Життя та діяльність Д.І.Менделєєва

Життя та діяльність Д.І.Менделєєва

Народився Дмитро Менделєєв 27 січня (8 лютого) 1834 року в Тобольську, сімнадцятою та останньою дитиною в сім'ї Івана Павловича Менделєєва, що у той час посідав посаду директора Тобольської гімназії і училища Тобольського округу. Його дід по батькові був священиком та носив прізвище Соколов, а прізвище "Менделєєв" — за прізвиськом, за звичаям того часу, отримав батько Менделєєва ще в духовному училищі.

Мати Менделєєва походила із старовинного, але збіднілого купецького роду. У 1834 році батько Менделєєва осліпнув і незабаром втратив роботу (помер у 1847 р.). Уся турбота про сім'ю перейшла до матері Менделєєва, Марії Дмитрівні, вродженої Корнільєвої, жінки великого розуму та енергії.

У 1855-1856 р. - учитель гімназії при Рішел’євському ліцеї в Одесі.

У 1857-1890 р. викладав у Петербурзькому університеті (з 1865 р. - професор), одночасно в 1863-1872 р. - професор Петербурзького технологічного інституту.

У 1859-1861 р. знаходився в науковому відрядженні в Гейдельберзі .

Досліджував (1854-1856 р.) явища ізоморфізму, що розкривають відносини між кристалічною формою і хімічним складом з'єднань , а також залежність властивостей елементів від величини їхніх атомних обсягів .

Сконструював (1859 р.) пікнометр - прилад для визначення щільності рідини .

Відкрив (1860 р.) "температуру абсолютного кипіння рідин".

1861 р. Менделєєв повертається до Санкт-Петербурга, де відновлює читання лекцій з органічної хімії в університеті і видає чудовий підручник: "Органическая химия", у якому ідеєю, об'єднуючою всю сукупність органічних сполук, є оригінальна і всесторонньо розвинена теорія меж. Книга виявилася настільки вдалою, що перше її видання розійшлося за декілька місяців і наступного року довелося робити наступне.

1863 р. фізико-математичний факультет Петербурзького університету обирає його професором кафедри технології, але він не отримує затвердження від міністерства, із-за відсутності у нього ступеня магістра технології! (затвердження відбулося тільки в 1865 р.).

1864 р. Менделєєв був обраний професором Петербурзького технологічного інституту.

1865 р.  захистив дисертацію "О соединениях спирта с водой" на ступінь доктора хімії, а в 1867 р. отримав кафедру неорганічної (загальної) хімії в університеті, яку і очолював протягом 23 років.

Фундаментальна робота "Основы химии" виходила протягом декількох років окремими випусками. Перший випуск, що з'явився вже влітку 1868 р., містить вступ, розгляд загальних питань хімії, опис властивостей водню, кисню і азоту.

Перший рукописний варіант періодичного закону з’явився 18 лютого 1869 року.

1 березня 1869 року Менделєєвим був відкритий Періодичний закон.

Створив (1865-1887 р.) гідратну теорію розчинів. Розвив ідеї про існування з'єднань перемінного складу .

Розвив (1869-1871 р.) ідеї періодичності, увів поняття про місце елемента в Періодичній системі як сукупності його властивостей у зіставленні з властивостями інших елементів. На цій основі виправив значення атомних мас багатьох елементів (берилія, індію, урану та ін.).

Пророчив (1870 р.) існування, обчислив атомні маси й описав властивості трьох ще не відкритих елементів - "екаалюмінія" (відкритий у 1875 р. і названий галієм), "экабора" (відкритий у 1879 р. і названий скандієм) і "екасилиція" (відкритий у 1885 р. і названий германієм). Потім пророчив існування ще восьми елементів, у тому числі "двітеллура" - полонію (відкритий у 1898 р.), "екаиода" - астату (відкритий у 1942-1943 р.), "двимарганца" - технецію (відкритий у 1937 р.), "екацезія" - франція (відкрита в 1939 р.).

Досліджуючи гази, знайшов (1874 р.) загальне рівняння стану ідеального газу, що включає як частковість залежність стану газу від температури, виявлений (1834 р.) фізиком Б. П. Э. Клапейроном (рівняння Клапейрона-Менделєєва).

Висунув (1877 р.) гіпотезу походження нафти з карбідів важких металів; запропонував принцип дробової перегонки при переробці нефтей.

Висунув (1880 р.) ідею підземної газифікації вугіль.

Займався питаннями хімізації сільського господарства.

Два роки (1880 і 1881) були дуже важкими в житті Менделєєва. У грудні 1880 року Петербурзька академія наук відмовила йому в обранні академіком.

1890 р. залишив університет через конфлікт із міністром освіти, що під час студентських хвилювань відмовився прийняти від Менделєєва петицію студентів.

З 1892 р. - учений-хоронитель Депо зразкових мір і ваг, що у 1893 р. з його ініціативи було перетворено в Головну палату мір і ваг (з 1893 р. - керуючий). Наукові праці відносяться переважно до тієї дисципліни, що називають загальною хімією, а також до фізики, хімічній технології, економіці, сільському господарству, метрології, географії, метеорології.

Створив фізичну теорію ваг, розробив конструкції коромисла, методи зважування.

        1890 р. Менделєєв покинув Петербурзький університет при наступних обставинах.

         1904 р. стали виходити "Заветные мысли" Менделєєва, в яких міститься як би його заповіт потомству, підсумки пережитого і осмисленого з різних питань, що стосуються економічного, державного і суспільного життя Росії.

Менделєєв помер 20 січня 1907 року від запалення легенів.

Його похорони, організовані за рахунок держави, стали справжнім національним трауром.