Головною рисою сучасної парадигми освіти є перехід від концепції набуття знань, умінь і навичок, необхідних для діяльності в стандартних умовах, до концепції освіти, розвиваючого особистість дитини. І на сьогодні з найважливіших концептуальних положень оновлення змісту освіти стає компетентнісний підхід. Він сприяє подоланню традиційних когнітивних орієнтацій освіти і веде до нового бачення самого змісту освіти, його методів і технологій.
Оскільки здоров'я є однією з головних цінністю то освітня траєкторія повинна бути спрямована на формування у дитини здоров'язбережувальних компетентностей. Під здоров'язбереженням в освіті розуміється єдність медико-гігієнічних, валеолого-педагогічних заходів, спрямованих на збереження і поліпшення здоров'я дітей, зростання їх освіченості.
Здоров'язбережувальні компетентність визначається готовністю і здатністю дитини самостійно вирішувати завдання, пов'язані з підтриманням, зміцненням і збереженням здоров'я.