Життєвий і творчий шлях М.Цвєтаєвої.Основні теми поезій

Про матеріал

Мета даної розробки - ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом поетеси, звернути увагу на зв'язок Цвєтаєвої з Україною, познайомити учнів з найвизначнішими творами, навчити учнів визначати тему віршів; розвивати навички самостійної пошукової роботи,

Перегляд файлу

Тема.   Життєвий і творчий шлях М.Цвєтаєвої.Основні теми поезій

Мета. Ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом поетеси, звернути увагу на  зв'язок  Цвєтаєвої  з Україною, познайомити учнів з найвизначнішими творами, навчити учнів визначати тему віршів;розвивати навички самостійної  пошукової роботи, логічне мислення, пам'ять, робити висновки,узагальнювати почуте,побачене,проаналізоване, розвивати навички  аналізу  поетичного твору; виховувати почуття ніжності, поваги, любові  до рідної землі.

Тип уроку. Урок засвоєння нових знань

 

Хід уроку

Епіграф

«Усе моє життя – роман із власною душею!». М.Цвєтаєва.

«Марина Цвєтаєва – один з найщиріших поетів ХХ століття»

    Й.Бродський             

               1.Організаційний момент

Колективне привітання

D:\Проектна діяльність\Рисунки\Рисунки-школа\teacher_clipart_9.gifТреба всім нам привітатись     

— Добрий день!
Дружно, весело скажімо:
— Добрий день!
 

Вліво-вправо повернімось,
Туди-сюди усміхнімось:
— Добрий, добрий, добрий день!

 

І.Актуалізація опорних знань

1. Яких поетів представляє «Срібна доба»?

2.Що вам відомо про події п.п.ХХ ст. у СРСР?

3.Кого з поетів засуджувала тогочасна влада і за що?

Індивідуальне повідомлення заздалегідь підготовленого учня про репресії в СРСР?

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності

Учитель. Про це ми з вами поговорили недаремно, бо саме про таку поетесу,яка на власному досвіді відчула «важкі часи», ми сьогодні і поговоримо.Обговорення епіграфа. Як ви розумієте вислів Цвєтаєвой? “Живу, споглядаючи своє життя, все життя – у мене немає віку й немає особи. Може бути, я – саме життя”,- стверджувала Цвєтаєва. -"Мене вистачить ще на 150 мільйонів життів!". Ілля Еренбург, що добре знав її в молодості, говорить: "Марина Цвєтаєва сполучала в собі старомодну чемність і бунтарство, пієтет перед гармонією і любов'ю до щиросердечної недорікуватості, граничну гордість і граничну простоту. Її життя було клубком прозрінь і помилок".До епіграфа уроку ми ще повернемося в кінці уроку.

Оголошення теми і мети уроку.

Учитель. Поет - це тонка душа,тонкий кришталь,тонке скло,яке може розбитися від найменшого поруху,тому душу поета треба берегти, як зіницю ока.

Поетична п’ятихвилинка

Учень. 

                                              Душа поета,мов гірський кришталь, 

                                              Така ж красива,чиста і крихка,

                                              Образити її,на превеликий жаль,

                                              Це справа дуже вже легка.

                                              Розвеселити  важко ж душу ту,

                                              Бо стільки горя в світі помічає,

                                             І не зважаючи на долю нелегку,

                                         Усе на світі людям пробачає.

                                         Поетова душа, як непроглядна нива.

                                         Вона чутлива,ніжна і вразлива.

                                         Вона тонка і в той же час широка,

                                         Вона цікава,творча,різнобока.

                                         Враз мовчазна,чуттєва,полохлива,

                                         Через хвилину- радісна,мінлива.

                                         Вона у змозі відчувати те,

                                         Що відчуває мало хто з планети,

                                         Тому так рідко зустрічаєм ми

                                         Людей,які в душі поети.

(І.Смовська)

 

Учитель.Вірші геніальної російської поетеси М.Цвєтаєвої, ви,дорогі учні, точно знаєте,а якщо не знаєте,то точно чули. Кожного року,збираючись за новорічним столом, мабуть усі жителі СНГ дивляться фільм «Іронія долі, або з легкою парою».Саме там звучить пісня «Мне нравится…» на слова Цвєтаєвой. І, мабуть,не знайдеться людини,яка б не чула цю пісню. (Лунає пісня із кінофільму «Іронія долі, або з легкою парою»)

        Колись Цвєтаєва сказала:«И главное – я ведь знаю,  как меня будут любить…через сто лет»,   

«Моим стихам, написанным так рано…-Нечитанным стихам!-

Разбросанным в пыли по магазинам

(Где их никто не брал и не берёт),

Моим стихам,как драгоценным винам,

Настанет свой черёд.» (Прокоментуйте ці рядки)

        Коли в неї запитували про її творчість,вона відповідала:«Первого сорта у меня в жизни только стихи и дети».

У цьому році минає 123 роки  з Дня народження поетеси. Саме тому тема нашого уроку…

 

ІІ. Сприймання і усвідомлення нового навчального матеріалу.

Робота з презентацією №2( учениця зачитує інформацію,яка подається на слайдах). На слайді №5 зупиняється,прослуховуєм вірш іншим учнем «Красною кистью…».На слайді №21 розповідає учениця вірш про дочок,а на слайді №28доповнення вчителя(О.Блок. Блок у житті Цвєтаєвої був єдиним поетом, якого вона шанувала не як побратима по "стародавньому ремеслу", а як божество від поезії, і якому, як божеству, поклонялася. Усіх інших, нею улюблених, вона відчувала соратниками своїми, вірніше - себе відчувала побратимом і соратником. Творчість лише одного Блока сприйняла Цвєтаєва, як висоту настільки піднебесну - не відчуженість від життя, а очищенням нею.

Звеpю - беpлога,

Стpаннику – доpога…

Каждому свое.

Женщине - лукавить,

Цаpю - пpавить,

Мне славить

Имя твое.), на слайді №30 доповнення вчителя(М. Цвєтаєва відчуває внутрішнє споріднення з поетичною музою  О. С. Пушкіна,  перед генієм якого вона благоговіла. Пушкінська тема займає особливе місце у творчості Цвєтаєвої: для неї він бог і побратим по перу.  Серед присвят великому поету  — цикл "Стихи к Пушкину" (1931). Бунтівливість  пушкінського духу, неприборканість його поезії  знаходили гарячий відгук у її творчості (книга "Мой Пушкин", 1937.

 

 Вся его наука —

Мощь. Светло — гляжу:

Пушкинскую руку

Жму, а не лижу.

                        ("Станок", 1931).),

на слайді №31 повідомлення вчителя про зв'язок Цвєтаєвой і Б.Пастернака(Учитель. История взаимоотношений двух больших поэтов – Марины Цветаевой и Бориса Пастернака – это более 100 писем на протяжении 13 лет и всего несколько коротких встреч. Но была другая общность – поэтическая, и не только в стихах, которые они посвятили друг другу.
Много общего было в воспитании и условиях жизни, которые сформировали особый взгляд на мир и поэзию. И Марина Цветаева, и Борис Пастернак происходили из профессорских семей, но их отцы добились признания собственными силами и талантом. У обоих поэтов матери – одаренные пианистки, атмосфера культуры и поклонения музыке, литературе – вот среда, в которой взращивался талант и Цветаевой , и Пастернака. Марина Цветаева слышала чтение стихов Б.Пастернака в Политехническом музее, и он показался ей отчужденным и непонятным. И силу стихов М. Цветаевой Пастернак тоже не сразу понял и открыл для себя лишь в 1922 году, когда купил и прочитал ее небольшой сборник «Версты» (издан в 1921 г.), а Марина Цветаева в это время уже уехала к мужу Сергею Эфрону, с которым ее разлучила война, за границу. Потрясенный стихами Цветаевой, лирическим могуществом ее строк, «бездной чистоты и силы», Пастернак написал письмо в Прагу, полное восторгов и сожалений, что так долго «прозевывал ее и поздно узнал». Так началась переписка, длившаяся 13 лет. история их взаимоотношений отражена в письмах, критических заметках и стихах. Известное стихотворение Пастернака «Зимняя ночь» (Мело, мело по всей земле) и цветаевское «Февраль-кривые дороги» необыкновенно созвучны. С зимой связан холод, одиночество, неприкаянность и… творческое вдохновение обоих поэтов. А образ свечи – своеобразный знак, при свече рождаются стихи.
Оторванной от родины Марине Цветаевой, не нашедшей общего языка с эмиграцией, письма Пастернака были нитью живых человеческих отношений, связывающих ее с Россией. В них она находила поддержку, а в его стихах отзвуки собственных чувств. Гармония душ ощущается, несмотря ни на какие расстояния ( «Рас-стояние: версты, мили… нас рас-ставили, рас-садили). Их связывало и отношение к поэзии, как высокому и святому делу. После возвращения в Россию в самые трудные для Марины Цветаевой годы Пастернак помогал ей и деньгами, и помог получить работу переводчика, в дальнейшем он помогал и Ариадне Эфрон, оказавшейся в лагере, и сестре Анастасии Цветаевой. Учитель розповідає вірш,присвячений Б.Пастернаку

j0346645   Самоперевірка  правильного сидіння за партами.

Поетична пятихвилинка

М.Цветаева.       Б. Пастернаку

Рас-стояние: версты, мили…

Нас рас-ставили, рас-садили,

Чтобы тихо себя вели

По двум разным концам земли.

 

Рас-стояние: версты, дали…

Нас расклеили, распаяли,

В две руки развели, распяв,

И не знали, что это — сплав

 

Вдохновений и сухожилий…

Не рассорили — рассорили,

Расслоили…

  Стена да ров.

Расселили нас как орлов-

 

Заговорщиков: версты, дали…

Не расстроили — растеряли.

По трущобам земных широт

Рассовали нас как сирот.

 

Который уж, ну который — март?!

Разбили нас — как колоду карт!

24 марта 1925 м.Феодосія)

Творче завдання: Який прийом використанно в цьому вірші?( Алітерація)

Слайд №39 учениця розповідає вірш «Мне нравится…»

Робота з презентацією(продовження)

Індивідуальне повідомлення заздалегідь підготовленого учня про зв'язок Цвєтаєвої з Україною.

Марина та Анастасия Цветаевы увидели юго-восточный Крым в 1911 году. В мае 1911 года сёстры Цветаевы приехали в Коктебель к Максимилиану Волошину. "Максу я обязана первым самосознанием себя как поэта…", - написала Марина Цветаева в очерке "Живое о живом". Знакомство с Феодосией состоялось в июне 1911 года. Старинный приморский портовый город очаровал сестёр. Из "Воспоминаний" Анастасии Цветаевой: " Это сказка из Гауфа, кусочек Константинополя... И мы поняли - Марина и я, - что Феодосия - волшебный город и что мы полюбили его навсегда".

Сёстры Цветаевы жили в Феодосии с 17 октября 1913 года по 1 июня 1914 года. Феодосия тепло приняла сестёр. М. Волошин ввёл Цветаевых в дома своих знакомых. Они бывали у Н. Айвазовской, М. П. Латри, П. Н. Лампси, К. Ф. Богаевского, Н. И. Хрустачева, А. М. Петровой и многих других феодосийцев. Сёстры с успехом выступали на вечерах и концертах поэзии и музыки, были активными участницами благотворительных мероприятий Феодосии. Здесь, в Феодосии, Марина Цветаева написала одно из лучших своих лирических стихотворений "Над Феодосией угас…". Феодосийско-коктебельский период творчества Марины был необычайно плодотворным и завершился в 1914 году созданием книги "Юношеские стихи", опубликованной только в 1976 году. Сохранились письма и записные книжки, в которых Марина Цветаева делилась своими впечатлениями от Феодосии тех лет. Феодосия бережно хранит память о Марине и Анастасии Цветаевых. Сохранились дома, где жили сёстры, на этих домах установлены мемориальные доски.

Экспозиция музея носит название "Феодосия Марины и Анастасии Цветаевых" и отражает феодосийско-коктебельский период их жизни до начала Первой мировой войны, которая "разрушила крымскую идиллию" и повлияла на судьбу целого поколения. В экспозиции представлены материалы из фондов феодосийского музея Марины и Анастасии Цветаевых, Дома-музея М. А. Волошина, Национальной картинной галереи им. И. К. Айвазовского, феодосийского музея древностей, а также личных собраний.

Основатель фондовой коллекции музея: Ирина Двойнина. Экспозиционная идея: Надежда Садовская, заслуженный работник культуры АР Крым. Архитектурно-художественный проект: Светлана Арефьева, член Национального союза архитекторов. )

Феодосийский музей сестёр Цветаевых - фасад 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Феодос                                                                         Феодосійський музей Марини та Анастасії Цвєтаєвих

 

Muzey sester Tsvetaevih, Feodosia.jpg   Музей Марини та Анастасії Цвєтаєвих у Феодосії

Завдання для учнів «Музеї М.Цвєтаєвой»

 

Елабуга. Дом памяти М.И.Цветаевой

 

 

 

 

 

 

Дім пам’яті Цвєтаєвой

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Площа М.Цвєтаєвой.Елабуг

 

 

Таруський музей сімї Цвєтаєвих)

 

 

 

 

Метод «Пошук інформації»

1.Знайдіть, хто перекладав твори Цвєтаєвой на українську мову

(В.Богуславська…)

2.Кому привячувала свої вірші?( Ахматовій, Маяковському, Ефрону,Пушкіну.

…У співучому граді миємо купола горять,

    І Спасу світлого славить сліпий бродячий…

    І я дарую тобі свій дзвоновий град, Ахматова!

    І серце своє на додачу.

3.А чи займалася поетеса перекладацькою діяльністю?

Учитель.Свої перші вірші почала писати в 6-7 років. М. Волошин писав, що ці вірші “потрібно читати підряд, як щоденник, і тоді кожний рядок буде зрозумілий й доречний”. Про інтимності, віршів Марини Цветаєвої писав в 1910 році й В. Брюсов: “Коли читаєш її книги, хвилинами стає ніяково, немов заглянув нескромно через напівзакрите вікно в чужу квартиру… З’являються вже не поетичні створення, але просто сторінки чужого щоденника”. Перші вірші - це звертання до матері, розмова із сестрою Асею, з подругами, визнання в любові, поклоніння Наполеонові, міркування про смерть, любов, життя. Це все, чим повна дівчинка на початку життя, у світлих надіях, у романтичних мріях: Зберігай, Господь, твій голос дзвінкий Й мудрий розум в 16 років!

Давайте спробуємо дослідити тематику творів Цвєтаєвой.

Учні по черзі читають вірші або розповідають їх напам’ять, які було їм вивчити як домашнє завдання, разом визначаємо теми цих віршів.

 

Вірш №1

 

В ПАРИЖЕ

 

Дома до звезд, а небо ниже,

Земля в чаду ему близка.

В большом и радостном Париже

Все та же тайная тоска.

 

Шумны вечерние бульвары,

Последний луч зари угас.

Везде, везде всё пары, пары,

Дрожанье губ и дерзость глаз.

 

Я здесь одна. К стволу каштана

Прильнуть так сладко голове!

И в сердце плачет стих Ростана

Как там, в покинутой Москве.

 

Париж в ночи мне чужд и жалок,

Дороже сердцу прежний бред!

Иду домой, там грусть фиалок

И чей-то ласковый портрет.

 

Там чей-то взор печально-братский.

Там нежный профиль на стене.

Rostand и мученик Рейхштадтский

И Сара — все придут во сне!

 

В большом и радостном Париже

Мне снятся травы, облака,

И дальше смех, и тени ближе,

И боль как прежде глубока.

Тема:туга за Батьківщиною

Коментар учителя. . “Батьківщина не є умовність території, а приналежність пам’яті й крові, – писала вона. – Не бути в Росії, забути Росію – може боятися тільки той, хто Росію мислить поза собою. У кому вона усередині – той втрачає її лише разом з життям”. Із часом поняття “Батьківщина” для неї наповнюється новим змістом. Поетеса починає розуміти розмах російської революції (”лавина з лавин”), вона починає чуйно прислухатися до “нового звучання повітря”. уга за Росією проявляється в таких ліричних віршах як “Світанок на рейках”, “Скіпа”, “Російського жита від мене уклін…”, “Об непіддатливу мову…”, сплітається з думою про нову Батьківщину, що вона ще не бачила й не знає, – про Радянський Союз, про його життя, культуру  й поезію.

 

Вірш №2

В синее небо ширя глаза -

Как восклицаешь:- Будет гроза!

На проходимца вскинувши бровь -

Как восклицаешь:- Будет любовь!

Сквозь равнодушья серые мхи -

Так восклицаю:- Будут стихи!

Тема поезії

Вірш №3

    Ты все мне поведал - так pано!

Я все pазглядела - так поздно!

В сеpдцах наших вечная pана,

В глазах молчаливый вопpос ...

Темнеет... Захлопнули ставни,

Hад всем пpиближение ночи...

Люблю тебя пpизpачно- давний,

Тебя одного - и на век!

Тема кохання

Вірш №4

Мне нравится, что вы больны не мной,
Мне нравится, что я больна не вами,
Что никогда тяжелый шар земной
Не уплывет под нашими ногами.
Мне нравится, что можно быть смешной -
Распущенной - и не играть словами,
И не краснеть удушливой волной,
Слегка соприкоснувшись рукавами.
Тема кохання

Музична п'ятихвилинка (прослуховування пісні «Генералам 12-го года»).Яка тема цієї пісні?

Учитель.  Також у творчості  Цвєтаєвой можна знайти такі теми: тема материнства, тема жінки,теми родинних  взаємин,тема любові тощо.

Творчий доробок поетеси вражає: вірші,поеми,мемуари,есе,переклади,пєси тощо.

Індивідуальне повідомлення учня про художні особливості лірики Цвєтаєвой.

ІV.Узагальнення й систематизація вивченого

1.Назвіть іпостасі Цвєтаєвой(поет,автор поетичних есе,драм та спогадів,перекладач)

2.Літературний диктант (виконується на листочках).Дайте відповідь на запитання:

1.Де і коли народилася Цвєтаєва? (в Москві 26 вересня 1892 року)

2.Хто були її батьки? (Іван Володимирович був професором Московського університету.    Мати -Марія Олександрівна (дівоче прізвище  Мейн)- піаністкою)

3.Як називалася І збірка поезій?( У жовтні 1910 року Цветаєва, ще учениця гімназії, на власні гроші видає свій перший збірник віршів “Вечірній альбом”. Перша книга - щоденник дуже спостережливої й обдарованої дитини: нічого не вигадане, нічого не прикрашено - усе прожито нею).

4.Де навчалася Цвєтаєва?(зовсім маленькою дівчинкою - у музичній школі, потім у католицьких пансіонах у Лозані і Фрайбурзі, у ялтинській жіночої гімназії, у московських приватних пансіонах).

5. У яких містах за кордоном жила поетеса?(У травні 1922 року Цвєтаєва зі своєю дочкою їде за кордон до чоловіка, що був білим офіцером. За рубежем вона жила спочатку в Берліні, потім три роки в Празі; у листопаді 1925 року вона перебралася в Париж. Життя було емігрантська, важка, убожіючи. Приходилося жити в пригороді, тому що в столиці було не по засобах).

6. У кому році знову повертається в СРСР? (12 червня 1939 року Марина Цветаева з сином виїхали з французького порту Гавр в СРСР).

7.Назвіть, які ще поетичні збірки Цвєтаєвой ви знаєте? (Слідом за "Вечірнім альбомом" з'явилося ще два віршованих збірники Цвєтаєвої: "Чарівний ліхтар" (1912р.) і "Із двох книг" (1913р.).    1928 рік  – виходить книга віршів «Після Росіїї». Це  остання прижиттєва книга поетеси)

8.Як померла поетеса і в якому році?(31 серпня 1941 року Марина Цвєтаєва, коли нікого не було дома, повісилась, залишивши записку синові: «Люблю тебя безумно. Пойми, что я больше не могла жить».).

9. Які теми поезій Цвєтаєвой?

10. Які переклади Цвєтаєвой вам відомі? (на французьку перекладала Лермонтова).

11.Які романси на слова Цвєтаєвой ви знаєте?

12.Художні особливості лірики Цвєтаєвой

3. Написання сенкану на тему: «Цвєтаєва»

Фізкультхвилинка

1. Вчитель                                                                Учні
Трава низенька-низенька.                                Роблять присідання.
Дерева високі-високі.                                       Піднімають руки вгору.
Вітер дерева колише-гойдає.                           Обертаються.
То направо, то наліво нахиляє.                        Нахиляються вправо, вліво.
То вгору, то назад.                                            Потягуються вгору, назад.
То вниз нагинає.                                               Нахиляється вперед.
Птахи летять-відлітають.                                 Махають руками-«крильми».
А учні тихенько за парти сідають.                  Сідають за парти.

 

4.Метод «Продовжіть речення»

1.Поезії М.Цвєтаєвой не може залишити байдужим, бо …

2.Найбільше мені сподобався вірш…, тому що…

3.На сьогоднішньому уроці я зрозумів для себе…

 

Повертаємося до епіграфа: про що говорять її слова?

Заключне слово учителя.

Як заповіт звучить вірш ( Учитель читає напамять)

Уж сколько их упало в эту бездну,

Разверстую вдали!

Настанет день, когда и я исчезну

 С поверхности земли.

Застынет все, что пело и боролось,

Сияло и рвалось:

И зелень глаз моих, и нежный голос,                                                                                       И золото волос.

И будет жизнь, с ее насущным хлебом,

С забывчивостью дня.

И будет все — как будто бы под небом

И не было меня!

Изменчивой, как дети, в каждой мине

И так недолго злой,

Любившей час, когда дрова в камине

Становятся золой,

Виолончель и кавалькады в чаще,

И колокол в селе...

— Меня, такой живой и настоящей,

На ласковой земле!

К вам всем — что мне, ни в чем не знавшей меры,

Чужие и свои?! —

Я обращаюсь с требованьем веры

 И с просьбой о любви.

 И день, и ночь, и письменно, и устно:

За правду да и нет,

За то, что мне так часто — слишком грустно

И только двадцать лет.

За то, что мне прямая неизбежность —

 Прощенне обид,

За всю мою безудержную нежность

И слишком гордый вид,

За быстроту стремительных событий,

За правду, за игру...

Послушайте! — Еще меня любите,

За то, что я умру.

Марина Цвєтаєва - великий поет, і внесок її в культуру російського вірша ХХ століття значний. Спадщина Марини Цвєтаєвої велика. Серед створеного Цвєтаєвої, крім лірики - сімнадцять поем, вісім віршованих драм, автобіографічна, мемуарна, історико-літературна і філософсько-критична проза.Її не впишеш у рамки літературної течії, границі історичного відрізка. Вона надзвичайно своєрідна.

Одним близька її рання лірика, іншим - ліричні поеми; хтось надає перевагу поемам - казкам з їх могутнім фальклорним розливом; деякі стануть шанувальниками перейнятих сучасним звучанням трагедій на античні сюжети; комусь виявиться ближче філософська лірика 20-х років, інші віддадуть перевагу пpозі, яка вібрала в себе неповтоpність художнього світосприйняття Цвєтаєвої. Однак все нею,написане нею, об'єднано пронизливою  могутньою силою духу.               Пам'ятник Марині Цвєтаєвій в Тарусі авторства Бориса Мессерера

V.Підсумки уроку,повідомлення домашнього завдання

Напишіть невеличкий твір на тему: «Її поезії хвилюють душу».

Можна обрати  до уроку скорочений варіант- презентація №2

 

 

 

 

 

1

 

doc
Додано
5 квітня 2018
Переглядів
2442
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку