цікавий онук.

      2.   Дівчинка-першокласниця старанно щось виводить в зошиті.

             Брат побачив і кинувся до неї:

• Що ж ти наробила в моєму зошиті?
• А хіба це твій?
• Ну, а чий же?
• А я думала… я думала… Там написано, що то «Загальний зошит», - то це і твій, і мій. ( З кн. «Тисячі усмішок»).                                

• Що означають словосполучення мороз тріщить, полум’я тріщить, загальна розмова, загальні збори?

Вправа 3.   Доведіть, що подані слова – багатозначні, додавши інші слова за зразком.

  З р а з о к. Бігти ( річка, олень, час, літа, молоко, хмари, риссю).

  Земля, голова, ніс, високий, важкий, білий, гострий, піднімати, розбити, летіти.

• Складіть речення з однією із записаних вами груп слів.

Вправа 4.  Спишіть прислів’я. усно з’ясуйте значення виділених слів.

  1. Не сунь  носа до чужого проса. 2. З неба зорі хватає, а під носом не бачить. 3.  Ніс довгий, а розум короткий. 4.  Мудрий не дасться за ніс водити. 5. Проштрафився – й носа не показу. ( Народна творчість.)

                                                             8

Вправа 5. Складіть 5 словосполучень зі словом бити з названих нижче значень. Запишіть словосполучення.

1. Стукати, ударяти по чому-небудь, об щось.
2. Завдавати ударів кому-небудь.
3. Завдавати поразки кому-небудь, перемагати ворога в бою, на війні.
4. Ударами по чому-небудь створювати звуки.
5. Стріляти.
6. З силою вириватися назовні ( про рідину, повітря, газ).
7. Сіпатися, пульсувати.
8. Виводити з гри, забирати фігуру.
9. Дуже відчуватися, доноситися ( про різкий запах).
10. Певним способом виготовляти або обробляти що-небудь.

 

Вживання багатозначних слів у прямому і переносному значеннях

Вправа 1. У яких словосполученнях слова вжиті в переносних значеннях? Назвіть їх.

    Передранішня зоря, зоря свободи; червоний жар , жар серця; відбити молотком, відбити бажання; відбирати землю, відбирати сон; золотий перстень, золоті руки; рожева сукня, рожеві мрії.

                                      

Вправа 2. Прочитайте. Назвіть слова, вжиті в переносному значенні. Випишіть слова з пропущеними буквами. Визначте види орфограм, над якими ви працювали.

   Вишнева зоря зайнялася на світанні. Спалахнула і вже не гасла. Край неба висвітлювався, рож..вів, небо здіймалося вище і вище, з бірюзового ставало блакитним, ясним і чистим. Туманці, немов с...рпанки,  пот..кли над з..млею по ярочках і вибалках, осідали на в..рхівках  з..леного гаю.

   За с..лом на шляху стояла мати. ( В. Грінчак)

Вправа 3.  Перепишіть. Підкресліть словосполучення, до складу яких входять слова,  вжиті в переносному значенні.

                           За хмарами, як під золою,

                           Зірки – мов золото жарин.

                           І хтось могутньою рукою

                                                   9

                           Ворушить небо… і згори

                           В діброву впала зірка й дише,

                           І сад осінній сон колише.

                           А з поля тихо в напівсні

                           Течуть вогні, летять вогні…

                           Промчали, зникли за горою,

                           І тиша тишу тихо п’є.

                           Чумацький шлях над головою

                           Золотокрилою рікою

                           Пливе і думає своє. ( І. Гайворон).

Вправа 4.  Т в о р ч е  з а в д а н н я.

  Доберіть слова та словосполучення в переносному значенні, які б ви використали при написанні твору «Прийшла весна».

Вправа 5. Складіть  речення з поданими словами, вживаючи їх в прямому ( а) і в переносному (б) значеннях.

1. Летіти: а) пересуватися в повітрі за допомогою крил; б) линути думками. 2. Будити: а) переривати чий-небудь сон; б) спонукати до діяльності, закликати до чого-небудь. 3. Націлюватися: а) наводити на ціль, прицілюватися; б) збиратися, мати намір що-небудь робити.

Вправа 6.  Прочитайте. Зверніть увагу на слова, вжиті в переносному значенні. Доберіть такі сполучення, щоб ці слова були в прямому значенні. Запишіть за поданим зразком.

  З р а з о к.  Дерева сумують – сумує дівчина.

 Солодкий сон, хмара плаче, вітер виє, осінь жовтокоса,  море пшениці, срібний голос, радіє земля, йде весна, тепла зустріч, м’який характер.

Вправа 7.  Відгадайте загадки. Чому часто в них дії, властиві людині, приписують неживим предметам? Чи можна вважати слова в загадках такими, що вжиті в переносному значенні. Підкресліть їх. Відгадайте загадки.

   1. За лісом, за пралісом золота діжа сходить. (Сонце). 2. Зоря-зірниця, красна дівиця, по небу гуляла, плакала-ридала, місяць бачив – не підняв, сонце встало і забрало. ( Роса). 3. Чорна корова увесь світ поборола. (Ніч)  4. За лісом, за пралісом золотії клубки висять.

( Зорі).

 

                                                     10

Вправа 8.  Т в о р ч е  з а в д а н н я.

  Напишіть оповідання ( мініатюру) про випадок із життя, використавши слова в прямому і переносному значенні.

Вправа 9. В и б і р к о в и й   д и к т а н т.

  Випишіть словосполучення зі словами в переносному значенні.

  Загойдалась берізка, слухаючи ласкаві вітрові слова, та так і заснула. На цілу зиму заснула. Відтоді і повелося: як тільки роздарує берізка своє золоте листя, так і засне на всю зиму, щоб скоріше весни діждатися. ( І. Прокопенко)

Вправа 10. Р о з п о д і л ь н и й    д и к т а н т

  Записати словосполучення в дві колонки: в першу – зі словами в прямому значенні, в  другу – зі словами в переносному значенні

І.  Тепла увага, золоте серце, золотий годинник, тепле молоко, дихає людина, дихає машина.

ІІ. Гарячий чай, гаряче серце, зерно істини, зерно пшениці, виглянув з вікна хлопчик, виглянуло з-за хмар сонце.

Вправа 11. В і д т в о р е н и й   д и к т а н т

  За виписаними словами, вжитими в переносному значенні, відтворити текст.

   Хлопець  давно вже бачив Маланку такою ласкавою. А в неї серце розм’якло, в ній все співало. Співала колосом власна нива, співали жайворонки над нею, співав пісню серп, підрізуючи стебло, лунали співи на сінокосах, співало, врешті, серце, повне надій. Усміхалась доля. ( І. Нечуй-Левицький).

 

 Групи слів за значенням: синоніми, омоніми, антоніми

Вправа 1. 1. Скласти синонімічні ряди до слів огорожа, майстер, плакати, хороший.

  Паркан, гарний, ридати, голосити, частокіл, чарівний, миловидний, митець, художник, красивий, рюмсати, тин, мастак, вродливий, пліт, тужити, чудовий, хлипати, гожий, пхикати.                                                                                                                                                                                            

 Вправа 2. Відшукайте омоніми у каламбурах ( дотепах).

  Жук пішов у сад за дачу і розв’язував задачу. А комар години цілі лиш тиняється без цілі. То з нудьги, без всяких діл,  полетів з гори у діл. Повернув за тин до льоху, розбудив за сажем льоху, у смолі  

липкій зав’яз,  зачепивсь крилом за в’яз,  з бузини упав  незграба і

                                                          11

радіє, що не з граба.

Вправа 3.  До слів лівої колонки доберіть антоніми з правої, з’єднайте  лінією .

Великий                 короткий

Світлий                  старість

Довгий                   гарячий

Молодість              слабкість

Холодний               здоровий

Важкий                   темний

Хворий                    легкий

Сумувати                 закрити

Сила                         малий

Відкрити                  радіти

Вправа 4. Знайдіть  синоніми до слова лелека.

Ходить  бузько по мочарах

У червоних чоботятах,

Дивиться в прозору воду,

Ганить жаб’ячу породу…

Десь читав я, що французи

Жаб їдять, як чорногузи.

Але в них ті жабенята – тільки на великі свята…

Геть ненависну дієту!

Краще їсти з очерету

Листя! Все! Доволі! Крапка!

Втім, поглянув – скаче жабка.

Ось вона! – завмер лелека…

І дієту він ламає:

Клац! – і жабки вже немає. ( Д.Павличко).

Вправа 5. Розв’яжіть  мовну  задачу.

   Одного разу на гуртку малювання вчитель загадав дітям намалювати з пам'яті два предмети: першому ряду – лисичку, другому – косу. Стежачи за роботою, учитель виявив, що учні кожного ряду малюють не той самий предмет, а різні предмети. Скільки предметів малювали діти? Чому таке трапилось? Що

малювали гуртківці.

 

                                                  12

Вправа 6. Відгадайте загадку. Знайдіть у ній антоніми. З якою метою автор використовує їх?

Хоч не солодкий,

Та дуже смачний.

Хоч і дешевий,

Проте дорогий.

Сядеш обідать,

А він на столі.

Люблять його

І дорослі й малі!   (М. Білецький)

Відповідь: хліб

Вправа 7.  Доберіть синоніми до виділених слів у словосполученнях.

  З р а з о к. Безмежне поле – безкрайнє, безконечне, безбережне, неосяжне, неоглядне, неозоре, безмірне.

   Товста  крига,  багато мандрувати,  сильна метелиця,  замело дороги, яскраве сонце, рухатись помалу,  заможний господар, гарний день, поривчастий вітер.

Вправа 8. Заповніть таблицю антонімами ( по 5-6 прикладів).

 

Частина мови	Антоніми
Іменники
Прикметники
Дієслова
Прислівники

 

Вправа 9. Прочитайте подані омоніми. Допишіть значення кожного другого омоніма.

  1. Кілька¹ - невизначена мала кількість; кілька²- … . 2. Качка ¹ - гойдання на хвилях ( про судно); качка ²- … . 3. Лавка ¹- крамниця; лавка ²- … . 4. Лінь ¹- дуже міцний, тонкий канат на кораблі; лінь ²- … . 5. Лютий ¹- хижий, кровожерний, злий (про звіра, тварину); лютий ² - … .

Вправа 10. Т в о р ч е  з а в д а н н я.

Намалювати малюнки зі словами-омонімами.

                                                   13

Вправа 11. С л о в н и к о в и й   д и к т а н т .

І. Безстрашний, хоробрий, сміливий. Дбайливий, дбалий, клопітливий, старанний, ретельний. Поважний, серйозний, солідний, статечний, важний, величний.

ІІ.  Лагідний, тихий, смирний, сумирний. Пристрасний, жагучий. Безмежний, безкраїй, безкрайній, безконечний, неосяжний, неоглядний, неозорий.

Вправа 12. . Д и к т а н т- п е р е к л а д

1. Хороший, отличный; случай, эпизод; пища, еда, питание; разговаривать, говорить, беседовать.
2. Настоящий-поддельный, радостный-грустный, возвышать – унижать, дружба-вражда, здороваться – прощаться, ласка-строгость, облегчать-утруднять.

Вправа 13.  Л о т о  «Антоніми»

  На картках в учнів записано по 6-8 слів. Учитель читає слова зі своїх карток, учні закривають слова-антоніми.

  Н а п р и к л а д: учитель читає слово високий, то на картках учні закривають слово низький.

  Правда-кривда, день-ніч, світлий-темний, яма-гора, працьовитий-ледачий, успіх-невдача, перемога-поразка, будувати-руйнувати, падати-вставати, говорити-мовчати, далеко-близько, добре-погано, весело-сумно, світло-тьма, повільно-швидко, раніше-пізніше, влітку-взимку, жартома-всерйоз, дешево-дорого.

Вправа 14.  Г р а «Заміни синонімом»

 Виберіть з довідки до кожного слова власної назви синонім – загальну назву.

 Ілля Муромець –

 Барон Мюнхаузен –

Іуда –

Геркулес –

Плюшкін –

Д о в і д к а: брехун, силач, богатир, скнара, зрадник.

Вправа 15. Складіть речення з омонімами.

 Мати ( іменник) і мати ( дієслово);  коло (іменник) і коло

 ( прийменник); поле  ( іменник) і поле ( дієслово).

 

                                                       14

Загальновживані ( нейтральні) та стилістично забарвлені слова

 

Вправа 1. Прочитайте і спишіть поезію. Визначте стиль тексту. Доведіть, що це так. Назвіть загальновживані слова.

                                   … Жити буде наша мова,

                                    Зоряниця Кобзаря,

                                    Зірка Лесина й Франкова,

                                    Рильського ясна зоря!

                                    Ми самі себе помножим,

                                    Ми народимся стократ,

                                    Ми собі самі поможем,

                                    Якщо справді ми -  народ!..

                                                           (Д.Павличко)

Вправа 2. Перепишіть, підкресліть загальновживані слова.

  Словник, жалива (кропива), глива ( груша), схожий, вовна, вільха, характер, алмаз, ватажок, школа, бутон, сад, ватра, вітерець, книга, убрід, ввічливо, верболіз, величина, виводок, коса, трава, вітряно, вітчим.

Вправа 3.  М і н і-д и к т а н т.

   Ношу в душі, все життя пам’ятатиму мамині слова як гасло: «Синку, - щоразу нагадувала вона, - ніколи не кажи на хліб, що він поганий. Поганого хліба немає, є лише невмілі руки, які невдало випекли його. Хліб завжди святий, а тому, якщо паляниця невдало спечена, треба так і казати: невипечений, глевкий, сирий, перепечений…» Ось як традиційно в народі ставилися до хліба, і цієї святості нам потрібно повсякденно вчитися… ( В. Скуратівський)

• Назвіть загальновживані слова. Поміркуйте, чому люди на хліб не говорили «поганий».

Вправа 4. До названих груп запишіть загальновживані слова.

 З р а з о к. Назви явищ природи: дощ, грім, блискавка, сніг, мороз, вітер…

 1. Назви тварин. 2. Назви людей. 3. Назви речей. 4. Назви почуттів, стану людини. 5. Назви кольорів. 6. Назви дій. 7. Назви професій. 8. Назви рослин. 9. Назви підприємств. 10. Назви якостей.

Вправа 5. Т в о р ч е  з а в д а н н я.

  Напишіть текст про сильний дощ, зливу, використовуючи

                                                            15

загальновживані слова.

Вправа 6. В и б і р к о в и й   д и к т а н т

Записати тільки загальновживані слова. Значення невідомих для вас слів з’ясуйте за допомогою тлумачного словника.

І. Батько, олень, блюмінг,  береза, вода, мартен, молоко, шхуна, кожух, дно, телевізор, стержень, русий, книга, горно, ківш, перший, термояд, на-гора, стиснення.

ІІ. Брат, сестра, лисиця, школа, шахта, калина, ілюмінатор, камінь, шлак, хліб, фурма, радість, буксувати, ходити, лиття, олівець, мотивація, реактив, народ, обкатка, земля.                                                    

 

Поняття про фразеологізм, його лексичне значення

Вправа 1. Прочитайте і спишіть речення.   Підкресліть у них фразеологізми. Поясніть їх значення за допомогою фразеологічного словника.

  1. Обух, видно, цю подяку прийняв за чисту монету. 2. Дмитро ламав голову над іншим.  3. Максимиха вдарилась об поли. 4. А увечері знову щезло курча. Мов у воду впало. 5. Ці звичайні слова наче окропом опекли нас. 6. Це через неї ми вскочили в халепу.

Вправа 2. Прочитайте уривок, дайте йому заголовок. Випишіть фразеологізми, поясніть їх.

       Вчителька Галина Федорівна не нахвалиться Павлом Денисовичем та Іваном Васильовичем. «Прекрасні люди, - каже вона, - незрівнянні, неповторні!. Так вони мені життя вкорочують своєю поведінкою».

  А як дружили Павло Денисович з Іваном Васильовичем!. Так можуть дружити тільки великі люди, класики. Один без одного – ні кроку. Один без одного – ні за холодну воду.

  І от ці прекрасні люди посварилися. Мало сказати посварилися – побили горшки. ( В. Нестайко)

Вправа 3. Поясніть значення фразеологічних зворотів та складіть з ними речення. Запишіть їх.

  З легкої руки, злий на язик, не велика цяця, п’яте колесо до воза, викинути з голови, крізь землю провалився, на ноги поставити, терпець увірвався, збити з пантелику, ні за холодну воду не братися, пороги оббивати, нуль без палички.

                                                     16

Вправа 4. Назвіть фразеологічні звороти. Запишіть речення так, щоб фразеологізми в них відповідали наступному порядку значень: «скрізь», «перестаратись», « зненацька», «дурний», «щезнути».

 1. В таких справах дуже легко передати куті меду. Ява не усміхався. 2. І тут, як з-під землі, з’явився Ява. 3. Заходжу у двір. Зазираю в хату. Тоді в садок, на город, по всіх усюдах. 4. Ми ладні були крізь землю провалитися. 5. Сам Гоголь пише, що Хлестаков – « тоненький, худенький… без царя в голові…» ( З кн. В.Нестайка «Тореадори з Васюківки»).

 Вправа 5.  Т в о р ч е  з а в д а н  н я.

 Напишіть  коротке оповідання про який-небудь фразеологізм, поданий нижче. Розпочати оповідання можна так: Дорослі часто кажуть: кішки шкребуться в серці. Я раніше не міг собі уявити цього: може, вони шкрябають людину по шкірі на грудях, де стукає серце?

   Тепер я знав, що то значило – кішки шкребуться в серці…

    Клепку загубити, кішці хвоста не зав’яже, кидати камінь у чийсь город, п’яте колесо до воза, у довгий ящик відкладати, узяти бика за роги, слон на вухо наступив.

Вправа 6. Прочитайте словосполучення. Підкресліть ті, які можуть бути фразеологічними. З двома з них складіть речення.

  Довга пісня, довга палиця, кінець уроку, виїхати до Луцька, нюхати порох, пускати голубів, пускати півня, пекти картоплю, пекти раків, тонконогий олень, з відкритим серцем, з відчиненими дверима, хоч греблю гати, хоч на купу складай, за багато років, за тридев’ять земель, не за горами, не за долинами, накрити ковдрою, накрити мокрим рядном.

Вправа 7. Запишіть фразеологізми в такому порядку: 1) мисливські, 2) спортивні, 3) морські, 4) кравецькі, 5) рибальські.

  Брати тайм-аут, ні пуху ні пера, рятівне коло, удар нижче пояса, на всіх парусах, увірвалася вудка, на слід натрапити, не ликом шитий, пошитися в дурні, прийняти естафету, ганяти як солоного зайця, брати на буксир, виходити на фінішну пряму,  по всіх швах, на ловця і звір біжить, мертвий штиль, білими нитками шитий, ловити окунів.

Вправа 8. Дати відповіді на запитання фразеологізмами або їх частинами.

Коли правда схожа на голку? ( Коли очі коле)

                                                        17

Які ноги прийдеться втратити, щоб міцно заснути? ( задні)

Яка істота може свиснути так, що ніхто й ніколи її не почує? (Рак)

Як ви навчаєтесь? (Так-сяк)

Як у вас ідуть справи? (Як у барана в аптеці)

Чи багато у вас вільного часу? ( Як кіт наплакав)

Вправа 9. Які з наведених стійких зворотів однозначні, а які – багатозначні ( перевірте за словником). Багатозначні підкресліть. Що вони означають?

 Замутити воду, давати задній хід, калачем не заманиш. Збити з пантелику, збочувати з дороги, зайтися рум’янцем.

Вправа 10. « В е с е л а   ф р а з е о л о г і я»

Завдання 1. У народі говорять: вилами по воді писано, а граблями скороджено. Чи є якась різниця між вилами й граблями, якщо зважити на те, що ними по воді «пишуть»?

В і д п о в і д ь: немає.

Завдання 2. Чому в українській фразеології не миряться собака з кішкою, а не, скажімо, лев із тигром?

В і д п о в і д ь: фразеологія відбиває своє, звичне, а не чуже, екзотичне.

 

                                                           18

Завдання 3. Українці говорять пише як курка лапою, а французи – пише як кіт. Що об’єднує ці розмовні фразеологізми?

В і д п о в і д ь: значення і подібність мотивування: ні курка, ні кіт не тільки красиво, а й взагалі ніяк не пишуть.

Завдання 4. Хто в кого може сидіти на шиї?

В і д п о в і д ь: діти в батьків.

Завдання 5. Хто на що дивиться?

В і д п о в і д ь: баран на нові ворота.

Вправа 11.  Г р а «Показуха»

  Учень повинен за допомогою  жестів передати зміст фразеологізмів, а його команда – сказати, який це фразеологізм.

Водити за носа                                         пальчики оближеш

Тримати язик за зубами                           клювати носом

Намилити шию                                         накивати п’ятами

Копилити губи                                         зуб на зуб не попадає

 

Прислів’я, приказки, крилаті вислови, афоризми як різновиди фразеологізмів.

Вправа 1. Прочитайте прислів’я і перепишіть їх. Поясніть, як ви їх розумієте.  Подумайте, повторюється щоразу одне і теж слово чи різні.

  Видно зайця по вухах.

                                                           19

  Не женися за двома зайцями, бо й одного не піймаєш.

  Лаяв заєць вовка, тільки вовк того не чув.

  Не давай зайцеві моркву берегти, а лисиці  курей стерегти.

  Погнався за зайцем та коневі голову зламав.

Вправа 2. Прочитайте і перепишіть прислів’я. Що вони означають? Підкресліть у них слова, що вживаються рідко або в розмовному мовленні.

1. Трапляється і такий год, що на день сім погод. 2. Як випадуть у маю три дощі добрих, то дадуть хліба на три годи. 3. Нащо вороні великі розговори, коли вона знає своє «кра». 4. Як колесо ламається, мужик ума набирається. 5. Жить – не вола кормить, вік ізвікувати – не пальцем перекивать. ( Народна творчість).

Вправа 3.  Порівняйте уривки з казки для дітей про Правду і Кривду з народними прислів’ями і приказками. Що спільного в них, чим відрізняються? Доповніть приклади прислів’ями .

 

« Нема між ними ( Правдою і Кривдою) ніякої згоди: щоденна сварка та лайка, щоденні шкоди та перешкоди. Не рідні сестри то, а вороги люті!»	Правда і кривда як вогонь та вода; Правда кривди не любить.
« Все та Кривда розкорінюється та шириться, старшинує та панує на землі, а Правда голодна та холодна сновигає по світу, горем сита, сльозами полита».	Правда в постолах, а кривда в чоботях.

Вправа 4. Перебудуйте подані речення на речення з прямою мовою та словами автора. Запишіть. Поясніть , як ви їх розумієте.

1. Калина хвалилась, що медом солодка.
2. Хвастала кобила, що возом горшки побила.
3. Казала сова, що її діти найкращі.
4. Заліз черв’як у хрін та кричить, що йому добре.

 

                                           20

Вправа 5. Запишіть прислів’я, на місці крапок уставляючи антоніми.

1. Аби … переднювати, а … переночувати. 2. Краще… рибка, як … тарган. 3. … дім будує., а … руйнує . 4.  … піднятись - … спуститись. 5. … заробиш - … з’їси.  6. У … розуму язик … 7. … - не скач, … - не плач.

Вправа 6.  Закінчіть  вислів та поясніть  його значення.

Сій вчасно – уродить …

Яблуко від яблуні …

Від добра добра …

Яке дерево – такий клин, який батько …

Роби на дворі – буде  і …

Без господаря двір плаче, а без господині …

Дерево міцне корінням, а людина …

Д о в і д к а. знаннями, хата, в коморі, такий син, не шукають, далеко не падає, рясно.

Вправа 7. Укажіть ботанічні назви в поданих прислів’ях та приказках.

   Діти, як квіти: поливай, то ростимуть. Надувся, як лопух на вогні. Яблуко від яблуньки не далеко відкотиться. Тернина грушок не родить. На битім шляху трава не росте. Рожа і в терну гожа. Злякана ворона і куща боїться. Пусти осот в огород – огірків не буде. Сидить, як морква в грядці. Засипала, як маком дрібненько. Не варт і печеної цибулі. Дурному Гаврилці усе чорнобривці. Де верба, там вода. Овес каже: сій овес в болото – буде як золото, а гречка каже: сій мене хоч і в воду, аби впору.

Вправа 8. Поясніть значення крилатих висловів за допомогою Словника крилатих слів української мови

   Вітер з України, вовк і ягня, війна нервів, вічний двигун, Вікторія, вільна неволенька.

Вправа 9. Прочитайте. Знайдіть у тексті крилаті вислови. З якою метою в художніх творах уживаються крилаті вислови літературного походження.

  - Ну ж Ява! От же Лис Микита! Та я ж тебе наскрізь бачу. ( В. Нестайко)

Вправа 10. Встановіть відповідність між джерелами виникнення фразеологізмів та прикладами .

                                                          21

Жива народна мова                                                   зняти стружку

Антична міфологія                                                    сонячні кларнети

Крилаті вислови літературного походження         блудний син  

Прислів’я, приказки                                      Що посієш, те й пожнеш

Професійні вирази                                             сізіфів труд

Фразеологізми біблійного походження           дати гарбуза

Вправа 11.  Г р а «Магічна сімка»

 Доберіть і запишіть фразеологізми з числом сім.

 

Фразеологізми  в ролі членів речення

Вправа 1. Замініть один фразеологізм іншим, схожим за значенням. З трьома фразеологізмами складіть речення. Визначте, яким членом речення вони виступають.

  В рот води набрати ( прикусити язика).

  Гаву упіймати ( ловити вітер, лічити ворон).

  Ляси точити ( теревені правити).

  П’ятами накивати ( намазати салом п’яти).

Вправа 2. Учитель пропонує 4 картинки із зображенням кози, свині, собаки, кота. Пригадати і записати фразеологізми, до складу яких входять назви свійських тварин і похідні від них. Скласти 4 речення, використовуючи фразеологізми про кожну тварину. Визначити, яким членом речення виступають фразеологізми.

Н а п р и к л а д :

Коза           Де козам роги правлять

                    Дивитися, як  коза на нові ворота

Свиня        У свинячий голос

                    Свиню підкласти

Собака       У сірка очей позичити

                     Потрібний, як собаці п’ята нога

Кіт               Продати кота в мішку

                     Як кіт наплакав

                     На серці кішки шкребуть

Вправа 3. Перепишіть, замінюючи виділені слова фразеологізмами із довідки. Якими членами речення є стійкі вирази?

  1. Тимко і Сава домовились, що зовсім рано підуть вудити рибу. 2. Тимко і Сава – нерозлучні друзі: один в одного були весь час.  

                                                        22

3. Тимко був не тільки говорун, а й усе міг зробити. 4. Тепер Сава готовий був іти за Тимком куди завгодно. 5. Автомат хлопці знали добре.

Д о в і д к а: днювали і ночували; до схід сонця; в огонь і в воду; майстер на всі руки; на зубок.

Вправа 4. Поширте наведені словосполучення,  складіть з ними  речення. Укажіть на синтаксичну роль фразеологізмів.

З р а з о к: Павлик задоволено тріпнув стриженою головою, вже й вуха нагострив.

  Сидіти мов на голках, його якась муха вкусила, родився в сорочці, оббивати пороги.

 

Походження    (етимологія) слова

Вправа 1. Прочитайте. Зверніть увагу на те, як Сивоок пояснював  походження слів?

  Потім він ( Сивоок)  слушно розміркував, що вчити її однаково треба з самих початків, то чому б не спробувати й справді навчити Іссу своєї мови?  Може, видасться вона їй легшою, може, роменські згуки ненависні дівчині, бо серед людей цієї мови спіткали її всі нещастя, про які розповісти не вміє.

  Так почав він вибудовувати на кам’яному острові дві химерні й дивовижні речі: собор із камінного мережива і дівочу душу в звуках своєї далекої прекрасної мови, де хліб називається житом, як життя, а вода має в собі щось від водіння, бо тільки спробуй піти за водою, то, чи й вернешся, світло ж пов’язане з безмежністю світу, пронизуючи його наскрізь, а дружиною зовуть жону і найвірніших охоронців володарів земних. (П. Загребельний «Собор»).

Вправа 2.   Прочитайте. Перекажіть текст. Сформулюйте свою думку  про походження слова козак.

  Слово козак потрапило до нас з тюркських мов. У турецькій, татарській, казахській, киргизькій мовах козак – «вільна, незалежна людина, шукач пригод, бродяга». У грамотах засвідчене це слово з 1395 року. Через українську мову воно потрапило в польську. На Україні в ХV-XVIII ст козак – це вільна людина з кріпаків або міської бідноти, яка втекла на південні землі України й брала участь у визвольній боротьбі проти татаро-турецьких і польських загарбників.

                                                        23                                                     

Вправа 3. Прочитайте, доберіть до тексту заголовок. Поміркуйте про  походження слова рушник.

  Рушник на стіні. Давній наш звичай. Не було, здається, жодної на Україні оселі, котрої не прикрашали б рушниками… Він пройшов крізь віки, він і нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до своїх дітей, до всіх, хто не черствіє душею. Він щедро простелений близьким і далеким друзям, гостям.  ( В. Скуратівський)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                           24

В И К О Р И С Т А Н А      Л І Т Е Р А Т У Р А

 

   1.  Бронзенко Т., Чепела О. Народ скаже, як зав’яже. Використання прислів’їв та приказок на уроках української мови та літератури.// Методичні діалоги. – 2012. - № 1 .

    2. Марченко Т. Дидактичні ігри на уроках української мови.// Методичні діалоги. – 2011. - №4.

    3. Метчик Н. Возвіруй у Слово… Елементи особистісно орієнтованих технологій на уроках рідної мови. – Луцьк, 2003.

    4.  Павлова Н.Д. Відкриті уроки з української мови та літератури. Випуск 2. – Харків: Основа, 2008.

    5.  Рудницька О.Б. Нестандартний урок. Методика проведення та конспекти уроків з української мови. – Луцьк, 2003.

    6.   Сікорська З.С. Терновська Т.П. Збірник диктантів з української мови для 5-9 класів. – К.: Радянська школа, 1990.

    7.   Скляр С.С., Нечволод Л.І. Нетрадиційні уроки з рідної мови. – Харків: Торсінг, 2004.

    8.   Таран Л. Повторюючи – узагальнюємо. Конспекти уроків української мови.// Методичні діалоги. – 2009. - №1 (37).

     9. Ужченко В.Д. Вивчення фразеології в середній школі. – К.: Радянська школа, 1990.

    10. Ужченко Т.Г. Дидактичний матеріал з української мови. Лексика і фразеологія. -  К.: Освіта, 1992.

    11. Федоренко В. Словник крилатих слів української мови.// Методичні діалоги. – 2009. - № 6 (42).

    12. Чхайло О.М. Нестандартні уроки з української мови та літератури. Випуск 2. – Харків: Основа, 2007.

    13.Шельвінська В. Гра як ефективний методичний прийом навчання мови. // Методичні діалоги. – 2010. - № 11-12 ( 62-63).

 

 

 

 

 

 

 

                                                                   25

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

 Вступ …………………………………………………………………..3

 

 Лексичне значення слова …………………………………………….4

 

 Однозначні і багатозначні слова …………………………………….8

 

 Вживання багатозначних слів у прямому і переносному значенні ..9

 

Групи слів за значенням: синоніми, омоніми, антоніми …………...11

 

Загальновживані та стилістично забарвлені слова …………………15

 

Поняття про фразеологізм, його лексичне значення  ………………16

 

 

Прислів’я, приказки, крилаті вислови, афоризми як різновиди фразеологізмів…………………………………………………………19

 

Фразеологізми  в ролі членів речення………………………………. 22

 

Походження    (етимологія) слова ………………………………….. 23

 

Використана література …………………………………………….  25

 

 

 

 

 

 

                                                 26