17 травня о 18:00Вебінар: Створення інтерактивних навчальних матеріалів за допомогою сервісу ThingLink

Збірник завдань «Вправляємось і виправляємось»

Про матеріал

Посібник пропонує дидактичні матеріали для 5 – 9 класів . Тематично завдання об'єднані вивченням основних орфограм та підпорядковані роботі над типовими помилками, які допускають учні. Готуючись до уроку, словесник знайде цікавий матеріал для викладання української мови у взаємозв'язку зі спостереження над художнім словом .

Для вчителів української мови, студентів – філологів.

Перегляд файлу

 

Сколівський районний методичний кабінет

Кам’янська ЗОШ І-ІІступенів

 

 

Молчанова Оксана

 

 

 

 

 

 

 

Кам’янка

2015



Сколівський районний методичний кабінет

Кам’янська ЗОШ І-ІІ ступенів

 

 

 

 

 

Молчанова Оксана

 

 

Збірник завдань

 

«Вправляємось і виправляємо»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кам’янка 2015

Схвалено

Методичною радою

Сколівського

райметодкабінету

Протокол №5 від 15.09.2014 р.

 

Молчанова О.Б.,

Збірник завдань «Вправляємось і виправляємо».-Кам’янка, 2015- с.

 

Посібник пропонує дидактичні матеріали для 5 – 9 класів . Тематично завдання об’єднані вивченням основних орфограм та підпорядковані роботі над типовими помилками, які допускають учні. Готуючись до уроку словесник знайде цікавий матеріал для викладання української мови у взаємозв’язку зі спостереження над художнім словом .

Для вчителів української мови, студентів – філологів.

 

 

 

 

 

 

 

Передмова

 

Представлені дидактичні матеріали є системою диференційованих за рівнем складності завдань. Спрямованість вправ дозволяє використовувати їх як для самостійної роботи при вивченні конкретної мовної теми, так і під час аналізу письмових робіт Для полегшення роботи над помилками використано ілюстрації з зображеннями предметів чи явищ в словесному вираженню яких діти найчастіше допускаються помилок.

Зручність пропонованого посібника полягає в можливості індивідуального підходу до кожного учня в процесі роботи над помилками.



Е чи И ?

  1. Розділи слова у дві колонки: в першу – ті, що пишуться з е, в другу - ті, що пишуться з и. Якщо завдання виконане правильно, то по перших літерах прочитаєш гасло:

Липн…вий, ювіл…йний, б…зм…жний, ім…нний, м…р…хтіти, йорж…ня, ш…в…лити, аб…тка, н…високий, уп…ртість, Йос…ф, м…л…т…, оч…ст…ти, рост…ти, імл…ст…й, д…т…нний, н…щ…ти, ущем…т…, мол…т…ся, ос…ротіл...й, вел…к…й, уміл…й.

 2.  Добери антоніми до слів:

Ніч, темний, малий, холодний, високий, вузький.

3. Добери спільнокореневі до поданих слів:

Велетень, виливати, берегти, ризикувати, безпечний, гірке, чемний, світлий, земний, земляний

4. Склади речення зі словами: можливість, безпека, примножити, семиденний.

5. Добери синоніми до слів:

Чесний, хвилинний, сумний, сміливий, розмовляти, приваблювати

6. Поясни значення фразеологізмів:

На очах, під носом, водити за ніс, клювати носом, розвісити вуха, точити зуби, на долоні, на волос, гострий  язик, чесати язик,прикусити язика, довгий ніс, накивати п’ятами

7. Добери спільнокореневі до слів, до яких подані зображення:

http://felomena.com/wp-content/images/sonnik/bukva/b/birka.jpg

 

 

 

 

 

http://stylingblog.ru/wp-content/uploads/stylingblog/453218037421852.jpghttp://school.xvatit.com/images/0/07/T3gp1.jpeg

 

 

 

 

 

 

https://pp.vk.me/c312318/v312318983/c8c/K5RuopgC1lQ.jpghttps://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcQoJUFOVR5IIHm4MFcmotrezPqsYU7hlwoJ7t6FuVZ4vj8hfo_p

 

 

 

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання 1

Вкажіть синоніми у наступних поетичних рядках.

1.Ми часто чуєм

Радісну зловтіху

У голосі ворожому, чужім

Що заглядали кривда

Й люте лихо 

У наш для щастя виведений – дім.

 

2. Дарма біситься

злість ворожа, чорна –

нічим не очорнить

твоєї боротьби !

 

3. Можливо, знову загримлять гармати,

І танк зімне пшеницю на лану,

І буде плакати і журитись мати,

Коли сини ітимуть на війну.

 

4. Ти стоїш, небагата й непишна,

Виглядаючи з саду в луг.

 

5. Я в тобі розлучився з журбою

І навіки спекавсь біди

Я прощаюсь нині з тобою,

Рідно хато моя, назавжди.

                                       (В.Симоненко)

 

Завдання 2

Підберіть синоніми до виділених слів :

 

Лиже полум’я жовте черево

Важкувато сопе димар,

Галасує від болю дерево,

Піднімаючись димом до хмар.

 

Бубонять рогачі й кочерги –

Щось пригадують з давнини,

І чекають покірно черги

Засмаглілі горшки й чавуни.

                      (В.Симоненко)

 

                         Завдання 3

Підкресліть синоніми в наступних реченнях, поповніть синонімічні ряди своїми прикладами.

 

  1. Ні, сонний спокій зовсім нам не сниться,

Ні, нас не вабить ніжна тишина.

 

  1. Це ж вона, нестримана й криклива,

Повна вихвалянь і недовір,

В поєдинки рвалася сміливо,

Глуздові часом наперекір.

 

  1. Гриміли залпи, і ятрились рани,

І світ ішов, здавалось, шкереберть.

 

  1. А над землею бомби стугоніли,

І падали тіла на рваний дріт.

 

  1. Це все було… О, не забудьте люди,

Своїх братів, що нині неживі,

Що руйнували світ тиранства і облуди

І нищили в’язниці вікові.

 

  1. З глибин віків і гордо, й величаво

Встає легендами овіяне ім’я.

Минуле сон, але сліпа змія

Не отруїла доблесті і слави.

 

  1. Русь не дрімала , стомлена і млява,

Забившися ведмедем у барліг.

 

  1. І ворог знов, підступний і лукавий,

Що витязь тут не здобичі шукав.

                                            (В.Симоненко)

 

 

 

 

 

 

Завдання 4

У реченнях лівого стовпчика знайдіть слова, близькі за значенням до слів у правому стовпчику.

 

1. В них дзвеніло щастя непочате, радість невимовна і жива

Безпечний дурнику,

Живи собі на втіху

Не знай ні горя

Ні страшного лиха

2.Довго спали вітри у ярах на припоні, довго тиша гнітюча полями повзла.

І здавалось нема

Ні початку ні краю

Цій нудоті німій

І нудній німоті…

3.Комусь життя – забави та відради, а світ закритий ширмою вікна

Тільки чомусь

В очах їх смішно

Заплелися журба і жаль

4.Чому смуток з тобою поруч часто ходить у світлі дні

І пройдеш ти, лишивши світлу

Невгамовну мені печаль.

 

                                           (В.Симоненко)

 

 

 

 

Завдання 5

Випишіть синоніми із наступних речень, поповніть синонімічні ряди своїми прикладами.

 

  1. Вона прийшла, заквітчана і мила,

І руки лагідно до мене простягла

І так чарівно кликала й манила,

Такою ніжною і доброю була.

 

  1. Народ росте, і множиться,  і діє

Без ваших нагаїв і палаша.

Під сонцем вічності древніє й молодіє

Його жорстока й лагідна душа.

Завдання 6

 

    Поясніть , до якої групи слів за значенням належать виділені слова : древніє, молодіє, жорстока, лагідна.

 

Завдання 7

 

У реченнях знайдіть і випишіть синоніми. Доповніть синонімічний рядок своїми прикладами.

 

  1. В нас на кутку його не люблять наші.

Шляхетний дуже і чолом не б’є.

Він, – каже, –  гордий. З ним не звариш каші

Він і мовчить, бо дума щось своє.

 

  1.  А я все жду. Та не така й біднесенька,

Не думай, Грицю, справді не така,

Бо я чекаю не кого, а месника

Я ж лицаря чекаю, козака.

 

  1.          Гула земля. Сусідський плакав хлопчик.

Хрестилась баба, і кінчався хліб.

Двигтів отой вузесенький окопчик,

Де дві сім’ї тулились кілька діб.

 

  1.     Твій дух не став приниженим і плюсклим,

Хоч слала доля чорні килими –

То од Вілюйська до Холуйська,

То з Києва до Колими.

                                              (Ліна Костенко)

 

Завдання 8

Знайдіть у поданих реченнях синоніми до слова говорити і проаналізуйте їх вживання.

 

  1.                     І загула б та книга голосами,

І всі б щось говорили не те саме.

 

  1.                     Тоді стара Бобренчиха, вдова,

Суду такі промовила б слова…

 

  1.                     Бо як до Гриця мертвого припала,

Казала все – як зілля те копала

Як полоскала, як його варила,

І як уранці Гриця отруїла.

 

  1.                    …Ще й щось таке балакав !

Там хто стояв, то мало хто не плакав.

 

  1. Тоді вдова Бобренчиха озвалась

Та вуха ж в’януть на таку олжу.

 

  1. Отаман Гук гукнув тоді, що справді

            Судити треба дівчину по правді.

 

        7. Тоді Горбань сказав йому до ока

            І всіх незгодних так ото громив :

  • Панове судді! Правда одинока.

            А правда в тому – хто кого убив.

 

         8. Кричить : – Угода! Нарушать не смійте!

 

         9. Іще бліда, іще мов крейда біла,

             А й наче усміхалася, лебеділа.

  • От бачте, мамо, все і обійшлось. –

             І цілувала матері волосся.

 

          10. Отаман Гук, ступивши на два кроки,

                Ревнув з помосту поверх всіх голів:

  • Наш гетьман, властію високий,

                Такий наказ читати повелів.

 

11. Гойдався зашморг. Бігли хмари.

      Хтось перемовився в юрбі.

 

12. Чого вже там ті люди не верзуть ?

 

13. Хоч би хоч голос чий долинув !

     Хоч би хоч попрощатися із ким !

 

14. Ввійшов тюремник, тицьнув мені вузлик,

     Щось пробурчав, а що    не розберу.

 

                                      (Ліна Костенко)

Завдання 9

 

   З наступних поетичних рядків випишіть синоніми до слова іти , бігти.  Підберіть і запишіть до них антоніми.

 

  1. Тюремник виповз на прогулянку.

Проходять варта по двору

Як швидко ніч оця прогулькнула !

Сьогодні вранці я умру.

 

  1. Все суне в степ, хто пішки, хто на возі.

   Отаман Гук дивується  :

  • Куди ?!

Вам люди що, зі смертю по дорозі ,

Що ви претеся гірше череди ?

 

  1. Сторожа, війт – не підступи.

Оце б охопити дівчину живою

Та й мчати, мчати, мчати у степи !

 

  1. Піп дочитав. І знову рушили

   Пройшли версти вже півтори.

 

(Ліна Костенко)

 

 

 

 




 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання 1

Знайдіть антоніми до виділених слів у наступних реченнях :

      І. 1. Натуга на руках

Від втоми чорних,

Здувала жили, ніби мотузки.

 

         2. Журливо мліли очі сумовиті,

             І борошно

             Мов біла кров лилось.

 

      ІІ.  Народе мій !

            Титане непоборний,

            Що небо підпирає голубе !

            Твій гордий подвиг

Не принизять жорна –

Вони лиш возвеличують тебе.

 

ІІІ. 1. Ти приймала і щастя, і лихо,

поважала мій труд і піт.

 

           2. Відчиняла ти лагідно двері

               для нового добра й життя.

 

ІV. В нову хату ідуть твої діти

 З сміхом, з піснею, як вогнем

 Як же радість тобі втаїти

 Під старечим твоїм брилем.

 

  1. Та невже ж то

Йому все віднині байдуже

Чи світитиме сонце,

Чи ніч напливе!

 

  1. Зелений подих теплої пшениці

Доносить розшум Кобзаревих слів.

Любов і ласка, ненависть і гнів

Спалахують в рядках як блискавиці.

 

  1. Ми думам про вас. В погожі літні ночі ,

В морозні ранки, і вечірній час,

І в свята гомінкі, і в дні робочі

Ми думаємо, правнуки, про вас.

            (В.Симоненко)  

 

Завдання 2

 

  Знайдіть антоніми у наведених нижче поетичних рядках і доберіть до них синоніми.

 

  1. Нам не дрімать на тихому причалі,

   Не виливать в кімнатній тишині

   Свої дрібненькі втіхи і печалі

   В меланхолійні вірші і пісні.

 

  1. Антична мудрість гордо оживала

В твоїм, о Русь, допитливім житті.

За ясні зорі і за тихі води

Ішли в бої сини твого народу.

І гинули, слабіючи від ран.

 

  1. І припала ж така година,

Дуже радісна й трохи сумна :

У Миколи були іменини,

А у нас не було вина.

 

  1. З нею я завжди ділити буду

 Радощі, турботи і жалі,

Бо у мене стукотить у грудях

Грудочка любимої землі.

 

  1. Тремтіть небіжчика не змусиш від морозу

   Та й від жари він пітувать не стане.

                                      (В.Симоненко)

 

Завдання 3

 

Підкресліть антоніми у наступних поетичних рядках :

  1. І озвалися долини

Гомоном знайомим

І упала на коліна

Тиша перед громом

 

 

 

2. І земля впилась водою

Мов живою кров‘ю

І обнявся хліб з журбою,

Ненависть з любов‘ю…

 

3. Не жартуй наді мною , будь ласка,

І , говорячи не мовчи.

Нащо правді словесна маска

Ти мовчанням мені кричи.

 

  1. Дзвенять німою тугою ліси,

Коли їх ніч тремтлива обіймає…

Бринять живою радістю ліси,

Як ранок спалахне на небокраї.

 

  1. Є в коханні і будні і свята,

Є у ньому  і радість і жаль,

Бо не можна життя заховати

За рожевих ілюзій вуаль.

 

  1. Україні.

Коли крізь розпач випнуться надії

І загудуть на вітрі степовім,

Я тоді твоїм ім’ям радію

І сумую іменем твоїм.

Коли грозує далеч небокрая

У передгроззі дикім і німім,

Я твоїм ім’ям благословляю

Проклинаю іменем твоїм .

 

Коли мечами злоба небо крає

І крушить твою вроду вікову,

Я тоді твоїм ім’ям вмираю

Я в твоїм імені живу !

(В.Симоненко)

 

Завдання 4

 

Простежте, яку функцію виконують пари антонімів, вжиті поетом у вірші «Україні».

 

Завдання 5

Знайдіть і випишіть антоніми з наступних поетичних рядків.

 

  1. Лилась пожежі вулканічна лава

Горіла хата. Ніч здавалась днем.

І захлиналась наша переправа –

Через Дніпро – водою і вогнем.

 

  1. Безсмертна мово ! Ти смієшся гірко.

Ти ж в тій труні не вмістишся, до речі

Вони ж дурні , вони ж знімали мірку

З твоїх принижень – не з твоєї величі.

 

  1. А це уже віки. Ніхто уже й не зна,

В туманностях душі, чи, може, Андромеди –

Я в мантіях дощу, прозора, як скляна,

Приходжу до живих  і згадую про мертвих.

 

  1. Такої кривди парубок накоїв,

Що не могло це скінчитись добром.

Але, ж, мабуть , ми правди не зурочим,

Що світ вже так замішаний на злі,

Що як платити злочином за злочин,

То як же жити, люди на землі ?

 

  1. Біднесенький, намучився зі мною

Веселий був, а я була сумною.

Ласкавий був, розгублений і добрий

Зайшов за мене,  як за чорний обрій.

           ( Ліна Костенко )

 

Завдання 6

       Випишіть із поетичних рядків антоніми та доберіть до них синоніми (де це можливо).

 

  1. Тепер він з нами в радості і сумі

Збагнуло серце вражене моє:

Пішов у смерть і повернувся в думі,

І вже тепер ніхто його не вб‘є

  1. – Ох, не рівняй ! Роти в людей, як верші.

Ти кажеш – батько , а життя біжить

Наш батько – з тих, що умирали перші,

А Гриць Бобренко – з тих, що хочуть жить.

  1. …передовсім освідчили мене

Про кожну страту , по такій причині,

Що смерть повсюди , а життя одне.

  1. Що їх веде – і доброго, і злого ?

Де є та грань – хто люди, хто юрма ?

  1. Ну бо хто ж я йому, ні сестра, ні жона,

Засміюся при всіх, а заплачу одна.

  1. Тюрма повільно сповнюється світлом,

Лиш причаїлась темрява в кутках.

  1. І не було ні радості, ні чуда.

Лиш тихий розпач: вмерти не дали,

Їй говорили, а вона не чула.

  1. Від того кидавсь берега до того.

Любив достаток і любив пісні.

Це як, скажімо, вірувати в Бога

І продавати душу сатані.

  1. Адже ніхто так не клянеться богом,

     Як сам диявол – той же шовінізм.

  1. Світали ночі, вечоріли дні.

     Не раз хитнула доля терезами.

Слова як сонце сходили в мені.

Несказане лишилось несказанним.

 

( Ліна Костенко )

 


 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                    Завдання 1

І. Знайдіть і проаналізуйте вживання слів у переносному значенні :

 

  1. Краплини перші вдарили об шибку,

Кардіограма блиснула крива.

Вітри з розгону поламали скрипку,

Гуде у сосен буйна голова.

 

  1. Струшується сад як парасолька.

Мокрі ниви і порожній шлях…

Ген корів розсипалась квасолька

Доганяє хмари у полях.

 

  1. Чи, може, це ввижається мені

Той несказаний камертон природи,

Де зорі ясні і де тихі води ? –

Я вранці голос горлиці люблю !

 

  1. Багряне сонце сутінню лісною

І просвіт хмар показує кіно

І десь на пні під сивою сосною

Ведмеді забивають доміно.

 

  1. Осінній день березами почавсь

Різьбить печаль свої дереворити

Я думаю про тебе весь мій час.

Але про це не треба говорити.

  1. Півні кричать у мегафони мальв –

Аж деренчить полив’яний світанок

Мій рідний краю, зроду ти не мав

Нейтральних барв, тих прісних

пуританок.

(Ліна Костенко)

 

ІІ. Подумайте і поясніть, для створення якого

    художнього засобу поетеса використала

    переносні значення слів.

 

Завдання 2

 

Випишіть з наступних поетичних рядків слова, які вживаються у переносному значенні. Як називаються художні засоби, утворені поетесою на основі переносного вживання слів ?

 

  1. Дівчата ходять , мов княгині.

Цвітуть смарагдові луги.

Русявок осі Берегині

Позолотили береги.

 

  1. Вінки цибулі бурштинові

там висять просто на тинах.

 

  1. І сонний гриб в смарагдовій куфайці

Дощу напився і за день підріс.

 

  1. Вечірнє небо світиться красою

І соняхи гудуть як тулумбас

 

  1. І наш лелечий, наш лелечий двір,

Де на гнізді з вербовим мінаретом

Старий лелека молиться до зір.

 

  1. Іди сюди. Посидимо до ранку.

Яку залізну маємо фіранку !

Це, бачиш, доля виткана для нас.

А ніч стоїть, немов іконостас.

 

  1. Бряжчить залізо. З кам’яної пітьми

Хтось тишину вигупує чобітьми.

 

  1. Уже голів судейських макогони

В степу на вітрі мідно загули

Вже п’яний Дзись ведмежу губу кривить ..

 

Завдання 3

 

   Порівняйте вживання слова срібний у наступних реченнях. В котрому із них слово вжите у прямому значенні ?

 

  1. Який душа несла його тягар,

Про що тоді він радився із Богом ? –

Те знає лиш перо і каламар ,

Де срібний лев боровся з однорогом.

 

  1. Не говорив ніяких слів.

Покірним смутком упокорив.

Обняв за плечі і повів

Під срібне листя осокорів.

 

  1. Пливуть вінки, і мій пливе, не тоне.

А серце ще таке безоборонне,

Таким співаю срібним голоском !

 

  1. Сміявся тесля,  головою срібний

Що не згодиться тут його труна.

                                               (Ліна Костенко)

 

Завдання 4

 

      У якому значенні – прямому чи переносному вжите слово золотий (спільнокореневі йому слова) у наступних поетичних рядках :

 

  1. Десь тихо жаби кумкають з болота

   Лягла на мур вечірня позолота.

 

2. Біда, коли є цитруси і кава,

Коли в землі є золото , – біда !

 

3. Дехто щастям своїм платив.

Дехто платив сумлінням.

Дехто – золотом золотим.

А дехто – вельми сумнівним.

 

  1. А по ідеї : жінка ж – тільки жінка

           Смаглява золота віолончель

Справляло б тіло пристрасті обжинки

Колисками і лагодом ночей.

 

  1. Уже й зникало сонце за горбами –

Сад шепотів пошерхлими губами

Якісь прощальні золоті слова …

 

  1. Багряне сонце. Дужка золотава

Стоїть над чорним каптуром гори.

На п’ять воріт зачинена Полтава

Ховає очі в тихі явори.

 

  1. Русявок осі Берегині

Позолотили береги.

                                     (Ліна Костенко)

 

 

 

 

 

 

Завдання 5

Охарактеризуйте вживання виділених слів у парах речень.

 

І.1. Вишневий хутір… Ні душі.

А де ж ті вишні, де ті вишні ?

 

  1. Нап’юся ще солодкого настою

Тих молодих вишневих вечорів.

 

ІІ. 1. Такі густі смарагдові слова

Жили  в тобі і вибухали з тебе.

 

  1. Гора моя Княжа, далеко із тебе видно.

        Смарагдовий айсберг по самі груди в Дніпрі !

 

ІІІ.1. Я одягаю пурпуровий плащ.

Бики вже люто наливають очі

 

2. Добірним зерном колосилась мова

Вона як хліб. Вона мені свята.

І кров’ю предків тяжко пурпурова.

 

ІV.1. Іди сюди. Посидимо до ранку.

 Яку залізну маємо фіранку.

 

2.Вже їх земля – копалини й копальні,

   Залізні нігті шахт у глибину.

 

V. 1. Бряжчить залізо. З кам’яної пітьми

           Хтось тишину вигупує чобітьми.

 

2.Оце ж за те мені й заплата –

   Із кам‘яних мурів кам’яная хата.

 


 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання 1

 

Із запропонованих поетичних рядків випишіть афористичні висловлювання та проаналізуйте їх – розкрийте їх змістовність.

 

  1. Вже почалось, мабуть, майбутнє

Оце, оце либонь , вже почалось …

Не забувайте незабутнє,

Воно вже інеєм взялось !

 

2. Але не бійся прикрого рядка

Прозрінь не бійся, бо вони як ліки

Не бійся правди, хоч яка гірка,

Не бійся смутків , хоч вони як ріки.

 

Людини бійся душу ошукать,

Бо в цьому схибиш – то уже навіки.

 

3.Чужа душа – то, кажуть, темний ліс.

А я скажу: не кожна, ой не кожна !

Чужа душа – то тихе море сліз.

Плювати в неї гріх тяжкий, не можна.

 

  1. Ну є ж про зраду там які статті ?

Не всяка кара має буть незбожна

Що ж це виходить? Зрадить в житті   

державу – злочин, а людину можна?!

 

  1. Вона й мені казала :
  • Як не буде,

Не скигли доню, то великий брид,

Здушили сльози – не виходь на люди.

Болить душа – не виявляй на вид.

 

  1. Нестерпний біль пекучого прозріння !

Яка мене обплутала мана ?

Чи він мені, чи я йому – нерівня.

Нерівня душ – це гірше ніж майна !

 

  1. Стару людину гонити негоже.

Та й власне, що ж, відомо вже давно.

Співає кожен, хто якої може.

І так співає, як йому дано.

 

  1. Тобі дано і вірити й кохати,

А що мені ? Які такі куші ?!

Нелегко  кажуть жити на дві хати.

А ще не легше – жить на дві душі.

 

  1. Відступник я. Нікчемний я і ниций.

Але ти любиш і тому прости.

Життя – така велика ковзаниця

Кому вдалось, не падавши, пройти ?

 

  1.  А як подумать, дівчинко моя ти,

То хто із нас на світі не розп’ятий?

Воно, як маєш серце не з людини

Розп’яття – доля кожної людини.

 

  1.  Мовчить Іван, потемнівши лицем.

Очей не зводить з поля і дороги.

І кожна мить то може буть кінцем,

То може буть початком перемоги.

              (Ліна Костенко)

 

Завдання 2

 

       Поміркуйте над тим, як можна тематично згрупувати афоризми, які використала Ліна Костенко у своїх творах.

 

Завдання 3

 

Випишіть та проаналізуйте афоризми, вжиті Тарасом Шевченком у поезії «І мертвим , і живим…» із запропонованих уривків.

 

  1. Подивіться на рай тихий,

На свою країну,

Полюбіте щирим серцем

Велику руїну,

Розкуйтеся, братайтеся !

І чужому краю

Не шукайте, не питайте

Того ,що немає.

 

  1. В своїй хаті своя правда

І сила, і воля.

 

  1. Нема на світі України,

Немає другого Дніпра,

А ви претеся на чужину

Шукати доброго добра.

 

  1. Якби ви вчились так, як треба,

То й мудрість би була своя.

А то залізете на небо :

« І ми не ми, і я не я …»

 

  1. Не дуріть самі себе,

Учітесь , читайте,

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь.

 

  1. Обніміте ж, брати мої.

Найменшого брата, –

Нехай мати усміхнеться

Заплакана мати.

 

  1. І оживе добра слава

Слава України,

І світ ясний, невечірній

Тихо засіяє

Обніміться ж, брати мої,

Молю вас , благаю.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання 1

Прочитайте поезію, випишіть з неї фразеологічні звороти. Поясніть їхнє значення.

 

Вивчайте мову !

Любіть й шануйте рідну мову –

І солов‘їну, й веселкову,

Плекайте, бережіть і вчіть.

У ній – краса тисячоліть,

І мудрість й глибина одвічна

І досвід предків героїчний

Вивчайте рідну мову, діти,

Учіться словом володіти

 В житті все грайте першу скрипку,

Ловіть завжди не гав а рибку,

Граніт наук гризіть відважно

І старших слухайте уважно.

Води у ступі не товчіть,

З порожнього в пусте не лийте

П‘ять раз послухайте, а сім змовчіть,

На голові ходить не смійте !

І не знімайте з школи дах.

Хай радість світиться в очах

Сім раз відмірте ,ріжте раз

І не таїть в душі образ.

Нехай щастить завжди і всюди

Щоб виросли з вас добрі люди!

              ( Оксана Молчанова)

 

Завдання 2

               Із запропонованих речень випишіть фразеологічні звороти та поясніть їхнє значення.

 

  1. На вічні терези

Кладуть шедеври у своїй щедроті.

Той, хто пізнав в мистецтві лиш ази,

Був Мікеланджело Буонарроті.

 

  1. А мати знала. Мати все вже знала.

Снує чутки нещастя , як павук

Не дорікала, не випоминала,

А тільки все їй падало із рук.

 

  1. Як він уміє країно говорить !

Які у нього займища і луки !

Вся Україна полум’ям горить,

Він і на цьому теж нагріє руки.

 

  1. – Чого, ви мамо, є в нас, слава Богу,

 Хліб і до хліба, поле і воли.

 

  1. Коли ж вона його причарувала,

Він як сказився, геть одбивсь од рук.

 

  1. Отож спинилась по той бік цибулі,

А там вже луг, роздолля для бджоли,

Стою собі та й думаю : а дулі,

Щоб ви мене круг пальця обвели.

 

  1. В нас на кутку його не люблять наші

   Шляхетний дуже і чолом не б’є

   Він, – каже, – гордий. З ним не звариш каші.

   Він і мовчить , бо дума щось своє.

 

  1. Ще і в прозурку дивиться навіщось

Тюремний кріт, що якось не осліп

Каганчик світить, – не дай Бог, повішусь,

Бо то ж би в ката я одбила хліб.

 

  1. Все ніколи,то в них і повелося :

Сьогодні ситий, бо учора їв,

То те дитя й на ноги зіп’ялося,

І розуму дійшло у Чураїв.

 

10. …Ввійшов, як грім, обвітрений з дороги.

Віддав чолом і мовив хрипкувато.

 

11. – Щоб у заміжніх погубив підметки ?

Чи як чернець скоромився мирським ?

 

  1.   От ми тут трохи і притрем їм роги

А ви тут живете біля дороги, –

Сказав Іван, підвівся із ослоника.

 

13. Вже навіть хтось прийшов на вечорниці,

    Об землю вдарив лиха того шмат.

    Дівки собі стоять біля криниці,

    А парубки стоять біля дівчат.

 

  1. А вже й Бобренки з тим усім не крились

     Не встигла їм душа й почервоніть

Я зроду не співала на два криласи,

Мені було це важко зрозуміть.

 

15. А вже десь на Варвари

      Прийшов Бобренко, похиливши гребінь

 «Знайшов собі ти дівчину до пари,

А я ускочив під дурного греблю».

 

16. Тобі дано і вірити й кохати

А що мені ? Які такі куші ?!

Нелегко , кажуть, жити на дві хати

А ще не легше – жить на дві душі.

 

17. Ти Вишняківна, рід у вас гучний

Таких родів не густо у Полтаві.

Твій батько, Галю, чоловік значний.

У нього жінка ходить в златоглаві.

(Ліна Костенко)

 

 

 

Завдання 3

Підберіть до поданих фразеологізмів синонімічні. За потреби скористайтеся словником.

Нагріти руки, від рук відбитися, обвести круг пальця, бити чолом, притерти роги.

 

Завдання 4

 

Яке спільне значення мають виділені фразеологізми у наступних поетичних рядках ? Назвіть ще фразеологізми зі схожим значенням.

 

  1. Нелегко, кажуть, жити на дві хати.

А ще не легше жить на дві душі.

 

  1. Я зроду не співала на два криласи

 Мені було це важко зрозуміть.

 

Завдання 5

Прочитайте вірші. Випишіть із них  

   фразеологізми. Поясніть їхнє значення.   

        Подумайте як одним чи кількома словами

    узагальнити їхнє значення.

 

  1. Подавсь козак світ за очі,

блукає по світу,

Від долі шукає в недолі привіту

Куди йде – не знає –

Де дивляться очі,

Не шука дороги,

А туди ступає,

Куди несуть ноги.

 

  1.  Старий багато знав,

Бо побував в бувальцях,

Узнав, по чому лиха ківш.

Заслуги ви його не злічите на пальцях –

За ними не ганявсь і не скупивсь на грім.

Пройшов і Крим і Рим,

Вогонь і воду, й мідні труби.

Колись він спритний був,

Бо втік як чорту втрапив в зуби.

Був на коні, і під конем,

На возі і під возом.

Від долі він то пряник куштував

То битий був ремнем.

Дізнався де зимують раки,

Пройшов крізь сито й решето…

Та доля не зламала небораки,

Прожив в здоров‘ї літ до сто.

 

  1. В багатого – всього багато:

Грошей – без ліку,

Вистачить довіку.

Вже їх і кури не клюють

І свині не їдять, мов нехтують.

Добра – немов піску морського –

Ані проїхати тут, ані пройти

Всього того – хоч греблю ним гати,

Як хтось сказав всього по горло,

Що й не списать на шкурі нам воловій.

Його і податкова на накриє,

 Бо добре він ховать кінці у воду вміє.

(Оксана Молчанова)

 

Завдання 6

Користуючись фразеологічним словником поясніть значення фразеологізму ховати кінці у воду. Доберіть до нього синоніми.

 

Завдання 7

Прочитайте вірші. Випишіть фразеологізми і поясніть їхнє значення. Чи допомогли вам у цьому заголовки поезій ?

 

Безгрошів’я

 

  1. Грошей нема – та й у кишені вітер,

Свистить, гуляє, виє не на жарт.

Тоді б до блиску лампу ти натер,

Та все то – казка, то ж не варт.

В кишені ані шага,

Ані дзеленькне,

Та є іще самоповага, -

Світ не меркне.

І хоч вже за душею ні гроша,

Зате до кожного відкрита та душа.

 

2.

Байдуже

Йому все байдуже, байдуже,

Геть байдужісінько усе.

Щоб не робилося,  мій друже,

Він лаву запасних «пасе»

Йому трава хоч не рости,

Хоч з‘їж траву ту вовк –

Його ніколи не проси,

Бо ні за що не вмовиш.

Його не гріє, й не знобить

Нічогоньки й ніколи

Не хоче він ніщо робить,

Навіть ходить до школи.

І все минається йому

Немов вода із гуски.

Не заважатимем йому –

Пробайдужить усе до друзки.

Хоч що кажи, як дорікай –

Йому все море по коліна

«Не в голові» йому свій край,

Байдужа Україна.

 

3.

                          Безвихідь

Потрапив він в складну безвихідь –

Хоч із моста у воду,

Хоч вовком вий,

Хоч караул кричи, хоч пробі –

Свій хрест неси і свою чашу пий.

Хоч сядь та й плач,

Чи головою в стіни бийся,

Хоч вішайся, хоч кулю в лоб

Хоч в зашморг лізь

У домовину сам вкладися,

А долі не об’їдеш «гайта – цоб !»

Тому живи й Всевишньому довірся

Того, що буде – ти зовсім не бійся !

 

 

 

4.

Безладдя

Хаос, безладдя, броунівський рух,

Все догори ногами і вгору дном,

Стовпотворіння вавілонських відчайдух

Такий собі гоморра і содом.

 

 

 

 

5.

Безнадійно

Коли у серці безнадія –

То це ще не пропаще діло,

Візьми себе до рук.

І на свої ти кепські справи

Знайдеш ще виходів чимало,

Ти тільки в власні сили вір !

 

6.

Безпричинно

Ні сіло ні впало, із доброго дива

Ні з того ні з сього усе це звалилось

На бідного Йвана і те і онте –

Ні за що , ні про що усе це прийшло,

Неначе мана чи якесь НЛО –

«А може наснилось ?» - подумав Іван

І ліг досипати собі на диван

 

7.

Безвольний

Він безхарактерним був і безвольним

Ну , безхребетний чоловік !

Ідеями чужими був полонений

Такий собі як з клоччя той батіг

Ні се, ні те, не м‘ясо і не риба –

Здається й чоловік, а ніби м‘язів глиба.

 

8.

Високий

 

Він був великий аж до неба ,

Немов келебердянськая верства

Чи так того потрібно було небу –

Та в «Гіннеса» потрапив неспроста.

Був український Гулівер

Із сажень зросту.

Односельчани жартували :

«Перехилившись через хату

Морквицю вирве він зеленокосу»

 

9.

Гарна

Що вже красунею була –

Як тая квітка зацвіла –

Така, що й в казці не сказати,

Ані пером умілим описати ;

Така, що хоч з лиця води напийся,

А не надивишся, хоч як дивися,

Хоч вже картину ти малюй,

Про сон забудь, а днюй й ночуй

Біля краси тієї.

        (Оксана Молчанова)

 

 

 

Завдання 8

Знайдіть у запропонованому вірші фразеологізми, котрі б пояснювалися словом безтурботно.

 

Він звик як в Бога за дверима жить,

Нічим не перейматись, не тужить,

Купатись як вареник у сметані,

Як у Христа за пазухою був,

Та проживав гроші свої останні,

Нічого не досяг, нічого не здобув.

(Оксана Молчанова)

 

                                      Завдання 9

Із наведеної нижче поезії випишіть фразеологічні звороти, котрі б пояснювалися словом бити .

 

Він вмів за себе постояти

Й провчити гордих забіяк

Що можуть руку піднімати

Розваги ради, просто так,

Щоби слабких не ображали

То він їм боки наминав,

Давав добрячих духопелів

І кулаками частував

Давав їм стусанів гарячих

І штурханцями годував.

Щоб добре задирак провчити,

Як сидорових кіз їх драв.

Частенько годував лящами,

Потиличниками частував.

А в вільний від навчань тих час

Боєць до Голівуду мчався,

З екранів там дививсь на нас

І за добро боровсь, змагався.

                                                  (Оксана Молчанова)

 

Завдання 10

Прочитайте поезії, випишіть фразеологізми, поясніть їхнє значення. Простежте над синонімічними та антонімічними зв’язками між фразеологічними одиницями.


1.Далеко

 

Десь щастя те мабуть, далеко

Де світу край,

До нього линуть десь лелеки,

І не близький той світ, ти знай

І тридесяте царство,

За тридев‘ять земель

Пройдеш немов в митарстві

Босоніж вночі і вдень

За горами й долами,

Безмежними морями

У чорта на болоті,

В зубах його й рогах,

Де волам роги правлять

Й Макар телят пасе…

Куди лиш зір сягає

Там щастя десь блукає.

 

2.Близько

Була удача вже й не за горами

Уже й не варт далеко нам ходить

Рукою кинь – і вже вона із нами

Жарптицею в руках горить

Уже близенько – і кийком докинеш

Уже під носом, ось під боком,

Лице в лице її ми вмить зустрінем,

І впремося у ніс ми носом.

Але на те й удача птахою була –

Крилом махнула – й в небі поплила.

 

3.Картати

Частенько так вона його картала

У міцні брала шори

І стружку з нього аж знімала,

Він чув одні її докори

Все драїла його пісочком,

Накручувала хвоста,

Пискливим голосочком

Пищала не спроста

Читала все моралі,

На гречку переганяла

І кидала громами

Давала прочухани,

Давала джосу, милила шию

І все перемагала – ніколи у нічию !

Давала добрую нагінку

І гарту задавала

І перцю дарувала

І чистила на всі боки

Давала припарки…

Уже , мабуть, такою народилась

Що жити не могла , як не сварилась.

 

  1. Хвалити

А він її завжди хвалив

Співав їй дифірамби

І фіміам кадив,

І оди дарував на пам‘ять.

Хвалу співав

Підносив до небес

Дарунки дарував

А потім зник десь, щез.

 

 

 

 

(Оксана Молчанова)


 

Завдання 11

Прочитайте вірші, випишіть з них фразеологічні звороти і поясніть їхнє значення. Подумайте над тим, як одним словом узагальнити значення цих фразеологізмів. Про які семантичні зв’язки між фразеологізмами можна говорити ?

 

  1. Була вона весела й балакуча

Телевізійна ця ведуча

Про все уміла вчасно вести мову

І про проблеми всі здіймала річ

І говорила чітко, промовисто,

Слів не жувала й не ковтала,

Крізь зуби не цідила

І не гугнявіла у ніс

По суті говорила

І теревень не розводила

Ніколи не плела вона язиком,

І не м’яла ханьок.

І не точила баляси,

Байок не розповідала

Й гусара не заливала

І нісенітність не плела

Хтось вовни намолотить

Гречаної мішків зо сім –

Вона ж конкретно повідомить

Хто, де, що, як , звідкіль,

Коли, повагом, чи поспіль.

Про кури не торочить Химині,

Химери не плете

І ахіней не гонить,

Усіх красою й розумом полонить

Говорить швидко

Словами, мов горохом обсипає

Свою всім душу виливає

І дзвонить у всі дзвони,

Ні перед ким не б‘є поклони

І не справляє балачки

Всю правду ріже в вічі

Несе огонь той істини одвічний

І речі називає своїми іменами

Й завжди стійка , а долю

Немов коня тримає стременами

О хоче диспутує, але не в суперечках

Коли потрібно голки заганяє

І язиком дошкульно жалить

Але не маже медом по губах.

 

  1. Він зроду був мовчун

Він і Мовчаном звався

До вечора з самого ранку

Справляв тривалу він мовчанку;

Не проронив ні слова,

Ані одним не прохопивсь слівцем

Таким вже був собі він мовчунцем

Не зронить слова , й пари з вуст не випуска

  • Натура в нього вже була така.

Умів тримати він язика за зубами,

Мабуть навчився у Мовчанихи – мами.

Мов в рот води набрав

І про язик забув :

Ані гу – гу, ані чичирк, ані телень,

Ані мур – мур, хоч ввечері, хоч вдень !

 

  1. Він звик все так робить,

Як мокре від роси горить,

Немов три дні не їв

Сидів і думам там радів

Робив поволі, крок за кроком,

Неначе черепаха , з проволоком.

 

  1. Вона ж була, ну просто швидко ручка,

До всякої роботи беручка.

Робота вся ішла на парусах,

Той огник у очах, горів, не чах.

Усе ішло із вітерцем,

Із вітром навзводи.

Завжди так поспішала,

Що вітром аж свистало у вухах.

Неслася, що є духу, що аж землі не чула,

Немов стріла, немов пожежа була,

Немов обпечена, мов камінь з прощі

Завжди одна нога ще тут, а друга там.

Усе в один момент, в єдину ока мить

В руках у неї все, немов горить.

І не моргнеш ти оком –

Закінчить все, мов скоком – перескоком

– І не оглянешся

      Мов блискавка, з одного маху,

      Одним духом

 Налагодить усе майстерним рухом.

Усе росте в неї як після дощу гриби,

Достатком повні і комори й погреби.

Все дозріває, мов з води,

Годинами,  не днями

Мов на дріжджах зростає, –

Усьому лад вона тримає.

(Оксана Молчанова)

 

 

 

 


ВИСНОВКИ

 

У посібнику вміщено 33 завдання із лексики та фразеології української мови. Тексти вправ і завдань            це уривки з поезій  В. Симоненка,  Л. Костенко, Т. Шевченко. Вісім із цих завдань побудовані на основі 22 віршів О. Молчанової.

Навчальний матеріал посібника розташований у порядку зростання за рівнем складності (від простих до складних завдань), тому адресований як для сильніших так і для слабших учнів.

Дидактична цінність цих завдань полягає у можливості для учнів і вчителів вивчати лексику і фразеологію як своєрідні системи, елементи яких взаємопов‘язані , між ними виникають певні зв‘язки (антонімічні, синонімічні). А також поєднувати вивчення української мови зі спостереженням над художнім словом.

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Бєляєв О.М. Сучасний урок української мови. –    Київ.,1981.

2.Демський М.Т.Українські фраземи й  особливості   їх творення. – Львів – Краків Париж: Просвіта,  1994.

3. Грибан Г.Взаємозв‘язок у вивченні мови та   літератури //Диво слово. –  1998. – №2

4. Ліна Костенко : Навчальний посібник – хрестоматія / Ідея упорядкування,

   інтерпретація творів Григорія Клочика. –  Кіровоград: Степова Еллада, 1999.

5. Мово рідна , слово рідне ! …:Вірші , поеми, статті: для ст.. шт..   шк..віку / ред.. – упоряд.І.Т.Бойко. –  Киїів .: Веселка, 1989.

6 .Симоненко В.А. У твоєму імені живу : Поезії , оповідання, щоденник .зап., листи: Для серед. та ст.. шк.. віку/Упоряд. та  післямова В.В. Яременка. –  Київ.: Веселка 2003.

7. Словник української мови : В 11 – т. –  Київ .: Наукова думка, 1970 – 1980.

8. Тисяча крилатих виразів української мови/   уклали А.П.Коваль, В.Коптілов.- Київ .: Наукова   думка, 1964.

9. Словничок фразеологічних синонімів / уклад.  Баран Г.В. –  Харків : Країна мрій 2007.

10. Талан Г.Т. Робота над значенням слів // Укр..  мова і л – ра в школі. – 1970. –  №7.

11. Фразеологічний словник української мови: у двох книгах. –  Київ.: Наукова  думка 1993.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

                                                                                 с.

Передмова …………………………………….

3

Синоніми ……………………………………...

5

Антоніми ……… ……………………………..

17

Переносне значення слів …………………….

27

Афоризми ……………………………………..

37

Фразеологізми ………………………………..

45

Висновки ……………………………………...

65

Література …………………………………….

66

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДЛЯ НОТАТОК

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
31 грудня 2018
Переглядів
1015
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку