Тема: Життя і творчість видатного англійського фантаста Г. Уеллса. Точка зору дорослого й дитини в оповіданні “Чарівна крамниця”
Мета: ознайомити учнів із життям та особливостями творчості Герберта Уеллса; особливостями сюжету новели «Чарівна крамниця»; виразно читати (зокрема в «ролях», коментоване читання) і емоційно сприймати уривки твору; навчити розуміти авторську фантазію в контексті жанру; дати оцінку моральним якостям, вчинкам персонажів;
розвивати творчу уяву, навички зв’язного мовлення, спілкування, аналізу і систематизації навчального матеріалу, уміння висловлювати свою думку та обґрунтовувати її;
виховувати повагу до літературної творчості, формувати всебічно розвинену особистість, прищеплювати інтерес до духовних надбань людства.
Обладнання: підручники, портрет Герберта Уеллса, дидактичний матеріал.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Усюди можна побачити, якщо в тебе
є очі...
Т. Гофман
Х і д у р о к у
І. Організаційний момент.
ІІ. Оголошення теми, мети, епіграфа уроку.
Слово вчителя.
За вікном класної кімнати- цілком реальний світ, де стоять будинки, ростуть дерева, рухаються автомобілі. Усе це можна побачити, почути, помацати руками, тобто можна пересвідчитися в тому, що все це існує насправді. Однак є ще й інший світ- світ людської уяви, без якої людина, напевне, не була б людиною. Саме уява дає можливість зазирнути за межу можливого, побачити те, що ніхто не бачив, повірити у неймовірне. Безмежні можливості з допомогою людської уяви, людської фантазії відкрив англійський письменник- фантаст Герберт Уеллс. Він створив в одному із своїх оповідань цікавий образ- символ- чарівну крамницю, який і досі ще не розгаданий людством Кожен бачить у чарівній крамниці своє: одних приваблюють дивовижні фокуси, інших- можливість сховатися від реального світу, третіх – незвичайні речі, які то з`являютьсяю то зникають. Однак насправді у своїй чарівній крамниці автор помісти не лише незвичайні предмети, а ще й свої думки про людину та все людство, свої мрії та прагнення…
Та чи зможемо ми розгадати загадку письменника – фантаста? Чи зможемо ввійти в його чарівну крамницю? Чи відчиняться для нас її двері?
III. Мотивація навчальної діяльності учнів
- Хто в оповіданнеі Г. Уеллса «Чарівна крамниця» міг увійти до незвичайного магазину?
- Чи для всіх відчинялися його двері? ( двері чарівної крамниці відчинялися лише для хороших дітей, таких як Джип. Ці діти повинні були не лише мати гарну поведінку, а ще й вірити у надзвичайне, у диво. Крамар показав хлопчику безліч цікавих трюків, і Джип сприйняв їх за справжні дива. Однак не всім дітям пощастило потрапити до чарівної крамниці, наприклад, в оповіданні згадується про те, що для Едуарда , злого і вередливого хлопчика, ненажери й егоїста, двері незвичайного магазину так і не відчинилися)
Я сподіваюся, що всі ми гідні того, щоб для нас відкрився чарівний світ фантастики Г. Уеллса. Давайте спробуємо ввійти у захоплюючий сюжет його оповідання, відчинити двері його «Чарівної крамниці». Разом з письменником ми здійснимо подорож у нереальний світ, у ту країну, якої немає на карті. І точкою відліку у нашій мандрівці буде для нас наша власна уява, наша фантазія.
3. Словникова робота. (На екрані)
Прейскурант – перелік цін на товари і послуги.
Ґатунок – якість.
Галерея – довге приміщення з суцільним рядом великих вікон на одній з подовжніх стін.
Пап'є-маше – матеріал для муляжів, котрий отримують із суміші волокнистих матеріалів з клеєм, крохмалем, гіпсом.
Салон – приміщення для виставок, а також магазин художніх виробів.
Патент – документ на право займатися торгівлею або промислом.
Інкубатор – апарат для виведення з яєць молодняка сільськогосподарської птиці.
Міраж – дещо уявне.
Пілястр – вертикальний виступ на поверхні стіни у вигляді частини вбудованого в неї чотиригранного стовпа.
Кеб – однокінний екіпаж в Англії.
IV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу
Герберт Уеллс народився у 1866 р. у невеличкому містечку в сім ї небагатого лондонського комерсанта, який швидко розорився й загинув. Щоб підтримати родину,яка після батькової смерті залишилася без годувальника, Герберт дуже рано почав працювати. Бажання вирватися зі злиднів приводить його до навчання в університет. Талановитого юнака чекає блискуча кар єра фізіолога. Проте Уеллс віддає перевагу літературі й починає писати твори. У 1887 р. він опублікував у невеличкому університецькому журналі твір під назвою «Оповідання про 20-те сторіччя» Деякий час Уеллс працює журналістом, а з 1895р. стає професійним літератором. Одним за одним виходять фантастичні твори письменника: «Острів доктора Моро», «Невидимець», «Війна світів», «Коли сплячий прокинеться», «Перші люди на Місяці», «Машина часу».
Визначальною рисою фантастичних творівГерберта Уеллса є те, що у найнеймовірніших ситуаціях, створених його фантазією, діють реальні люди, зі справжніми почуттями і земними проблемами, незалежно від того, де це відбувається.У центрі творчості Г. Уеллса-протиріччя між фізичною та розумовою працею, різкий розподіл людей на багатіїв і злидарів, панів і рабів, трагедія талановитої особистості.
Книги Г.Уеллса читають у всьому світі діти й дорослі; його твори перекладено багатьма мовами, в тому числі й українською. .
2. Виразне читання уривку з тексту.
"Крамниця була невеличка, тісна і досить темна. Коли ми причинили за собою двері, дзвоник на них жалібно теленькнув. Хвилину чи дві в крамниці, крім нас, нікого не було, і ми мали час роззирнутися. Ось тигр із пап'є-маше на скляній вітрині, що стоїть на невисокому прилавку, — поважний добродушний тигр, який розмірено киває головою, ось найрізноманітніші кришталеві кульки, порцелянова рука з колодою чарівних карт, цілий набір різних завбільшки чарівних акваріумів; ось нескромний чарівний капелюх безсоромно виставив напоказ свої пружини. На підлозі стояло кілька чарівних дзеркал».
3. Евристична бесіда за прочитаним.
– Чому Джип не пішов першим до прилавка, а поклав на батька “весь тягар переговорів”? (Джипу хотілося всього, кошти ж знаходилися в батька. Купити все не було можливості, потрібно було вибирати. Й хлопчик надав право вибору батькові. Вони зайшли разом. Джіп виказував цим ще й ступінь довіри до батька.)
– Якою ж постала перед відвідувачами крамниця? (“крихітна, темнувата крамничка” (не крамниця, а саме крамничка – зменшувально-пестливий суфікс); “нікого не було в помешканні” (пуста); увагу відвідувачів привабили тигр з пап’є-маше, кришталеві кульки, мармурова рука з чарівними картами, цілий набір чарівних акваріумів, кілька чарівних дзеркал.)
– У якому значенні вжито слово “чарівні”? Для кого ці речі чарівні? (Батько і син у даній ситуації спільники. Незвичайні, несхожі, нетрадиційні іграшки сприймаються ними як чарівні. Увійшовши до крамнички, вони чекали на зустріч з чимось дивовижним, чарівним, і тому всі речі сприймаються як чарівні.)
– Яким чином з’явився господар? Чому саме так? Як ви думаєте, чому він має таку дивну зовнішність? (“Звідкись з’явився чоловік, вочевидь господар”. Немає точної вказівки, що це господар крамнички. З ‘являється він несподівано, невідомо звідки. Оскільки герої потрапили в чарівний світ, то ефект чарівності необхідно підтримувати. При цьому неважливо, чи дійсно цей химерний чоловік є господарем. Важливий його зовнішній вигляд: “дивний, блідий, з темним волоссям. Одне вухо було у нього довше за друге, а підборіддя ну чистісінько як ніс черевика”, “розчепірив свої довгі чарівні пальці на склі прилавка”.)
– Чи дійсно цей персонаж має чарівні пальці? (Таким чином підсилюється ефект чарівності в крамниці.)
– Як ви оцінюєте бажання батька придбати своєму малюкові якусь іграшку, що була б цікавішою, ніж фокуси? Якою мала бути іграшка?
– Коли і чому Джип відпускає батьків палець? (Коли потягнувся за скляною кулькою. Чарівний світ потягнув Джипа до себе.)
– Чому після того, як Джип “згріб чотири кульки”, він знову вхопився за батьків палець? (Приготувався до подальших подій. Поки Джіп тримається за батьків палець, вони одне ціле, між ними повне порозуміння.)
– Чому не треба було платити за скляні кульки? Чому господар наполягає на статусі свого закладу як “справжньої чарівної крамниці”? Як ви розумієте його слова: “У нас без обману, сер”? Де брали товари для цієї крамниці? Про яку плату за товари говорять батько і продавець? Чи одне й те ж вони мають на увазі? (Батько говорить про гроші. Продавець говорить: “…нам доводиться платити, але не так багато, як дехто думає”.) Про яку платню він говорить?
– У чому полягав секрет чарівної крамниці? Які діти могли до неї потрапити? Як ви думаєте, чому “тільки хороші хлопчики можуть зайти у ці двері”?
– Навіщо автор увів до оповіді епізод з Едуардом? Чому нашого маленького героя звуть Джип (скорочене ласкаве ім’я), а “безсердечного маленького егоїста” звуть повним ім’ям Едуард?
– До чого тут магія? Можливо, Уеллс хотів сказати про щось інше? (Поставлена проблема виховання дітей.)
– Як виховували Джипа? Чому ви так вважаєте? (В інтересах дисципліни батьки тримали в секреті, що він хороший хлопчик.)
– Як виховували Едуарда? Чому ви прийшли до цього висновку? (Збещений хлопчик, “безсердечний маленький егоїст” – результат батьківських потурань. Повне ім’я Едуард – символ передчасного старіння душі, зіпсованої егоїзмом.)
– Звідки продавцеві відомо, про що Джип говорив на вулиці? Чому з усіх іграшок, що були куплені в крамниці, першою була коробка “Купи і дивуй друзів”? Чи пов’язано це якимось чином з епізодом з Едуардом, для якого двері крамниці були зачинені? (Цією покупкою, що стала в ряду придбань першою, автор хотів підкреслити безкорисливість Джипа, який перш за все був “переповнений піклуванням про інших”, на противагу егоїстичному Едуардові.)
У комплексі з епізодом про “бездушного маленького егоїста” покупка “Купи і дивуй друзів” стверджує переконаність Герберта Уеллса в тому, що людина формує свій характер у дитинстві, й пропонує для зіставлення читачам дві життєві позиції – комунікабельну товариськість Джипа та бездушну самозакоханість Едуарда.
– Як і чому Джип переживає процес придбання подарунків? (“Джіп говорив дуже мало, але погляд його був красномовнішим за слова, красномовнішими були і його руки, які охоплювали подарунки. Його душею заволоділо хвилювання. Дійсно, це була справжня магія”.)
– Якого смислового значення тут набуває слово магія? Чи однакове значення має воно зі словом “Магія!”, сказаним продавцем в епізоді з Едуардом?
– Чому в батьковому капелюсі з’явився голуб? Якою на цю появу була реакція батька? Чому? (“здригнувся”, “щось м’яке і трепетне”)
– Як ви думаєте, чому в голуба були зім’яті крильця? Що, по-вашому, може символізувати цей образ?
– В який момент і чому батько почав віддалятися від сина? Якими художніми засобами це показано в тексті?
– Як розуміти слова продавця про те, що багато хто зовсім даремно чистить свої капелюхи тільки зверху і забуває почистити їх зсередини?
– Який сенс має сміття, що витрусив продавець із батькового капелюха? Як розуміти: “Усі ми тільки одна видимість…” та “Чого тільки люди не носять із собою”?
– Чому після чистки капелюха обличчя й батька, й Джипа були “змінені” – “таємничі, серйозні, тихі”?
– Розкрийте сенс потрапляння батькового капелюха на підлогу та символічне навантаження образу капелюха в цілому. (Герберту Уеллсу важливо було показати різницю в світосприйнятті дитини й дорослої людини. Символічно батьків капелюх уособлює собою думки й проблеми дорослої людини. Світле, ніжне й трепетне (голуб) – символ зв’язку батька зі своїм дитинством, символ чистоти – тепер вже із зім’ятими крильцями. Він позбавлений можливості літати (фантазувати, мріяти). Тому голуб і тікає від батька й ховається серед речей чарівної крамниці, можливо, щоб вберегтися від загибелі. Натомість з капелюха після того, як вилетіло все, що могло мати стосунок до чарівного світу дитинства (“з півдесятка скляних кульок”, “мармурова кулька”, “два чи три яйця”), випадає годинник та купа зім’ятого паперу, що закриває від покупців господаря крамнички. Все це сміття уособлює собою сутність життя дорослої людини, воно затуляє собою все чарівне.
Капелюх на підлозі – символ втрати порозуміння між світом дитинства і світом дорослих, хоча зовнішня єдність все ще зберігається.. Але обличчя героїв вже “змінені” – “таємничі, серйозні, тихі”! Щось вже сталося, але вони ще не усвідомлюють, що ж саме.)
– Де і чому подівся продавець?
– Чому наші герої не змогли розрахуватися? (Батько сказав, що вже “пора”, а Джіпові ще дуже хотілося тут побути: “Мені тут подобається, тату!”)
– Які перетворення почали відбуватися з крамницею та в крамниці? (Витягся прилавок, з’явилися двері, яких герої не помічали раніше; інша кімната, де була виставка – простір розширюється. Все це було необхідне авторові, щоб затримати героїв у приміщенні крамниці. Він тут на боці дитини, якій надзвичайно подобається у такому чарівному місці. З цього моменту батько й син, починають віддалятися один від одного, хоча формально вони знаходяться поряд. Джипа все більше захоплює світ чарівний. Він почувається в ньому надзвичайно комфортно. Батько ж, навпаки, відчуває якесь хвилювання, невпевненість.)
– Яку роль, по-вашому, відіграє огляд виставки? Як і чому виставку сприймають Джип і батько? (Огляд виставки розширює кордони чарівного світу, а відтак і відстань між батьком і сином. Батько втрачає відчуття комфорту, яке сповнювало його на початку відвідин крамниці.)
4. Творче завдання
Порівняйте відчуття і дії героїв під час відвідин крамниці. Запишіть в дві колонки
Батько Джип
- Чому батько говорить, що чари в крамниці “вже аж занадто справжні”? Що відбулося у цей момент? (Перестав розуміти сина. “Мною заволоділа вся ця чортівня”.)
– Чи сприймає Джіп все, що відбувається в крамниці, як чортівню? Чому?
– Який сенс введення в оповідь образу прикажчика? Чому він з’являється перед батьком видіннями нечистої сили? Чому Джип не бачить і прикажчика?
– Навіщо потрібна була гра в піжмурки в крамниці? Чому у цей момент злякався батько і зовсім не боявся Джип?
– Трюк із барабаном. Навіщо він у загальному розвитку подій? (З чарівної крамнички потрібно було й вийти у чарівний спосіб. Джипу це вдалося легко – зник під барабаном і опинився на вулиці з покупками. Батько після сутички з продавцем “вилетів… у пітьму”.)
– Чому саме так батько покинув крамницю? (Чарівний світ викинув його! Адже він утратив здатність вірити в дива, в чари.)
– Чому на вулиці Джіп знову вхопився за батьків палець?
– Чому, опинившись на вулиці, батько не побачив дверей чарівної крамниці? Де вона поділася? Чому на місці дверей тепер була глуха стіна? Можливо, чарівної крамниці й не було взагалі?
– Чому батько з огидою викинув скляну кульку зі своєї кишені?
– Як сприйняв пригоду в чарівній крамниці Джип? Чому батько злякався, а Джип був задоволений і спокійний?
– Пригадайте, які речі привабили увагу Джипа у вітрині крамниці іграшок на початку новели. Які іграшки загортав у пакунки продавець? Що покупці принесли додому?.
V. Рефлексія
– Як ви думаєте, чи дійсно чарівну крамницю відвідали батько і син?
– Чому для Джипа олов’яні солдатики під час гри вдома були живі?
– Чому для батька ні в солдатиках, ні в кошеняті не було чарівності? Звідки взагалі узялося кошеня?
– Чому новела закінчується міркуваннями батька про гроші? Як це пов’язано з авторським задумом твору?
– Чому новела має назву “Чарівна крамниця”, а не “Справжня чарівна крамниця”? Що, по – вашому, робить її чарівною?
– Як ви вважаєте, у якому світі тепер перебуває Джип після відвідин чарівної крамниці, у чарівному чи в реальному?
Г. Уеллс проголошує цінність творчої уяви. Головне в людині – те, що приховано в її душі. Якщо людина не вміє мріяти, вона духовно мертва, насправді це лише видимість жития, бо справжнє життя відбувається лише в глибинах власного «я», здатного творити великі дива. Те, що у душі не менш важливе за світ реальний. Тому і олов`яні солдатики для Джипа так само живі , як і біле кошеня. Те , що ці речі залишились у хлопчика після відвідування чарівної крамниці, символізує силу творчої уяви, фантазії, що може творити справжні дива.
VI. Домашнє завдання
Підготувати вибіркові перекази «Сприйняття подій батьком», «Сприйняття подій сином».