Зміни в промисловості. Форсована індустріалізація. Хлібозаготівельні кризи. Згортання непу.

Історія України 10 клас     20.02.19              Урок №68

Тема. Зміни в промисловості. Форсована індустріалізація. Хлібозаготівельні кризи. Згортання непу.

Мета: розкрити причини зростання нової економічної політики та переходу до форсованої індустріалізації; визначити мету й характер індустріалізації, з’ясувати її джерела; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки, висловлювати власні судження; удосконалювати навички роботи з історичним матеріалом та історичною картою; вміння працювати в парах та малих групах; формувати інтерес до теми уроку.

Очікувані результати. Після уроку учні/учениці зможуть: оперувати хронологічним та понятійним матеріалом; характеризувати процес  індустріалізації; визначати причини, зміст та результати процесу індустріалізації; розповідати про особливості індустріалізації в УРСР.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, роздатковий матеріал, ілюстративний ряд, відеоролик, проектор, ноутбук, історична карта.

Література і джерела:

1.                Атлас з історії України: 10 клас. – К.,2000.
2.                Бойко О. Історія України. – К., 1999.
3.                Нартов В.В. Історія україни. 10 клас: плани-конспекти уроків. – Х., 2003.
4.                Турченко Ф.Г. Новітня історія України: Підручник для 10 кл. серед. загальноосвітніх закладів. Ч. 1.: 1914-1939. – К., 2001.

Хід уроку

1. Організаційна частина.
2. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань.

1.                Тестування у форматі «Так – ні».

1.                Неп було запроваджено у вересні 1921 р. +
2.                Основною ознакою неп було запровадження продрозверстки. –
3.                На Х з’їзді РКП(б) було запроваджено продовольчий податок. +
4.                Неп означала  відмову радянської влади від спроб створити економіку, цілком позбавлену товарно-грошових відносин. +
5.                Непманами називали орендарів, місіонерів, маклерів та торговців. +
6.                Грошова реформа в Україні завершилася у жовтні 1922 р. –
7.                Трести почали організовуватися з осені 1924 року. –
8.                Політику коренізації затвердив ХІІ партійний з’їзд у квітні 1923 р. +
9.                Спільним знаменником національної та радянської українізації була дерусифікація. +
10.            Наркомом освіти протягом 1924 – 1927 рр. був Микола Скрипник. –
11.            Українізація проводилася лише в межах УСРР. –
12.            Василя Липківського було обрано митрополитом української церкви у жовтні 1921 р. +

2.                Взаємоперевірка.

3. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.

Індустріалізація — історичний процес техніко-економічного переходу від аграрного до промислових способів суспільного виробництва, який проходить через машинну стадію виробництва товарів і послуг.

•     Як ви розумієте поняття форсована індустріалізація?
•     Сьогодні ми розкриємо причини зростання нової економічної політики та переходу до форсованої індустріалізації, визначимо мету й характер індустріалізації, з’ясуємо її джерела

4. Вивчення нового матеріалу.
   1.              Кероване читання.

•                 Опрацюйте текст підручника.
•                 Визначте причини запровадження курсу на індустріалізацію (потреба у технічній модернізації промисловості; подолання економічної відсталості та перетворення СРСР на індустріальну державу).
•                 Коли було проголошено курс на індустріалізацію? (у 1925 р. на XIV з’їзді РКП(б)).
•                 Які плани ставилися на першу п’ятирічку?
•                 Що являла собою політика «ножиць цін»? (завищення цін на промислові товари та заниження на товари сільськогосподарської продукції).
•                 Яким чином вдалося подолати  хлібозаготівельну кризу 1927 – 1928 рр.? (методами адміністративного тиску)
•                 Чим була зумовлена хлібозаготівельна криза 1928 – 1929 рр.? (загибеллю озимини через погодні умови)
•                 Охарактеризуйте процес командної економіки.
  2.              Перегляд відеоролику.

https://www.youtube.com/watch?v=xiYfuBI_EtM

•      Що ж таке індустріалізація?
•      Які завдання ставили на першу п’ятирічку?
•      Поміркуйте, чому плани першої п’ятирічки не вдалося виконати.
•      Що стало символом Першої п’ятирічки для України? (Дніпрогес)
•      Які результати мала Друга п’ятирічка?
•      Які гасла характерні для Першої та Другої п’ятирічки?

5. Робота в парах.

•      Оберіть один із фрагментів історичних документів параграфа та проаналізуйте його за запитаннями.
•      Джерела, труднощі та особливості індустріалізації

Офіційно курс на індустріалізацію був спрямований на:

1) забезпечення економічної самостійності, незалежності СРСР в умовах капіталістичного оточення;

2) зміцнення обороноздатності країни;

3) створення матеріально-технічної бази для модернізації промисловості і сільського господарства;

4) зростання продуктивності праці;

5) підвищення матеріального добробуту і культурного рівня трудящих.'

Через роботу з документами  учні визначають можливі джерела, методи і особливості індустріалізації.

6. Робота з таблицею.

•     Визначте головні наслідки індустріалізації та запишіть їх у таблицю.

Наслідки індустріалізації

5.                Згортання непу, курс на форсовану індустріалізацію вимагали створення нового господарського механізму

Протягом перших п'ятирічок утверджувався господарський механізм, відірваний від ринкової економіки. 5 грудня 1929 р. ЦК ВКП(б) прийняв постанову, згідно з якою підприємства, а не трести, стали головними ланками управління. На відміну від трестів, підприємства були позбавлені економічної самостійності. Чітко простежувалася тенденція монополізації центром управління промисловістю республік. Республіканські наркомати керували лише місцевою промисловістю. Отже, новий господарський механізм спирався на директивні методи управління, вів до створення командно-адміністративної системи, для якого був характерний високий рівень централізації управління. Учням пропонується дати визначення, що таке «господарський механізм»; пояснити, чому, на їх погляд, існувала потреба в новому господарському механізмі.

7. Узагальнення та систематизація знань.

1.               Вправа «Займи позицію».

•     Займіть відповідне місце у класі, відповівши на питання: «Чи погоджуєтеся ви з думкою дослідника В.В. Світличної, яка стверджує, що плани радянського керівництва були «явно нереальними й економічно необґрунтованими. Вони стали наслідком волюнтаризму, політичного свавілля, нерозуміння керівництвом економічної ситуації». Відповідь обґрунтуйте.

8. Підсумки уроку.

1.               Прийом «Анкета».

9. Оцінювання знань учнів. Вчитель висловлює свою точку зору про діяльність учнів на уроці та попередню підготовку. Виставляються оцінки.
10. Інструктаж з домашнього завдання.

Опрацювати відповідний параграф підручника.